ЗСУ атакували ракетами ATACMS аеродром у Таганрозі – Міноборони РФ
Російське військове відомство 11 грудня підтвердило український удар по місту Таганрог у Ростовській області й уточнило тип застосованої зброї та об’єкт, який був ціллю.
За даними міністерства оборони РФ, Збройні сили України використали шість американських балістичних ракет ATACMS по військовому аеродрому.
Російські військові стверджують, що дві ракети були збиті бойовим розрахунком ЗРПК «Панцир», а ще чотири відхилені засобами радіоелектронної боротьби.
«Внаслідок падіння фрагментів ракет є постраждалі серед особового складу. Руйнувань немає, отримали незначні пошкодження (посічені осколками) дві будівлі на технічній території аеродрому та три одиниці військової автомобільної техніки, а також цивільні автомобілі на прилеглій до аеродрому стоянці», – стверджують у міністерстві оборони РФ.
Російські військові додали, що ця атака «не залишиться без відповіді».
Очільник Ростовської області Юрій Слюсар уранці 11 грудня повідомляв, що внаслідок ракетного удару ЗСУ по Таганрогу пошкоджене промислове підприємство, згоріли 14 автомобілів. Міська голова Таганрога Світлана Камбулова заявляла, що пошкоджена котельня.
Умєров: кількість екіпажів БПЛА у ЗСУ за рік зросла у сім разів
Завдяки системній роботі кількість екіпажів БПЛА у Збройних силах України за рік зросла у сім разів, написав міністр оборони Рустем Умєров 11 грудня за підсумками наради за участі представників ЗСУ, Держспецзвʼязку та Міністерства оборони.
За його словами, під час наради проаналізували дані щодо кожної військової частини: скільки безпілотників вже використовується, скільки перебуває на складах та скільки втрачено. Відповідно до цього формуються потреби військових підрозділів.
«У 2024 році до війська вже поставлено значну кількість дронів – бомберів, розвідників, FPV та інших типів БПЛА. Ця робота триває безперервно, навіть за умов змін на ринку», – вказано у дописі Умєрова у фейсбуці.
Також обговорили, пише міністр, плани на грудень та перший квартал 2025 року, зокрема поставки «нічних» дронів і нових DeepStrike, здатних вражати цілі далеко в тилу противника. Він додав, що на сьогодні вже законтрактовано майже 30 тисяч таких дронів.
19 листопада Зеленський повідомив, що у наступному році в Україні буде вироблено мінімум 30 тисяч далекобійних дронів на українських технологічних потужностях. Також, за його словами, поставлено завдання зробити не менше ніж 3 тисячі крилатих ракет і ракет-дронів.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна намагається збільшити власне виробництво зброї, частково виробляючи її спільно з партнерами.
У Європейському союзі погодили 15-й пакет санкцій, зокрема, проти «тіньового флоту» РФ
У Європейському союзі погодили 15-й пакет санкції щодо Росії, повідомляє редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк.
Нові санкції націлені на обмеження діяльності суден третіх країн, які допомагають РФ. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що йдеться про російський «тіньовий флот».
Також до санкційних списків буде додано нові імена і назви компаній, які допомагають Москві обходити західні обмеження, спрямовані на гальмування військового і технологічного розвитку РФ.
Адміністрація президента США Джо Байдена також розглядає запровадження нових санкцій, спрямованих на «тіньовий флот», який Росія використовує для транспортування нафти, йдеться в повідомленні. За словами джерел Bloomberg, про ці заходи Білий дім може оголосити найближчими тижнями
Раніше повідомлялося, що Європейський союз планує запровадити аналогічні заходи щодо «тіньового флоту» Росії до кінця року.
Росія використовує старі танкери – часто незастраховані і з незрозумілим правом власності – для експорту сирої нафти і нафтопродуктів за кордон, незважаючи на санкції ЄС та G7. Ця діяльність також викликає побоювання щодо ризику екологічних катастроф, у тому числі великих розливів нафти. В рамках систематичних зусиль РФ, спрямованих на обхід ЄС, «тіньовий флот» забезпечує ключове фінансове підґрунтя для Росії в її війні проти України.
«Найважчі часи». Якою має бути підтримка України на третьому році війни?
Коли війна стає повсякденністю, а гуманітарні та військові виклики перетворюються на рутинний фронт роботи десятків громадських ініціатив, здатність діяти злагоджено, швидко та гнучко набуває вирішального значення. Саме у такому контексті незалежна неприбуткова організація «Центр інформаційного суспільства» (CIS), яка не пов’язана з політичними партіями та прагне розбудови сильної демократичної спільноти, організувала у Празі дискусійний захід, присвячений темі підтримки України на третьому році війни.
Покровськ: страх і надія за декілька кілометрів від фронту (фоторепортаж)
Під обстрілами, без централізованого опалення та водопостачання, з перебоями в електриці в місті живуть (станом на 2 грудня) 11,5 тисяч цивільних, у тому числі 27 дітей. У місті працюють магазини, є місця стихійної торгівлі та безкоштовної роздачі чистої питної води. Видають гуманітарну допомогу. Містяни, з якими поспілкувалося Радіо Свобода, налаштовані по-різному: одні сподіваються на стійкість українських військових; а є такі, які вважають, що російські війська наведуть лад у місті. Безкоштовна евакуація з Покровська триває.
Реальність, в якій зараз живе Покровськ, до вашої уваги у фоторепортажі воєнного кореспондента Радіо Свобода Сергія Нужненка.
Покровськ: страх і надія за декілька кілометрів від фронту (фоторепортаж)
Генштаб ЗСУ: війська РФ найбільше атакували на Времівському і Покровському напрямках
Від початку доби на фронті відбулося 140 бойових зіткнень. Найбільше атак військ РФ було на Времівському, Покровському і Лиманському напрямках, йдеться у зведенні Генерального штабу ЗСУ 11 грудня станом на 16:00.
«Висока активність ворога наразі зберігається на Покровському напрямку. 28 разів за сьогодні розпочиналися бойові зіткнення різної інтенсивності. Наразі тривають бої у районах населених пунктів Шевченко, Піщане, Новотроїцьке, Новоолексіївка, Новий Труд, Даченське та Лисівка. Поблизу Миролюбівки, Променя та Покровська відбито 12 ворожих атак», – вказано у повідомленні.
За даними штабу, на Времівському напрямку війська РФ 26 разів атакували неподалік Трудового, Костянтинопольського, Сухих Ялів, Благодатного та Новодарівки.
«На Лиманському напрямку відбулося 21 бойове зіткнення поблизу Твердохлібового, Дружелюбівки, Новоєгорівки, Греківки, Макіївки, Тернів, Торського та у Серебрянському лісі. До цього часу на цьому напрямку тривають п’ять боєзіткнень», – кажуть у ЗСУ.
Також російська армія атакувала на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Торецькому, Курахівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках, і у Курській області РФ.
Напередодні речник Сил оборони півдня Владислав Волошин в ефірі національного телемарафону заявив, що російські війська готуються активізувати наступ на запорізьких напрямках. Він зазначив, що російські штурми тривають, поміж іншого, на Времівському напрямку Донеччини.
Від 5 грудня проєкт DeepState повідомляє про щоденне просування російської армії на південний захід від Покровська – в районі селища Шевченко.
Інститут вивчення війни (ISW) повідомив у звіті за 7 грудня, що Росія, ймовірно, не відмовиться від планів взяти Покровськ, незважаючи на рекордні втрати на фронті.
На думку аналітиків, росіяни намагатимуться обійти місто із заходу, щоб змусити Сили оборони вийти з Покровська та Мирнограда поряд без штурмів в лоб.
Тривога за майбутнє дитини через війну. Причини, з яких переселенка лишила сина у львівській лікарні
Страх за майбутнє дитини через війну, фінансові труднощі, пов’язані з нею, і післяпологова депресія – такі причини назвала жінка, яка залишила двомісячного сина в лікарні Львова. Це сталося навесні 2024-го, а вже в листопаді мамі вдалося повернути дитину. Забрати немовля переселенка з Харкова вирішила після того, як звернулася по допомогу психологів.
За словами її адвоката, єдиним шляхом возз’єднання родини було доведення батьківства у суді. У медзакладі хлопчик пробув близько семи місяців, але нині він живе з мамою.
Розвідка США попереджає про можливість нового російського удару «Орєшніком» по Україні
Росія може вдруге застосувати експериментальну балістичну систему середньої дальності «Орєшнік» для удару по Україні впродовж «найближчих днів», згідно з оцінкою розвідки США. Про це пишуть агенції Associated Press і Reuters 11 грудня з посиланням на американських чиновників.
За словами співрозмовника AP, застосування «Орєшніка» у США розглядають скоріше як спробу залякування, ніж переломний момент на полі бою. За його словами, у Росії лише кілька таких ракет і вони несуть меншу боєголовку, ніж інші ракети, які регулярно запускаються по території України.
Вашингтон не вважає, що «Орєшнік» змінить перебіг війни, додало джерело Reuters. «Скоріше за все, це буде ще одна спроба Росії тероризувати Україну, яка зазнає невдачі», – сказало джерело.
Увечері 21 листопада російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування у бойових умовах» новітньої ракети середньої дальності Орєшнік». За його словами, сили РФ завдали удару по Дніпру цією балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні.
Путін заявив, що це була «відповідь на агресивні дії країн НАТО щодо Росії» – дозвіл Україні бити західними ракетами по території РФ і самі такі удари у Брянській і Курській областях. Він також не виключив нових таких ударів.
Російський лідер також заявив, що надалі цивільних інформуватимуть про плани з застосування «Орєшніка».
Президент Росії Володимир Путін оновив ядерну доктрину РФ 19 листопада, у 1000-й день війни РФ проти України.
Орбан після розмови з Путіним заявив, що зараз «найнебезпечніші тижні» війни в Україні
Президент Росії Володимир Путін 11 грудня провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Як зазначено в офіційному повідомленні Кремля, лідери обговорили економічну співпрацю, події у Сирії та особливо докладно – «українську проблематику».
Орбан у соцмережі Х написав, що зараз «найнебезпечніші тижні російсько-української війни» і що Угорщина зробить усі можливі дипломатичні кроки, щоб сприяти припиненню вогню та мирним переговорам.
Путін, зі свого боку, розкритикував «деструктивну лінію київського режиму, який, як і раніше, виключає можливість мирного врегулювання конфлікту», йдеться на сайті Кремля.
1 грудня президент України Володимир Зеленський заявляв, що представники ЄС і НАТО мають брати участь у можливих переговорах із Росією, тобто не заперечував перемовини про мирне врегулювання.
Розмова Орбана і Путіна відбулася з ініціативи угорської сторони. Двома днями раніше Віктор Орбан зустрівся у Флориді з обраним президентом США Дональдом Трампом та підприємцем Ілоном Маском. Після цього на брифінгу в Будапешті міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Угорщина продовжить свою миротворчу місію щодо врегулювання конфлікту між Росією та Україною (на ведення цієї місії Будапешт ніхто не уповноважував – юридична служба Європейського союзу повідомила державам-членам 10 липня, що переговори, які угорський прем’єр Віктор Орбан провів у Москві з лідером РФ Володимиром Путіним, порушили договори в межах ЄС).
Сійярто пообіцяв, що цього тижня відбудуться ще щонайменше дві події в межах цієї місії, але не навів подробиць. Імовірно, дзвінок Орбана Путіну – одна з цих подій.
Угорщина – одна з небагатьох країн ЄС, яка після початку повномасштабної війни Росії в Україні продовжує підтримувати тісні відносини з Кремлем. Віктор Орбан багаторазово виступав проти європейських санкцій щодо Росії та проти надання військової допомоги Україні.
Улітку Орбан відвідував спершу Київ, а згодом Москву, за що його розкритикували представники низки країн ЄС. Після того турне Орбана президент України Володимир Зеленський заявив, що не знав про такі плани прем’єр-міністра Угорщини.
Орбан неодноразово заявляв про себе як про політичного союзника Дональда Трампа. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що під час розмови з Путіним у середу угорський прем'єр не передавав жодних послань від Трампа.
Німеччина надала Україні допомоги на 37 млрд євро. Це найбільше серед європейських країн – Шмигаль
Загальна допомога Німеччини Україні склала 37 мільярдів євро. Це найбільше серед усіх європейських держав, розповів премʼєр-міністр України Денис Шмигаль 11 грудня під час VII Українсько-німецького економічного форуму у Берліні.
«Подякував уряду ФРН за державні програми інвестиційних та експортних гарантій для роботи бізнесу на українському ринку. Вже надано 53 інвестиційні гарантії для німецьких проєктів в Україні на загальну суму майже 382 млн євро», – написав Шмигаль у своєму телеграмі.
На заході канцлер Олаф Шольф підтвердив, що Німеччина передасть до кінця року шосту систему ППО IRIS-T і пускові установки Patriot.
Країна надає Україні військову, економічну та гуманітарну допомогу.
20 листопада в уряді Німеччини зазначали, що наразі вже близько 5 мільярдів євро (2023 рік) та близько 1,6 мільярда євро (2022 рік) було витрачено на військову допомогу Україні. Ще близько 2,9 мільярда євро було виділено в перші два роки війни на поставки, які надійдуть лише у 2025-2028 роках.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц не підтримує дозвіл Києву використовувати німецьку зброю для ураження цілей у Росії. Він кілька разів заявляв, що прагне уникнути ескалації конфлікту.
11 грудня у Берльні проходить VII Німецько-український бізнес-форум під лозунгом «Разом сильніше. Забезпечення майбутнього». Участь у форумі, беруть глави урядів обох держав – Денис Шмигаль і Олаф Шольц, міністри, представники бізнес-структур.
Число загиблих через удар РФ у Запоріжжі зросло до 9 – ОВА
У Запоріжжі кількість загиблих внаслідок вчорашнього російського удару на центру міста зросла до дев’яти, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Попри зусилля медиків у лікарні помер ще один поранений. Це 74-річний чоловік», – написав Федоров у телеграмі.
Ще 21 людина, в тому числі дитина, поранена.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій раніше повідомляли, що на місці удару тривають аварійно-рятувальні роботи, ймовірно, під завалами ще перебувають люди.
10 грудня близько 15:00 російські війська завдали ракетного удару по середмістю Запоріжжя. За даними Офісу генпрокурора, внаслідок влучання зруйнована будівля приватної клініки і розташоване поруч кафе, вибуховою хвилею й уламками пошкоджені багатоповерхові житлові будинки, автомобілі місцевих жителів.
11 грудня в Запорізькій області оголошено день жалоби за загиблими.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Армія РФ заходить у Покровськ?
Армія Росії майже захопила селище Шевченко поблизу Покровська. Про це вранці 11 грудня повідомив проєкт DeepState.
З огляду на карту проєкту, від сірої зони до південно-західних околиць Покровська військам РФ залишилося близько півтора кілометра навпростець.
Також Росія розширює плацдарм на захід від Селидового: ймовірно, щоб не дозволити Силам оборони його зрізати – і завадити їм розпочати штурм Покровська.
Днем раніше волонтер Сергій Стерненко також повідомив у своєму телеграм-каналі, що ситуація на Покровському напрямку «стрімко погіршується». Серед причин такої ситуації він називає неправдиві доповіді нагору про ситуацію на місцях, відправку військових на вже зайняті противником позиції та стиранням підрозділів у контрнаступах замість посилення оборонних рубежів.
Генштаб ЗСУ повідомив вранці 11 грудня, що на фронті сталося 208 бойових зіткнень – це дуже багато. У лідерах традиційно Покровський та Курахівський напрямки – 53 та 45 атак відповідно.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Через авіаудар РФ по Сумщині загинуло подружжя – прокуратура
11 грудня у селі Біловоди Хотінської громади на Сумщині на території приватного домоволодіння на згарищі правоохоронці виявили тіла 55-річного чоловіка та його 65-річної дружини, повідомила обласна прокуратура.
За даними слідства, будинок загиблих зруйновано вщент внаслідок російського авіаудару.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Росія робить ставки на фронт»: як довго протримається Курахове і чому важливо вчасно вийти
Армія РФ закріпилася на західному березі Курахівського водосховища і намагається пробитися до життєво важливої для оборони міста Курахове траси N-15. Вона вже під вогневим контролем противника – працюють FPV та міномети – пише військовий блогер Богдан Мирошников.
В самому Кураховому, яке, за даними Deep State, окуповане на дві третини, тривають міські бої.
За інформацією Генштабу ЗСУ, Курахівський напрямок – другий за активністю наступу армії РФ після Покровського. Тут щодня відбувається близько 40 атак. На напрямку діє авіація, противник наносить авіаудари КАБами.
На північ від Курахового Росія продовжує тиснути у напрямку Зоря-Сонцівка-Старі Терни. Південніше – в районі Успенівки армія РФ намагається замкнути «мішок». Військові аналітики почали говорити про ймовірну необхідність виходу Сил оборони з Курахового, поки це можна зробити без великих втрат.
Як правильно називати Донбас і чому? Розмова з історикинею Оленою Стяжкіною
Донеччина та Луганщина – саме такі назви закликає використовувати письменниця та історикиня Олена Стяжкіна замість Донбасу. Вона переконана, що цей топонім є небезпечним, адже допомагає Кремлю створювати наративи, вигідні йому – і загрозливі для України.
Олена Стяжкіна родом із Донецька, до весни 2014 року викладала історію в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса. Історію мешканців цього міста від радянських часів до російської окупації вона описала у своїй книзі «Смерть лева Сесіла мала сенс». Цьогоріч американське видавництво HURI Publication при Українському дослідницькому інституті у Гарварді переклало цю книжку англійською мовою та видало у Сполучених Штатах.
Про небезпеку топоніма Донбас, як брати Кеннеді побудували перший металургійний завод у Маріуполі та про літературу під час війни – Олена Стяжкіна розповіла в інтерв’ю Голосу Америки.
Сибіга запропонував країнам Заходу кроки для стримування «гібридного наступу» РФ на Європу
Паралельно з військовою агресією проти України Росія розпочала «масований гібридний наступ» на Європу про що свідчать події у Грузії, Молдові та Румунії, написав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у мережі Х 11 грудня.
«Вона (Росія – ред.) використовує всі гібридні інструменти – від пропаганди та кібератак до підривної діяльності та саботажу, втручання у внутрішні справи та спроб дестабілізувати цілі країни... Грузія, Молдова та Румунія – це найсвіжіші випадки, але гібридні зусилля Росії активні від Західної Європи до Балканських та Балтійських країн», – йдеться у дописі.
Очільник МЗС закликав всі європейські уряди та суспільства обʼєднати зусилля для стримування впливу Росії.
«Щоб протистояти цьому гібридному наступу і захистити Європу, необхідно вжити низку невідкладних заходів, включаючи повне блокування російської пропаганди, посилення зусиль поліції і контррозвідки, зміцнення кіберзахисту і посилення Шенгенської візової політики для громадян Росії», – наголосив Сибіга.
Раніше ЗМІ повідомили про існування в Боснії і Сербії таборів, повʼязаних з російською групою найманців «Вагнера», де інструктори готували молодих людей для організації заворушень в Молдові напередодні і під час президентських виборів. Самі вибори в Молдові супроводжувалися заявами про втручання Росії і фальсифікації.
Також у Вища рада національної оборони Румунії розсекретила п’ять документів, які показали, як переможець першого туру президентських виборів Калін Джорджеску за дуже короткий час зріс у популярності, зокрема, завдяки просуванню в TikTok. Згідно з оприлюдненими даними розвідки, сервіс TikTok повідомив румунській владі про виявлення мережі акаунтів, пов’язаних з російським державним ЗМІ Sputnik, цільовою аудиторією мережі були користувачі в Румунії та Молдові.
6 грудня Конституційний суд Румунії скасував президентські вибори, другий тур яких мав відбутися 8 грудня.
У Грузії 26 жовтня відбулися парламентські вибори. За офіційними даними ЦВК Грузії, 53,93% голосів отрмала правляча «Грузинська мрія». Міжнародні спостерігачі констатували, що вибори в Грузії відбулися зі «значними порушеннями» – це суттєво поставило під загрозу демократичну цілісність виборчого процесу.
Лисак: у Дніпровському районі через російську атаку є пошкодження
У Дніпровському районі через російську атаку є пошкодження, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За його його словами, пошкодженні три приватні будинки, гараж, газогін та лінія електропередач, «зачепило інфраструктуру». Люди не постраждали.
Рятувальники продовжують обстежувати територію.
Раніше Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух крилатої ракети на Дніпропетровщину. Місцева влада повідомляла, що сьогодні вдень сили протиповітряної оборони на Дніпропетровщині збили дві ракети.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Неприйнятна позиція»: Стефанішина розповіла про дискусії в ЄС щодо мобілізації в Україні
Питання мобілізації в Україні та віку солдатів підіймалося на зустрічах української віцепрем’єрки з євроінтеграції із топпосадовцями Європейського союзу. Про це Ольга Стефанішина розповіла, відповідаючи на запитання Радіо Свобода в Брюсселі.
«Це питання задавалося з точки зору того, що дійсно воно є в публічному дискурсі. Але я і рада, що це питання задається, тому що в нас є дуже очевидна відповідь. Ми не можемо прийняти цю критику, оскільки немає системи планування, тренування і оснащення українських бригад», – зазначила Стефанішина.
Урядовиця наголосила, що в умовах відсутності цього планування з боку союзників «не можна таку неспроможність перекладати на мобілізаційний вік в Україні».
Віцепрем’єрка з євроінтеграції мала цю дискусію, зокрема, з єврокомісаром з питань оборони Андрюсом Кубілюсом та очільницею європейської дипломатії Каєю Каллас.
«ЄС може відіграти велику роль саме в тренуванні українських військових… Спроможності тут великі – питання в плануванні. За умов належного планування і оснащення, безумовно, питання мобілізації не буде предметом таких дискусій. Тому, звичайно, це (заклики знизити мобілізаційний вік до 18 років – ред.), скажімо так, – неприйнятна позиція», – резюмувала Стефанішина.
Раніше представник Держдепартаменту США Метью Міллер заявив, що якщо в Україні знизять мобілізаційний вік до 18 років, то всіх новобранців забезпечать повним спорядженням.
Володимир Зеленський, коментуючи слова Міллера, наголосив 10 грудня, що Україна не має компенсувати брак обладнання та підготовки молодістю солдатів, тому треба зосередитися на забезпеченні наявних бригад. Голова держави зазначив, що «пріоритетом має бути постачання ракет і зниження військового потенціалу Росії, а не зниження призовного віку в Україні».
Минулого місяця радник керівника Офісу президента України Сергій Лещенко заявив, що американські політики з обох партій тиснуть на президента Зеленського в питанні, чому в Україні не проводиться мобілізація тих, кому від 18 до 25 років.
Водночас, за його словами, президент «продовжує переконувати політиків з обох партій давати зброю без зміни призовного віку». Зеленський тоді заявляв, що в Україні поки не передбачається проведення мобілізації з 18 років.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».
Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.
«Повертають Росію до реальності» – Зеленський про нічні удари ЗСУ по російських цілях
Президент України Володимир Зеленський прокоментував удари Збройних сил України по російських цілях минулої ночі.
«Уражені військові об’єкти на території Росії, а також об’єкти паливно-енергетичного комплексу, який працює на агресію проти нашої держави та людей. Головком доповів щодо деталей ураження. Це саме такі далекобійність і влучність, які крок за кроком повертають Росію до реальності – до реальності того, що війну потрібно завершувати», – написав він у телеграмі після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
Головнокомандувач також доповів щодо найбільш гарячих напрямків фронту, де тривають жорстокі бої, – це Покровський та Курахівський напрямки.
«Російська армія, як і в листопаді, зараз, у грудні, рекордно витрачає своїх людей у боях і штурмах. Цими місяцями – листопад і грудень – рекордні російські втрати», – написав Зеленський.
Влада Брянської та Ростовської областей РФ заявила про нічну атаку безпілотників та ракет.
У Ростовській області, за словами губернатора Юрія Слюсаря, сьогодні вночі ракетної атаки зазнав Таганрог – пошкоджене промислове підприємство.
Телеграм-канал ASTRA з посиланням на місцевих жителів пише, що зазнав атаки ПАТ «Таганрозький авіаційний науково-технічний комплекс імені Г. М. Берієва» (ТАНТК ім. Г. М. Берієва). Офіційних підтверджень цих даних немає.
Губернатор Брянської області Олександр Богомаз без подробиць заявив, що внаслідок атаки безпілотника у Брянську сталося займання виробничого об’єкта. Російські телеграм-канали, зокрема Astra, писали, що після атаки сталася пожежа на нафтобазі в Брянську.
Натомість Міноборони РФ заявляє про атаку українських БПЛА на Брянську область і нібито знищення 14 дронів, але не згадує про ракетну атаку на Ростовську область.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Після зустрічі з Трампом Орбан зателефонував Путіну – обговорювали Україну
Кремль заявив про телефонну розмову президента РФ Володимира Путін та прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.
За повідомлення, розмова відбулася за ініціативи угорської сторони.
Сторони, серед іншого, обговорювали Україну. Орбан, як зазначається, висловив зацікавленість у сприянні «спільному пошуку шляхів політико-дипломатичного вирішення кризи».
Кремль повідомляє, що Путін озвучив «принципові оцінки поточного розвитку ситуації навколо України та деструктивної лінії київського режиму, який, як і раніше, виключає можливість мирного врегулювання конфлікту». (Київ насамперед наполягає на гарантіях безпеки - ред.)
Будапешт наразі подробиць цієї розмови не повідомляв.
Віктор Орбан 9 грудня у Флориді зустрівся з обраним президентом США Дональдом Трампом.
Перед цим 7 грудня у Парижі відбулася зустріч Трампа з президентом України Володимиром Зеленським та президентом Франції Емманюелем Макроном. Коментуючи цю зустріч, Трамп акцентував увагу на необхідності якнайшвидшого завершення війни, а Зеленський говорив про «мир завдяки силі».
«Це (війну) не закінчити просто папірцем і кількома підписами. А припинений вогонь без гарантій може бути розпалений знову в будь-який момент, як Путін це вже робив. Щоб гарантувати, що втрат українців і українок більше не буде, треба гарантувати надійність миру й не заплющувати очі на окупацію», – заявляв президент України.