Доступність посилання

Зарядити телефони і ноути можна у наметах, де є обігрів і електроенергія. Київ, 20 січня 2026 року
Зарядити телефони і ноути можна у наметах, де є обігрів і електроенергія. Київ, 20 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Що дасть Україні вихід на ринок зброї з власним продуктом – аналізують експерти

Україна вже виробляє боєприпаси 155-го калібру, далекобійні та морські дрони, а також виходить на «значні» обсяги виробництва артилерійських систем та броньованої техніки, констатував прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Нині пріоритетом є розробка вітчизняних дронів та далекобійної зброї, включно з балістичними ракетами. Так написав у своєму фейсбуці міністр оборони Рустем Умєров, заявивши, що Міноборони готове до співпраці з іноземними партнерами шляхом створення СП для розвитку оборонної індустрії. Що може дати Україні зняття заборони на експорт зброї, з'ясовував у експертів Голос Америки.

Українські виробники могли б отримати до 20 мільярдів доларів у разі скасування заборони на експорт озброєння та, до прикладу, інвестувати їх у збільшення внутрішнього виробництва для власної армії. Про це пише видання Financial Times, аналізуючи прагнення індустрії та окремих посадовців до скасування такої заборони, запровадженої у 2022 році.

Стосовно прогнозованих прибутків, видання посилається на підрахунки, озвучені Олександром Маріковським, головою економічного підкомітету Верховної Ради.

Йдеться насамперед про можливості експортування українських дронів.

Зросло число жертв ракетного удару РФ по Одещині – влада

Кількість жертв російського ракетного удару по Одеському району зросла до шести людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

Раніше було відомо про п’ятьох загиблих та дев’ятьох постраждалих.

«Ціллю ворога знову стала портова інфраструктура. Ворог влучив у цивільний контейнеровоз під прапором Панами. Внаслідок ворожої атаки, на жаль, загинуло шестеро людей, вісім зазнали поранень, з них четверо перебувають у важкому стані», – написав він у телеграмі.

Віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба раніше повідомив, що пошкоджений контейнеровоз Shui Spirit – це вже третє іноземне судно, яке зазнало російської атаки за останні чотири дні.

Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Одещину.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) і 24 614 зазнали поранень – в організації змогли підтвердити дані про цих людей. Водночас в ООН зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.

Сєнкевич повідомив про вибухи у Миколаєві

Міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич підтвердив вибухи в місті.

«У Миколаєві було чутно вибухи. Інформація згодом. Повітряна тривога триває», – написав він у телеграмі.

Близько 21:44 у Миколаївській області була оголошена повітряна тривога. Згодом у соцмережах писали про звуки вибухів в обласному центрі.

Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух швидкісної цілі у напрямку Миколаєва.

Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) і 24 614 зазнали поранень – в організації змогли підтвердити дані про цих людей. Водночас в ООН зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.

В уряді вирішили призупинити процедуру бронювання від мобілізації для проведення аудиту – ЗМІ

Кабінет міністрів України вирішив тимчасово зупинити процедуру бронювання від мобілізації і визначення критично важливих підприємств, щоб провести аудит раніше ухвалених рішень. Про це повідомила низка українських ЗМІ.

Зокрема, агентство The Page опублікувало витяг із протоколу засідання кабміну 8 жовтня, з якого випливає, що Міноборони виступило за аудит бронювання від мобілізації, і з цим погодився уряд.

Видання «Економічна правда» зазначило, що достовірність документа підтвердили його джерела в уряді.

За даними ЕП, президент України Володимир Зеленський обурився бронюванням 1,5 мільйона осіб, і уряд до 15 листопада зупинив дію деяких положень щодо визначення критично важливих підприємств.

До 15 листопада планують провести аудит рішень про визначення критично важливих підприємств і організацій, а Мінекономіки має проаналізувати результати й до 20 листопада поінформувати Кабінет міністрів.

Як пише агентство «Інтерфакс», Мінекономіки і Міноборони мають внести на розгляд уряду проєкт рішення, в якому, зокрема, передбачити: порядок перевірки обґрунтованості ухвалених центральними органами виконавчої влади, іншими держорганами, обласними адміністраціями рішень щодо визначення підприємств, установ і організацій критично важливими; анулювання військовозобов’язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації в разі виявлення фактів необґрунтованого бронювання.

Центральним органам виконавчої влади, обласним адміністраціям й іншим держорганам уряд рекомендує утриматися від ухвалення рішень про визначення підприємств критично важливими до врегулювання питань бронювання.

