Для мільйонів цивільних українців зв’язок під час війни – це питання безпеки: викликати при потребі швидку чи інші екстрені служби, подзвонити ріднім і дізнатися, що з ними... Як операторам мобільного зв'язку вдалося утримувати до 90% мережі під час блекаутів, до яких призвели масовані повітряні атаки російської армії?
- Чи можливий такий сценарій, коли мобільна мережа може зникнути надовго?
- Чому дзвінки та SMS мають пріоритет над інтернетом?
- Скільки годин базові станції можуть працювати без електрики?
- Як оператори співпрацюють між собою та з державою?
- Що відбувається з тарифами і чи реально запустити 5G під час війни?
Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода розпитали Ольгу Устинову, генеральну директорку «Vodafone Україна».
– Почнімо з умов, за яких працює компанія та в яких сьогодні живуть українці. Січень і лютий – це сильні морози. Паралельно тривають постійні обстріли Росією енергетичної інфраструктури, внаслідок чого немає світла та тепла. Яка зараз ситуація з мобільним зв’язком загалом? Де його якість вища, де, можливо, гірша, а де взагалі немає покриття?
– Загалом ми працюємо за тих самих умов.
Так само нам холодно, так само замерзають наші генератори, так само хлопці при мінус 20-25 повинні ці генератори заправляти.
мобільний зв’язок – це критична послуга
Але загалом ми зараз десь у середньому тримаємо 90% доступності нашої мережі. Іноді, коли дуже сильний блекаут і відключення, може трохи зменшуватися, але ми це дуже потужно контролюємо, тому що розуміємо, що мобільний зв’язок – це критична послуга і він повинен працювати, щоб навіть бригади, які ремонтують, мали можливість виїжджати, мати інформацію про ті самі обстріли.
– А які перспективи? Чи може ситуація погіршитись? Кожен українець себе запитує: чи може бути таке, що зв’язку не буде взагалі? Не дві-три години, а, наприклад, добу. Як ви бачите цю ситуацію?
– Ми не передбачаємо таких ситуацій, тому що ми «забекапали» всі наші центральні вузли.
І ми кажемо, що поки буде бензин, дизпаливо в Україні, ми будемо продовжувати працювати навіть при тотальному блекауті. Але мережа буде доступна не на рівні 90%, але близько 70-80% ми зможемо досить довго підтримувати – що стосується мобільного, але ми також надаємо фіксовані послуги через технологію GPON і там ми можемо тримати дуже довго, і 100 годин.
був блекаут у Одеській області, в Одесі, ми тримали 100 годин і все працювало
Навіть от був блекаут у Одеській області, в Одесі, ми тримали 100 годин і все працювало.
Тому треба собі теж зробити так званий «хомворк» і забезпечити особливо вдома не тільки мобільним зв’язком, але й фіксованим за технологією PON. Це означає, що у вас повинна бути оптика напряму заведена до вашої оселі і ви просто потім ставите свій роутер, його живите і ми тримаємо свою мережу на генераторах, а ви тримаєте свій Wi-Fi роутер і тоді у вас і гарна швидкість, все працює і досить довго без обмежень, з гарною якістю.
І це відповідальність кожного українця – залишитися на зв’язку.
– Тобто умов, за яких можлива повна втрата зв’язку, їх сьогодні немає? Навіть тотальний блекаут до цього не призведе?
– Ми не передбачаємо таких умов. Ну, якщо повністю буде зруйнована вся енергосистема, навіть при цих умовах ми зможемо продовжувати надавати послуги, але якість обмежена буде.
Можливо, десь будуть «білі плями» в мережі, маю на увазі, покриття не буде таким тотальним, але все ж таки зв’язок буде.
– А чи може бути так, що інтернету не буде, а дзвінки будуть доступними, або навпаки буде інтернет, а додзвонитися буде неможливо?
– Сценарії розглядаються різні, але ключове, щоб залишились есемески та дзвінки.
дзвінки і есемески – це перший пріоритет для нас тримати
Це пріоритет номер один, а потім вже «дата» (дані – ред.). Але з точки зору «дати», то це те, що я казала, краще все ж таки «забекапити» себе і мати фіксовану послугу у себе вдома, і тоді у вас буде повністю комплекс всіх послуг, які ви звикли використовувати без блекаутів.
Тобто, коли мережа буде на межі, ми будемо трохи вводити обмеження саме по використанню «дати». Але дзвінки і есемески – це перший пріоритет для нас тримати.
– Фіксовані послуги – це одна рекомендація, чи є, можливо, ще якісь поради від вас?
– Звертаюся до наших українців: коли блекаути, будь ласка, не переходьте повністю на мобільний зв’язок, тому що навантаження дуже великі, удвічі-утричі підскакує і потім розряджаються дуже швидко наші акумулятори, які ми встановили на кожну базову станцію.
Ви можете відчувати це на собі, якщо у вас не так швидко літає інтернет або якісь можуть бути проблеми з дзвінками. Тому, будь ласка, намагайтеся якомога менше дивитися в онлайні «відосики», TikTok і всі ці речі для того, щоб залишити саме мережу в робочому стані як можна довше.
– Давайте трохи ще поговоримо про те, як вдається компанії забезпечувати роботу зв’язку під час тривалих відключень світла. Як ви з цим справилися? Що робить компанія для того, аби мережа таки працювала?
– Із 2022 року ми вже проінвестували в, ми називаємо це «сталість мережі», близько двох мільярдів гривень.
Наші хлопці працюють 24/7, дуже велика їм подяка. Я бачу в яких умовах вони працюють: мінус 20, вони на морозі, у неділю, вночі
Ми закупили тільки в цьому році 5500 генераторів. Ми замінили усі наші батареї на нові, які більш ніж у 13 разів підтримують цикл, заряджаються, розряджаються і десь близько 40 тисяч батарей ми змінили тільки в цьому році.
Отже, ми інвестуємо дуже потужно, але дуже тяжко це все відбувається, тому що на генератори потрібні люди, які б їх підвозили, включали, потім заливали пальне.
Наші хлопці працюють 24/7, дуже велика їм подяка. Я бачу в яких умовах вони працюють: мінус 20, вони на морозі, у неділю, вночі, тобто тримають цю мережу. І ми намагаємося з цим справлятися. Не можу сказати, що 100% тримаємо всю цю мережу. Але те, що можемо робити максимально, намагаємося робити по всім напрямкам.
– Як ситуація відрізняється у Києві та в інших містах: в обласних центрах, в менших містечках? Всюди однаково чи є все ж таки різниця?
– У нас немає пріоритетів.
У нас єдиний підхід до всього цього, але більш залежить саме від графіків відключень, тому що батареї облаштовані по всій мережі, але коли немає часу, хоча б там три-чотири години, щоб батареї заряджалися, то, на жаль, тоді треба працювати тільки на генераторах і команди не вистачає повністю на всю мережу.
Тоді вже ми дивимося з точки зору, де більше абонентів, де більше трафіку і там намагаємося максимально тримати в першу чергу базові станції в робочому стані.
– Ви маєте на увазі акумулятори безпосередньо на базових станціях?
– Акумулятори є на кожній базовій станції, але вони іноді не встигають заряджатися. І от коли вони розряджаються, тобто десь вони розраховані на 10 годин, але якщо мінуси, якщо навантаження зростає, це може бути і шість, і вісім годин, по-різному. І от коли вони розряджаються, тоді ми вже підключаємо генератори.
Тут настає такий момент, коли не вистачає або людей, або базова станція знаходиться віддалено. Вона може десь у полі стояти, і треба час, щоб до неї доїхати. Тому ситуація дуже різна. Але з точки зору пріоритетизації – такої у нас немає. Там, де велика кількість абонентів трафіку, там ми тримаємо максимально довго зв’язок і в першу чергу реагуємо.
