Місія ООН задокументувала в Україні 376 випадків сексуального насильства, пов’язаного з війною
Моніторингова місія ООН з прав людини від 24 лютого 2022 року до 31 серпня 2024 року задокументувала в Україні 376 випадків сексуального насильства, пов’язаного з війною, що стосувалися чоловіків, жінок, дівчат і хлопчиків.
«Ця форма гендерно зумовленого насильства охоплює осіб усіх гендерів, причому більше від половини задокументованих випадків стосуються чоловіків – переважно тих, хто зазнав катувань у полоні на окупованій території або в Російській Федерації», – йдеться в повідомленні.
В ООН наголосили, що сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, є порушенням міжнародного права.
«Запобігання такого роду насильству і притягнення винних до відповідальності – спільна відповідальність, що ґрунтується на зобов’язаннях держав у сфері прав людини. Постраждалі від СНПК (сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом – ред.) потребують комплексної підтримки для відновлення, включаючи підтримку з боку суспільства загалом», – зазначили в ООН.
Влада: на Херсонщині через атаки РФ загинула людина, ще одна поранена
Через російську агресію загинув ще один херсонець, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Сьогодні вдень окупаційні війська вдарили по Дніпровському району. На жаль, смертельні поранення дістав чоловік, який перебував на вулиці», – написав він у телеграмі.
Також, за даними ОВА, до лікарні звернулась жителька Антонівки, яка потрапила під удар російського дрона – 86-річна жінка зазнала мінно-вибухової травми.
Британія запровадила найбільший санкційний пакет проти «тіньового флоту» РФ
Велика Британія застосувала санкції щодо 30 кораблів так званого тіньового флоту Росії.
Як повідомляє уряд Британії, оскільки половина суден, проти яких сьогодні введені санкції, перевезли нафти і нафтопродуктів (зокрема бензин) на суму понад 4,3 млрд доларів лише за останній рік, це найбільший пакет санкцій Великої Британії.
«Цей крок ще більше обмежить можливості Кремля фінансувати свою незаконну війну в Україні та свою зловмисну діяльність по всьому світу, а також збільшить загальну кількість нафтових танкерів, що потрапили під санкції Великої Британії, до 73 – більше, ніж у будь-якої іншої країни, що демонструє лідерство Великої Британії у боротьбі з тіньовим флотом», – йдеться у повідомленні.
У британському уряді зауважують, що це оголошення було зроблено в той час, коли міністр закордонних справ країни використовує зустріч міністрів закордонних справ G7 в Італії, щоб підштовхнути інші країни до продовження тиску на російську військову машину, паралельно із зусиллями щодо посилення військової та фінансової підтримки України.
Доходи від продажу нафти є ключовим джерелом фінансування незаконної війни Кремля в Україні. Лондон наголошує, що обмеження цих доходів, в тому числі шляхом боротьби з компаніями, які страхують ці судна, є життєво важливим для підтримки спільної безпеки – послаблення військової машини Кремля, очищення судноплавних шляхів від небезпеки і захисту міжнародної торгівлі.
Мінфін Британії вніс до санкційних списків російські компанії «Альфастрахування» та страховий будинок ВСК. Зазначається, що відомство вважає їх причетними до фінансування війни в Україні чи отримання вигод від підтримки уряду Росії.
Активи компаній у Великій Британії мають бути заморожені, а угоди з ними заборонені.
Зеленський після доповіді Сирського: бачимо загрози на Запорізькому напрямку
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський доповів про ситуацію на ключових напрямках фронту, зокрема, на Курахівському, де ситуація найскладніша, і Запорізькому, де є загрози, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Доповідь головкома Сирського. Тривала розмова, усі ключові напрямки. Передусім Донеччина. Курахівський напрямок – найважчий зараз. Працюємо для того, щоб зміцнити наші позиції. Запорізький напрямок – бачимо наявні загрози, наші Сили оборони України контролюють ситуацію», – написав Зеленський у телеграмі.
Крім того, за його словами, йшлося про Курську операцію. «Наші воїни захищають позиції і завдають російській армії дуже відчутних втрат. Наше завдання – максимально знищити російський потенціал у прикордонні», – додав президент.
Проти підтримки України. Що відомо про переможця першого туру виборів президента у Румунії
У Румунії відбуваються президентські вибори. За їхнім перебігом стежить Румунська редакція Радіо Свобода.
