20 кримських журналістів перебувають в ув’язненні РФ за свою професійну діяльність – правозахисники
Двадцять кримських журналістів перебувають у російському ув’язненні за свою професійну діяльність, повідомила представниця Центру захисту прав людини Zmina Вікторія Нестеренко на пресконференції перед стартом третього парламентського саміту «Кримська платформа», повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
За її словами, у багатьох випадках ув’язнені журналісти зазнають тортур, їм також часто відмовляють у наданні медичної допомоги, як це відбувається з громадянськими журналістами Іриною Данилович і Аметом Сулеймановим.
Як повідомила Нестеренко, на сьогоднішній день ситуація для позбавлених волі кримських журналістів залишається важкою, оскільки за весь час від початку повномасштабного вторгнення Україна змогла звільнити лише двох кримських політв’язнів. У зв’язку з цим правозахисниця закликала журналістів виявляти солідарність із кримськими колегами, які перебувають в ув’язненні.
«Повільно задушити Україну – така стратегія Росії». А яка стратегія США і Заходу загалом?
Росія вчиться на своїх помилках у війні проти Україні, копіює дії ЗСУ, але системніше і потужніше, і просувається до своєї мети – «повільно задушити Україну». А що ж Захід, який від самого початку повномасштабного вторгнення задекларував «непохитну підтримку України»? Яка його стратегія у час, коли посеред Європи палає велика війна? І чи є альтернатива надати Україні безпеку окрім як через вступ до НАТО?
Про цеГолос Америки поговорив із військовим аналітиком, автором книги «Війна за Україну: стратегія та адаптація під вогнем», австралійським генералом у відставці Міком Раяном.
ДБР підозрює начальника Тернопільського ТЦК у вимаганні в підприємця хабара за відстрочку
Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру начальнику Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Як повідомляє пресслужба ДБР, його підозрюють у вимаганні в підприємця неправомірної вигоди за відстрочку від призову на військову службу.
За даними бюро, підприємець наразі вперше здобуває вищу освіту на денній формі навчання в одному з навчальних закладів Прикарпаття – тобто має законне право отримати відстрочку від призову, однак військком попередив чоловіка, який займається агробізнесом, що оформить йому довідку про відстрочку лише за хабар – талони на одну тисячу літрів дизельного палива, вартість якого складає приблизно 1,5 тисячі доларів США.
У ДБР повідомляють, що посадовця затримали 21 жовтня після отримання талонів на пальне, в його авто було виявлено та вилучено крім талонів, 13 тисяч доларів США та 73 тисяч грн готівкою.
На Хмельниччині через атаку РФ пошкоджений житловий будинок, постраждала людина – ОВА
На Хмельниччині через російську атаку дронами пошкоджено житловий багатоквартирний будинок, була пожежа, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Тюрін.
За його словами, одна людина зазнала «незначних ушкоджень».
«Внаслідок атаки пошкоджено житловий багатоквартирний будинок. Пожежу ліквідовано силами ДСНС. Триває робота з розбирання конструкцій. Також пошкоджено дах готелю та нежитлове приміщення», – написав він у телеграмі.
Крім того, за словами голови ОВА, вибуховою хвилею пошкоджено вікна в одній із бібліотек області.
Місцева влада повідомляє, що сьогодні вранці під час повітряної тривоги українські військові збили вісім російських БПЛА типу Shahed.
Держдума Росії ратифікувала договір із КНДР, який передбачає «військову допомогу»
Нижня палата російського парламенту, Державна дума, 24 жовтня проголосувала за ратифікацію договору про партнерство між Росією і Північною Кореєю, повідомили державні ЗМІ РФ.
Президент Росії Володимир Путін і лідер Північної Кореї Кім Чен Ин підписали угоду під час візиту Путіна до Пхеньяна в червні.
У жовтні Путін вніс до Державної думи законопроєкт про ратифікацію договору про всеосяжне стратегічне партнерство між Росією і Північною Кореєю.
ОГП: російські військові вбили чотирьох полонених бійців Нацгвардії біля Селидового
Офіс генерального прокурора повідомляє про відкриття кримінального провадження за фактом вбивства чотирьох полонених бійців Нацгвардії України поблизу Селидового на Донеччині.
«За оперативними даними, 6 жовтня 2024 року четверо військових Національної гвардії України виконували службово-бойові завдання на позиціях в районі міста Селидове. Близько 13:00 окупаційні війська розпочали штурм укріплень, під час якого захопили наших захисників у полон. У подальшому представники ЗС РФ записали допит поранених беззбройних нацгвардійців на відео. Наступного дня Сили оборони повернули втрачені позиції і в ході проведення пошукових заходів виявили тіла вбитих українських військовослужбовців», – йдеться в повідомленні.
В ОГП наголосили, що вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій і кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин.
Читайте також: Костін: страти українських військовополонених є цілеспрямованою політикою РФ
Генеральний прокурор Андрій Костін 15 жовтня назвав вбивство українських військовослужбовців у полоні цілеспрямованою політикою РФ.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно. Загалом українські правоохоронні органи мають інформацію про вбивство щонайменше 93 українських військовополонених російськими солдатами, повідомив 4 жовтня представник ОГП Юрій Бєлоусов.
Влада Київщини повідомила про наслідки нічної атаки РФ
На Київщині внаслідок нічної атаки РФ влучань в об’єкти критичної чи житлової інфраструктури немає, але є незначні пошкодження в будівлях двох підприємств, повідомив голова обласної військової адміністрації Руслан Кравченко.
Люди не постраждали.
«В одному з районів Київщини внаслідок падіння уламків збитих ворожих цілей є незначні пошкодження вікон в будівлях двох підприємств. Крім того, сталося пошкодження корпусу трансформатора та загорання трав'яного настилу. Пожежа ліквідована», – написав він у телеграмі
На Київщині вночі тривога оголошувалася двічі та тривала більше дев’яти годин – в області працювали сили ППО, цілі знищено.
За даними Повітряних сил ЗСУ, станом на 8:30 24 жовтня збили 40 ударних безпілотників, якими Росія атакувала Україну в ніч на 24 жовтня. Загалом РФ запустила пів сотні ударних БпЛА типу Shahed і безпілотників невстановленого типу із російських Орла і Курська й окупованого Криму, кажуть військові.
Генштаб: найбільше атак сил РФ за добу було на Покровському напрямку поблизу Селидового
Протягом минулої доби на фронті зафіксували 148 бойових зіткнень, найбільше на Покровському напрямку, зокрема поблизу Селидового, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 38 штурмових і наступальних дій агресора в районах населених пунктів Селидового, Новоторецька, Лисівки, Сухої Балки, Променя, Сухого Яру, Крутого Яру, Миролюбівки, Красного Яру та Михайлівки. Найбільша концентрація ворожих атак була поблизу Селидового. Ворог активно задіював для ударів на напрямку бомбардувальну і штурмову авіацію», – йдеться в повідомленні.
Під атаки РФ по Україні у Румунію залетіли дві «повітряні цілі», підіймали авіацію – Міноборони
У Румунії радіолокаційні системи зафіксували два окремі сигнали, ймовірно, через безпілотники, які порушили повітряний простір країни, повідомило Міністерство оборони країни пізно ввечері 23 жовтня.
Це вже другий подібний інцидент менш ніж за тиждень.
Обидва сигнали були зафіксовані радарами у різний час – приблизно о 21.00 та о 21:20 над південно-східними повітами Тулча та Констанца. Тулча межує з Одещиною через річку Дунай.
Повідомляється, що два винищувачі F-16 були підняті в повітря для спостереження за невеликими літаючими об’єктами, але літаки не встановили візуального контакту з жодним з них до того, як радари втратили їхні сигнали.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну на територію Румунії, яка межує з українськими областями, неодноразово залітали повітряні цілі, падали уламки російських безпілотників, коли РФ атакувала українську портову інфраструктуру.
Повітряні сили повідомили про збиття 40 російських дронів у ніч на 24 жовтня
Повітряні сили Збройних сил України повідомили, що станом на 8:30 24 жовтня збили 40 ударних безпілотників, якими Росія атакувала Україну в ніч на 24 жовтня.
Дрони збили в Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській, Вінницькій, Житомирській, Хмельницькій, Черкаській, Кіровоградській, Київській, Полтавській і Чернігівській областях.
Загалом РФ запустила пів сотні ударних БпЛА типу Shahed і безпілотників невстановленого типу із російських Орла і Курська й окупованого Криму, кажуть військові.
За даними Повітряних сил, сім російських безпілотників були локаційно втрачені, один ще залишається в повітряному просторі України, а ще два – повернули у напрямку Росії й Білорусі.
В ISW проаналізували наступ РФ на Селидове
Російські війська останніми днями досягли «значних тактичних успіхів» у Селидовому на Донеччині та його околицях, заявляє у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Але очевидна зосередженість російського військового командування на Селидовому відбулася за рахунок здатності російських військ підтримувати значущий наступ безпосередньо на Покровськ – визначену Росією ціль на цій ділянці фронту», – йдеться в повідомленні.
Аналітики зазначають, що просування військ Росії в Селидове, а також їхні територіальні здобутки на південь і північ від міста можуть незабаром змусити українські сили відступити з цього району.
У КМВА повідомили про 14-ту атаку сил РФ на Київ у жовтні
Російські війська в ніч на 24 жовтня здійснили 14-ту повітряну атаку на Київ з початку цього місяця, застосувавши ударні безпілотники, повідомив очільник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко.
«Місце запуску дронів – Курська область РФ, а на столицю безпілотники заходили переважно з північного і північно-східного напрямку. Повітряна тривога у столиці протягом ночі оголошувалася тричі і сумарно тривала майже шість годин. Силами і засобами ППО в повітряному просторі навколо Києва було виявлено біля десятка російських дронів. Усі ворожі БпЛА, які загрожували столиці були знешкоджені», – вказав Попко, додавши, що точну кількість і тип дронів оприлюднять Повітряні сили ЗСУ.
За словами голови КМВА, інформації щодо руйнувань чи постраждалих не було.
«На цю хвилину в Київській області ведеться бойова робота проти решти БпЛА ворога. Тож не виключено оголошення повітряної тривоги у Києві», – додав він.
Генштаб ЗСУ: втрати РФ у війні з Україною перевищили 684 тисячі військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 684 280 своїх військових, зокрема 1240 – за останню добу – такі дані станом на ранок 24 жовтня наводить український Генштаб.
Щодо втрат російської техніки, то в Генштабі назвали такі:
- танки ‒ 9090 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 18254 (+25)
- артилерійські системи – 19719 (+45)
- РСЗВ – 1236 (+2)
- засоби ППО ‒ 981
- літаки – 369
- гелікоптери – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 17597
- крилаті ракети ‒ 2625
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 27286 (+69)
- спеціальна техніка ‒ 3513 (+4).
Між Миколаєвом і Херсоном через обстріл пошкоджені колії – «Укрзалізниця»
«Укрзалізниця» попереджає, що через російський обстріл пошкоджене залізничне сполучення на ділянці між Миколаєвом і Херсоном, тому поїзди сполученням до Херсона зупинятимуться у Миколаєві.
«Доправлення пасажирів до Херсона здійснюватиметься автобусами. Усі 78 наших пасажирів до Херсона будуть доставлені до місця призначення з максимально можливим комфортом», – зазначили у компанії.
В УЗ зауважили, що залізничні ремонтні бригади вже виїхали на відновлювальні роботи, і залізничне сполучення планують відновити до зворотного рейсу.
«Такий гриб пішов, наче від «ядерки»: як працюють українські «Піони»
Російська армія продовжує тиснути на українську оборону біля Покровська та потроху просувається – від лінії фронту до міста залишається близько 7 кілометрів. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) побачили, як на цьому напрямку артилеристи ЗСУ працюють з «Піоном» – найпотужнішою ствольною артилерією на озброєнні Сил оборони України.
45-тонна самохідна артилерійська установка здіймає стіну пилу: бійці мчать на позицію відразу після отримання координат цілі. За лічені хвилини підготовки – перші залпи.
Росія у воєнний час: можливості, виклики і обмеження на неспокійному Близькому Сході
16 жовтня російські авіаудари вразили меблеву майстерню, лісопилку та оливковий прес у сирійській провінції Ідліб. Загинули 10 мирних жителів, зокрема дитина. Про це повідомили Сирійська обсерваторія з прав людини, що базується у Великій Британії, та «Сирійська цивільна оборона» («Білі шоломи»).
Два дні потому президент Росії Володимир Путін виступив у ролі миротворця на Близькому Сході під час зустрічі з журналістами країн групи БРІКС. Він заявив, що Москва готова зробити все можливе для припинення, як він висловився, «жахливих ударів по цивільних об'єктах у Секторі Гази», пропонуючи посередницькі послуги Москви.
«Я дуже сподіваюся, що ескалації цього конфлікту можна уникнути», — сказав Путін.
Хоча смертельні російські бомбардування в Сирії суперечать цим словам, бажання уникнути ширшої війни може бути щирим. Аналітики кажуть, що Кремль задоволений поточним рівнем насильства на Близькому Сході, оскільки це дозволяє йому скористатися хаосом для просування власних інтересів у регіоні, в Україні та світі. Однак Москва побоюється більш масштабного конфлікту.
«Війна, безлад і хаотична політика США полегшили Росії маневри на Близькому Сході», — каже Танассіс Камбаніс, директор Century International, підрозділу американського аналітичного центру The Century Foundation, у коментарі для Радіо Свобода.
ISW про декларацію БРІКС: Росія не створила бажаної для себе альтернативної структури безпеки
Ухвалення декларації на другий день саміту БРІКС у Казані (Татарстан, Росія) продемонструвало, що Росія ще не заручилася міжнародною підтримкою і не створила альтернативну структуру безпеки, якої прагне Кремль, заявляє у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Зокрема, у Казанській декларації війна Росії в Україні згадувалася лише один раз. У декларації йдеться про те, що всі підписанти повинні діяти відповідно до принципів Статуту ООН – включаючи положення про повагу до територіальної цілісності – і що країни БРІКС вітають «прийнятні» пропозиції посередництва, спрямовані на забезпечення мирного врегулювання війни шляхом діалогу й дипломатії», – йдеться в повідомленні.
«Його Скабєєва за 20 секунд розмаже» – Лукашенко про обіцянки Трампа швидко закінчити війну
Олександр Лукашенко сумнівається, що кандидат в президенти США Дональд Трамп може швидко закінчити війну в Україні. Про це він сказав 23 жовтня інтервʼю російській телеведучій Ользі Скабєєвій на полях саміту БРІКС в Росії.
Лукашенко наголосив, що йому не подобається теза Трампа щодо швидкого завершення війни.
Також Лукашенко розповів, що обговорював цю тезу з президентом Росії Володимиром Путіним: «Що, прийде, топне ногою і скаже: «Ти давай закінчуй! І ти побіжиш, закінчиш?», – запитав він, але не розповів, якою була відповідь Путіна.
«Він що, прийде в Росію і скаже? Так його Скабєєва за 20 секунд розмаже так, що він не підніметься», – заявив Лукашенко.
У своїй президентській кампанії Дональд Трамп неодноразово повторював тезу, що війна між Україною та Росією закінчилася б, якби його обрали президентом.
«Якщо за мене проголосують, я поговорю з одним президентом, поговорю з другим і війна закінчиться», – заявляв він під час дебатів.
Читайте також: Трамп каже, що «виведе» США із війни в Україні у разі перемоги на виборах
Олександр Лукашенко підтримав російське повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року і дозволив використовувати територію, військову інфраструктуру і повітряний простір Білорусі для вторгнення російської армії й обстрілів українських міст, у результаті чого загинули і постраждали десятки тисяч мирних українців.
Проти Білорусі запровадили міжнародні санкції за підтримку Лукашенком російського вторгнення в Україну.
Від моменту початку широкомасштабної війни Росії проти України на території Білорусі майже безперервно проводяться військові навчання і військові збори, а Україна зміцнює свої кордони з Білоруссю.
Politico: сім країн НАТО «не поспішають» запросити Україну приєднатися до альянсу
Німеччина і США не поспішають запросити Україну приєднатися до НАТО, але також в альянсі є країни, які виступають проти такого рішення, пише видання Politico з посилання на чотирьох офіційних осіб і дипломатів США та НАТО.
Зокрема, Угорщина і Словаччина чинять опір такому рішенню, оскільки їхні лідери загалом дотримуються прокремлівської лінії, зазначають журналісти.
При цьому вони вказують, що є й інші країни, які не хочуть швидко діяти на прохання Києва.
«Такі країни, як Бельгія, Словенія чи Іспанія, ховаються за США та Німеччиною. Вони не хочуть (запрошення України до НАТО – ред.», – сказав один із представників НАТО. Другий чиновник сказав, що країни «підтримують це абстрактно, але як тільки це наблизиться до реалізації», вони почнуть заперечувати цю ідею більш публічно.
Однак офіційні особи, які розмовляли з Politico, намагалися підкреслити, що ні США, ні Німеччина не виключають можливого вступу України до альянсу.
Президент України Володимир Зеленський на засіданні Верховної Ради 16 жовтня представив пункти пропонованого ним «плану перемоги» України у війні з Росією. Він складається з п’яти публічних пунктів і кількох засекречених додатків. Першим пунктом є запрошення України до НАТО.
Перед цим Зеленський представив цей план у Британії, Франції, Німеччині та Італії, а у вересні – США.
18 жовтня під час інтерв’ю українським журналістам Володимир Зеленський заявив, що Україна в питанні вступу до НАТО із США вже стала ближчою, але у Німеччини залишається скепсис.