– От цікаво, як залишатися на зв’язку людям, які живуть в маленьких містечках, у селах, наприклад? Чи вдається там якось заживляти?
– Ми зараз координуємо свою діяльність з ОВА (обласна військова адміністрація – ред.), з усіма. Дуже велика подяка всім, тому що, по-перше, здавалося, що це завдання мобільних операторів тримати мережу, але зараз держава звернула увагу на всі ці речі, що це критична інфраструктура і у нас є велика потужна команда, яка працює разом для того, щоб об’єднати і ОТГ, і всі можливості, усі підприємства, які мають можливість тримати там, наприклад, ми передаємо їм генератори, а вони вже заправляють, щоб тримати мережу, підключити конкретну базову станцію.
Тому з кожною ОВА ми окремо пропрацьовуємо, на місцях вирішуємо, де які потреби існують. Передаємо генератори.
До речі, вже 850 генераторів ми передали, які будуть на місцях люди підключати до базових станцій і заливати паливом для того, щоб вони продовжувала працювати. Тому що, на жаль, у нас 13 500 майданчиків, і в нас тільки 4500 співробітників. Тобто ми не можемо це все зробити саме завдяки нашому ресурсу. То ми знайшли таку формулу яким чином допомогти, щоб кожне містечко, кожне селище мало можливість продовжувати працювати.
– А в які регіони..?
– Всі регіони. Це вся Україна. Кожна ОВА, з кожною у нас є контакт, під контролем, зараз ми заключаємо договори, контракти саме на те, що передаємо генератор, даємо паливо і вони знаходять людей, які будуть вмикати саме генератор на конкретній базовій станції. За кожним закріплена ця базова станція. І от зараз саме це дуже потужний проєкт.
– Пальним ви також забезпечуєте?
– Так, пальне теж на нашому боці, ми зразу віддаємо заправлений генератор, щоб він запрацював, заправляємо масло і передаємо разом з пальним.
– Ті села, ті громади, які наразі не долучились до цього проєкту і до яких у вас немає можливості швидко дістатись, там тільки можуть розраховувати на зв’язок, коли буде світло, якщо я правильно розумію?
– Ні, тому що це під контролем у ОВА, кожна базова станція зі своєю координатою, вона повинна бути відпрацьована і ми повинні знайти разом, хто буде за неї відповідати і хто буде її, скажімо так, тримати на зв’язку. З
араз просто ще треба трохи часу, бо 13 500 у нас, приблизно така ж кількість у наших конкурентів на ринку. Тобто весь цей масив треба відпрацювати.
– А яка ситуація із зв’язком на заході? Після останнього обстрілу були такі скарги, що немає там зв’язку. Там також система підтримки налаштована, як в центральних регіонах, як тут на Київщині?
– Це по всій території України. Але фокус в першу чергу ми зробили саме на прифронтові території і на Київ, саме там, де блекаути йдуть.
Тобто Харків, Дніпро, Одеса, Полтава, Суми, Чернігів, Запоріжжя, Київ, Київська область, там де дійсно дуже потужні блекаути. В першу чергу всі ці інструменти відпрацьовані були на цій території, але вони абсолютно по всій території України. Тобто у нас немає винятку, що ми з цією ОВА працюємо, з цією не працюємо.
– Ви згадали про прифронтові території, цікаво, як там, особливо в тих регіонах, де поблизу точаться бойові дії і російська армія обстрілює міста і фактично стирає їх. Ми знаємо про скарги на зв’язок на Донеччині. Чи плануються там якісь заходи для покращення?
– Ми відновлюємо базові станції, коли їх руйнують. Загалом з 2022 року ми відновили 1300 базових станцій. Ну, тобто це 10% тільки нашої мережі, яку ми відновили.
– Це в прифронтових чи загалом в Україні?
