Британія надає Україні пакет військової допомоги на 286 мільйонів доларів
Велика Британія анонсує новий пакет фінансової допомоги Україні на 225 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 286 мільйонів доларів) – про це заявило Міністерство оборони країни 19 грудня.
«Наша підтримка не похитнеться», – прокоментували у відомстві.
Західні агенції з посиланням на заяву британського Міноборони навели деталі пакету. Зокрема, до нього входять:
- 92 мільйонів фунтів стерлінгів на обладнання для українських Військово-морських сил – човни, дрони розвідки, надводні безекіпажні судна, безпілотні боєприпаси, протимінні БПЛА
- 68 млн – на радари протиповітряної оборони, наземні приманки та системи радіоелектронної протидронної боротьби
- 26 млн – на обслуговування та запасні частини для систем, раніше наданих Україні
- 39 млн – на надання понад 1000 протидронних систем РЕБ та спільні закупівлі респіраторів і обладнання для посилання оборонних спроможностей ЗСУ
Також, за повідомленням, Британія планує продовжити навчання українських військових.
«Хоробрий народ України продовжує перевищувати всі очікування своїм незламним духом. Але він не може діяти самостійно – тому Велика Британія посилюватиме наше міжнародне лідерство щодо України протягом 2025 року», – йдеться в коментарі міністра оборони Джона Гілі, який цитує Reuters.
Напередодні Джон Гілі прибув до Києва. Тоді він, як цитували журналісти, повідомив, що його країна посилює військову допомогу Україні новим пакетом допомоги, «в який входять морські безпілотники, засоби протиповітряної оборони та артилерія».
Щонайменше 100 військових КНДР загинули, тисяча поранені у боях на Курщині – Сеул
Щонайменше 100 військовослужбовців Північної Кореї, дислокованих у Росії, були вбиті, ще тисяча – зазнали поранення під час боїв з українськими силами в Курській області Росії, повідомив 19 грудня південнокорейський законодавець Лі Сон Квен із посиланням на розвідувальне агентство країни.
Після закритого брифінгу Національної розвідувальної служби Південної Кореї (NIS) у парламенті Лі заявив, що втрати КНДР пов’язані з відсутністю досвіду в північнокорейських військ у війні з використанням безпілотників і незнайомістю з відкритою місцевістю, де вони беруть участь у боях.
За словами законодавця, у розвідці також заявили про ознаки того, що Північна Корея готується до додаткового розгортання своїх сил для допомоги Росії, попри втрати.
Напередодні агенція Associated Press з посиланням на військового високопосадовця повідомила, що в Курській області Росії загинули або зазнали поранень кілька сотень військових КНДР. Це була перша оцінка втрат північнокорейського контингенту, що воює на боці Росії.
При цьому, скільки саме військових із КНДР загинули, не уточнювалося.
Пізніше Служба безпеки України підтвердила повідомлення західних засобів інформації про сотні поранених у Курській області РФ північнокорейських військових. Посилаючись на перехоплення розмов, українська спецслужба пише, що «лише протягом декількох днів в один із російських шпиталів під Москвою привезли понад 200 поранених військовослужбовців КНДР».
До Росії, за даними США, Південної Кореї й України, у жовтні прибули від 10 до 12 тисяч північнокорейських військових. Їх залучили до участі у війні на боці Росії, підрозділи КНДР використовують у Курській області.
Москва і Пхеньян безпосередньої участі північнокорейських військових у боях не підтверджували.
Іноземні війська та «стіна дронів» на кордоні з РФ: країни Балтії готуються до нападу Росії
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в сусідніх із РФ країнах зросла напруженість – НАТО готується до оборони у разі атаки Росії на альянс та відпрацьовує різні сценарії нападу. Однією з можливих цілей Росії називають країни Балтії. Вже не перший рік російська пропаганда говорить про «русофобію», «нацизм» і «переписування історії» в Литві, Латвії та Естонії. Після 2022 року уваги до балтійських країн з боку федеральних ЗМІ побільшало, а риторика – агресивніша, аж до прямих загроз про захоплення. Як країни Балтії готуються до можливої війни, які є сценарії розвитку подій у Східній Європі і чи може Росія напасти на балтійські країни – у проєкті телеканалу «Настоящее время» (проєкт Радіо Свобода за участі «Голосу Америки») «Війна Росії з Балтією: реальна загроза?».
Росія: у Ростовській області горів завод нафтопродуктів. Генштаб ЗСУ підтвердив удар по об’єкту
Ростовську область Росії атакували безпілотники – про це спершу повідомили місцеві телеграм-канали на початку доби 19 грудня. За повідомленнями, внаслідок ударів загорівся завод нафтопродуктів у Новошахтинську.
Вранці в четвер виконувач обов’язків губернатор Юрій Слюсар заявив, що область «зазнала масованої атаки» із застосуванням 30 дронів та трьох ракет.
«Більшість повітряних цілей була нейтралізована. Але як вже повідомляв, на Новошахтинському заводі нафтопродуктів сталося займання… Через падіння фрагментів безпілотника зазнала поранення одна людина в населеному пунктів під Ростовом», – заявив Слюсар.
Згодом він додав, що пожежу на заводі нафтопродуктів ліквідували.
Міністерство оборони Росії також заявляло про «спроби київського режиму» атакувати об’єкти на території РФ дронами. Відомство стверджує, що місцеві сили протиповітряної оборони нібито збили 84 українських БПЛА.
Згодом Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про ураження стратегічного об’єкту в Росії силами й засобами Військово-морських сил та Служби безпеки України у взаємодії з іншими складовими Сил оборони:
«Завдано ураження по інфраструктурі та виробничих потужностях АТ «Новошахтинський завод нафтопродуктів», що у Ростовській області РФ. Це єдиний НПЗ, що працює в Ростовській області. Використовується для забезпечення потреб збройних сил РФ».
За даними українського командування, завод виробляє мазут, пічне, судове та дизельне пальне, прямогонний бензин, його проєктна потужність переробки сягає 7,5 мільйона тонн нафти на рік.
«Підтверджується пожежа в районі об’єкту, а саме на установці каталітичного крекінгу ЕЛОУ-АВТ-2.5. Детальніша інформація щодо наслідків ураження наразі уточнюється», – додає Генштаб.
Поінформоване джерело в СБУ повідомило Радіо Свобода, що для ударів використали дрони й ракети українського виробництва:
«Сьогоднішня спецоперація була проведена із застосуванням безпілотних засобів і ракет українського виробництва. Це ще раз доводить ефективність та потужність української зброї. У тому числі її можливості нищити ворожу логістику, яка працює на війну в Україні».
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах вийшли з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту. Проте вже у квітні Росія змогла частково відновити потужності ключових нафтопереробних заводів.
За підрахунками Бі-Бі-Сі, оприлюдненими в серпні, від початку року ЗСУ щонайменше 64 разів атакували НПЗ і нафтову інфраструктуру на території Росії.
Кравченко: уламки російського дрона пошкодили будинок на Київщині
Атака російських дронів на Київщину вночі проти 19 грудня тривала майже дев’ять годин, повідомив голова обласної військової адміністрації Руслан Кравченко вранці у четвер.
Він уточнив, що сили протиповітряної оборони знищили повітряні сили, в області ніхто не постраждав. Влучання в об’єкти критичної чи житлової інфраструктури також відсутні.
«Внаслідок падіння уламків збитої ворожої цілі в одному із населених пунктів пошкоджено приватний будинок. В ньому вибито скління та пошкоджено паркан», – повідомив голова області.
Він додав, що уламки збитого дрона впали на одну з ділянок залізниці. Її перекрили для вилучення уламків з колії, наразі рух відновлено. Пожежа та пошкодження відсутні.
«Оперативні групи продовжують роботу з фіксації наслідків нічної атаки», – написав Кравченко у соцмережах.
Російські війська в ніч на 19 грудня атакували Україну 85-ма ударними безпілотниками типу Shahed і дронами інших типів, повідомили Повітряні сили ЗСУ. За даними військових, протиповітряна оборона збила 45 ударних БПЛА, ще 40 ворожих безпілотників-імітаторів були локаційно втрачені.
Поліцейський, поранений під час удару РФ по Чернігівщині, помер у лікарні – ОВА
Поліцейський, поранений внаслідок російського удару по Чернігівській області ввечері 18 грудня, помер у лікарні, повідомив 19 грудня голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Медики зробили усе можливе, але врятувати чоловіка не вдалося. Майор поліції Сергій Хавлук загинув під час несення служби», – зазначив він.
