Рада продовжила термін повернення із СЗЧ до 1 березня
Верховна Рада ухвалила продовження терміну повернення на службу тих військових, які самовільно залишили частину (СЗЧ) або дезертирували. Тепер це можна зробити до 1 березня 2025 року, повідомила 9 січня заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук.
«Отримали по зубах»: чому Росія відклала наступ на Херсон? Фронт на півдні початку 2025 року
«Знищено кілька десятків окупантів, потоплені човни, знищена артилерія. Після цього ентузіазм їхній упав»
«Мріють завоювати один квадратний метр на правобережжі Херсонщини»
«Від 80% до 90% резервів на інших ділянках фронту. Зокрема, біля Покровська, Мирнограда та в Курській області РФ»
Завершення 2024 року супроводжувалося активними розмовами про можливий великий наступ армії РФ як на Херсон, так і на Запоріжжя. Протягом першого тижня нового року російська армія на півдні не переходила до активних дій. Натомість міноборони Росії заявило про окупацію міста Курахове на Донеччині і впритул наблизилися до Покровська та Куп'янська на Харківщині.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» разом із експертами проаналізував ситуацію, яка склалася на південному фронті з початку року. Зокрема, щоб дізнатися:
- Як ситуація на інших ділянках фронту впливає на інтенсивність бойових дій на півдні?
- Чи очікують ЗСУ активізацію російської армії на Запоріжжі та Херсонщині найближчим часом?
- Які пріоритети у Кремля перед інавгурацією нового президента США Дональда Трампа?
Інформація про цивільних, які загинули чи постраждали на Херсонщині внаслідок російських дронових атак, зʼявляється щодня.
9 січня російські війська завдали по Херсону удару з авіації. За даними голови Херсонської МВА Романа Мрочка, армія Росії випустила по місту три керовані авіабомби. Авіаудар спричинив пожежі, також зафіксовані влучання у підприємство і дитсадок. У перші години після удару було відомо про 8 постраждалих.
Натомість припущення про можливий новий наступ на Херсон, який активно обговорювався наприкінці минулого року, зараз майже зникли з порядку денного. Чому – пояснює експерт з питань національної безпеки, військовослужбовець збройних сил України Іван Варченко.
Російська армія вдарила по Херсону, голова МВА повідомив про вісьмох постраждалих
Російські війська завдали по Херсону удару з авіації 9 січня – про це повідомили очільники області та міської військової адміністрації.
За даними голови Херсонської МВА Романа Мрочка, армія Росії випустила по місту три керовані авіабомби:
«Одна КАБ влучила у приватний будинок, зруйнувавши його. З-під завалів дістали чоловіка і жінку, яких забрала швидка. У 85-річної постраждалої контузія, вибухова та закрита черепно-мозкова травми. Ще в однієї потерпілої гостра реакція на стрес».
Авіаудар спричинив пожежі, також зафіксовані влучання в підприємство і дитсадок.
Верховна Рада ухвалила закон про базову військову підготовку
Закон передбачає, що з 2025 року строкову службу буде скасовано, а натомість запроваджено базову загальновійськову підготовку
ПОДІЛИТИСЬ
Друк
Верховна Рада ухвалила 9 січня законопроєкт №12076 «Про військовий обов’язок і службу», повідомили народні депутати із зали засідання парламенту.
За словами нардепа від партії «Голос» Ярослава Железняка, закон підтримали 298 парламентарів.
Він уточнив, що в законі врахована поправка, яка передбачає, що жінки-добровольці перед базовою підготовкою беруться на військовий облік призовників за власним бажанням.
Закон передбачає, що з 2025 року строкову службу буде скасовано, а натомість запроваджено базову загальновійськову підготовку.
Базова підготовка стартує 1 вересня 2025 року й проходитиме для студентів закладів вищої освіти та для громадян, які вперше планують вступити на державну службу, службу в органах місцевого самоврядування чи прокуратуру, а також для всіх охочих.
Також цей документ дозволяє хлопцям, яким виповнюється 18 років за кордоном, стати на облік, не приїжджаючи до України. Їм треба пройти ідентифікацію у застосунку «Резерв+». Потім там згенерується військово-обліковий документ.
Зловити «шахеда» і «дістати Москву». Що можуть нові дрони, створені вже під час великої війни
Чи може дрон догнати російського «шахеда» (сотні яких щоночі атакують Україн) і знищити його в повітрі? Як далеко можуть залетіти українські БПЛА і якої шкоди завдати російській військовій інфраструктурі? Чи може дрон вивезти пораненого із поля бою, куди без ризику для життя ніхто не може дістатися? Україна йде до цього, вважає Семюел Бендетт, аналітик Центру військово-морського аналізу (СNA) у США, із яким поспілкувався Голос Америки.
Якщо у 2023-му році Україна вразила світ своїми надводними безпілотниками, які загнали російські кораблі в порти, то у 2024-му безпілотники вийшли на зовсім інший рівень. Тепер дрони з води можуть збивати повітряні цілі.
У ніч проти 8 січня Сили оборони України уразили базу зберігання нафтопродуктів «Комбинат Кристал» в Енгельсі Саратовської області Росії, що за 1, 5 тисячі кілометрів, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
Українська технологічна платформа Brave One, яка працює за підтримки Міноборони та Мінцифри України анонсувала виробництво нового типу річкових дронів. Такий надводний безпілотник із зарядом до трьох кілограмів здатен збивати цілі за 10 кілометрів.
Але далі буде ще цікавіше, вважає аналітик Семюел Бендетт.
До того, як приєднатися до CNA, Бендетт працював у Національному університеті оборони США над проривними військовими технологіями. Аналітик бачить шість основних тенденцій розвитку виробництва та вдосконалення безпілотників і прогнозує на що можна чекати вже у 2025 році...
Умєров зустрівся з Остіном на зустрічі «Рамштайну»
Міністр оборони Рустем Умєров почав роботу на засіданні Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» – про це він написав у своїх соцмережах 9 січня.
«Провів важливу зустріч із міністром оборони США Ллойдом Остіном, під час якої обговорили підготовку до засідання та ключові напрями співпраці», – заявив міністр.
Умєров також повідомив, що сьогодні лідери оборонних коаліцій будуть затверджувати «дорожні карти» за кожним із восьми напрямків співпраці. Вони мають зафіксувати стратегічні цілі та ключові потреби у військовій допомозі щонайменше до кінця 2027 року.
Лінія фронту вже за два кілометри від Купʼянська, людей закликають евакуюватися – Беседін
Лінія фронту вже знаходиться за два кілометри від Купʼянська у Харківській області, заявив в ефірі телемарафону 9 січня начальник міської військової адміністрації Андрій Беседін.
За його словами, російські війська постійно намагаються здійснювати штурмові дії у напрямку Петропавлівка-Голубівка, що належить до центральної частини міста Куп’янськ.
«Ворог намагається вийти на основну трасу Сватове-Куп’янськ, щоб потім вийти на саме місто. Також дуже складна ситуація на напрямку Загризове-Лозова-Кругляківка. Там ворог постійно здійснює штурмові дії, намагається вийти на лівий берег річки Оскіл», – каже Беседін.
Очільник МВА наголошує, що такі дій військ РФ несуть загрозу не лише для Купʼянська, а і для Вовчанська.
«Ворог намагається закріпитися у самому місті Дворічна – це вже правобережна частина Осколу – і збільшити свій плацдарм. Якщо йому вдасться це зробити – перекинути техніку на правий берег, то буде загроза заходження в тил і на Вовчанський напрямок і безпосередньо в місто Купʼянськ», – пояснив він.
Бседін закликає жителів евакуюватися з громади, але зазначає, що в середньому лише пʼять людей на день виїжджають з Купʼянської громади, до якої входять 12 населених пунктів.
Зеленський відповів на петицію про демобілізацію, зареєстровану 2023 року
Президент Володимир Зеленський дав відповідь на петицію про дозвіл демобілізації в Україні через 18 місяців після мобілізації. Відповідь з’явилася на сайті президента 8 січня.
У відповіді Зеленський посилається на Конституцію та законодавство про мобілізацію та військову службу. Зокрема, він нагадує, що закон про зміни до «деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від квітня 2024 року доручає Кабінету міністрів розробити і внести на розгляд Верховної Ради законопроєкти щодо удосконалення механізмів ротації та звільнення військовослужбовців.
«Ураховуючи вказане, я звернувся до Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля з проханням комплексно опрацювати порушені в електронній петиції питання та про їх результати поінформувати автора», – йдеться в тексті.
Генштаб: на фронті за добу було 192 зіткнення, 90 – на Курщині і Покровському напрямку
Ситуація на фронті залишається складною. Загалом, протягом минулої доби зафіксовано 192 бойових зіткнення, йдеться у ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 9 січня.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 42 штурмові дії агресора поблизу населених пунктів Миролюбівка, Баранівка, Єлизаветівка, Лисівка, Зелене, Звірове, Новий Труд, Котлине та Надіївка», – вказано у дописі.
За даними штабу, на Курахівському напрямку Сили оборони відбили 38 російських атак в районах Дачного, Курахового, Шевченка, Петропавлівки, Слов’янки та Ясенового.
В Курській області РФ українські підрозділи відбили 48 атак російської армії.
Також сили РФ наступали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському і Придніпровському напрямках.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах 35 авіаційних ударів, скинувши 62 КАБ. Крім цього, здійснив понад п’ять тисяч обстрілів, зокрема 144 – із реактивних систем залпового вогню та залучив для ураження 2333 дрони-камікадзе», – кажуть військові.
Проєкт DeepState й американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляли, що російська армія в перші дні 2025 року активно захоплює нові території на південь, південний схід і схід від Покровська.
Згідно з даними DeepState російська армія просунулася в Торецьку, Піщаному, біля Воздвиженки, Баранівки, Солоного, Словʼянки, Петропавлівки, Новоєлизаветівки та Курахового на Донеччині.
Повітряні сили: Росія вночі випустила 70 безпілотників по Україні, 46 із них збили
Російські війська атакували українські регіони безпілотниками типу Shahed та імітаторами різних типів протягом ночі проти 9 січня, повідомило командування Повітряних сил.
Пуски здійснювали з напрямків Міллерово, Орел, Курськ, Брянськ та Приморсько-Ахтарськ. За зведенням, повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та мобільні вогневі групи.
«Станом на 09.00 підтверджено збиття 46-ти ударних БпЛА типу «Shahed» та безпілотників інших типів у Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській, Чернігівській, Київській, Дніпропетровській, Херсонській та Миколаївській областях», – повідомляють військові.
Ще 24 російських безпілотники-імітатори були локаційно втрачені без негативних наслідків. За даними військових, внаслідок падіння збитих ударних БПЛА пошкоджені приватні будинки на Харківщині, Сумщині та Черкащині.
Унаслідок атаки РФ по Запоріжжю поранено 113 людей, 10 у тяжкому стані – Федоров
Після російського удару по Запоріжжю 8 січня кількість поранених зросла до 113, десять з них у тяжкому стані, повідомив вранці у четвер голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Вчора стало відомо, що внаслідок атаки по місту загинуло 13 людей.
8 січня російські військові атакували Запоріжжя. Президент України Володимир Зеленський, коментуючи удар, зазначив, що російські війська завдали удару авіабомбами.
Внаслідок російського обстрілу зазнали руйнувань багатоповерхові будинки, промисловий об’єкт й інша інфраструктура міста.
9 січня у Запорізькій області оголосили день жалоби.
Генштаб ЗСУ: сили РФ за добу втратили майже півтори тисячі військових і 17 танків
Російські сили за останню добу втратили 1430 своїх військових, а загалом за час повномасштабного вторгнення в Україну – близько 803 100 – такі дані станом на ранок 9 січня наводить український Генштаб.
Серед інших втрат Росії у війні в Генштабі навели такі:
- танки – 9731 (+17 за останню добу)
- бойові броньовані машини – 20 221 (+16)
- артилерійські системи – 21 765 (+36)
- РСЗВ – 1260
- засоби ППО – 1038
- літаки – 369
- гелікоптери – 331
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 21 813 (+86)
- крилаті ракети – 3014
- кораблі /катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 33 387 (+80)
- спеціальна техніка – 3686 (+5).
ЛЬВІВ ‒ 31 березня 2023 року 20-річна Дарина попросила руку і серце у військовослужбовця, який після важкого поранення перебував у реанімаційному відділенні у госпіталі у паралізованому стані. Лікарі кілька разів перепитували в Михайла, чи він свідомо відповів нареченій: «Так».
Майже два роки пара день у день разом. Дарина постійно біля чоловіка в реабілітаційному центрі вже більш як рік. А нещодавно молоді люди повінчались у Трускавці.
Про депресію воїна і що його мотивувало повернутись до активного життя, про найбільшу мрію молодого подружжя – у розповіді для Радіо Свобода.
Дарині – 21. Михайлові –23. Але війна принесла цим двом молодим людям дуже великі випробування, які не під силу багатьом старшим, які мають неабиякий життєвий досвід. Майже два роки Дарина і Михайло Гуржії – постійно разом.
Він працює з фізичним терапевтом – і дружина поруч. Він п’є каву – і дружина поруч. Разом у їдальню і на плавання, на концерт і в крамницю. Поруч працюють. Без підтримки та допомоги своєї тендітної Дарини Михайло поки що обійтись не може...
Блінкен і Макрон на зустрічі у Франції обговорили підтримку України – Держдеп США
Державний секретар Сполучених Штатів Америки Ентоні Блінкен провів 8 січня переговори з президентом Емманюелем Макроном у ході візиту до Франції. На зустрічі , зокрема, говорили про підтримку України, повідомила пресслужба Державного департаменту США.
