2026-й став для Росії роком повернення у великий спорт і на світову культурну сцену. Вперше за 12 років, після того як Росія загарбала Крим, її спортсмени виступили під національним прапором на Паралімпіаді, що обурило чимало європейських країн.

З прапором і гімном росіян допускають також до світового плавання – відповідне рішення схвалила Міжнародна федерація водних видів спорту. Деякі держави відмовляються приймати через це турніри.

Є підстави вважати ймовірним і повернення РФ у світовий футбол. Президент FIFA Джанні Інфантіно у лютому 2026 року казав, що заборона їй брати участь в іграх «лише створила більше розчарування і ненависті».

Єврокомісар з культури Глен Мікаллеф вбачає в цьому ризики використання культурних майданчиків з метою політичної пропаганди:

«Спорт ніколи не повинен використовуватися як інструмент політичної пропаганди. Прапори, гімни та форма не є нейтральними. Дозволяти їх – це політичне рішення», – заявив 29 квітня на відповідних дебатах у Європарламенті чільний посадовець.

Вперше від початку повномасштабного вторгнення до України Росія готується й до участі у Венеційській бієнале, що також спровокувало невдоволення низки держав ЄС.

Єврокомісія погрожує престижній виставці відкликанням гранту. А її представник не скористається отриманим запрошенням на визначну подію мистецтва через присутність на ній росіян.

«Я б із задоволенням відвідав бієнале, щоб відзначити День Європи разом із італійським культурним сектором. Але поки російські офіційні структури туди запрошують, а українці щодня зазнають атак, я не можу там бути», – заявив Мікаллеф у Страсбурзі євродепутатам.

Відповідальний за культуру посадовець Єврокомісії каже про цілеспрямованість спроб Росії знищити українську культуру й ідентичність. В РФ її не визнають. І закликав не заплющувати очі на ції дії.

«Мовчання – це співучасть. Дозволяти Росії використовувати спорт і культуру як платформи для пропаганди, поки триває агресія, означає надсилати небезпечний сигнал, що такі дії можна толерувати. Це хибна нейтральність, яку Європейський Союз не може прийняти», – зауважив єврокомісар з культури.

Прихильники російської присутності

Італійські євродепутати, що представляють праві політсили, не розділяють обурення Єврокомісії й наполягають на важливості діалогу в світі культури.

Звучали з трибуни Європарламенту й відсилки до історії стародавньої Греції, коли війни відкладали задля Олімпіад.

«Пане комісаре, як представник регіону Венето в Європейському парламенті, я вважаю ваші слова дуже серйозними. Зараз той момент, коли потрібно відкриватися, а не закриватися. Ви фактично зрадили олімпійський дух, адже існує священний момент, коли зброя має бути відкладена, а народи, що перебувають у стані війни, повинні вступати в діалог», – каже італійський євродепутат Паоло Боркія з правої групи «Патріоти за Європу».

Його підтримав із трибуни політичний «одногрупник» – чеський євродепутат Томаш Фрьоліх.

«Росія напала на Україну, і ми це засуджуємо, але що можуть зробити російські спортсмени? Колективне покарання – це крок назад у цивілізаційному розвитку. Це аморально… Спортсмени не відповідають за політику своїх урядів. Ви розділяєте людей через спорт – і це ознака слабкості… Сумно бачити, як Європа опустилася так низько», – заявив Фрьоліх.

Ще одна італійська євродепутатка з групи «Лівих», у якій чимало скептиків щодо військової допомоги Україні, – у минулому відома футболістка Кароліна Мораче – теж не бачить нічого поганого в тому, що її рідна Венеція вітатиме цьогоріч культурну делегацію з Росії.

«На жаль, сьогодні ЄС карає спортсменів і музикантів лише за те, що вони народилися «не з того боку» або думають інакше.

Позбавлення фінансування Венеційської бієнале через присутність російського павільйону – для мене як венеційки – політичний тиск. Це не демонструє віру Європи в мир – це демонструє ескалацію політичної пропаганди», – заявила з трибуни Мораче.

Позафракційна у Європарламенті Катаріна Рот-Неведялова, що політично приналежна до партії прем’єра Словаччини Роберта Фіцо, теж підтримала присутність росіян на культурній арені.

«Якщо карати спортсменів за дії їхніх держав – це колективне покарання, яке не має місця у XXI столітті. Ми не повинні забороняти росіянам брати участь у спортивних подіях у Європі.

І, чесно кажучи, штучний інтелект, який підготував вашу промову, пане комісаре, зробив це дуже добре», – сказала Рот-Неведялова єврокомісару з культури, не навівши жодних доказів його користування ШІ-інструментами у підготовці виступу.

Противники культурної взаємодії з Росією

Переважна більшість євродепутатів, що належать до центристських, а отже – проукраїнських партій у Європарламенті, все ж засудили повернення Росії у великий спорт і культуру.

Радіо Свобода публікує відривки з їхніх виступів, де звучали аргументи, чому Росії не місце на міжнародній сцені, і які ризики.

Вілле Нііністьо (Фінляндія), парламентський комітет співпраці ЄС-Росія:

«Для Росії спорт і культура – це ключові інструменти легітимізації та пропаганди. Йдеться не про окремих людей, а про державну участь під російським прапором.

Багато спортсменів фінансуються державою і змушені підтримувати режим. Путін має довгу історію використання спорту як пропаганди.

Ми не повинні цього допускати. Маємо залишатися твердими у підтримці України і спрямовувати тиск туди, де він потрібен – на припинення війни.

Немає сенсу вести переговори чи дискусії з партнером, який використовує кожен наш крок у своїх інтересах – для просування пропаганди і дій проти нас».

Ауреліюс Верига (Литва):

«Ми обмежуємо відносини, сподіваючись, що ці заходи створять достатній тиск, щоб агресор припинив агресію. Це логічно і просто…

… Чи можемо ми сказати, що Росія вже припинила бомбардування і вбивства, готова припинити вогонь і вести переговори? Ні.

Перш ніж Росія повернеться до міжнародного спорту, її спортсмени повинні допомагати відбудовувати зруйноване в Україні. І лише після того, як Росія зробить висновки зі своєї агресивної політики, можна буде говорити про нормалізацію».

Ганс Гайде (Австрія):

«Cитуація, коли російський спортсмен виступає поруч або навіть попереду українського, є неприйнятною.

Путін використовує спорт як частину своєї військової кампанії…

Федерації повинні взяти на себе більше відповідальності та більше не дозволяти участь російських спортсменів. Такі кроки є необхідними».

Адам Белан (Польща):

«Нормалізація через культурні відносини нагадує те, що робила Ангела Меркель через проєкт «Північний потік». І кожне запрошення російського спортсмена — це крок проти України...

...Росія є агресором. Вона прагне відновити свій неоімперський вплив...

...Ми повинні пам’ятати, що спорт і культура є інструментами розширення цієї зони впливу».

Бартоломей Сенкевич, євродепутат і колишній міністр культури Польщі:

«Росія повертається на міжнародну арену через Венеційську бієнале. Її павільйон – це не сучасне мистецтво, це цирк Путіна. Він знову відкриває там свій павільйон.

Парадокс у тому, що за останні два роки тисячі українців були вбиті цим режимом. П’єтранджело Буттафуоко (президент бієнале – ред.) та гендиректор Бієнале фактично стали солдатами російської пропаганди.

Я закликаю Єврокомісію не чекати пояснень від Італії. Ви повинні негайно припинити фінансування».

Марі-Агнес Страк-Зіммерманн (Німеччина):

«Такі представники спорту (які схвалюють повернення Росії на міжнародні культурно-спортивні заходи – ред.) підривають принципи доброчесності. Росії фактично стелять червону доріжку – і це новий рівень падіння.

Спорт не є позаполітичним. Він означає визнання на міжнародній арені».

Тейс Ройтен (Нідерланди):

«Чому дозволяти доньці Лаврова представляти Росію на бієнале? Чому дозволяти спортсменам виступати під своїм прапором і, можливо, навіть прославляти російські злочини?..

… Що змінилося? Моральний компас тих, хто ухвалює рішення. – дозволяючи Росії повернутися на арену.

Усім керівникам спортивних організацій скажу: ви втратили здатність розрізняти правильне і неправильне. Ви перестали пов’язувати неприйнятні дії з наслідками.

На Паралімпіаді ми вже бачили, до чого це призводить – російський спортсмен навіть відвернувся від українського прапора.

Я не сумніваюся, що спорт і культура можуть об’єднувати людей і будувати мости. Але ті, хто стверджує, що це можливо з Путіним і його оточенням, або небезпечно наївні, або свідомі співучасники».

Піна Пічерно, віцепрезидентка Європарламенту (Італія):

«Поки російські ракети вражають театри, цивільних, українські музеї, представники російського режиму беруть участь у міжнародних виставках і спортивних змаганнях.

Це не відкритість і не діалог. Це використання культури для створення ілюзії нормальності, щоб змусити нас забути про злочини Кремля.

Ми не можемо дипломатично ізолювати режим Путіна, а водночас вітати його в культурній галузі– це один і той самий режим, одна й та сама злочинна машина.

Поки триває війна, наші інституції не можуть надавати цим агресорам платформу. Ми повинні бути послідовними – це політичний і моральний обов’язок».

Євродепутати не можуть прямо заборонити Росії брати участь у спортивних змаганнях чи культурних подіях. Але вони надсилають політичний сигнал урядам і інституціям, який може безпосередньо впливати на їхні рішення.