За словами Чауса, загалом за добу армія РФ здійснила 21 обстріл регіону.
Раніше поліція повідомляла, що внаслідок російського удару в Новгород-Сіверському районі ввечері 18 грудня були поранені поліцейський і хлопець-підліток.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Влада повідомила про наслідки ракетного удару РФ по Кривому Рогу
Російські війська пізно ввечері 18 грудня завдали ракетного удару по Кривому Рогу, внаслідок чого пошкоджені інфраструктура, дві дев’ятиповерхівки, лікарня, школа, магазин і 10 автомобілів, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
Люди не постраждали, зазначив він.
«На місці працює штаб. Мешканці можуть отримати будматеріали, щоби закрити побиті вікна», – написав Лисак у телеграмі.
Повітряні сили ЗСУ раніше сьогодні повідомили, що російські війська ввечері 18 грудні і в ніч на 19 грудня запустили по Україні 85 безпілотників, а також дві балістичні ракети «Іскандер-М» і керовану авіаційну ракету Х-59/69.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Двоє жителів Херсонщини були поранені через російські обстріли за добу – голова ОВА
Російські війська за попередню добу обстріляли, зокрема, з авіації, 38 населених пунктів Херсонської області, в тому числі обласний центр, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 19 грудня.
Крім того, армія РФ спрямувала балістичну ракету по Бериславському району.
«Через російську агресію 1 людина загинула, ще 2 – дістали поранення», – повідомив Прокудін.
Голова області уточнив, що російські військові били по житлових кварталах, зокрема, пошкодили три багатоповерхівки та 11 приватних будинків. Обстріли також понівечили газопровід, господарчу споруду та приватні автомобілі.
Напередодні Херсонська міська військова адміністрація повідомляла про одного загиблого та одного пораненого в обласному центрі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, армія РФ регулярно атакує деокуповану частину Херсонщини ударними дронами.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
РФ вночі атакувала Україну 85 дронами, вони збиті або «локаційно втрачені» – Повітряні сили
Російські війська в ніч на 19 грудня атакували Україну 85-ма ударними безпілотниками типу Shahed і дронами інших типів із районів Брянська, Курська, Міллерова і Орла в РФ, повідомили Повітряні сили Збройних сил України. Крім того, за повідомленням, війська РФ завдали удару двома балістичними ракетами «Іскандер-М» із окупованого Криму й Ростовської області Росії і керованою авіаційною ракетою Х-59/69 із повітряного простору Курської області РФ.
«Станом на 08:30 підтверджено збиття 45 ударних БпЛА типу Shahed і безпілотників інших типів у Полтавській, Сумській, Харківській, Київській, Хмельницькій, Чернігівській, Черкаській, Кіровоградській, Дніпропетровській і Миколаївській областях. Внаслідок активної протидії Сил оборони 40 ворожих безпілотників-імітаторів – локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – зазначили в Повітряних силах.
Там додали, що внаслідок ракетного удару пошкоджено приватні, багатоквартирні будинки і муніципальне майно на Сумщині й Дніпропетровщині, попередньо – без жертв і постраждалих.
«Влучань БпЛА не зафіксовано, інформація щодо руйнувань чи постраждалих не надходила», – уточнили в Повітряних силах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб: на фронті за добу було 250 бойових зіткнень, найбільше російських штурмів – на Курщині
На фронті протягом минулої доби зафіксували 250 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
Найбільше російських штурмів, згідно з наведеними даними, було в Курській області РФ, де триває операція українських сил. «Авіація ворога продовжує бити по власній території. За минулу добу російські літаки завдали 21 авіаудару, скинувши при цьому 31 КАБ. Українські захисники відбили 68 штурмових дій загарбників», – заявили у Генштабі.
За даними командування, 48 російських штурмових дій українські сили відбили на Покровському напрямку в районах населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Даченське, Зелене, Нововасилівка, Чумацьке і Новооленівка.
На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 25 атак, на Времівському – також було 25 штурмових дій російських військ, на Куп’янському напрямку кількість атак за добу склала 26, а на Лиманському – 24, зазначили в Генштабі.