«Держсекретар та президент Макрон обговорили нашу непохитну підтримку України перед обличчям брутальної агресії Росії та занепокоєння щодо підтримки Китаю російської оборонно-промислової бази, яка забезпечує військову машину Кремля», – вказано у повідомлення.
Також йшла мова про події на Близькому Сході.
Раніше Ентоні Блінкен зустрівся в Парижі з міністром закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро. На пресконференції після зустрічі держсекретар США наголосив, що в найближчі місяці лідерство Франції матиме важливе значення для захисту незалежності України.
Блінкен нагадав, що за майже три роки від початку повномасштабного російського вторгнення Франція підготувала понад 15 тисяч українських солдатів, а французькі компанії наростили виробництво «для зміцнення нашої трансатлантичної оборонно-промислової бази».
Держсекретар США Ентоні Блінкен, який менш як за два тижні складе свої повноваження, вже не вперше цього тижня порушує тему України. 6 січня в столиці Південної Кореї Сеулі він заявив, що позиція України в Курській області Росії є важливою для будь-яких майбутніх переговорів. Блінкен нагадав, що адміністрація президента Джо Байдена прагне забезпечити, щоб «Україна мала якомога сильнішу руку для гри».
Адміністрація президента США Джо Байдена не встигне використати усю суму в рамках схваленого навесні 2024 року Конгресом пакету допомоги для України. Про це повідомила на брифінгу 8 січня заступниця речника глави Міноборони США Сабріна Сінгх, відповідаючи на запитання, наскільки адміністрація стурбована тим, що залишає невикористану для допомоги Україні значну суму грошей.
«Залишиться кілька мільярдів доларів, і нова адміністрація вирішуватиме, що вона робитиме з цими коштами, що залишилися. І, знаєте, я хотіла би відповісти на питання, чи ми занепокоєні. Україна має двопартійну підтримку в Конгресі. І саме завдяки нашим зусиллям Україна продовжує бути успішною на полі бою», – сказала вона.
Сінгх додала, що допомога надається Україні за підтримки Сполучених Штатів та інших країн-союзників і коаліцій через Контактну групу з питань оборони України (формат «Рамштайн»), а тому нова адміністрація Дональда Трампа буде вирішувати, чи продовжувати її роботу.
«І я думаю, що цілком зрозуміло, що Українська оборонна контактна група – це більше, ніж просто спільне розуміння. Це спільна справа. І тому нова адміністрація має вирішити, що вона буде робити з тими повноваженнями, які залишилися, і що вона вирішить робити з тим, що залишилося. Але, звичайно, ми сподіваємося, що, знаєте, в певному сенсі, контактна група з питань оборони України продовжить свою роботу. Але, безумовно, підтримка України в Конгресі залишається сильною», – зазначила заступниця речника глави Пентагону.
Раніше агенція Associated Press повідомляла, що білий дім 9 січня оголосить про новий пакет військової допомоги для України. Цей пакет буде останнім для адміністрації Джо Байдена. Джерела зазначили, що він буде «значним», проте навряд чи включить у себе всі чотири мільярди доларів, які Конгрес США вже схвалив для надання Україні.
Адміністрація Байдена впродовж останніх тижнів прискорила надсилання військової допомоги Україні, побоюючись, що Дональд Трамп після повернення до Білого дому може відмовитися передавати Києву виділені Конгресом кошти, які на той момент не будуть витрачені. Наприкінці грудня Вашингтон оголосив про виділення 2,5 мільярда доларів – цей пакет став найбільшим із січня 2023 року.
Трамп «насправді намагається врятувати суверенітет України» – Келлог
Номінант майбутнього президента США Дональда Трампа на посаду спецпредставника з питань України та Росії Кіт Келлог стверджує, що обраний президент «не намагається щось дати Путіну чи росіянам, він насправді намагається врятувати суверенітет України».
«І він гарантуватиме, що це справедливо і чесно», – сказав Келлог 8 січня в інтерв’ю телеканалу Fox News.
Він також заявив, що ставить собі «як на особистому, так і на професійному рівні» мету впродовж 100 днів від часу інавгурації президента Трампа спробувати знайти розв’язання повномасштабної війни між Україною та Росією.
7 січня Дональд Трамп провів пресконференцію, на якій обговорював, зокрема, питання війни в Україні, роль НАТО і відносини з Росією. Трамп сказав, що він розуміє почуття Росії стосовно розширення НАТО в контексті України.
Українська держава готова надати співвітчизникам, які перебувають за кордоном, роботу на оборонних підприємствах із бронюванням від потенційної мобілізації, розповів Радіо Свобода 8 січня міністр національної єдності України Олексій Чернишов. Він уточнив, що для самих громадян України «це виключно особисте рішення, і ми вітаємо це рішення».
«Сьогодні Україна, деякі індустрії, потребують як повітря фахівців. Це і оборонна галузь, і галузь військово-промислова, це й інші галузі. У нас дефіцит професіоналів, у нас дефіцит спеціалістів, і більшість із них Україна готова бронювати від військової служби. Саме для того ми плануємо розгорнути такі центри, які допоможуть у пошуку вакансій в Україні та в країні перебування українців. Ці центри вакансій зможуть надавати послуги і заохочувати обрати той чи інший шлях свій професійний в Україні. Я впевнений, що українські чоловіки цього прагнуть, вони хочуть надати користь, якщо він не готовий продовжувати свій шлях у військовому напрямку, він може запропонувати себе як фахівець – і для того діє певний механізм, його треба просто використовувати», – стверджує міністр Чернишов.
Водночас він підтвердив, що «чоловіки переважно мають захистити Україну в цей момент».
Понад половина боїв на фронті відбулася на трьох напрямках – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 8 січня на фронті відбулося 166 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. За його даними, найбільше боїв зафіксовано на трьох напрямках – Покровському, Курахівському та в Курській області.
«Російські загарбники завдали 31 авіаційного удару, скинувши 48 КАБ. Крім цього, росіяни залучили для ураження 750 дронів-камікадзе та здійснили понад 3800 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – ідеться у вечірньому зведенні.
«Від початку цієї доби на Покровському напрямку росіяни 27 разів намагалися прорвати нашу оборону неподалік населених пунктів Миролюбівка, Баранівка, Єлизаветівка, Лисівка, Зелене, Звірове, Новий Труд, Котлине та Надіївка. Чотири атаки досі тривають.
На Курахівському напрямку ворог 32 рази атакував наші позиції поблизу Дачного, Курахового, Шевченка, Петропавлівки, Слов’янки та Ясенового. 29 наступальних дій противника зупинено Силами оборони, три атаки тривають дотепер.
На Курщині наші оборонці відбили 27 атакувальних дій російських загарбників, наразі точаться запеклі бої», – інформують у Генштабі.
Бойові дії також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському та Придніпровському напрямках.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро й держсекретар США Ентоні Блінкен 8 січня зустрілися в Парижі, де серед іншого обговорили війну Росії проти України на тлі зміни адміністрації у США. Блінкен на пресконференції за підсумками переговорів заявив, що роль Парижа за цих умов зросте.
«Я думаю, що в найближчі місяці лідерство Франції матиме важливе значення для забезпечення того, щоб Україна мала те, що їй потрібно, у найсильнішій позиції для захисту своєї демократичної незалежності, чи то на полі бою, чи то за столом переговорів», – наголосив очільник американської дипломатії.
Блінкен нагадав, що за майже три роки від початку повномасштабного російського вторгнення Франція підготувала понад 15 тисяч українських солдатів, а французькі компанії наростили виробництво «для зміцнення нашої трансатлантичної оборонно-промислової бази».
«Україна є, можливо, найкращим прикладом того, що безпека в Європі переплетена з безпекою в усьому світі. Якщо подивитися на те, що зараз відбувається в Україні, що дозволяє продовжувати російську агресію? Підтримка з боку Північної Кореї артилерією, боєприпасами та військами; і все, що Китай робить для підтримки оборонно-промислової бази Росії – верстати, мікроелектроніка, усе надходить до Росії з Китаю, з Гонконгу, що дозволяє Росії продовжувати виробництво зброї, боєприпасів та інших речей, необхідних для продовження її агресії», – наголосив Блінкен.
За словами міністра закордонних справ Франції Жана-Ноеля Барро, підтримка України продиктована тим, що це є «питанням майбутнього міжнародного права». «Якби ми дозволили капітуляцію України, ми б дозволили силі взяти верх. І це питання безпеки як для французів, так і для європейців», – наголосив Барро.
Держсекретар США Ентоні Блінкен, який менш як за два тижні складе свої повноваження, вже не вперше цього тижня порушує тему України. 6 січня в столиці Південної Кореї Сеулі він заявив, що позиція України в Курській області Росії є важливою для будь-яких майбутніх переговорів. Блінкен нагадав, що адміністрація президента Джо Байдена прагне забезпечити, щоб «Україна мала якомога сильнішу руку для гри».