Путін оголосив про плани відвідати Китай у травні
Президент Росії Володимир Путін планує відвідати Китай у травні. Про такі плани Путін заявив 25 квітня на зʼїзді Російського союзу промисловців і підприємців у Москві.
Російський лідер не повідомив точну дату візиту та інших подробиць. Економічна та дипломатична ізоляція Росії, яка зросла через її повномасштабну війну проти України, зробила Москву все більш залежною від Китаю, вказує AP.
Також на зʼїзді Російського союзу промисловців і підприємців Путін заявив про можливість націоналізації компаній в інтересах національної оборони.
Росія висилає двох латвійських дипломатів
Росія вишле двох співробітників посольства Латвії в Москві, повідомило російське МЗС 25 квітня.
Зовнішньополітичне відомство викликало тимчасову повірену у справах Латвії в Росії Даце Рутку. Їй висловили протест у звʼязку з оголошенням персонами нон ґрата двох дипломатів посольства Росії в Ризі та повідомили про видворення двох співробітників латвійського посольства у Москві.
«До латвійської сторони доведено, що в разі, якщо вона продовжить ворожі дії щодо російських дипломатів, Москвою неминуче будуть зроблені інші болючі для Риги кроки», – йдеться у заяві російського МЗС.
Про те, коли саме Латвія вислала російських дипломатів, не повідомляється. Рига інформувала про видворення одного співробітника російської дипмісії наприкінці березня. Тоді МЗС Латвії заявило, що російське посольство здійснює дискредитацію латвійських державних інститутів та влади, а також розпалює ненависть у латвійському суспільстві.
З початку війни Росії проти України країни Заходу регулярно повідомляли про висилку російських дипломатів та скорочували штат російських дипмісій. Москва зазвичай відповідає дзеркально.
За підрахунками РБК, з початку 2022 року до жовтня 2023-го західні країни вислали майже 700 російських дипломатів. Це більше, ніж за попередні 20 років. Росія за цей період вислала близько 350 співробітників іноземних дипмісій.
Україна передала Катару список з іменами понад 560 дітей, яких викрала Росія – Лубінець
Україна передала Катару список із іменами 561 української дитини, яких незаконно вивезли на територію Росії з окупованих українських регіонів, написав 25 квітня уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець за підсумками візиту до країни.
Він зауважив, що перемовини делегація проводила за посередництва Катару, прямих переговорів України з Росією – не було.
За словами уповноваженого з прав людини, у Катарі також обговорили питання повернення так званих «статусних» дітей: дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування.
«Катар погодився прийняти перший список дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування і пропрацьовувати питання щодо їхнього повернення в Україну. Зазначу, – пише Лубінець, – що за нашими даними таких дітей може бути понад 3600».
Крім того омбудсмен анонсував повернення групи українських дітей: «Наразі не розголошуємо деталі, адже наша позиція така: коли діти в Україні – тоді ми публічно повідомляємо про їхнє повернення».
ОБСЄ: тисячі українців незаконно утримуються Росією на окупованих територіях
Незаконне утримання українських мирних жителів на окупованих Росією територіях має масовий характер і виглядає частиною систематичної, послідовної та навмисної стратегії, відзначають автори доповіді місії Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), опублікованої 25 квітня.
За даними організації, число цивільних осіб, які незаконно утримуються, неможливо порахувати, але лік іде на тисячі.
Після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року ця практика, яка раніше вже застосовувалася в окупованому Криму та на територіях, підконтрольних угрупованням «ДНР» та «ЛНР», поширилася на всі регіони, які потрапили під російську окупацію.
При цьому, як мовиться в доповіді, «загальна схема довільних затримань Російською Федерацією великої кількості українських цивільних осіб» залишається незмінною і, очевидно, є «визначальною рисою політики Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях».
Загалом місії вдалося знайти достатньо підстав, щоб кваліфікувати те, що відбувається, як воєнний злочин і злочин проти людяності, який полягає в «тюремному увʼязненні або іншому суворому позбавленні фізичної свободи з порушенням фундаментальних норм міжнародного права».
«Укрзалізниця» повідомила про атаки РФ у трьох областях, є загиблі та поранені залізничники
Інфраструктура «Укрзалізниці» сьогодні, 25 квітня, стала об’єктом атак Росії у Донецькій, Харківській та Черкаській областях. Унаслідок обстрілів загинули троє залізничників, ще семеро постраждали, повідомляє пресслужба компанії.
«Внаслідок ворожого удару на Донеччині під час виконання роботи загинули троє залізничників. Четверо працівників отримали осколкові поранення та контузії. Наразі людей госпіталізовано», – йдеться у повідомленні.
Війська РФ також атакували Харківщину, в результаті чого постраждали троє співробітників «Укрзалізниці». Крім того, російська армія пошкодила залізничну інфраструктуру на Черкащині, інформує національний перевізник.
Раніше голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що війська РФ 25 квітня вдарили ракетою по залізничному вокзалу, коли люди перебували у пасажирських вагонах електропоїзда «Харків – Ізюм». Внаслідок атаки десять людей були поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Уряд Данії погодив додаткові 590 мільйонів євро військової допомоги Україні у 2024 році
Уряд Данії спільно з партіями парламенту домовилися 25 квітня про збільшення військової підтримки України на додаткові 4,4 мільярда данських крон (590 мільйонів євро) у 2024 році, йдеться на сайті оборонного відомства країни.
«Данія була однією з найактивніших країн-донорів від початку війни. Ми повинні залишатися такою і надалі, тому я радий, що переважна більшість данських парламентських партій підтримала рішення додати додаткові 4,4 млрд данських крон до Фонду військової підтримки України у 2024 році», – заявив міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен.
У Міністерстві оборони Данії зауважили, що більша частина виділених коштів на військову підтримку у 2024 році була використана, втім існує потреба у подальшій військовій підтримці України у цьому році.
Читайте також: Данія виділила на допомогу Україні майже 300 млн євро
Загальний обсяг військової підтримки в рамках Фонду для України становитиме 64,8 мільярда данських крон (8,7 мільярда євро) у 2023-2028 роках.
«Метою військової підтримки в рамках Українського фонду у 2023-2028 роках, як і раніше, буде надання безпосередньої військової підтримки Україні у вигляді озброєнь, іншого військового обладнання», – вказано у повідомленні.
У міністерстві додали, що можливості для прямих закупівель в українській оборонній промисловості можуть бути використані за наявності необхідних механізмів контролю.
Раніше стало відомо, що Данія стала першою країною, яка за свій кошт закупить озброєння та військову техніку для ЗСУ в українських виробників. Уряд Данії виділив 200 мільйонів данських крон (майже 300 млн євро) на інвестиції в українську оборонну промисловість. Гроші виділені на створення «значного» морського потенціалу, безпілотників і виробництво ракетних компонентів.
Російські військові, які повернулися з України, вбили та скалічили понад 200 людей – «Верстка»
Російські військові, які повернулися додому після участі в бойових діях проти України, вбили та скалічили вже понад 200 співгромадян, підрахувало видання «Верстка» на основі відкритих даних.
За даними ЗМІ, з початку повномасштабної війни такі військовослужбовці скоїли щонайменше 84 злочини з людськими жертвами, включно з умисними вбивствами і заподіянням тяжкої шкоди здоровʼю, які спричинили смерть. Унаслідок цих дій загинули 107 росіян, понад 100 зазнали тяжких травм.
Ідеться лише про офіційно зафіксовані правоохоронними органами злочини, в яких обвинуваченими стали 176 військових, з них 91 – це помилувані вʼязні.
Зі 134 опублікованих судових вироків у двох третинах випадків участь у війні враховувалася як помʼякшувальна обставина.
У 42 випадках помʼякшувальною обставиною суд визнав «протиправну поведінку потерпілих», до якої серед іншого судді зараховували «критику воєнних дій».
Обстріл РФ вокзалу у Балаклії: кількість поранених зросла до десяти – влада
На Харківщині кількість поранених внаслідок російського ракетного удару по Балаклії зросла до десяти, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Кількість постраждалих зросла до десяти. Поранені дві жінки 37, 48 років та 55-річний цивільний чоловік», – зазначив Синєгубов.
Раніше в ОВА повідомили, що війська РФ вдарили ракетою по залізничному вокзалу, коли люди перебували у пасажирських вагонах електропоїзда «Харків – Ізюм».
Постраждалі зазнали вибухових трав різного ступеня. Було відомо про сімох поранених.
«У будівлі залізничного вокзалу вибиті вікна та пошкоджений дах. Також пошкоджений і електропотяг, який у момент обстрілу був на відстані 15 метрів від епіцентру влучання», – розповів Синєгубов.
Генштаб: на фронті за добу було 93 бойові зіткнення, найбільше атак на Авдіївському напрямку
Протягом минулої доби на фронті відбулося 93 бойові зіткнення зіткнення, російські війська атакували позиції українських сил на сімох напрямках, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу Збройних сил України.
«Загалом, ворог завдав чотири ракетних та 50 авіаційних ударів, здійснив 45 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – вказано у повідомленні.
«Загалом ворог завдав п’ять ракетних і 77 авіаційних ударів, здійснив близько 76 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – зазначено у повідомленні.
Читайте також: Тактика, вразливості та сили РФ під Часовим Яром: чи отримає Путін місто до 9 травня
Найбільше атак РФ, за даними штабу, було на Авдіївському напрямку. Російські війська 23 рази намагалися прорвати оборону ЗСУ в районах населених пунктів Очеретине, Уманське, Невельське, Керамік, Бердичі, та Нетайлове Донецької області.
Також активні наступальні дії РФ проводила на Бахмутському й Лиманському напрямках – по 16 і Новопавлівському – 14.
«Протягом доби авіація Сил оборони завдала ударів по двох пунктах управління, вісьмох районах зосередження особового складу та трьох зенітно-ракетних комплексах противника. Підрозділами ракетних військ завдано ураження по одному району зосередження особового складу противника», – повідомили ЗСУ.
Читайте також: Допомога Україні від США: в Держдепартаметі передбачають «швидкі зміни» на фронті
Днями президент Володимир Зеленський заявив, що армія Росії має завдання, попри втрати, демонструвати певні перемоги до 9 травня. Водночас він висловив переконання, що надходження західної допомоги «вирівняє ситуацію» на фронті.
Напередодні Сенат США проголосував за пакет військової допомоги, який включає понад 60 мільярдів доларів для України, після того, як Палата представників підтримала цей захід 20 квітня.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) раніше зазначали, що тепер війська РФ можуть піти вперед із новою силою – щоб скористатися «вікном» до появи американської зброї в Україні.
Помилувані Путуним: які злочини в Росії вчинають «зеки», які повернулися із війни проти України
У Росії наростає хвиля злочинів, вчинених помилуваними за участь у війні проти України кримінальниками. Лише за три тижні квітня російські медіа писали про п'ять гучних справ, які стосуються помилуваних Путіних учасник так званої «СВО». Подробиці зібрав проєкт Радіо Свобода – Сибір.Реалії.
Видання «Верстка» дослідило російські судові документи і з'ясувало, що за 2023 рік щодо помилуваних президентом Росії Путіним найманців такз ваної ПВК «Вагнера» було порушено щонайменше 190 кримінальних справ. Серед них 20 справ про вбивство або замах на вбивство, а також про зґвалтування, пограбування, злочини, пов'язані з наркотиками, та інші кримінальні правопорушення.
А це вже резонансні випадки квітня 2024 року:
У Держдепартаменті США назвали призупинення консульських послуг за кордоном для українських чоловіків мобілізаційного віку «складним питанням». Про це в коментарі Радіо Свобода заявив офіційний представник дипломатичного відомства США у Брюсселі Деніел Сайзек.
«Складне питання, зрозуміло, що робити особливо з чоловіками, які зараз поза Україною. Але уряд України має право визначати свою політику. Немає жодного рішення чи позиції досі від уряду США – допомоги чи не допомагати Україні в цій галузі», – відповів представник Держдепартаменту на запитання, чи допомагатимуть Україні Сполучені Штати з поверненням чоловіків додому.
Під Херсоном рятувальники потрапили під повторний удар РФ, є поранені – ДСНС
Рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій потрапили під повторний обстріл під час ліквідації пожежі у передмісті Херсона, повідомили у ДСНС.
«Сьогодні вдень ворог вкотре атакував передмістя Херсона, внаслідок чого загорівся житловий будинок. Рятувальники виїхали на ліквідацію пожежі та потрапили у пастку – ворожі дрони цинічно повторно атакували місце події, пошкодивши техніку ДСНС», – йдеться у дописі.
За даними служби, постраждав один із рятувальників, поранення руки отримала місцева жителька.
«Справа Арсенія»: як митрополит УПЦ (МП) допомагав Росії зі Святогірської лаври
СБУ 24 квітня повідомила про підозру, а вночі 25 квітня взяла під варту без можливості внесення застави настоятеля Свято-Успенської Святогірської лаври на Донеччині – митрополита Арсенія (Ігор Яковенко). Святогірська – одна з двох лавр, що досі перебувають під управлінням УПЦ (МП). Це найбільш значуща пам'ятка сходу України, місце постійного паломництва і водночас фігурант скандалів, пов'язаних з російською агресією. За 10 років війни настоятель Арсеній та священники лаври багато разів називали напад РФ на Україну «братоубийственной смутой», а місцеві на Донбасі не раз висловлювалися про лавру як про осередок «русского мира». Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) з власних джерел відомо, що до монастиря періодично навідувалися спецслужби. Але досі підозр не було.
Якщо суд визнає настоятеля лаври винним – він може сісти за ґрати на 8 років. Чим Арсеній відомий від початку війни Росії проти України в 2014 році та чому йому закидали допомогу агресору? Коротко пояснюємо.
ОВА: війська РФ вдарили по Балаклії на Харківщині, семеро постраждалих
Російська армія вдень, 25 квітня, нанесла удар по Балаклії Ізюмського району на Харківщині, заявив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Є влучання біля залізничного вокзалу», – написав очільник ОВА у телеграмі.
Спочатку Синєгубов повідомив, що постраждали п’ятеро людей – три жінки та двоє чоловіків. Пізніше він уточнив, що кількість постраждалих збільшилася до семи.
Згодом у ОВА розповіли, що війська РФ вдарили ракетою по залізничному вокзалу, коли постраждалі перебували у пасажирських вагонах електропоїзда «Харків – Ізюм».
Постраждалі зазнали вибухових трав різного ступеня. Їм надається допомога у медичному закладі.
Раніше в ОВА повідомили, що сьогодні РФ завдала удару по селу Новоосинове Куп’янського району, внаслідок чого постраждали дві жінки. Відучора 15 населених пунктів Харківської області зазнали російських обстрілів.
СБУ наполягає у суді, що звільнений суддя Богдан Львов є громадянином Російської Федерації
Шостий апеляційний адміністративний суд 25 квітня продовжив розгляд справи за позовом колишнього судді Верховного суду Богдана Львова, в якого журналісти проєкту Радіо Свобода «Схеми», а згодом СБУ знайшли російське громадянство і який намагається поновитись на посаді. Під час засідання судді заслухали сторони по справі, зокрема, самого Богдана Львова, який продовжує заперечувати наявність у себе громадянства Росії та вимагає визнати рішення про його відрахування зі штату Верховного суду незаконним. Представник СБУ у залі суду підтвердив, що спецслужба встановила факт набуття Львовом громадянства РФ, а також дані його російського паспорта та податкового коду. Після заслуховування сторін колегія суддів у складі головуючого Андрія Кучми, Людмили Бєлової та Володимира Аліменка оголосила перерву і вирішила продовжити розгляд справи об 11:30 30 травня.
Під час засідання 25 квітня виступив представник СБУ, який зазначив, що у відомстві «вважають російське громадянство Богдана Львова доведеним». За його словами, для цього використали бази даних Федеральної податкової служби та Міністерства внутрішніх справ РФ.
«Наслідками нашої перевірки є те, що у позивача Львова є російський паспорт і отриманий ідентифікаційний код РФ, який виданий на підставі російського паспорта. На наше переконання, це свідчить про цілеспрямоване добровільне набуття громадянства», – сказав він.
В усіх областях України втретє за день оголосили тривогу через зліт у РФ носія «Кинджалів»
У всіх областях України о 16:44 25 квітня оголосили повітряну тривогу. Повітряні сили Збройних сил України попередили про ракетну небезпеку через зліт російського МіГ-31К. Цей літак є потенційним носієм ракет «Кинджал».
Близько 17:16 було оголошено про відбій повітряної небезпеки.
Раніше сьогодні повітряну тривогу по всій Україні через зліт МіГ-31К вже оголошували двічі.
Також 25 квітня тривогу оголошували в частині областей через загрозу застосування балістичного озброєння зі сходу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Лукашенко: в Білорусі розміщені десятки російських ядерних боєприпасів
Авторитарний правитель Олександр Лукашенко заявив, що в Білорусі розміщено «кілька десятків російських ядерних боєприпасів».
Виступаючи на Всебілоруських народних зборах у Мінську 25 квітня, які транслювалися в прямому ефірі на YouTube, Лукашенко, ключовий союзник президента Росії Володимира Путіна, заявив, що учасники зібрання одноголосно схвалили нову військову доктрину, яка передбачає розміщення російської ядерної зброї на білоруській території як стратегічний фактор стримування.
Білорусь надає матеріально-технічну підтримку Росії з моменту її повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Відтоді Москва перемістила тактичну ядерну зброю в Білорусь – це перше переміщення таких боєголовок за межі Росії після розпаду Радянського Союзу.
«Заморозка» консульських послуг. Емоції чоловіків і реакції політиків
Призупинено надання консульських послуг громадянам України чоловічої статі призовного віку за кордоном – це повідомлення МЗС України викликала хвилю обговорення, як всередині країни, так і за її межами.
Міністерство закордонних справ критикують за «порушення прав», бо відомство до набуття чинності закону про мобілізацію вирішило «заморозити» можливість для українців за кордоном отримувати документи. А у чергах, які утворилися під консульствами, української владу не лише критикують, а й лають.
Кореспонденти Радіо Свобода поспілкувалися із тими, хто стоїть у біля представництв України у Празі, Варшаві, Брюсселі та Мюнхені.
А що кажуть про цю ситуацію представники української влади та політиків Євросоюзу? Які можуть бути наслідки? І чи справді такий крок може повернути в Україну тих, хто виїхав незаконно вже після оголошення воєнного стану.
Європарламент не визнав вибори президента Росії та назвав їх «фарсом» – резолюція
Європарламент засуджує «нелегітимні президентські вибори» в Росії та на окупованих Росією територіях України. Відповідну резолюцію євродепутати ухвалили на засіданні 25 квітня, повідомляє пресслужба інституції.
Документ підтримали 493 голосами «за», 11 були «проти» і 18 «утрималися».
«Ця фарсова вистава російської влади мала єдину мету – створити видимість виборчої легітимності для Володимира Путіна, його політики невпинних внутрішніх репресій і, перш за все, для агресивної війни проти України», – вказано у повідомленні.
Депутати закликають держави-члени ЄС обмежити відносини з Путіним питаннями, необхідними для регіонального миру, а також гуманітарними та правозахисними цілями, наприклад, обміном полоненими, поверненням дітей, депортованих з України, або закликами до звільнення політичних в’язнів.
Також парламент «шкодує, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вирішив відступити від ЄС і привітати Володимира Путіна з його фіктивним переобранням».
Між тим, Євродепутати закликають ЄС продовжувати активно підтримувати незалежні російські організації громадянського суспільства, незалежні ЗМІ та правозахисників, а також активно взаємодіяти з російською демократичною опозицією та надавати їй підтримку.
Армія РФ увірвалась у Красногорівку: чим це загрожує ЗСУ?
Армія Росії увірвалася до Красногорівки Донецької області, повідомив проєкт DeepState вночі 25 квітня.
Сили оборони тримали місто, що де-факто прилягає до Донецька, 10 років російсько-української війни. Проте захоплення Мар'їнки, очевидно, дозволила агресору підійти до Красногорівки з півдня. На захід від міста лежить каскад населених пунктів, головний з яких – Курахове, де розташована ТЕС.
Також DeepState констатував чергове просування російської армії на захід від Авдіївки – загарбники увійшли до Соловйова, крихітного села на захід від Новобахмутівки та на південь від Очеретиного. На карті видно, що агресору вдався прорив на напрямку, який називають Покровським.
У ЗСУ повідомлення про просування армії РФ у Красногорівці та Соловйовому не коментували