Чаус уточнив наслідки обстрілу Чернігова: загинув 72-річний науковець, четверо поранених
Унаслідок ракетного обстрілу Чернігова 3 січня загинув 72-річний чоловік, повідомив голова ОВА В’ячеслав Чаус. «Суспільне» уточнює, що загиблим є доцент кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної освіти імені Ушинського Олексій Гальонка.
Ще в березні 2022 року у науковця внаслідок російських обстрілів згорів будинок, і майже три роки він прожив у пристосованому приміщенні.
Голова ОВА В’ячеслав Чаус проінформував про деталі обстрілу.
«16:20 – росіяни почали атакувати Чернігів. Ворог запустив три балістичні ракети, попередньо, «Іскандер-М». Під ударом – приватний сектор на околиці міста. Два житлові будинки – вщент зруйновані, ще близько 10 домівок пошкоджені. На жаль, росіяни вбили цивільного 72-річного чоловіка. Четверо людей поранені», – вказав чиновник і додав, що пошуково-рятувальна операція ще триває.
У Синельниковому через ракетний обстріл пошкоджені 20 будинків – Дніпропетровська ОВА
Увечері 3 січня в небі над Дніпропетровською областю українські військові збили три російські ракети, повідомив голова ОВА Сергій Лисак.
«Є уточнені дані щодо наслідків ворожої атаки у Синельниковому. Там пошкоджені 20 приватних будинків – понівечені дахи, побиті вікна. А окрім лінії електропередач, зачепило й газогін. Люди пережили сильний стрес, тож на місці працюють психологи ДСНС. Вони надали допомогу дев’ятьом мешканцям», – повідомив чиновник у телеграмі.
Київська ОВА повідомляє про ще одного пораненого в регіоні через російські атаки
Російська армія атакувала Київську область безпілотниками протягом дня 3 січня, повідомляє обласна військова адміністрація.
ОВА повідомляє про збиті російські цілі в області. Уламки впали на відкритих територіях, без влучань в обʼєкти житлової та критичної інфраструктури.
«Водночас, маємо ще одного пораненого – осколкову рану спини отримав чоловік 1953 року народження. Наразі його госпіталізували до лікарні», – йдеться в повідомленні.
Обласна влада закликає не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях.
Читайте також: Унаслідок ракетного удару по Чернігову є щонайменше одна загибла людина – ОВА
Вранці Київська ОВА повідомляла про чотирьох поранених у регіоні внаслідок російської атаки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Через російський обстріл приватного сектору Слов’янська 3 січня поранень зазнали четверо людей, серед яких дворічний хлопчик та його мати, повідомляє Донецька обласна прокуратура. У потерпілих діагностовані мінно-вибухові травми, переломи і забійну рану голови.
Чому інтерв’ю Зеленських викликало стільки емоцій?
Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська дали спільне велике інтерв'ю журналістам телемарафону «Єдині новини». Радіо Свобода зібрало реакції на цю розмову та попросило політологів проаналізувати почуте.
Неформальна розмова тривалістю близько години вийшла в ефір ввечері 2 січня. Подружжя Зеленських разом відповідало на питання ведучих марафону Єгора Гордєєвa і Юлії Галушки. Можливо, через те, що теми про закінчення війни і виборів змінювались запитаннями про харчування і психолога, а може, через те, що питань до Зеленського в медійному середовищі назріло більше озвучених – там сприйняли цей ефір доволі неоднозначно.
Чому «лампове інтерв’ю» замість пресконференції?
Єгор Гордєєв, ведучий ранкового шоу каналу «1+1», поділився враженням від цієї розмови.
«Зеленські – неймовірно живі персонажі і від цього цікаві. Багато питань, мало часу і ніхто насправді не знає, як закінчиться війна», – написав Гордєєв на своїй сторінці в Фейсбуці.
Унаслідок ракетного удару по Чернігову є щонайменше одна загибла людина – ОВА
Унаслідок потрійного ракетного удару по житловій забудові на околиці Чернігова є щонайменше одна загибла людина, також зафіксовані значні руйнування кількох будинків, повідомив голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.
«Уже відомо про одну загиблу людину. Є поранені. Пошуково-рятувальні роботи тривають», – написав чиновник у телеграмі.
Найбезпечніший регіон: як війна змінила демографію і економіку Закарпаття
Яким був 2024-й рік для Закарпаття? Чим ситуація у регіоні відрізняється від більшості областей України?
Третій рік війни видався на Закарпатті менш яскравим за попередні. Вже не було ажіотажу перших місяців російської агресії, коли у найзахіднішу область прибуло півмільйона біженців. Не траплялося, на щастя, й таких резонансних трагічних подій, як підрив гранат на сесії сільської ради у Керецьках чи руйнування надважливого моста через Тересву на трасі Рахів-Мукачеве через значно перевищену вагу вантажівки.
Цього року все було ззовні спокійніше, хоча внутрішньо стиснутіше. Як у туманний тихий ранок, який невідомо, що провістить.
На відміну від попередніх років російські ракети стали частіше перелітати за перевал, хоча досі це все ще поокремі випадки. Але вже відбулося їхнє збиття біля Мукачева та падіння у високих горах.
Уламки збитих ракет впали в лісі неподалік Павшина на Мукачівщині та Чорної Тиси на Рахівщині, а БпЛА – біля Верхньої Грабівниці на Мукачівщині. Тож навіть Угорщина згадала за власне ППО.
Певна річ, що третій рік війни всіх добряче виснажив. Якщо перший рік ми закінчували з оптимізмом, другий вийшов – розполовиненим, то в третьому – відступаємо і просвітку наразі не видно.
Цей загальний настрій накладається на все. Тож бучних акцій чи урочистостей ніхто не влаштовує. Але життя в найглибшому тилу триває далі поміж виттям сирен та майже щоденним похованням загиблих героїв.
Діти народжуються, відкриваються книгарні, відбуваються театральні і кіно- фестивалі, а в Ужгороді з’явилася алея пальм.
На фронті відбулося 92 бої з початку доби – Генштаб ЗСУ
На фронті від початку доби 3 січня відбулося 92 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. Понад чверть боїв зафіксована на Покровському напрямку, вказано в повідомленні.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 26 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Водяне Друге, Баранівка, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Зелене, Новий Труд, Піщане, Звірове, Солоне, Котлине та Покровськ. Сили оборони стримують натиск противника та відбили 16 атак, 10 боєзіткнень досі тривають», – ідеться в денному зведенні.
Бої також тривали на Харківському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Курахівському, Времівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«У Курській області українські оборонці відбили 17 атак загарбників, ще 16 боєзіткнень тривають. Також російські війська завдали трьох авіаційних ударів по території рф, скинувши при цьому три КАБ», – інформують у Генштабі.
У СБУ кажуть, що оголосили підозру губернатору Самарської області РФ
СБУ оголосила підозру губернатору Самарської області Росії В’ячеславу Федорищеву, йдеться у повідомленні управління СБУ у Кіровоградській області.
За даними відомства, «губернатор Самарської області отримав підозру у фінансуванні терористичної діяльності окупаційної армії РФ на території України (ч. 4 ст. 110-2 КК України)».
Як встановило слідство, «російський чиновник особисто неодноразово приїжджав на тимчасово окуповану територію Донецької та Луганської областей. Він передавав російським окупаційним військам засоби РЕБ, провізію, бронежилети, ударні дрони і транспорт».
В окупованому Криму виявили нову ділянку забруднення нафтопродуктами з російських танкерів
В окупованому Криму знайшли нову ділянку розливу нафтопродуктів – у селі Яковенкове забруднено три тисячі метрів берегової лінії, повідомляє російське МНС.
Також 3 січня пляму мазуту вперше зафіксували за кількасот кілометрів від місця розливу – в Севастополі, повідомив окупаційний очільник міста Михайло Развожаев. «До Севастополя сьогодні прийшла невелика мазутна пляма 1,5 на 1,5 метра, її виявили на вході в Балаклавську бухту», – написав він у своєму телеграм-каналі.
ОВА: внаслідок удару «Градом» по Степногірську загинув чоловік, його дружина – у лікарні
Російські військові обстріляли із РСЗВ «Град» селище Степногірськ, повідомив голова Запорізької обласної адміністрації Іван Федоров.
«Чоловік загинув, а дружина ушпиталена з пораненнями – росіяни вдарили «Градами» по Степногірську», – написав він.
За словами місцевого чиновника, внаслідок атака сил РФ були зруйновані житлові будинки, спалахнула пожежа.
Зазначається, що пенсіонер загинув, а його дружина з пораненнями в лікарні.
Кількість ударів по Херсонщині у 2024 році зросла у півтора раза – ОВА
У 2024 році російські військові в півтора раза частіше завдавали ударів по Херсонській області, ніж 2023 року, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олександр Прокудін в ефірі телемарафону.
