Міноборони: вперше українська бойова система DELTA пройшла перевірку за стандартами НАТО
Бойова система DELTA успішно пройшла перевірку інформаційної безпеки, підтвердивши відповідність її комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) встановленим вимогам, повідомляє пресслужба Міністерства оборони.
Як інформують у відомстві, діагностика кібербезпеки системи тривала півтора місяці, було проаналізовано 162 заходи захисту інформації, що використовуються в системі DELTA. Незалежну перевірку здійснила одна з провідних міжнародних консалтингових компаній.
«Вперше в історії України військова система пройшла сертифікацію за стандартами, які використовуються в країнах НАТО. До цього подібні системи перевірялися за стандартами 20-річної давності, які втратили свою актуальність», – зазначив міністр оборони України Рустем Умєров.
Наступний крок – введення DELTA в експлуатацію Силами оборони, система має отримати широке розповсюдження у бойових підрозділах, додають у міністерстві.
DELTA – це бойова система, що дозволяє планувати операції та бачити поле бою в режимі реального часу, обмінюватися інформацією в межах підрозділу, бригади, угруповання, а за потреби – і з союзниками. Щомісяця у систему додається понад 600 тис. об’єктів про місце розташування противника, водночас переглядається військовими понад 4 млн російських об’єктів.
Німеччина планує в бюджеті на 2025 рік скоротити допомогу Україні вдвічі
Кабінет міністрів Німеччини затвердив проєкт бюджету на 2025 рік, повідомляє Der Spiegel. За даними Reuters, у проєкт закладено меншу суму на підтримку України – чотири мільярди євро проти восьми мільярдів цього року.
Бюджет передбачає збільшення видатків на оборону на один мільярд 300 мільйонів євро – до 53 мільярдів євро. Це менше, ніж планував міністр оборони ФРН Борис Пісторіус.
Тепер проєкт бюджету буде направлений до бундестагу. Остаточне рішення ухвалять наприкінці листопада.
Підписання проєкту бюджету розтягнулося на кілька місяців. Таку затримку пояснюють суперечностями всередині коаліції владних партій.
Раніше канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав країни Євросоюзу надати Києву більше допомоги у 2024 році. За словами Шольца, Берлін є найбільшим донором для України після США і допомагатиме стільки, скільки потрібно, але одного внеску Німеччини недостатньо.
Німеччина сподівається, що Україна зможе задовольнити більшу частину своїх військових потреб за рахунок кредитів на загальну суму 50 мільярдів доларів під заставу заморожених російських активів. Раніше про це домовилися країни «Групи семи».
Армія РФ атакувала дронами село на Запоріжжі: поранені двоє дівчат і їхня матір – влада
Російські війська атакували безпілотниками село Успенівка в Запорізькій області, йдеться в повідомленні голови ОВА Івана Федорова.
«Військовослужбовці РФ атакували безпілотниками Гуляйпільську громаду. Два БПЛА влучили в будинок, де знаходилася мама з дівчатками. Пошкоджено будинок та прибудинкові споруди», – йдеться в дописі.
За даними Федорова, жінка та діти зазнали травм від розбитого скла, що повилітало з вікон.
«Наразі їхньому життю нічого не загрожує», – уточнив голова ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Через повторний російський обстріл села біля Херсона постраждали люди – ОВА
Російські війська знову з артилерії обстріляли Антонівку на Херсонщині, постраждали люди, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
За даними місцевої влади, під удар потрапили ще двоє місцевих жителів – чоловік та жінка, їх доставили до лікарні.
Загалом від російських атак в Антонівці вже постраждали троє людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини РФ і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
У Луганську демонтували пам'ятники жертвам репресій та Голодомору
В окупованому Луганську 17 липня демонтували пам’ятники жертвам сталінських репресій та жертвам Голодомору. Відео знесення гранітних стел із написами поширюють підконтрольні фактичній владі телеграм-канали.
