Кравченко: уламки російського дрона пошкодили будинок на Київщині
Атака російських дронів на Київщину вночі проти 19 грудня тривала майже дев’ять годин, повідомив голова обласної військової адміністрації Руслан Кравченко вранці у четвер.
Він уточнив, що сили протиповітряної оборони знищили повітряні сили, в області ніхто не постраждав. Влучання в об’єкти критичної чи житлової інфраструктури також відсутні.
«Внаслідок падіння уламків збитої ворожої цілі в одному із населених пунктів пошкоджено приватний будинок. В ньому вибито скління та пошкоджено паркан», – повідомив голова області.
Він додав, що уламки збитого дрона впали на одну з ділянок залізниці. Її перекрили для вилучення уламків з колії, наразі рух відновлено. Пожежа та пошкодження відсутні.
«Оперативні групи продовжують роботу з фіксації наслідків нічної атаки», – написав Кравченко у соцмережах.
Російські війська в ніч на 19 грудня атакували Україну 85-ма ударними безпілотниками типу Shahed і дронами інших типів, повідомили Повітряні сили ЗСУ. За даними військових, протиповітряна оборона збила 45 ударних БПЛА, ще 40 ворожих безпілотників-імітаторів були локаційно втрачені.
Поліцейський, поранений під час удару РФ по Чернігівщині, помер у лікарні – ОВА
Поліцейський, поранений внаслідок російського удару по Чернігівській області ввечері 18 грудня, помер у лікарні, повідомив 19 грудня голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Медики зробили усе можливе, але врятувати чоловіка не вдалося. Майор поліції Сергій Хавлук загинув під час несення служби», – зазначив він.
За словами Чауса, загалом за добу армія РФ здійснила 21 обстріл регіону.
Раніше поліція повідомляла, що внаслідок російського удару в Новгород-Сіверському районі ввечері 18 грудня були поранені поліцейський і хлопець-підліток.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Влада повідомила про наслідки ракетного удару РФ по Кривому Рогу
Російські війська пізно ввечері 18 грудня завдали ракетного удару по Кривому Рогу, внаслідок чого пошкоджені інфраструктура, дві дев’ятиповерхівки, лікарня, школа, магазин і 10 автомобілів, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
Люди не постраждали, зазначив він.
«На місці працює штаб. Мешканці можуть отримати будматеріали, щоби закрити побиті вікна», – написав Лисак у телеграмі.
Повітряні сили ЗСУ раніше сьогодні повідомили, що російські війська ввечері 18 грудні і в ніч на 19 грудня запустили по Україні 85 безпілотників, а також дві балістичні ракети «Іскандер-М» і керовану авіаційну ракету Х-59/69.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Двоє жителів Херсонщини були поранені через російські обстріли за добу – голова ОВА
Російські війська за попередню добу обстріляли, зокрема, з авіації, 38 населених пунктів Херсонської області, в тому числі обласний центр, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 19 грудня.
Крім того, армія РФ спрямувала балістичну ракету по Бериславському району.
«Через російську агресію 1 людина загинула, ще 2 – дістали поранення», – повідомив Прокудін.
Голова області уточнив, що російські військові били по житлових кварталах, зокрема, пошкодили три багатоповерхівки та 11 приватних будинків. Обстріли також понівечили газопровід, господарчу споруду та приватні автомобілі.
Напередодні Херсонська міська військова адміністрація повідомляла про одного загиблого та одного пораненого в обласному центрі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, армія РФ регулярно атакує деокуповану частину Херсонщини ударними дронами.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
РФ вночі атакувала Україну 85 дронами, вони збиті або «локаційно втрачені» – Повітряні сили
Російські війська в ніч на 19 грудня атакували Україну 85-ма ударними безпілотниками типу Shahed і дронами інших типів із районів Брянська, Курська, Міллерова і Орла в РФ, повідомили Повітряні сили Збройних сил України. Крім того, за повідомленням, війська РФ завдали удару двома балістичними ракетами «Іскандер-М» із окупованого Криму й Ростовської області Росії і керованою авіаційною ракетою Х-59/69 із повітряного простору Курської області РФ.
«Станом на 08:30 підтверджено збиття 45 ударних БпЛА типу Shahed і безпілотників інших типів у Полтавській, Сумській, Харківській, Київській, Хмельницькій, Чернігівській, Черкаській, Кіровоградській, Дніпропетровській і Миколаївській областях. Внаслідок активної протидії Сил оборони 40 ворожих безпілотників-імітаторів – локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – зазначили в Повітряних силах.
Там додали, що внаслідок ракетного удару пошкоджено приватні, багатоквартирні будинки і муніципальне майно на Сумщині й Дніпропетровщині, попередньо – без жертв і постраждалих.
«Влучань БпЛА не зафіксовано, інформація щодо руйнувань чи постраждалих не надходила», – уточнили в Повітряних силах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб: на фронті за добу було 250 бойових зіткнень, найбільше російських штурмів – на Курщині
На фронті протягом минулої доби зафіксували 250 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
Найбільше російських штурмів, згідно з наведеними даними, було в Курській області РФ, де триває операція українських сил. «Авіація ворога продовжує бити по власній території. За минулу добу російські літаки завдали 21 авіаудару, скинувши при цьому 31 КАБ. Українські захисники відбили 68 штурмових дій загарбників», – заявили у Генштабі.
За даними командування, 48 російських штурмових дій українські сили відбили на Покровському напрямку в районах населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Даченське, Зелене, Нововасилівка, Чумацьке і Новооленівка.
На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 25 атак, на Времівському – також було 25 штурмових дій російських військ, на Куп’янському напрямку кількість атак за добу склала 26, а на Лиманському – 24, зазначили в Генштабі.
Крім того, бойові дії були на Харківському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
Як повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський станом на 17 грудня, Сили оборони ведуть активні бойові дії на ділянці фронту загальною протяжністю понад 1170 кілометрів, найбільш складна ситуація зараз на Покровському та Курахівському напрямках.
Сирський також повідомив 17 грудня, що російські військові вже третю добу проводять «інтенсивні наступальні дії» у Курській області, активно застосовуючи підрозділи армії Північної Кореї.
У листопаді агенція Reuters із посиланням на високопоставлене українське військове джерело, яке працює в Генеральному штабі України, повідомила, що Україна через російські контратаки втратила понад 40% території в Курській області РФ, яку вона захопила під час бойових дій у серпні. За даними джерела, Росія розгорнула близько 59 тисяч військових у Курській області.
«ГРУЗ 200». Кримчани, які воювали проти України
На сайті зібрано інформацію про кримчан, які стали учасниками збройної агресії Росії проти України та загинули. Усі дані взяті з відкритих джерел, у тому числі із заяв російських офіційних осіб, повідомлень родичів загиблих у соціальних мережах, публікацій в кримських та російських медіа.
«Для кримських татар це означає загибель народу»: Джемілєв про деокупацію Криму та визнання геноциду
Чеський сенат 18 грудня 2024 проголосував за резолюцію, яка офіційно визнанає депортацію кримських татар 1944 року актом геноциду. За це рішення проголосували 70 з 74 зареєстрованих сенаторів. Чехія стала сьомою країною, яка визнала це після України, Канади, Польщі та країн Балтії.
Під час голосування у залі були присутні лідери кримських татар, зокрема Мустафа Джемілєв, який особисто подякував чеським сенаторам за підтримку та визнання геноциду. Радіо Свобода поговорило із Джемілєвим про важливість рішення чеського парламенту та перспективи деокупації Криму.
– Наскільки важливим було це рішення чеського сенату для кримських татар, які нині є під російською окупацією в Криму й для пам’яті тих, хто був депортований у 1944-му році?
В ISW назвали «значно завищеними» дані Генштабу РФ щодо захоплених у 2024 році територій
Начальник Генштабу Росії Валерій Герасимов значно завищив дані щодо територіальних здобутків Росії у 2024 році, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«18 грудня Герасимов заявив, що російські війська захопили приблизно 4500 квадратних кілометрів у 2024 році. Однак ISW спостерігав підтвердження того, що російські війська захопили лише 3306 квадратних кілометрів у 2024 році», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому в ніч на 19 грудня.
