Генштаб: на фронті було 197 зіткнень, найбільше – на Курахівському напрямку
На фронті протягом минулої доби відбулося 197 бойових зіткнень, найбільше – 59 – на Курахівському напрямку, свідчать дані українського Генштабу.
«Сили оборони продовжують стримувати ворога на Курахівському напрямку. В районах населених пунктів Гірник, Новодмитрівка, Курахівка, Костянтинівка, Максимільянівка, Антонівка, Курахове, Водяне окупанти 59 разів намагалися прорвати українські оборонні рубежі», – йдеться в повідомленні.
46 атак, за даними командування, минулої доби українські військові відбили на Покровському напрямку, де російські сили намагалися просунутися неподалік населених пунктів Михайлівка, Воздвиженка, Миролюбівка, Новотроїцьке і Сухий Яр. «Основні ж зусилля ворог зосереджував у районах Селидового і Променя, де відбулося відповідно 22 і 9 боєзіткнень», – йдеться в повідомленні.
На Сумщині повідомляють про знеструмлення після удару РФ по критичній інфраструктурі
Російські війська в ніч на 21 жовтня завдали удару по критичній інфраструктурі Роменського району, внаслідок чого кілька населених пунктів залишилися без світла, повідомила Сумська обласна військова адміністрація.
«Аварійно-рятувальні служби працюють. Електропостачання відновлюється», – заявили в ОВА.
За даними влади, вночі в небі над Сумщиною українські військові знищили чотири запущені Росією «Шахеди».
В ОВА зазначили, що протягом попередньої доби російські сили здійснили 37 обстрілів прикордонних територій і населених пунктів Сумської області, у Шалигинській громаді загинув цивільний житель.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Війну треба закінчити швидко, або всім буде дуже погано», «це вимагає рішучості НАТО»... На Заході триває обговорення «плану Зеленського» і авторитетні західні ЗМІ оприлюднюють реакції на нього різних експертів та політиків. І хоч думки з оцінками «плану перемоги» різняться, експерти сходяться на тому, що настав поворотний пункт і все не може тривати далі так, як раніше. Однією з ознак цього вони називають залучення Росією до війни підрозділів армії Північної Кореї.
Голос Америки зібрав думки експертів та названі ними потенційні сценарії закінчення війни Росії проти України.
Три наймовірніші сценарії та їхні наслідки
Геміш Де Бреттон-Гордон, колумніст The Telegraph і колишній офіцер британської армії вважає, що є лише три можливі варіанти завершення російсько-української війни у нинішній критичний період та озвучив їхні наслідки для Європи і світу.
Найгіршим із них він назвав перемогу Росії.
Це, каже Бреттон-Гордон, фактично призведе до війни з НАТО, де Британія опиниться на передовій «незважаючи на недостатню кількість ресурсів і занедбану армію».
Найкращим сценарієм оглядач назвав припинення вогню на українських умовах, коли Росія поступиться всіма незаконно окупованими нею територіями, а Україна повернеться до своїх кордонів 2014 року.
«Однак досягнення цього вимагає повної відданості НАТО та повної підтримки плану Зеленського», – наголошує експерт.
Третій і найбільш ймовірний результат, каже він (у разі, якщо план Зеленського проігнорують) – припинення вогню на російських умовах, тобто території, незаконно окуповані Росією, будуть визнані російськими.
Бреттон-Гордон застерігає: «Це, на додаток до жахливих страждань людей у цих регіонах, не принесе довготривалого миру в Європі».
Уряд Британії оглядач звинувачує у «втраті інтересу до України» та нерозумінні військових і стратегічних наслідків «дозволу» для Росії досягти успіху в її агресії проти суверенної України.
До того ж, нагадує Бреттон-Гордон, Росія має набагато більш серйозну загрозу, ніж ядерна зброя – хімічну зброю, такі як «Новачок». При цьому, каже експерт, Захід поки не показав, що має хоч щось для стримування цієї загрози.
«Якщо ми не зможемо повністю підтримати план Зеленського, це лише додасть сміливості Путіну, який і так важає більшість західних лідерів слабкими та нездатними ухвалювати сміливі рішення», – каже Бреттон-Гордон.
Він також заявив, що Європі час серйозно озброюватися з огляду на «присутність Північної Кореї у Європі».
У Кривому Розі через ракетний удар РФ постраждали чотири людини – ОВА
Чотири людини постраждали через ракетний удар по Кривому Рогу, якого російській війська завдали ввечері 20 жовтня, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Поранена 12-річна дівчинка. Її стан, на щастя, задовільний. Лікуватиметься вдома. Серед потерпілих – і 22-річний чоловік та жінки 36 й 63 років. Всім надали необхідну меддопомогу», – написав Лисак у телеграмі.
