Доступність посилання

ТОП новини
02 липня 2020, Київ 22:53

Листи з-за ґрат, концерти онлайн. Як підтримують фігурантів «справи Шеремета» і що нині в ній відбувається


Під час акції «Білими нитками» на підтримку Кузьмненко, Антоненка і Дугарь. Київ, 22 грудня 2019 року

Увечері 4 квітня митці та музиканти провели кількагодинний Інтернет-марафон «Білими нитками»​ на підтримку фігурантів «справи Шеремета» Юлії Кузьменко, Андрія Антоненко та Яни Дугарь.

Днями Печерський районний суд Києва задовольнив клопотання прокурорів, залишивши під вартою ще на 2 місяці Кузьменко та Антоненка. Ці судові засідання проходили в «карантинному режимі» – з допуском виключно захисників підозрюваних та їхніх поручителів. Лікарці й волонтеру Юлії Кузьменко термін арешту продовжений до 30 травня, військовослужбовцю ЗСУ Андрію (Riffmaster) Антоненку – до 1 червня.

Військовому медику Яні Дугарь той же Печерський райсуд продовжив нічний домашній арешт до 31 травня. Щоправда, із деяким «пом’якшенням»: тепер їй заборонено покидати місце проживання не з 20:00, а з 22:00 і до 6-ї години ранку наступної доби. Крім того, суд дозволив Дугарь пересуватися не лише селищем Гвардійське, де розташована її військова частина, а всією територією району на Дніпропетровщині.

Відтоді, як у грудні Кузьменко та Антоненка було взято від варту без можливості внесення застави, а Дугарь відправлено під цілодобовий домашній арешт, не припиняються громадські мистецькі акції на підтримку фігурантів «справи Шеремета».

У новорічну ніч, а потім на Масницю їхні друзі влаштували концерти просто біля київського ізолятора тимчасового тримання в Косогірному провулку. Саме там, в ІТТ, що є структурним підрозділом Національної поліції, лікаря Кузьменко та сержанта Антоненка утримують четвертий місяць.

На час карантину акції перейшли в режим онлайн. Так, увечері 4 квітня митці та музиканти провели кількагодинний інтернет-марафон «Білими нитками». За своєю суттю така акція залишається незмінною від першого масштабного концерту на підтримку Кузьменко-Дугарь-Антоненка в грудні на Майдані незалежності.

Виконавиця й волонтерка Христина Панасюк пише, що нову пісню «Я поруч», яку, за її словами, вона присвятила «усім незаконно ув’язненим патріотам і героям нашої землі».

Крім Кузьменко, Дугарь, Антоненка згадує вона й засудженого в Італії українського нацгвардійця Віталія Марківа.

Побратими, друзі, колеги записують звернення зі словами підтримки на адресу Кузьменко, Дугарь, Антоненка та публікують відео на сторінках спільнот у фейсбуці​ Free Riff (нині налічує близько 10 тисяч підписників), Free Dr Kuzmenko (понад 12 тисяч підписників). Також адміністратори інформують про перебіг судових засідань, розповідають, чим, крім визволення рідних, живуть родини фігурантів «справи Шеремета».

Вірші з-за ґрат

Як розповідають товариші по службі сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, першим, що він попросив передати в ізолятор тимчасового тримання, були аркуші паперу – для віршів і листів.

Ріффмайстер пише з-за ґрат часто. Кожне послання починає з улюбленого вітання «Банжуріще!», завершує словами «Домів обов’язково повернеться спецназ» – дещо перефразованим рядком з пісні «Тихо прийшов, тихо пішов», яку свого часу написав як гімн українських спецпризначенців.

Уривок з листа Андрія Антоненка
Уривок з листа Андрія Антоненка

У листі від 1 квітня Антоненко пише: «4 місяці пролетіли, як один день. А й досі в голові не вкладається те, що відбувається. Якось картинка не збігається із думкою. Саме найважче – це прокидатись вранці і бачити те, де ти прокинувся. Капець! І от ті питання: «Як? Навіщо? За що? І головне: ХТО нас замовив?» От саме так, як пишуть: «Хто замовив чи вбив Катю Гандзюк?» Так само звучить і тут: «Хто замовив Антоненкa, Кузьменко, Дугарь?»

Після того, як 3 квітня Печерський райсуд продовжив ще на два місяці термін перебування Антоненка під вартою, Ріффмайстер написав вірша із такими рядками:

ми були вояками, ми були лікарями
але ми нікого не вбивали

ми нічого не крали, чужого не брали,
не ховались ніколи за спину

«Операцією ФСБ руками вищих посадовців країни» назвав Антоненко справу в розлогому інтерв’ю виданню TheБабель. Це інтерв’ю, опубліковане у січні, сержант ССО також дав з-за ґрат.

Під час акції біля Офісу президента на підтримку Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко і Яни Дугарь, яких поліція підозрює в убивстві журналіста Павла Шеремета. Київ, 14 січня 2020 року
Під час акції біля Офісу президента на підтримку Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко і Яни Дугарь, яких поліція підозрює в убивстві журналіста Павла Шеремета. Київ, 14 січня 2020 року

Як лікар і військові перетворились на фігурантів кримінальної справи?

На фігурантів справи про вбивство у 2016 році журналіста Павла Шеремета військовослужбовця ЗСУ Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, лікаря-кардіохірурга й волонтера Юлію Кузьменко перетворило повідомлення міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, що «Нацполіція затримала і за згодою Генпрокуратури оголошує обґрунтовану підозру фігурантам справи щодо вбивства Павла Шеремета».

На екстреному брифінгу 12 грудня 2019 року за участі президента Володимира Зеленського, тодішнього генерального прокурора Руслана Рябошапки і заступника голови Національної поліції Євгена Коваля очільник МВС зауважив, що «наразі йдеться про підозру, провина фігурантів справи не доведена».

Президент України Володимир Зеленський на брифінгу МВС, на якому назвали імена підозрюваних у справі вбивства журналіста Павла Шеремета. Київ, 12 грудня 2019 року
Президент України Володимир Зеленський на брифінгу МВС, на якому назвали імена підозрюваних у справі вбивства журналіста Павла Шеремета. Київ, 12 грудня 2019 року

У своєму виступі на тому ж брифінгу президент Зеленський, подякувавши міністру МВС, слідчим, прокурорам за «потужну роботу», наголосив, що «ймовірних вбивць було затримано» і що «дуже багато відповідей ми отримали, але є ще одне: хто замовник?»

Як зазначає адвокат Станіслав Кулик, який представляє сторону захисту Андрія Антоненка, «конституційні права та норми законів порушуються органами досудового розслідування настільки, що презумпцію невинності попрано остаточно».

«Поки офіційний орган держави в офіційному порядку не доведе, що особа винна, вона вважається невинною, до неї мають відповідним чином ставитись. У нас ситуація склалася кардинально протилежна: сторона захисту має доводити те, що її підзахисний нічого не скоїв», – сказав Кулик у розмові з Радіо Свобода.

Судові хроніки

Протягом чотирьох місяців засідання у суді першої інстанції (Печерському районному) та Київському апеляційному суді чимало разів переносились: підозрюваних не доставляли, судді йшли на лікарняний. Обмежували доступ на засідання і журналістам.

Нещодавно адвокат Кулик поділився свідченням того, що про дату й час судового засідання стороні захисту повідомляють із суттєвим запізненням.

За місяць до своєї відставки з посади генерального прокурора Руслан Рябошапка визнав: у справі про вбивство Шеремета потрібні додаткові докази. «Зібраного обсягу [доказів] недостатньо», – сказав в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» в січні тепер вже колишній генпрокурор Рябошапка.

За нового генерального прокурора (на цю посаду Ірину Венедіктову було призначено 17 березня) Офіс генпрокурора продовжив строки досудового розслідування у «справі Шеремета» до 12 червня. Про це, стверджується, клопотали слідчі поліції, аргументуючи необхідністю завершити близько 20 експертиз, провести додаткові слідчі дії.

Тим часом Леонід Маслов, власник юридичної фірми та речник захисту Андрія Антоненка звертає увагу на нещодавно опублікований «Перелік принципів, що стосуються поводження з особами, позбавленими свободи, у контексті пандемії коронавірусної хвороби».

Документом (українською – тут) Європейського комітету із запобігання катуванням (КЗК), зауважує Маслов, рекомендується, що «органи влади мають частіше вдаватися до альтернатив досудового ув’язнення» (п. 5 документа – ред.).

Також у зазначеному документі КЗК вказується, що через пандемію COVID-19 виклики для влади у всіх державах-членах Ради Європи є «надзвичайними», проте «особливий та інтенсивний характер вони мають для співробітників місць несвободи, зокрема поліцейських ізоляторів».

  • Зображення 16x9

    Ірина Назарчук

    З 2017 року пишу та знімаю для Української редакції Радіо Свобода. З матеріалом «Попри стереотипи: жінки на військовому флоті» стала переможницею конкурсу ООН для журналістів «Публікації для змін. Україна на шляху сталого розвитку». Закінчила Одеський національний університет. Працювала на радіостанціях, телеканалах, в інформаційних агентствах Одеси. Пройшла кілька навчальних курсів «Інтерньюз-Україна».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG