Повітряні сили: українські військові збили 42 БПЛА та ракету, якими вночі атакувала РФ
Українські військові збили 42 ударні безпілотники та керовану авіаційну ракету Х-59/69, якими вночі Росія атакувала Україну, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
Протиповітряна оборона працювала у дев’яти областях – Дніпропетровській, Київській, Вінницькій, Житомирській, Рівненській, Черкаській, Кіровоградській, Миколаївській та Херсонській.
За даними Повітряних сил, у ніч на 19 вересня сили РФ вдарили по Харківщині трьома зенітними керованими ракетами С-300/С-400 із Бєлгородської області, однією керованою авіаційною ракетою Х-59/69 із повітряного простору окупованої частини Запорізької області, а також 42 ударними БпЛА типу Shahed (райони пусків: Приморсько-Ахтарськ, Курськ – РФ).
За даними місцевої влади, через російську атаку Запорізького району загинула людина, є поранені. Також вночі сили РФ завдали удару по Харкову. В ОВА повідомили про влучання у двох районах міста, постраждалих немає.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: на Покровському і Курахівському напрямках за добу було майже 90 боїв
Протягом минулої доби на фронті було 187 бойових зіткнень, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
Найінтенсивніше противник атакує на Покровському та Курахівському напрямках.
На Покровському напрямку українські захисники зупинили 46 штурмових і наступальних дій агресора у бік населених пунктів Воздвиженка, Новоолександрівка, Красний Яр, Гродівка, Новогродівка, Маринівка, Миролюбівка та Михайлівка. Найбільша концентрація російських атак була поблизу Новогродівки.
На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 40 атак – противник намагався просунутися в районах населених пунктів Костянтинівка та Георгіївка, також атакував у бік Цукуриного, Українська, Дального та Желанного Першого.
Загалом російські війська минулої доби атакували на 12 напрямках – окрім Покровського та Курахівського, на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському.
Виконувач обов’язків пресофіцера 33 ОМБр Назар Войтенков в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів, що на населений пункт Курахове, що неподалік Покровська на Донеччині, російська армія наступає з трьох сторін.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 5 вересня заявив, що на Покровському напрямку вдалося зупинити просування сил РФ.
ОВА: сили РФ КАБами атакували Запорізький район – загинула жінка, є поранені
Через російську атаку керованими авіабомбами по території Запорізького району загинула жінка, ще дві поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Росіяни щонайменше чотири рази ударили по Комишуваській та Новоолександрівській громадах. Вибуховою хвилею та уламками пошкоджені приватні будинки та майно», – написав він у телеграмі.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Що з цього вийде, говорити зарано»: про Курську операцію та фронт екскомандувач НАТО Веслі Кларк
Про ситуацію на фронті, операцію ЗСУ в Курській області Росії та передачу Іраном балістичних ракет Росії Радіо Свобода запитало в Веслі Кларка, екскомандувача сил НАТО в Європі, генерала армії США у відставці. З ним ми ексклюзивно поспілкувалися під час ХХ щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії, організованої Фондом Віктора Пінчука.
– Я вважаю, що Курська операція була дуже ефективно проведена. Я побачив багато інновацій і багато ініціатив, і було приємно бачити, як українські військові перехопили ініціативу у Росії. Але про те, що з цього вийде, говорити поки що зарано. Це залежить як від дій Росії, так і від ефективності України.
Але мені здається, що Україна, безумовно, перебуває у вигідному становищі, тому що якщо у вас є новостворена оборона, а росіяни виходять в атаку колоною, в цей момент ви можете їх розгромити.
Отже, це спосіб вести наступальну оборону, який може спрацювати. Тим часом, Покровськ потрібно утримати, тож це виклик, і, сподіваюсь, він буде успішним.
ISW: удари по об’єктах на території РФ можуть вплинути на наступальні операції на фронті в Україні
Продовження українських ударів по тилових російських логістичних об’єктах на території Росії призведе до ширшого оперативного тиску на російських військових, окрім окремого знищення запасів боєприпасів та логістичних об’єктів. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики нагадують, що влітку 2022 року українські війська здійснили серію ударів HIMARS по російських складах боєприпасів на території окупованої Україні, що змусило сили РФ розосередити склади боєприпасів і знизило ефективність російської логістики на той час.
У ISW вважають, що повторні удари по складах боєприпасів на території Росії, які спричиняють подібні до удару в Торопці збитки, можуть змусити російське військове командування схвалити аналогічне рішення про реорганізацію і розосередження систем підтримки і логістики в Росії для пом’якшення наслідків таких ударів.
Російські війська, можливо, не усунули вразливі місця на багатьох об’єктах через простір укриття, який створили обмеження на використання Україною західної зброї. Аналітики зауважують, що зняття обмежень на використання західних систем і подальший розвиток власного потенціалу України з завдання ударів на великі відстані може дозволити Києву більш ефективно використовувати такі російські вразливості.
Українські удари по об’єктах на території Росії можуть вплинути на наступальні операції на всьому фронті в Україні, якщо українські війська матимуть матеріальну базу, можливості і дозвіл на проведення масштабної кампанії з завдання ударів по об’єктах матеріально-технічного забезпечення і підтримки на території Росії, резюмують в Інституті вивчення війни.
У ніч проти 18 вересня українські дрони завдали удару по складу головного ракетно-артилерійського управління Міноборони РФ в Торопці Тверської області, повідомило Радіо Свобода поінформоване джерело в СБУ. За даними джерела, на складі зберігалися ракети, призначені для оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер», тактичних ракетних комплексів «Точка-У», КАБи та артилерійські боєприпаси.
У Торопці місцева влада оголосила про евакуацію населення з району, де виникла пожежа внаслідок удару дронів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в російські регіони регулярно прилітають бойові дрони, внаслідок чого є руйнування і жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку.
Київ заявляв, що удари по Росії спрямовані проти військової, енергетичної і транспортної інфраструктури, які є ключовими для воєнних зусиль Москви.
Російська влада майже ніколи не повідомляє про повний масштаб шкоди, завданої українськими ударами.
Влада про атаки РФ по Харкову: є влучання у двох районах міста
Російські війська вночі атакували Харків, є влучання у двох районах міста, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Близько 5:00 окупанти вдарили КАБом в Індустріальному районі. Влучання в землю між гімназією та дитячим садочком. Пошкоджено вікна. Постраждалих немає», – написав він у телеграмі.
За його словами, ще одне влучання було у Салтівському районі – пошкоджено вікна у житлових будинках, без постраждалих.
Міський голова Харкова Ігор Терехов додав, що другий «приліт» КАБу був біля депо в Салтівському районі міста.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«На цю хвилину – без постраждалих» – Синєгубов про удар РФ по Харкову
Пізно ввечері 18 вересня російські військові здійснили обстріл Харкова балістичними ракетами, повідомили представники місцевої влади.
«За попередніми даними, зафіксовані удари у Шевченківському районі Харкова на відкритій території… На місці удару виникла пожежа. На цю хвилину – без постраждалих», – написав голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Міський голова Харкова Ігор Терехов вказує, що інформація щодо постраждалих уточнюється, а обстеження місць ракетних ударів триває.
«За уточненими даними, удари прийшлися по лісосмузі Шевченківського району. Тип ракет, якими били по Харкову, встановлюється. На місці «прильотів» пожежа. Постраждали житлові будинки, розташовані неподалік від епіцентрів вибухів – вибиті шибки», – повідомив Терехов.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На фронті з початку доби 18 вересня відбулося понад півтори сотні бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ
На фронті від початку доби 18 вересня відбулося 153 бойові зіткнення, понад половина від загальної кількості боїв відбулася на Покровському та Курахівському напрямках, інформує Генеральний штаб ЗСУ.
«Російські загарбники завдали по території України одного ракетного удари з використанням однієї ракети, 59 авіаударів, скинувши 79 керованих авіаційних бомб. Крім цього, залучили для ураження 532 дрони-камікадзе та здійснили майже 3300 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – ідеться в повідомленні.
За цими даними, на Покровському напрямку «противник 39 разів атакував у районах Новоолександрівки, Новоторецька, Гродівки, Новогродівки, Миколаївки, Красного Яру, Воздвиженки, Миролюбівки та Маринівки». «Наші захисники відбили 37 штурмів, ще два боєзіткнення тривають», – вказує Генштаб.
«На Курахівському напрямку ворог здійснив 40 спроб прорвати нашу оборону поблизу Желанного Першого, Українська, Цукуриного, Дального, Георгіївки та Костянтинівки. 38 боєзіткнень завершено, ще два – досі тривають», – додають українські військові.
Бойові дії також відбуваються на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому та Времівському напрямках.
«Можливі перебої з електроенергією» – Сумська ОВА про наслідки нового авіаудару військ РФ
Російські військові 18 вересня «вкотре здійснили авіаційний удар по обласному центру», повідомила Сумська ОВА о 23:03.
«Ворог продовжує терор мирного населення Сумщини, завдаючи ударів по об’єктах критичної інфраструктури області. Можливі перебої з електроенергією. Аварійно-рятувальні служби працюють над ліквідацією наслідків ворожої атаки», – інформує місцева влада.
«Через російський удар у Сумах знеструмлені усі об’єкти водоканалу, через кілька годин вода подаватиметься в місто з пониженим тиском, повідомили в КП «Міськводоканал», – інформує «Суспільне».
«Чекаємо на повернення»: бердянці, які виїхали з окупації, відзначили день свого міста
«Ми зібралися, щоб нагадати всім, що Бердянськ – це Україна.Ми зібралися, щоб сказати, що ми пам’ятаємо про бердянців, які перебувають в окупації. Ми думаємо про них і дуже хочемо повернення додому. Повернення Бердянська в Україну і повернення нас до Бердянська», – так почала свою промову Ксенія Клейнос, бердянка, яку війна вигнала з дому. 17 вересня у трьох українських містах – Києві, Запоріжжі та Львові – відзначали день Бердянська, міста, яке, досі під російською окупацією. Проєкт «Ти як?» (Радіо Свобода) відвідав захід у Львові і поспілкувався з бердянцями.
У Львові відзначення дня міста біля моря відбулося в кав’ярні «Дзендзик», яку Ксенія Клейнос відкрила, перебравшись сюди після початку повномасштабної війни. Дзендзик, пояснює переселенка, це острів біля Бердянська. Власниця кав’ярні назвала так заклад, бо хотіла, щоб він став острівцем затишку і єднання для бердянців у Львові, щоб люди могли тут збиратися і відчувати атмосферу дому.
У Львові була представлена фотовиставка «Мій Бердянськ», організована з відібраних картин, надісланих жителями Бердянська.
«Найголовніше тепер – рішучість його реалізувати»: Зеленський розповів про готовність плану перемоги
Вже повністю підготовлений український план перемоги. Опрацьовані усі його пункти і усі ключові акценти, розповів президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 18 вересня.
«Немає й не може бути жодної альтернативи миру, жодного заморожування війни чи будь-яких інших маніпуляцій, які просто перенесуть російську агресію на інший етап. Нам потрібна надійна й тривала безпека для України, а отже – усієї Європи», – сказав президент.
Зеленський додав, що найголовніше тепер – рішучість його реалізувати.
У Львові посилили контроль у школах через повідомлення про можливі теракти
Правоохоронці перевіряють усі школи Львова через повідомлення в телеграм-каналах про можливі теракти у навчальних закладах міста 19 вересня, інформує мер міста Андрій Садовий.
«Наразі ніхто не може сказати точно – це ІПСО (інформаційно-психологічна спецоперація спецслужб – ред.) чи реальні погрози. Давати визначення всім подіям, які цього тижня відбуваються у Львові, мають правоохоронні органи», – написав міський голова.
За офіційною інформацією, 16 вересня зловмисники розтрощили одне з центральних кафе міста. У ніч з 17 на 18 вересня невідомі підпалили одразу вісім об’єктів у місті, серед них будівлю кінотеатру. Після цього телеграм-канали стали поширювати інформацію про ймовірні теракти.
Таким чином «намагаються залякати», але «розум має залишатися холодним», закликає мер Львова, і просить не піддаватись на провокації.
«Зранку біля входу до кожної школи поліцейський і представник школи перевірятимуть всіх, хто заходить. У навчальний заклад можуть увійти лише поліція, працівники школи та учні», – написав міський голова.
Повідомлення про замінування в різних громадських місцях, у тому числі і в школах, регулярно надходили в Києві та інших українських містах перед початком російського повномасштабного вторгнення. Тоді це були телефонні дзвінки, тепер як засіб поширення подібної інформації використовують телеграм-канали.
Удар по російських складах у Торопці: «Схеми» оприлюднили супутникові знімки
Проєкт Радіо Свобода «Схеми» отримав знімки Planet Labs, зроблені 18 вересня об 11:30 за київським часом. На них – масштабне задимлення на території військової частини №11777, яка відповідає за склад Головного ракетно-артилерійського управління Міноборони РФ.
Підвищення податків: хто платитиме більше і чому?
Верховна Рада у першому читанні проголосувала за підвищення податків. Зокрема військовий збір, який сплачують усі офіційно працевлаштовані громадяни, може зрости з 1.5% до 5%.
Також зростуть податки для 1-ї і 2-ї груп ФОП.
І хоча парламент ще в цілому не проголосував за ці зміни в оподаткуванні, дохідна частина у проєкті держбюджету на 2025 рік уже розрахована з огладу на додаткові надходження, які прогнозують, якщо закон ухвалять.
Чому підвищення податків не уникнути? Чи піднімуть ПДВ?
Радіо Свобода зібрало інформацію про це.
Які саме податки збільшать?
За словами народного депутата від парламентської фракції «Голос», заступника голови Комітету з питань податкової політики Ярослава Железняка, ця законодавча ініціатива передбачає наступне:
- підвищення військового збору з 1,5% до 5%;
- збільшення податків для 1-2 груп ФОП;
- авансові внески на АЗС;
- 1% на всіх форм ФОП 3-ї групи;
- 25% прибутку на фінустанови;
- помісячна звітність ПДФО (для економічного бронювання);
- 50% податок на прибуток банків в 2024 році.
Железняк додав що, у разі ухвалення, такі податкові зміни принесуть 58 мільярдів гривень у 2024 році, та 137 мільярдів гривень в наступному.
На Донеччині і Харківщині тривають лісові пожежі
На півночі Донецької області четверту добу триває масштабна лісова пожежа, повідомила 18 вересня Державна служба України із надзвичайних ситуацій.
«Через сильні пориви вітру та тривалу посуху вогонь швидко розповсюдився на значну територію. Надзвичайники продовжують працювати над повною ліквідацією пожежі та запобіганням її повторного загоряння. Станом на 12:00 вогнем пройдена площа – близько 550 га. Загрози безпосереднього розповсюдження вогню на населені пункти немає», – йдеться у повідомленні.
Одна головна причина. Чому Росія посунула на Вугледар і чим це загрожує?
Від початку вересня війська РФ активізували свої зусилля, щоб захопити невеличке шахтарське містечко Вугледар поблизу Курахового на Донеччині. Це вже далеко не перша спроба, однак після літнього наступу України 2023 року фронт навколо Вугледара був стабільним. Зараз тут ідуть механізовані штурми за підтримки штурмової та бомбардувальної авіації, і агресор домігся кількох просувань. Він намагається обійти Вугледар з флангів. 3 вересня стало відомо про окупацію села Пречистівка на західному фланзі); 9 вересня агресор окупував Водяне на східному фланзі, повідомили у проєкті DeepState.
Чому окупантам важливо захопити Вугледар, а Силам оборони – його утримати? Розбиралися Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Спершу погляньмо, де відбуваються ці події.
«Укренерго»: у четвер графіки відключення світла застосовуватись не будуть
Графіки відключення світла у четвер, 19 вересня, застосовувати не планують, йдеться в повідомленні пресслужби «Укренерго».
Однак енергетики попросили українців ощадливо споживати електроенергію з 16:00 до 22:00.
Графіки вимкнень електроенергії перестали застосовувати від 7 вересня. До цього обмеження застосовувалися з дня чергового масштабного обстрілу об’єктів енергетики України російськими військами 26 серпня. В «Укренерго» цю атаку Росії на українську енергосистему назвали наймасштабнішою від лютого 2022 року. За даними прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, внаслідок атаки постраждали загалом 15 областей України.
Влітку в Україні періодично діяли графіки погодинних вимкнень світла, головна причина їх застосування – наслідки ракетних і дронових ударів РФ по українських електростанціях. За даними «Укренерго», втрати української енергосистеми перевищують 9 ГВт потужності, що еквівалентно споживанню у пікові години влітку Нідерландів або Фінляндії.
Від Мінська до Стамбула. Чи вивчила Україна урок Мінського протоколу щодо переговорів із Росією
Єдина мета російських заяв про переговори – окупувати усе нові й нові території. Мінський протокол не зупинив Росію 10 років тому. З 2014-го до 2022-го Кремль вдавав із себе посередника у «конфлікті на Донбасі» і вимагав від України виконання так званої політичної частини Мінських домовленостей, не виконуючи зі свого боку безпекової: тобто нічого з того, що могло б привести до припинення бойових дій.
Тепер Путін нагадує про домовленості у Стамбулі, бо досі впевнений, що залякування і шантаж працюють, на Україну можна тиснути і чужими руками, а спецоперації Кремля – ефективні.
10 років тому було підписано Мінський протокол – документ-компроміс, покликаний припинити вогонь і створити рамку для врегулювання «збройного конфлікту на Донбасі»; документ, покликаний дати час для кроків на власну користь.
Перше – думка європейських посередників. Друге – інтенція сторін конфлікту: Російської Федерації, що розпочала агресію проти України у 2014 році з анексії Криму, і України, яка розуміла, що Росія не зупиниться.
Після трагедії Іловайська остаточно стало очевидним: слова «анексія», «окупація», «полон» – це не слова з підручника історії. І жодні узгоджені раніше правила і норми – не працюють.
У Росії хочуть ухвалити закон, який звільняє від суду за участь у війні проти України
Державна дума Росії ухвалила в першому читанні законопроєкт який передбачає, що підсудних росіян можуть звільнити від кримінального переслідування, якщо вони підпишуть контракт для війни проти Україну.
Також схвалено законопроєкт, згідно з яким підсудні можуть укладати контракти з російською армією в період мобілізації або воєнного стану, пише російська служба Радіо Свобода.
У разі ухвалення закону буде внесено зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів – запобіжний захід, обраний щодо того, хто уклав контракт, буде скасовуватися. При цьому, якщо у справі проходять кілька осіб, то щодо тих, хто не став укладати контракт, судове провадження буде продовжено.
Наразі можливістю звільнитися від відповідальності, підписавши контракт, володіють ті, хто перебуває під слідством, але їхні справи ще не передані до суду, або ті, хто вже засуджений.
Раніше президент Росії Володимир Путін підписав 16 вересня указ про встановлення штатної чисельності Збройних сил Росії на рівні 1,5 мільйона військових – це на 180 000 осіб більше, ніж в останньому указі про збільшення штатної чисельності Збройних сил Росії, який Путін підписав у грудні 2023 року.