Онкохворі переселенці отримують лікування у Львові, але бракує медикаментів

ЛЬВІВ ‒ Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну тисячі пацієнтів із онкологічними захворюваннями не мають доступу до медичних послуг і медикаментів, зокрема у тих містах, які зазнають постійних обстрілів. Медичні заклади припинили планові процедури, а від цього залежить життя онкохворих.

Сотні пацієнтів шукають порятунку в медичних закладах на теренах Західної України. Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр приймає переселенців із різних регіонів. Але є велика потреба у хіміотерапевтичних препаратах.

Олена приїхала у Львів із Києва. Тут її прихистили друзі. Жінка лікувалась у Київському онкодиспансері, де й перебувала на обліку. Курс лікування у неї завершується. У Львові отримала останню процедуру хіміотерапії.

«У Києві мені крапельницю зробили в укритті. Я готова руки цілувати лікарям! Це остання крапельниця тепер у Львові. Купила всі ліки, ще мала гроші. У Львові вже немає голок для порт-системи, саме для моїх ліків. Все купувала в аптеках, як останнє. Немає для онкохворих ліків. У Києві є препарати. Таргетна терапія коштує від 30 до 40 тисяч гривень. А таких, як я, тисячі», ‒ каже Олена.

Інша онкохвора з Києва, 27-річна Ірина, також звернулась в онкодиспансер у Львові. Зі столиці виїхала з мамою 1 березня.

«Нічого не встигла зі собою взяти. Маючи онкологію, я не знала, чи отримаю тут лікування чи ні. Все залишилось у Києві, всі документи. Але мені допомогли волонтери. Я стала на облік і мені допоможуть пройти хіміотерапію. Чекаю на безкоштовне лікування. Взагалі ми не розрахували, що можуть бути безкоштовні ліки, а виявилось, що ті, які мені потрібні, є», ‒ розповідає Ірина.

Харків’янка Інна Щукіна прооперована у Харкові, пройшла неповний курс хіміотерапії. Оскільки почалась війна.

«Мене прийняли у Львові без питань, оформили, пообіцяли допомогу, безкоштовне лікування. Сьогодні проходитиму черговий курс. Я проживаю у знайомого, який моїй родині надав безкоштовно квартиру. Ми втікали з міста, були обстріли, добре, що мали машину. Це було дуже небезпечно для життя. Головне, що я взяла всі документи, медичну картку. Люди по 15 діб сидять в укритті. Це просто жахіття. Моє місто стирають з землі, але ми переможемо», ‒ розповідає Інна Щукіна.

Переселенці з онкозахворюваннями, які тимчасово проживають у Львові, можуть звертатись у Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр. Тут їх ставлять на облік. Кількість таких пацієнтів зростає щодня. Багато хворих приїхали з Харкова, Києва, Запоріжжя, Херсона, Маріуполя. Хіміотерапевтичне відділення, яке розраховане на 60 осіб, переповнене. Палати заповнені людьми, які приймають хіміопрепарати. У кінці робочого дня медсестри, які проводять маніпуляції, відчувають велику втому ніг і рук.

«Але всі розуміють, для чого це. Це та ж сама робота ‒ для перемоги. Кількість пацієнтів із Херсонщини, Харкова, Маріуполя, Києва збільшується у геометричній прогресії. Вчора було 52 пацієнти, з них 45 ‒ не з західних регіонів України, а східних і південних. Маємо проблему з ліками для хіміотерапії. Так сталося, що на початку року, у зв’язку з певними логістичними непорозуміннями, з якими розберемося після перемоги, поставки суттєво зменшилися. На сьогодні не маємо дуже багатьох препаратів. Проблема в тому, що не все можна купити, бо немає постачання. Близько 50% пацієнтів отримують лікування за державний кошт. Ще маємо залишки цих препаратів. З тих 50%, які щось купують, відсотків 40% купують всі чотири препарати для хіміотерапії.

На сьогодні проводимо переговори з зарубіжними компаніями, онкоцентрами про передачу нам медикаментів. Брендові компанії надають препарати. Йде гуманітарна допомога і люди збирають її у світі. Але нам краще, щоб збирали гроші під конкретні медикаменти для онкохворих», ‒ розповів про ситуацію завідувач хіміотерапевтичного відділення Ярослав Шпарик.

