Рада звільнила від мобілізації всіх українців віком до 25 років – депутати
Верховна Рада схвалила в цілому закон 11379-д, який передбачає звільнення від мобілізації українців віком до 25 років. Про це повідомили із зали засідань депутати Олексій Гончаренко (фракція «Європейська солідарність») і Ярослав Железняк (фракція «Голос»).
«Нарешті зробили це! Я давно добивався цього, бо це ганьба – мобілізовувати дітей. Далі буду добиватись демобілізації!» – написав Гончаренко.
Мобілізація громадян України віком від 18 до 25 років відбувалася завдяки юридичній колізії, яка дозволяла переведення «обмежено придатних у воєнний час» зі списку призовників до списку військовозобов’язаних – тобто категорію тих, кого можна мобілізувати.
Таким чином, на відміну від здорових однолітків до 25 років, які не підходили до мобілізації за віком, до війська мобілізовували тисячі чоловіків, яких свого часу визнали «обмежено придатними у воєнний час».
Закон 11379-д не передбачає демобілізації громадян, уже мобілізованих до ЗСУ завдяки існуванню попередніх законодавчих норм.
«Відкупитися від армії». Думки з фронту про те, як подолати корупцію у МСЕК та ТЦК
Бойові бригади ЗСУ стримують наступ російських військ в умовах хронічної нестачі особового складу. Після двох років оборони міста 72-а бригада ЗСУ була вимушена вийти з Вугледара в умовах, коли супротивник мав перевагу у живій силі у 9 разів, заявив новий командир 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Олександр Охріменко.
А в цей час слідчі ДБР знайшла купи доларів і євро готівкою, прикраси та дорогі годинники у помешканні керівниці Хмельницької МСЕК, органу, який ухвалює рішення чи придатна людина для військової служби.
Радіо Свобода аналізує чи можливо подолати корупцію у ВЛК, центрах медико-соціальної експертизи (МСЕК) та ТЦК.
7 жовтня суд у Києві обрав запобіжний захід очільниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи – про це повідомив Офіс генерального прокурора. З відкритих даних очевидно, що йдеться про Тетяну Крупу.
Увагу до цієї справи прикули особливо великі обсяги готівки, яку знайшли у чиновниці вдома під час обшуку, а саме майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах, повідомила пресслужба ДБР 4 жовтня.
Ймовірно, такі кошти Крупа та її син, якого ДБР також підозрює у незаконному збагачені, могли зібрати з хабарів від тих, хто хотів ухилитися від мобілізації, вважає слідство. ДБР розпочало кримінальне провадження щодо незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які намагаються уникнути військової служби. Саме МСЕК ухвалює такі рішення.
Адвокати не погоджуються зі звинуваченням і будуть оскаржувати рішення про затримання Тетяни Крупи.
Головний прокурор Карім Хан про страти українських військових: МКС може взятися за ці справи
Міжнародний кримінальний суд (МКС) має мандат розслідувати випадки імовірних страт військовополонених, які відбуваються в Україні. Про це на зустрічі з українськими журналістами в МКС у Гаазі сказав головний прокурор МКС Карім Хан, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Кожне положення Римського статуту… можна застосувати, вони всі мають значення. Наша робота полягає у тому, щоб застосовувати методологічний підхід, організовувати стратегію розслідування. І послання має бути уже чітким: незалежно від того, чи є хтось головою держави, уряду, командиром або піхотинцем, як каже генеральний секретар (ООН), навіть війни мають правила, і ніхто не має права страчувати цивільну людину або військовополоненого, який склав зброю. І якщо така людина діє безкарно, то це може бути в юрисдикції МКС, адже ми маємо юрисдикцію щодо подій в Україні», – сказав Хан.
За останніми даними Офісу генпрокурора, українські правоохоронці мають дані про страту російськими військовими 93 українських військовополонених. В ОГП вказували, що 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовані в 2024 році, але тенденція стала фіксуватися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні 26 березня представила звіт, у якому, поміж іншого, вона зафіксувала страти щонайменше 32 українських військовополонених у 12 окремих випадках у період з грудня 2023 до лютого 2024 року, що «значно більше, ніж за будь-який з попередніх періодів».
17 березня 2023 року Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт російського президента Володимира Путіна та уповноваженої при президенті Росії з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Це рішення ухвалено у зв’язку з імовірною відповідальністю за воєнний злочин – незаконну депортацію дітей.
На Харківщині ЗСУ фіксують збільшення використання снарядів з Північної Кореї
На Харківщині біля Вовчанська українські військові фіксують збільшення використання армією РФ снарядів виробництва Північної Кореї, йдеться у повідомленні ОТУ «Харків» 9 жовтня.
«Оперативна обстановка на Харківському напрямку суттєвих змін не зазнала та залишається складною. Сили оборони України продовжують стримувати натиск російських окупаційних військ», – вказано у дописі.
Раніше очільник Головного управління розвідки українського Міноборони Кирило Буданов зазначив, що військова допомога, яку Росії надає Північна Корея, завдає Україні найбільшої шкоди.
Президент Росії Володимир Путін відвідав столицю КНДР у червні, там він підписав угоду про взаємну оборону з Кім Чен Ином.
Західні держави звинувачують Північну Корею в продажу всупереч санкціям боєприпасів до Росії, яка вже понад два з половиною роки веде повномасштабну війну проти України.
Балістична атака на Полтавщину: пошкоджено промисловий обʼєкт – Пронін
Унаслідок російської атаки Полтавщини трьома балістичними ракетами є пошкодження промислового обʼєкта, повідомив голова обласної адміністрації Філіп Пронін 9 жовтня.
За попередньою інформацією місцевої влади, ніхто не постраждав.
Ввечері, 8 жовтня, війська РФ завдали удару по Полтавщині трьома балістичними ракетами «Іскандер-М», а також атакували Україну 22-ма ударними БПЛА. За даними Повітряних сили ЗСУ, збито 21 БПЛА в Одеській, Вінницькій та Київській областях.
Напередодні ввечері у соцмережах писали про звуки вибухів в області. Пронін зазначав, що, за попередньою інформацією, обійшлося без влучань по цивільній інфраструктурі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) та 24 614 зазнали поранень. В організації зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
Упродовж ночі над російськими регіонами сили ППО збили 47 українських безпілотників, стверджують у міністерстві оборони Росії зранку 9 жовтня.
Найбільше дронів, за цим повідомленням, було збито над Брянською областю — 24. Очільник регіону Олександр Богомаз про постраждалих та руйнування на землі не повідомляв. Місцеві видання писали, що вночі сирени було чути у Карачевському районі. Телеграм-канал «Приграничье Брянськ» опублікував відео, на якому чути гуркіт та звуки вибухів, і стверджує з посиланням на підписників, що після атаки дронів спалахнув місцевий склад (що було на складі, не уточнюється).
Голова Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки та оборони України Андрій Коваленко стверджує, що на складі зберігалися боєприпаси, зокрема з КНДР, а також керовані авіабомби. За його словами, на Брянщині українські дрони вразили 67-й арсенал Головного ракетно-артилерійського управління Міноборони (ГРАУ).
Ще п’ять безпілотників протягом ночі були знищені над Бєлгородською областю, по два – над Курською та Ростовською, один – у Краснодарському краї, 13 – над акваторією Азовського моря, заявили в Міноборони.
За добу на фронті зафіксовано 172 боєзіткнення, найбільше на Курахівському напрямку – Генштаб
Протягом минулої доби зафіксовано 172 бойових зіткнення. Найбільше атак залишається на Покровському і Курахівському напрямках, йдеться у ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України.
«На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 40 атак. Найактивніше окупанти намагалися просунутися вперед в районах населених пунктів Катеринівка та Антонівка. Окрім того, ворог атакував у бік Цукуриного, Новоселидівки, Гірника, Максимільянівки, Георгіївки, Костянтинівки, Курахівки, Ізмайлівки, Гострого, Курахового та Водяного», – йдеться у зведенні.
На Покровському напрямку ЗСУ зупинили 37 штурмових і наступальних дій у бік населених пунктів Суха Балка, Новоторецьке, Промінь, Сухий Яр, Лисівка, Крутий Яр, Новогродівка та Селидове. Також на Лиманському напрямку відбулося 19 атак поблизу Макіївки, Греківки, Вишневого, Нововодяного, Торського, Невського, Новосадового та Діброви, кажуть військові.
«На Куп’янському напрямку за добу відбулося 18 атак загарбників. Сили оборони відбивали штурмові дії противника неподалік Синьківки, Петропавлівки, Новоосинового, Вишневого, Степової Новоселівки, Лозової та Кругляківки», – вказано у зведенні.
Активними війська РФ були і на Торецькому напрямку, де відбулося 12 атак неподалік Торецька, Неліпівки та Диліївки.
Загалом російська армія наступала на 11 напрямках та контратакувала у Курській області РФ.
Напередодні речниця оперативно-тактичного угруповання «Луганськ» Анастасія Бобовнікова повідомила, що ситуація в Торецьку на Донеччині постійно змінюється, сили РФ зайшли на східну околицю.
А речник Обʼєднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють» Артем Джепко в ефірі Радіо Свобода 8 жовтня заявив, що російські сили зайшли у Торецьк вулицею Центральна і дійшли до шахти «Центральна», проте ситуація в місті залишається динамічною.
Діти на лінії фронту. Чому не спрацьовує примусова евакуація?
Діти війни. Як їх врятувати?
Російська армія продовжує сунути на Донбасі. Деякі військові аналітики прогнозують відхід ЗСУ з кількох великих міст Донеччини. Бої наближаються до міст, в яких досі є цивільні люди. А також діти.
За даними Генпрокурати України станом на ранок 21 серпня 2024 року внаслідок російської агресії загинули 570 українських дітей, щонайменше 1523 – зазнали поранення різного ступеня тяжкості. Протягом вересня і початку жовтня ці цифри зросли.
«Найбільше постраждало дітей у таких областях: Донецькій – 578, Харківській – 409, Дніпропетровській – 165, Херсонській – 170, Київській – 133, Запорізькій – 130», – йдеться в повідомленні.
За два з половиною роки повномасштабної війни Україна так і не розробила правових механізм, як вивезти дітей з лінії фронту без згоди їхніх батьків.
При цьому є батьки, які відмовляються виїжджати і дати вивезти дітей.
- Що передбачає примусова чи обов’язкова евакуація?
- Чому вона не працює так, як мала б?
- Хто відповідає за безпеку дітей на лінії фронту: батьки чи держава?
- І чи можна було б вивезти дітей навіть без згоди їхніх батьків, щоб уникнути смертей і каліцтв?
ОВА: унаслідок атаки «Шахедами» на Одещині постраждало пʼятеро людей
Внаслідок нічної атаки БПЛА в Одеському районі пошкоджено скління та фасад девʼятиповерхівки. Травмовано пʼятьох осіб, троє з них госпіталізовані у стані середнього ступеня тяжкості, повідомив 9 жовтня очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Також сталося займання мансардного поверху недобудови. Пожежу, площею 400 квадратних метрів, оперативно ліквідували. Пошкоджено скління корпусу одного з медичних закладів», – йдеться у дописі.
Ввечері, 8 жовтня, війська РФ завдали удару по Полтавщині трьома балістичними ракетами «Іскандер-М», а також атакували Україну 22-ма ударними БПЛА. За даними Повітряних сили ЗСУ, збито 21 БПЛА в Одеській, Вінницькій та Київській областях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) та 24 614 зазнали поранень. В організації зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
Армія РФ атакувала Полтавщину балістичними ракетами, збито 21 БПЛА – Повітряні сили
Війська РФ завдали удару по Полтавщині трьома балістичними ракетами «Іскандер-М» із Курської області, а також атакували Україну 22-ма ударними БПЛА, повідомили 9 жовтня Повітряні сили Збройних сил України.
«В результаті протиповітряного бою збито 21 ворожий БПЛА в Одеській, Вінницькій та Київській областях. Ще один ударний безпілотник повернув у напрямку Росії», – йдеться у повідомленні.
Ввечері, 8 жовтня, російські війська знову запустили по території України ударні БПЛА, через що у низці областей оголосили повітряну тривогу. Влада повідомила про роботу ППО у Київській області.
Також повітряні сили ЗСУ попереджали про швидкісну ціль на Полтаву та Кременчук. У соцмережах писали про звуки вибухів.
Згодом голова Полтавської обласної адміністрації Філіп Пронін написав, що, за попередньою інформацією, обійшлося без влучань по цивільній інфраструктурі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) та 24 614 зазнали поранень. В організації зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
Прокуратура: вночі війська РФ обстріляли медичний заклад на Херсонщині, є поранені
Вночі, 9 жовтня, російські військові вдарили по геріатричному центру на Херсонщиниі, постраждало двоє медпрацівників – розпочато розслідування, повідомила обласна прокуратура.
За даними правоохоронців військові РФ обстріляли з артилерійської зброї Степанівку у Херсонському районі.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Одещину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) і 24 614 зазнали поранень – в організації змогли підтвердити дані про цих людей. Водночас в ООН зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
За добу Росія втратила ще 1150 військових та майже 20 артсистем – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 664 120 своїх військових, зокрема 1150 – за останню добу – такі дані станом на ранок 9 жовтня навів український Генштаб.
Щодо втрат у техніці РФ, то в українському командуванні навели такі:
- танків – 8944 (+4 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 17 751 (+11)
- артилерійських систем – 19 222 (+19)
- РСЗВ – 1223
- засобів ППО – 973
- літаків – 368
- гелікоптерів – 328
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 16 718 (+31)
- крилатих ракет – 2618
- кораблів /катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн –26240 (+55)
- спеціальної техніки –3385 (+12)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal.
Видання виходить із неофіційних підрахунків, у тому числі західних розвідок, вказуючи, що визначити точну кількість загиблих і поранених – складно, оскільки Росія й Україна відмовляються оприлюднювати офіційні дані або оприлюднювали цифри, яким багато хто не довіряє.
Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Влада трьох областей Росії заявила про атаку БПЛА
Влада Краснодарського краю, Брянської та Ростовської областей РФ заявила у ніч на 9 жовтня про атаку безпілотників і роботу ППО.
Губернатор російського Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв повідомив, що у селі Шабельське внаслідок падіння уламків БПЛА в приватному домоволодінні вибило скло. Також було пошкоджено газову трубу. Ніхто не постраждав.
Також губернатор Брянської області Олександр Богомаз написав про знищення силами ППО Росії 12 дронів.
Губернатор Ростовської області Росії Василь Голубєв стверджує, що за ніч над областю було збито 10 українських безпілотників.
«Знищено 10 БПЛА літакового типу, у т. ч. один – у районі Новошахтинська і дев'ять – на південному заході регіону. Унаслідок падіння уламків у Кагальницькому районі виникла ландшафтна пожежа, яку оперативно загасили», – йдеться у дописі.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в російські регіони регулярно прилітають бойові дрони, внаслідок чого є руйнування і жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Здебільшого Київ ці повідомлення не коментує.
«Середня позиція». Що розповіли кадировці в українському полоні
У вересні в мережі з'явилося відео з п'ятьма кадировцями, які опинилися в полоні під час наступу ЗСУ в Курській області. Після його появи командир спецназу «Ахмат» Апті Алаудінов заявив, що не вважає за потрібне обмінювати тих чеченців, хто здався в полон добровільно. Він додав – ті, хто здався без опору, «не заслуговують на життя», і закликав «зробити все, щоб їх убили».
Про те, як вдалося відзняти відео з полоненими кадировцями, в яких умовах вони утримуються і чи чекають на обмін, Кавказ. Реалії (Радіо Свобода) розпитало українського фотокореспондента Яна Доброносова.
«Зараз у Чеченській республіці йде така диктація (диктатура. – ред.), що ось самому треба приїхати і дізнатися. Примусово [відправляють на війну]», – це слова одного із полонених кадировців, колишнього голови одного з чеченських селищ.
Він стверджує, що був рядовим, потрапив у полон 14 серпня в Суджанському районі, спротиву не чинив, а воювати його відправили примусово.
Усе, що говорять військовополонені треба оцінювати з огляду на те, що вони перебувають в умовах несвободи.
Розмову із цим полоненим кадирівцем записав український фотокореспондент Ян Доброносов.
У Приморському на Запоріжжі в авто влучив російський FPV-дрон, чоловік загинув – ОВА
71-річний чоловік загинув, 67-річна жінка зазнала поранення у селі Приморському Запорізької області внаслідок російської атаки 8 жовтня, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Пенсіонери їхали автівкою по Приморському, коли в їхню машину влучив FPV-дрон. Чоловік від отриманих травм загинув на місці, жінка з пораненнями доставлена до лікарні», – написав він у телеграмі.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) і 24 614 зазнали поранень – в організації змогли підтвердити дані про цих людей. Водночас в ООН зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
Сили РФ протягом дня КАБами атакували Сумщину, є загиблі – влада
Російській війська протягом дня здійснили 22 обстріли прикордонних територій і населених пунктів Сумської області, загинули дві людини, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
За даними місцевої влади, Миколаївська, Хотінська, Юнаківська, Миропільська, Річківська, Білопільська, Краснопільська, Новослобідська громади зазнали ударів переважно керованими авіабомбами.
«Сьогодні вранці з ворожого літака здійснено пуск авіабомб КАБ (4 вибухи) по території Есманьської громади. Внаслідок авіаудару загинули двоє місцевих жителів», – йдеться у повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) та 24 614 зазнали поранень. В організації зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
Лубінець: з окупованих територій вдалося повернути ще сімох українських дітей
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що з окупованих територій вдалося повернути 7 українських дітей.
