Eugen Tomiuc
На президентських виборах у Румунії у другому турі і з великим відривом переміг дотеперішній президент Клаус Йоханніс. Цим він підтвердив успіх проєвропейської політики та пообіцяв перетворити свою східноєвропейську країну та одного з нових членів ЄС на «сучасну, європейську» державу.
Згідно з оголошеними попередніми результатами, Клаус Йоханніс з понад 66 відсотками голосів перемагає ліву експрем’єр-міністерку Віоріку Денчиле, яка здобула трохи менше від 34 відсотків.
«Я обіцяю бути президентом для всіх румунів… Сьогодні перемогла сучасна, європейська, нормальна Румунія», – сказав Йоханніс, вітаючи радісний натовп, що зібрався на вулиці біля стін передвиборчого штабу у Бухаресті.
«Я приймаю цю перемогу з радістю, вдячністю, скромністю та вірою в Румунію»
Згідно з даними Центральної виборчої комісії, загальна явка 24 листопада становила близько 50 відсотків від 18,2 мільйонів виборців Румунії. Майже 1 мільйон румунських емігрантів прийшли віддати свій голос, що є рекордною явкою для 4-мільйонної румунської діаспори. За попередніми результатами, Йоханніс здобув майже 94 відсотки голосів емігрантів.
Голосування для емігрантів тривало протягом трьох днів. Його було запроваджено під час президентських виборів після того, як тисячі румунів годинами стояли у черзі на виборчих дільницях закордоном під час проведення виборів до Європарламенту у травні.
Критики заявляють, що колишній уряд на чолі з Соціал-демократичною партією Денчиле, навмисно ускладнив процес голосування для румунської діаспори, яка традиційно підтримує правоцентристських кандидатів.
Денчиле була усунута від влади у результаті висловлення вотуму недовіри парламентом минулого місяця після довгих років правління лівих, які відзначалися широкомасштабною корупцією та всебічними атаками на судові органи.
Остаточний крах уряду під керівництвом Соціал-демократичної партії також прискорився завдяки хвилями масових демонстрацій проти атак уряду на верховенство права. Остання з таких масових демонстрацій була жорстоко придушена спецпідрозділами поліції у серпні минулого року.
Шістдесятирічний Йоханніс, який належить до німецької етнічної меншини Румунії, є колишнім вчителем фізики і мером одного з найважливіших культурних центрів країни – міста Сібіу, що було одним з центрів німецьких переселенців зі Саксонії з 12 століття.
Йоханніса багато хто сприймав як захист проти атак на незалежність судової влади, які коаліція під керівництвом Соціал-демократичної партії чинила з початку 2017 року аж до минулого місяця, поки уряд Денчиле не був остаточно повалений у результаті висловлення вотуму недовіри парламентом.
Після оприлюднення результатів, Денчиле, яка була одягнена в чорне, заявила, що не піде з посади лідера Соціал-демократичної партії, як це очікувалося раніше.
55-річна колишня прем’єр-міністр заявила, що результати голосування свідчать про те, що кампанія її супротивника була, за її словами, «розпалюванням ненависті». Це найбільша поразка Соціал-демократичної партії на виборах президента з часів падіння комунізму, що відбулося 30 років тому.
«Схоже, румуни підтримують такого виду риторику більше», – визнала Денчиле, додавши, що Соціал-демократична партія зараз почне готуватися до парламентських і місцевих виборів наступного року. Партія називає себе лівоцентристською, але багато хто вважає її безпосереднім спадкоємцем комуністичної номенклатури. Їхня основна частина виборців концентрується у бідних сільських районах, де люди залежать від державної допомоги задля власного виживання.
Кандидатуру Йоханніса підтримала владна правоцентристська Національна ліберальна партія, яку він колись очолював і яку тепер очолює нещодавно призначений прем’єр-міністр уряду меншості Лудовік Орбан.
Йоханніс, відомий своєю червоною курткою, брав участь у першому протесті проти Соціал-демократичної партії у січні 2017 року та агітував покласти край корупції – постійній проблемі Румунії з часів падіння комунізму в 1989 році.
Хвиля невдоволення у Румунії насторожила чиновників у Брюсселі, де безвихідне становище в Бухаресті уже вплинуло на те, що були затримали деякі призначення у нову Європейську комісію.
У першому турі третє місце зайняв правоцентристський лідер Дан Барна, який цього разу закликав своїх прихильників підтримати Йоханніса.
20-мільйонна Румунія продовжує залишатися однією з найбідніших європейських країн, незважаючи на поступ, який ця колишня держава Східного блоку зробила після вступу до Європейського союзу у 2007 році.
У своєму звіті минулого місяця Європейська комісія розкритикувала Бухарест за відступ від судових реформ та брак боротьби з корупцією.
Флорін Кицу, який був призначений на посаду міністра фінансів після того, як 4 листопада новий уряд склав присягу, звинуватив уряд Денчиле в управлінні одночасно кількома бюджетами в стилі «Аль Капоне» – фінансування, яке він назвав принципом «місцевих баронів».
Президентські перегони відбуваються у вкрай символічний момент для румунів, які готуються відзначити 30 років відтоді, як вони у кривавому повстанні повалили найрепресивніший у Східному блоці комуністичний режим диктатора Ніколає Чаушеску. Саме тому очікується, що румуни нададуть більшу перевагу президентським виборам перед місцевими і парламентськими виборами наступного року.