Аналітики зазначають, що перебільшені цифри Герасимова контрастують із більш точними заявами міністра оборони Росії Андрія Бєлоусова на засіданні колегії Міністерства оборони Росії 16 грудня.
«Бєлоусов стверджував, що середньодобова швидкість просування російських військ становить близько 30 квадратних кілометрів. ISW спостерігав геолокаційні докази, щоб оцінити, що російські сили просувалися зі швидкістю приблизно 27,96 квадратних кілометрів на день у листопаді 2024 року», – йдеться в звіті.
Бєлоусов також стверджував, що російські війська захопили приблизно 99 відсотків території Луганської області України, 70 відсотків Донецької області, приблизно 74 відсотки Запорізької області та приблизно 76 відсотків Херсонської області.
«За оцінками ISW, російські війська окупували приблизно 99 відсотків території Луганської області, 66 відсотків Донецької області й по 73 відсотки Запорізької та Херсонської областей», – кажуть аналітики.
Раніше цього місяця в ISW зазначали, що російські війська зазнали приблизно 125 800 втрат особового складу протягом періоду інтенсивних наступальних операцій у вересні, жовтні й листопаді 2024 року в обмін на 2 356 квадратних кілометрів захоплених територій. За словами аналітиків, йдеться про приблизно 53 російські втрати на квадратний кілометр захопленої української території.
Як повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, станом на 17 грудня Сили оборони ведуть активні бойові дії на ділянці фронту загальною протяжністю понад 1170 кілометрів, найбільш складна ситуація зараз на Покровському і Курахівському напрямках.
Сирський також повідомив 17 грудня, що російські військові вже третю добу проводять «інтенсивні наступальні дії» у Курській області, активно застосовуючи підрозділи армії Північної Кореї.
У листопаді агенція Reuters із посиланням на високопоставлене українське військове джерело, яке працює в Генеральному штабі України, повідомила, що Україна через російські контратаки втратила понад 40% території в Курській області РФ, яку вона захопила під час бойових дій у серпні. За даними джерела, Росія розгорнула близько 59 тисяч військових у Курській області.
Генштаб ЗСУ: сьогодні на фронті було понад 200 боїв, на Курщині Сили оборони відбили 55 штурмів
Загалом від початку цієї доби на фронті відбулося 224 бойових зіткнення, найбільше атак було на Курському напрямку, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
На Курщині Сили оборони відбили 55 російських штурмів, три боєзіткнення тривають досі.
Також противник збільшив свою активність на Куп’янському напрямку, де українські захисники зупинили 18 атак біля Петропавлівки, Колісниківки та Лозової – минулої доби було три наступи.
За даними штабу, на Покровському напрямку сили РФ 45 разів атакували у районах Миролюбівки, Променя, Лисівки, Даченського, Зеленого, Нововасилівки, Чумацького та Новооленівки – українські захисники відбили 38 штурмів, ще сім боєзіткнень продовжуються.
На Лиманському напрямку російські загарбники 21 раз штурмували позиції Сил оборони поблизу Греківки, Новоєгорівки, Надії, Ямполівки та Тернів, а на Курахівському – було 22 спроби прорвати українську оборону біля Сонцівки, Старих Тернів, Курахового та Дачного – чотири бої досі продовжуються.
На Времівському напрямку противник 24 рази атакував українські підрозділи біля Костянтинопольського, Розливу, Великої Новосілки, Благодатного, Нового Комара та Сторожевого – досі триває 10 бойових зіткнень.
Також були російські атаки на Харківському, Краматорському, Торецькому, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Спецпредставник Трампа з питань України вважає, що Київ і Москва готові до переговорів
Спецпредставник новообраного президента США Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог вважає, що Україна і Росія вже готові до мирних переговорів. Таку думку він висловив 18 грудня в етері американського телеканалу Fox Business.
Відповідаючи на запитання, чи вказує виснаженість обох сторін на можливість переговорів, Келлог відповів: «Безумовно. Я думаю, що обидві сторони готові».
«Уявіть собі бій у клітці. У вас є два бійці, і обидва хочуть здатися. Вам потрібен рефері, щоб розняти їх. І я думаю, що президент Дональд Трамп може це зробити. Я думаю, що у нього є бачення, як це зробити. Я думаю, у нього є енергія для цього. І я думаю, що у нього насправді є обидві сторони, які готові врешті-решт зібратися разом і поговорити», – заявив він.
Щодо свого візиту до України, спецпредставник обіцяв надати деталі згодом.
Напередодні агенція Reuters з посиланням на джерела повідомила, що Келлог відвідає Київ і кілька інших європейських столиць на початку січня.
Рютте: у Німеччині розпочав роботу центр НАТО, який координуватиме допомогу Україні
Командування НАТО щодо надання допомоги Україні розпочало роботу в німецькому Вісбадені, заявив у середу 18 грудня, генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
«Командування НАТО у Вісбадені з надання допомоги Україні в сфері безпеки і тренувань вже функціонує. Але ми повинні йти далі, щоб рішуче змінити хід цієї війни», – сказав він під час пресконференції.
За його словами, члени альянсу залишаються відданими виконанню фінансового зобов'язання щодо надання Україні 40 мільярдів євро допомоги в сфері безпеки.
Раніше Марк Рютте анонсував, що новий центр НАТО у Вісбадені (NSATU), який буде займатися допомогою Україні, запрацює до кінця 2024 року.
На Вашингтонському саміті 2024 року країни-члени НАТО погодилися створити програму допомоги та підготовки НАТО з безпеки для України (NSATU) для координації надання військового обладнання та підготовки для України країнами-членами та партнерами НАТО, а також забезпечення матеріально-технічної підтримки. Її мета – поставити безпекову допомогу Україні на міцну основу, забезпечуючи посилену, передбачувану та узгоджену підтримку в довгостроковій перспективі.
Верховна Рада ухвалила 17 грудня у першому читанні законопроєкт про запровадження множинного громадянства. Далі – документ доопрацюють після консультацій зі Світовим конгресом українців, повідомили парламентарі. Також його вивчать у Конституційному Суді.
Дата остаточного голосування наразі невідома – втім, вже зараз навколо нього точаться дискусії серед політиків і закордонної спільноти українців. Проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода зібрав їхні реакції щодо законопроєкту про запровадження інституту множинного громадянства в Україні.
Ухвалений за основу законопроєкт №11469 президент України Володимир Зеленський подав на розгляд парламенту ще у серпні цього року.
Що пропонують?
Документ ініціює надати громадянам України можливість мати кілька паспортів різних країн і окреслює умови множинного громадянства.
Передбачається, що іноземне громадянство можн абуде набувати зі збереженням українського. А право на український паспорт, відповідно до законопроєкту, отримають іноземні громадяни – однак наразі немає чіткості, з яких саме країн. Саме цей момент викликав дискусії серед парламентарів.
Лубінець: за час повномасштабного вторгнення війська РФ стратили 177 українських військовополонених
Відомо про 177 підтверджених випадків страти українських військовополонених російськими військовими від початку повномасштабного вторгнення, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в інтервʼю «Українській правді».
За його словами, у 2024 році відомо про 109 підтверджених випадків розстрілів українських військовополонених. Ця кількість є майже вдвічі більшою, ніж за два попередні роки повномасштабного вторгнення.
Про випадки страти полонених українська сторона інформує Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) та ООН, однак МКЧХ ні разу публічно або непублічно не звинувачував війська РФ у вбивстві або тортурах українських військовополонених, зазначив Лубінець.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини додав, що у офіційних звітах ООН за 2024 рік вперше зʼявилися дані, що російська армія страчує українських військовополонених.
Саміт без Макрона, але зі сигналами Трампу. Чого чекати від зустрічі лідерів ЄС у Брюсселі
Грудневий саміт лідерів 27 країн-членів ЄС – останній перед інавгурацією обраного президента США Дональда Трампа. Очікувалось, що на ньому Франція підніме питання поствоєнної миротворчої місії в Україні, проте французький президент у саміті участі не братиме. Приїхав лише, щоб зустрітися із Володимиром Зеленським. Чому? І чого тепер очікувати Україні від саміту?
Радіо Свобода знає подробиці і вже бачило як виглядає узгоджений документ, який, як очікується, ухвалять завтра.
Те, що цей саміт може бути коротшим за попередні, дипломати пояснювали ефективнішим стилем роботи нового президента Європейської Ради Антоніу Кошта, який уперше головуватиме на зустрічі лідерів країн-членів ЄС у новій ролі.
Зеленський зустрівся з Макроном в Брюсселі та приїхав на перемовини до генсека НАТО
Президент України Володимир Зеленський зустрівся в Брюсселі зі своїм французьким колегою Емманюелем Макроном та приїхав на перемовини до резиденції генсека НАТО Марка Рютте.
«Ми вже зустрілися з президентом Макроном», – сказав Зеленський і заявив, що зустрічі з генсеком НАТО та іншими лідерами країн ЄС це «хороша нагода поговорити про гарантії безпеки для України».
Генсек НАТО Марк Рютте сказав, що говоритимуть по посилення України зараз, а «коли настане мир», потрібно буде також подумати про економіку України і не лише купувати зброю, але й купувати в України.
Рютте та Зеленський зробили короткі заяви для преси, однак не стали відповідати на запитання журналістів.
Читайте також: Рютте виступив проти публічного обговорення ймовірної мирної угоди між Україною та Росією
Володимир Зеленський сьогодні, 18 грудня, прибув до Брюсселя, де має зустрітися з генсеком НАТО Марком Рютте та низкою європейських лідерів.
Раніше кореспондентка Радіо Свобода з посиланням на дипломатів у НАТО, не уповноважених давати коментарі медіа, повідомила, що Емманюель Макрон не відвідає саміт Європейського Союзу, запланований на завтра, 19 грудня, причина – стихійне лихо в заморських територіях Франції.
Водночас, як повідомило агентство Reuters, особиста зустріч Макрона та Зеленського все ж мала відбутися після 19 години (за Києвом) 18 грудня. Згодом французький президент планує залишити Брюссель.
Війна швидко не закінчиться. Чому?
- Україна «не в сильній і не в слабкій позиції»
В України поки немає сил відвоювати окупований Крим та частину Донбасу, які Росія «фізично» контролює, заявив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю французькому виданню Le Parisien. Мовляв, і юридично відмовитись від них неможливо, адже це заборонено Конституцією. На думку Зеленського, Україна сьогодні не в сильній, і не в слабкій позиції для розмов з РФ про припинення війни. Як розцінювати таку заяву українського президента?
- Чи сподіватися на миротворчий контингент?
Близько 100 тисяч військовослужбовців для відправки в Україну як миротворців може задіяти Європа. Сили стримування можуть сформувати коаліцією в кількості п'яти-восьми країн, повідомив український чиновник на правах анонімності виданню Reuters.
Це вже не вперше, коли обговорюють такий сценарій розвитку подій, щоправда, за умови, якщо буде лінія розмежування і вогонь припнеться. Але які підстави вважати, що це трапиться у найближчому майбутньому?
Міноборони: в застосунку «Армія+» зʼявився рапорт на повернення після СЗЧ
У мобільному застосунку для військових «Армія+» зʼявився рапорт на повернення на службу після першого самовільного залишення військової частини (СЗЧ), повідомила заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку Катерина Черногоренко в ефірі телемарафону 18 грудня.
За її словами, рапорт на повернення з СЗЧ розглядатиметься 24 години. Також військовослужбовець може обрати для себе частину, де хоче нести службу. Для цього потрібен лист від військової частини.
«Якщо людина повертається з СЗЧ уперше, до неї не застосовуються жодні санкції. Більше того, для людини гарантовано та швидко будуть проведені всі заходи реінтеграції, відновлення на службі, всі соціальні виплати», – зазначила заступниця міністра оборони.
У серпні парламент України схвалив закон, яким пропонується не карати за перше самовільне залишення військової частини (СЗЧ) чи дезертирство, якщо військовий сам повернувся і командир дозволить продовжити службу.
«Це специфіка російських спецслужб». Українські експерти про затримання ймовірних убивць Кирилова
Ймовірного вбивцю генерала Кирилова затримали – звітують спецслужби Росії. Нині , як заявили російські силовики, головний підозрюваний у справі про смерть начальника військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту збройних сил РФ – громадянин Узбекистану. Радіо Свободи зібрало реакції в українських медіа на цю подію. А також розпитало експертів про «ймовірний український слід», про який так багато писали в медіа ще 17 грудня.
За інформацією ФСБ, в результаті оперативних-розшукових заходів правоохоронці і спецслужби Росії затримали громадянина Узбекистану. З відкритих джерел про нього відомо тільки вік – затриманий 1995 року народження.
За офіційною версією російських силовиків, саме він ніби-то і підірвав саморобний пристрій біля дому Кирилова, на Рязанскому проспекті в Москві. Це і спричинило смерть генерада Ігоря Кирилова і його помічника Іллі Полікарпова. ФСБ також повідомили, що той, кого вони називають «виконавцем теракту» повідомив на допиті, що його буцімто «завербували українські спецслужби».
«За їхнім завданням він прибув в Москву та отримав саморобний вибуховий пристір значної потужності. Розмістив його на самокаті, який припаркував біля під’їзду Кирилова», – йдеться в офіційній заяві. Окрім того, в ній описується і спосіб підготовки до ліквідації: силовики стверджують, що для спостереження затриманий використовував орендований автомобіль, який нібито обладнав камерою із доступом до мережі.
«Зйомка транслювалась в режимі онлайн в місто Дніпро», – стверджують російські силовики. Бо за їхньою версією організатори вбивства генерала армії РФ були саме з цього міста.
«Після отримання відеосигналу про вихід офіцерів із під'їзду пристрій було дистанційно приведено у дію», – пишуть в офіційному повідомленні.
Чому узбек і що інкримінують?
Проти громадянина Узбекистана, імені якого не повідомляють, порушено кримінальну справи за частиною 2 статті 205 (терористичний акт), частиною 2 статті 105 (вбивство), частиною 1 статті 222.1 (незаконне зберігання вибухового пристрою), частиною 3 статті 223.1 (незаконне виготовлення вибухового пристрою) КК РФ. За сукупністю затриманому загрожує довічне ув’язнення.
Генсек НАТО заявив, що на зустрічі з Зеленським хоче обговорити шляхи посилення позиції України
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що хоче обговорити шляхи посилення позиції України на майбутніх мирних переговорах з Росією під час зустрічі в середу з президентом України Володимиром Зеленським і деякими європейськими лідерами.
За словами Рютте, мета сьогоднішньої зустрічі із Зеленським – «обговорити все, що пов’язано з Україною на даний момент, і як зробити так, щоб ми могли зробити максимум для того, щоб одного дня, коли він вирішить, почати переговори з росіянами про те, як покласти край всьому цьому».
«Але очевидно, що це має відбуватись під керівництвом України і лише з позиції сили. Оскільки інші члени Альянсу також перебувають у місті, було б правильно запросити кількох з них на цю зустріч, щоб обговорити, зокрема, дві речі. По-перше, що ми можемо зробити для того, щоб надати Україні більше засобів протиповітряної оборони та інших озброєнь. Це є нагальною потребою (українці підрахували, що їм потрібно близько 19 додаткових систем ППО для захисту енергетичної інфраструктури). Але також, в більш загальному плані, їм потрібна більша підтримка, щоб переконатися, що вони можуть зайняти сильну позицію», – сказав він під час пресконференції.
Рютте повідомив, що також обговорюватиметься підтримка української економіки – саме тому президентка Єврокомісії та президент Євроради.