У Міністерстві охорони здоров’я знають про проблему з медичних послугами і лікарськими засобами для онкохворих. Втім наразі важко налагодити постачання ліків. Складна ситуація у Дніпрі, у Сумах, онкоцентр у Києві надає лише невідкладну допомогу пацієнтам. Якщо людина навіть і приїде в цей медичний заклад, то тут не зможуть надати медичні препарати.

11 березня будівля Миколаївської обласної онкологічної лікарні потрапила під обстріл російської армії. Начальник обласного управління охорони здоров‘я Максим Безносенко повідомив, що ця лікарня надає допомогу онкохворим зі всієї Миколаївської області. За його словами, великої шкоди будівлі не завдали.

Медики шукають ліки для пацієнтів

Щодня у Львівський онкоцентр переселенці не лише приходять на лікування, але й телефонують і консультуються. При онкологічному захворюванні не можна зупиняти лікування, тому що не буде позитивного результату, наголошує онкохірург Олег Дуда.

«Сьогодні з 16 нових хворих, які проходять хіміотерапію, 12 ‒ це тимчасово переселені з інших регіонів України. Зазвичай, до нас їдуть люди з Івано-Франківської, Тернопільської областей. А тепер багато зі Східної України, які приїхали сюди на тимчасове лікування онкологічного захворювання. Ці пацієнти розпочали лікування в інших онкоцентрах, відповідно, забезпечення препаратами для них було виділено на інші лікарні. Багато шпиталів сьогодні відрізані від світу. Не можна передати ці ліки нам. Зараз ми займаємося логістикою, як забезпечити хіміопрепаратами наш онкоцентр і всі центри Західної України.

Також ми оперуємо онкологічнохворих із інших регіонів. Для забезпечення хірургічних втручань препарати ще є. Тому що зменшилась кількість планової хірургії, з доброякісними пухлинами, бо це може зачекати», ‒ говорить Олег Дуда, заступник генерального директора з хірургічної роботи Львівського онкоцентру.

Людина переживає стрес, коли дізнається про свій діагноз «рак», потім проходить через довгу процедуру ‒ оперування, лікування, пошук ліків і, відповідно, грошей для придбання тих медикаментів, якими держава не забезпечує, а до цього всього сьогодні ще й додалось те, що багато змушені лікуватися у чужому місті. А це теж впливає на психологічний стан хворого.

Уляна уже пережила і осмислила почутий діагноз ‒ рак молочної залози. Днями киянку прооперували у Львові. Хоча її операція була запланована 24 лютого у Києві. Але війна змінила плани.

«В онкоцентрі вже були мої речі, я знала палату, ліжечко, де лежатиму, лікаря, який мав мене оперувати. О 5.30 подзвонив мій брат і сказав, що Київ бомблять. Ми з речами рухалися у бік Київського онкоцентру.

Кільцева дорога. Все стояло. От тоді було страшно, страшно було, коли дівчатка і хлопці з наплічниками несли у переносках котів, залишали машини, було багато аварій. Вся кільцева Києва стояла, починався ранок і ми теж так стояли.

Не доїхавши 2 км до онкоцентру, мені сказали, що всі операції відмінені. Повернулись додому. Коли з колегами говорила по Zoom, то побачила з вікна, що повз летить ракета.

Наступного дня ми побачили вибух у районі Броварів і я зрозуміла, що треба їхати до батьків у Західну Україну. У мене не було картки, аналізів, святі люди з Київського онкоцентру, з бомбосховища сестра-господиня пішла і все сфотографувала. Скільки гарних людей в Україні! Лікар Олег Дуда мене прооперував. Я всім своїм співробітницям завжди говорила робити мамографію. А виявилось, що у мене...», ‒ розповідає Уляна.

Нині медики зіштовхнулись не лише зі збільшенням числа пацієнтів, відсутністю медикаментів, які намагаються знайти, але хірурги та анестезіологи працюють у час повітряної тривоги.

• За даними ВООЗ, ризик захворіти на рак в Україні має кожен третій чоловік і кожна п’ята жінка.
• Пандемія COVID-19 завадила ранній діагностиці, відтак виявлення раку на ранніх стадіях.
• Тисячі пацієнтів після карантину звертались до лікарів уже на пізніших стадіях захворювання. А вчасно виявлений рак може бути повністю вилікуваний, зауважують медики.
• Наслідки нинішньої війни для для онкології можуть бути вражаючими, зауважують онкологи.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Війна Росії проти України. Відсіч. Усі новини на цей час