10 років – саме стільки безперервно обороняє Україну на фронті заступник командира 3-го батальйону Української добровольчої армії «Волинь». Від самого початку він воює як доброволець. Кілька поколінь його родини є учасниками українського національно-визвольного руху. І нині на фронті не лише сам «Яструб», а його син.
Цікавлюсь у мого співрозмовника, чи може він уявити себе без форми.
«Я був у відпустці. Одягнув цивільні шорти, кросівки, і мені стало незручно»
Мій співрозмовник «Яструб», заступник командира 3-го батальйону Української добровольчої армії «Волинь». Восени 2014 року прийшов до добровольчого підрозділу і відтоді на фронті.
«З 14 року 15 вересня. Я приїхав у батальйон. 5-й батальйон «Правого сектору», ДУК ПС, а 22 числа вже був у Пісках»
Держдеп США: план перемоги, який представив Київ, містить «низку продуктивних кроків»
У Державному департаменті США заявили, що план перемоги, який нещодавно Київ представили Вашингтону, містить «низку продуктивних кроків».
«Україна ще не оприлюднила публічно цей план перемоги, тому я не збираюся це робити тут. Їм це доречно робити. Але ми взяли цей план, ми його переглянули, ми побачили в ньому низку продуктивних кроків. Ми будемо спілкуватися з ними з цього приводу», – сказав на брифінгу 2 жовтня речник Держдепу США Метью Міллер.
Він зауважив, що план перемоги — це не просто питання дій України, це питання дій, які вживатимуть інші країни світу.
Читайте також: Зеленський у США представить «План перемоги України». Що відомо про цей план?
Минулого тижня президент України Володимир Зеленський перебував з візитом у США, де він обговорив план перемоги з президентом США Джо Байденом та кандидатами в президенти Камалою Гарріс та Дональдом Трампом.
Після завершення візиту Зеленський заявив, що у США отримав «повну підтримку стратегії наближення миру – миру завдяки силі».
В Офісі президента заявили, що план перемоги України буде представлено українцям, але частково.
Влада Харкова попередила про можливі проблеми з електрикою після останнього удару РФ
Після останнього російського удару у Харкові можуть бути перебої з електрикою, попередив міський голова Ігор Терехов.
«Внаслідок останнього удару по передмістю, пошкоджені лінії високовольтних передач. Через це можуть бути перебої з електрикою у деяких районах Харкова», – написав він у телеграмі.
Близько 5:30 у передмісті пролунали вибухи.
Перед цим ввечері 2 жовтня російські війська завдали удару КАБами по Шевченківському та Київському районам Харкова. За даними місцевої влади, один з КАБів поцілив по житловій багатоповерхівці, постраждали дев’ятеро людей.
КМВА: навколо та над Києвом сили ППО збили близько 15 БПЛА, жоден з дронів своєї мети не досяг
Сили протиповітряної оборони виявили та уразили в повітряному просторі навколо та над Києвом приблизно півтора десятка ударних безпілотників, повідомив голова Київської міської військової адміністрації Сергій Попко.
За його даними, внаслідок російської атаки дронів в Києві зафіксовано падіння уламків в Деснянському районі міста – обійшлося без руйнувань, пожежі. Даних про постраждалих немає.
«Повітряна тривога в столиці тривала понад 5 з половиною годин! Перші групи дронів противник запустив ще до опівночі, але протягом ночі в постійно додавалися нові і нові БпЛА (заходили на місто з різних напрямків та висот). Проте, жоден з російських дронів своєї мети не досяг», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
США вважають вплив Росії, Ірану та Китаю найбільшою загрозою для виборів президента
Сполучені Штати очікують, що Росія, Іран і Китай продовжуватимуть спроби вплинути на вибори 5 листопада за допомогою штучного інтелекту для поширення фейкової інформації. Про це йдеться у звіті, опублікованому 2 жовтня Міністерством внутрішньої безпеки США (DHS).
Міністерство вважає ці три країни найбільш гострою зовнішньою загрозою для критичної інфраструктури США і очікує, що ситуація залишиться такою й надалі.
Читайте також: Не про Україну. Про що сперечались кандидати у віцепрезиденти США на дебатах
За звітом, «актори впливу» також намагалися розпалити розбіжності, поширюючи історії про мігрантів, які в’їжджають до Сполучених Штатів, і використовували генеративний штучний інтелект для створення підроблених вебсайтів, які виглядали як справжні американські медіа.
«Національні держави, злочинні хактивісти та фінансово вмотивовані злочинці, швидше за все, відточуватимуть свої методи підриву роботи служб США або шпигунства, зосередженого на отриманні доступу до мереж США та об’єктів критичної інфраструктури», – йдеться в щорічній оцінці внутрішніх загроз DHS.
Оцінка Міністерства передбачає, що Росія, Іран і Китай «використовуватимуть суміш підривної, неоголошеної, злочинної та примусової тактики для пошуку нових можливостей для підриву довіри до демократичних інститутів США та внутрішньої соціальної єдності».
Атака російських дронів: КМВА повідомила про падіння уламків у Києві
У Києві працювала протиповітряна оборона в ході відбиття атаки російських безпілотників, повідомляє Київська міська військова адміністрація на початку доби 3 жовтня.
Спершу КМВА повідомила про падіння уламків у Деснянському районі на лівому березі столиці.
«Падіння уламків біля житлового будинку – видимі пошкодження будівлі та пожежа відсутні. Інформація про постраждалих не надходила», – додає голова адміністрації Сергій Попко.
Повітряні сили попереджали про рух безпілотників, зокрема, на Сумщині, Київщині, Чернігівщині, Житомирщині, Черкащині, Полтавщині, Кіровоградщині, Миколаївщині та Одещині.
ОВА: російська армія обстрілювала Сумщину протягом дня, пролунали 168 вибухів
Російські війська протягом доби здійснили 75 обстрілів прикордонних районів Сумської області, повідомляє обласна військова адміністрація увечері 2 жовтня.
Місцева влада зафіксувала 168 вибухів у регіоні протягом дня.
«Обстрілів зазнали Верхньосироватська, Миколаївська, Хотінська, Миропільська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Березівська, Шалигинська, Есманьська, Свеська, Середино-Будська, Зноб-Новгородська громади», – йдеться в повідомленні.
Російські війська застосовували FPV-дрони, міномети, скидання вибухівки з дронів, артилерію та КАБи.
Найбільше вибухів пролунало в Білопільській (54) та Краснопільській (46) громадах.
Читайте також: Влада: з 90 населених пунктів Сумщини примусово евакуюють родини з дітьми
Про руйнування і постраждалих обласна влада не повідомляє.
5 вересня влада Сумської області розширила обов’язкову евакуацію з Шосткинського і Конотопського районів через російські обстріли.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський прокоментував обстріл Харкова: «Україна має отримати достатню допомогу від світу»
«І щоб такі російські удари припинились, Україна має отримати необхідну і, головне, достатню допомогу від світу, від партнерів. Кожен лідер точно знає, що треба робити. Важливо бути рішучими», – додав Зеленський.
Раніше голова Харкщівини Олег Синєгубов повідомив, що серед поранених є трирічна дівчинка. Всі постраждалі – «в середньому та легкому станах».
Згодом Синєгубов додав, що кількість поранених зросла до дев’яти, під завалами можуть перебувати люди.
Російські війська завдали удару КАБами по Харкову увечері 2 жовтня, поціливши в житловий будинок.
Росія вдарила КАБами по Харкову, відомо про 8 поранених – місцева влада
Російська влада атакувала Харків керованими авіабомбами, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов увечері 2 жовтня.
«Один із КАБів влучив у житловий будинок в Харкові, є руйнування. Дані оновлюються. Екстрені служби працюють на місці», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Він повідомив про сімох постраждалих. Згодом мер Харкова Ігор Терехов повідомив про збільшення кількості поранених:
«На місці прильоту по багатоповерхівці пожежа - горить сам будинок та авто біля нього. Маємо попередню інформацію про вісьмох постраждалих».
Читайте також: Війська РФ вночі завдали удару по Харкову, є пошкодження – Терехов
За даними голови ОВА, горять щонайменше 10 автомобілів, тривають евакуація мешканців і ліквідація пожежі.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський обговорив відновлення інфраструктури з головою USAID Пауер
Президент Володимир Зеленський зустрівся з головою Агентства США з питань міжнародного розвитку (USAID) Самантою Пауер під час її візиту до Києва – про це він повідомив 2 жовтня.
«Обговорили захист наших людей, нашу стійкість перед зимою – відновлення інфраструктури в Україні, зміцнення нашої енергосистеми, будівництво укриттів у школах», – заявив він.
Зеленський висловив подяку за військову, політичну, економічну та гуманітарну підтримку, яку Сполучені Штати надають Україні.
Саманта Пауер у своєму відеозверненні вказала на те, що це третій її візит до України від початку повномасштабного вторгнення.
ПАРЄ закликає «збільшити тиск» на Росію для звільнення українських полонених – резолюція
Парламентська асамблея Ради Європи 2 жовтня ухвалила резолюцію «Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні в ув’язненні внаслідок агресії Російської Федерації проти України». За документ проголосували 74 члени ПАРЄ, проти – жоден.
Документ, поміж іншого, вказує на численні порушення прав військовополонених та цивільних, які перебувають в російському ув’язненні.
Читайте також: Катування полонених в РФ є широко розповсюдженими і мають систематичний характер – Комісія ООН
«Асамблея закликає до нового імпульсу для посилення тиску на Російську Федерацію з метою забезпечення звільнення цих ув’язнених і полонених», – йдеться в тексті.
ПАРЄ також підкреслює важливість посилення міжнародних механізмів для виявлення та висвітлення порушень Росією міжнародного гуманітарного права.
Міністерство закордонних справ привітало ухвалення резолюції, вказавши, що вона «підкреслює глибоке занепокоєння міжнародної спільноти» щодо долі військовополонених та цивільних в’язнів.
Читайте також: Цивільні після російського полону: чому їх мобілізують до ЗСУ?
«Україна висловлює глибоку вдячність членам ПАРЄ за їхню непохитну підтримку та солідарність. Ця резолюція є важливим кроком до відновлення справедливості, забезпечення відповідальності та привернення уваги до гуманітарних проблем, що виникли внаслідок триваючої агресії», – заявляє відомство.
13 вересня Росія та Україна обмінялися утримуваними особами за формулою «49 на 49». 14 вересня в Україну повернулися ще 103 бійці, і серед них також були захисники Маріуполя.
Вугледар окупували. Чому це сталося і куди війська РФ посунуть далі
«Вищим командуванням наданий дозвіл на здійснення маневру по виведенню підрозділів із Вугледару з метою збереження особового складу і бойової техніки, зайняття положення для ведення подальших дій», – повідомили 2 жовтня в оперативно-стратегічному угрупованні військ «Хортиця». «Ка***апи окупували Вугледар.., публікують вивішені ганчірки на всіх куточках міста», – зазначили аналітики DeepState за день до офіційного підтвердження, 1 жовтня.
Окупація Вугледару навряд кардинально змінить хід наступальних операцій на заході Донеччини, вважають у американському Інституті вивчення війни (ISW). Проте, українські і російський військовий експерт говорять тепер про загрозу і для найближчого містечка Курахове, і для оборони Покровська.
Які передумови і яка тактика сприяли загарбникам, і куди рухатиметься фронт далі? Ситуацію довкола Вугледару аналізують Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Битва за Вугледар тривала з осені 2022 року. Маленьке містечко з багатоповерховою забудовою розташоване на височині. Це надавало перевагу ЗСУ і дозволило відбивати лобові механізовані штурми.
Проте, ситуація для гарнізону містечка почала погіршуватися від початку осені 2024 року з окупацією сіл Водяне на східному фланзі та Пречистівка на західному.
Окрім штурмів, по місту били керованими авіабомбами.
Президент Хорватії Зоран Міланович не дав згоди на пропозицію уряду про участь хорватських військових у місії НАТО з підготовки і сприяння безпеці України. Про таке рішення президента напередодні повідомив його офіс. За його словами, участь хорватських військових у місії «потенційно може завдати шкоди національним інтересам» Хорватії.
В Альянсі у відповідь на запит Радіо Свобода 2 жовтня наголосили, що лідери держав-членів погодили заходи на підтримку України на саміті НАТО у Вашингтоні в липні цього року. Хорватію на саміті у Вашингтоні представляв президент країни Зоран Міланович, який також дав згоду на цей пакет.
Міланович зазначив, що під час саміту не виступав проти, «оскільки після ухвалення рішення країни-члени вирішують, чи братимуть вони участь у цій діяльності та як».
Читайте також: Київ розкритикував заяву президента Хорватії про те, що «Крим більше ніколи не буде Україною»
У пресслужбі НАТО заявили, що не хочуть коментувати рішення Мілановича, зазначивши, що будь-які питання щодо внеску Хорватії в ці зусилля слід адресувати владі країни.
Офіційні особи Альянсу нагадали, що новопризначений генсекретар НАТО Марк Рютте вже в перший день перебування на посаді підтвердив, що підтримка України у боротьбі з російською агресією залишається ключовим пріоритетом для Альянсу.
Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович назвав «маніпуляцією» рішення президента Зорана Мілановича не погоджувати участь хорватських солдатів у діяльності НАТО з підтримки України.
За словами Пленковича, це рішення «підриває міжнародну позицію Хорватії».
Прем’єр-міністр Хорватії відкинув твердження, що це мало б захистити Хорватію від втягнення в конфлікт з Росією, заявивши, що Міланович лише врятував п’ятьох офіцерів від поїздки до Вісбадена в Німеччині, де, згідно з рішенням липневого саміту Альянсу, планують запустити нове командування Україна-НАТО для координації поставок озброєнь і тренувань для українських Збройних сил.
Садовий: у Львові помер поранений внаслідок атаки Росії 4 вересня
У лікарні помер ще один поранений внаслідок російської атаки на Львів на початку вересня, повідомив міський голова Андрій Садовий 2 жовтня.
За його словами, 69-річний Богдан Кріль став восьмим загиблим внаслідок атаки 4 вересня.
«Пан Богдан отримав важкі поранення під час атаки. 29 днів він перебував у критичному стані в реанімації, але життя, на жаль, врятувати не вдалося», – повідомив Садовий.
Він висловив співчуття рідним загиблого.
Читайте також: У США згадують українку Дарію Базилевич, яку вбила Росія
Богдан Кріль був доцентом автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій Інституту енергетики та систем керування при національному університеті «Львівська політехніка».
Близько п’ятої години ранку 4 вересня Росія здійснила комбіновану атаку по Львову ракетами і дронами «Шахед». Внаслідок цього тоді загинули семеро людей, у тому числі семирічна дитина.
64 мешканці потребували медичної допомоги, з них восьмеро дітей.
20 будинків у Львові внаслідок російського обстрілу – у критичному стані, місто оголосило акцію «Візьми опіку над будинком», закликавши меценатів профінансувати відновлення зруйнованих будівель в історичній частині Львова.
Що ближче до польського головування у Раді ЄС, то гучнішими стають заяви польських політиків щодо умов, на яких Україна може вступити до Європейського союзу. Ключовим у цих заявах є історичне питання. Варто лише згадати про нещодавні висловлювання міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша і прем'єр-міністра Дональда Туска про те, що Україна не стане членом ЄС без розв'язання питання Волині.
Як ці заяви сприймають у Києві? Чи слід чекати несподіваних кроків від найближчих сусідів?
Про це Радіо Свобода запитала у заступника міністра оборони України з європейської інтеграції Олександра Балануци.
– Польські політики дедалі частіше згадують Волинь як елемент переговорів щодо вступу України до ЄС. Чи не вважаєте ви це шантажем?
– Все, що зараз нас розʼєднує, просто забирає у нас сили. Ми зустрічаємося з польськими колегами, з міністерством оборони і якщо це питання лунає, ми всі розуміємо, що воно сьогодні забирає у нас кров, сили. Це настільки боляче зараз коментувати.
Розуміючи на 100%, що Кремль використовує кожне слово, сказане один проти одного, мені здається, треба бути дуже обережним сьогодні і не просто не коментувати, а взяти паузу, щоб просто це питання не виносити в публічну дискусію.
Ми поважаємо наших польських партнерів, які відкрили для нас свої кордони, серця і вчора президент Анджей Дуда зустрічався з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою. У нас чудові контакти, ми класно працюємо, вони допомагають, але є речі в нашій історії, які, можливо, сьогодні не час обговорювати. І тому я дуже обережно ставлюся до коментарів і прошу з розумінням поставитися до моєї відповіді.
«Дуже відвертий в оцінці» – МЗС Чехії про слова Павела щодо повернення Україною окупованих територій
Президент Чехії Петр Павел в інтерв’ю The New York Times відверто оцінив поточну ситуацію на фронті в Україні, коли допустив, що Київ може не повернути усіх окупованих територій, однак, саме українці мають вирішувати, на яких умовах можливе припинення вогню. Таку думку в коментарі Радіо Свобода озвучив заступник міністра закордонних справ Чехії Ян Маріан.
«Президент Павел – великий прихильник України, і він також дуже активний у просуванні української формули миру. Як колишній генерал і солдат, я гадаю, він дуже відвертий у своїй військовій оцінці ситуації. Щодо майбутнього мирного врегулювання чи будь-якого рішення, по-перше, я вважаю, що ми маємо дати Україні вирішувати, які умови є прийнятні. По-друге, ми повністю підтримуємо формулу миру президента Зеленського. Це є правильний шлях. По-третє, якщо буде будь-яка угода про припинення вогню, я боюся, це буде лише тимчасово. Ми вже бачили це у 2014-105 роках із Мінськими угодами. Тож, президент Павел може мати рацію, що можуть бути певні тимчасово окуповані території, але це не змінює нашого підходу», – сказав Маріан.
Раніше президент Чехії, колишній генерал НАТО Петр Павел в інтерв’ю американському виданню The New York Times сказав, що Київ повинен погодитися з тим, що деякі території України можуть залишатися під контролем Росії, принаймні «тимчасово».
Посол України в Чехії привітав рішення Ліпавського залишитися в уряді
Новина про те, що чеський міністр закордонних справ Ян Ліпавський залишається в уряді попри вихід його Піратської партії з коаліції, є позитивною звісткою для України, сказав 2 жовтня в коментарі Радіо Свобода посол України в Чехії Василь Зварич.
«Міністр Ліпавський залишається в уряді. І нам це дуже приємно, тому що у нас дуже хороша співпраця з паном міністром, і загалом із урядом Чеської Республіки», – сказав він.
Дипломат додав, що посольство працює над тим, щоб підтримка України не залежала від можливої зміни влади в країні після парламентських виборів 2025 року: «Ми дуже вдячні їм (уряду Чехії – прим. ред.) за допомогу і підтримку і вважаємо, що така підтримка України – також в інтересах Чеської Республіки. Тому незалежно від подальшого розвитку внутрішньополітичної ситуації в країні підтримка для України буде продовжена. Ми в це віримо, і ми над цим працюємо».
У самому чеському МЗС Радіо Свобода також запевнили, що вихід Ліпавського з Піратської партії не вплине на політику щодо України.
«Міністр закордонних справ залишається на своїй посаді. Пан Ліпавський продовжує роботу в уряді… Українці можуть розраховувати на цей уряд, оскільки існує тяглість (позиції) і підтримка України між усіма міністрами і міністерствами. Тож нема жодних змін у нашій підтримці і солідарності з Україною», – каже заступник міністра закордонних справ Ян Маріан.
У Путіна стурбовані щодо «негативного сприйняття» в РФ зростання витрат на війну – ЗМІ
В адміністрації президента Росії Володимира Путіна побоюються, що новини про зростання витрат на війну проти України в бюджеті 2025 року «викличуть негативне сприйняття у громадян» та можуть призвести до зниження рейтингу влади. Про це 2 жовтня повідомляє видання «Медуза» з посиланням на два джерела, близькі до політичного блоку путінської адміністрації.
Співрозмовники вказують: одразу після того, як 23 вересня агентство Bloomberg, посилаючись на проєкт бюджету, повідомило про значне зростання військових видатків, російська державні та лояльні до влади ЗМІ отримали від адміністрації Путіна вказівки ігнорувати цю публікацію. Цю інформацію підтверджують і два співробітники таких медіа, з якими вдалося поговорити журналістам «Медузи». Один із них пояснює, що чиновники попросили «цю тему не чіпати – адже бюджет ще не було внесено».
Генштаб: на фронті від початку доби було 57 зіткнень, найгарячіший – Курахівський напрямок
На фронті від початку доби станом на 16:00 зафіксовано 57 бойових зіткнень, найбільш напружена ситуація – на Курахівському напрямку, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
«Найгарячіший сьогодні Курахівський напрямок – 12 разів ворог атакував поблизу населених пунктів Цукурине, Георгіївка, Курахове, Костянтинівка і Катеринівка. Вісім боїв завершено, чотири – продовжуються. На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 11 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Воздвиженка, Новоторецьке, Миколаївка, Крутий Яр, Новогродівка, Селидове. Сили оборони стримують натиск противника та відбили вісім атак, три боєзіткнення – досі тривають», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, бойові зіткнення відбувалися на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському напрямках.