Експерти вважали одним із фаворитів ультраправого кандидата одним, тож прогнозували другий тур із його участі. Вони прискіпливо моніторили опитування, як за барометром популізму в Європі, так за тенденціями на підрив громадської підтримки України у її відсічі російської повномасштабної агресії. Схоже, що побоювання справджуються. Ультраправий Келін Джорджеску, переміг у першому турі виборів.
Хто він такий? Що про нього та його погляди відомо?
Експерти водночас мали рацію і помилялися. Так, у другий тур президентських виборів у Румунії 8 грудня вийде ультраправий кандидат. Але не той, кого прогнозували вони та опитування.
Келін Джорджеску, незалежний кандидат, якого ледве встигли додати у список кандидатів, рейтинг яких заміряли до виборів, не тільки показав кращі результати, ніж очікувалося – він набрав найбільше голосів.
62-річний інженер-аграрій переміг у першому турі 24 листопада, отримавши близько 22% голосів виборців.
Боротьба за друге місце перетворилася на драму.
Прем'єр-міністр лівого спрямування Марчел Чолаку з Соціал-демократичної партії (СДП) вів жорстку боротьбу з прозахідною лібералкою Єленою Ласконі з Союзу «Врятуймо Румунію». Після підрахунку 99,9% голосів саме Ласконі, палка прихильниця членства Румунії в НАТО та ЄС, а також активна прихильниця України, посіла друге місце.
Спускали псів і катували за тризуб, а він співав колядки. Морпіх про 2,5 роки російського полону
«Хочу поділитися чудовою новиною. Мого брата сьогодні повернули додому», – 13 вересня 2024 року таке повідомлення отримала Українська служба Голосу Америки від Ольги Пилипей із Рівного.
Наприкінці березня 2024 року вона з групою активістів приїжджала до Вашингтона, зустрічалася з американськими організаціями, медіа, а також представниками Конгресу і Держдепартаменту, закликаючи до міжнародної підтримки в питанні звільнення полонених, зокрема свого брата Юліка.
Юліан Пилипей – професійний військовий, який вступив до ЗСУ у 2013 році. З 2017-го він служив у морській піхоті в Маріуполі. У час повномасштабної війни Росії проти України був командиром мінометної батареї першого окремого батальйону 36-ї бригади морської піхоти ВМС України.
14 квітня 2022 року Юліан Пилипей разом із багатьма іншими українцями, що перебували на Маріупольському меткомбінаті імені Ілліча, потрапив у російський полон під час спроби прорватися до «Азовсталі».
Про те, що Юліан у полоні, його родина дізналася, коли після кількаденного мовчання з його номера надійшло повідомлення рідним російською мовою: «Він у нас, не переживайте, скоро буде вдома».
Додому Юліан повернувся через 2 роки і 5 місяців – під час обміну полоненими 13 вересня 2024 року ще з 48 українцями.
До останнього морпіх думав, що його етапують до російської тюрми, адже в Росії проти нього порушили кілька кримінальних справ, а також звинувачували в роботі на американську розвідку.
Російський FPV-дрон атакував людей під час роздачі гуманітарної допомоги у селі Солончаки на Миколаївщині, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
За його даними, поранень зазнали пʼятеро людей – як представники гуманітарної місії, так і місцеві жителі.
«Всі поранені доставлені в лікарню. Двоє чоловіків та жінка у стані середньої тяжкості, двоє чоловіків – у важкому стані. Надається вся необхідна медична допомога», – написав він.
Це не перший випадок російських атак під час роздачі гуманітарної допомоги. Зокрема у вересні жертвами російського удару по Віролюбівці Донецької області стали штатні працівники Міжнародного комітету Червоного Хреста. Вони прибули до населеного пункту, щоб видати місцевим жителям паливні брикети для обігріву домівок.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У Нікополі через удар дроном постраждали дві людини – Лисак
Через удар дроном-камікадзе постраждали дві людини у Нікополі на Дніпропетровщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«48-річна жінка та 54-річний чоловік в лікарні. Їхній стан середньої тяжкості. Пошкоджені АЗС та легковик», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Розвідка Британії проаналізувала витрати на оборону в Україні та Росії
Міністерство оборони Британії зазначає, що у 2024 році цілком ймовірно в Україні буде реальне економічне зростання на рівні близько 3% – це продовжує тенденцію відновлення після того, як українська економіка скоротилася приблизно на 29% у 2022 році, а наступного 2023 року реальне економічне зростання становило 5%.
Як зауважує міністерство з посиланням на свою розвідку, МВФ прогнозує середньорічну інфляцію на рівні 5,8% у 2024 році (це нижче за піковий показник близько 20% у 2022 році), очікується, що у 2025 році витрати на оборону становитимуть близько 60 % державних видатків України.
За даними розвідки Британії, російська економіка, ймовірно, зросте приблизно на 3,6% у 2024 році, що є продовженням тенденції зростання після першого економічного шоку, спричиненого війною у 2022 році.
«Це зростання, найімовірніше, буде зумовлене державними витратами, зокрема, на військово-промисловий комплекс (ВПК). Однак, за прогнозами, економічне зростання сповільниться у 2025 році через інфляцію, дефіцит робочої сили та санкції. Очікується, що російські оборонні витрати ще більше зростуть у 2025 році і становитимуть 32% від загальних бюджетних витрат, тоді як інші сфери бюджету, такі як соціальні витрати, зазнають скорочень», – йдеться у повідомленні.
У британській розвідці зазначають, що у РФ зростання державних витрат, найімовірніше, посилить існуючий інфляційний тиск в економіці, середньорічний рівень інфляції в 2024 році прогнозується на рівні 7,9 %.
Минулого тижня Верховна Рада України схвалила держбюджет на 2025 рік. Документ передбачає рекордні видатки на рівні 3,94 трильйона гривень, з них видатки на оборону становлять 2,22 трильйона гривень.
21 листопада російська Державна дума ухвалила закон «Про федеральний бюджет на 2025 рік і на плановий період 2026–2027 років». Проєкт передбачає, що у 2025 році на військові витрати за статтею «Національна оборона» спрямують 13,5 трильйона рублів (або 6,31% ВВП Росії). Це рекордні військові витрати у новітній історії Росії.
Щонайменше вісім людей постраждали через ракетний удар по центру Одеси – прокуратура
В Одесі щонайменше восьмеро людей постраждали 25 листопада внаслідок російського ракетного удару по центру міста, повідомила обласна прокуратура.
«За даними слідства, 25 листопада близько 10:00 збройні сили РФ завдали ракетного удару по Одесі, попередньо, балістичною ракетою «Іскандер-М». Внаслідок атаки поранення різного ступеню отримали щонайменше вісім людей. Постраждалим надається медична допомога», – йдеться в повідомленні.
За даними прокуратури, пошкоджень зазнала цивільна інфраструктура у середмісті: житлові будинки, медзаклад, офісні приміщення, торговельні об’єкти й автотранспорт.
У прокуратурі повідомили про відкриття досудового розслідування за фактом порушення законів і звичаїв війни.
Голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер додав, що одна з постраждалих перебуває у тяжкому стані, інші поранені – у стані середнього ступеня тяжкості.
Серед пошкоджених об’єктів, за його словами, – два навчальних заклади: школа і спортивна зала університету. «Там вибиті вікна і двері. На щастя, педагоги й учні в момент удару були в укриттях», – додав Кіпер.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Українські дрони вражають цілі на 2000 кілометрів – командир ГУР
Головне управління розвідки Міноборони України використовує близько 20 різних далекобійних безпілотників для знищення цілей на відстані до 2000 кілометрів. Про це проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії розповів командир групи операторів далекобійних БПЛА ГУР Міноборони України.
Журналісти проєкту нещодавно стали свідками запуску безпілотників «Лютий», який відбувався у темну пору доби.
Бійці ГУР розповіли, що їхня робота значно змінилася, відтоді як вони почали виконувати подібні операції.
«Ми та група, яка перша запускала практично всі далекобійні дрони. Ми починали з чогось невеликого, зараз вражаємо цілі на 2000 км – це надзвичайна зміна. Адаптуватися не складно. В принципі всі дрони досить прості. Наш особовий склад проходить регулярне навчання. Виробники йдуть нам на зустріч, проводять його досить активно і швидко», – розповів Донбас. Реалії командир групи.
За кілька годин після вильоту безпілотників, який знімали на відео журналісти, в мережі з’явилися кадри із пожежею в районі Саратовського НПЗ у Росії – це понад шістсот кілометрів від українського кордону.
Сьогодні ж у російському місті Калуга після атаки безпілотників спалахнуло підприємство, повідомив губернатор Калузької області Владислав Шапша. Згодом в українському Генштабі підтвердили успішне ураження нафтобази в Калузькій області Росії в ніч на 25 листопада.
За повідомленням Генштабу, у ніч на 25 листопада підрозділи Головного управління розвідки Міноборони спільно з іншими складовими Сил оборони атакували низку важливих об’єктів сил РФ, зокрема у Брянській, Калузькій і Курській областях Росії – є підтвердження успішного ураження нафтобази в Калузькій області, результати роботи по інших об’єктах уточнюються.
У листопаді президент Володимир Зеленський повідомив, що у наступному році в Україні буде вироблено мінімум 30 тисяч далекобійних дронів на українських технологічних потужностях.
Під час російсько-української повномасштабної війни роль безпілотників значно зросла. На лінії фронту для ЗСУ вони частково компенсують перевагу сил РФ в артилерії. Також вони стали незамінними для далеких, за сотні кілометрів, ударів по військових об’єктах на території Росії.
«Укренерго»: споживання електроенергії зростає, можливі зміни в графіку відключень
В Україні через зниження температури повітря зростає споживання електроенергії, тому можливі зміни в застосуванні заходів обмеження, повідомили в «Укренерго».
«Споживання зростає. Сьогодні, 25 листопада, станом на 6:00, його рівень був на 3,7% вищим, ніж у цей же час попереднього робочого дня – у п’ятницю, 22 листопада. Це пояснюється зниженням температури повітря у більшості регіонів України», – йдеться в повідомленні.
В «Укренерго» нагадали, що зараз українська енергосистема продовжує відновлюватись після десяти масованих російських атак, у ній зберігається значний дефіцит потужності, на енергооб’єктах тривають аварійні й планові ремонти.
«Для збалансування енергосистеми – у період з 14:00 до 20:00 сьогодні в усіх регіонах діють графіки погодинних відключень. Ситуація в енергосистемі змінюється, а відповідно — можливі й зміни в застосуванні заходів обмеження. Актуальний графік застосування відключень у вашому регіоні дізнавайтесь на сайті чи офіційних сторінках оператора системи розподілу (обленерго)», – додали в «Укренерго».
Там також зазначили, що протягом доби відбуватиметься імпорт електроенергії з Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини і Молдови.
Напередодні в «Укренерго» попереджали, що 25 листопада в Україні погодинні відключення електроенергії застосовуватимуться із 14:00 до 20:00, і діятиме одна черга вимкнень.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
У Харкові число постраждалих зросло до 23 – прокуратура
23 людини постраждали внаслідок російського ракетного удару по центру Харкова вранці 25 листопада – такі оновлені дані навели в Офісі генерального прокурора.
«За даними слідства, 25 листопада близько 8:30 російська армія завдала ракетний удар по Київському району Харкова. Зафіксовано влучання ворожої ракети у землю в районі щільної житлової забудови. Отримали поранення та зазнали гострої реакції на стрес 23 людини. Пошкоджено житлові будинки, адміністративні будівлі, офісні приміщення, автомобілі», – йдеться в повідомленні.
У Міністерстві внутрішніх справ уточнили, що вік постраждалих – від 21 до 71 років, 16 із них доставили до лікарні.
За процесуального керівництва Київської окружної прокуратури Харкова відкрите досудове розслідування за фактом порушення законів і звичаїв війни.
За попередніми даними, російські війська вдарили по місту ракетою С-400.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
РФ з вечора випустила близько 150 дронів, авіабомби і ракети по 10 областях України – Зеленський
Російські війська від вечора 24 листопада застосувала проти понад 10 областей України близько 150 ударних безпілотників, а також ракети й авіабомби, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Окупанти атакують регіони України. Зараз триває рятувальна операція після ракетного удару в Харкові. На цей час відомо про 19 постраждалих людей. Десятки ударних дронів атакували Запоріжжя. Поранено дитину. Атакована Одеса, через падіння уламків ракети є пошкодження. І це лише одна доба російського терору проти України… Ще триває бойова робота по цілях, які залишаються в повітрі», – написав Зеленський у телеграмі 25 листопада.
Він зазначив, що такі удари Росії можна припинити: «тиском, санкціями, блокуванням доступу окупантів до компонентів, які вони використовують для створення інструментів цього терору, пакетами озброєння для України й рішучістю, яка має бути непохитною».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В ООН станом на кінець жовтня повідомили, що змогли підтвердити дані про загибель 12 162 цивільних в Україні і поранення 26 919 від початку повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголосили, що реальні дані можуть бути значно вищими.
Повітряні сили повідомили про збиття 71 дрона, ще 71 – «локаційно втрачено»
Повітряні сили Збройних сил України повідомили про збиття 71 ударного безпілотника зі 145, запущених російськими військами від вечора 24 листопада.
За повідомленням, ще 71 БпЛА – «локаційно втрачено», ймовірно, через активну протидію РЕБ, а один безпілотник полетів у бік Білорусі.
«У ніч на 25 листопада 2024 року (із 18:30 24 листопада) окупанти атакують Україну ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками невстановленого типу із напрямків — Орел, Курськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ – РФ, ТОТ Криму… Станом на 11:00 протиповітряною обороною збито 71 ворожий безпілотник у Київській, Черкаській, Кіровоградській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Полтавській, Житомирській, Запорізькій, Донецькій, Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській, Херсонській областях», – йдеться в повідомленні.
У Повітряних силах уточнили, що «оскільки противник постійно змінює тактику застосування ударних безпілотників, формат подачі інформації про результати бойової роботи ППО може змінюватися».
Раніше атаки «Шахедів» здійснювалися лише у нічний час – в темну пору доби, а зараз російські війська застосовують ударні БпЛА і протягом дня, додали військові.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Країни Європи знову обговорюють надсилання військ в Україну – Le Monde
Деякі західні країни знову обговорюють можливість відправлення своїх військ чи приватних військових компаній в Україну, пише французьке видання Le Monde із посиланням на джерела.
Дискусії поновилися на тлі вступу в січні 2025 року на посаду президента США Дональда Трампа, який може зупинити допомогу Києву Вашингтоном.
Le Monde нагадує, що в лютому, коли президент Франції Емманюель Макрон публічно говорив про можливе надсилання західних військ в Україну, це викликало «різку протидію» з боку деяких країн, насамперед Німеччини. В останні тижні такі обговорення відновилися, зокрема, під час візиту до Франції прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера.
«Між Великою Британією та Францією ведуться переговори щодо співробітництва в галузі оборони, у тому числі з метою створення ударної сили союзників у Європі, орієнтованої на Україну та європейську безпеку загалом», – заявило виданню британське військове джерело.
Газета також нагадує про нещодавню заяву міністра закордонних справ Франції Жана-Ноеля Барро, який в інтерв’ю ВВС News сказав, що «червоних ліній» у питанні підтримки України не існує. Відповідаючи на запитання, чи це може означати участь французьких військ у бойових діях, він заявив, що Франція «не виключає жодного варіанту».
«Ми підтримуватимемо Україну так інтенсивно і так довго, як необхідно. Чому? Тому що на карту поставлено нашу безпеку. Щоразу, коли російська армія просувається на один квадратний кілометр, загроза стає на один квадратний кілометр ближче до Європи», – говорив Барро.
Речник президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи публікацію Le Monde, заявив, що у Кремлі не знають, наскільки ці повідомлення відповідають дійсності.
«Але раніше, звичайно ж, із різних європейських столиць такі ідеї озвучувалися. Але висловлювалися також різні контраргументи. Тому єдності думок у європейців щодо цього немає, але якісь гарячі голови з’вляються», — наводить його слова радіо «Маяк».
Наприкінці лютого 2024 року президент Франції Емманюель Макрон заявив, що європейські країни можуть надіслати війська в Україну. Він зазначав, що країни Європи «на даному етапі» не мають консенсусу з приводу надсилання військ. Єнс Столтенберґ, який на той момент обіймав посаду генерального секретаря НАТО, говорив, що «ніяких планів щодо розміщення бойових підрозділів НАТО в Україні немає».
У травні Макрон знову допустив надсилання західних військ в Україну. «Якби росіяни прорвали лінію фронту, якби надійшло прохання України – чого сьогодні немає, – ми на законних підставах мали б поставити собі це питання. Тому я думаю, що виключати це апріорі – значить не брати уроків з останніх двох років», – говорив він.
У Генштабі ЗСУ заявили про успішне ураження нафтобази в Калузькій області РФ
В українському Генштабі підтвердили успішне ураження нафтобази в Калузькій області Росії в ніч на 25 листопада.
«У ніч на 25 листопада 2024 підрозділи Головного управління розвідки Міністерства оборони України спільно з іншими складовими Сил оборони атакували низку важливих об’єктів окупантів, зокрема у Брянській, Калузькій і Курській областях Росії. Є підтвердження успішного ураження нафтобази в Калузькій області. Результати бойової роботи по інших об’єктах уточнюються», – йдеться в повідомленні.
Раніше губернатор Калузької області Росії Владислав Шапша заявив, що в Калузі після атаки безпілотників спалахнуло промислове підприємство, назву якого він не уточнив.
Тим часом, телеграм-канали «Обережно, новини» і Baza стверджували, що після атаки безпілотників спалахнув резервуар місцевого нафтопереробного заводу і калузький приладобудівний завод «Тайфун».
Міністерство оборони Росії відзвітувало, що за ніч 25 листопада сили ППО знищили і перехопили над російською територією 23 українські безпілотники.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах вийшли з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту. Проте вже у квітні Росія змогла частково відновити потужності ключових нафтопереробних заводів.
За підрахунками Бі-Бі-Сі, оприлюдненими в серпні, від початку року ЗСУ щонайменше 64 разів атакували НПЗ і нафтову інфраструктуру на території Росії.
Війська РФ вдарили по центру Одеси, є постраждалі – ОВА
Російські військові вранці 25 листопада завдали ракетного удару по центру Одеси, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Є постраждалі. Пошкоджена цивільна інфраструктура, зокрема житлові будинки», – йдеться в повідомленні.
Деталей голова ОВА не навів.
Після оголошення повітряної тривоги близько 9:30 25 листопада в Одесі повідомляли про звуки вибуху.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В ООН станом на кінець жовтня повідомили, що змогли підтвердити дані про загибель 12 162 цивільних в Україні і поранення 26 919 від початку повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголосили, що реальні дані можуть бути значно вищими.
«Шантажували дітьми та ґвалтували»: з 2022 року насильство щодо жінок в Україні зростає
- «Дуже багато чоловіків відчувають свою якусь безкарність, вони впевнені, що ніхто не буде цим питанням займатися в умовах війни».
- «Знущалися, ґвалтували. Це було прямо перед камерою, ти чуєш все, абсолютно все, і ти розумієш, кого ґвалтують».
- «Вона плакала і казала: «Я не хочу про це згадувати, я не хочу говорити про те, що відбулось. Я добровільно пішла». А за те, що добровільно пішла, їй пообіцяли за декілька днів побачення з двома маленькими дітьми».
Кількість справ щодо домашнього насильства в Україні зростає з року в рік – винятком став лише перший рік повномасштабного вторгнення, стверджує аналітична платформа «Опендатабот». Вже 2023 року зареєстрували понад 2700 відповідних кримінальних проваджень. Це на 11% більше, ніж 2021 року. Загалом за останні 5 років в Україні зареєстрували понад 10 тисяч справ щодо домашнього насильства. Близько 80% від їхньої загальної кількості доходить до суду щорічно.
До міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив детальніше дізнатися про ситуацію з домашнім насильством щодо жінок останніми роками, якими є масштаби вчиненого сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, та куди можуть звернутися по допомогу жінки, які постраждали від насильства.
У російській Калузі після атаки дронів сталася пожежа на НПЗ
У російському місті Калуга після атаки безпілотників спалахнуло підприємство, повідомив 25 листопада губернатор Калузької області Владислав Шапша.
За його даними, у ніч на 25 листопада над містом були збиті вісім безпілотників. Через падіння уламків збитих дронів спалахнуло промислове підприємство, назву якого губернатор не уточнив. Пізніше Шапша повідомив, що пожежу загасили. За попередньою інформацією, постраждалих немає, написав він у телеграм-каналі.
Телеграм-канали «Обережно, новини» та Baza стверджують, що після атаки безпілотників спалахнув резервуар місцевого нафтопереробного заводу та калузький приладобудівний завод «Тайфун». Підтверджень цієї інформації немає. У мережі також публікується відео, як стверджується, з місця пожежі на НПЗ.
Міністерство оборони Росії відзвітувало, що за ніч 25 листопада сили ППО знищили та перехопили над російською територією 23 українські безпілотники.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах вийшли з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту. Проте вже у квітні Росія змогла частково відновити потужності ключових нафтопереробних заводів.