Вже понад рік метою номер один для російських окупантів є окупація Покровська. Битва за місто триває. В ході наступу армія РФ використовує величезну кількість БПЛА різних типів. Чимало з них не досягають мети через роботу української системи РЕБ. Як це працю – кореспонденти проєкту Радіо Свобода Донбас Реалії дізнались у відповідного підрозділу 155 окремої механізованої бригади.
«Фактично, противник міг щось говорити в рації, але його не чули»
Намагаючись відсікти українських бійців, які б’ються в самому Покровську та Мирнограді – від будь-якої допомоги, російські ударні БПЛА «Герань» та «Гербера» перетворюють на руїни прилеглі села, які ми проїжджаємо на шляху до позицій. Один з таких дронів падає в полі на наших очах. Як виявилось – це спрацював РЕБ 155 окремої механізованої бригади.
«Загалом, основна задача РЕБу – пошук пунктів управління противника. Починаючи від командних пунктів і закінчуючи, наприклад, пунктами управління БПЛА. В тому числі, ми працюємо проти навігації для великої авіації, балістичних ракет, КАБів, розвідувальних та ударних дронів, навіть проти засобів дистанційних вибухівок. Тобто вони, наприклад, скидають вибухівку, яка працює по натисненню кнопки. Якщо подавити частоту, на якій вона працює – коли ворог буде натискати кнопку – вона просто не вибухне», – пояснює боєць підрозділу РЕБ з позивним «Сварог».
І додає: «Боротьба з FPV – це фактично новий виток, який відкрився з повномасштабною війною. І зараз, в зоні відповідальності 7-го корпуса КДШВ на покровському напрямку ми знешкоджуємо понад 90% FPV».
«Немає такого роду військ, які ми не прикриваємо. Піхота, техніка, ППО, командні пункти різних рівнів, населенні пункти з мирним населенням. Ми є скрізь, хоча нас не видно» – сміється боєць з позивним «Гром».
Гарно налаштована робота систем РЕБ може повністю дезорганізувати противника на окремих ділянках фронту. Це складна, багатоступенева робота, коли одночасно треба подавити мобільні рації піхоті, великі радіостанції та пункти радіоуправління дронами.
«Пояснюю на конкретному випадку. Ми мали штурмувати на одній з ділянок фронту. Перед цим наша радіорозвідка відпрацювала всі частоти противника. Коли почався наступ – увімкнули придушування, і фактично, противник міг щось говорити в рації, але його не чули.
І тільки через дві години після наступу, коли вже наші хлопці були у ворожих окопах, окупанти пішки дійшли до командного пункту і звітували, що їхні позиції захопили. От вам вплив і важливість радіоелектронної боротьби» – зауважує «Сварог».
«У момент перемикання FPV в режим автоматичного ураження у нас обмаль часу»
Але наймасштабніша задача підрозділів РЕБ наразі – прикриття від російських FPV та ударних дронів. Окупанти постійно їх модернізують. Наприклад – ставлять дві антени керування на відеопередавач, кожна з яких працює на різних частотах, використовують мікросхеми з ШІ, які автоматично наводяться на ціль.
«У момент перемикання FPV в режим автоматичного ураження у нас обмаль часу. Буквально доля секунди, щоб подавити йому керування і унеможливити виконання його задачі. Тому що, якщо він вже знайшов ціль, якщо вже увімкнувся режим на ураження – все, управління вимикається і дрон летить по цілі, яка в нього вже зафіксована» – розповідає «Сварог».
Російські БПЛА постійно шукають «коридори», де РЕБ не діє, літають різними маршрутами
«Боротьба між РЕБ та БПЛА – це завжди гра в кота-мишки. Вони придумали якесь ноу-хау – ми шукаємо протидію. І навпаки. З останнього – поляризація антен на FPV ворога. Вертикаль-горизонталь. Це дуже складно.
Бо нам треба вгадати частоту – і горизонтальну, і вертикальну. Якщо не виходить – вона летить собі як на круїз-контролі зі швидкістю 80 кілометрів на годину і влучає в ціль. Були випадки, що їхні FPV підіймались на висоту до 3 км, щоб вийти з зони дії РЕБу» – зазначає «Гром».
РЕБ – це командна робота. Бо одним засобом дуже важко подавити, наприклад, російський розвідувальний дрон «Орлан». Підключаються суміжники – всі, хто перебуває в районі польоту, розповідають бійці.
«Купою навалились і відібрали в нього керування. Він тоді, зазвичай, йде просто на коло, чекає, коли з'явиться сигнал, кружляє над місцевістю, де його спіткав РЕБ, і сподівається, що відновиться зв'язок, доки в нього не сяде акумулятор і він не впаде.
І тут вже працюють наші ППОшники, які підіймають дрон-перехоплювач, який безпосередньо знищує того розвідника. Якщо цього не зробити швидко – він може спробувати піднятись вище, може вийти за сектор впливу РЕБу, відновити зв'язок, отримати команду, і повернутися назад» – пояснює нюанси спеціаліст із РЕБ Дмитро.
Використовують російські підрозділи СБС і «дрони-матки», коли великий дрон несе на собі декілька FPV, щоб занести їх якомога далі в тил.
«Такий хеві-коптер може нести 4-5 FPVішок на борту. Він залітає умовно на 5 кілометрів за ЛБЗ, скидає ці дрони-камікадзе і в тебе одночасно умовно в тилу незрозуміло звідки з'являється 5 FPV» – каже «Гром».
«Перекрити абсолютно всі частоти автомобільним РЕБом – це утопія»
Україна на цей час створила систему РЕБ у кілька ешелонів по всій лінії фронту. Починається вона з мобільного РЕБу, який використовують піхотинці. Такий прилад умовно вміщується у речовий наплічник.
«Оце піхотний варіант РЕБу», – демонструє нам прилад «Гром». – Тобто є РЕБ, який покриває певний радіус, а цей саме направленої дії. Тобто всі ці шнурки підключаються в рюкзак піхотинця, отут підключаються, тут є різні частоти. Можна всі разом увімкнути, а можна підібрати конкретні частоти. Направляємо його туди, звідки чуємо, або, не дай Боже, бачимо дрон – і РЕБ на нього впливає».
«В нас є подібні піхотні рюкзаки-РЕБи окремо проти «мавіків» зі скидами і проти FPV. Звичайно, дуже важко таким приладом перекрити всі частоти – бо це чимала вага. А піхотинцю, крім подібного РЕБу, треба ще нести на собі купу всього», – каже «Сварог».
Якийсь час на фронті тестували антидронові рушниці, але ця історія не набула масовості
«На початку війни це був дуже крутий засіб, він працював і по FPV і по «мавіках». Але технології крокують вперед, противник вийшов за межі впливу цих антидронових рушниць, тому їхня актуальність трішки впала, але свою функцію проти «мавіків» вони досі виконують.
До того ж, якщо їх переробити на інші діапазони – вони будуть працювати. Просто це все модернізація, а РЕБ – не дешева річ, тому все впирається в кошти», – зазначає «Сварог».
РЕБи на автівках військових вже давно стали обов'язковим елементом війни. Чим їх більше – тим краще захищене авто. Звичайно, якщо це не дрони на оптоволокні.
«Якщо поставити перед собою задачу перекрити абсолютно всі частоти автомобільним РЕБом – в теорії це можливо. Але це буде величезний засіб, який використовуватиме чималий заряд акумулятора автівки. В нього просто може не вистачити потужності. Тому – це скоріш утопія.
До того ж технології не стоять на місці – вони постійно розвиваються, збільшується кількість робочих частот. Тому ефективніше – орієнтуватись по напрямках. На яких частотах на цій ділянці працюють ворожі РЕБи – такі й перекривати» – каже «Сварог».
Наступний ешелон – це так званий окопний РЕБ, за роботою якого стежать спеціальні мобільні групи.
«Окопний РЕБ сам по собі невеличкий. Його достатньо накрити якоюсь радіопрозорою плівкою і пофарбувати радіопрозорою фарбою. Вона доволі непомітна. Якщо ми кажемо про великі засоби РЕБ, наприклад, бригадного, ешелонного рівня – їх, звісно, треба маскувати ретельніше. Тут використовуються маскувальні, рибальські, антидронові сітки, щоб убезпечити їх від дронів на оптоволокні», – пояснює Дмитро.
«Окопні РЕБи мають виносні антени. Основний блок ховається, маскується. Керуються вони через командні пункти, тобто дається вказівка, коли його вмикати. Ми ж бачимо, що де летить і знаємо, коли потрібно його увімкнути», – додає «Сварог».
«Радіоринку під боком немає, а до «Нової пошти» 50 кілометрів»
Окопні РЕБи нерідко пошкоджуються. Іноді – випадково, частіше цілеспрямовано – на них йде справжнє полювання. Відремонтувати треба максимально швидко – від їхньої роботи безпосередньо залежить ситуація на цій ділянці фронту.
«Постійно щось прилітає, уламками щось перебиває, хлопці, які їздять по посадках, банально випадково виривають антени. Якщо їх пошкодити в момент, коли РЕБ працює, то зазвичай генератор згорає. Треба або його міняти, або ремонтувати – вже дивимось по ситуації. Із живленням проблем також багато. Електроніка – це наука про контакти. Десь вони окиснилися, десь перегрівся роз'єм і все згоріло», – пояснює Дмитро.
«На позиціях у нас перебуває мінімум людей, які опікуються тільки генераторами – доливають бензин. Якщо щось там зламалось таке, що вони можуть полагодити на місці – якийсь там дріт перебили, чи миші щось погризли – лагодиться прямо на позиції, якщо щось більш серйозне, то ми вже тоді виїжджаємо і лагодимо на місці, або привозимо в майстерню. Лагодимо і потім знову виставляємо на позицію – розповідає «Гром».
За стабільною роботою РЕБів слідкують мобільні групи, які у випадку виникнення проблем оперативно виїжджають на ремонтні роботи.
«Мобільна, тому що має можливість підскочити до будь-якої позиції і на місці відремонтувати будь-який засіб. Хлопці мають увесь потрібний інструмент, починаючи з банальних гайковертів, шурупокрутів, викруток, щоб щось можна було розібрати, й інструмент тонший – паяльники, прецизійні викрутки, багато чого різного, щоб знайти неполадку і виправити її. Відремонтувати можемо все що завгодно, будь-якої складності» – зазначає Дмитро.
Служити у військах РЕБ зможе далеко не кожен – тут все ж таки бажано мати певні знання та навички, розповідає Дмитро, який до повномасштабної війни 20 років працював в IT-сфері – займався безпекою інформації і захистом великих корпорацій.
«Людина має бути, в першу чергу, інженером. В найширшому розумінні цього слова. Це здатність і спроможність вивчити щось нове з технічної точки зору. Навіть якщо інженер ніколи не стикався з РЕБом – він зможе це все опанувати. Треба хоч на елементарному рівні розуміти електроніку, схемотехніку, навіть програмування і мережеві технології, тому що в нас більшість основних засобів, крім окопного РЕБу, керуються дистанційно, через інтернет. Треба розбиратися в інтернет-технологіях і в захисті інформації, тому що всі ці канали керування йдуть через публічну мережу інтернету.
Відповідно їх треба захищати від ворога, тому що він працює і в цій сфері. Спеціаліст РЕБ має опанувати все – від електронного мікроскопу до звичайного гаєчного ключа. Тому що щоб відремонтувати той самий генератор, треба спочатку розібрати засіб до останнього гвинтика, потім ще й зібрати його назад. Це має бути людина-оркестр, яка здатна зробити якесь маленьке технологічне диво десь у посадці. Тому що тут радіоринку під боком немає а до найближчої Нової пошти близько 50 кілометрів їхати», – посміхається Дмитро».
«РЕБом скоро будуть масово обладнувати БПЛА»
Як розвиватиметься РЕБ далі і до чого призведе потужний ривок технологій в російсько-українській війні? Фахівці 155 окремої механізованої бригади впевнені, що вже цього року їм доведеться зіткнутися з масовим використанням російськими FPV штучного інтелекту. І тут Україні дуже допомогли б відповідні санкції країн-партнерів.
«Потрібно перешкоджати постачанню росіянам потрібних їм мікросхем. Якщо реально перекрити цей коридор – це вже буде зовсім інша історія, бо вони їх не виробляють. Росія однозначно буде розвивати ударні дрони. Бо як тільки ми збільшили швидкість перехоплювачів і стали наздоганяти «шахеди» – вони створили «Герберу», яка швидше летить. Тобто нам потрібні ще швидші перехоплювачі.
Щодо РЕБу – його теж потрібно постійно розвивати. Я впевнений, що РЕБом скоро будуть масово обладнувати БПЛА та наземні роботизовані системи. Як каже наш командир: «Ми скоро побачимо війну, яку показували по телевізору років 20-25 тому. Це війна роботів» – резюмує «Сварог».
Форум