Доступність посилання

Будинок у Запоріжжя після російського удару. 26 лютого 2026 року
Будинок у Запоріжжя після російського удару. 26 лютого 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Сирський: армія РФ зосередила штурмові підрозділи на Покровському та Курахівському напрямках

Війська Росії зосередили основні зусилля на Покровському та Курахівському напрямках, де зібрали найбільшу кількість своїх штурмових підрозділів зі складу восьми ударних бригад. Про це повідомив 12 червня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський після роботи у військових частинах східного фронту.

«Жорсткі бої на цих напрямках тривають вже декілька місяців і впродовж цього часу наші воїни мужньо стримують рух ворога вперед. Продовжуються бої в районах Часового Яру, Кліщіївки, Калинівки. Противник намагається захопити ці населені пункти для розширення географії свого просування в напрямку Краматорська та Словʼянська», – зазначив головнокомандувач.

За словами Сирського, на Харківському напрямку російська армія веде безуспішні дії, намагаючись створити так званий «пояс безпеки».

«У Вовчанську противник загруз, незважаючи на залучені сили та засоби, які постійно поповнює за рахунок підрозділів з інших напрямків», – зазначив він.

Війська РФ обстріляли Новомосковськ, виникла пожежа – Дніпропетровська ОВА

Російські війська вранці 12 червня обстріляли Новомосковськ на Дніпропетровщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.

«Ворог атакував Новомосковськ. Через влучання виникла пожежа. Інформація уточнюється», – написав Лисак у телеграмі, не уточнивши деталі.

Повітряну тривогу в низці областей, зокрема і на Дніпропетровщині, оголошували близько дев’ятої ранку 12 червня.

У ніч і вдосвіта цього дня російські сили вже атакували Україну ракетами і дронами.

За минулу добу в прифронтових областях 10 поранених через обстріли РФ – ОВА

10 людей було поранено протягом доби у чотирьох областях внаслідок російських обстрілів, свідчать дані обласних військових адміністрацій.

Двоє людей зазнали поранень на Харківщині, написав голова ОВА Олег Синєгубов. Зокрема, у місті Вовчанськ було поранено чоловіка унаслідок влучання FPV-дрон в автівку.

За його словами, обстрілів зазнали Ізюмський, Куп’янський і Чугуївський райони.

Також одна людина зазнала поранень 10 червня на Донеччині у Костянтинівці, повідомив голова ОВА Вадим Філашкін.

Троє людей було поранено на Херсонщині. За словами голови ОВА Олександра Прокудіна, минулої доби російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, зокрема пошкоджено багатоповерхівку та 22 приватні будинки. Було зафіксоване влучання в об’єкти критичної інфраструктури, торгівельний комплекс, адмінбудівлю та автомобілі.

В окупованому Криму заявили про ракетну атаку вночі

У окупованому Криму й Севастополі вночі і вдосвіта 12 червня було чути гучні звуки вибухів, Керченський міст перекривали, повідомили російські й кримські телеграм-канали.

Як пише канал «Кримський вітер», у Севастополі вибухи пролунали о 2:47, у Євпаторії, Саках і Красноперекопську – о 02:50 і тривали протягом 8-10 хвилин. Також повідомляли про один-два вибухи в Армянську близько 4:00.

Підконтрольний Росії голова Севастополя Михайло Развожаєв заявив, що місто атакували ракетами. За його словами, в екстрені служби надійшли повідомлення про падіння осколків у районі вулиці Комбрига Потапова і в районі Юхариної балки. Як пише Развожаєв, пошкоджень і постраждалих немає. Перевірити ці заяви за допомогою незалежних джерел поки що неможливо.

Міноборони РФ не коментувало ці повідомлення. Українська влада і військові також ситуацію не коментували.

Раніше повідомлялося, що вночі 10 червня Сили оборони України завдали ударів по російському дивізіону зенітно-ракетного комплексу С-400 у районі Джанкоя і двох С-300 біля Чорноморського і Євпаторії. У Генштабі ЗСУ назвали удари успішними.

Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні минулого року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».

«Азов» отримує західну зброю. Як це вплине на ситуацію на фронті

На Дніпропетровщині через удар РФ постраждала родина – ОВА

На Синельниківщині у Дніпропетровській області внаслідок російського удару в ніч на 12 червня постраждала родина, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.

«У 13-річного хлопчика – гостра реакція на стрес. У чоловіка 39 років і жінки 40 років – різані рани. Їм надали меддопомогу, лікуватимуться амбулаторно», – написав голова ОВА у телеграмі.

За його словами, через удар пошкоджені дев’ять приватних будинків.

Лисак зазначив, що сили ППО збили 11 безпілотників «Шахед» над Дніпропетровщиною: по чотири – у Новомосковському й Синельниківському районах, решту – у Дніпровському, Павлоградському і Кам’янському.

У Повітряних силах розповіли, чим і звідки війська РФ атакували Україну вночі

Російські війська в ніч на 12 червня завдали ракетно-авіаційного удару по Україні, застосувавши ракети повітряного й наземного базування, а також ударні безпілотники, загалом – 30 засобів, повідомило командування Повітряних сил ЗСУ.

За повідомленням, російські війська запустили:

  • чотири крилаті ракети Х-101/Х-555 із літаків стратегічної авіації Ту-95 МС (район пусків – Саратовська область Росії)
  • одну балістичну ракету «Іскандер-М» (із території окупованого Криму);
  • одну аеробалістичну ракету Х-47М2 «Кинджал» (із повітряного простору Тамбовської області РФ)
  • 24 ударні безпілотники типу Shahed-131/136 (район пусків – Єйськ, Приморсько-Ахтарськ, Росія).

Один постраждалий, пожежа на промисловому об’єкті – Київська ОВА про наслідки нічного удару РФ

На Київщині в ніч на 12 червня через російський удар поранена одна людина, повідомив начальник обласної військової адміністрації Руслан Кравченко.

За його словами, російські війська атакували регіон ракетами і БпЛА, тривога тривала майже дві години, працювали сили протиповітряної оборони.

«Влучань в об’єкти житлової чи критичної інфраструктури не зафіксовано. Внаслідок падіння уламків одна людина отримала поранення – різану рану ноги. Медичну допомогу надано на місці. Від госпіталізації постраждалий відмовився. Водночас, станом на 7:00 через падіння уламків зафіксовано пошкодження низки обʼєктів в двох районах області», – йдеться в повідомленні.

За словами Кравченка, в одному з районів сталася пожежа на промисловому обʼєкті, до ліквідації якої залучені пожежно-рятувальні підрозділи Київської області, Києва, «Укрзалізниці».

Майже 522 тисячі військових – Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ у війні

Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 521 830 своїх військових, зокрема 980 – за останню добу – такі дані станом на ранок 12 червня навів український Генштаб.

Також, за даними Генштабу, армія РФ втратила:

  • танків ‒ 7911 (+9 – за останню добу)
  • бойових броньованих машин ‒ 15187 (+11)
  • артилерійських систем – 13736 (+46)
  • РСЗВ – 1099
  • засобів ППО ‒ 844 (+2)
  • літаків – 359
  • гелікоптерів – 326
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня – 11042 (+19)
  • крилатих ракет ‒ 2280 (+2)
  • кораблів /катерів ‒ 28
  • підводних човнів – 1
  • автомобільної техніки й автоцистерн – 18736 (+60)
  • спеціальної техніки ‒ 2290 (+2).

«Частина – у полоні РФ»: доля зниклих безвісти через війну. Скількох українців вдалося знайти за два роки?

Скільки людей зникли безвісти на Херсонщині через війну? За яких обставин люди зникають найчастіше, що розповідають їхні родичі? Як проводять пошуки зниклих безвісти за особливих обставин, у яких випадках вдається встановити їхнє місцеперебування, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

На Херсонщині почав працювати центр із розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. До його складу входять працівники поліції області, зокрема, слідчі, спеціалісти-криміналісти та працівники оперативних підрозділів. До центру можуть звертатися люди, що втратили зв’язок з родичами, які перебували в зоні ведення бойових дій чи на окупованих територіях.

