У МОУ повідомили, скільки заявок надійшло до рекрутингового центру Українського легіону в Польщі
Міністерство оборони України 3 жовтня офіційно підтвердило, що ініціатива «Український легіон», яка має на меті залучити українців за кордоном до Сил оборони України, розпочала перший набір добровольців. В Міноборони зазначили, що перший рекрутинговий центр відкрився у польському Любліні на базі українського консульства.
«За перші дні відкриття центру рекрутингу в Любліні надійшло 138 заявок на співбесіду через сайт і ще 58 – через консульські установи. Після їх опрацювання персонал рекрутингового центру зв’язується з кандидатами для проведення попередньої бесіди, уточнення даних і визначення посад», – йдеться в повідомленні.
Надавати консультації й супровід в оформленні будуть понад півтора десятка співробітників центру – офіцерів ЗСУ, відряджених з України.
«На базі центру працює військово-лікарська комісія (ВЛК), до складу якої входять лікарі й медичний персонал з усім необхідним обладнанням для проведення обстежень і видачі висновків про придатність до служби. Після оформлення підготовка добровольців відбуватиметься на полігоні, який розгорнула польська сторона», – заявив перший заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк.
Процес рекрутингу відбувається через подання заявок на офіційному сайті Українського легіону або через консульства й посольства.
«Кандидатів, які мають українські паспорти, запрошують до рекрутингового центру на співбесіду з командиром, під час якої визначається посада, перевіряються документи і видається направлення на медичний огляд. Якщо медкомісія пройшла успішно, доброволець отримує дату підписання контракту, зазвичай через два тижні після завершення усіх перевірок», – кажуть у МОУ.
За словами Гаврилюка, після підписання контракту добровольці вирушають на полігон для проходження навчання, яке триватиме 35 днів.
«У подальшому військовослужбовці можуть бути направлені на підвищення навичок на одну з європейських баз НАТО ще на кілька місяців», – додав він.
Напередодні Радіо Свобода з посиланням на джерела в Міністерстві оборони України повідомляло, що в польському місті Любліні в День захисників і захисниць запрацював рекрутинговий центр Українського легіону в Польщі.
Формування Українського легіону передбачене двосторонньою безпековою угодою між Україною й Польщею, яку підписали президент України Володимир Зеленський і премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск у Варшаві 8 липня 2024 року. У документі йшлося про те, що легіон мають сформувати на території Польщі з українців, які перебувають за кордоном для захисту України. За навчання, підготовку і озброєння Українського легіону має відповідати Польща, а Київ – за рекрутинг.
2 жовтня в інтервʼю польському виданню Wirtualna Polska міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що кількість українців, які зголосилися до Українського легіону у Польщі, виявилася вкрай малою. Незрозуміло, на підставі яких даних міністр дійшов таких висновків, адже рекрутинг лише почався.
Зеленський розповів про доповідь Сирського про «активні дії» на Курщині
Президент Володимир Зеленський заслухав доповідь головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського – про це він заявив у зверненні 3 жовтня.
За його словами, вона стосувалася ситуації на фронті: у Донецькій, Харківській та Запорізькій областях.
«Наші відповіді Росії на удари по прикордонних громадах. А також операція в Курській області – наші активні дії, які тривають. Я дякую всім нашим воїнам, кожній бойовій бригаді, які справді ефективно проявляють себе на полі бою зараз – на найбільш гарячих напрямках», – сказав він.
Коментуючи візит нового генерального секретаря НАТО Марка Рютте, голова держави знову нагадав про важливість далекобійних ударів по Росії:
«Вчасність у підтримці – це стійкість на фронті. Фронт має бути посилений. І далекобійність нарешті має бути забезпечена саме так, як це потрібно для завершення цієї війни».
6 серпня 2024 року на територію Курської області Росії увійшли підрозділи ЗСУ. Відтоді в регіоні тривають бої. Українська армія заявляє про контроль над десятками населених пунктів, включно з райцентром, містом Суджа. Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує.
У РФ заявили про збиття українського дрона в місті, де розташована Курська АЕС
Губернатор російської Курської області Олексій Смирнов заявив 3 жовтня, що причиною вибухів у районі міста Курчатов, де розташована Курська АЕС, стало знищення українського безпілотника.
Чиновник стверджує, що безпілотник був «придушений» засобами радіоелектронної боротьби. «Унаслідок його падіння сталися вибухи в господарській споруді, яка не належить до Курської атомної електростанції», – написав Смирнов у своєму телеграм-каналі.
Раніше 3 жовтня російські телеграм-канали повідомили про вибух або вибухи за кілька кілометрів від Курської АЕС, пише російська служба Бі-Бі-Сі. Вона зазначає, що телеграм-канали публікували зняті здалеку фото та відео великої пожежі, але інформація потребує перевірки.
У Росенергоатомі на прохання прокоментувати повідомлення про події неподалік станції заявили, що Курська АЕС працює в штатному режимі. Пізніше агентства з посиланням на пресслужбу відомства передали, що атомна станція після атаки ЗСУ працює у звичайному режимі, і радіаційний фон перебуває в межах норми.
«Суспільне» з посиланням на джерела в спецслужбах України заперечує повідомлення про причетність ЗСУ до атаки поблизу Курчатова. Спробу атакувати АЕС не підтверджує і голова Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки та оборони України Андрій Коваленко. «Росіяни показують якусь пожежу в Курчатові і на відео є вибух на землі. До чого тут обстріл АЕС? Вона далеко», – написав Коваленко.
6 серпня 2024 року на територію Курської області Росії увійшли підрозділи ЗСУ. Відтоді в регіоні тривають бої. Українська армія заявляє про контроль над десятками населених пунктів, включно з райцентром, містом Суджа. Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує.
Сліди пожежі видно на супутникових знімках військового аеродрому в РФ після удару українських дронів
Російська служба Радіо Свобода опублікувала перші супутникові знімки військового аеродрому «Борисоглєбськ» у Воронезькій області Росії після удару українських дронів.
На знімках видно кілька нових слідів пожежі в районі злітно-посадкової смуги, проте споруди виглядають непошкодженими.
Раніше джерела в Службі безпеки України, де взяли на себе відповідальність за удар по аеродрому, звідки російські військові активно бомблять КАБами українську територію, повідомили Радіо Свобода, що були атаковані склади, де зберігалися авіабомби, а також стоянки літаків Су-35 і Су-34 і місця зберігання авіапапального.
Влада Воронезької області й Міноборони РФ повідомляла лише про перехоплені безпілотники і пошкодження житлових будинків.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
У серпні цього року в Генштабі ЗСУ заявляли про удар по чотирьох аеродромах у Росії, зокрема і по «Борисоглєбську». Тоді на супутникових знімках Planet Labs, які були в розпорядженні «Схем» (Радіо Свобода), було видно, що дрони уразили північно-західну частину летовища.
Кількість загиблих внаслідок удару РФ по Полтаві 3 вересня зросла до 59 – ОВА
У Полтаві в лікарні померла людина, постраждала внаслідок російського ракетного удару 3 вересня, повідомив голова обласної військової адміністрації Філіп Пронін.
«Рівно місяць минув із дня страшної трагедії в Полтаві. На жаль, сьогодні у лікарні померла ще одна людина, яка постраждала внаслідок ракетного удару 3 вересня. Кількість жертв цинічного удару російської армії збільшилася до 59», – написав він у телеграмі.
Російські війська 3 вересня завдали ракетного удару по Полтаві балістичними ракетами, влучили в Інститут зв’язку і в будівлю лікарні поруч. Крім десятків загиблих, понад 300 людей були поранені.
До Литви не пропустили транзитний російський поїзд із Z-символікою
У Литві 2 жовтня на контрольно-пропускний пункт на залізничній станції Кяна прибув транзитний пасажирський поїзд Москва – Калінінград, на якому була намальована заборонена в європейській країні символіка, повідомила Служба охорони державного кордону Литви (VSAT).
На одному з вагонів прикордонники помітили символи російського вторгнення до України, літеру Z та напис ZOV. На іншому вагоні був напис російською мовою: «Вільнюс – місто Росії». Персонал поїзда не зміг пояснити прикордонникам, звідки взялися ці написи.
Начальнику поїзда та його підлеглим довелося стирати написи, в іншому разі литовські прикордонники відмовлялися пропускати вагони через кордон. Лише після очищення вагонів прикордонники дозволили продовжити маршрут.
У Литві з весни 2022 року заборонене використання так званої «георгіївської» стрічки та букв Z і V, які стали символами повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Двоє цивільних зазнали поранень у Куп’янську на зупинці громадського транспорту
Російські військові 3 жовтня о 15:00 завдали удару дроном-камікадзе по зупинці громадського транспорту, на якій перебували люди, повідомляє відділ комунікації поліції Харківської області.
«З осколковими пораненнями 44-річного чоловіка та 16-річну дівчину ушпиталили. На місці події працює слідчо-оперативна група Куп’янського райвідділу поліції, криміналісти, вибухотехніки», – ідеться в повідомленні.
Слідчі розпочали кримінальне за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни).
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) та 24 614 зазнали поранень. В організації зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
У період від початку повномасштабного вторгнення РФ до 1 жовтня 2024 року через міни та вибухонебезпечні залишки війни постраждала 1 041 цивільна особа, повідомило 3 жовтня Головне управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки.
За цими даними, серед потерпілих 99 дітей і 942 дорослих.
Найчастіше від мін зазнавали травм фермери (191 людина) та безробітні (163, серед них 73 є пенсіонерами). Також часто жертвами мін та інших вибухонебезпечних залишків стають працівники критичної інфраструктури (110) та водії (78).
Серед постраждалих дітей 86 є учнями.
Правоохоронні органи України відкривають кримінальні провадження щодо порушення Росією правил та звичаїв ведення війни за фактом кожного підриву серед українського цивільного населення на російських мінах, вказано в повідомленні.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Україна стала однією з найбільш замінованих країн світу.
За даними міністерства внутрішніх справ України, станом на 1 липня 2024 року понад 144 тисячі квадратних кілометрів України вважаються потенційно замінованими. За розрахунками українського уряду та експертів, Україні потрібно близько 10 тисяч саперів, щоб за п’ять років розмінувати забруднені російськими мінами землі.
Генштаб: на фронті від початку доби було 73 атаки сил РФ, понад половина – на двох напрямках
Російські війська не припиняють спроб просуватися в глибину території України і від початку доби 73 рази атакували позиції Сил оборони, повідомив у зведенні станом на 16:00 Генеральний штаб ЗСУ.
Найбільш активно російські війська діють на Курахівському і Покровському напрямках, де провели понад половину від усіх атак, кажуть у командуванні.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили вже 20 атак позицій наших захисників у районах Сухої Балки, Гірника, Новоторецького і Крутого Яру. Сили оборони, стримуючи ворожий натиск, вже відбили 18 атак противника, два боєзіткнення тривають дотепер. Основні зусилля окупанти зосередили біля Миколаївки і Селидового, де зафіксовано сім і п’ять боєзіткнень відповідно. 18 боїв сьогодні відбулося на Курахівському напрямку, де загарбники найактивніше намагаються просунутися в районах Новоолександрівки, Цукуриного, Георгіївки, Костянтинівки, Трудового та Катеринівки. П’ять боїв досі тривають», – йдеться в повідомленні.
Крім того, бої відбуваються на Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському й Оріхівському напрямках, кажуть військові.
У Генштабі також зауважили, що від російських артилерійських обстрілів продовжують потерпати прикордонні райони Сумщини і Чернігівщини.
«Відомо, що за сьогодні російська авіація скинула одну керовану авіаційну бомбу на територію Курської області РФ», – додали в Генштабі.
2 жовтня оперативно-стратегічне угруповання військ «Хортиця» повідомило про виведення підрозділів із Вугледару на Донеччині для «збереження особового складу і бойової техніки, зайняття положення для ведення подальших дій».
Окупація Вугледару навряд кардинально змінить хід наступальних операцій на заході Донеччини, вважають у американському Інституті вивчення війни (ISW). Проте експерти говорять тепер про загрозу і для найближчого містечка Курахове, і для оборони Покровська.
Президент України Володимир Зеленський уперше прокоментував вихід підрозділів ЗСУ з міста Вугледар у Донецькій області. Виступаючи на пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте в Києві 3 жовтня, Зеленський сказав (з 17:20 на відео), що Росія «руйнує позиції наших бійців, їм треба зберегти своє життя, тому що вони набагато головніші за будь-які забудови».
«Тому що це наші люди, громадяни України, тому дуже правильно, що вони відходять і можуть зберегти себе. Це абсолютно правильні кроки», – сказав глава держави.
Місто Вугледар, бої за яке тривали з лютого 2022 року, на початку жовтня окупували російські війська. Критики Зеленського (приміром, журналіст Юрій Бутусов) стверджують, що рішення про відведення підрозділів 72-ї окремої механізованої бригади з Вугледара були запізнілими.
Обстріл прикордоння Чернігівщини: у поліції повідомили про трьох загиблих і чотирьох поранених
На Чернігівщині внаслідок російського обстрілу 3 жовтня загинули три людини, четверо – були поранені, повідомили в Національній поліції України. Серед жертв є діти.
«Сьогодні вдень росіяни завдали цинічних ударів по мирних людях прикордонного населеного пункту Сновської громади Корюківського району. Ворог атакував із дронів вантажівку-газовоз, якою доставляли побутовий газ людям – стався вибух вантажівки і пожежа житлових будинків», – йдеться в повідомленні.
Війська РФ атакували з дрона автомобіль у Херсоні, поранений водій – ОВА
Російські війська 3 жовтня атакували з дрона автомобіль у Херсоні, внаслідок чого 57-річний водій зазнав вибухової травми, контузії й уламкового поранення живота, повідомила обласна військова адміністрація.
Потерпілого доправили до лікарні для надання меддопомоги.
Про схожі випадки на Херсонщині місцева влада повідомляє регулярно.
Напередодні російські війська атакували з дрона маршрутний автобус в Антонівці, внаслідок чого загинула людина, ще одна – була поранена, пізніше в цьому ж населеному пункті загарбники скинули вибухівку з БпЛА на 61-річну місцеву жительку, яка перебувала на вулиці, її шпиталізували з травмами.
Зеленський знову закликав країни НАТО збивати російські ракети, як це роблять в Ізраїлі
Збиття іранських ракет в Ізраїлі і збиття іранських дронів та російських ракет в Україні нічим не відрізняється. Саме тому Україна розраховує від партнерів на обговорення цього питання, сказав Володимир Зеленський на пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Києві 3 жовтня.
«Ми бачимо як, зокрема на Близькому Сході, вдається захищати життя людей завдяки єдності союзників. Спільне збиття іранських ракет нічим не відрізняється від збиття російських ракет, від збиття іранських «Шахедів», які поєднують російські та іранські режими», – наголосив президент України.
Зеленський додав, що у цьому питанні потрібно більше рішучості країн-членів НАТО. Водночас він додав, що наразі такої згоди немає.
1 жовтня радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван повідомив, що Сполучені Штати координувалися з Армією оборони Ізраїлю під час відбиття ракетної атаки Ірану. За його словами, есмінці Військово-морських сил США приєдналися до ізраїльських підрозділів протиповітряної оборони, запускаючи перехоплювачі, щоб збивати ракети.
Під час попередньої атаки Ірану на Ізраїль у квітні цього року 99% всіх ракет і безпілотників, запущених Іраном були збиті. Тоді в обороні брали участь винищувачі армії Ізраїлю та військові кораблі США і Великої Британії.
Після цієї атаки Зеленський закликав також допомогти українським силам ППО за прикладом Ізраїлю. Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Камерон пояснив, що британські війська не допомагають відбивати російські повітряні атаки оскільки країна уникає ескалації у Європі.
А речник Державного департаменту США Метью Міллер відкинув порівняння захисту України й Ізраїлю: «Я вважаю, що передумова запитання, відверто кажучи, трохи абсурдна, тому що вона не відповідає нашій реальності, коли йдеться про підтримку українського народу й українських військових».
ПАРЄ ухвалила резолюцію до роковин Голодомору: «Україні знову загрожує геноцид»
Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Вшанування 90-х роковин Голодомору – Україні знову загрожує геноцид». За неї на засіданні 3 жовтня проголосували одноголосно 80 голосами учасників засідання.
Текст документу поки не оприлюднений на сайті ПАРЄ, проте в пресрелізі організації наголошується, що через «дев’яносто років після Голодомору, сталінського геноциду через штучний голод, який призвів до смерті мільйонів українців у 1932-33 роках, Україна знову стоїть перед загрозою геноциду».
В Асамблеї закликали всі уряди допомогти народу України «боротися з триваючим геноцидним нападом» на країну.
Новий генсекретар НАТО прибув до Києва
Новий генеральний секретар НАТО Марк Рютте прибув до Києва, повідомили у пресслужбі Альянсу.
За повідомленням, Рютте незабаром дасть спільну пресконференцію з президентом України Володимиром Зеленським. Інші подробиці поки невідомі.
Колишній прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте офіційно очолив НАТО 1 жовтня.
На своїй першій пресконференції на посаді генерального секретаря НАТО він заявив, що чим більше допомоги надавати Україні, тим швидше закінчиться війна, а посилення військової допомоги Києву Рютте назвав пріоритетом.
На запитання журналістів, чи він підтримує позицію попереднього генсека, що потрібно дозволити Україні бути західною зброєю вглиб Росії, він відповів, що розуміє запит України, і що вона має на це право.
У кінці серпня за результатами засідання Ради Україна-НАТО, яка відбулася в Брюсселі країни-члени НАТО пообіцяли посилювати допомогу Україні і продовжувати забезпечувати Україну технікою та боєприпасами, необхідними для захисту від вторгнення Росії.
Поліція: на Харківщині лісова пожежа перекинулася на будинки, загинули четверо людей
На Харківщині у Борівській громаді лісова пожежа перекинулася на будинки, внаслідок чого загинули четверо людей, повідомив начальник слідчого управління головного управління Нацполіції в Харківській області Сергій Болвінов.
«Згоріло ціле селище – більше тисячі будинків знищено через лісову пожежу. Четверо людей згоріли живцем. Двоє жінок-переселенок, ще одна місцева та один чоловік. Вони просто не встигли втекти – полум'я розповсюджувалося шаленими темпами», – написав він у фейсбуці.
За його словами, пожежа перекинулася з боку села Рубці (Донеччина) на Борівське лісництво.
Читайте також: Північ Донеччини залишиться без водопостачання на невизначений період – ОВА
«Верхова пожежа охопила ландшафтний парк «Червонооскільський», а далі почала наближатися до села Піски-Радьківські. Саме в цій місцевості, на території одного з благодійних фондів і загинули люди, ще двоє отримали опіки», – повідомив Болвінов, додавши, що у в лісі та поблизу нього згоріло близько 1100 дерев’яних будинків, 60 людей евакуювали.
Представник поліції повідомив про розслідування щодо причин пожежі. Він не виключає, що ліс на Донеччині зайнявся через російські обстріли.
Система Patriot із Румунії прибула до України
Система протиракетної оборони Patriot, надана членом НАТО Румунією, прибула в Україну, визнали представники обох країн.
«Я дякую кожній країні, яка допомагає нам з ППО. Особлива подяка Румунії за системи Patriot. Разом ми можемо досягти ще більшої ефективності – ми можемо покласти край російському терору, спільно знищивши «Шахеди» і ракети», – написав президент Володимир Зеленський у X ввечері 2 жовтня.
Крім того, повідомлення про поставку у коментарі Радіо Свобода підтвердило Міністерство оборони Румунії.
Підкреслюючи ризики для членів НАТО, таких як Румунія, які межують з Україною, російські безпілотники знову завдали удару по українському порту Ізмаїл, що спонукало Бухарест підняти винищувачі F-16 для моніторингу ситуації ввечері 2 жовтня.
«Ми підтверджуємо, що система Patriot прибула в Україну», – заявив у коментарі Радіо Свобода 3 жовтня речник Міністерства оборони Румунії Константін Спіну після того, як минулого місяця уряд у Бухаресті ухвалив рішення про передачу системи Києву.
Згідно із документом, Румунія надає Україні право безкоштовного користування системою.
Київ постійно закликає своїх західних союзників постачати більш сучасну зброю і системи протиповітряної оборони, які допомогли б йому, з одного боку, захистити небо, а з іншого – дозволили б завдати ударів по військових цілях глибше в Росії, щоб запобігти атакам Москви.
Читайте також: Шольц обіцяє Україні 17 додаткових систем ППО IRIS-T до 2026 року
«Білоруський гаюн»: до Білорусі залетіло три російські «Шахеди»
Вдень, 3 жовтня, у Білорусь залетіли три ударні безпілотники «Шахед», якими російська армія атакує Україну, передає моніторинговий проєкт «Білоруський гаюн».
Повідомляється, що ударні БПЛА залетіли близько 12:55 з Чернігівської області в напрямку Гомельської області у Білорусі.
«Відомо, що два з них перелетіли в районі Нової Гути та рухаються курсом на Гомель, ще один зайшов у районі Лоєва та рухається у напрямку Хойніков», – йдеться у дописі.
Крім того, за даними проєкту, в небі над Білоруссю перебуває вертоліт із Лукашенком, який прямує південним курсом із резиденції «Озерний». За попередніми даними, вертоліт летить до Микашевичів.
Повітряні сили ЗСУ неодноразово повідомляли про заліт російських безпілотників в Білорусь під час російських атак на Україну.
8 серпня білоруський політик Світлана Тихановська повідомила в соцмережі Х, що, за її даними, в липні в повітряний простір Білорусі вторглися щонайменше 9 російських безпілотників «Шахед», з яких «один вибухнув, інший зник, а решта» продовжили політ в Україну».
Офіційний Мінськ не заявляв російській стороні жодних протестів у зв’язку із цими інцидентами.
Війська РФ обстріляли Чернігівщину, є загиблі та тяжко поранені – влада
Російська армія атакувала село Гірськ у Чернігівській області. Унаслідок обстрілу загинуло дві людини, серед них дитина, повідомляє Сновська міська рада.
За даними місцевої влади, ще четверо людей постраждало, троє з них тяжко поранені.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.