«Чотири родини із Херсонської, Запорізької та Луганської областей, які жили під тиском російської окупації, нарешті вирвалися на волю. Це вдалося здійснити в межах реалізації затвердженого плану дій президента України Bring Kids Back UA. На ТОТ сім’ї були змушені підкорятися жорстким умовам окупантів – отримувати російські паспорти, віддавати своїх дітей до російських шкіл», – написав він у телеграмі.
Як повідомив керівник благодійної організації Save Ukraine Микола Кулеба, загалом станом на 8 жовтня спільними зусиллями його організації та Bring Kids Back UA вдалося повернути вже 511 дітей, з яких 117 – сироти.
За даними України, за час війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт Путіна та Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій та переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
Зеленський ввів у дію санкції РНБО проти «тих, хто зрадив Україну», та військового виробництва Росії
Президент України Володимир Зеленський підписав укази, якими ввів у дію два рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування санкцій. Про це він повідомив у зверненні 8 жовтня, також укази з’явилися на сайті Офісу президента.
«Ми продовжуємо нашу санкційну роботу – сьогодні застосовано два нових пакети санкцій. Щодо тих, хто зрадив Україну, також щодо військового виробництва в Росії – тих юридичних і фізичних осіб, які працюють на терор», – заявив Зеленський.
Він додав, що Україна продовжить синхронізувати свій санкційний тиск із «усіма у світі, хто так само, як і українці, хоче справжнього миру».
Серед юридичних осіб, проти яких запровадила санкції РНБО – російські та китайські компанії, в тому числі державна корпорація «Ростєх» і кілька підприємств авіаційніої галузі.
Під персональні санкції потрапили, зокрема, адвокатка Тетяна Монтян, яку в Україні підозрюють у виправдовуванні російської агресії, та судді, які працюють на окупованих територіях, зокрема, Тетяна Шкляр і Ганна Гуло.
Крім того, РНБО запровадила обмежувальні заходи проти чотирьох компаній, зареєстрованих на Кіпрі.
У Торецьку залишається близько 1200 цивільних – начальник МВА
На території Торецька Донецької області, куди зайшли російські військові, залишається більше ніж тисяча цивільних, які не мають бажання виїжджати з міста, повідомив в ефірі Радіо Свобода («Свобода.Live») начальник Торецької міської військової адміністрації Василь Чинчик.
«Залишається близько 1200 осіб цивільних на території безпосередньо самого Торецька. І, на жаль, ці особи, які залишилися, вже не мають бажання виїжджати. Це, скажімо так, 5, 10, 15 осіб, які переміщуються з території громади. Ми, зі свого боку, працівники Національної поліції, військової адміністрації і ДСНС, в разі надходження відповідних заяв, докладаємо всіх зусиль, щоб вивезти населення», – каже Чинчик.
Окрім того, за його словами, на території громади немає жодної вцілілої будівлі, яка б не постраждала внаслідок обстрілів.
«Відповідно, населення змушене переховуватися в укриттях, які залишилися на даний час в місті. Відсутнє централізоване водопостачання, електропостачання, газопостачання», – пояснює Чинчик.
Напередодні речниця оперативно-тактичного угруповання «Луганськ» Анастасія Бобовнікова повідомила, що ситуація в Торецьку на Донеччині постійно змінюється, сили РФ зайшли на східну околицю.
А речник Обʼєднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють» Артем Джепко в ефірі Радіо Свобода 8 жовтня заявив, що російські сили зайшли у Торецьк вулицею Центральна і дійшли до шахти «Центральна», проте ситуація в місті залишається динамічною.
У Генштабі ЗСУ станом на 16:00 8 жовтня повідомляли, що на Торецькому напрямку російські війська, за підтримки авіації, зосередили свої зусилля в районах Торецька і Неліпівки, де відбулося вісім боєзіткнень.
Через удар РФ по Костянтинівці загинула людина, пошкоджені 17 багатоповерхівок – ОВА
Через російський удар по Костянтинівці щонайменше одна людина загинула, шестеро поранені, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Сьогодні ввечері росіяни скинули на місто три керовані авіабомби, поцілили у два житлові будинки та зруйновану раніше будівлю. Пошкоджені 17 багатоповерхівок, 3 освітні заклади, 3 газогони і 7 автівок», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) та 24 614 зазнали поранень. В організації зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.