«Сибирь.Реалии», «Север.Реалии»
Одна росіянка істерично ридала, поки група чоловіків спокійно сиділа в темному салоні білого мікроавтобуса. Інша кричала на військового в камуфляжі, коли той зачинив двері автомобіля. Ще одна плакала, хрестила одного з чоловіків і вигукувала: «Льошо! Я тебе кохаю!»
«Хлопці, скажіть, чи всі добровільно підписали контракт? – запитала чоловіків жінка, яка зняла інцидент 17 червня в Пензі (РФ), обласному центрі з населенням близько пів мільйона людей на південний схід від Москви. – Вас змусили це зробити?»
Коли мікроавтобус рушив, одна з жінок стала перед ним, намагаючись його зупинити.
За словами свідків і родичів, з якими поговорили журналісти проєктів Російської служби Радіо Свобода («Север.Реалии», «Сибирь.Реалии»), чоловіків затримали напередодні: забрали просто з вулиць, силоміць відвезли до військкомату й змусили підписати контракти, після чого їх мали відправити воювати в Україну.
«Звісно, усе це виглядає як незаконний примус. Мій батько не мав наміру йти на війну, ми з ним це обговорювали, – сказала одна з жінок. – Я не бачу цьому іншого пояснення, крім погроз, насильства чи тиску».
Як і всі співрозмовники Радіо Свобода, вона попросила не називати її справжнього імені або використати псевдонім, щоб уникнути переслідування з боку влади.
Повномасштабна війна Росії проти України, яка триває вже п’ятий рік, фактично зайшла у глухий кут: українські сили стримують російські війська, а Москві не вдається досягти суттєвих успіхів на полі бою.
Втрати обох сторін вражають. За даними британської розвідки та іншими західними оцінками, Росія втратила майже 500 тисяч військових загиблими, а кількість поранених щонайменше вдвічі більша.
Хоча обидві сторони мають труднощі з поповненням особового складу, Росія досягла в цьому більшого успіху, використовуючи щедрі фінансові стимули, а також примус і погрози, як розповідають родичі військових РФ.
Однак цього року, за словами експертів, настав переломний момент.
Поширюється дедалі більше чуток, що Кремль може оголосити другу хвилю масової мобілізації вже цієї осені. Перша така мобілізація у вересні 2022 року стала справжнім потрясінням для російського суспільства.
Тим часом вербувальники, схоже, дедалі частіше вдаються до примусових методів, щоб змусити чоловіків погодитися воювати в Україні. Жителі Пензи розповіли, що поліція вже не лише затримує чоловіків на вулицях міста, а й почала ходити по домівках.
Людмила, жителька міста Каменка, що на захід від Пензи, розповіла, що провела кілька днів біля головного пензенського військкомату, безуспішно намагаючись знайти сина, якого, за її словами, викрали просто з вулиці.
«Це якесь свавілля. Людей фактично викрадають. Треба щось робити, але я не знаю, що», – сказала вона.
Через два дні після публікації відео в російській соціальній мережі «ВКонтакте», яка заборонена в Україні, російські правоохоронні органи назвали повідомлення про те, що чоловіків змушують підписувати контракти, «неправдивими». Згодом «ВКонтакте» видалила відео.
«Бусифікація» по-російськи
В Україні подібну практику, що є вкрай суперечливою, коли чоловіків призовного віку затримують на вулицях і силоміць доправляють до територіальних центрів комплектування, часто називають «бусифікацією».
За винятком указу президента РФ Володимира Путіна про мобілізацію у вересні 2022 року, який переважно стосувався військових резервістів, російській владі вдавалося уникати загального обов’язкового призову.
Чиновники використовували виплати з федерального й регіональних бюджетів, а також інші стимули, щоб переконати сотні тисяч чоловіків добровільно підписати контракти для участі у війні проти України. Цей потік грошей мав величезний вплив у переважно сільських, бідніших регіонах Росії.
Російська влада також обходила обмеження щодо відправлення строковиків на війну, хоча закон переважно це забороняє. Вербувальники, відповідно до свідчень, умовляли й примушували строковиків підписувати контракти вже через кілька місяців після початку обов’язкової служби.
В одному з таких випадків строковик, якого відправили до військового табору на тихоокеанському острові Сахалін, розповів, що офіцер наказував солдатам ходити на виснажливі каральні марші, щоб змусити їх підписати контракти, а іноді навіть підробляв їхні підписи на контрактах про добровільну службу.
Влада також залучала до війни ув’язнених, обіцяючи їм помилування в обмін на згоду вирушити на фронт. Крім того, вона вербувала іноземних трудових мігрантів, пропонуючи їм прискорене отримання російського громадянства, якщо вони погодяться воювати.
За словами експертів, цього року втрати Росії внаслідок українських атак безпілотниками майже зрівнялися з кількістю новобранців, яких вдається залучати до війська, що змусило російську владу підвищувати зарплати й одноразові виплати для нових добровольців.
А випадки, подібні до того, що стався у Пензі, свідчать, влада також дедалі частіше вдається до фізичного примусу.
Ще одна мешканка Пензи Маргарита розповіла, що її сина затримали й без жодних документів доправили до військкомату. За її словами, документи для відправлення його в Україну оформили лише за годину.
«Він зміг додзвонитися й тихо сказав: «Мене відвозять в Україну», – розповіла вона Радіо Свобода. – Було чути, що він уже змирився».
«Я кричала: «Навіщо ти підписав?» Він відповів: «Довелося». Я впевнена, що його побили. Він не збирався йти на війну», – каже Маргарита.
«Людей хапають просто на вулицях»
Правозахисники стверджують, що практика незаконних затримань чоловіків і примушування їх підписувати контракти для участі у війні поширюється і поза Пензою.
Чоловіків затримують під приводом перевірки документів, розповів Валерій, юрист, який надає правову допомогу військовослужбовцям. За його словами, таким чином влада перевіряє, чи не перебувають вони в розшуку за дезертирство і чи не є мігрантами, які нещодавно отримали російське громадянство, але не стали на військовий облік.
«Людей хапають просто на вулицях, – розповідає він. – Якщо раніше під удар потрапляли переважно нетверезі перехожі, то тепер забирають чоловіків будь-якого віку й у будь-якому стані».
«Це набуло масового характеру по всій країні», – додав він.
У тихоокеанському портовому місті Владивосток 26-річного Ярослава Кубова затримали 9 червня, коли він повертався додому з дня народження друга. Родич Кубова Ігор розповів, що двоє чоловіків у цивільному запропонували йому випити пива, а коли він відмовився, схопили його й вивезли за місто.
Кубова били й кричали на нього, після чого органи влади видали йому новий паспорт і військовий квиток та відправили до Ростова-на-Дону – південного міста, яке слугує транзитним пунктом для військових, яких звідти доправляють ближче до України. За словами Ігоря, він зміг зв’язатися з родичами лише через п’ять днів.
Він не мав жодних причин хотіти воювати в Україні й не потребував грошей, розповів Ігор Радіо Свобода, додавши, що він та інші родичі подають звернення до військової поліції та прокуратури.
«Якщо він не втече, законним шляхом витягти його звідти вже не вдасться», – сказав Ігор.
Ще один житель Пензи Артем Ніколаєв розповів, що його 53-річного родича затримали, коли той пізно повертався з роботи, і змусили підписати контракт. За його словами, родина шукала чоловіка три тижні, перш ніж він зв’язався з ними з Ростова-на-Дону.
«Він, звісно, у шоці, і ми всі тут у шоці. Зараз чоловікам у Пензі просто небезпечно ходити вулицями. Хоч літнім, хоч тверезим, хоч із документами – можуть забрати будь-кого», – розповів Артем.
«Наче худобу на забій»
Аріна, жителька міста Спаськ, що на північний захід від Пензи, розповіла, що 19 червня представники влади виламали двері квартири її сусіда Сергія, якого вони шукали.
«Вони кричали, щоб він «негайно показав» документи. Він відмовився – тоді вибили двері й відвели його до мікроавтобуса, який чекав надворі, розповіла вона Радіо Свобода: «Не знаю, де він зараз».
«Це відбувається не лише в Пензі. Вулицями їздять машини дорожньої поліції та судових приставів, – сказала вона. – Тепер небезпечно не лише на вулицях – скоро доведеться ховатися і вдома, щоб до нас не увірвалися».
Аріна також розповіла, що інший її родич у селі Каменка сперечався з поліцейськими й судовими приставами, які стверджували, що він має заборгованість за кредитом. Коли представники влади намагалися силоміць його забрати, діти вчепилися в нього, а дружина намагалася не дати його вивести.
«Йому викрутили руку, дітей розкидали й витягли з будинку», – розповіла вона.
Коли чоловіка вже посадили в машину, дружині вдалося передати копії документів щодо кредиту, розповіла Аріна: «Але їм, вочевидь, було байдуже – мета полягала в тому, щоб доправити його до військкомату. Наче худобу на забій».
Подібні історії з’являються вже кілька років, розповів Артем Клига, юрист неурядової організації «Свідомі відмовники», однак у Пензі вони привернули особливу увагу через масштаб облав і обурення родичів затриманих.
«Часто людину не обов’язково бити чи катувати. Достатньо залякати її можливими наслідками для неї самої або її родини, – розповів Клига Радіо Свобода. – Люди перебувають під сильним психологічним тиском і ухвалюють рішення зі страху».
Форум