17 квітня 2024-го парламент Грузії схвалив у першому читанні законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу», який викликав масові протести в країні. Документ підтримали 83 депутати, проти не голосував ніхто, пишуть місцеві ЗМІ. Законопроєкт вимагатиме від організацій, які отримують понад 20% свого фінансування з-за кордону, зареєструватися як «агенти іноземного впливу».
Грузинська опозиція називає його калькою російського закону.
Чи зможуть протестувальники вплинути на рішення грузинського парламенту та що з цим законопроєктом не так?
Чому грузини вийшли на протести?
Правляча партія Грузії «Грузинська мрія» представила нові суперечливі закони, спрямовані на боротьбу з тим, що вони називають «гей-пропагандою» та «іноземними агентами». Вони аргументують впровадження законів тим, що грузинська опозиція «служить іноземним інтересам і сповідує чужі для Грузії цінності».
15 квітня 2024 року в грузинському парламенті сталася бійка: грузинський проросійський політик з партії «Грузинська мрія» Мамука Мдінарадзе з трибуни розповідав про переваги закону «Про прозорість іноземного впливу», коли до нього підбіг депутат Алеко Елісашвілі та буквально зніс потужним ударом.
16-17 квітня 2024 року поблизу грузинського парламенту відбувалися масові протести проти закону про «іноагентів». Протестувальники вийшли, аби захистити те, що, на їхню думку, є загрозою для демократії та європейським прагненням Грузії.
Вони вийшли на вулиці із грузинськими та європейськими прапорами та із плакатами, зокрема «Ні Росії, так Європі».
Протестувальники намагалися навіть штурмувати будівлю уряду, однак зустріли опір поліції. Між учасниками протесту та силовиками сталися сутички, тож поліція вдалася до застосування спецзасобів, зокрема сльозогінного газу.
Декотрим із протестувальників знадобилася допомога лікарів, а, за даними грузинського МВС, після акцій протесту затримали більш як десяток осіб.
Що не так із новими грузинськими законами?
Законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу» був вперше запропонований в Грузії понад рік тому і його можна порівняти із законами в Росії, які використовують щодо «іноземних агентів», щоб повільно придушити критичні голоси протягом останніх десяти років, вказують фахівці. Законопроєкт викликав масштабні протести минулої весни, що змусило партію «Грузинська мрія» відступити, скасувавши закон.
Відновлюючи закон, лідери «Грузинської мрії» сформулювали ініціативу так само, як вони це зробили з законопроєктом про «гей-пропаганду», малюючи себе «охоронцями інтересів Грузії», які протистоять «чужій програмі», яку представляє опозиція.
«Грузинські люди дуже уважно спостерігатимуть, яку кнопку вони натискатимуть під час голосування, — сказав спікер парламенту Шалва Папуашвілі грузинським ЗМІ про нещодавно запроваджений закон. – У них (опозиції) важкий вибір: вони повинні вибрати між грузинським народом і його іноземними покровителями».
У день, коли закон був внесений до парламенту, Тбілісі та інші міста Грузії були розклеєні плакатами з пропагандою закону. Вони були розміщені безпосередньо біля знаків, які були встановлені перед тим із зображенням групи лідерів грузинської опозиції під веселковим прапором.
«Грузинська мрія дуже хоче поєднати ці дві теми, — сказала Радіо Свобода Тамар Джакелі, одна із засновниць нової ліберальної політичної партії «Зелені Грузії», а також одна із лідерів правозахисної групи «Тбілісі Прайд». – З опитувань ви можете побачити, що щоразу, коли серед грузинських людей є відчуття миру, перемоги та надії, тоді «Грузинська мрія» трохи втрачає підтримку. Але коли є поляризація, тоді вони можуть піти ва-банк і демонізувати всіх».
Запровадження законів також узгоджується зі скасуванням політики обов’язкових гендерних квот для жінок у парламенті та протидіє рекомендації ЄС запросити «міжнародних експертів» для проведення «перевірки доброчесності» грузинських суддів.
Усе це разом «сприймається багатьма консерваторами та націоналістами як широка антиліберальна, антиглобалістична революція, про яку вони мріяли багато років, – пише оглядач радіо «Ехо Кавказу» Дмитро Моніава. – Це саме ті люди, яких «Грузинська мрія» намагається об’єднати за допомогою другої редакції закону про «іноземних агентів».
«Ні російському закону!»
Коли «Грузинська мрія» відродила закон про «іноземних агентів», вони замінили найбільш політично токсичну частину закону — саму фразу «іноземний агент» — більш евфемістичним «організація, що переслідує інтереси іноземної держави». Це не допомогло, адже закон все ще зазвичай називають законом про «іноземних агентів».
А для противників закону епітет – «російський закон» – теж не змінився.
Багато грузинів вважають Росію своїм ворогом через її тривале колоніальне правління над їхньою країною та через її поточну підтримку двох сепаратистських грузинських територій, Абхазії та Південної Осетії.
Під час протестів 16-17 квітня одним із найрозповсюдженіших лозунгів був якраз «Ні російському закону!».
Одна з протестувальниць Ольга Зухбая народилася в Москві в грузинсько-російській родині і переїхала до Тбілісі сім років тому.
«Я бачила, як вони (в Росії) ухвалили ті самі закони, і я не хочу, щоб це повторилося, — сказала вона. – Ви забороняєте якусь невелику маргіналізовану групу, яка нікому не подобається, і в наступний момент, коли ви дізнаєтесь, інша велика група втрачає свій голос, тому що це ті самі правила».
Багато протестувальників були переконані, що «Грузинська мрія» просто виконувала накази з Москви щодо відновлення закону. Серед багатьох прихильників опозиції поширена думка, що «Грузинська мрія» контролюється Кремлем.
Ми повинні показати Європі, що більшість грузинів думає не так. Ми повинні бути тут, щоб показати, що наша думка є думкою більшостіМаріам Хохонішвілі
«Вони намагаються завоювати серця таких людей, як гомофобні та проросійські. Їм потрібно розділити та поляризувати людей, – сказала одна з протестувальниць Маріам Хохонішвілі. – Ми повинні показати Європі, що більшість грузинів думає не так. Ми повинні бути тут, щоб показати, що наша думка є думкою більшості».
Що буде далі?
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі підтвердила намір накласти вето на закон про «іноагентів», якщо він все-таки буде схвалений.
«Я накладу вето на цей закон, як це роблю щодо інших законів, які суперечать стратегії та рекомендаціям Європейського союзу», – сказала Зурабішвілі в інтерв’ю виданню ВВС.
Водночас вона додала, що «правляча партія має достатньо голосів у парламенті для подолання вето».
Президентка розкритикувала законопроєкт і наголосила, що він є «копією» ухваленого Росією у 2012 році законодавства про «іноземних агентів».
Оскільки в жовтні 2024 року в Грузії відбудуться важливі парламентські вибори, можна очікувати чергового спалаху внутрішньої боротьби та дедалі поглиблення поляризації на політичній сцені Грузії.
«Грузинська мрія», здавалося б, займає керівну позицію, щоб виграти безпрецедентний четвертий термін поспіль. Опитування показують, що вони значно випереджають своїх конкурентів у все більш роздробленій опозиції й вони високо оцінюють історичне досягнення — отримання статусу кандидата в Європейський союз наприкінці минулого року.
Навіть якщо їй вдасться ухвалити закон проти народної опозиції, «Грузинська мрія» ризикує завдати шкоди одному зі своїх найсильніших закликів до електорату: тому що вона пропонує мир і стабільність, на противагу «агентам хаосу» опозиції.
Вони знають, що йдуть ва-банк. Тож це означає, що ми також повинні піти ва-банк зі свого бокуТамар Джакелі
Однак для партії відступити вдруге було б приниженням набагато гіршим, ніж перший відступ минулого року. «Це, мабуть, найбільша та найризикованіша ставка, яку вони робили за 12 років перебування при владі, і фактично ва-банк», — написав Дмитро Моніава, оглядач «Ехо Кавказу» Радіо Свобода.
Подібним чином висловилася й організаторка протесту Тамар Джакелі. «Вони знають, що йдуть ва-банк. Тож це означає, що ми також повинні піти ва-банк зі свого боку, — сказала вона. – Наступні сім місяців будуть надзвичайно важкими».
Масові протести у Грузії через закон про «іноземних агентів» (фотогалерея)
Форум