ГУ Національної поліції у Херсонській області повідомило, що в центрі допомагають надати інформацію про алгоритм та порядок дій рідних із пошуку зниклих безвісти, подати заяву про таке зникнення, поспілкуватися зі слідчим, який здійснює розслідування у кримінальному провадженні за фактом зникнення особи.

Також людям допомагають зʼясувати стан справи з проведення розшуку зниклих та роз'яснити, як надати біологічні зразки (ДНК) для проведення молекулярно-генетичної експертизи.

Заступник начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області, начальник слідчого управління полковник поліції Микола Вербицький розповів «Новинам Приазов’я» про роботу розшукового центру у цьому регіоні.

КМВА: війська РФ вночі завдали комбінованого удару по Києву

Російські війська в ніч на 12 червня завдали комбінованого удару із застосуванням різного типу озброєння по Києву, повідомив очільник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко.

«Противник випустив крилаті ракети Х-101/Х-555/Х-55 із бортів стратегічних бомбардувальників Ту-95МС. Ці ракети заходили на Київ з південного напрямку кількома хвилями. Практично одночасно з ракетами на столицю з того самого південного напрямку рухалися ворожі ударні БПлА. Під час відбиття цієї атаки противник випустив по столиці, за попередніми даними, ще й балістику», – зазначив голова КМВА.

За його словами, сили протиповітряної оборони збили всі повітряні цілі. За попередніми даними, постраждалих і руйнувань немає.

Попко додав, що точну кількість і тип ракет повідомлять у своїх звітах Повітряні сили ЗСУ. Вони цих даних поки що не наводили.

Повітряна тривога в Києві в ніч на 12 червня тривала майже дві години.

Понад чверть бойових зіткнень фіксується на Покровському напрямку – Генштаб ЗСУ

Напруженою, але контрольованою називає в нічному зведенні ситуацію на фронті Генеральний штаб ЗСУ. За цими даними, станом на 22:00 11 червня відбулося 90 бойових зіткнень.

«Протягом доби ворог завдав по території України три ракетних удари (із застосуванням чотирьох ракет) та 55 авіаційних ударів (зокрема, скинув 91 КАБ), задіяв 640 дронів-камікадзе. Крім того, окупанти здійснили понад 2800 обстрілів позицій наших військ та населених пунктів із різних типів зброї», – вказано в повідомленні.

Як і впродовж попередніх днів, найнапруженішою залишається ситуація на Покровському напрямку, інформують українські військові.

«Ворог 24 рази атакував наші позиції, з найбільшою активністю в районі Новоолександрівки. 12 атак відбито нашими захисниками. Напруженою залишається обстановка поблизу Новоолександрівки та Сокола, де іще триває 12 боєзіткнень. Наші захисники стримують ворога, завдаючи значних втрат. За попередньою інформацією, за поточну добу загарбники втратили на цьому напрямку 240 осіб, з них 97 – безповоротно. Знищено дві бойові броньовані машини, автомобіль, дві гармати та наземну станцію керування БпЛА. Пошкоджено бронемашину та п’ять артсистем противника», – вказують у Генштабі.

Також бойові дії відбувалися на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Курахівському, Времівському, Оріхівському, Гуляйпільському та Придніпровському напрямках.

Дуда: Польща «рішуче підтримує» офіційне запрошення Україні вступити в НАТО

Польща підтримує євроатлантичні амбіції України, заявив президент країни Анджей Дуда. Про це він сказав на пресконференції в рамках саміту Бухарестської дев’ятки.

Таким чином Дуда прокоментував пріоритети Варшави на прийдешньому саміті НАТО у Вашингтоні. Серед них – подальше посилення обороноздатності НАТО та втілення євроатлантичних амбіцій України.

«Ми всі підтримуємо прагнення України приєднатися до Європейського Союзу, але ми в Польщі також рішуче підтримуємо питання якнайшвидшого початку процесу вступу України до НАТО. Маю на увазі направлення Україні офіційного запрошення приєднатися до НАТО, що дало б змогу розпочати процес ратифікації», – заявив він.

Кількість учасників мирного саміту у Швейцарії знижується – дипломати ЄС

Кількість країн і організацій, що підтвердили свою участь у Саміті миру у Швейцарії, знизилася з 93 до 78. Про це Радіо Свобода на умовах анонімності повідомило кілька дипломатів країн ЄС, знайомих із перебігом підготовки мирного саміту в Швейцарії, але не вповноважених давати офіційні коментарі ЗМІ.

Співбесідники не називали країни, які передумали брати участь, утім, один із дипломатів не виключив, що їхній список може поповнитися.

«Моя ціль — мати сімейне фото майже на 80 осіб», – сказав посадовець. Інший же дипломат, повідомивши про 78 підтверджених учасників, навпаки висловив оптимізм, зауважуючи, що «ще є трохи часу».

10 червня президентка Швейцарії Віола Амгерд повідомила про реєстрацію 90 країн і організацій для участі у Саміті миру, який відбудеться у Швейцарії 15-16 червня. Загалом було розіслано близько 160 запрошень.

2 червня Володимир Зеленський повідомив про підтвердження участі 106-ти країн щодо їхньої участі в Глобальному саміті миру в Швейцарії, однак наголосив, що Росія активно протидіє організації заходу, а деякі країни допомагають їй, за словами президента України, зірвати саміт.

Радіо Свобода звернулося по коментар щодо актуальної кількості учасників саміту до пресслужби Офісу Президента України. Щойно надійде відповідь, її буде опубліковано.

Зеленський у Німеччині зустрівся з українськими військовими, які навчаються на Patriot

Президент України Володимир Зеленський 11 червня разом із міністром оборони ФРН Борисом Пісторіусом, як повідомляє офіційний сайт глави держави, відвідав 21-шу зенітно-ракетну групу в німецькому місті Заніц.

«На її базі українські захисники тренуються для роботи на ЗРК Patriot. Глава держави оглянув систему, яку Німеччина після завершення навчання екіпажу передасть Україні. Володимир Зеленський подякував канцлеру Олафу Шольцу, Німеччині та всьому німецькому народові за новий оборонний пакет на загальну суму понад 700 мільйонів євро. Він відзначив і передачу Німеччиною ще однієї системи Patriot, і якісні німецькі системи IRIS-T», – вказано в повідомленні.

Зеленський назвав «дуже важливим аспектом» те, що Німеччина «скоротила час виробництва й тренування на цих системах». «Бо сьогодні цей час вимірюється життями наших людей. І те, що ви скоротили дні, іноді тижні, ми будемо пам’ятати десятиліттями», – наголосив президент.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив, що до нового пакета увійшли розвідувальні та ударні дрони, стрілецька та снайперська зброя, РПГ, а також 100 додаткових ракет до систем Patriot, які Німеччина передасть разом із Данією, Норвегією та Нідерландами.

Президент України також ознайомився з процесом навчання, поспілкувався з українськими військовими та відзначив їх державними нагородами.

Світовий банк надасть 47 млн доларів на відновлення теплопостачання в Харкові – Мінфін

Україна отримає загалом 109 мільйонів доларів у рамках проєктів Світового банку – про це повідомило Міністерство фінансів 11 червня.

За повідомленням, міністр Сергій Марченко підписав відповідні зміни до грантових угод за двома проєктами спільно з чинним директором у справах України, Молдови та Білорусі Арупом Банерджі.

Угоди стосуються проєктів «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (HOPE)» та «Відновлення енергозабезпечення у зимовий період та постачання енергетичних ресурсів» (Re-PoWER).

Зокрема, додатковий грант на 62 мільйони доларів в рамках проєкту HOPE буде спрямовано на дрібні та середні ремонти частково пошкоджених російськими обстрілами житлових будинків.

«Додатковий грант у сумі 47 мільйонів доларів США за проєктом Re-PoWER сприятиме забезпеченню мешканців міста Харкова послугами з центрального теплопостачання, а саме проведення закупівлі та встановлення теплового обладнання», – йдеться в повідомлені.

За статтями Марченка, кошти від міжнародних донорів продовжують бути ключовим джерелом фінансування соціальних та гуманітарних видатків, а також відновлення критичних обʼєктів інфраструктури.

Внаслідок російських обстрілів у Харкові, зокрема, взимку, траплялися перебої з опаленням.

Суд РФ засудив жителя окупованої Ялти до 5 років колонії у справі про «змову з СБУ»

Підконтрольний Росії Верховний суд окупованого Криму засудив 44-річного жителя Ялти до пʼяти років колонії у справі про співробітництво з іноземною державою, повідомляє російська офіційна інформагенція «РИА Новости».

Як стверджують російські силовики, у період із жовтня 2022 року до квітня 2023 року ялтинець за листуванням у месенджері вступив у змову з представниками Служби безпеки України (СБУ), «повідомивши про наявність у нього навичок управління безпілотними літальними апаратами, поводження зі зброєю». Також він нібито хотів взяти безпосередню участь у війні на боці України.

У пресслужбі російського ФСБ повідомили, що раніше до шести років колонії та штрафу на суму 500 тисяч рублів (це близько 226 тисяч гривень) було засуджено спільника обвинуваченого, також жителя Ялти. Вони нібито передавали СБУ дані про військову та соціальну ситуацію в Криму та «висловили готовність до вчинення диверсійно-терористичних актів» щодо російських військових обʼєктів у Криму.

В окупованих Криму та Севастополі з 2014 року не менш як 16 громадян України засуджені за звинуваченнями в «шпигунстві» та «диверсіях». 2015 року за звинуваченням в організації терактів суд РФ засудив до 20 років режисера Олега Сенцова. Також «диверсію» російські силовики інкримінують представникам ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір». Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на півострові масово переслідують усіх незгодних із війною.

Міністр оборони Німеччини оголосив про передачу Україні 100 ракет для систем Patriot

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив про постачання Україні додатково 100 зенітних ракет для системи протиповітряної оборони Patriot. Про це він заявив на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським.

За його словами, останніми днями в Україну були доставлені 32 ракети.

Пісторіус зазначив, що перехоплювачі надають у межах ініціативи Німеччини щодо посилення української ППО разом із Данією, Нідерландами та Норвегією.

«32 з цих перехоплювачів уже були передані за останні два дні, а решта 68 будуть надані в найближчі тижні», – сказав міністр, додавши, що ці ракети допоможуть «захистити інфраструктуру та зберегти життя людей в Україні».

Президент Володимир Зеленський також заявив, що Київ очікує на позитивний результат найближчим часом щодо 2-3 систем ППО. Він повідомив, що щодо цього питання триває робота з партнерами з США та Європи.

Раніше канцлер Німеччини Олаф Шольц на відкритті Міжнародної конференції з відновлення України заявив, що Німеччина найближчим часом надасть Україні третю систему Patriot, установки IRIS-T, зенітні установки «Гепард», ракети й боєприпаси.

Німеччина вже передала Україні дві системи протиповітряної оборони Patriot. У квітні Берлін анонсував передачу ще однієї.

Повернути українських дітей з депортації: у чому вина України і на чиєму боці Катар?

Які виклики є на шляху до повернення депортованих та примусово переміщених українських дітей із РФ, Білорусі та з тимчасово окупованих українських територій? Хто відповідальний за повернення дітей, та чи змінилася ситуація після ордеру на арешт для Путіна та російської омбудсменки? Ці запитання в тому числі обговорювали на дискусії в межах 21-го Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA в Києві. Радіо Свобода переповідає головні тези спікерів.

Скільки дітей вивезли в Росію?

Офіційно українській владі на сьогодні відомо про 19 546 дітей, яких примусово перемістили або депортували до Росії. Водночас 2015 дітей станом на зараз вважають зниклими безвісти. Такі дані фіксують та оновлюють на урядовій офіційній платформі «Діти війни». Цей ресурс адмініструється національним інформаційним бюро, його створили відповідно до Женевських конвенцій.

Водночас у Росії називають набагато більше число. Влітку минулого року у доповіді російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової йшлося про 700 тисяч українських дітей, які перетнули кордон з Росією. Щоправда, вже у жовтні 2023-го текст доповіді російської омбудсменки зник із офіційного сайту. У звіті зазначалося, що більшість із цих дітей «прибули разом з батьками, або законними представниками».

В Одесі стався інцидент між медиками та військовими. У ТЦК оприлюднили свою версію

В Одеському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) повідомили, що 11 червня представники ТЦК та поліції проводила перевірку облікових документі, один з громадян відмовився надати документи – через це його затримали і доставили до Київського РТЦК та СП для оновлення облікових даних.

«Через годину після цього до Київського РТЦК та СП міста Одеса приїхала група людей у медичному одязі на автомобілі швидкої медичної допомоги. Вони стверджували, що прибули на виклик раніше доставленого до РТЦК та СП громадянина, і наполягали на його госпіталізації. Ці особи посилалися на діагноз, який раніше не був підтверджений лікарями військово-лікарської комісії. Проте надати документи, які б підтвердили їх приналежність до системи охорони здоров’я, вони відмовилися. Через це виникла підозра, що прибулі особи намагаються допомогти громадянину уникнути військової служби, на яку він був визнаний придатним за висновком ВЛК», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому в фейсбуці.

У ТЦК кажуть, що через це викликали представників поліції на місце інциденту, але, за даними одеського центру комплектування, правоохоронцям також не надали документів щодо приналежності до системи охорони здоров’я – через це їх затримали для надання пояснень.

«Після цього затримані особи зателефонували на лінію 103 та повідомили про нібито «силове утримання представників екстреної служби» посадовими особами Київського РТЦК та СП міста Одеса. Ця інформація була швидко поширена сумнівними телеграм-каналами. На місце події, окрім представників бригад швидкої допомоги, прибули також невідомі цивільні особи, які спровокували бійку« », – заявили в Одеському обласному ТЦК.

Зазначається, що в результаті інциденту травми отримали як військовослужбовець Київського РТЦК та СП, так і представники екстреної служби.

Раніше місцеве видання «Думська» повідомило, що бригада медиків одеської швидкої допомоги прибула на виклик до ТЦК Київського району і опинилася замкненою всередині будівлі військовими, які, за версією медіа, захотіли негайно мобілізувати їх в армію.

Як пише «Думська», за кілька годин фельдшерів усе-таки випустили з військкомату завдяки зусиллям їхніх колег, які з’їхалися з увімкненими сиренами і влаштували акцію протесту. У цей час сталося кілька бійок між медиками та військовими, які розбороняла поліція.

Один із фельдшерів розповів «Думській», що вважає інцидент у ТЦК «своєрідною реакцією воєнкомів на спроби медиків отримати бронь від мобілізації».

Натомість у поліції Одеси повідомили, що інцидент стався між працівниками швидкої медичної допомоги і ТЦК близько 13:00.
Правоохоронці встановили й опитали свідків та очевидців, а деяких з учасників інциденту запросили до відділку поліції.

Прокуратура за фактом конфлікту розпочала кримінальне провадження за ознаками ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (хуліганство).

На початку червня у Сухопутних військах ЗСУ заявили, що значна частина контенту в соцмережах, де зображені військовослужбовці, нібито службовці ТЦК та конфлікти з ними є «продуктами ворожих підрозділів інформаційних операцій». У ЗСУ кажуть, що усі «справжні ситуації, які мають місце, ретельно вивчаються, проводяться необхідні службові перевірки», і закликали відповідально ставитись до будь-яких підозрілих відео, оскільки «високим статусом військовослужбовців ЗСУ маніпулює ворог».

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG