Глава розвідки Німеччини не виключає пряму військову конфронтацію Росії з НАТО
Російські гібридні атаки збільшують ризик того, що НАТО може застосувати статтю 5 про взаємну оборону Альянсу, заявив 27 листопада глава Служби зовнішньої розвідки Німеччини Бруно Каль.
«Нарощування російського військового потенціалу означає, що пряме військове зіткнення з НАТО стає одним із можливих сценаріїв для Кремля», – сказав він, виступаючи на заході аналітичного центру DGAP в Берліні.
Ввечері 21 листопада російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування у бойових умовах» новітньої ракети середньої дальності «Орешник». За його словами, сили РФ завдали удару по Дніпру цією балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні.
Путін заявив, що це була «відповідь на агресивні дії країн НАТО щодо Росії» – дозвіл Україні бити західними ракетами по території РФ і самі такі удари у Брянській і Курській областях. Він також не виключив нових таких ударів.
КОВА: на Київщині зафіксовано ударні безпілотники, працює ППО
У повітряному просторі на Київщині зафіксовано БПЛА. Сили протиповітряної оборони працюють по цілях, повідомила Київська обласна військова адміністрація у ніч проти 28 листопада.
Повітряні сили попередили про загрозу атаки російських ударних безпілотників о 23:09 27 листопада.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: війська РФ найактивніші на чотирьох напрямках, зафіксовано 150 боєзіткнень
На фронті найгарячішою сьогодні є ситуація на Покровському та Курахівському напрямках, також російські війська активні на Куп’янському і Времівському напрямках, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 27 листопада.
«За сьогодні противник завдав по території України 11 авіаційних ударів, скинувши 22 КАБ, використав для ураження 648 дронів-камікадзе. Здійснив майже 4000 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів», – вказано у повідомленні.
За даними штабу, на Курахівському напрямку армія РФ 36 разів атакувала у районі Сонцівки, Берестків, Курахового, Дальнього, Єлизаветівки, Антонівки та Ганівки.
«Від початку доби ворог 35 разів намагався вклинитися в нашу оборону на Покровському напрямку в районах населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Даченське, Жовте та Чумацьке. Наші підрозділи відбили двадцять шість атак, бої тривають, втрати ворога уточнюються», – кажуть у ЗСУ.
Повідомляється, що на Времівському напрямку українські війська відбили чотирнадцять атак поблизу Трудового, Костянтинопольського, Розливу, Роздольного, Сухих Ялів та Новодарівки.
Також російські війська атакували на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Торецькому і Придніпровському напрямках. На Курщині ЗСУ відбили 16 атак сил РФ, бої продовжуються.
За даними Генштабу, на даний час відбулося 150 бойових зіткнень.
Хто такий Кіт Келлог, якого Трамп обрав на посаду спецпредставника США з питань України та Росії
Переможень президентських виборів у США Дональд Трамп повідомив, що обрав Кіта Келлога на посаду спеціального представника з питань України та Росії. Що про нього відомо? Які заяви він робив раніше щодо війни Росії проти України? І чого варто очікувати?
Обраний вдруге на посаду президента США Дональд Трамп 27 листопада повідомив, що визначився із кандидатурою на спеціального представника США з питань України і Росії. Трамп хоче бачити на цій посаді Кіта Келлога.
«Кіт зробив видатну військову та бізнес-кар'єру, включаючи дуже важливі посади у сфері національної безпеки в моїй першій адміністрації. Разом ми забезпечимо мир через силу і зробимо Америку та світ знову безпечними», – написав Трамп у мережі Х.
Кислиця в Радбезі ООН: КНДР – «злочинний режим, який допомагає іншому злочинному режиму»
Рада безпеки ООН 27 листопада провела засідання щодо обстрілів Росією критичної інфраструктури України.
Під час засідання представник Північної Кореї Кім Сон, поміж іншого, звинуватив у війні в Україні Захід, заявивши що «українську кризу почали США» нібито з метою підважити територіальну цілісність Росії.
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця після цього взяв слово. Він заявив, що не коментуватиме «фантазії Північної Кореї, відредаговані російським представництвом».
«Але я змушую себе залишатися в цій палаті з поваги до цієї інституції та з потреби подивитися в очі представникові КНДР і сказати йому прямо, що він представляє злочинний режим. Режим який допомагає іншому злочинному режиму. Зрештою, рано чи пізно ви та ваше керівництво опинитеся на лаві підсудних, а ваш народ буде вільним», – заявив український дипломат.
Держдеп США запроваджує нові санкції проти компаній і осіб із Росії, Китаю та КНДР
Сполучені Штати запроваджують санкції проти компаній та фізичних осіб із Росії, Китаю та Північної Кореї в рамках закону про нерозповсюдження зброї масового знищення – про це повідомляє російська служба Радіо Свобода з посиланням на документ Державного департаменту США.
Документ буде опублікований у федеральному реєстрі відомства 29 листопада.
У заяві Держдепартаменту йдеться, що до санкційного списку потрапила російська компанія Bearings on Lipetsk LLC – постачальник підшипників – і громадянин Росії Ігор Мічурін.
Читайте також: Росія: курс рубля перевищив рівень падіння у березні 2022 року
Крім того, на тих же підставах до переліку внесли китайську компанію Dandong Mason-Age Trade Co Ltd і двох громадян Північної Кореї.
Як зазначає російське видання «Комерсант», підприємець Ігор Мічурін уже потрапляв під американські санкції. У 2017 році обмеження було введено за лінією Мінфіну США, за версією якого росіянин був пов’язаний з північнокорейською компанією Korea Tangun Trading Corporation.
Санкції накладені терміном на два роки, потім їх можуть переглянути.
Напередодні «Група семи» заявила, що планує посилювати кроки для подальшого обмеження доходів, товарів і технологій, які Росія використовує для фінансування і ведення війни. В тому числі заява G7 згадує «суб’єкти в Китаї та інших третіх країнах, які матеріально підтримують російську військову машину».
AP: Білий дім тисне на Україну щодо зниження мобілізаційного віку до 18 років
Адміністрація президента Джо Байдена закликає Україну швидко збільшити чисельність своїх збройних сил шляхом зниження мобілізаційного віку до 18 років, повідомляє агенція Associated Press із посиланням на неназване джерело в адміністрації президента США.
Чиновник сказав, що «чиста математика» ситуації, в якій зараз опинилася Україна, полягає в тому, що їй потрібно більше військ для боротьби.
За словами європейських чиновників, які побажали залишитися анонімними, президент Володимир Зеленський також чує занепокоєння від союзників, що Україна має проблему з кількістю військ, а не з озброєнням, йдеться у матеріалі.
Європейські союзники також підкреслили, що незабаром для України може стати неможливим продовжувати операцію в Курській області Росії.
19 листопада президент України Володимир Зеленський повідомив, що зниження мобілізаційного віку в Україні не планують, а тим, хто такого віку не досягнув, будуть пропонувати нову систему контрактів для служби в армії.
«Не потрібно жодних спекуляцій: наша держава не готує зниження мобілізаційного віку. На основі нових контрактних підходів ми маємо поступово переходити до формування армії більшою мірою завдяки контрактам, а не тільки мобілізації», – сказав він.
«Беремо автомати, йдемо воювати. Так у нас і почалась війна».
«Коли ми приїхали, то були обстріли. Потрапили в саме пекло. В ніч з 24-25 у нас в медичній частині було 13 поранених та один 200-й. Тобто наслідки цього вторгнення ти бачиш своїми очима».
«Окупанти знали всю інформацію, яка була в документах СБУ до 2012 року – у них на руках були матеріали з особистої справи».
Наталя Гавриленко – жителька Херсону, яка під час російської окупації області вступила до лав територіальної оборони, чинила опір загарбникам та допомогла формувати херсонський партизанський рух. Про те як Херсон зустрів повномасштабне вторгнення, про свій полон, про катування російськими загарбниками херсонців, про триденний шлях з окупації додому – у звільнений Херсон, пані Наталя розповіла проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
На початку повномасштабного російського вторгнення Наталя Гавриленко залишалася в Херсоні. Жінка згадує, що напруження і передчуття війни були помітними задовго до 24 лютого 2022 року.
– Єдине, що мене дивувало, чому більшість суспільства цього не розуміє? Ставлення (до повномасштабного вторгнення – ред.) було не таке, як хотілося б. А коли все почалося о 5 ранку – вибухи, дим – ти розумієш, що відбувається. Я тоді чоловіку сказала: «Війна. Ну що, беремо автомати, йдемо воювати!». Так у нас і почалося все.
Зеленський обговорив із Рютте посилення ППО України з акцентом на конкретних системах
Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте – про це він повідомив 27 листопада.
За його словами, розмова стосувалася результатів вчорашнього засідання Ради Україна – НАТО, присвяченого застосуванню Росією нової балістичної ракети.
«Ми обговорили нагальну необхідність посилення протиповітряної оборони України з акцентом на конкретних системах, які вже є в країнах – членах НАТО. Я також наголосив на важливості повної реалізації рішень саміту НАТО у Вашингтоні, адже ці зобов’язання вкрай важливі для морального духу та стійкості нашого народу», – заявив президент.
Сім країн обіцяють посилити підтримку України і розслідувати прорив кабелю у Балтійському морі
Лідери Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Норвегії, Польщі, Швеції та Фінляндії пообіцяли посилити підтримку України, в тому числі надати більше боєприпасів, йдеться у заяві за результатами зустрічі представників цих країн під Стокгольмом 27 листопада.
Країни також заявили про готовність посилити санкції проти Росії і обговорили розслідування розриву підводних комунікаційних кабелів на початку цього місяця в Балтійському морі.
«Разом з нашими союзниками ми віддані зміцненню нашого стримування і оборони, включаючи стійкість, проти звичайних і гібридних атак, і розширенню санкцій проти Росії, а також проти тих, хто підтримує російську агресію», вказано в заяві лідерів.
Представники семи країн зустрілися для переговорів щодо трансатлантичних відносин, регіональної співпраці у сфері безпеки та спільної політики щодо війни в Україні. Це була перша зустріч глав урядів Північно-Балтійських країн з 2017 року. Польща взяла участь у ній вперше.
Напередодні зустрічі премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск запропонував спільний моніторинг Балтійського моря після пошкодження двох підводних кабелів звʼязку, яке розслідується як гібридна атака.
Данські військово-морські сили затримали китайське суховантажне судно Yi Peng 3, яке підозрюють у причетності до пошкодження телекомунікаційних кабелів у Балтійському морі. Повідомлялося, що затримання відбулося в територіальних водах Данії ввечері 19 листопада патрульним катером P525.
18 листопада стало відомо, що в Балтійському морі пошкоджені два підводних оптоволоконних кабелі. Один з’єднує Німеччину з Фінляндією, інший – Швецію з Литвою.
Умєров: участь військ КНДР у війні проти України «становить серйозну загрозу» для Південної Кореї
Міністр оборони Рустем Умєров провів низку зустрічей у складі української делегації в столиці Південної Кореї – про це він повідомив увечері 27 листопада.
За його словами, він зустрівся з президентом країни Юн Сок Йолем, міністром оборони Кім Йон Хеном та радником з питань національної безпеки Чан Хо Джіном. Під час цих зустрічей він розповів про факти участі військових із Північної Кореї у складі російської армії.
«Війська КНДР не лише надають техніку та людей, а й активно підтримують удари по енергетичній інфраструктурі України. Для Республіки Корея ці дії становлять серйозну загрозу, адже північнокорейські війська отримують досвід ведення бойових дій, що у майбутньому може створити додаткові виклики безпеці в регіоні», – заявив голова Міноборони.
Читайте також: Пентагон не підтверджує присутність військ КНДР в Україні
Умєров додав, що на зустрічі з Юн Сок Йолем обговорив спільні кроки щодо «посилення безпеки та стабільності».
Він висловив переконання, що аргументи України про необхідність збільшити співпрацю з Республікою Корея «призведуть до відчутного зміцнення безпеки» для обох країн і регіонів.
Раніше офіс Юна повідомив, що президент Південної Кореї під час зустрічі з українською делегацією висловив сподівання, що Сеул і Київ ефективно реагуватимуть на загрози безпеці, спричинені військовою співпрацею КНДР та Росії.
Водночас у заяві не сказано, чи обговорювали сторони можливе постачання Сеулом зброї Україні. Південнокорейська агенція Yonhap пише, що Умєров не відповів на запитання їхніх журналістів, чи обговорювалося постачання зброї під час зустрічі з Юн Сок Йолем.
Армія РФ атакувала Сумщину безпілотником, є поранений – прокуратура
Російська армія атакувала безпілотником прикордонну громаду Сумської області, повідомила обласна прокуратура 27 листопада.
«27 листопада 2024 року близько 15:20 год, застосовуючи заборонені міжнародним правом методи ведення війни, ворог безпілотником атакував цивільну інфраструктуру с. Кіндратівка Хотінської громади Сумського району», – йдеться в повідомленні.
За даними прокуратури, внаслідок атаки зазнав поранення 59-річний чоловік, який перебував поблизу свого будинку.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни.
ЛЬВІВ ‒ 26 листопада міністри закордонних справ України та Польщі Андрій Сибіга і Радослав Сікорський зробили спільну заяву, в якій, зокрема, мовиться, що Україна не перешкоджатиме у проведенні польською стороною пошукових та ексгумаційних робіт на українській території, згідно з законодавством України і позитивно розглядатиме заявки з цих питань. Йдеться про жертв Волинської трагедії 1942-1944 років, коли під час нацистської окупації спалахнуло насилля, що вилилося улітку 1943 року у масові убивства поляків.
Однак у цій спільній заяві, де обоє міністрів «рішуче налаштовані розв’язати спірні питання нашого спільного минулого», жодним словом не сказано про пошанування місць поховання українців на території Польщі.
Заяву міністрів неоднозначно сприйняли в Україні.
Український і польський міністри зустрілись у Варшаві. Це також був перший робочий день нового посла України у Польщі Василя Боднара, який 26 листопада вручив копії вірчих грамот заступниці міністра закордонних справ Польщі і заявив про те, що працюватиме над зміцненням українсько-польського стратегічного партнерства.
Василя Боднара називають досвідченим дипломатом в польсько-українських питаннях і спільна заява міністрів для нього є так званою дорожньою картою чи порядком денним на новій посаді.
Ось кілька тез зі спільної заяви керівників МЗС України та Польщі:
Спільні зусилля будуть спрямовані на максимальне посилення обороноздатності України шляхом подальшої передачі техніки та зброї Польщею разом з іншими країнами НАТО і ЄС, продовження підготовки українських військових, зокрема у складі Українського легіону, а також виконання інших положень Угоди про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Республікою Польща від 8 липня 2024 року;
Польща підтверджує свою підтримку дій, зокрема Плану перемоги, що мають на меті створення умов, за яких Росія буде змушена припинити свою агресію проти України та прийняти умови справедливого миру; санкції проти Росії мають бути посилені, в тому числі з урахуванням пропозицій української сторони;
Україна у майбутньому повинна стати повноправним членом ЄС і НАТО. Польща підтримує розширення цих організацій на Україну;
Польща підтверджує свою готовність брати активну участь у відбудові України.
Голова Херсонщини: поранена через російський обстріл Білозерки жінка померла в лікарні
Російські війська вдарили по селищу Білозерка на Херсонщині з артилерії, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його словами, внаслідок атаки постраждала 67-річна жінка.
«У важкому стані її доправили до лікарні. Але, на жаль, від отриманих травм потерпіла померла», – додав голова області.
Раніше 27 листопада обласна військова адміністрація повідомляла про чотирьох поранених на Херсонщині внаслідок російських обстрілів: в Антонівці, Станіславі, Кіндійці та Дніпровському районі Херсона.
Читайте також: Сили РФ скинули з дрона вибухівку на цивільне авто у Херсоні, є постраждалі – ОВА
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Сеул розповів про зустріч з українською делегацією, про надання зброї не згадує
Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль під час зустрічі з українською делегацією висловив сподівання, що Сеул і Київ ефективно реагуватимуть на загрози безпеці, спричинені військовою співпрацею КНДР та Росії. Про це йдеться у заяві офісу Юна.
Пізніше українська делегація на чолі з міністром оборони Рустемом Умєровим окремо зустрілася з радником Юна з питань національної безпеки Шин Вон сіком та міністром оборони Кім Йонг Хеном, щоб обговорити співпрацю між двома країнами. Під час зустрічей Умеров поінформував південнокорейських посадовців про стан російсько-української війни та висловив сподівання, що Київ і Сеул зміцнюватимуть співпрацю, йдеться у повідомленні.
За повідомленням, Умєров детально пояснив ситуацію в Україні та тенденції щодо відправлення військ Північною Кореєю, а також обговорив співпрацю України у сфері безпеки з країнами НАТО та ЄС. У відповідь на безпрецедентну кризу він сказав, що співпраця розширюється і сподівається на зміцнення всіх аспектів співпраці з Кореєю в майбутньому.
Офіс президента Південної Кореї інформує, що сторони домовилися співпрацювати з дружніми країнами, продовжуючи обмінюватися інформацією про розміщення Північною Кореєю військ у Росії та передачу зброї та технологій між Росією та Північною Кореєю. Офіс також зауважив, що оскільки адміністрація Байдена та новообраний президент Трамп реагують на ситуацію в Україні як одна команда, вони вирішили тісно спілкуватися та співпрацювати зі Сполученими Штатами.
«Схеми» називають українських посадовців, які погодили продаж останніх Ту-95
«Схеми» (Радіо Свобода) називають посадовців, які погодили масштабне відчуження військового майна Збройних сил України в 2011-му році, внаслідок чого були продані два останні стратегічні бомбардувальники Ту-95МС. Це, зокрема, тогочасні урядовці – міністр з питань надзвичайних ситуацій Віктор Балога – нині народний депутат України, перша заступниця міністра юстиції Інна Ємельянова – тепер членкиня Комісії з правової реформи при президентові України, та керівник комісії з реорганізації Мінекономіки Валерій Мунтіян – нинішній співробітник державної фінустанови РФ «Зовнішекономбанку». Також журналісти доповнили список українських високопосадовців, які у 1999-му році підтримали рішення про передачу в Росію в обмін на погашення газового боргу одинадцятьох бомбардувальників Ту-95МС та Ту-160, і які тепер використовує армія РФ.
«З задоволенням прийняв запрошення Путіна». Фіцо каже, що поїде на парад 9 травня в Москві
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що «з задоволенням прийняв запрошення» російського президент Володимира Путіна взяти участь в урочистостях до 9 травня в Москві. Про це він повідомив на своїй сторінці в фейсбук.
За його словами, громадяни Словаччини з «повагою і шаною відзначають всі річниці та події, пов'язані зі звільненням нашої території Червоною Армією в 1944-1945 роках», а також допомогу, яку колишній Радянський Союз надав Словацькому національному повстанню.
Фіцо каже, що словацький уряд цінує спадщину боротьби з фашизмом, «історичну правду про Другу світову війну та роль, яку відіграла в ній Червона Армія».
«Саме тому у 2025 році уряд Словаччини візьме на себе організацію низки заходів, які завершаться травневими святкуваннями перемоги над фашизмом. У дусі вищесказаного, природно, що як прем'єр-міністр я маю великий інтерес до участі в офіційних урочистостях з нагоди перемоги над фашизмом, які відбудуться в Москві 9 травня 2025 року. Тому я із задоволенням прийняв офіційне запрошення Путіна взяти участь у цих важливих урочистостях, що я і зроблю», – написав він.
У жовтні Роберт Фіцо дав інтерв’ю програмі російського телебачення «60 хвилин», яку веде пропагандистка Ольга Скабєєва. Серед іншого, він заявив, що прагне відвідати Москву 9 травня.
Росія: курс рубля перевищив рівень падіння у березні 2022 року
У Росії курс долара на міжнародному ринку Forex у середу, 27 листопада, перевищив 111 рублів – востаннє він досягав такого рівня в середині березня 2022 року.
Падінню сприяє, зокрема, новий пакет санкцій США проти російської економіки, зокрема проти «Газпромбанку» – одного з найбільших постачальників валюти в країні, писав напередодні РБК.
Центробанк РФ напередодні встановив курс долара на рівні 105 рублів за долар і 110,49 за євро. прогноз був прописаний у прийнятому Держдумою та Радою Федерації проект федерального бюджету.
У листопаді російський міністр фінансів Антон Силуанов говорив, що послаблення рубля сприяє експорту. Міністерство прогнозувало середній курс долара у 103 рублі до 2027 року, писав The Bell. Такий прогноз був прописаний у схваленому Держдумою та Радою Федерації проєкті федерального бюджету.
Однак рубль дешевшає швидше за прогнози відомства. Опитані РБК експерти вказують серед можливих причин скорочення припливу валюти, ціну на нафту і «спекулятивну складову», тобто біржову гру на ослаблення рубля.Bloomberg повідомляв, що влада розраховує, що валюта, що подешевшала, скоротить дефіцит бюджету військового часу.