Офіційно в Кабміні про такі ріщення не повідомляли.

Минулого місяця прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Кабінет міністрів готує зміни до підходу бронювання від мобілізації за принципом «Воюй або працюй».

«Не може бути, що хтось відкупився від захисту батьківщини. Оце ключовий принцип, це червона лінія», – наголосив Шмигаль.

Заступник міністра оборони Іван Гаврилюк у середині серпня повідомив, що кількість заброньованих військовозобов’язаних в Україні становить близько 930 тисяч.

Кулеба: сили РФ знову атакували портову інфраструктуру Одещини – загинули п’ятеро людей, є постраждалі

Унаслідок російської атаки балістикою по портовій інфраструктурі Одеської області загинули п’ятеро людей, ще дев’ятеро постраждали, повідомив у телеграмі віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба.

Всі постраждалі – українці, п’ятеро перебувають у важкому стані.

За його даними, під час атаки ушкоджень зазнало цивільне судно під прапором Панами – контейнеровоз Shui Spirit, це вже третє іноземне судно, яке зазнало російської атаки за останні чотири дні.

Ввечері 7 жовтня російські війська атакували Одесу, поціливши балістичною ракетою у цивільне судно під прапором Палау. Тоді, за даними місцевої влади, загинув українець, ще п’ятеро іноземців постраждали.

Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Одещину.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) і 24 614 зазнали поранень – в організації змогли підтвердити дані про цих людей. Водночас в ООН зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.

Генштаб ЗСУ заявив про успішний удар по базі зберігання «Шахедів» в Краснодарському краї РФ

Сили оборони України успішно уразили базу зберігання БпЛА «Шахед» поблизу населеного пункту Октябрьский в Краснодарському краї РФ, повідомляє у телеграмі Генеральний штаб ЗСУ.

Штаб заявляє про точне влучання в ціль, на території об’єкту спостерігалася вторинна детонація.

На цій базі, за наявною інформацією, зберігалося близько 400 ударних дронів.

«Знищення бази зберігання БпЛА «Шахед» суттєво знизить можливість російських окупантів тероризувати мирних мешканців українських міст та сіл. Бойова робота по військових цілях загарбників триває», – констатують у ЗСУ.

У Росії офіційно про це не повідомляють.

За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська регулярно запускають з Краснодарського краю «Шахеди» для атаки українських регіонів.

Також, як повідомляв раніше український Генштаб, вночі 9 жовтня Сили оборони України уразили російський військовий арсенал у Брянській області.

Від весни 2024 року різні регіони Росії, насамперед близькі до кордону з Україною, практично щодня зазнають обстрілів та атак БпЛА. Є руйнування цивільної інфраструктури, жертви та постраждалі серед мирних жителів. Міноборони Росії звинувачує в атаках ЗСУ, Київ ці повідомлення зазвичай офіційно не коментує.

Умєров про обіцяні Францією Mirage 2000: будуть оснащені так, щоб була перевага над РФ

Міністр оборони Рустем Умєров заявив, що винищувачі Mirage 2000, які Франція пообіцяла передати на початку наступного року, будуть оснащені так, щоб Україна мала перевагу у повітрі над Росією. Про це він сказав після зустрічі зі своїм французьким колегою Себастьяном Лекорню.

«Ми обговорювали, які платформи будуть передаватися, модернізацію, підготовку пілотів, інфраструктуру, авіоніку…Йдемо по графіку. Сподіваюсь, що скоро будемо мати їх у себе. Ці літаки будуть оснащені так, щоб ми мали перевагу (над ворогом – ред.)», – сказав він в ефірі національного телемарафону.

За його словами, під час зустрічі також обговорювалося, що Франція ще може передати Україні після надання Mirage 2000.

Напередодні Себастьян Лекорню анонсував, що Париж надасть Україні свої винищувачі Mirage 2000 на початку 2025 року. Він також заявив, що літаки будуть оснащені новою технікою: ракетами для повітряно-земляного бою та захистом від радіоелектронної боротьби.

У червні президент Франції Емманюель Макрон оголосив про початок підготовки пілотів і механіків для використання літаків Mirage 2000. Тоді Макрон відмовився називати точну кількість літаків.

У вересні міністр оборони України Рустем Умєров розповів, що крім винищувачів F-16, Україна може отримати інші літаки. Зокрема тривають консультації України з країнами-партнерами щодо поставок французьких винищувачів Mirage-2000, шведських Saab JAS-39 Gripen і німецько-британських Eurofighter Typhoon.

Влада України від початку повномасштабного вторгнення Росії просила Захід надати сучасні винищувачі F-16. У 2023 році кілька країн за згодою США ухвалили рішення передати Києву такі літаки.

Посли ЄС погодили позику для України на 35 мільярдів євро – журналіст

Посли Євросоюзу погодили позику для України на 35 мільярдів євро, повідомив редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода з питань Європи​ Рікард Юзвяк.

«Посли ЄС щойно погодили пакет допомоги на 35 мільярдів євро для України на 2025 рік. Але досі немає зеленого світла на продовження санкцій щодо російських активів центрального банку на 36 місяців замість нинішніх 6 місяців. Угорщина проти», – написав він у соцмережі Х.

Напередодні міністр фінансів Угорщини Міхай Варга заявив, що Будапешт не підтримає зміну в санкціях ЄС проти заморожених активів Росії, яка б дозволила надати Україні позику 35 мільярдів євро. За словами міністра, Будапешт хоче почекати з цим рішенням до виборів президента Сполучених Штатів у листопаді.

Виступаючи разом із ним, єврокомісар Паоло Джентілоні повідомив, що міністри висловили «майже одноголосну» підтримку внесенню поправок до режиму санкцій. Він припустив, що угоди вдасться досягнути під час зустрічі послів Євросоюзу у середу в Брюсселі. Зараз Угорщина головує в Раді ЄС, і їй доручено модерувати сесію.

У вересні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала кредит Україні на суму до 35 мільярдів євро «в рамках зобов’язання G7». Президент України Володимир Зеленський під час брифінгу з фон дер Ляєн уточнив, що ці кошти витратять передусім «на енергетику, на захист».

Також видання Bloomberg минулого місяця писало, що Сполучені Штати заявили Європейському Союзу, що нададуть 20 мільярдів доларів на масштабний пакет допомоги Україні на чолі з «Групою семи» (G7), якщо блок змінить свій режим санкцій проти Росії.

У червні G7 в принципі погодилася надати Україні безповоротну позику, яка буде погашена за рахунок прибутку, отриманого від заморожених російських активів на суму близько 280 мільярдів доларів, більша частина яких є в Європі.

США і ЄС спочатку домовилися про внески на схожі суми – близько 20 мільярдів доларів кожен, поки Вашингтон не зажадав від Європи більш тривалого режиму санкцій, щоб забезпечити збереження прибутків.

«Такий вирішальний чинник є»: командир роти БПЛА Фірсов про зброю перемоги та бої під Кураховим

Армія Росії перемкнула свою увагу зі штурмів околиць Покровська південніше – тепер найбільша кількість атак відбувається на Курахівському напрямку. Там у агресора і найбільші просування – протягом 7 та 8 жовтня DeepState повідомив про захоплення армією РФ Красногорівки та Желанного Першого, а також про успіхи біля Цукуриного, Гірника та у Максимільянівці. Судячи з карти, агресор хоче оточити Гірник і Курахівку, що дозволить йому підійти до найбільшого міста на півдні Донбасу під контролем України – Курахового.

Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) спитав у головного сержанта роти ударних БПЛА Єгора Фірсова, що із побратимами тримає Покровський напрямок – який зараз вигляд мають бої на півдні Очеретинського виступу, у кого наразі технологічна перевага у «війні дронів» та яка зброя потрібна Силам оборони для перемоги над агресором.

СБУ: в Україні винесли «один із перших» вироків за підпал авто військових

Суд у Кіровоградській області виніс «один із перших тюремних вироків» за підпал автомобіля військовослужбовців, повідомила Служба безпеки України 9 жовтня.

Рішення ухвалив Олександрійський міський районний суд Кіровоградщини. Як повідомляє СБУ, на основі зібраних відомством доказів обвинувачену в підпалі засудили до шести років позбавлення волі.

Засуджена – 28-річна жителька Олександрії, яка підпалила службовий «пікап» співробітника Національної гвардії на замовлення представників Росії.

«Для «звіту» про виконане завдання вона фіксувала свої дії на відео. Співробітники СБУ та Нацполіції затримали зловмисницю на гарячому, одразу після вчинення злочину», – заявляє служба.

Суд визнав жінку винною в перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань.

Раніше 9 жовтня уповноважений Верховної Ради Дмитро Лубінець повідомив, що запропонував парламенту запровадити відповідальність за посягання на здоров’я та майно військових.

У вересні Офіс генерального прокурора повідомив, що правоохоронці відкрили 196 кримінальних проваджень через підпали автівок військових, 169 паліям повідомлено про підозру.

У червні Національна поліція повідомляла, що російські спецслужби з метою дестабілізації ситуації в Україні заохочували неповнолітніх за гроші палити автомобілі військовослужбовців ЗСУ.

У Міненерго заявили про дострокове завершення ремонту атомних енергоблоків

«Енергоатом» успішно завершив ремонтну кампанію 2024 року і підготував до роботи в зимовий період всі дев’ять енергоблоків на АЕС, підконтрольних Україні, повідомило Міністерство енергетики.

«Всі доступні атомні блоки готові нести навантаження взимку… Входимо в опалювальний сезон з максимальним рівнем готовності», – цитує пресслужба Міненерго міністра Германа Галущенка.

У міністерстві уточнили, що 9 жовтня, на 11 днів раніше від запланованого терміну, «Енергоатом» вивів із планово-попереджувального ремонту ще один енергоблок однієї з АЕС.

В Україні діють три АЕС: Рівненська атомна електростанція (4 енергоблоки), Південноукраїнська атомна електростанція (3 енергоблоки) і Хмельницька атомна електростанція (2 енергоблоки). Запорізька атомна електростанція окупована російськими військовими з 2022 року.

У Міненерго наголошують, що значні пошкодження, завдані масованими атаками Росії, зокрема однією з найбільших атак на енергетику 26 серпня, і далі ускладнюють роботу енергосистеми. Крім того, російські війська не припиняють щоденних обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури.

За даними міністерства, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.

У місії ООН нещодавно заявили, що російські удари по енергетичній інфраструктурі України завдали значної шкоди і з наближенням зими можуть призвести до ще більш руйнівних наслідків.

На Сумщині оголосили примусову евакуацію дітей із родинами зі 101 населеного пункту

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України повідомляє, що через безпекову ситуацію ухвалили рішення про примусову евакуацію дітей з їхніми родинами із низки населених пунктів Сумщини.

«Йдеться про обов’язкову евакуацію у примусовий спосіб 497 дітей зі 101 населеного пункту Сумської області (90 населених пунктів Сумського району й 11 населених пунктів Конотопського району). Нагадаємо, що евакуація здійснюється безоплатно», – йдеться в повідомленні.

Раніше на Сумщині вже оголошували примусову евакуацію родин із дітьми з 90 населених пунктів Сумського району.

Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

«Маємо проблему з відірваними стволами»: начальник артилерії 93-ї ОМБр про війну і нагальні потреби

Про зміни в роботі артилерії протягом повномасштабного вторгнення Росії в Україну, неякісні снаряди та їхній вплив на ефективність стрільби, а також про те, чого не вистачає артилеристам на фронті окрім боєприпасів – в ексклюзивному інтерв'ю для Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповів начальник артилерії 93-ої ОМБр «Холодний Яр» Денис Попов.

Генштаб: війська РФ найбільш активні на Курахівському і Покровському напрямках

На фронті від початку доби 9 жовтня російські війська 80 разів атакували позиції українських сил, найбільш активно вони діяли на Курахівському і Покровському напрямках, повідомив Генеральний штаб ЗСУ станом на 16:00.

«За підтримки авіації з початку доби на Покровському напрямку окупанти здійснили 13 атак позицій наших захисників у районах Сухої Балки, Новоторецького, Миролюбівки, Променя, Лисівки, Сухого Яру і Селидового. Сили оборони, стримуючи ворожий натиск, вже відбили 12 атак противника, одне боєзіткнення триває дотепер. 21 боєзіткнення сьогодні відбулося на Курахівському напрямку, де загарбники найактивніше намагаються просунутися в районах Гірника, Новоселидівки, Цукуриного, Гострого, Георгіївки, Костянтинівки, Катеринівки й Антонівки. П’ять боїв досі тривають», – йдеться в повідомленні.

За даними Генштабу, бої також відбувалися на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Придніпровському напрямках.

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у незодавному звіті заявили, що російські війська не мають достатньої живої сили і матеріальних засобів, щоб продовжувати інтенсивні наступальні дії нескінченно довго, і нинішній наступ на сході України, ймовірно, досягне кульмінації «в найближчі місяці, якщо не тижні».

Зеленський анонсує Формулу миру з умовами «справедливого завершення війни» в листопаді

Україна намагається завершити війну «в справедливий спосіб», заявив президент Володимир Зеленський – про це він заявив на спільній пресконференції на третьому саміті «Україна – Південно-Східна Європа» в Хорватії 9 жовтня.

«З липня ми працюємо над Формулою миру, і в листопаді вона вже буде вся готова з усіма умовами, в яких прописане справедливе завершення війни. Це буде зроблено на другому Саміті миру», – заявив він.

Зеленський визнав, що виникає питання, як змусити Росію взяти участь у саміті та виконувати Формулу миру:

«Зараз Росія уникає чесної та відвертої дипломатії. І саме тому ми в Україні розробили план заходів, здатний виправити поточну ситуацію майбутнім Самітом миру. Це план, який забезпечить досягнення надійної стабільності, який позбавить Росію можливості далі погрожувати Європі. Цей план вже був представлений США, тепер ми ділимося ним з усіма нашими партнерами».

Зокрема, за словами президента, перший пункт плану стосується браку політичної впевненості в Європі й пропозицій щодо того, як це виправити.

«Це дозволить забезпечити Путіну геополітичну поразку», – додав він.

Прем’єр міністр Хорватії Андрей Пленкович, виступаючи разом із Зеленським, назвав підтримку України не лише виявом солідарності, а й захистом засадничих геополітичних безпекових інтересів.

«Росія своїми вчинками підірвала самі підвалини європейської безпеки, порушила основні принципи міжнародного правопорядку. Це пряма атака на суверенне право будь-якої держави обирати своє майбутнє», – сказав він.

Наприкінці вересня президент України Володимир Зеленський перебував з візитом у США, де він обговорив план перемоги з президентом США Джо Байденом та кандидатами в президенти Камалою Гарріс та Дональдом Трампом.

Після завершення візиту Зеленський заявив, що у США отримав «повну підтримку стратегії наближення миру – миру завдяки силі».

В Офісі президента заявили, що план перемоги України буде представлено українцям, але частково.

У Херсоні загинув чоловік через атаку російського дрона – влада

Ворог з дрона атакував Дніпровський район Херсона. Унаслідок атаки травм, несумісних з життям, зазнав чоловік поважного віку, повідомила обласна військова адміністрація 9 жовтня.

У момент удару чоловік їхав вулицею на велосипеді, йдеться у повідомленні.

Російські війська щодня регулярно атакують дронами українські регіони. Найчастіше про скиди вибухівок з російських дронів по цивільних повідомляє влада Херсонщини, Сумщини, Чернігівщини та Харківщини.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) і 24 614 зазнали поранень – в організації змогли підтвердити дані про цих людей. Водночас в ООН зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.

У світі зараз триває понад пів сотні воєн. Скільки людей загинуло в Україні та Газі – звіти

Станом на початок 2024 року у світі велося 59 воєн, це найбільший показник за останні майже пів століття. Такі дані оприлюднили у своїх звітах PRIO і Uppsala Conflict Data Program проєкт Уппсальського університету у Швеції, де аналізують збройні конфлікти (сучасна міжнародна термінологія використовує термін «конфлікт» для позначення воєн), що забирають понад тисячу життів на рік.

Про що йдеться у звітах? Головні тези передає Голос Америки.

Минулого року відбулася найбільша кількість міждержавних конфліктів з 1946 року, йдеться у висновках Інституту дослідження проблем миру в Осло (PRIO). Відповідно до аналізу, останні три роки характеризувалися найвищим рівнем насилля за останні три десятиліття, а 2023 рік виявився одним із найжорстокіших років після закінчення Другої світової війни.

Дані також показують різке збільшення кількості загиблих у боях, спричинене трьома збройними конфліктами:

  • громадянською війною в ефіопському регіоні Тиграй,
  • російським вторгненням в Україну
  • та бомбардуванням Гази
  • За оцінками шведських дослідників, у 2023 році загалом у боях загинуло 122 тисяч людей.

    Причому понад 71 тисяч людей були вбиті в Україні та близько 23 тисяч — у Газі менше ніж за три місяці 2023 року.

Україна розглядає скасування заборони на експорт безпілотників – FT

Україна розглядає скасування заборони на експорт безпілотників, щоб отримати додатковий дохід для нарощування виробництва, пише Financial Times.

Після початку повномасштабної війни 2022 року експорт військової продукції з України був заборонений, щоб закривати потреби власної армії. Але ресурси держави для оплати виробництва та постачання дронів обмежені, вказує FT. Це спонукає виробників безпілотників шукати за кордоном можливості отримати прибуток від продажу та залучити інвесторів.

Експорт безпілотників може принести Україні до 20 мільярдів доларів, стверджується у статті. Голова економічного підкомітету Верховної Ради Олександр Маріковський каже, що це «якраз ті гроші, яких нам бракує». За його словами, у ситуації, коли єдиними замовниками є держава та фонди, виробники часто стикаються з короткостроковими чи відкладеними контрактами та не мають довгострокових гарантій для купівлі й тестування дорогих компонентів.

Ще один аргумент на користь скасування заборони на експорт, який наводить Маріковський, полягає у побоювання витоку мізків та скорочення податкових надходжень, тому що деякі компанії переносять виробництво до інших країн. Зокрема, так зробила компанія Ukrspecsystems, яка перемістила виробництво до Польщі у спробі обійти заборону на експорт.

У галузі також сподіваються, що зняття заборони на експорт спонукатиме західних партнерів виділити допомогу українським виробникам, пише FT.

Під час російсько-української повномасштабної війни роль безпілотників значно зросла. На лінії фронту для ЗСУ вони частково компенсують перевагу сил РФ в артилерії. Також вони стали незамінними для далеких, за сотні кілометрів, ударів по військових об’єктах на території Росії – за умов, коли західні партнери України не наважуються надати Києву дозвіл на застосування з цією метою далекобійних ракет виробництва США, Великої Британії та Франції.

ОВА: кількість постраждалих через вчорашні обстріли Харкова зросла до 42, у лікарнях 16 людей

Через обстріли Харкова 8 жовтня загинули дві людини, ще 42 – зазнали поранення, серед них дві дитини 10-ти та 16-ти років, повідомила обласна військова адміністрація.

«До медзакладів було госпіталізовано 25 постраждалих, в тому числі 16-річний хлопець у стані середньої важкості з різаними ранами нижніх кінцівок та акубаротравмою. Дитині 10 років надали допомогу на місці», – розповіла місцева влада.

За даними ОВА, на ранок 9 жовтня в лікарнях залишається 16 людей, двоє у тяжкому стані: 35-річна жінка з вибуховим пораненням та черепно-мозковою травмою та 46-річний чоловік, який зазнав черепно-мозкової травми і травми нижньої кінцівки.

Вранці, 8 жовтня, російські війська атакували Харків авіабомбами. Зафіксоване влучання в Індустріальному районі міста. За попередньою інформацію, пошкоджене цивільне виробництво.

Увечері війська обстріляли Салтівський район ФАБ-250. Пошкоджені 16 будинків. Загинули дві людини.

Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) і 24 614 зазнали поранень – в організації змогли підтвердити дані про цих людей. Водночас в ООН зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.

Генштаб ЗСУ підтвердив удар по російському арсеналу в Брянській області

Сили оборони України уразили російський військовий арсенал у Брянській області, повідомив Генеральний штаб ЗСУ 9 жовтня.

«Сьогодні вночі підрозділи Сил безпілотних систем Збройних сил України у взаємодії з іншими складовими Сил оборони завдали вогневого ураження по 67-му арсеналу Головного ракетно-артилерійського управління міністерства оборони російської федерації, що в Брянській області. За наявною інформацією на території складу зберігалися боєприпаси до ракетно-артилерійського озброєння, зокрема й ті, що надійшли з КНДР, а також керовані авіаційні бомби. Значна частина з них розміщувалася просто неба», – ідеться в повідомленні.

За даними Генштабу ЗСУ, «зафіксовано вибухи на території об’єкта, відомо про перекриття місцевою владою дороги в районі арсеналу, результати бойової роботи уточнюються».

На думку українських військових, ураження таких арсеналів «суттєво знижує наступальний потенціал окупантів на загрозливих напрямках».

Раніше 9 жовтня в міністерстві оборони Росії заявили, що упродовж ночі над російськими регіонами сили ППО збили 47 українських безпілотників, з них над Брянською областю — 24. Очільник регіону Олександр Богомаз про постраждалих та руйнування на землі не повідомляв. Місцеві видання писали, що вночі сирени було чути у Карачевському районі. Телеграм-канал «Приграничье Брянськ» опублікував відео, на якому чути гуркіт та звуки вибухів, і стверджує з посиланням на підписників, що після атаки дронів спалахнув місцевий склад (що було на складі, не уточнюється).

Голова Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки та оборони України Андрій Коваленко стверджує, що на складі зберігалися боєприпаси, зокрема з КНДР, а також керовані авіабомби.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG