Доступність посилання

ТОП новини
03 липня 2020, Київ 20:09

Перспектива членства України в ЄС у часи коронавірусу: що робити Києву? (Світова преса)


«Київ і його партнери потребуватимуть творчості, рішучості і гнучкості у дослідженні нових шляхів міжнародного співробітництва»
  • Київ потребує творчості й рішучості, щоб знайти нові шляхи міжнародного співробітництва, мовиться в статті на сайті ECFR.
  • Про створення Москвою «казацьких» структур вздовж кордону з Харківською, Сумською і Чернігівською областями пишуть у статті Jamestown Foundation.
  • Як у Канаді реагують на повідомлення про пропозицію Ірану підписати меморандум про взаєморозуміння у справі про збиття українського літака над Тегераном, мовиться в статті газети National Post.

Разом із міжнародними партнерами Україні потрібно винайти нові способи підтримки її безпеки, стійкості і зростання в часи, коли держави-члени ЄС і НАТО зайняті своїми внутрішніми проблемами. Про це пишуть ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін і німецький дослідник Андреас Умланд у статті для міжнародного аналітичного центру «Європейська рада міжнародних відносин» (ECFR).

Коронавірус спричинив чимало політичних викликів у світі, і перспективи України щодо досягнення своїх двох основних зовнішньополітичних цілей – а саме членства в НАТО і вступу до ЄС – стали більш проблематичними, пояснюють автори.

Угода про асоціацію не передбачає членства України в ЄС. Це правда, що Україна, як і Грузія чи Молдова поки далеко не відповідають стандартам управління, необхідним для вступу до ЄС. «Але кілька країн Західних Балкан мають офіційну перспективу членства, незважаючи на те, що вони перебувають у схожій ситуації до України, Молдови і Грузії в цій царині, – пишуть автори. За їхніми словами, цим трьом країнам перешкоджає в рухові вперед їхня нездатність переступити через пострадянську олігархічну форму влади – але не це є причиною впертого небажання Брюсселя: «Натомість відсутність довгострокової стратегії, брак політичної волі і надмірний страх перед Росією, здається, є тими критичними чинниками, що не дають Раді ЄС і Єврокомісії сформулювати чітку позицію про можливість членства в ЄС України, Грузії чи Молдови».

«Дедалі більша кількість внутрішніх проблем серед членів НАТО та ЄС, а також дедалі більша напруженість усередині міжнародних організацій є поганою новиною для претендентів, які прагнуть вступити в ЄС», – пишуть Умланд і Клімкін.

«Київ, Тбілісі й Кишинів повинні підготуватися до тривалого перебування у сірій зоні – зоні поза міжнародними безпековими організаціями, в якій вони позбавлені повної західної інтеграції», – пишуть автори. А поки, на їхню думку, найбільш очевидним тимчасовим рішенням для України є швидке зміцнення двосторонніх зв’язків із тими країнами, які мають або можуть незабаром мати проукраїнське керівництво.

Київ міг би також оновити маловідому Хартію про стратегічне партнерство зі США від 2008 року з метою наголосити на повазі до кордонів, суверенітету й цілісності України, які США висловили у Будапештському меморандумі 1994 року. Оновлення цієї хартії могло б встановити гарантії безпеки США для України (поки вона не вступить до НАТО), сформульовані чіткіше, ніж у Будапештському меморандумі, а також передбачити новий пакет заходів співробітництва в галузі безпеки.

Іще одна потенційна стратегія для України, а також Грузії, які прагнуть вступити в НАТО, – в тому, щоб переконати Вашингтон посилити свою підтримку Організації за демократію та економічний розвиток (ГУАМ).

«Київ і його партнери потребуватимуть творчості, рішучості й гнучкості у дослідженні нових шляхів міжнародного співробітництва», – мовиться у статті.

Джерел російського впливу в Україні багато, одні з них – російські «казацькі» формування і УПЦ (МП), мовиться в статті на сайті аналітичного центру Jamestown Foundation.

Повідомлення про створення Москвою «казацьких» структур вздовж кордону з Харківською, Сумською й Чернігівською областями викликає зрозумілі занепокоєння з огляду на попередній досвід використання Росією цих формувань у конфлікті на Донбасі й анексії Криму, мовиться в матеріалі.

Із початком коронавірусної пандемії почали поширюватися занепокоєння з приводу того, що Москва може скористатися цією можливістю для агресивних дій за своїми межами, можливо, щоб відволікти увагу від її критики всередині Росії.

Особливо примітними стали різні докази зв’язків російських спецслужб із цими новоствореними «казацькими» групами.

Російські «казаки» були центральним компонентом агресивної діяльності Москви на українській території. Кубанське «казацтво» відігравало ключову роль в анексії Криму. Росія також використовувала донських «казаків», щоб допомогти окупувати частини Донецької й Луганської областей у 2014 році.

Історичні зв’язки «казаків» із Російською православною церквою також були важливим плацдармом для інтервенції Кремля на окупованих територіях України, мовиться у статті. Українська православна церква (Московського патріархату) прямо підтримує їх і матеріально, й ідеологічно – наприклад, благословляючи російські «казацькі» організації.

Москва також, як стверджують, прагнула використати УПЦ (МП) як спосіб вербування прокремлівських бійців, і з початку 2014 року Кремль використовує УПЦ (МП) як інструмент своєї політики. Вплив УПЦ (МП) в українських справах називають елементом російської гібридної війни проти України. А в нинішньому контексті кризи з COVID-19 варто пам’ятати, що джерел російського впливу в Україні багато, мовиться у статті.

У статті канадського часопису National Post ідеться про те, що Канада й Україна категорично відкинули пропозицію іранського режиму про імунітет від майбутніх судових дій після збиття українського пасажирського літака.

Літак авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих були й 55 громадян і 30 постійних мешканців Канади.

Іран усе ще не виконав свою обіцянку передати бортові реєстратори зі збитого авіалайнера українському урядові – обіцянку, висловлену під час засідання Міжнародної організації цивільної авіації в Монреалі 11 березня, мовиться у статті.

Міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіп Шампань сказав, що не бачив запропонованого Іраном меморандуму, але виключив можливість, щоб Канада, Україна чи будь-яка інша країна, яка втратила своїх громадян, коли-небудь погодилися відмовитись від притягнення Ірану до відповідальності.

Про те, що Іран підштовхує Україну до підписання меморандуму про взаєморозуміння у справі про збиття українського літака над Тегераном, який зобов’язав би Україну і сім’ї загиблих відмовитися від права позиватися до судів, бо, мовляв, причиною збиття стала «людська помилка», повідомила іранська служба Радіо Свобода, Радіо Фарда.

У четвер минуло 100 днів після катастрофи, і посол України в Канаді Андрій Шевченко заявив, що його країна втрачає терпіння у ситуації з Іраном, незважаючи на виклики, що постали перед Києвом у боротьбі з пандемією COVID-19.

  • Зображення 16x9

    ​Тетяна Савчук

    Приєдналася до Української редакції Радіо Свобода у 2017 році. Здобула ступінь магістра з міжнародних відносин та дипломатії в Англо-американському університеті у Празі. Продюсерка соціальних мереж. 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG