Доступність посилання

ТОП новини
10 серпня 2020, Київ 05:38

Коротко: що розповіли керівники МВС про справу Шеремета


Журналіст Павло Шеремет загинув у Києві в 2016 році. Імена підозрюваних у вбивстві у МВС назвали 12 грудня 2019 року, імена замовників – досі невідомі

Брифінг у приміщенні Міністерства внутрішніх справ анонсували за півтори години, проте група журналістів все ж встигла зібратися. Окрім них, на презентації висновків слідства щодо вбивства журналіста Павла Шеремета в 2016 році були присутні також міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та президент Володимир Зеленський. Зі сцени МВС керівництво Нацполіції звинуватило у вбивстві Шеремета ветеранів бойових дій та волонтерку і військову.

У своєму виступі на початку Аваков назвав інформацію, яку його підлеглі планують надати, «не тільки сенсаційною, а й шокуючою». Він, однак зауважив, що наразі йдеться про підозру, і провина фігурантів справи не доведена.

За кілька хвилин з цієї ж сцени перший заступник голови Нацполіції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав імена тих, кого підозрює слідство:

За словами Коваля, в ході розслідування слідчі здійснили понад 800 виїмок інформації, допитали більше ніж 3 700 осіб, опрацювали 80 мільйонів телефонних з'єднань, 44 тисячі абонентів та відео з 221 відеокамери, тривалість яких могла сягати від п’яти діб до двох місяців.

За висновками поліції, Яна Дугарь за кілька днів до вбивства фотографувала розташування камер спостереження на місці, де вибухнула машина Шеремета.

Ці ж камери нібито зафіксували за кілька днів чоловіка та жінку, які вночі закріпили вибуховий пристрій на дні автомобіля. За версією слідства, це – Антоненко та Кузьменко.

На користь того, що чоловіком на записах є саме Антоненко, як стверджує Коваль, свідчить те, що він живе неподалік від місця подій і добре орієнтується на місцевості. Крім того, слідчі звернули увагу на принти (друковані малюнки) на одязі підозрюваного, нібито ідентичні малюнкам на одязі, який часто носить чоловік.

«Антоненко часто носить одяг зі специфічними емблемами та зображеннями, які схожі з зображенням на одязі ймовірного злочинця, вбивці Шеремета», – сказав Коваль.

Слідство зрештою дійшло висновку, що Шеремета вбили задля дестабілізації «соціально-політичної ситуації в державі шляхом вбивства відомої особи». В ході розслідування вони звернули увагу на дві, не пов’язані з підривом машини, в якій був журналіст, події: підрив електроопор на адмінкордоні з анексованим Кримом у листопаді 2015 року та невдалий замах на вбивство бізнесмена влітку 2018 року в Косові, що на Івано-Франківщині.

Андрій Riffmaster Антоненко
Андрій Riffmaster Антоненко

За даними слідчих, проаналізувавши коло причетних до цих подій, вони сформували групу ймовірно причетних до вбивства Шеремета.

Коваль розповів, що в жовтні ветерана на ім’я Іван із псевдо «Пістолет», який був знайомий із Грищенками, викликали на допит у справі Шеремета як свідка. Про це він повідомив Інні Грищенко, а на наступний день – наклав на себе руки. Втім, про виклик на допит «Пістолета» перед його смертю розповіла і сама Грищенко виданню Insider в листопаді. Вона ж повідомила, що йдеться про Івана Вакуленка.

Слідчі навели запис розмови Вакуленка з Грищенко, яка порадила йому взяти адвоката і йти на допит. З інших уривків наведених розмов видно, що після цього зв’язку з ветераном не було.

«Ця розмова свідчить, що співрозмовники не сприймають тему вбивства Шеремета як сторонню і чужу для себе. Більше того, виклик на допит одного з членів групи сприймається ними як певна загроза. Це підтверджується подальшими телефонними розмовами Інни Грищенко», – прокоментував Коваль.

Він навів також аудіозаписи розмов нібито Яни Дугарь, яка схвильована тим, що в її квартирі можуть знайти сім мобільних телефонів, книги з саперської справи та саперське спорядження.

«Слідство насторожило, що в молодої дівчинки, 26-річної, в квартирі повне саперське спорядження та велика кількість телефонів. Навіть попри те, що вона є контрактником Збройних сил України, але її посада та функціонал ніяк не співпадають з роботою у мінно-підривній справі», – сказав Коваль.

На підтримку своєї версії слідство посилається на дані про використання телефонів підозрюваних: вони нібито не були активні протягом саме тієї доби, коли загинув Шеремет, із 19 по 20 липня 2016 року.

Коваль зазначив, що Інна Грищенко займалася допомогою військовим підрозділам, її чоловік «має бойовий досвід в зоні АТО та ООС, навіть героїчний досвід», а Юлія Кузьменко «дійсно надавала» допомогу військовим в зоні Антитерористичної операції на Донбасі.

Крім того, він навів записи розмов нібито Кузьменко зі знайомою, де вона говорить про необхідність «сакральної жертви» і навіть пропонує на цю роль волонтерку та ветеранку Марусю Звіробій.

«Нам потрібна героїня, тому що попсовий персонаж «Слуги народу» можна переплюнути або геєм, або попом, або бабою. Тому потрібно використовувати цей момент, коли пресують Марусю і Федину, і тупо «довбанути» Марусю, щоб вона взяла на себе…» – говорить ймовірна співрозмовниця Кузьменко, ідентифікована як «громадянка Т. «Вася».

За словами Коваля, наразі слідство під процесуальним керівництвом Генеральної прокуратури працює над повідомленнями про підозри та обранням запобіжних заходів. Подружжя Грищенків і зараз під арештом за підозрою в замаху на бізнесмена в Косові влітку 2018 року.

Голова Національної поліції Ігор Клименко заявив, що подібні «латентно замовні» злочини дуже важко розслідувати, і нагадав про журналістів, які робили власні розслідування вбивства колеги.

Ігор Клименко заявляє про «системний спротив» слідству, але не називає імен
Ігор Клименко заявляє про «системний спротив» слідству, але не називає імен

«Хотів би виділити важливу роль ЗМІ та журналістів, в тому числі присутніх у цій залі, які надали відзняті в межах журналістських розслідувань відеорепортажі. Хочу підтвердити, що протягом слідства на певних етапах дійсно чинився системний спротив. У нас є розуміння, хто це робив. Не виключаю, що в майбутньому деякі з цих осіб будуть фігурантами розслідування», – сказав він.

Генеральний прокурор Руслан Рябошапка висловив думку, що «в країні дуже мало людей вірили в те, що такий злочин може бути розкритий».

«Це лише перші кроки в розкритті злочину, оскільки було встановлено лише тих осіб, які вчинили вбивство, і країна ще має почути відповідь на те, хто був організатором та ініціатором цього жахливого злочину».

На брифінгу виступив також президент України Володимир Зеленський, який також поставив питання про замовника і висловив надію, що його ім’я назвуть «наступного разу».

Журналісти мали змогу поставити лише три питання. Представниця «Української правди», втім, змогла передати ще питання від «Громадського»: чи існувала між президентом та головою МВС Аваковим домовленість, що останній збереже посаду в обмін на поступ у справі Шеремета?

Аваков заявив у відповідь, що не хоче обговорювати «політичні чутки».

«В мене є одна домовленість: працювати чесно і головне, щоб комфортно. Інших немає. І не факт, що після цієї і ще низки завершених справ мені не захочеться попросити про відставку», – натякнув він.

Зеленський додав, що, на його думку, «жодна порядна людина ніяких «домовленостей» на крові не робить.

Тим часом ветеранська спільнота вже зреагувала на підозри Антоненку та Кузьменко. Народна депутатка, засновниця руху «Госпітальєри» Яна Зінкевич заявила, що «підключається» до справи. А згадана в презентації Маруся Звіробій у своєму телеграм-каналі пов’язала попередні обшуки в своєму домі з заявами про нібито підготовку нападу на неї.

Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

У липні 2019 року слідчі надали президенту України Володимиру Зеленському доступ до частини секретних даних про вбивство Шеремета. Після доповіді на той час голови Національної поліції України Сергія Князєва про хід розслідування злочину Зеленський висловив впевненість у результаті.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG