Через російський обстріл Херсона постраждали двоє людей – влада
Через російський обстріл Херсона постраждали двоє людей, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Одразу двоє людей з Дніпровського району звернулися до лікарні. 58-річний чоловік внаслідок ворожого обстрілу близько 15.00 отримав мінно-вибухову травму та уламкове поранення. Стан легкий. Жінка 45 років близько 13.00 дістала контузію та мінно-вибухову травму. Її стан також оцінюється як легкий», – написав він у телеграмі.
За його словами, після надання необхідної медичної допомоги поранені лікуватимуться амбулаторно.
Нардеп Одарченко не зʼявився на судовому засіданні. У НАБУ кажуть – він перетнув кордон
Спеціалізована антикорупційна прокуратура(САП) просить ВАКС задовольнити клопотання про оголошення в міжнародний розшук народного депутата Андрія Одарченка, який не зʼявився 18 вересня на судовому засіданні, повідомила пресслужба САП.
У повідомленні не вказано імені депутата, але з матеріалів справи зрозуміло, що мова йде про народного депутата України IX скликання Андрія Одарченка, якого підозрюють у наданні неправомірної вигоди голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.
«Про причини неявки нардеп суд та прокурора не повідомив. Захисники обвинуваченого також не змогли повідомити суду про місце перебування їхнього підзахисного та наголошують на відсутності зв’язку з ним. Зважаючи на це, прокурор у суді ініціював питання щодо стягнення в дохід держави застави, визначеної у якості запобіжного заходу нардепу, накладення на нього грошового стягнення, а також щодо оголошення його в розшук», – йдеться у повідомленні.
За попередніми оперативними даними детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Одарченко незаконно перетнув державний кордон.
Наразі прокурором заявлено клопотання про стягнення внесеної обвинуваченим застави у сумі 15 млн грн в дохід держави та оголошення його в розшук.
У Національному антикорупційному бюро України у листопаді 2023 року заявили про викриття народного депутата на спробі підкупу топпосадовця біткойнами. Йшлося про представника «Слуги народу» Андрія Одарченка.
Під час судового засідання Одарченко заперечив, що давав хабар голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафі Найєму. Він визнав контакти з Найємом, але заявив, що той нібито просив навчити його користуватися криптовалютою. Крім того, депутат заявив, що справа проти нього може бути свідченням «політичних чи якихось інших переслідувань».
Суд обрав народному депутату Андрію Одарченку запобіжний захід у вигляді утримання під вартою терміном два місяці з можливістю внесення застави у 15 мільйонів гривень. Він вніс заставу.
Обстріли РФ Дніпропетровщини: у Нікополі загинув чоловік, у Марганці поранена дитина – ОВА
Чоловік, поранений під час атаки 18 вересня на Нікополь у Дніпропетровській області помер у лікарні, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«На жаль, його травми виявилися несумісними з життям», – йдеться у дописі.
Вдень російські війська завдали удару дроном-камікадзе по Нікополю. Раніше було відомо про двох постраждалих – 42-річного чоловіка і 36-річну жінку.
Також війська РФ обстріляли Марганець з артилерії, розповів Лисак. Постраждав 9-річний хлопчик. Дитину госпіталізували в стані середньої тяжкості.
У Росії після удару ЗСУ масштабні вибухи: що відомо про склад боєприпасів у Торопці
У ніч проти 18 вересня російські ЗМІ повідомили про масову атаку безпілотників у місті Торопець Тверської області Росії – місцева влада навіть вирішила евакуювати населення з території, де працювала ППО і спалахнула пожежа.
Пізніше в Мережі з'явилися відео сильних вибухів та масштабних пожеж від місцевих жителів, які повідомили, що був атакований склад із боєприпасами. Місцева влада повідомила, що пожежа виникла «внаслідок падіння уламків БПЛА».
Пізніше джерело Радіо Свобода в СБУ повідомило, що склад головного ракетно-артилерійського управління Міноборони РФ у Торопці атакували дрони СБУ, ГУР та ССО.
За даними джерела, на складі зберігалися ракети для комплексів «Іскандер», тактичних ракетних комплексів «Точка-У», КАБи та артилерійські боєприпаси.
Зеленський: за рік через український морський коридор транспортували 70 млн тонн вантажів
За понад рік роботи українського експортного морського коридору було транспортовано вже 70 млн тонн вантажів, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«З українських портів вийшли більш ніж 2500 суден. Порти Азії, Африки, Європи та Америки приймають наші, українські вантажі. Країни від Єгипту до Індонезії, від Тунісу і Лівії до Індії, від Алжиру до Китаю отримали наше, українське зерно», – написав він у телеграмі.
За його словами, завдяки гуманітарній ініціативі «Зерно з України» в Ефіопії, Сомалі, Ємені та Судані мільйони людей отримали необхідне продовольство.
Схвалення Верховною Радою збільшення видатків на оборону у 2024 році дасть змогу не лише краще підтримувати військових, але й посилити оборонні можливості країни, заявив міністр оборони України Рустем Умєров.
«З цих коштів 274,4 мільярда гривень підуть на виплати нашим захисникам та їхнім сімʼям. Ще 76,2 мільярда буде витрачено на озброєння та техніку, що допоможе модернізувати армію і підвищити її боєздатність. Важливо, що пріоритет у закупівлях надаватиметься саме українським виробникам озброєння», – написав він у фейсбуці.
На Донеччині четверту добу триває лісова пожежа, спричинена російськими обстрілами – ОВА
Четверту добу рятувальники гасять лісову пожежу на Лиманщині, спричинену російськими обстрілами, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За його словами, площу займання вже вдалося зменшити вп’ятеро – з 500 до 100 гектарів.
«Публічні страти та життя в блокаді»: що відбувається на південному фронті
Бої на Курщині, де ЗСУ взяли під контроль десятки населених пунктів, посилюються: Росія тисне, підтягуючи резерви. Разом з цим найгарячішими залишаються Покровський та Курахівський напрямки на сході України – російські військові атакують та намагаються «вклинитися в оборону» українських сил, повідомляють у Генштабі ЗСУ.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив дізнатися, як події на вище зазначених напрямках впливають на ситуацію у зоні бойових дій на півдні України? Як живуть окуповані прифронтові громади і як себе там поводять російські військові? Як розвиватимуться події на фронті на південному напрямку найближчим часом і чи залежить це від бойових дій на Донеччині?
- У російської армії бракує ресурсів і резервів для того, щоб вести штурмові дії на кількох напрямках одразу. Внаслідок цього у Запорізькій області інтенсивність бойових дій останнім часом знизилася, повідомив днями на той час ще речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій. За його словами, на Гуляйпільському напрямку вже майже місяць не спостерігалися російські штурмові дії. Кілька тижнів тому окупанти частково забрали із Запорізької області свої підрозділи рівня батальйонів, полків і бригад. Водночас російські військові намагаються активізувати бойові дії на Придніпровському напрямку, сказав Лиховій.
- Тим часом президент Росії Володимир Путін 16 вересня підписав указ про встановлення штатної чисельності Збройних сил Росії на рівні 1,5 мільйона військових. Це на 180 тисяч осіб більше, ніж в останньому указі, який Путін підписав у грудні 2023 року.
- В американському Інституті вивчення війни вважають, що у такий спосіб Росія продовжує нарощувати свій довгостроковий військовий потенціал. Аналітики зазначили, що цей указ не є показником нової хвилі мобілізації, а радше свідчить про широту можливостей набору до російської армії. Збільшення чисельності збройних сил є частиною більш довгострокової мети Росії, яка виходить за рамки війни в Україні і спрямована на посилення загального військового потенціалу за допомогою реформ, вважають в Інституті вивчення війни.
«Син снився мені після поховання, просив: «Мамо, знайдіть мою руку». Історії дітей, яких убила Росія
Російські обстріли відбирають життя українських дітей. За останніми офіційними даними, 575 дітей загинули внаслідок війни. Імена цих дітей не мають залишатися забутими. Спільно з родинами загиблих неповнолітніх платформа пам’яті Меморіал та Радіо Свобода уже третій рік розповідає їхні історії. У цьому тексті розкажемо про чотирьох дітей – з Миколаївщини та Харківщини. Павлика вбило, коли пішов до вбиральні, сестричок Віру та Аріну – на подвір’ї, Едуард підірвався на міні…
Текст підготувала платформа пам'яті Меморіал, яка розповідає історії вбитих Росією цивільних та загиблих українських військових, спеціально для Радіо Свобода. Щоби повідомити дані про втрати – заповнюйте форми: для загиблих військових та цивільних загиблих.
У прокуратурі розповіли, чим сили РФ атакували місію МКЧХ на Донеччині минулого тижня
Російські війська під час атаки 12 вересня по Віролюбівці, внаслідок якої загинули співробітники Міжнародного комітету Червоного Хреста, застосували артилерію та безпілотник. Про це у коментарі Радіо Свобода повідомила речниця Донецької обласної прокуратури Анастасія Мєдвєдєва.
За її словами, після російської атаки по гуманітарній місії МКЧХ спеціалісти та слідчі виїхали на місце події, під час слідчих дій були зібрані уламки засобів ураження та скеровані на експертизу.
«Відповідно до висновку спеціаліста, війська РФ здійснили комбінований обстріл із застосуванням артилерійських осколкових фугасних снарядів 152 мм та безпілотного ударного летального апарату типу «Ланцет», – розповіла Мєдвєдєва.
Читайте також: «Гуманітарні працівники не можуть бути мішенню» – Боррель засудив удар РФ по місії МКЧХ
12 вересня місцева влада повідомила, що через російський обстріл у селі Віролюбівка на Донеччині загинули троє і поранені двоє людей. Один зі снарядів влучив по території підприємства, де перебували люди, було знищено вантажівку з гуманітарною допомогою.
Згодом Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) заявив удар по гуманітарній місії, внаслідок якого загинули троє штатних співробітників організації, ще двоє дістали поранень. У МКЧХ зазначили, що його співробітники «готувалися до роздачі деревних та вугільних брикетів у селі Віролюбівка вразливим домогосподарствам, щоб допомогти їм підготуватися до майбутньої зими, коли транспортні засоби, якими вони користувалися, були підбиті».
Тоді організація засудила удар по гуманітарній місії, але не уточнила, кого вважає причетним до удару по своїх співробітниках.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Кропивницькому через атаку РФ виникла пожежа, пошкоджені 19 будинків – ДСНС
У Кропивницькому внаслідок атаки російських БПЛА виникла пожежа – горів гараж та будинок, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними ДСНС, також незначних пошкоджень зазнали 19 сусідніх приватних житлових будинків.
На місці пожежі рятувальники виявили тіло 41-річного чоловіка та травмовану 66-річну жінку, вогнеборці ліквідували займання.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Рада схвалила збільшення видатків на оборону на 500 млрд грн
Верховна Рада схвалила законопроєкт про збільшення видатків на оборону на близько 500 мільярдів гривень, повідомив народний депутат від фракції «Голос», заступник голови комітету ВР з питань податкової політики Ярослав Железняк.
За його словами, документ підтримали 298 народних депутатів.
«Парламент схвалив в цілому 11417 щодо збільшення бюджету цього року на 500 млрд грн на військові потреби. Таким чином видатки цього року становлять рекордні для України 3,73 трлн грн», – написав він у телеграмі.
Про це також повідомляє народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко.
Верховна Рада 3 вересня ухвалила у першому читанні законопроєкт №11417 про внесення змін до бюджету на 2024 рік, якими збільшила видатки на оборону на близько 500 мільярдів гривень.
На початку липня відбулася зустріч уряду з представниками Ради з підтримки підприємництва в умовах воєнного стану. Як повідомляє пресслужба Мінфіну, учасники зустрічі обговорили урядові пропозиції щодо наповнення держбюджету за рахунок податків, а також додаткові шляхи підвищення доходів для фінансування оборони на понад 500 млрд гривень: 60% з цих коштів підуть на зарплати військовим, 40 % – на зброю, техніку та інші критичні витрати.
Кабмін 18 липня зареєстрував законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу». Документ пропонує збільшити ставку військового збору до 5% (нині він становить 1,5%) і зобов’язати ФОПи третьої групи платити 1% збору. 17 вересня депутати з другої спроби підтримали в першому читанні законопроєкт про підвищення податків. Друге читання очікують у жовтні.
Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа стверджувала, якщо не підвищити податки, то військові ризикують залишитися без забезпечення уже наприкінці вересня.
Енергетична інфраструктура восьми областей потрапляла під обстріли РФ минулої доби – Міненерго
Під російські обстріли минулої доби потрапляла цивільна енергетична інфраструктура у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській областях, повідомило Міністерство енергетики України 18 вересня.
За повідомленням, у Сумській області внаслідок обстрілу території підстанції знеструмлювалося обладнання, побутові й промислові споживачі. Живлення частково відновили. При повторному обстрілі підстанції виникла пожежа, її загасили.
«У Полтавській області під час повітряної тривоги вимикалась повітряна лінія. Під час огляду виявлено сліди низової пожежі, спричиненої обстрілом. У Донецькій області внаслідок бойових дій знеструмлювались підстанції, побутові споживачі й шахта. На момент інциденту у шахті перебувало 89 працівників, їх виведено на поверхню. Живлення частково відновлено», – йдеться в повідомленні.
Також, за даними Міненерго, у Київській області під час тривоги знеструмлювалися підстанції, через що без електропостачання залишалися побутові споживачі у двох областях. Живлення вже відновили, додали в міністерстві.
У міністерстві нагадали, що загалом від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури.
Раніше сьогодні Повітряні сили ЗСУ повідомили, що в ніч на 18 вересня російські війська завдали по Україні удару трьома керованими авіаційними ракетами Х-59/69 із повітряного простору окупованої Херсонщини і 52-ма ударними безпілотниками з районів Курська і Єйська в Росії, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
Українським військовим вдалося збити 46 ударних БпЛА. «Крім того, через активну протидію засобів РЕБ Сил оборони України, п’ять БпЛА локаційно втрачені, ще один ворожий ударний безпілотник полетів у Росію. Також внаслідок протидії керовані авіаційні ракети не досягли бажаних противником цілей. Є пошкодження сільськогосподарської техніки, попередньо, обійшлось без жертв і постраждалих», – йдеться в повідомленні.
Графіки вимкнень електроенергії в Україні перестали застосовувати від 7 вересня. До цього обмеження застосовувалися з дня чергового масштабного обстрілу об’єктів енергетики України російськими військами 26 серпня. В «Укренерго» цю атаку Росії на українську енергосистему назвали наймасштабнішою від лютого 2022 року. За даними прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, внаслідок атаки постраждали загалом 15 областей України.
Влітку в Україні періодично діяли графіки погодинних вимкнень світла, головна причина їх застосування – наслідки ракетних і дронових ударів РФ по українських електростанціях. За даними «Укренерго», втрати української енергосистеми перевищують 9 ГВт потужності, що еквівалентно споживанню у пікові години влітку Нідерландів або Фінляндії.
Українські дрони завдали удару по складу з «Іскандерами» та КАБАми у Тверській області РФ – джерело
Дрони СБУ, ГУР та ССО вночі завдали удару по складу головного ракетно-артилерійського управління Міноборони РФ в Торопці Тверської області, повідомило Радіо Свобода поінформоване джерело в СБУ.
За даними джерела, на складі зберігалися ракети, призначені для оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер», тактичних ракетних комплексів «Точка-У», КАБи та артилерійські боєприпаси, дрони «стерли з лиця землі» склад.
«СБУ разом з побратимами із Сил оборони продовжує методично зменшувати ракетний потенціал ворога, яким той нищить українські міста», – повідомило джерело.
Раніше стало відомо, що у Торопці Тверської області Росії через удар дронів виникла пожежа. Влада оголосила про евакуацію населення з району, де триває гасіння вогню.
Телеграм-канал Astra з посиланням на місцевих жителів повідомляв, що був атакований склад із боєприпасами. За повідомленням, у Торопці розташована військова частина 54169, і її вже щонайменше двічі раніше атакували дрони.
Російське Міноборони 18 вересня відзвітувало про нібито знищення 54 безпілотників у низці областей. Однак про ситуацію в Тверській області там не інформували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в російські регіони регулярно прилітають бойові дрони, внаслідок чого є руйнування і жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку.
Київ заявляв, що удари по Росії спрямовані проти військової, енергетичної і транспортної інфраструктури, які є ключовими для воєнних зусиль Москви.
Російська влада майже ніколи не повідомляє про повний масштаб шкоди, завданої українськими ударами.
Дані WSJ про українські втрати перебільшені – Костенко
Дані газети The Wall Street Journal про 80 тисяч загиблих на війні з Росією українських військових є завищеними, вважає народний депутат від партії «Голос», секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони й розвідки Роман Костенко. Про це він сказав Радіо Свобода (проєкту Свобода. Ранок).
«Я думаю, це перебільшені дані. Однозначно. Ті, що є. Саме, якщо ми говоримо про загиблих, ті що в нас визнані», – сказав народний депутат.
Костенко вважає, що і число у 50 тисяч загиблих може бути завищеним або приблизним, хоча зазначає, що точної інформації про українські втрати він не має.
«Якщо брати минулі два роки, то в нас десь приблизно однаково було по 19 тисяч. І це вважалося тільки ті, хто офіційно були, видані свідоцтва про смерть. Ми знаємо, що є ще люди, які є безвісти зниклими. Я думаю, що тут приблизно порахували ту ж саму цифру. Безпосередньо в мене немає самих точних даних, щоб сказати, що ці дані є на 100 відсотків вірними. Я думаю, що вони є приблизними (тут йдеться про 50 тисяч – ред.)», – сказав Костенко.
Щодо того, чи зможе Україна продовжувати оборонятися, зважаючи на втрати, Костенко вважає, що мобілізаційний ресурс у країні є. За його словами, все залежить від здатності держави провести мобілізацію і викликів, які ставитиме Росія.
«Це буде залежати від того, які бойові дії проти нас буде вести Російська Федерація, як нам буде потрібно реагувати безпосередньо на те, що робить Росія. Якщо Росія буде проводити мобілізацію, нам треба буде теж проводити мобілізацію і брати мобілізаційний ресурс. Він є. В нас солдати, в нас є люди, які можуть воювати. Вони просто на даний момент не хочуть іти в армію», – сказав депутат.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal.
Видання виходить із неофіційних підрахунків, у тому числі західних розвідок, вказуючи, що визначити точну кількість загиблих і поранених – складно, оскільки Росія й Україна відмовляються оприлюднювати офіційні дані або оприлюднювали цифри, яким багато хто не довіряє.
Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти.
«Є велике поліпшення зі звітуванням України про зброю» – генеральний інспектор Пентагону
Надану Україні американську допомогу на початку 2024-го призначили перевіряти інспекторів одразу кількох американських відомств. І кожне з них має різні види контролю, заявила амбасадорка США Бріджит Брінк, зауваживши, що щодо військової допомоги, яка складає більшу частину пакету, є строгі протоколи відстеження наданої зброї.
Оскільки США є найбільшим донором оборонної допомоги Україні, звітність про неї часто стає предметом дискусій політиків у Вашингтоні. Деякі конгресмени, які не голосували за допомогу Україні, заявляли, що американські гроші нібито витрачаються в Україні без звітності. Чи це підтверджено і як саме відбувається нагляд за допомогою Україні, журналістка Голосу Америки Оксана Бедратенко розпитала генерального інспектора Пентагону Роберта Сторча. Його служба наглядає за тим, щоб кошти Пентагону, найбільшої урядової установи США, витрачались належним чином.
Повітряні сили повідомили про 46 збитих дронів РФ, один «полетів у Росію»
У ніч на 18 вересня російські війська завдали по Україні удару трьома керованими авіаційними ракетами Х-59/69 із повітряного простору окупованої Херсонщини і 52-ма ударними безпілотниками з районів Курська і Єйська в Росії, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
Українським військовим вдалося збити 46 ударних БпЛА. «Крім того, через активну протидію засобів РЕБ Сил оборони України, п’ять БпЛА локаційно втрачені, ще один ворожий ударний безпілотник полетів у Росію. Також внаслідок протидії керовані авіаційні ракети не досягли бажаних противником цілей. Є пошкодження сільськогосподарської техніки, попередньо, обійшлось без жертв і постраждалих», – йдеться в повідомленні.
Протиповітряна оборона працювала у Миколаївській, Херсонській, Черкаській, Кіровоградській, Київській, Вінницькій, Сумській і Полтавській областях, додали в Повітряних силах.
Тим часом, голова Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрій Райкович повідомив, що у Кропивницькому у ніч на 18 вересня через російську атаку пошкоджені кілька житлових будинків і загинула людина.
За його словами, також легкі поранення отримала 90-річна жінка – їй надали допомогу, госпіталізації не потребує.
У Сумській ОВА повідомили, що російські війська в ніч на 18 вересня завдали авіаційного удару по енергетичних об’єктах міста Суми, застосувавши безпілотники типу «Шахед».
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб: на фронті за добу було 194 зіткнення
На фронті протягом минулої доби зафіксували 194 бойових зіткнень, повідомив вранці 18 вересня український Генштаб. Найбільш активними напрямками, як і раніше, є Покровський і Курахівський.
«На Покровському напрямку наші захисники відбивали 51 штурмову і наступальну дію агресора у бік населених пунктів Гродівки, Новоторецького, Новогродівки, Миколаївки, Українська, Олександрополя, Воздвиженки, Маринівки і Зеленого Поля. Найбільша концентрація ворожих атак була поблизу Гродівки і Новогродівки. На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 49 атак у напрямку Цукуриного, Желанного Першого, Гірника, Катеринівки, Георгіївки і Костянтинівки, противник активно застосовував штурмову й бомбардувальну авіацію», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, на Лиманському напрямку було 14 російських атак, на Куп’янському – 13, Торецькому – 15, Краматорському – 10, Времівському – шість.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах один ракетний удар із застосуванням чотирьох ракет, а також 72 авіаудари, зокрема, скинув 120 КАБів. Крім цього, здійснив 4800 обстрілів, з них 154 – із реактивних систем залпового вогню», – йдеться в повідомленні.
Минулого тижня російська армія вперше за кілька місяців найбільше штурмувала не на Покровському напрямку, засвідчили дані українського Генштабу. Лідером став Курахівський напрямок.
Виконувач обов’язків пресофіцера 33 ОМБр Назар Войтенков 12 вересня в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів, що на населений пункт Курахове, що неподалік Покровська на Донеччині, російська армія наступає з трьох сторін.
Саме навколо Курахового – міста із майже 20-тисячним довоєнним населенням, в якому розташована одна із найбільших ТЕС Донбасу – досі відбуваються масовані механізовані штурми російських військ, пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії. На інших напрямках агресор дотримується тактики малих піхотних груп, які пересуваються пішки чи на мотоциклах.
Війська РФ завдали авіаудару по енергооб’єктах Сум – влада
Російські війська в ніч на 18 вересня завдали авіаційного удару по енергетичних об’єктах міста Суми, застосувавши безпілотники типу «Шахед», повідомила вранці обласна військова адміністрація.
«Попередньо, люди не постраждали. Проводиться ліквідація наслідків ворожого удару», – йдеться в повідомленні.
В ОВА наголосили, що внаслідок російських атак енергосистема області працює в напруженому режимі, споживачів просять зменшити споживання електроенергії, особливо у пікові години.
За даними адміністрації, силами протиповітряної оборони Сумщини в ніч на 18 вересня були знищені 16 російських «Шахедів».
«Вночі й зранку росіяни здійснили 37 обстрілів прикордонних територій і населених пунктів Сумської області. Зафіксовано 57 вибухів. Обстрілів зазнали Сумська, Миколаївська, Хотінська, Юнаківська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Путивльська, Шалигинська громади», – додали в ОВА. Про постраждалих не повідомляють.
Пізно ввечері 16 вересня російські військові, застосовуючи БпЛА типу «Шахед», завдали удару по Сумській області – по місту Конотоп і по обласному центру, повідомляла обласна військова адміністрація.
Згодом в ОВА повідомили, що російські безпілотники вночі 17 вересня атакували об’єкти енергетичної системи на Сумщині. Через масовану атаку РФ постраждали населені пункти Конотопського, Охтирського і Сумського районів. Через удари в Сумах не було світла і води.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.