Місцевий чиновник наголосив, що «Росія не полишає своєї тактики терору проти жителів Херсонщини, а навпаки посилює її».
У 2024 році кількість атак зросла у півтора раза. 218 тисяч снарядів окупанти випустили за рік, що на 63% більше, ніж роком раніше. Кількість постраждалих серед мирних жителів теж збільшилася. У 2024 році через російські обстріли дістали поранень або загинули 2 187 людей. Це на понад 200 людей більше, ніж у 2023 році», – наголосив Прокудін.
Зеленський: за 2024 рік із російського полону вдалось повернути 1 358 людей
За 2024 рік із російського полону вдалось повернути 1 358 людей, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«За 2024 рік нам вдалося повернути з російського полону додому в Україну 1358 своїх людей. Це наші воїни й цивільні. У цих людей неоднакова доля, але однакова радість – бути вдома. Кожен і кожна, заради кого працювала велика команда України», – розповів він.
Раніше, 30 грудня, Зеленський розповів, що з російського полону вдалося повернути 189 громадян.
Попередній обмін відбувся 18 жовтня 2024 року. Тоді до Росії повернулися 95 військовополонених, стільки ж отримала Україна. 17 грудня російська омбудсмен з прав людини Тетяна Москалькова заявляла, що російські та українські військові ведуть переговори про «великий обмін» полоненими.
На початку грудня прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан говорив, що пропонував президентові України Володимиру Зеленському різдвяне припинення вогню та масштабний обмін полоненими, але той відповів відмовою. Новий обмін відбувся за посередництва ОАЕ.
Нічна атака «Шахедами»: на Київщині зросла кількість пошкоджених об’єктів – поліція
У Київській області станом на 13:00 п’ятниці, 3 січня, кількість пошкоджених внаслідок атаки російських безпілотників об’єктів зросла до 17, йдеться у повідомленні поліції Київщини.
«У результаті нічної атаки, що сталась 3 січня, кількість пошкоджених об’єктів зросла. Станом на 13:00 зафіксовано пошкодження 17 приватних будинків, господарської будівлі, гаражного приміщення, двох транспортних засобів, лінії електропередач, трансформатора та двох автомийок», – зазначили в ОВА.
Місцева влада уточнила, що внаслідок атаки загинула одна людина, ще четверо зазнали поранень – серед них неповнолітній.
«Поліцейські Київщини разом з іншими службами продовжують працювати на місцях, фіксують та документують наслідки чергової ворожої атаки», – кажуть у пресслужбі.
Раніше стало відомо, що на Київщині внаслідок російського удару в ніч на 3 січня одна людина загинула, четверо – поранені, повідомила обласна військова адміністрація із посиланням на дані виконувача обов’язків голови Київської ОДА Миколи Калашника.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій уточнили, що загиблий водій був 1999 року народження, автомобіль, в якому він перебував, був пошкоджений у Броварському районі.
Крім того, за даними ДСНС, у результаті атаки російських безпілотників 3 січня на Білоцерківщині пошкоджені чотири приватних житлових будинки й одна господарча споруда. Тут три людини постраждали.
«На Фастівщині через падіння уламків травмовано молоду жінку 2002 року народження. Наразі їй надають медичну допомогу в районній лікарні», – додали в ДСНС.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
По всій Україні оголосили тривогу через ракетну небезпеку – Повітряні сили (відбій)
В усіх областях України оголосили повітряну тривогу через ракетну небезпеку.
Як повідомили у Повітряних силах ЗСУ, це пов’язано зі зльотом у Росії винищувача МіГ-31К, потенційного носія аеробалістичних ракет «Кинджал».
О 14.08 оголосили про відбій повітряної тривоги, пусків крилатих ракет зафіксовано не було.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Україна планує виробити 3 тисячі ракет і 30 тисяч далекобійних дронів – Шмигаль
Президент України Володимир Зеленський доручив виготовити 30 тисяч далекобійних дронів, розповів під час засідання уряду прем’єр-міністр Денис Шмигаль у п’ятницю, 3 січня.
Як зазначив глава уряду, «загалом на оборону і безпеку у 2025 році заклали 2 трлн 230 млрд гривень. Кошти платників податків з держбюджету будуть направлятися на ці потреби. Видатки на озброєння та військову техніку становитимуть щонайменше 739 млрд гривень».
За словами Шмигаля, українські підприємства оборонно-промислового комплексу планують наростити виробничі спроможності до 30 млрд доларів. Він додав, що у межах проєкту «Зброя перемоги» уряд запустить довготривалі контракти з виробниками на 3-5 років.
«Особливу увагу будемо приділяти компоненту далекобійності та ракетній програмі. Завдання від президента України – виробити щонайменше 30 тисяч далекобійних дронів. Українські підприємства також планують виготовити близько 3 тисячі крилатих ракет і ракет-дронів», – заявив Шмигаль.
Крім того, Україна буде розвивати «данську модель», за якою партнери купують зброю у вітчизняного ОПК для потреб української армії. На 2025 рік очікують залучити понад 1 млрд доларів, додав Шмигаль.
ІТ-коаліція – це спеціальна група країни у межах контактної групи з питань оборони України «Рамштайн» під керівництвом Естонії, а також Люксембургу. Метою створення коаліції є побудова захищеної та надійної ІТ-інфраструктури для Міністерства оборони України та сил оборони України.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна намагається збільшити власне виробництво зброї, частково виробляючи її спільно з партнерами.
За словами президента Володимира Зеленського, Україна вже виробляє боєприпаси 155-го калібру, далекобійні та морські дрони. Також прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна виходить на «значні» обсяги виробництва артилерійських систем та броньованої техніки.
Мінкультури: за грудень через удари РФ в Україні пошкоджені 33 пам’ятки культурної спадщини
Міністерство культури і стратегічних комунікацій повідомляє, що станом на кінець грудня 2024 року в Україні через російську агресію постраждали 1255 пам’яток культурної спадщини.
«За інформацією, наданою обласними і Київською міською військовими адміністраціями, у грудні пошкоджено 33 пам’ятки культурної спадщини в Запорізькій, Кіровоградській, Сумській, Миколаївській, Харківській областях і в місті Києві», – йдеться в повідомленні.
Із загального числа пошкоджених пам’яток національного значення – 125, місцевого – 1055, щойно виявлених – 75, додали у міністерстві.
При цьому в Мінкультури зауважили, що майже вся територія Луганської і значні частини територій Запорізької, Донецької і Херсонської областей перебувають в окупації, що унеможливлює обрахунок точної кількості пошкоджених пам’яток культурної спадщини там.
«Окрім того, вже 1 січня 2025 року Росія здійснила чергову ракетну атаку, внаслідок якої були пошкоджені пам’ятки культурної спадщини в центрі Києва», – додали у міністерстві.
На початку доби 1 січня російська армія атакувала Україну ударними дронами, повідомило командування Повітряних сил ЗСУ. Внаслідок атаки в центрі Києва був сильно пошкоджений житловий будинок, загинули двоє людей. Ще шестеро людей були поранені в столиці України.
Як повідомив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, загиблі – подружжя науковців: нейробіолог Ігор Зима і його дружина – науковиця, докторка біологічних наук Олеся Сокур.
У Нацбанку повідомляли, що внаслідок падіння уламків російського безпілотника зайнявся дах одного з корпусів Національного банку України в центрі Києва.
Національна спілка письменників України повідомила, що Будинок письменників у центрі Києва постраждав внаслідок російського удару дронами 1 січня.
Про пошкодження будівель Верховної Ради повідомив спікер Руслан Стефанчук.
За даними міської влади, загалом у Печерському районі Києва внаслідок падіння уламків зазнали пошкоджень 17 будівель.
В Україні зросло споживання світла: в «Укренерго» назвали причину
У п’ятницю, 3 січня, в Україні зросло споживання електроенергії, йдеться у повідомленні пресслужби «Укренерго».
За даними енергетиків, 3 січня, споживання електроенергії, станом на 9:30, «було на 9,7% вищим, ніж у той самий час попереднього дня, у четвер, 2 січня».
«Це пояснюється зниженням температури та хмарною погодою у більшості регіонів України, що зменшило ефективність роботи побутових сонячних електростанцій (СЕС)», – наголосили в «Укренерго».
Як констатують енергетики, вчора, 2 січня, «добовий максимум споживання був зафіксований увечері».
«Він був на 6,8% нижчим, ніж рівень максимального споживання у вівторок, 31 грудня. Це пояснюється вищою температурою повітря у більшості регіонів України», – зазначають у відомстві.
Упродовж ночі і ранку 25 грудня Україна зазнала масованої повітряної атаки з боку РФ. За даними Повітряних сил тоді Росія запустила по Україні 78 ракет та 106 ударних дронів різних типів.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.