Доступність посилання

ТОП новини
15 листопада 2019, Київ 07:36

Реальний виклик для України Зеленського – виплати за так званими ВВП-варантами (світова преса)


Британський щоденник The Financial Times аналізує можливі наслідки для України від необхідності великих виплат за одним із різновидів українських цінних паперів, ВВП-варантами, а також від дозволу Данії добудувати через її шельф російський газогін «Північний потік-2». А американський щоденник The Washington Post аналізує, наскільки поводження Трампа з Україною відступило від норми для президента.

Британський щоденник The Financial Times пише про «Реальний виклик для України Зеленського». Виплати за так званими ВВП-варантами, тобто облігаціями, прив’язаними до зростання валового внутрішнього продукту, можуть підірвати бюджет, і уряд мусить діяти швидко, попереджає автор статті Браян Сіл – економіст, а в 2015–2018 роках аташе Міністерства фінансів США при посольстві США в Києві.

Він каже, що ця проблема більша, ніж драма навколо «Приватбанку», яка відлякує іноземних інвесторів, загрожує підірвати поступ у реформах і може негативно вплинути на програму підтримки від МВФ. І проблема ВВП-варантів не отримує достатньої уваги від інвесторів і політиків, пише він.

Ідеться про фінансові інструменти, які запропонували тримачам українських євробондів в обмін на 20-відсоткове списання їхньої номінальної вартості під час боргової реструктуризації 2015 року. Їхня номінальна вартість складає 3,2 мільярда доларів – але зобов’язання уряду за ними можуть бути значно більшими.

Адже уряд зобов’язався робити виплати власникам ВВП-варантів щоразу, коли номінальний ВВП України перевищить 125,4 мільярда доларів, а реальне зростання ВВП перевищить 3 відсотки, протягом будь-якого року в проміжку від 2019 до 2038-го. На думку автора, цього року майже напевно будуть виконані обидві умови, і 2019-й має стати відразу першим роком виплат. Цього року вони будуть відносно малі, від 100 до 200 мільйонів доларів, залежно від фактичного зростання і обмінного курсу, – але з очікуваним швидшим зростанням ВВП майбутні виплати швидко зростатимуть.

Рівень виплат значно зростає, якщо зростання ВВП перевищить 4 відсотки. І хоча існує верхня межа виплат на рівні 1 відсотка від ВВП протягом перших п’яти років, надалі такої межі вже немає, а це означає, що потенційні зобов’язання уряду нічим не будуть обмежені.

За словами економіста, не потрібно робити багато обчислень, щоб зрозуміти, що якщо економіка України дійсно піде на зростання, ці інструменти можуть перетворитися на масивний фінансовий тягар. Зокрема, якщо уряд президента Володимира Зеленського зможе досягти заявленої мети в 40 відсотків економічного зростання за п’ять років, тобто приблизно по 7 відсотків на рік, то загальна сума виплат за цими цінними паперами, найімовірніше, значно перевищить суму в 3,6 мільярда доларів, на яку вони 2015 року полегшили боргове навантаження уряду. А якщо високі рівні зростання збережуться і після того, як 2023 року збіжить чинність обмеження на виплати, можливо, ще більші суми доведеться платити вже щороку.

Аналітик бачить три можливі виходи. Один – просто чекати, чим усе закінчиться, а якщо зростання економіки таки відбудеться, оголосити дефолт за виплатами і спробувати змусити інвесторів погодитися на менші суми. На його думку, цього варіанту варто уникнути.

Другий і третій варіанти теж мають свої плюси і мінуси. Другий – викупити ці ВВП-варанти за гроші або запропонувати обміняти їх на облігації – можливо, під значний відсоток. Третій – це запропонувати тримачам заплатити їм за зміну умов інструмента – наприклад, продовживши термін обмеження на максимальні виплати.

Але який варіант би не обрала команда Зеленського, вона має усвідомити, що мусить витратити гроші зараз, щоб заощадити гроші завтра. І чим довше вона вичікуватиме, тим дорожчим, найімовірніше, стане будь-який варіант виходу з ситуації.

Evgen Vorobiov, політолог і аналітик із питань фінансової злочинності, Юридична школа Лейденського університету (Нідерланди), дослідник юридичних і економічних питань України: «Чудова стаття про довготермінові проблеми, перед якими постав уряд України з ВВП-варантами, які стає дедалі дорожче обслуговувати, коли економіка продовжує зростати»

«Данія дає зелене світло російсько-німецькому газовому сполученню» – про це також пише британський щоденник The Financial Times. Це рішення усуває останню велику перешкоду для проєкту «Газпрому» «Північний потік-2» вартістю в 9,5 мільярдів євро, мовиться у статті.

Газета пояснює, що газопровід, частково фінансований п’ятьма європейськими енергетичними компаніями, вже готовий на 90 відсотків, але чекав на дозвіл Копенгагену понад два роки. Данське енергетичне агентство в середу заявило, що схвалило маршрут завдовжки 147 кілометрів через континентальний шельф країни.

Коли цей проєкт запрацює, газогін дозволить контрольованому Кремлем «Газпромові» переспрямувати постачання газу до Європи, які нині йдуть через Україну і надають їй критично важливі надходження за транзит. Це призвело до критики, зокрема з боку Польщі і деяких країн Балтії, які кажуть, що проєкт має на меті зашкодити Україні. А Вашингтон погрожує накласти на нього санкції.

Як пише видання, Андрій Коболєв, голова правління української державної газової компанії «Нафтогаз», відповів на новини про згоду Данії закликом до «санкцій великих західних держав» із метою заблокувати проєкт.

Тим часом Штеффен Зайберт, речник канцлерки Німеччини Анґели Меркель, заявив у середу, що «транзит газу через Україну має продовжитися». Він додав, що Меркель обговорила це питання з президентом Росії Володимиром Путіним під час нещодавньої телефонної розмови.

«І саме тому ми продовжуємо підтримувати Європейський союз у тристоронніх переговорах із Росією й Україною про продовження транзиту газу», – сказав Зайберт.

«Газпром» заявив у середу, що почне роботу в данських водах уже наступними тижнями. Раніше керівник «Газпрому» Олексій Міллер заявляв, що для прокладання незбудованої секції газогону буде потрібно близько п’яти тижнів.

adi imsirovic – дослідник Оскфордського інституту економічних досліджень, викладач Центру економіки енергетики Університету Саррей, Велика Британія

У той час як у комітетах Палати представників Конгресу США, які розслідують обвинувачення проти президента Дональда Трампа в рамках процесу його імпічменту через його тиск на керівництво України, дають свідчення все нові чільні американські посадовці, щоденник The Washington Post, виходячи з попередніх свідчень, аналізує: «Наскільки поводження Трампа з Україною відступило від норми для президента?» За словами авторів статті, що б не сталося під час свідчень цього тижня, минулотижневі свідчення вже визначили, як Трамп перетнув межу.

Ідеться про виступ чинного виконувача обов’язків посла США в Україні Вільяма Тейлора, який детально виклав, що, «як видається. було два канали розробки і здійснення політики США, один звичайний і один вкрай незвичайний».

Як пишуть і показують на прикладах із історії США автори статті, внутрішня політика є нормальною частиною зовнішньої політики. Але запрошення до зовнішнього втручання у вибори у США – ні, наголошують вони.

Трамп попросив іноземного керівника допомогти в розслідуванні проти політичного супротивника і перейшов межу, вдавшись до таємних урядових і неурядових каналів зв’язку задля особистої вигоди. І свідчення Тейлора відкрили картину окремого каналу ведення політики щодо України, який ішов поза нормальними дипломатичними і бюрократичними процесами.

Такі окремі канали, знову нагадують автори, теж не новинка в американській історії: президенти вже не раз вдавалися до послуг лояльних до них посланців для ведення делікатних політичних контактів. Але в усіх тих випадках послання, які вони передавали, були частиною офіційної політики в галузі національної безпеки США.

Але такий канал зв’язку став вкрай невідповідним нормам, коли для нього залучили таких осіб, як колишній мер Нью-Йорку Рудольф Джуліан чи донор Республіканської партії, який став послом США в ЄС, Ґордон Сондланд, які не мали досвіду і знань для ведення справ у такому геополітично важливому і делікатному питанні, як Україна. Тейлор, високо досвідчений дипломат, здійснив звичайну й переважно невидиму дипломатичну роботу – і за її допомогою показав, як Трамп перетнув межу.

Бо, врешті, межі корисні тільки тоді, коли можна побачити, як їх перетинають, додають автори.

Всі найважливіші та найцікавіші новини читайте на нашому каналі в Телеграмі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG