Доступність посилання

ТОП новини
16 Липень 2019, Київ 17:46

П’ять прогнозів щодо першого туру виборів президента України (світова преса)


Під час голосування на виборах президента України в селі Космач Косівського району Івано-Франківської області, 25 травня 2014 року

Аналітичний центр Atlantic Council публікує кілька прогнозів щодо першого туру президентських виборів. Видання The Irish Times пише про трьох ключових кандидатів у президенти України. А сайт European Council on Foreign Relations містить статтю із заголовком «Чому Україна може зробити президентом актора?».

Американський дослідник Браян Меффорд у статті для американського аналітичного центру Atlantic Council пропонує кілька прогнозів щодо першого туру президентських виборів, який має відбутися в Україні 31 березня.

По-перше, Меффорд вважає, що ці вибори, ймовірно, будуть найчистішими і найменш шахрайськими в історії України. На щастя, підвищена увага до потенційних проблем виборів завадила багатьом спробам шахрайства і поліпшила загальну поведінку у кампанії, мовиться у статті.

По-друге, президент Петро Порошенко і колишній прем’єр-міністр Юлія Тимошенко потребують високої явки виборців, щоб потрапити до другого туру. Зеленський туди потрапить, і питання лише в тому – з ким. Розглядаючи результати опитувань за попередній тиждень, автор прогнозує, що разом із Зеленським до другого туру з більшою ймовірністю потрапляє саме Порошенко.

По-трете, автор переконаний, що якщо Порошенко не потрапить до другого туру виборів, то звинувачувати треба генерального прокурора Юрія Луценка. «Незважаючи на тісну дружбу, здається, що Юрій Луценко робить усе можливе для того, щоб президент програв перегони», – вважає автор. Він наводить як приклад нещодавні заяви генпрокурора щодо посла США в Україні і пояснює: для перемоги Порошенко потребує підтримки США. «Було б доцільно вигнати Луценка з України до кінця кампанії і якнайшвидше замінити його», – переконаний автор.

По-четверте, якщо Тимошенко не потрапить до другого туру, це буде через її самовпевненість. Автор зазначає, що вона вбачає у виборах радше коронацію, ніж конкурентні змагання. Її кампанія зазнала невдачі, коли вона розкритикувала виконувача обов’язків міністра охорони здоров’я Уляну Супрун за те, що її «надіслали іноземці для проведення експериментів над українцями».

По-п’яте, Меффорд радить не звертати уваги на нинішні соцопитування щодо можливих результатів другого туру, бо динаміка буде зовсім іншою. Нинішні опитування свідчать, що Зеленський легко переможе у другому турі. Але ті, хто каже, що голосують за коміка, насправді голосують не за нього, а проти статусу-кво, і Зеленський є класичним «кандидатом протесту». Перший тур дає виборцям можливість продемонструвати своє несхвалення, але у другому турі, коли голоси вже будуть дійсно важливими, виборці можуть переглянути свою підтримку Зеленського, вважає Меффорд.

Ірландське видання The Irish Times пише про трьох ключових кандидатів у президенти України. Шоумен Володимир Зеленський очолює рейтинги. Він – нова відповідь на багаторічне питання українського суспільного життя: як вийти за рамки здебільшого дискредитованого покоління політиків і хабарництва й кумівства, які вони прагнуть увічнити?

Судячи з опитувань громадської думки, Порошенко і Тимошенко боротимуться за друге місце – за шанс продовжити свою політичну кар’єру хоча б до другого туру проти коміка, мовиться у статті.

Зеленський пропонує робити те ж саме, що зробила б пересічна людина, яка раптом потрапила до влади – боротися з корупцією, покращити економіку, заохотити бізнес та інвестиції і спробувати закінчити війну з керованими Росією бойовиками на сході України.

Його кампанія, яка здебільшого побудована на соціальних мережах, схоже, приваблює молоде покоління, яке раніше мало невеликий інтерес до політики. Також вона приваблює і виборців середнього віку, які втомилися від одних і тих самих старих облич, пише автор.

Порошенко позиціонує себе як єдиний безпечний варіант лідера України, захисника людей під гаслом «армія, мова, віра». Тимошенко обіцяє знизити податки і ціни на газ – що заробило їй ім’я популіста і не надто гармонує із вимогами міжнародних кредиторів. Більшість опитувань вказують на те, що вона посяде третє місце у першому турі виборів, мовиться у статті.

«Зеленський намагається протистояти занепокоєнням щодо відсутності в нього досвіду тим, що набирає команду з експертів і колишніх міністрів. Але критики побоюються, що він буде легкою наживою для великих українських політиків – у тому числі для олігарха Ігоря Коломойського», – пише автор.

Аналітичний центр European Council on Foreign Relations містить на своєму сайті статтю із заголовком «Чому Україна може зробити президентом актора?». Зеленський, імовірно, потрапить до другого туру виборів, який відбудеться 21 квітня, пише автор, відомий американський дослідник пострадянського світу Стівен Сестанович.

Позиції трьох ключових кандидатів схожі: боротьба з корупцією і російською агресією, близькі відносини з НАТО і ЄС, економічне зростання. Але від цього перегони не стали нудними: результати соцопитувань не є стабільними, на скандальні звинувачення відповідають скандальними контрзвинуваченнями, і існують також побоювання щодо російського втручання або військової ескалації. Виборці вочевидь іще не вирішили, кому саме вони довіряють вирішення проблем нації.

Автор зауважує, що за майже 30 років незалежності Україна лише один раз переобирала чинного президента. Це був Леонід Кучма у 1999 році. Виборці вірять у те, що влада розбещує, і всі президенти погано виконують свою роботу. Але це не єдина причина вважати, що народ обере Зеленського, мовиться у статті.

Сьогодні регіональні, релігійні і мовні розподіли, які визначали українську політику протягом багатьох років, відіграють меншу роль. Три ключові кандидати походять із російськомовних регіонів. Зеленський – єврей. Але регіональне і національне походження мають менше значення в сучасній українській політиці. Війна з Росією об’єднала країну і скоротила російський за національністю електорат. А щодо антисемітизму, то Україна, за опитуваннями, стала найтолерантнішою країною в Центральній і Східній Європі.

І критики, і прихильники Зеленського запитують, чи не є він інструментом олігархів. Ніхто, здається, не вірить у те, що зв’язки коміка із суперечливим мільярдером Коломойським суто бізнесові й не мають політичного значення. «Але, можливо, виборцям усе одно», – каже автор. У 2014 році люди обрали Порошенка, який був мільярдером.

ТАКОЖ НА ТЕМУ ВИБОРІВ-2019:

Синод ПЦУ: «Оцінюйте кандидатів не за обіцянками, а за плодами їхніх справ»

Війна і вибори-2019. Українці мають обрати Верховного головнокомандувача ЗСУ

Росія кинула сотні мільйонів доларів, щоб зірвати вибори в Україні (огляд преси)

Як голосують українці. Сім карт, які пояснюють вибори президента

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG