Південна Корея заявила про відкликання посла з Києва на тлі дипломатичної напруги через оприлюднення президентом Володимиром Зеленським факту передачі двох північнокорейських військовополонених Південній Кореї. Також відносили напружились після того, як Південна Корея, ймовірно, поставила Росії значну кількість дизельного пального, що полегшило кризу з пальним на ринках російського Далекого Сходу, незважаючи на удари України по російських НПЗ, метою яких і є спровокувати дефіцит пального на ринках Росії. Глава української дипломатії Андрій Сибіга назвав напругу у відносинах Києва та Сеула «дипломатичним непорозумінням».
Відкликання посла, до чого вдався Сеул стосовно України, – це в міжнародній практиці вважається серйозним дипломатичним демаршем.
Пішла на це Південна Корея після того, як у вересні під час виступу на Генеральній асамблеї ООН у Нью-Йорку президент Володимир Зеленський розповів, що Україна передала Південній Кореї двох північнокорейців, які були взяті в полон на початку 2025 року, коли воювали за Росію проти України.
«Уряд вирішив відкликати свого посла в Україні. Уряд сподівається, що всі інші питання будуть вирішені в дружній спосіб і (уряд) продовжить консультації з українською стороною для досягнення цього», – говориться в заяві МЗС Південної Кореї.
Сеул також викликав до МЗС посла України і пригрозив «подальшими заходами», а президент Південної Кореї Лі Чже Мьон вимагав офіційного вибачення через побоювання, що оприлюднення інформації Зеленським може поставити під ризик безпеку сімей північнокорейських полонених, переданих Південній Кореї.
За даними ЗМІ, північнокорейці радше хочуть покінчити з собою, аніж здатися в полон, бо бояться за свою безпеку і безпеку рідних, які в КНДР.
Навіть лідер Північної Кореї Кім Чен Ин з гордістю заявляв, що серед північнокорейських солдатів, які воювали на Курщині, була поширена практика самогубства замість здачі в полон до українських сил.
Він високо оцінив таку практику, назвавши її «героїчною смертю».
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав інцидент із Сеулом «дипломатичним непорозумінням».
Зеленський на весь світ розказує про передачу полонених Південній Кореї. Шоу, хайп і яскравий ефект для яскравої картинкиОксана Тороп
Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин раніше заперечив, що Україна порушила домовленості з Південною Кореєю щодо нерозголошення інформації про передачу двох полонених.
«Не було такої домовленості, це неправда. І це неправильно було би приховувати, куди діваються ті чи інші полонені», – написав Литвин в соцмережах наприкінці минулого місяця.
Треба зазначити, що в Україні лунала критика аспекту виступу Зеленського на Генасамблеї ООН, де він розкрив факт передачі північнокорейських полонених Сеулу.
«Зеленський їде до Нью-Йорка і на весь світ розказує про передачу полонених Південній Кореї. Але є нюанс – домовленість між країнами та угода про нерозголошення… Шоу, хайп і яскравий ефект для яскравої картинки. Несемось…», – написала Оксана Тороп, медіарадниця посла в Лондоні Валерія Залужного, 25 вересня після того, як спалахнув скандал.
Речник МЗС України Георгій Тихий заявив 7 жовтня, що суперечка виникла через «різницю в трактуванні угод про конфіденційність».
«Триває активна робота закритими дипломатичними каналами для вирішення (суперечки), і щоб перегорнути цю сторінку», – зазначив Тихий.
Допомога пальним Росії
Також відносини України та Південної Кореї ускладнились через нібито поставку Сеулом дизельного пального Росії.
Триває активна робота закритими дипканалами, щоб перегорнути цю сторінкуГеоргій Тихий
Британська газета The Guardian першою написала цього тижня, що понад 176 000 тонн пального, переважно дизельного, Сеул перевіз до Росії в липні та серпні. Видання при цьому посилалось на записи портових журналів та дані морського трафіка.
У Києві при цьому наголосили, що такі поставки контрастують із санкційною політикою Південної Кореї проти Росії, а Сеул відповів, що таке трактування «неправильне по факту» та «недоречне».
За даними британської газети, з семи танкерів, які перевозили пальне до російського Далекого Cходу, три належали до «тіньового флоту», який під санкціями.
Україну розлютило те, що поставки здійснені в період, коли її Сили оборони завдавали і завдають дошкульних дронових ударів по російській нафтовій та нафтопереробній галузях.
За даними Генштабу ЗСУ, українські удари вивели з ладу 45 відсотків російської нафтопереробки (станом на 21 вересня). Днями Міноборони України заявило вже про 51 відсоток уражених російських нафтопереробних потужностей.
МЗС Південної Кореї заявило, що «продукти нафтопереробки, включно з комерційним дизельним пальним та авіаційним паливом, про які йдеться в матеріалі The Guardian, не підпадають під обмеження експортного контролю проти Росії з боку Південної Кореї. Також МЗС Південної Кореї зазначило, що її експорт до Росії впав на більш ніж удвічі з моменту початку широкомасштабної війни Росії проти України.
Сеул надає водночас гуманітарну допомогу Україні, хоча (незважаючи на прохання Києва і власний потужний ВПК) Південна Корея так і не надала Україні летальної зброї.
«Непохитна підтримка» Путіна
Між тим, стало відомо, що північнокорейський лідер Кім Чен Ин привітав російського керманича Володимира Путіна з днем народження, яке той відзначив 7 жовтня. І в привітанні Кім заявив про «непохитну підтримку».
Кім Чен Ин також назвав війну Росії з Україною «священною війною», повідомили державні ЗМІ КНДР.
«Мені приємно мати добру дружбу з вами і відкрити нову главу для розвитку відносин між нашими двома країнами. Я підтверджую непохитну підтримку вам та Російській Федерації», – говориться в привітанні Кіма на адресу Путіна.
Північнокорейський керівник, якого міжнародні і українські ЗМІ часто називають «диктатором», також додав у привітанні: «Я твердо переконаний, що священна війна російського народу справедлива… і завершиться його перемогою».
Від самого початку російської агресії проти України Пхеньян був вірним союзником Москви, допомагаючи їй озброєннями (зокрема снарядами для артилерії), а навзамін отримуючи в тому числі і продукти харчування, адже комуністична Північна Корея весь час на межі голоду.
Потім Кім Чен Ин надіслав війська на війну проти України. Зокрема північнокорейці воювали проти ЗСУ під час боїв в Курській області Росії.
Курська наступальна операція ЗСУ тривала з початку серпня 2024 року до середини березня 2025 року.
Спецслужби Південної Кореї оцінюють північнокорейські втрати на рівні 2000 солдатів убитими, але пізніші оцінки кажуть про близько 6000 тисяч убитими і пораненими.
Усього Північна Корея надіслала на війну проти України, за оцінками, десь 16 000-22 000 солдатів. Зеленський раніше припускав, що Пхеньян відправить ще більше військових воювати проти України і що це лише питання часу.
Утім, сестра лідера Північної Кореї Кім Йо Чжон заперечила заяву президента України Володимира Зеленського про те, що Пхеньян планує надіслати до Росії ще до 50 000 військових для боротьби на боці Москви. При цьому сестра лідера КНДР заявила, що відповідальність за початок та затягування війни РФ проти України повністю лежить на Сполучених Штатах та Заході.
У 2024 році лідери Росії і Північної Кореї Володимир Путін і Кім Чен Ин підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство, що закріпив військовий союз двох країн.
Форум