Крім того, бойові дії були на Харківському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
Як повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський станом на 17 грудня, Сили оборони ведуть активні бойові дії на ділянці фронту загальною протяжністю понад 1170 кілометрів, найбільш складна ситуація зараз на Покровському та Курахівському напрямках.
Сирський також повідомив 17 грудня, що російські військові вже третю добу проводять «інтенсивні наступальні дії» у Курській області, активно застосовуючи підрозділи армії Північної Кореї.
У листопаді агенція Reuters із посиланням на високопоставлене українське військове джерело, яке працює в Генеральному штабі України, повідомила, що Україна через російські контратаки втратила понад 40% території в Курській області РФ, яку вона захопила під час бойових дій у серпні. За даними джерела, Росія розгорнула близько 59 тисяч військових у Курській області.
«ГРУЗ 200». Кримчани, які воювали проти України
На сайті зібрано інформацію про кримчан, які стали учасниками збройної агресії Росії проти України та загинули. Усі дані взяті з відкритих джерел, у тому числі із заяв російських офіційних осіб, повідомлень родичів загиблих у соціальних мережах, публікацій в кримських та російських медіа.
«Для кримських татар це означає загибель народу»: Джемілєв про деокупацію Криму та визнання геноциду
Чеський сенат 18 грудня 2024 проголосував за резолюцію, яка офіційно визнанає депортацію кримських татар 1944 року актом геноциду. За це рішення проголосували 70 з 74 зареєстрованих сенаторів. Чехія стала сьомою країною, яка визнала це після України, Канади, Польщі та країн Балтії.
Під час голосування у залі були присутні лідери кримських татар, зокрема Мустафа Джемілєв, який особисто подякував чеським сенаторам за підтримку та визнання геноциду. Радіо Свобода поговорило із Джемілєвим про важливість рішення чеського парламенту та перспективи деокупації Криму.
– Наскільки важливим було це рішення чеського сенату для кримських татар, які нині є під російською окупацією в Криму й для пам’яті тих, хто був депортований у 1944-му році?
В ISW назвали «значно завищеними» дані Генштабу РФ щодо захоплених у 2024 році територій
Начальник Генштабу Росії Валерій Герасимов значно завищив дані щодо територіальних здобутків Росії у 2024 році, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«18 грудня Герасимов заявив, що російські війська захопили приблизно 4500 квадратних кілометрів у 2024 році. Однак ISW спостерігав підтвердження того, що російські війська захопили лише 3306 квадратних кілометрів у 2024 році», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому в ніч на 19 грудня.
Аналітики зазначають, що перебільшені цифри Герасимова контрастують із більш точними заявами міністра оборони Росії Андрія Бєлоусова на засіданні колегії Міністерства оборони Росії 16 грудня.
«Бєлоусов стверджував, що середньодобова швидкість просування російських військ становить близько 30 квадратних кілометрів. ISW спостерігав геолокаційні докази, щоб оцінити, що російські сили просувалися зі швидкістю приблизно 27,96 квадратних кілометрів на день у листопаді 2024 року», – йдеться в звіті.
Бєлоусов також стверджував, що російські війська захопили приблизно 99 відсотків території Луганської області України, 70 відсотків Донецької області, приблизно 74 відсотки Запорізької області та приблизно 76 відсотків Херсонської області.
«За оцінками ISW, російські війська окупували приблизно 99 відсотків території Луганської області, 66 відсотків Донецької області й по 73 відсотки Запорізької та Херсонської областей», – кажуть аналітики.
Раніше цього місяця в ISW зазначали, що російські війська зазнали приблизно 125 800 втрат особового складу протягом періоду інтенсивних наступальних операцій у вересні, жовтні й листопаді 2024 року в обмін на 2 356 квадратних кілометрів захоплених територій. За словами аналітиків, йдеться про приблизно 53 російські втрати на квадратний кілометр захопленої української території.
Як повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, станом на 17 грудня Сили оборони ведуть активні бойові дії на ділянці фронту загальною протяжністю понад 1170 кілометрів, найбільш складна ситуація зараз на Покровському і Курахівському напрямках.
Сирський також повідомив 17 грудня, що російські військові вже третю добу проводять «інтенсивні наступальні дії» у Курській області, активно застосовуючи підрозділи армії Північної Кореї.
У листопаді агенція Reuters із посиланням на високопоставлене українське військове джерело, яке працює в Генеральному штабі України, повідомила, що Україна через російські контратаки втратила понад 40% території в Курській області РФ, яку вона захопила під час бойових дій у серпні. За даними джерела, Росія розгорнула близько 59 тисяч військових у Курській області.
Генштаб ЗСУ: сьогодні на фронті було понад 200 боїв, на Курщині Сили оборони відбили 55 штурмів
Загалом від початку цієї доби на фронті відбулося 224 бойових зіткнення, найбільше атак було на Курському напрямку, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
На Курщині Сили оборони відбили 55 російських штурмів, три боєзіткнення тривають досі.
Також противник збільшив свою активність на Куп’янському напрямку, де українські захисники зупинили 18 атак біля Петропавлівки, Колісниківки та Лозової – минулої доби було три наступи.
За даними штабу, на Покровському напрямку сили РФ 45 разів атакували у районах Миролюбівки, Променя, Лисівки, Даченського, Зеленого, Нововасилівки, Чумацького та Новооленівки – українські захисники відбили 38 штурмів, ще сім боєзіткнень продовжуються.
На Лиманському напрямку російські загарбники 21 раз штурмували позиції Сил оборони поблизу Греківки, Новоєгорівки, Надії, Ямполівки та Тернів, а на Курахівському – було 22 спроби прорвати українську оборону біля Сонцівки, Старих Тернів, Курахового та Дачного – чотири бої досі продовжуються.
На Времівському напрямку противник 24 рази атакував українські підрозділи біля Костянтинопольського, Розливу, Великої Новосілки, Благодатного, Нового Комара та Сторожевого – досі триває 10 бойових зіткнень.
Також були російські атаки на Харківському, Краматорському, Торецькому, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Спецпредставник Трампа з питань України вважає, що Київ і Москва готові до переговорів
Спецпредставник новообраного президента США Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог вважає, що Україна і Росія вже готові до мирних переговорів. Таку думку він висловив 18 грудня в етері американського телеканалу Fox Business.
Відповідаючи на запитання, чи вказує виснаженість обох сторін на можливість переговорів, Келлог відповів: «Безумовно. Я думаю, що обидві сторони готові».
«Уявіть собі бій у клітці. У вас є два бійці, і обидва хочуть здатися. Вам потрібен рефері, щоб розняти їх. І я думаю, що президент Дональд Трамп може це зробити. Я думаю, що у нього є бачення, як це зробити. Я думаю, у нього є енергія для цього. І я думаю, що у нього насправді є обидві сторони, які готові врешті-решт зібратися разом і поговорити», – заявив він.
Щодо свого візиту до України, спецпредставник обіцяв надати деталі згодом.
Напередодні агенція Reuters з посиланням на джерела повідомила, що Келлог відвідає Київ і кілька інших європейських столиць на початку січня.
Рютте: у Німеччині розпочав роботу центр НАТО, який координуватиме допомогу Україні
Командування НАТО щодо надання допомоги Україні розпочало роботу в німецькому Вісбадені, заявив у середу 18 грудня, генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
«Командування НАТО у Вісбадені з надання допомоги Україні в сфері безпеки і тренувань вже функціонує. Але ми повинні йти далі, щоб рішуче змінити хід цієї війни», – сказав він під час пресконференції.
За його словами, члени альянсу залишаються відданими виконанню фінансового зобов'язання щодо надання Україні 40 мільярдів євро допомоги в сфері безпеки.
Раніше Марк Рютте анонсував, що новий центр НАТО у Вісбадені (NSATU), який буде займатися допомогою Україні, запрацює до кінця 2024 року.
На Вашингтонському саміті 2024 року країни-члени НАТО погодилися створити програму допомоги та підготовки НАТО з безпеки для України (NSATU) для координації надання військового обладнання та підготовки для України країнами-членами та партнерами НАТО, а також забезпечення матеріально-технічної підтримки. Її мета – поставити безпекову допомогу Україні на міцну основу, забезпечуючи посилену, передбачувану та узгоджену підтримку в довгостроковій перспективі.
Верховна Рада ухвалила 17 грудня у першому читанні законопроєкт про запровадження множинного громадянства. Далі – документ доопрацюють після консультацій зі Світовим конгресом українців, повідомили парламентарі. Також його вивчать у Конституційному Суді.
Дата остаточного голосування наразі невідома – втім, вже зараз навколо нього точаться дискусії серед політиків і закордонної спільноти українців. Проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода зібрав їхні реакції щодо законопроєкту про запровадження інституту множинного громадянства в Україні.
Ухвалений за основу законопроєкт №11469 президент України Володимир Зеленський подав на розгляд парламенту ще у серпні цього року.
Що пропонують?
Документ ініціює надати громадянам України можливість мати кілька паспортів різних країн і окреслює умови множинного громадянства.
Передбачається, що іноземне громадянство можн абуде набувати зі збереженням українського. А право на український паспорт, відповідно до законопроєкту, отримають іноземні громадяни – однак наразі немає чіткості, з яких саме країн. Саме цей момент викликав дискусії серед парламентарів.
Лубінець: за час повномасштабного вторгнення війська РФ стратили 177 українських військовополонених
Відомо про 177 підтверджених випадків страти українських військовополонених російськими військовими від початку повномасштабного вторгнення, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в інтервʼю «Українській правді».
За його словами, у 2024 році відомо про 109 підтверджених випадків розстрілів українських військовополонених. Ця кількість є майже вдвічі більшою, ніж за два попередні роки повномасштабного вторгнення.
Про випадки страти полонених українська сторона інформує Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) та ООН, однак МКЧХ ні разу публічно або непублічно не звинувачував війська РФ у вбивстві або тортурах українських військовополонених, зазначив Лубінець.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини додав, що у офіційних звітах ООН за 2024 рік вперше зʼявилися дані, що російська армія страчує українських військовополонених.
Саміт без Макрона, але зі сигналами Трампу. Чого чекати від зустрічі лідерів ЄС у Брюсселі
Грудневий саміт лідерів 27 країн-членів ЄС – останній перед інавгурацією обраного президента США Дональда Трампа. Очікувалось, що на ньому Франція підніме питання поствоєнної миротворчої місії в Україні, проте французький президент у саміті участі не братиме. Приїхав лише, щоб зустрітися із Володимиром Зеленським. Чому? І чого тепер очікувати Україні від саміту?
Радіо Свобода знає подробиці і вже бачило як виглядає узгоджений документ, який, як очікується, ухвалять завтра.
Те, що цей саміт може бути коротшим за попередні, дипломати пояснювали ефективнішим стилем роботи нового президента Європейської Ради Антоніу Кошта, який уперше головуватиме на зустрічі лідерів країн-членів ЄС у новій ролі.
Зеленський зустрівся з Макроном в Брюсселі та приїхав на перемовини до генсека НАТО
Президент України Володимир Зеленський зустрівся в Брюсселі зі своїм французьким колегою Емманюелем Макроном та приїхав на перемовини до резиденції генсека НАТО Марка Рютте.
«Ми вже зустрілися з президентом Макроном», – сказав Зеленський і заявив, що зустрічі з генсеком НАТО та іншими лідерами країн ЄС це «хороша нагода поговорити про гарантії безпеки для України».
Генсек НАТО Марк Рютте сказав, що говоритимуть по посилення України зараз, а «коли настане мир», потрібно буде також подумати про економіку України і не лише купувати зброю, але й купувати в України.
Рютте та Зеленський зробили короткі заяви для преси, однак не стали відповідати на запитання журналістів.
Читайте також: Рютте виступив проти публічного обговорення ймовірної мирної угоди між Україною та Росією
Володимир Зеленський сьогодні, 18 грудня, прибув до Брюсселя, де має зустрітися з генсеком НАТО Марком Рютте та низкою європейських лідерів.
Раніше кореспондентка Радіо Свобода з посиланням на дипломатів у НАТО, не уповноважених давати коментарі медіа, повідомила, що Емманюель Макрон не відвідає саміт Європейського Союзу, запланований на завтра, 19 грудня, причина – стихійне лихо в заморських територіях Франції.
Водночас, як повідомило агентство Reuters, особиста зустріч Макрона та Зеленського все ж мала відбутися після 19 години (за Києвом) 18 грудня. Згодом французький президент планує залишити Брюссель.