Рішення про демонтаж ухвалила підконтрольна Росії міська рада, як стверджується, «після звернень ветеранських організацій», які вимагали «знести пам’ятники-фальшивки, що не мають історичного та культурного значення, ображають патріотичні почуття луганчан». Як зазначають «Новини Донбасу», раніше демонтаж таких пам’яток відбувався і в інших окупованих Росією українських містах.
У повідомленні окупаційної адміністрації стверджується, що обидва пам’ятники встановили «в український період» (очевидно, мається на увазі незалежна Україна після розпаду СРСР). Проте, як випливає з бази даних Сахаровського центру, пам’ятник жертвам репресій був установлений у вересні 1990 року, тобто ще в Українській РСР, і з ініціативи не «націоналістів», як стверджують проросійські канали, а громадськості міста та обласного «Меморіалу». Пам’ятник у вигляді стели з чорного граніту з вигравіруваним хрестом був на місці масових розстрілів – Гусинівському цвинтарі, де в 1977 році було виявлено поховання жертв репресій.
Пам'ятник жертвам масового голоду 1932–1933 років (Голодомору) був установлений у 2008 році. Повідомлялося, що до нього приносили квіти і після проголошення влади угруповання «ЛНР» та російської окупації міста.
Російська влада нерідко критикує інші країни, особливо Україну та країни Балтії, за демонтаж пам’яток радянських часів, прирівнюючи його до «реабілітації нацизму» та називаючи це переписуванням історії.
Зеленський увів у дію рішення РНБО щодо нової Стратегії морської безпеки України
Президент України Володимир Зеленський підписав указ, який уводить в дію рішення РНБО щодо нової Стратегії морської безпеки України.
«Цей документ враховує безпекові зміни та новації, які ми забезпечили, зокрема, в Чорному морі, в розвитку наших сил. Це сучасна стратегія, і реалізуємо її разом з нашими партнерами», – сказав він у своєму відеозверненні.
Зеленський зазначив, що найближчим часом планує обговорити з партнерами України деталі цієї стратегії.
«З тими, хто так само, як і ми, бажає стабільної безпеки для своїх регіонів та всього світу», – додав він.
Туреччина, Болгарія та Румунія 1 липня розпочали спільний пошук мін у Чорному морі. Ці країни прагнуть підвищити безпеку судноплавства, зокрема, і для українського експорту зерна. Як повідомляв Bloomberg, ініціатором розмінування була Туреччина.
ОВА: внаслідок обстрілів Антонівки на Херсонщині постраждав чоловік
Російські військові ввечері 17 липня атакували Антонівку на Херсонщині, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
«Постраждав чоловік, 62 років. Потерпілий самостійно звернувся до лікарні з пораненням обличчя. Медики надали йому допомогу. Подальше лікування він проходитиме амбулаторно», – розповіли в Херсонській ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Заморожений конфлікт» чи важкі бої – експерти про сценарії перемир'я з Росією
Про переговори України з Росією говорять від першого року повномасштабного вторгнення. Дехто зі світових політиків навіть вірив у те, що є шанси зупинити війну за допомогою дипломатії. Зрештою, окремі «посередники-миротворці» і далі не полишають мови про це. Навіть після атаки 8 липня на «Охматдит».
Однак на відміну від прогнозів у 2022-му тепер у прогнозуванні подій російсько-української війни експерти воліють не заглядати далі кінця року. Оскільки, відзначають оглядачі, чимало залежатиме від особи наступного президента США. Голос Америки зібрав коментарі щодо можливості потенційного перемир'я.
Сили РФ безпілотником атакували автомобіль на Сумщині, поранена пасажирка – прокуратура
Російські війська безпілотником атакували автомобіль у Сумській області, поранена жінка. Про це у фейсбуці повідомляє пресслужба прокуратури Сумщини.
За даними слідства, 17 липня близько 15:00 сили РФ безпілотником атакували цивільний автомобіль, який рухався по трасі Білопілля-Путивль.
Унаслідок російської атаки пасажирка цієї автівки зазнала поранень.
Місцева влада регулярно повідомляє про російські атаки цивільних з допомогою БПЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
У Міноборони назвали остаточну кількість українців, які оновили свої дані
За два місяці військово-облікові дані оновили 4 690 496 військовозобов’язаних українців, йдеться в повідомленні пресслужби Міністерства оборони.
За результатами оновлення, 4 690 496 військовозобов'язаних виконали свій обовʼязок, зазначають у Міноборони.
З них військово-облікові дані оновили через:
- Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: 510 203 людини;
- Центри надання адміністративних послуг: 1 152 227 людей;
- додаток «Резерв+»: 3 028 066 людей.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). Це потрібно зробити до 16 липня включно.
Працівники ТЦК можуть перебувати на прикордонних пунктах пропуску – Демченко
Представники територіальних центрів комплектування можуть перебувати на пунктах пропуску на кордоні з Україною, проте вони не беруть участь в заходах прикордонного контролю. Про це в ефірі Радіо Свобода (Свобода.Live) заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. Він зауважив, що представники ТЦК перебувають там для того, щоб допомогти працівникам прикордонної служби.
«В окремих пунктах пропуску, в окремі години можуть бути присутні представники територіальних центрів комплектування, але вони не беруть участі в заходах прикордонного контролю. Вони там перебувають для того, щоб допомогти прикордонникам у разі, якщо у нас виникають якісь питання щодо документів або інформації стосовно людей, які перетинають. Тоді ми можемо звернутися до тих представників територіальних центрів комплектування, які можуть перебувати в пунктах пропуску», – каже Демченко.
Речник додає, що повістки ж на пунктах пропуску «масово, відкрито чи не відкрито» не видають, оскільки участі в заходах прикордонного контролю представники територіальних центрів комплектування не беруть.
Якщо ж людина, яка перетинає кордон, подана у розшук до підрозділів Національної поліції України, що може відображатися, наприклад, в системі «Оберіг», то працівники прикордонної служби можуть звернутися до поліції, щоб вони доставили цю людину до територіальних центрів комплектування.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). Це потрібно було зробити до 16 липня включно.
Як повідомляли раніше в ДПСУ, з 17 липня в пунктах пропуску при виїзді громадян за межі України у чоловіків віком від 18 до 60 років прикордонники перевірятимуть наявність військово-облікових документів.
У «Дії» запустили бронювання від мобілізації – Мінекономіки
Керівники критично важливих підприємств мають можливість бронювати своїх співробітників від мобілізації в застосунку «Дія», йдеться в повідомленні Міністерства економіки.
У відомстві кажуть, що механізм бронювання у «Дії» працює наступним чином:
- керівник підприємства подає через портал «Дія» заяву про бронювання та засвідчує її електронним підписом;
- система автоматично перевіряє у реєстрах офіційне працевлаштування працівника та інформацію про нього у реєстрі «Оберіг»;
- якщо перевірка успішна, інформація про бронювання з’явиться у застосунку «Резерв+».
У відомстві уточнили, що «незабаром виписку про бронювання можна буде завантажити на порталі «Дія» та за потреби роздрукувати».
За словами міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова, процес бронювання займає не більше години.
«Послуга працює у кілька кліків, а результат слід чекати не довше години часу. У цьому сервісі ми автоматизували всі процеси, які можна автоматизувати», – розповів він.
18 травня набув чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). Це потрібно зробити до 16 липня.
Єврокомісія погодила надання Україні близько 4,2 мільярда євро
Єврокомісія погодила надання Україні близько 4,2 мільярда євро в рамках програми Ukraine Facility, повідомила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
«Сьогодні Єврокомісія схвалила виділення Україні майже 4,2 млрд євро в рамках UkraineFacility. Після ухвалення рішення Радою ЄС загальний обсяг фінансування України в рамках програми сягне 12 млрд євро», – йдеться у її повідомленні в соцмережі Х.
Урсула фон дер Ляєн додала, що ЄС продовжує «рішуче підтримувати боротьбу України за свободу та шлях до ЄС».
У травні Рада ЄС ухвалила план для Ukraine Facility, що визначає наміри уряду України щодо відновлення, реконструкції та модернізації країни, а також реформи, які він планує здійснити в рамках процесу вступу до ЄС протягом наступних чотирьох років. Цей крок дозволив розпочати регулярні виплати в рамках Фонду для України на 50 мільярдів євро.
Україна вже отримала два транші в рамках Ukraine Facility. Прем’єр України Денис Шмигаль заявляв, що загалом цього року Київ очікує в межах цієї програми отримати 16 млрд євро.
«В Оріхові відчувають успіхи ЗСУ»: чи можливі штурми на Запоріжжі?
Українські військові просунулися на північ від села Дорожнянка, що на Оріхівському напрямку Запорізької області, повідомили днями в американському Інституті вивчення війни.
За даними аналітиків, українські сили просунулися у західній частині Запорізької області на тлі продовження російських наземних атак у цьому районі. Бої тривали поблизу Роботиного, Малої Токмачки та Вербового. Також в Інституті вивчення війни зазначили, що на ділянці кордону Донецької та Запорізької області російська армія активізувала наступальні дії.
Що відбувається на Оріхівському напрямку? Як бойові дії у Запорізькій області впливають на життя у прифронтових громадах по обидва боки від лінії зіткнення? Як можуть розвиватися події на цій ділянці фртонту надалі? Про це у матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Генеральний штаб Збройних сил України у ранковому зведенні 17 липня повідомив про безуспішні штурми російськими військами позицій ЗСУ на Оріхівському напрямку – в районі Марфополя, Малої Токмачки та Новоандріївки. Бойові зіткнення поблизу цих населених пунктів, а також Роботиного, відбуваються регулярно.
Співзасновник та аналітик проєкту DeepState Роман Погорілий розповів «Новинам Приазов'я», що ситуація на Запорізькому напрямку залишається складною. Російські військові все одно намагаються просуватися на цій ділянці фронту.
Армія РФ намагається штурмувати місто Часів Яр і активізувалась біля Нью Йорка – Генштаб ЗСУ
Російські військові «посилили наступи на декількох напрямках фронту», вони застосовують авіабомби і живу силу для того, аби прорвати оборону ЗСУ, йдеться у зведенні Генерального штабу.
За даними Генштабу, «від початку доби найбільша активність спостерігається на Покровському, Торецькому і Харківському напрямках. Там підрозділи Сил оборони стримують натиск окупантів та жорстко відповідають на їхні спроби просунутись вперед».
У Генштабі ЗСУ кажуть, що 17 липня кількість бойових зіткнень збільшилась майже до сотні, на цей час їх зафіксовано 99.
«Росіяни намагаються штурмувати місто Часів Яр та активізувались біля Нью Йорка», – йдеться у зведенні.
Відомо також, що «на Харківському напрямку ворог атакує за підтримки авіації, завдав уже шість авіаударів керованими авіабомбами. Кількість боєзіткнень від початку доби зросла до 15. Всі свої зусилля окупанти сконцентрували у районах Глибокого та Вовчанська. Атакували невеликими групами, до мотострілецького відділення. На даний час точиться один бій неподалік Глибокого, всі інші ворожі атаки зупинено».
Крім того, у Генштабі повідомили, що збільшилась інтенсивність штурмових дій російських військових на Куп’янському напрямку – «вісім разів противник атакував позиції наших підрозділів, зокрема, неподалік Синьківки, Андріївки та Стельмахівки. Біля останньої ще тривають бої у двох локаціях. Терористи вдарили з озброєння армійської авіації некерованими ракетами по Синьківці».
«На Сіверському напрямку російський агресор продовжує намагання покращити тактичне положення неподалік Спірного, Виїмки, Федорівки та Верхньокам’янського. Кількість боєзіткнень за сьогодні зросла до п’яти. Дві атаки наші воїни відбили, три – ще поки тривають. Керовану авіабомбу окупанти скинули у район Добропілля», – кажуть у ЗСУ.
У Генштабі зазначили, що сили РФ наразі «активні на Покровському напрямку».
«На даний час зафіксовано 21 боєзіткнення. Чотири з них ще тривають неподалік Новоолександрівки та Карлівки. Райони Олександрополя та Уманського окупанти п’ять разів обстріляли некерованими авіаційними ракетами. Продовжуються бої у двох локаціях поблизу Красногорівки. Окрім того, ворог атакував у районах Георгіївки та Парасковіївки на Курахівському напрямку. За уточненою інформацією, за сьогоднішній день на напрямку загалом зафіксовано 12 атак окупаційної армії», – йдеться у зведенні військових.
Фінські і шведські пілоти перехопили винищувачі Росії над Балтійським морем – НАТО
Фінські і шведські винищувачі перехопили два російських військових літаків над Балтійським морем, йдеться в повідомленні пресслужби Об’єднаного командування Повітряних сил НАТО.
Об’єднаний центр повітряних операцій НАТО у німецькому місті Юдем повідомив, що «над Балтійським морем, над міжнародними водами, фіксують два російських винищувачі, що прямують з Калінінградської області до основної частини РФ».
Літаки помітили також фінські та шведські моніторингові центри, після чого обидві країни підняли своїх пілотів для перехоплення. Російські винищувачі не мали плану польоту, не тримали зв’язок з цивільними авіадиспетчерами та не використовували сигналів транспондера, кажуть у Повітряних силах НАТО.
«Фінські та шведські винищувачі здійснили перехоплення у тісній координації з Об’єднаним центром повітряних операцій НАТО. Це рутинне завдання підтверджує рівень інтеграції обох союзників, яку вони досягли в рамках інтегрованих систем протиповітряної та протиракетної оборони НАТО та домовленостей Альянсу щодо контролю за повітрям у Балтійському морі», – зазначено у коментарі.
Російська сторона поки не робила заяв про інцидент.
Раніше, 15 червня, Збройні сили Швеції заявили, що російський тактичний бомбардувальник був перехоплений її винищувачами після того, як літак ненадовго порушив шведський повітряний простір.
Війська РФ знову вдарили по Покровську, поранені п’ятеро людей – ОВА
Російські війська знову завдали удару по Покровську на Донеччині, є поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За попередньою інформацією, поранень зазнали п’ятеро людей від 41 до 73 років.
«Покровськ знову під ударом – росіяни поцілили в об’єкт соціальної інфраструктури. Будівля частково зруйнована прямим влучанням. Ще 6 багатоповерхівок пошкоджені», – написав він у телеграмі.
На місці працюють екстрені служби, остаточні наслідки обстрілу з’ясовуються.
Російські війська ввечері 16 липня вдарили по Покровську, повідомлялося про чотирьох постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
Сили РФ вночі знищили ракетою переправу через річку Оскіл – Синєгубов
У Куп’янській громаді на Харківщині сили РФ знищили переправу через річку Оскіл, розповів у коментарі журналістам голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, пише «Укрінформ».
«Куп’янський напрямок так само важкий (як і Харківський – ред.). Подекуди ми фіксуємо навіть більше бойових зіткнень і намагань ворога штурмувати позиції наших військовослужбовців саме по Куп’янському напрямку. Сьогодні вночі (17 липня – ред.) ворог вчергове зруйнував переправу через річку Оскіл. Зараз будемо вживати всіх заходів щодо її поновлення та відбудови, це вже, на жаль, типова ситуація для нас», – сказав Синєгубов.
За його даними, «по переправі ударили ракетою».
«Ворог показує, що для нього це принципово, оскільки раніше він бив туди або керованими авіабомбами, або іншими засобами. Сьогодні прилетіла кета типу Х, тому ми розуміємо, що для ворога ця ціль є пріоритетною. У поєднанні з посиленням штурмів, знищенням переправ – Куп’янський напрямок залишається для ворога пріоритетним», – зазначив голова ОВА.
Синєгубов каже, що «переправу відновлюватимуть, оскільки вона використовується, в тому числі для евакуації».
«Кожна переправа для нас дуже важлива. Це цивільна переправа, де рухаються люди, вантажівки, де рухається цивільний автотранспорт, автобуси, в тому числі це маршрути евакуації», – додав Синєгубов.
Купʼянськ і більша частина району, які перебували під окупацією з лютого 2022-го, були звільнені у вересні того ж року. Нині російська армія постійно обстрілює місто й околиці.
У грудні 2023 року аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ у березні 2024 року.
Рада оборони Харківської області 28 червня ухвалила рішення про розширення зони примусової евакуації сімей із дітьми з чотирьох районів, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За його словами, рішення ухвалили у зв’язку з посиленням російських обстрілів.
Із російського полону повернули додому ще 95 українців – Зеленський
З російського полону у результаті обміну повернули ще 95 українців, розповів президент Володимир Зеленський.
За його словами, «продовжуємо повертати наших людей додому. Ще 95 захисників звільнені з російського полону. Це воїни Збройних сил України, Національної гвардії, прикордонники».
Зеленський висловив вдячність «команді, яка займається обмінами, та Об’єднаним Арабським Еміратам – за посередництво в цьому звільненні».
Президент підкреслив: «хоч би як складно це було, шукаємо кожного, хто може бути в полоні. Маємо повернути всіх».
За даними Координаційного штабу, Серед звільнених з російського полону 49 воїнів ЗСУ (в тому числі учасник «повітряного мосту», який добровільно зголосився на гвинтокрилі летіти на «Азовсталь», щоби допомогти заблокованим там підрозділам, та двоє з Повітряних сил), 21 нацгвардієць, 10 військових моряків, семеро з Сил територіальної оборони, п’ятеро прикордонників, двоє з Державної спеціальної служби транспорту і один оборонець із добровольчого формування територіальної громади.
Усі звільнені 17 липня – чоловіки: 88 рядових та сержантів, семеро офіцерів.
«Серед наших хлопців, які отримали нарешті свободу, 23 людини боронили Маріуполь (з них тринадцятеро – оборонці «Азовсталі»), 41 воював на донецькому напрямку, по дев’ятеро – на луганському та запорізькому, по троє – на херсонському та харківському. Один зі звільнених моряків на момент початку вторгнення перебував у Київській області та одразу приєднався до оборони свого селища від окупантів у складі Макарівської ТрО. Під час надання гуманітарної допомоги мешканцям місцевої громади потрапив у полон до російських військовослужбовців-бурятів», – кажуть у Координаційному штабі.
Міноборони: Польща проведе «масштабну» операцію на кордоні з Білоруссю
Польща готує масштабну операцію «Безпечне Підляшшя» на кордоні з Білоруссю. До неї залучать 17 тисяч військових, повідомив міністр оборони країни Владислав Косіняк-Комиш.
Місцеві ЗМІ пишуть, що очільник Міноборони Польщі разом із міністром внутрішніх справ Томашем Семоняком провели спільну нараду щодо зміцнення східного кордону країни.
Операція «Безпечне Підляшшя» на кордоні з Білоруссю стартує 1 серпня. До неї залучать близько 17 тисяч солдатів. Керувати операцією буде 18-та механізована дивізія.
За словами міністра оборони, для навчання солдатів на кордоні були відряджені поліцейські, зокрема ті, які брали участь у місії в Косові.
У Польщі також «позитивно» оцінили створення буферної зони на східному кордоні. За словами польських урядовців, кількість спроб незаконного перетину кордону скоротилася вдвічі.
«Це дуже конкретний результат, пов’язаний із тим, що ми відсунули контрабандистів від самого кордону», – зазначив міністр внутрішніх справ.
Раніше Польща, Литва, Латвія та Естонія закликали Європейський Союз побудувати лінію оборони вздовж кордону блоку з Росією та Білоруссю, щоб захистити ЄС від військових загроз та інших шкідливих дій з боку Москви.
Деякі дипломати ЄС оцінюють вартість будівництва такої оборонної лінії вздовж 700-кілометрового кордону ЄС з Росією і Білоруссю приблизно в 2,5 мільярда євро (2,67 мільярда доларів). Європейські інвестиції в оборону та її фінансування стануть однією з головних тем для обговорення лідерами ЄС на саміті, оскільки війна Росії проти України триває вже третій рік і Москва посилює гібридні операції проти Заходу.