За його словами, пошкоджені готель, п’ять багатоповерхівок, об’єкт культури, банк, два магазини і 14 автомобілів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Радіо Свобода Weekly: РНБО розгляне питання про «внутрішнього ворога» України
Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цій добірці.
Зеленський розповів про «внутрішнього ворога» і «нахабство людей, зокрема прокурорів»
Президент України Володимир Зеленський анонсував проведення засідання Ради національної безпеки і оборони, присвячене роботі медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).
«На жаль, у тилу тут, в Україні, стаються речі, з якими жодних ворогів не треба. Це реально внутрішній ворог. Те, що відбувається із МСЕК та нахабством людей, зокрема прокурорів, які скористались своїми зв’язками з МСЕК та оформили собі фальшиві інвалідності. Я чекаю від правоохоронців зокрема, передусім – СБУ, ДБР, Офісу Генпрокурора – відповідних швидких жорстких рішень. Призначив РНБО», – зазначив Зеленський 20 жовтня у відеозверненні.
На початку жовтня стало відомо, що Державне бюро розслідувань підозрює керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК) та її сина на незаконному збагаченні. Під час обшуків у них знайшли готівкою майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах. Про це тут
Генштаб ЗСУ: втрати Росії у війні перевищили 680 тисяч військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 680 230 своїх військових, зокрема 1710 – за останню добу – такі дані станом на ранок 21 жовтня наводить український Генштаб.
Крім того, в українському командуванні навели дані про втрати російської техніки:
- танки ‒ 9071 (+24 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 18175 (+64)
- артилерійські системи – 19589 (+24)
- РСЗВ – 1232
- засоби ППО ‒ 979 (+1)
- літаки – 369
- гелікоптери – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 17333 (+46)
- крилаті ракети ‒ 2624
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 27034 (+47)
- спеціальна техніка ‒ 3479 (+3).
Вибори в Молдові: Санду звинуватила «злочинні групи» в спробі «підірвати демократичний процес»
Президентка Молдови Мая Санду після виборів у цій країні заявила, що голосування зазнало «безпрецедентного» нападу з боку «злочинних груп», які намагалися купити сотні тисяч голосів у спробі «підірвати демократичний процес».
Голосування на виборах президента Молдови і референдумі щодо вступу в ЄС проходило 20 жовтня на тлі заяв про втручання Росії у виборчий процес.
«Ми чекаємо на остаточні результати, і ми відповімо твердими рішеннями», – сказала Санду.
Представники виборчої комісії повідомили, що повні попередні результати будуть оприлюднені близько 10-ї години ранку за місцевим часом 21 жовтня.
За оприлюдненими на цей час даними, Санду лідирує в першому турі президентських виборів із майже 37% голосів.
ISW: українські сили нещодавно просунулися на північ від Суджі
Українські сили нещодавно просунулися на північ від Суджі на тлі продовження боїв у Курській області Росії, пише у своєму звіті, опублікованому в ніч на 21 жовтня американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Геолоковані кадри, опубліковані 20 жовтня, показують, що українські сили нещодавно просунулися на схід від Черкаського Порічного (на північ від Суджі). Російські джерела стверджували, що російські війська атакували на північ від Суджі біля Малої Локні й на південний схід від Суджі біля Плехова, а українські сили атакували на південний схід від Коренєва поблизу Кругленького і Леонідова», – йдеться у звіті.
«Пов’язаний із Кремлем російський воєнний блогер заявив, що інформація про захоплення російськими військами Плехово є непідтвердженою. Повідомляється, що в районі Зеленого Шляху (на південний схід від Коренєва) діють підрозділи 155-ї ОМБР РФ, а в Курській області – підрозділи розвідгрупи «Алабай», – додали аналітики.
В ISW зазначили, що ані українські, ані російські джерела не повідомляли про наземні атаки в Глушковському районі (на захід від головного українського виступу в Курській області РФ) 20 жовтня.
У Києві після удару дронів зафіксували падіння уламків, одна людина постраждала – КМВА
У Києві внаслідок чергового російського удару безпілотниками в ніч на 21 жовтня зафіксували падіння уламків у Дніпровському, Голосіївському і Соломʼянському районах, повідомив голова міської військової адміністрації Сергій Попко.
За його словами, зараз відомо про одного потерпілого у Соломʼянському районі: медики зафіксували у чоловіка опіки обличчя, від госпіталізації постраждалий відмовився.
«Вночі російські дрони знову намагалися вдарити по столиці. Повітряна тривога в Києві тривала понад 5 годин. Російські БпЛА заходили в бік столиці з різних напрямків. Але силами усіх складових Сил оборони всі безпілотники, а це приблизно до десятка БпЛА ворога, які загрожували місту, були знешкоджені», – йдеться в повідомленні.
У Харкові зростає число поранених через удар РФ, частина міста знеструмлена – Синєгубов
У Харкові, який увечері 20 жовтня зазнав удару російськими керованими авіабомбами, зростає число поранених.
За даними, які наводить голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, станом на 23:03 було семеро постраждалих, із них чотирьом знадобилася госпіталізація.
«Частина Харкова внаслідок ударів окупантів без електропостачання. Профільні служби працюють над відновленням», – додав Синєгубов.
Міський голова Харкова Ігор Терехов написав про дев’ятьох постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область.
Зеленський розповів про «внутрішнього ворога» і «нахабство людей, зокрема прокурорів»
Президент України Володимир Зеленський анонсував проведення засідання Ради національної безпеки і оборони, присвячене роботі медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).
«На жаль, у тилу тут, в Україні, стаються речі, з якими жодних ворогів не треба. Це реально внутрішній ворог. Те, що відбувається із МСЕК та нахабством людей, зокрема прокурорів, які скористались своїми зв’язками з МСЕК та оформили собі фальшиві інвалідності. Я чекаю від правоохоронців зокрема, передусім – СБУ, ДБР, Офісу Генпрокурора – відповідних швидких жорстких рішень. Призначив РНБО», – розповів Зеленський 20 жовтня у відеозверненні.
На початку жовтня стало відомо, що Державне бюро розслідувань підозрює керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи та її сина на незаконному збагаченні. Під час обшуків у них знайшли готівкою майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах.
Було розпочато кримінальне провадження щодо незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які намагаються уникнути військової служби.
Правоохоронці 5 жовтня затримали та повідомили про підозру в незаконному збагачені керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК). Згодом суд взяв підозрювану під варту з альтернативою внесення застави у сумі 500 мільйонів гривень.
Згідно з даними сайту Хмельницької обласної ради – МСЕК області очолює депутатка міської ради від фракції «Слуга народу» Тетяна Крупа. Її публічних коментарів щодо справи наразі немає.
Однак її адвокатка Анжеліка Моісєєва в коментарі для «Українських новин» заявила, що подала апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції. За її словами, рішення про тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 500 мільйонів гривень порушує «принципи пропорційності та справедливості, закріплені в національному законодавстві та міжнародних правових актах», а вина Тетяни Крупи ще не доведена.
«Путін і Кім досі мають до них доступ» – Сибіга про західні компоненти в збитій ЗСУ ракеті КНДР
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав союзників «рішуче відповісти, посилити санкції та експортний контроль» після того, як у збитій Збройними силами України ракеті KN-23/24 були виявлені свіжовироблені компоненти, вироблені в країнах Заходу.
«Це обурливо. Нещодавня експертиза північнокорейської ракети KN-23/24, збитої в Україні, виявила численні нещодавно вироблені компоненти західного виробництва. (Російський лідер Володимир) Путін і (лідер КНДР) Кім (Чен Ин) досі мають до них доступ», – написав український міністр у мережі Х.
У квітні 2024 року група спостерігачів ООН із питань дотримання санкцій проти Північної Кореї підтвердила, що після обстрілу російськими військами Харкова в січні були виявлені уламки північнокорейської балістичної ракети Hwasong-11. Відтоді повідомлення про застосування російськими військовими ракет виробництва КНДР надходять регулярно.
Рогозін пояснив, чому Чорноморський флот «змінив прописку»
Російський політик Дмитро Рогозін, який називає себе «сенатором» від окупованої РФ частини Запорізької області, пояснив причини передислокації кораблів Чорноморського флоту через атаки безпілотників ЗСУ.
«Якщо ще раз повернутися до систем озброєння та до того, яких змін зазнали під час СВО («спеціальна воєнна операція», офіційна російська назва війни проти України – ред.) способи бойового застосування, то показовий приклад – Чорноморський флот. Він був змушений змінити, по суті, свою прописку через те, що наші великі кораблі стали просто великими мішенями для безекіпажних катерів противника», – заявив Рогозін в інтерв’ю виданню «Московський комсомолець».
Інших подробиць політик, який з 2011 до 2018 року в статусі віцепрем’єра відповідав за військово-промисловий комплекс РФ, не навів.
У жовтні 2023 року видання The Wall Street Journal писало, що Росія вивела більшу частину Чорноморського флоту з окупованого Севастополя. Газета посилалася на свої джерела та супутникові знімки. За інформацією WSJ, Росія перевела «великі кораблі, у тому числі три ударні підводні човни та два фрегати», з Севастополя до інших портів Росії та Криму, «які забезпечують кращий захист».
Супутникові знімки, які публікували тоді OSINT-аналітики, підтверджували, що значну частину кораблів Чорноморського флоту РФ перекинули із Севастополя до Новоросійська в Краснодарському краї.
У Кремлі відмовилися коментувати повідомлення про переведення Чорноморського флоту до Новоросійська. «Звичайно, питання, пов’язані з дислокацією наших підрозділів, наших кораблів, наших частин, це компетенція міністерства оборони», – говорив речник президента Росії Дмитро Пєсков.
США можуть надати Україні 20 мільярдів доларів за кредитом «Групи семи» – FT
Сполучені Штати готові надати Україні до 20 мільярдів доларів у межах 50-мільярдного кредиту «Групи семи», який буде погашений за рахунок прибутку від заморожених російських активів у Європі. Про це повідомляє Financial Times з посиланням на три джерела, обізнані з темою.
Переговори про структуру кредиту на загальну суму 50 мільярдів доларів тривають від червня. Як саме країни розділять свої частки в цьому кредиті, поки що невідомо. Про суму 20 мільярдів повідомлялося як про максимальний внесок, який можуть зробити США. Але Вашингтон відкладав остаточне рішення, оскільки Брюссель не міг гарантувати, що санкції проти російських активів триватимуть щонайменше ще три роки через можливе вето з боку Угорщини.
Проте, як стало відомо FT, американські офіційні особи повідомили колегам по «Групі семи», що Вашингтон готовий погодитися надати 20 мільярдів доларів, це становить 40% від загальної суми кредиту. FT зазначає, що це рішення, ймовірно, пов’язане з президентськими виборами в США. Експерти вважають, що адміністрація Джо Байдена ухвалила це рішення через побоювання, що в разі перемоги Дональда Трампа допомога Україні може бути скорочена.
Джерела повідомили газеті, що остаточної угоди ще не досягнуто, і США продовжують консультації з Конгресом та Україною про те, як буде погашено кредит. Міністри фінансів країн «Групи семи» зустрінуться у Вашингтоні 25 жовтня на засіданнях МВФ та Світового банку, де, як очікується, оголосять деталі щодо розподілу кредиту.
Міністерство фінансів США відмовилося від коментарів.
Речник президента Росії Дмитро Пєсков неодноразово заявляв, що Росія категорично проти використання її активів для фінансування України, та попередив про плани Москви подати позови проти причетних до цього процесу. Наразі йдеться про використання не самих коштів, а доходів від їхнього розміщення.
На цей момент у Європі заморожені 211 мільярдів доларів російських активів, більша частина з яких перебуває в Бельгії та керується кліринговою організацією Euroclear, яка за 2023 рік згенерувала 3 мільярди доларів прибутку з цих коштів.
Вучич пообіцяв Путіну, що Сербія не запроваджуватиме санкції проти Росії
Президент Сербії Александар Вучич 20 жовтня провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. За словами сербського лідера, це була перша така розмова між ними за два з половиною роки.
Сербія, яка є кандидатом на вступ до ЄС, засудила вторгнення Росії в Україну, але відмовилася накладати санкції на Москву. Вучич сказав, що подякував Путіну за постачання російських енергоносіїв і повторив, що Сербія не змінить свою позицію щодо санкцій.
Розмова двох лідерів відбулася в той час, коли Росія очікує офіційної відповіді на запрошення, яке Путін надіслав Вучичу для участі в саміті БРІКС у Казані 22–24 жовтня.
Президент Парламентської асамблеї НАТО, американський конгресмен Джеррі Конноллі вважає, що головним мотивом Пхеньяна для надсилання своїх військ на війну на боці Росії проти України є прагнення здобути бойовий досвід, якого північні корейці не мають.
«У них одна з найбільших армій світу, але в них мало бойового досвіду, – власне, його взагалі немає. У них були бойові дії останній раз під час Корейської війни. Отже, вже 70 років минуло. Практично не залишилося вже солдатів із тієї війни. Щоб здобути бойовий досвід – куди ви можете податися за ним, якщо ви Північна Корея? Ну, їх росіяни запросили воювати в Україну», – сказав Конноллі в інтерв’ю Радіо Свобода.
Поки що офіційних підтверджень перебування північнокорейських військ в Україні немає, але українські спецслужби називали цифру від 11 до 13 тисяч солдатів, яких Північна Корея може надіслати в зону конфлікту на боці Росії.
«З погляду України та НАТО – це демонструє певну слабкість Росії. Вам потрібні північнокорейські війська для дислокації в Європі для бойових дій в Україні? Справді? І чому Росії це потрібно? Може тому, що російський потенціал виснажився? За оцінками, втрати росіян становлять 600 тисяч убитими, пораненими і зниклими безвісти. Думаю, що це привід не стільки для стурбованості, а привід подивитися – що ж це говорить про сучасну російську армію?» – сказав Конноллі.
Північна Корея під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну передає Москві артилерійські снаряди, а також, імовірно, ракети. Також Пхеньян періодично відвідують чільні російські посадовці, включно з президентом Володимиром Путіним.
Для патрулювання у Чорному і Азовському морях Росія використовує всі зразки авіатехніки – ВМС
Щоб убезпечити «рештки» флоту, сили РФ «використовують для патрулювання в акваторії Азовського та Чорного морів усі наявні у них зразки авіаційної техніки», розповів в телеефірі речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.
«Вони (російські військові – ред.) патрулюють західну частину узбережжя півострова Крим і, звісно, південного із застосуванням гелікоптерів протидронової боротьби. Тобто авіація залучена максимально, можна побачити весь наявний авіапарк – від гвинтових доволі повільних літаків до фронтових бомбардувальників», – сказав Плетенчук.
Він підкреслив, що «у такий спосіб росіяни намагаються убезпечити рештки свого флоту, який залишається у пунктах базування, від можливих дронових атак. А також здійснюють оборону Кримського мосту».
Плетенчук каже, «щодо роботи українського морського коридору, то наразі він працює. Відвантаження у портах Одеси здійснюється попри обстріли».
За словами речника ВМС, «спроби завдавати вогневі ураження по портовій інфраструктурі України не є новими, в цих реаліях Україна працює на перший рік і навчилася протидіяти ворогу».
«Наприклад, ми забезпечуємо захист на воді, в першу чергу, це протимінна діяльність. І, як бачите, кейсів з мінною небезпекою вже тривалий час не відбувається», – додав представник ВМС.
Раніше речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук заявив, що російський флот фактично більше не може впливати на перебіг бойових дій в Україні.
У квітні у ВМС України заявили, що від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.
У червні представник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України Андрій Юсов заявив, що Росія ховає великі кораблі і носіїв «Калібрів», але «полювання не має зупинятися».
Сили оборони вдарили по аеродрому «Липецьк-2» та військовому заводу в Росії – Генштаб ЗСУ
Сили оборони України атакували черговий аеродром у Росії, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Сьогодні вночі (20 жовтня – ред.) завдано вогневого ураження по інфраструктурі військового аеродрому «Липецьк-2», що в Липецькій області РФ», – кажуть у Генштабі ЗСУ.
Зокрема, за даними військових, «ціллю були склади боєкомплекту, місця зберігання паливно-мастильних матеріалів та авіаційної техніки».
«Відомо, що на аеродромі базуються літаки Су-34, Су-35 та МіГ-31 повітряно-космічних сил ворога», – зазначили у Генштабі.
Також, Сили оборони України атакували федеральне казенне підприємство «Завод ім. Я.М. Свердлова» в місті Дзержинськ Нижньогородської області РФ.
«Тут виробляються хімічні речовини для артилерійських боєприпасів та фугасних авіабомб. Також, за наявною інформацією на території заводу зберігалися керовані авіаційні бомби», – розповіли у Генштабі.
Раніше, 10 жовтня, у Генштабі ЗСУ повідомили, що Сили оборони завдали удару по аеродрому «Ханська» в кавказькій республіці Адигея в Росії.
За даними Генштабу ЗСУ, станом на ранок 20 жовтня, Росія вже втратила на війні 369 літаків та 329 гелікоптерів.
Російська армія відновила атаки Миколаєва ракетами С-300. Вночі 15 жовтня військові РФ запустили по місту ракети такого типу, в результаті чого були пошкоджені житлові будинки та автомобілі, інфраструктурний обʼєкт, ресторанний комплекс і торгові павільйони. Через цю атаку понад 20 людей отримали поранення, серед них були важко травмовані, деякі – зазнали ампутації, повідомив начальник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім. Він також припустив, що російська армія може готуватися до ударів по критичній інфраструктурі взимку, оскільки в них ще залишаються запаси ракет С-300.
Чому Росія знову обстрілює Миколаїв ракетами С-300? Як на це реагують місцеві жителі, і чи думають виїжджати звідти? Як можна протидіяти обстрілам із систем С-300, і до чого готуватися жителям Миколаївщини?
Про все це читайте і дивіться за лінком