– Це загалом. Ну, це в основному прифронтові і є. Але є такі базові, до яких у нас немає доступу, тому що вона зруйнована і вона знаходиться десь у такій гарячій зоні, де є обстріли. Тобто ми не можемо її поновити. Але у нас реакція, ми зразу ж відновлюємо.
Тобто ми не чекаємо, коли буде ceasefire, коли будуть гроші. Як тільки ми бачимо по нашій системі автоматично, що базова не працює, зразу йде «аларм» і зразу же команда виїжджає на місце, якщо є можливість добратися до цієї базової станції, зразу йде відновлення. Тобто у нас немає навіть очікування тиждень, місяць.
– Не секрет, що російські військові використовують для «шахедів» картки українських операторів. І ось вже тривалий час для відсікання зв’язку на шахедах звучать заклики про запровадження «карантину» SIM-карт, які заходять з роумінгу. Росія вже давно його впровадила, правда, на три доби, хоча однієї доби, виходить, було б достатньо, бо, в принципі, в повітрі шахед не проводить більше однієї доби. Чи обговорювали з вами цей захід, можливо, представники влади? Чи була така дискусія?
– Дивіться, дискусія ця постійна, тому що ми розуміємо, що зв’язок, особливо під час війни, дуже важливий. Я не можу розкривати всі ці речі, тому що це така стратегічна історія, яка про безпеку держави. Але воно не так все працює, як ви сказали, тому що ці картки можуть бути і інших операторів, не українських і не російських.
Тобто будь-яку картку ви берете і вона в роумінгу є. Навіть ми фіксували, що більшість карток саме не українських операторів. Крім того, через оптику так само дрони літають, через Starlink.
Тому це не питання тільки, знаєте, разово якось вимкнути мобільний зв’язок і не будуть літати дрони. Ні, воно так не працює
. Там такий великий комплекс і нам вдається дуже потужно пропрацьовувати саме з військовими для того, щоб мінімізувати всі ці впливи, які можуть бути з використанням наших SIM-карт.
Тому що з початку війни ми буквально зразу ж закрили усі роумінги для всіх цих ворогів, які були на нашій території або наші картки туди їхали. Ми зразу обрубали всі роумінг-контакти з агресором.
– Тобто сьогодні запроваджувати «карантин» для SIM-карт, які заходять з роумінгу, немає сенсу?
– Немає сенсу, взагалі ми не бачимо, воно не допоможе.
– Гаразд, бо я думаю, можливо хтось проти є в цій ситуації…
– Ні, дивіться, там просто ж все повинно мати якусь логіку, не просто заборонити, так? Якщо воно не допомагає, то і немає сенсу цього робити. Але є інші інструменти, яким чином все це пропрацьовувати, але, на жаль, я не можу це розповісти, тому що це таємниця, яку ми не можемо під час війни оголошувати.
– А про те, як оператор залучений у забезпеченні зв’язку для Сил оборони, ви можете щось частково розповісти?
– Так само. Як завжди я кажу, що ці речі ми потім розповімо, коли буде вже закінчення війни, тому що дійсно зв’язок критичний, ми дійсно співпрацюємо, дійсно допомагаємо, але деталі, на жаль, я не можу розкрити.
– Ще про роумінг одне питання. З 1 січня 2026 року Україна офіційно мала приєднатися до єдиної роумінгової зони з ЄС. Це має означати, що українці в Євросоюзі можуть користуватися послугами українських мобільних операторів без жодних доплат. Чи почала працювати ця система? Можливо, маєте вже якісь перші результати?
– Так, все почало працювати, але ж я хочу сказати, що навіть ще з 2022 року ми надавали такі послуги нашим клієнтам, що вони коли приїжджали за кордон, вони продовжували користуватися послугами. Ми називали це «вільний роумінг».
На тих самих умовах зараз ми в єврозоні надаємо послуги так, як от ви озвучили. Тобто, якщо ти приїжджаєш, у тебе так само тримається система оплати і такий самий обсяг послуг надається, як і в Україні. Це додаткові кошти для операторів, тому що зараз є питання з інтерконектом. Якщо до цього в нас було пропрацьовано з роумінг-партнерами, у нас були фактично безкоштовні всі ці послуги, зараз ми повинні сплачувати. Це додаткові для нас кошти, але загалом ми не бачимо якихось глобальних змін. Тобто ті, хто користувались, продовжують користуватися.
– Я ще хочу повернутися до забезпечення зв’язку в час блекауту. Скільки часу базові станції реально можуть працювати без електрики взимку от на цих акумуляторах, про які ви згадували?
– Розрахункова десять годин, але в залежності від того, скільки трафіку під час блекауту вони зможуть на себе зібрати. Тому що, на жаль, те, що я казала, що коли йде блекаут, у нас у два, у три рази просто зростає трафік на мережу і локально вони, в залежності від того, яка потужність цього трафіка, вони дійсно розряджаються швидше. Це може бути і шість, і вісім годин в залежності від локації.
– А чи є такі станції, які можуть працювати від 24 годин і більше?
– Генератор. Тому що, дивіться, базова станція, вона ж знаходиться на даху і зазвичай або в маленькому такому місці, або в шафі. І там немає місця, куди ці всі великі акумулятори поставити. Це по-перше, а по-друге, якщо це на даху, це ж вага. Тобто, якщо таку велику махіну ти поставиш на дах, то може і дах не витримати.
– А як мороз впливає на роботу?
– Як у всіх. Або генератори не заводяться, тому що холодно, або замерзають, або батареї так само розряджаються, набагато швидше при –20°, ніж у нормальному, плюсовому середовищі.
Так само, як усі ваші девайси, які працюють. Нічого, на жаль, нового немає для мобільного бізнесу, для мобільних мереж.
– А скільки станцій у Києві, якщо можна озвучити цифру, і загалом в Україні, які вам доводиться щоденно обслуговувати? Ви згадували про 13 000, це вони ж, чи можливо це менша цифра?
– 13 500 десь у нас майданчиків. От зазвичай в залежності від блекаутів, буває, коли в блекаут і 2000 базових станцій не працюють.
Ну, я маю на увазі, нема енергетики, але вони працюють або на генераторах, або на акумуляторних батареях. Іноді буває до 30% мережі, яка знаходиться на альтернативних джерелах, тобто по-різному в залежності від блекаутів.
– Одна базова станція, про яку ми говоримо, чи можна оцінити скільки користувачів вона покриває?
– Це дуже по-різному. Якщо це місто і знаходиться на якомусь житловому масиві, це може бути одна кількість. Якщо вона в полі стоїть, це інша кількість, якщо в селищі те ж саме.
– Для того, щоб заправляти генератори, щоб дивитися, чи не замерзли акумулятори, взагалі обслуговувати станції, ви вже згадували, що потрібні мобільні групи. Скільки таких груп вам вдалося організувати? Скільки з них щоденно виїжджає?
– Десь загалом 400 таких груп ми зробили, аварійних бригад. І, до речі, групи у нас не тільки з технічних служб є, також у нас і команди продажу, яких ми навчили, які, якщо є блекаут в якомусь місці, допомагають нашим технічним співробітникам. Тобто разом усі тримають мережу для того, щоб вона була на зв’язку.
– Ви відчуваєте кадровий дефіцит інженерів?
– Я думаю, як і всі. Тобто зараз весь бізнес в Україні відчуває кадровий голод. Як усім, дуже тяжко, тому що людей, на жаль, в Україні не так багато, особливо ті, які можуть таскати генератори, вага яких 150 кілограм, його треба якось підняти, піднести до базової станції і включити її.
– Взагалі, як зросли витрати компанії на послуги, на обслуговування в умовах відключень? На що ви витрачаєте найбільший бюджет? Бо це ж і паливо, і генератори, логістика.
– Ми фіксуємо, що з 22-го року електроенергія, до речі, на 177% для нас подорожчала. А якщо ми дивимося взагалі на генератори, то десь у три рази зросла їхня вартість. І десь у разів вісім – це на акумуляторні батареї.
Ми ж розуміємо, що кіловат, який з мережі, і той, який з генератора, відрізняються в ціні десь у три-чотири рази. І коли в тебе велика купа працює щоденно на генераторах, то це на твій OpEx (операційні витрати, – ред. ) дуже впливає.
– Ви не рахували, наскільки збільшились витрати в цифрах?
– Рахували. Ми рахуємо, але ж ви бачите, ми рахували на попередній рік, дивилися, але цей рік нас здивував, тому що таких блекаутів не було, як от почалися саме в цьому році. І ми бачимо, що десь у п’ять разів у середньому під час зими кошти на паливо, на генерацію зросли.
– Маєте на увазі зима 2025/2026 року?
– Так, я маю на увазі саме цю зиму. Вона найкритичніша і найважча зараз для нас.
– Чи рахували, скільки палива потрібно, щоб забезпечити безперебійну роботу однієї станції, одного генератора в тиждень?
– По-різному. Наприклад, наш технічний майданчик, який у Києві, де стоять всі наші системи, такий центральний майданчик, так ось там треба 250 літрів на годину. Тільки на один майданчик.
Якщо стандартний, то ми рахуємо на добу десь 20-30 літрів треба на кожний майданчик, де стоїть звичайний стаціонарний генератор.
Наприклад, ми вже відвантажили 850 генераторів, які ми надали ОВА, тобто ми вже десь 20 000 літрів, у тому числі, відвантажили і палива.
– За цих умов чи не планує компанія підвищувати тарифи, через додаткові витрати на утримання станцій?
– Дивіться, по-перше, ми і підвищували.
Але ж підвищення, скажімо, в середньому 50-100 гривень – це не так критично, і це не тільки залежатиме від інвестицій в енергосталість, в операційні кошти, щоб генератори працювали. Наприклад, ми продовжуємо інвестувати в мережу. До речі, у нас вже мережа 4G досягла 93% покриття по населенню.
Тобто ми починали війну, було 84–85%, і ми продовжуємо будувати. Навіть у цьому році ми збудували велику купу нових майданчиків і нових базових станцій 4G. Тому це не тільки з точки зору імпакту від блекаутів. Це загалом інвестиції, які треба якимось чином потім повертати. Тому модель саме яким чином будується тариф, вона не тільки залежна від блекаутів.
– Найближчим часом планується підняття тарифів чи ні?
– Ми вже зробили підняття тарифів частково. Ми намагаємося робити так, щоб, скажімо, кожний тариф це було не частіше, ніж раз на рік.
Ну, тобто ми прораховуємо, дивимося, тому що наші абоненти теж потребують якоїсь, знаєте, такої прагматичності, якоїсь прозорості, яким чином витрачаються їхні кошти і їхні витрати на мобільний зв’язок. Тому ми намагаємося робити це раз на рік.
– Тобто у 2025-му вже було?
– У 2025-му було, частково у 2026-му вже відбувалося на деякі тарифи, на різні тарифи, залежно на яких ви обслуговуєтесь, по-різному зміни відбуваються.
– Враховуючи ситуацію і обставини в країні, чи варто мати українцям дві SIM-карти різних операторів? Чи допоможе це залишитися на зв’язку?
– По-перше, з початку війни ми зробили національний роумінг. І зараз, якщо у вас немає мережі якогось оператора, ви можете в національному роумінгу переключитися на іншого оператора.
Але там працює 2G, 3G. Тобто там немає LTE, немає 4G, тобто голос і есемески, трохи «дати», і ви, в принципі, на зв’язку. Якщо у вас форс-мажор, якщо щось трапилось з вашим оператором, ви можете переключитися. Але це все залежить дійсно від абонентів, як він відчуває, чи потрібен йому «бекап», чи не потрібен, одну картку чи дві мати.
– А яка у вас комунікація з іншими операторами мобільного зв’язку? Конкуруєте виключно чи співпраця також є?
– Під час війни конкуренція не така гостра, тому що ми розуміємо, що нам треба тримати зв’язок і тому буквально за два тижні з’явився національний роумінг. Також ми зараз будуємо наші базові станції на пасивній інфраструктурі кожного з нас.
Тобто є башта, якщо ми розуміємо, що комусь треба туди зайти зі своїми обладнаннями, в нас є така дуже потужна співпраця, тому що ми розуміємо, що кожний абонент дуже важливий, треба щоб мав зв’язок. Тож використовуємо мережі один одного. Тому зараз дійсно з точки зору військових якихось речей ми знаходимося на одному боці з нашими колегами по ринку.
– До речі, була інформація про об’єднання Vodafone і «Київстару» в питанні вишок… розкажіть, поясніть?
– Дивіться, ми це не коментуємо, тому що у нас поки нема чого коментувати. У нас немає ніякого підписаного договору, ні намірів, нічого. Тобто поки ми дивимося з точки зору, яким чином зробити операційно ефективними всі процеси.
Але офіційно ми поки що коментувати не можемо. Тому що вплив війни на мережі операторів дуже великий. Якщо ми хочемо продовжувати інвестиції, якщо ми хочемо продовжувати йти в нові технології, в 5G, нам треба операційно робити речі, які дозволять нам всі ці кошти мати, щоб інвестувати далі.
– Тобто така співпраця взаємовигідна?
– Вона взаємовигідна, вона має сенс. До речі, це не якесь ноу-хау українське. Воно є, досить велика кількість проєктів, які вже злетіли, в тому числі і в Європі.
Тобто це не якась унікальна історія. Ми дивимося в цей напрямок, але ж ніякого рішення ще немає. Ми дивимося саме в оптимізацію, тому що це ж зазвичай закладаються всі ці речі в тарифному утворенні. Тобто всі кошти, які ти витрачаєш на утримання мережі, вони потім транслюються на абонентів.
– Коли у 2023-му трапилася масштабна кібератака на «Київстар», тоді велика частина навантаження лягла на Vodafone, зокрема. Як ви бережете себе від кіберзагроз? Чи є спроби атак на мережу сьогодні?
– Постійно. Ми дійсно знаходимося під постійною атакою в кіберплощині. Ми рахуємо просто тисячами активності на нашу мережу.
Із таких серйозних ми фіксували у 2025-му більш ніж 400. Захищаємося. Вже немає єдиного інструмента і якоїсь єдиної «балаболки», яка, знаєте, дозволить вам захиститися. Це постійна робота, тому що технології змінюються. І це вже операційна робота – постійно інвестувати саме в кібербезпеку.
– Якщо говорити ще про наслідки війни для компанії, яку частину інфраструктури Vodafone втрачено спочатку повномасштабного вторгнення?
– Не можу це коментувати, тому що ми все ж таки сподіваємося, що ми її повернемо.
– А що зазнало найбільших пошкоджень?
– Це руйнування нашої оптики, руйнування базових станцій, тому що там, де окупована територія, на жаль, ми фіксуємо, що коли лінія фронту наближається, то наші вишки стають ціллю номер один, вони просто руйнуються. І тому вся інфраструктура, яка була побудована на території, яка зараз знаходиться під окупацією, ми дійсно її втратили.
– Яка загалом в компанії відносини із державою? Чи має держава сьогодні вимоги до мобільних операторів у контексті забезпечення зв’язку під час відключень?
– Так, у нас є розпорядження НЦУ ( Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій, – ред. ), де ми повинні забезпечувати працездатність нашої мережі.
дійсно держава бачить, що треба нам допомогти для того, щоб мережа працювала,
Мені дуже зараз гріє те, що не просто розпорядження, а дійсно держава бачить, що треба нам допомогти для того, щоб мережа працювала, що це завдання не тільки для операторів, тому що умови, які зараз ми проживаємо, вони ніколи не клалися взагалі ні в один бізнес-кейс. У нас немає під це людей, набрати їх немає де, ну тобто це таке завдання для усіх, щоб все ж таки критична інфраструктура працювала.
І тому зараз у нас дуже потужна співпраця з ОВА. Ми намагаємося до кожної базової станції мати можливість привезти генератор, заправляти і тримати на зв’язку. І зараз відчувається оця співпраця, що дійсно якби це завдання не просто для галочки написали в розпорядженні, а що це дійсно критична потреба і всі намагаються нам допомогти і вирішити цю потребу.
– Якої ще допомоги, можливо, від держави потребуєте окрім цього питання?
– Податки ми сплачуємо, генератори купуємо, у мережу інвестуємо. До речі, в мережу ми проінвестували дуже потужно. Ми навіть інвестуємо більше, ніж до війни зараз.
Робимо пілоти 5G. Тобто нам потрібні будуть частоти по новій технології для того, щоб розширити. А загалом у нас немає ніяких таких, знаєте, гострих питань, що ми щось потребуємо. Якби енергетика нам потрібна. Ну що ж ми зробимо, якщо вона зруйнована?
– Ви згадали про 5G, тому хочу запитати про перспективи. У січні стартував пілотний проєкт 5G у Львові, в Бородянці на Київщині. Перш за все, як успіхи?
– Це тестові зони, які ми намагаємося зрозуміти, як вони працюють, щоб вони не заважали, в тому числі військовим. Ну, тому що це ж частоти, на яких можуть працювати різні, скажімо, гравці. Тому зараз ми тестуємо.
Дійсно пілот у Львові, у Бородянці. Ми подивимося, як все це працює. А потім будемо вже приймати рішення робити 5G не тестом, а вже взагалі новим інвест-проєктом. Але це, я сподіваюся, все ж таки буде після війни, тому що це потребує ще частот, потребує великої купи інвестицій. І, до речі, 5G, на жаль, споживає енергетики набагато більше, ніж мережа 4G і 3G.
– Якщо підсумувати, які ключові виклики ви сьогодні вважаєте для себе пріоритетними?
– Це дійсно люди. Тому що люди втомлюються, працюють просто в неймовірних умовах. Скільки ще буде внутрішніх ресурсів – це теж велике питання. А знайти нових людей, їх, на жаль, теж в Україні немає.
Я хочу нову країну, потужну, яка може конкурувати
Тому це першочергова потреба, яким чином підтримувати саме працівників для того, щоб вони продовжували в такому навантаженні працювати.
А по-друге, це дійсно енергетика. Все ж таки було б набагато легше, якщо би були такі графіки, щоб батареї мали можливість все ж таки підзаряджатися. Це б допомогло дуже суттєво для нас. Ну, і виклики – це кібербезпека, зрозуміло, тому що атаки продовжуються, ми повинні захищатися і сусід ніколи не зміниться.
Тому всі інвестиції, які ми зараз робимо, ми саме робимо з цього розуміння, що треба незалежно від того, як буде все відбуватися, нам потрібно будувати інфраструктуру, тому що коли закінчиться війна, ми переможемо, буде відбудова України.
До речі, дуже погане слово, я його не люблю, відбудова. Я не хочу країну, яка була до війни.
Я хочу нову країну, потужну, яка може конкурувати за кордоном, де всі підприємства будуть побудовані з точки зору новітніх технологій. А для цього потрібен «бейсмент», треба, щоб була інфраструктура. Це саме завдання телекому. Ми не чекаємо, коли війна закінчиться і будемо ми інвестувати чи не будемо, ми робимо це зараз для того, щоб бути готовими потім відбудувати нову потужну країну.
Форум