Через бойові дії і техпорушення знеструмлено 479 населених пунктів – Міненерго
Після ракетного удару на Чернігівщині без світла залишились понад 1800 абонентів у 10 населених пунктах, йдеться у повідомленні Міністерства енергетики станом на 12 липня.
«Через масовані російські обстріли в енергосистемі є дефіцит потужностей. Минулої доби для його часткового покриття Україна додатково залучала аварійну допомогу з енергосистеми Польщі», – кажуть у відомстві.
Також енергетики наголошують, що в Україні тримається спекотна погода, «тому можливе зростання споживання електроенергії, зокрема через активне використання кондиціонерів. Закликаємо всіх споживати електроенергію ощадливо. Це дає можливість енергетикам утримувати енергосистему більш стабільною».
«Відключень не передбачено для підприємств критичної інфраструктури, а також підприємств, які імпортують понад 80 % електроенергії для своїх потреб відповідно до урядової постанови», – зазначили у відомстві.
Відомо також, що на Рівненщині під час ремонтних робіт 58-річний майстер з ремонту устаткування зазнав ураження струмом, коли наблизився на небезпечну відстань до електричного обладнання. Працівник отримав опіки правої руки, його доставлено швидкою до лікарні.
У Міненерго уточнили, що на Харківщині під російський обстріл потрапила ремонтна бригада обленерго – люди та техніка не постраждали.
Крім того, відомо, що у східному та південно-східному регіоні відключались високовольтні повітряні лінії. При огляді виявлено сліди низових пожеж. Лінії включено в роботу.
Генасамблея ООН схвалила резолюцію щодо ЗАЕС. Зеленський каже, що це продовження рішень Саміту миру
Генеральна Асамблея ООН 11 липня схвалила резолюцію, в якій закликала Росію «терміново вивести» свої війська з території України, а також Запорізької атомної електростанції – найбільшої в Європі.
Резолюцію «Безпека та безпека ядерних об’єктів України, в тому числі Запорізької АЕС» схвалили 99 країн, дев’ять були «проти» – Білорусь, Бурунді, Куба, КНДР, Еритрея, Малі, Нікарагуа, Росія та Сирія. 60 держав-членів утрималися.
У резолюції, яка юридично не зообов’язує, асамблея також закликала Москву негайно припинити атаки на критично важливу енергетичну інфраструктуру України після тижнів ескалації.
«[Асамблея] закликає Російську Федерацію, поки вона не поверне Запорізьку атомну електростанцію… забезпечити Міжнародному агентству з атомної енергії (МАГАТЕ) підтримку та допомогу її місії своєчасним і повним доступом до всіх важливих зон на станції. для ядерної безпеки та безпеки, щоб дозволити агентству повноцінно звітувати про ситуацію з ядерною безпекою та захищеністю на майданчику», – йдеться в резолюції.
Чому США і далі обмежують удари України по військових об'єктах на території Росії? Яка в цьому логіка? Як у Держдепі оцінюють так звану «мирну місію» Віктора Орбана? Чому США вважають Китай «вирішальним фактором» у веденні Росією війни проти України?
Про це Радіо Свобода записало ексклюзивне інтерв'ю на полях саміту НАТО у Вашингтоні із помічником Держсекретаря США у справах Європи і Євразії Джеймсом О'Брайєном.
Зеленський зустрівся з Макроном: говорили про оборонний пакет і навчання ЗСУ
Президент України Володимир Зеленський у межах саміту НАТО провів зустріч зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном.
«На полях саміту НАТО разом із президентом Франції Еммануелем Макроном обговорили виконання рішень Саміту миру, а також підготовку наступного оборонного пакета, безпекову співпрацю та навчання наших військових», – розповів український лідер у телеграмі за підсумками перемовин.
Зеленський також каже, що «висловив вдячність президенту Макрону та французькому народу за принципову й неослабну підтримку».
Росія блокує роботу GPS у Фінляндії – ISW
Влада Фінляндії каже про «збільшення» за останній тиждень кількості «збоїв» у роботі Global Positioning System (GPS). За їхніми даними, джерело впливів у роботі авіаційних та морських GPS, а також радарів, розташоване на території Росії, йдеться у новому звіті американського Інституту вивчення війни(ISW).
Аналітики зазначають, що за даними фінського Федерального агентства транспорту і зв'язку Traficom, за останній тиждень кількість «збоїв» у роботі GPS почастішала.
В ISW кажуть, що агентство послалося на «конкретний інцидент», що стався у Фінській затоці в ніч з 10 на 11 липня. У соцмережі X фінський морський пілот повідомив, що «вночі він зазнав серйозних збоїв у роботі GPS і радарів під час керування суднами поблизу Котки та Гаміни на південному узбережжі Фінляндії». Пілот опублікував відеозапис «збоїв» у роботі свого радара і повідомив, що «GPS був недоступний на 90 відсотках маршруту між пілотною підстанцією Орренгрунд і гаванню Гаміна».
ОГП: в Україні зросла кількість дітей, які постраждали через агресію Росії
12 липня внаслідок ракетного обстрілу Мирнограда Донецької області загинув 15-річний хлопчик, двоє дітей віком 13 років були поранені
ПОДІЛИТИСЬ
Друк
Унаслідок збройної агресії Росії в Україні постраждали 2017 дітей, зокрема кількість загиблих зросла до 561 дитини, повідомив 12 липня Офіс генерального прокурора.
За офіційною інформацією ювенальних прокурорів, ще понад 1456 зазнали поранень різного ступеня тяжкості.
В Офісі генпрокурора повідомляють, що 12 липня внаслідок ракетного обстрілу Мирнограда Донецької області загинув 15-річний хлопчик, ще двоє дітей віком 13 років поранені. Також 10 липня через артилерійський обстріл Нікополя на Дніпропетровщині зазнав поранень 13-річний хлопчик.
Читайте також – ДСНС: кількість поранених через російські обстріли Донеччини зросла до 17
За даними ОГП, найбільше постраждало дітей у таких областях: Донецькій – 562, Харківській – 404, Херсонській – 154, Дніпропетровській – 158, Київській – 131, Запорізькій – 121.
13 травня дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ заявив, що щонайменше 1 993 дитини в Україні були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії. В середньому це дві дитини щодня, заявили у фонді. За повідомленням, це цифри, які змогла перевірити ООН, але справжня кількість, ймовірно, – набагато вища.
Після переговорів про мир з Трампом Орбан заявив про «хорошу новину»
Прем’єр Угорщини Віктор Орбан 11 липня зустрівся з Дональдом Трампом, вони обговорили «способи досягнення миру».
«Мирна місія 5.0. Для мене було честю відвідати Трампа сьогодні в Мар-а-Лаго. Ми обговорювали способи досягнення миру. Хороша новина дня: він збирається вирішити це», – написав він у соцмережі Х.
Трамп у мережі Truthsocial подякував Орбану, додавши, що мир має бути якнайшвидше.
Орбан, давній прихильник Трампа, за останні два тижні здійснив несподівані візити до Києва, Москви і Пекіна з так званою «миротворчою місією», не маючи на це мандата від ЄС.
Читайте також: Зеленський закликав Трампа розкрити плани щодо припинення війни
Його зустріч у Москві з президентом Росії Володимиром Путіном особливо роздратувала деяких інших членів НАТО, які заявили, що ця поїздка надала Путіну легітимності, тоді як Захід хоче ізолювати його через війну в Україні.
Перебуваючи в Києві 2 липня, Орбан заявив, що представив Зеленському пропозицію про припинення вогню для переговорів із Росією.
Президент України публічно не висловив своєї думки щодо цієї пропозиції, але пізніше 2 липня речник президента повідомив, що Зеленський дав Орбану можливість висловитися. Заступник голови адміністрації Зеленського Ігор Жовква також зазначив, що Угорщина не перша країна, яка виступила з потенційним мирним планом.
Читайте також: Зеленський каже, що не знав про план Орбана зустрітися з президентом РФ
На тлі візиту Орбана до Москви, за його словами, для продовження «мирної місії» в українському МЗС тоді нагадали, що для Києва принцип «жодних домовленостей про Україну без України» залишається непо
За добу на фронті відбулось 120 бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ
Протягом доби, 11 липня, на фронті відбулось 120 бойових зіткнень, йдеться у зведенні Генерального штабу станом на 8 ранку п’ятниці, 12 липня.
Українські військові кажуть, що кількість бойових зіткнень зменшилась у порівнянні з 10 липня – тоді їх було 147.
«На Харківському напрямку ворог продовжував активні дії. Загалом тут відбулося шість ворожих штурмів у районах Вовчанська та Глибокого. Окупанти залучали для підтримки авіацію», – зазначили у Генштабі.
Водночас у ЗСУ кажуть, що на Куп’янському напрямку кількість бойових зіткнень за добу склала сім. Сили оборони відбивали атаки у районах Синьківки, Вільшаної Харківської області і Берестового на Донеччині.
«Залежить від обставин». Прем’єрка Данії прокоментувала удари літаками F-16 вглиб Росії
Удари України по цілях на території Росії мають відповідати міжнародному праву. Про це в коментарі Радіо Свобода заявила прем’єрка Данії Метте Фредеріксен, відповідаючи на запитання, чи поширюється дозвіл Данії використовувати її винищувачі Ф-16 для ударів по всій території Росії, чи лише частині.
«Не можна ставити це питання і чекати простої відповіді, тому що все залежить від обставин. Це має бути згідно з міжнародним правом. Але можна досягти цілей і за межами України – так», – зазначила Фредеріксен.
Коментуючи заяву українського президента Володимира Зеленського, що Україні потрібно щонайменше 128-м винищувачів, очільниця уряду Данії зазначила, що сподівається на мобілізацію зусиль партнерів.
Повітряні сили ЗСУ про останню атаку РФ: Старокостянтинів був основним напрямком удару
Російські сили ввечері 11 липня та вночі 12 липня атакували Україну крилатими ракетами та ударними безпілотниками, основний напрямок удару – Старокостянтинів, повідомив командувач Повітряних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Микола Олещук.
За його даними, противник ввечері 11 липня атакував 5-ма крилатими ракетами повітряного базування типу Х-101 (пуски із Саратовської області РФ), а протягом ночі – 19-ма ударними БпЛА типу Shahed-131/136 та безпілотниками невстановленого типу із районів Приморсько-Ахтарськ, Курська область РФ
У Повітряних силах ЗСУ повідомили, що ракети збили у Хмельницькій, Сумській та Черкаській областях. Також сили ППО збили 11 «Шахедів» та безпілотників невстановленого типу у Миколаївській, Київській, Вінницькій, Хмельницькій, Херсонській та Сумській областях.
Читайте також: Ціль №1: як Росія полюватиме на F-16 в Україні і що врятує літаки
«Решта вісім безпілотників локаційно втрачено. Імовірно, з метою перевантаження протиповітряної оборони, ворог використовує імітатори ударних БпЛА. Інформація щодо постраждалих та руйнувань не надходила», – написав він у телеграмі.
Російські війська не вперше спрямовують свої ракети та ударні дрони на Старокостянтинів Хмельницької області, де поблизу міста розташований військовий аеродром.
У Повітряних силах раніше заявляли, що «Старокостянтинів – під увагою ворога пильною завжди, в цьому напрямку летить багато БПЛА».
Остання російська атака відбувалася на тлі повідомлень, що Нідерланди та Данія перебувають у «процесі передачі» Україні американських винищувачів F-16. Повідомлялось, що українські військові розпочнуть літати на F-16 вже цього літа, але додаткові подробиці через міркування оперативної безпеки не надавались.
Через російський авіаудар по Харківщині є загиблі та постраждалі – ДСНС
США не змінили своєї позиції щодо далекобійних ударів по території РФ американською зброєю. Про це заявив радник Білого дому з питань національної безпеки Джейк Салліван.
«Ми чітко висловили нашу позицію, яка полягає в тому, що у нас є політика здорового глузду щодо транскордонних ударів, коли Росія атакує з іншого боку кордону. Ми бачили, як це відбувається в Харкові; це потенційно може відтворюватися в інших районах цього кордону, наприклад, у Сумах. Але ми не санкціонували використання ATACMS для глибоких ударів по Росії», – заявив Салліван, якого цитує пресслужба Білого дому.
Читайте також: «Дискусії тривають»: у Держдепі США розповіли про обговорення дозволу Україні на далекобійні удари по РФ
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дозвіл США щодо використання американської зброї для ударів по російських військових літаках на їхніх базах зможе захистити Україну від російських керованих авіабомб.
За його даними, Росія використовує щомісяця 3200-3500 КАБів, застосовуючи їх для атак українських населених пунктів і позицій українських військових. Зокрема, ці бомби інтенсивно застосовувалися під час російського наступу на північ Харківщини.
Раніше американське видання The Washington Post із посиланням на двох українських чиновників повідомило, що США дозволили Збройним силам України застосовувати американську зброю не більше ніж на 100 кілометрів углиб російської території.
Наприкінці травня Вашингтон дозволив Києву завдавати ударів по російських силах, які атакують Україну через кордон. Атакувати об'єкти на території Росії своєю зброєю Києву дозволили й інші західні країни, зокрема, Польща, Данія, Нідерланди.
США не змінили своєї позиції щодо далекобійний ударів по РФ – Салліван
США не змінили своєї позиції щодо далекобійних ударів по території РФ американською зброєю. Про це заявив радник Білого дому з питань національної безпеки Джейк Салліван.
«Ми чітко висловили нашу позицію, яка полягає в тому, що у нас є політика здорового глузду щодо транскордонних ударів, коли Росія атакує з іншого боку кордону. Ми бачили, як це відбувається в Харкові; це потенційно може відтворюватися в інших районах цього кордону, наприклад, у Сумах. Але ми не санкціонували використання ATACMS для глибоких ударів по Росії», – заявив Салліван, якого цитує пресслужба Білого дому.
Читайте також: «Дискусії тривають»: у Держдепі США розповіли про обговорення дозволу Україні на далекобійні удари по РФ
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дозвіл США щодо використання американської зброї для ударів по російських військових літаках на їхніх базах зможе захистити Україну від російських керованих авіабомб.
За його даними, Росія використовує щомісяця 3200-3500 КАБів, застосовуючи їх для атак українських населених пунктів і позицій українських військових. Зокрема, ці бомби інтенсивно застосовувалися під час російського наступу на північ Харківщини.
Раніше американське видання The Washington Post із посиланням на двох українських чиновників повідомило, що США дозволили Збройним силам України застосовувати американську зброю не більше ніж на 100 кілометрів углиб російської території.
Наприкінці травня Вашингтон дозволив Києву завдавати ударів по російських силах, які атакують Україну через кордон. Атакувати об'єкти на території Росії своєю зброєю Києву дозволили й інші західні країни, зокрема, Польща, Данія, Нідерланди.
Зеленський назвав договір, який підписали у Вашингтоні, «важливим досягненням»
Президент України Володимир Зеленський назвав «Український договір», який підписали на саміті НАТО у Вашингтоні, «важливим досягненням».
«Цей Український Договір, який ми укладаємо, виводить наші відносини на новий рівень – це важливе досягнення для України та всіх нас», – заявив він.
Зеленський нагадав, що минулого року учасники саміту НАТО у Вільнюсі зробили «дуже сильний крок» із декларацією G7 щодо безпеки для України.
«Я дякую президенту Байдену за його лідерство та всі зусилля, щоб наша співпраця у сфері безпеки була насиченою рішучими діями. Є 23 сильні угоди, і будуть угоди з іншими країнами. І ми маємо історично важливу угоду з безпеки зі Сполученими Штатами», – сказав він, зауваживши, що, серед іншого, все це допомогло Україні отримати необхідні системи ППО.
Читайте також: На саміті у Вашингтоні започаткували «Український договір» – його схвалили понад 20 країн НАТО
У Вашингтоні 24 лідери країн-членів НАТО та Україна схвалили «Український договір», що є частиною зобов’язань щодо довгострокової безпеки України. Серед іншого, підписанти зобов’язались, що «швидко і колективно» зібратись на найвищому рівні для узгодження кроків на підтримку України у разі можливого майбутнього нападу після завершення нинішніх бойових дій.
Президент CША Джо Байден заявив, що «Український договір» об’єднує понад 20 країн «в єдину, скоординовану та комплексну архітектуру» для підтримки України не лише зараз, але й на роки в майбутньому. За його словами, цей договір є «центральною частиною мосту» на шляху України до НАТО.
9-11 липня у Вашингтоні проходив саміт НАТО. Питання стримування агресії Росії і підтримки України було одними із головних.
Байден розповів, чим цінний «Український договір»
Президент CША Джо Байден заявив, що «Український договір» об’єднує понад 20 країн «в єдину, скоординовану та комплексну архітектуру» для підтримки України не лише зараз, але й на роки в майбутньому.
За його словами, у короткостроковій перспективі підписанти угоди продовжують постачати Україні зброю та боєприпаси, а також забезпечують необхідну підготовку, у середньостроковій – допомагають розбудувати «майбутні сили, які матимуть можливості як для захисту України, так і для стримування подальшої агресії».
«У довгостроковій перспективі, після закінчення цієї війни, якщо Путін колись спробує знову напасти, усі країни, які підтримали угоду, пообіцяли підтримувати Україну так само, як ми це робимо зараз. Як я казав раніше – ми будуємо міст до НАТО для України, шлях, який веде до членства. Цей договір є центральною частиною цього мосту», – заявив Байден.
У Вашингтоні 24 лідери країн-членів НАТО та Україна схвалили «Український договір», що є частиною зобов’язань щодо довгострокової безпеки України. Серед іншого, підписанти зобов’язались, що «швидко і колективно» зібратись на найвищому рівні для узгодження кроків на підтримку України у разі можливого майбутнього нападу після завершення нинішніх бойових дій.
США раніше пообіцяли, що на саміті НАТО у Вашингтоні Україна отримає так званий «міст» до членства в альянс.
На саміті у Вашингтоні започаткували «Український договір» – його схвалили понад 20 країн НАТО
У Вашингтоні на саміті НАТО президент CША Джо Байден оголосив про започаткування «Українського договору», що є частиною зобов’язань щодо довгострокової безпеки України.
Документ схвалили 24 лідери країн-членів альянсу.
Як повідомляється на сайті Білого дому, цей договір виконує обіцянку, яку президент Байден і ці країни дали у Вільнюсі в 2023 році, провести переговори з Україною щодо довгострокових двосторонніх угод про безпеку з метою підтримки України в її захисті зараз і стримування агресії в майбутньому як частини її шляху до членства в НАТО.
«Ми підтверджуємо, що безпека України є невід’ємною частиною безпеки євроатлантичного регіону і за його межами, і що ми маємо намір підтримувати Україну, доки вона не переможе російську агресію», – йдеться у документі.
Договір укладено з метою координації та прискорення колективних зусиль, спрямованих на задоволення всеосяжних потреб України у сфері безпеки.
Читайте також: Учасники саміту у Вашингтоні заявили про «конкретний» прогрес України на «незворотньому шляху» до НАТО
Крім того, підписанти зобов’язались, що «швидко і колективно» зібратись на найвищому рівні для узгодження кроків на підтримку України у разі можливого майбутнього нападу.
«У разі майбутнього збройного нападу Росії на Україну після завершення нинішніх бойових дій, швидко і колективно зібратись на найвищому рівні для визначення відповідних наступних кроків на підтримку України у здійсненні нею свого права на самооборону, закріпленого у статті 51 Статуту ООН, включаючи надання швидкої і сталої допомоги у сфері безпеки та накладення на Росію економічних та інших санкцій», – зазначається у договорі.
9-11 липня у Вашингтоні проходив саміт НАТО. Питання стримування агресії Росії і підтримки України було одними із головних.
ДСНС: кількість поранених через російські обстріли Донеччини зросла до 17
Кількість поранених через російські обстріли у Райгородку та Мирнограді зросла, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій увечері 11 липня.
«Сьогодні у другій половині дня окупанти завдали подвійного удару по житловому кварталу міста Мирноград Покровського району. Внаслідок обстрілів загинув один 15-ти річний хлопець та, за попередніми даними, поранень зазнали 13 людей, серед них 2 підлітків», – повідомляє відомство.
Обстріл також пошкодив житлові будинки, адміністративні будівлі, магазин, автомобілі та господарчі споруди. Рятувальники також ліквідували загоряння в п’ятиповерховому житловому будинку.
Читайте також: Херсон: рятувальник поранений через повторний російський удар
«Також, в селище Райгородок Краматорського району, через атаку зазнали поранень 4 людини, пошкоджено понад 10 будинків. Внаслідок обстрілу виникли пожежі двох господарчих споруд й легкового автомобіля. Пожежі ліквідовано», – додає ДСНС.
Російські війська обстріляли, зокрема, Мирноград та Райгородок 11 липня. Спершу обласна влада повідомляла про загалом близько 10 поранених на Донеччині. При цьому раніше було відомо про п’ятьох поранених у Райгородку. Також в області загинули троє людей, у тому числі 15-річний хлопець.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
У Києві 11 липня презентували фільм «Поверніть мене додому» авторства проєкту Радіо Свобода «Ти як?». Фільм зачіпає проблему примусово депортованих українських в’язнів, які опинилися в окупації на початку повномасштабного вторгнення – згодом, після звільнення територій, їх незаконно вивезли на російську територію.
Уже після завершення відбування терміну покарання повернутися додому для них стало складним завданням, адже Україна не може підтвердити їхні особи, й чоловіки тижнями, а то й місяцями очікують на кордоні в’їзду в країну.
На презентації стрічки були представники правозахисних і громадських організацій, міністр юстиції України Денис Малюська й один із героїв фільму, якому вдалося повернутися до рідного Києва після затяжного очікування на кордоні. За його словами, проєкт порушує важливу проблему, на яку не зважає суспільство.
«Коли росіяни захопили Херсон – ми в окупації просиділи дев’ять місяців, а після звільнення українською армією територій – ті забрали нас із собою в Росію в Краснодар… Адміністрация, ФСБшники – били, знущались, постійно пропонували російські паспорти, а за відмову – називали нацистом. Я просидів там сім з половиною місяців – при мені набирали «Вагнер»... Я не взяв російський паспорт із принципу, бо у мене на фронті гине чимало моїх друзів. Та хай би вони мене там завалили – я б не узяв російський паспорт», – розповів колишній засуджений і герой фільму Володимир Рачіба.
Скільки засуджених ще перебувають у депортації? Як українці намагаються повернутися додому через Грузію? І чи готові ексзасуджені йти захищати Україну? Про це авторка Мар’яна Сич розповіла у фільмі «Поверніть мене додому», режисером якого став Назар Питель.
Допрем’єрний показ стрічки відбувся 23 червня в Грузії в рамках міжнародного фестивалю «ZEG Tbilisi storytelling festival», де отримав схвальні професійні відгуки колег.
США оголосили про новий пакет допомоги Україні на 225 млн доларів – це батарея Patriot та боєприпаси
Сполучені Штати 11 липня оголосили про новий, 61-й пакет військової допомоги Україні за програмою PDA (Presidential Drawdown Authority, вміст передається одразу із запасів США) на суму 225 мільйонів доларів.
У пакеті є анонсована раніше батарея ППО Patriot, а також протиповітряні (NASAMS, Stinger) та протитанкові (TOW) ракети, артилерійські снаряди калібрів 105 і 155 міліметрів, боєприпаси до систем HIMARS та інше озброєння.
«Сполучені Штати продовжуватимуть працювати разом із приблизно 50 членами альянсу та партнерами, щоб гарантувати, що відважні захисники України отримають критичні можливості, необхідні для боротьби з російською агресією», – ідеться в повідомленні Білого дому.
20 квітня Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт про національну безпеку, який передбачає військову допомогу на 95 мільярдів доларів для України, Ізраїлю й інших союзників США, зокрема, для України в розмірі близько 61 мільярда доларів.
Голосування відбулося після того, як демократи і республіканці дійшли згоди щодо законопроєктів після місяців незгоди частини республіканців із подальшою підтримкою США для України на тлі вторгнення Росії.