Умєров заявляє, що наступний «Рамштайн» може відбутися в лютому
Наступне засідання у форматі «Рамштайн» може відбутися уже в лютому, заявив український міністр оборони Рустем Умєров після завершення 25-ї зустрічі Контактної групи з питань оборони України.
«Ми вже зазначили, що в лютому проводимо наступний «Рамштайн», – сказав Умєров. – Ми хочемо, щоб США залишились і посилили присутність, формати є різні, як ви знаєте, ми створили NSATU (формат під егідою НАТО), є декілька європейських країн, які хочуть очолювати це, або співочолювати, тому що це з Україною разом робиться. Тому я на даний час жодних проблем не бачу, тому що ми вже погодили наступний «Рамштайн».
У Німеччині на авіабазі «Рамштайн» 9 січня після кілька місячної перерви провели 25-те засідання Контактної групи з оборони України. Міністр оборони США Ллойд Остін, який очолив своє останнє засідання у форматі «Рамштайн», оголосив пакет допомоги вартістю в близько 500 мільйонів доларів.
Майбутнє «Рамштайну» невідоме, оскільки обраний президент США Дональд Трамп не заявляв, чи продовжить він керувати американською групою після інавгурації 20 січня.
Через два місяці після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в міністр оборони США Ллойд Остін вперше запросив своїх колег із країн-союзників до Рамштайну – на головну авіабазу США в Європі в Німеччині. Перша зустріч відбулася 26 квітня 2022 року. У цьому форматі союзники обговорювали та координували військову допомогу Києву.
Зеленський і Рютте обговорили посилення ППО та забезпечення сильної позиції України для переговорів
У рамках зустрічі «Рамштайн» президент України Володимир Зеленський зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
Як повідомляє Офіс президента, сторони обговорили необхідність посилення протиповітряної оборони України та залучення країн НАТО до закупівлі українського озброєння за принципом данської моделі.
За повідомленням, Зеленський наголосив, що спільне завдання партнерів – забезпечити сильну позицію України для наближення справедливого й тривалого миру.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив про необхідність продовження підтримки України.
«НАТО прагне продовжувати підтримувати Україну, поки ви захищаєте себе та невтомно боретеся за дорогу нам свободу», – йдеться у його аккаунті у соцмережі Х.
Перед засіданням «Рамштайн» Марк Рютте наголосив, що війна, яка триває в Україні, має прямі наслідки для глобальної безпеки.
«Ми маємо переконатися, що Україна опинилася в найкращій позиції, коли за ініціативи України почнуться переговори про те, як вирішити цей конфлікт», – сказав він.
Раніше український президент у рамках зустрічі у форматі «Рамштайн» провів переговори з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом, з яким також обговорювалося посилення української протиповітряної оборони.
9 січня відбувається засідання Контактної групи з питань оборони України ( зустріч у форматі «Рамштайн»). Зеленський на цій зустрічі закликав до посилення санкцій проти РФ, щоб «перекрити грошові потоки Путіна».
Міністр оборони США Ллойд Остін, який очолив своє останнє засідання у форматі «Рамштайн», оголосив пакет допомоги вартістю в близько 500 мільйонів доларів.
В Україні розвивається «військовий туризм»: незважаючи на небезпеку обстрілів, іноземці їдуть в Україну на екскурсії, щоб побачити на власні очі місця бойових дій та наслідки війни. Серед місць, які їх цікавлять, це ті, які пережили російську окупацію: Бородянка, Буча та інші міста під Києвом або Харків, що вже три роки живе під обстрілами.
Російська атака по Запоріжжю в середу призвела до найбільшої кількості цивільних жертв (загиблих та поранених осіб) в одному інциденті за майже два роки, що підкреслює серйозну загрозу для цивільних осіб через використання авіабомб у густонаселених районах, заявила сьогодні моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ).
Як зауважує місія ООН, 8 січня дві авіабомби вразили підприємство у Запоріжжі, що призвело до загибелі 13 та поранень ще 110 цивільних осіб (за останніми даними, 122 людей) – ця кількість загиблих та поранених стала найбільшою, зафіксованою організацією, після атаки на житловий будинок у Дніпрі 14 січня 2023 року, та є найсмертоноснішою після атаки на супермаркет у Костянтинівці на Донеччині 9 серпня 2024 року.
В ООН звертають увагу, що російська атака відбулася в другій половині дня, коли багато працівників залишали підприємство після робочої зміни – багато жертв, серед яких були як працівники підприємства, так і перехожі, загинули або отримали поранення, перебуваючи на вулиці або в громадському транспорті за межами об’єкта.
«Планерні авіабомби стали однією з найбільших загроз для цивільних осіб в містах уздовж лінії фронту. Вони також є однією з головних причин того, що кількість загиблих та поранених у 2024 році зросла на 30 відсотків порівняно з 2023 роком», – заявила Даніель Белль, голова ММПЛУ.
Згідно з даними ММПЛУ, через авіабомби загинули 360 загиблих та 1 861 поранений в 2024 році – втричі перевищує кількість загиблих і вшестеро кількість поранених у порівнянні з 2023 роком.
Збільшення кількості жертв серед цивільних осіб від авіабомб у 2024 році стало наслідком модифікацій, які дозволяють авіабомбам планерувати, а не просто падати, що розширило їхню зону ураження і тепер вони можуть досягати міста, розташовані далі від лінії фронту, наприклад, Харків, Суми та Запоріжжя.
ММПЛУ вперше задокументувала жертви серед цивільних осіб від таких планерних авіабомб у Харкові на початку 2024 року, у Запоріжжі – у вересні 2024 року. Відтоді в Запоріжжі від планерних авіабомб загинули щонайменше 35 цивільних осіб, а 308 зазнали поранень.
8 січня російські військові атакували Запоріжжя авіабомбами, загинуло 13 людей. Внаслідок російського обстрілу зазнали руйнувань багатоповерхові будинки, промисловий об’єкт й інша інфраструктура міста.
9 січня у Запорізькій області оголосили день жалоби.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Російські війська атакували дроном Миколаїв, є постраждалий – мер
Російські війська атакували дроном Миколаїв, постраждала людина, повідомив мер міста Олександр Сєнкевич.
«Вдень, російський агресор, атакував дроном Корабельний район Миколаєва. Є постраждалий. Також є пошкодження у житловому секторі», – написав він у телеграмі.
На Миколаївщині сьогодні двічі оголошували повітряну тривогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Президент України Володимир Зеленський з візитом прибув до Італії.
За даними медіа, у четвер, 9 січня, Зеленський має зустрітися з прем’єр-міністром Італії Джорджією Мелоні, у п’ятницю, 10 січня, – з президентом Італії Серджо Маттареллою.
Володимир Зеленський сьогодні перебував з візитом у Німеччині. Він, серед іншого, на базі «Рамштайн» зустрівся з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом, з генсеком НАТО Марком Рютте.
Курс гривні вп’яте у 2025 році оновив історичний мінімум щодо долара
Національний банк України встановив на 10 січня курс 42 гривні 28,25 копійки за долар, це на п’ять копійок більше за попередній історичний мінімум, встановлений на 9 січня (тоді за долар давали 42 гривні 23,61 копійки).
Гривня оновлювала мінімуми вже п’ять разів цього року – раніше це сталося 3, 6, 7 і 8 січня.
За даними Bloomberg, на українському міжбанківському валютному ринку торги 9 січня завершилися на рівні 42 гривні 39,1 копійки за долар.
«Торги по долару проходять у форматі перевищення попиту на валюту над пропозицією... Частина операцій із продажу валюти відбувається навіть у межах рівня до 42,45 гривні за долар», – інформували аналітики сайту «Мінфін» станом на 14:00.
3 жовтня 2023 року курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 57 копійок за долар.
Допомога Україні, плани підтримки і «альтернативи». Про що говорили на «Рамштайні» цього разу
9 січня у Німеччині відбулося 25-те засідання Контактної групи з питань оборони України (зустріч у форматі «Рамштайн»).
Президент України Володимир Зеленський на цій зустрічі закликав до посилення санкцій проти РФ, щоб «перекрити грошові потоки Путіна».
Міністр оборони США Ллойд Остін, який очолив своє останнє засідання у форматі «Рамштайн», оголосив пакет допомоги вартістю в близько 500 мільйонів доларів.
Тим часом міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус зауважив, що учасники «Рамштайну» обговорюють майбутнє групи після зміни влади у США.
Атака РФ по Запоріжжю: число постраждалих зросло
Кількість поранених внаслідок вчорашнього російського удару по Запоріжжю зросла до 120 людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Раніше було відомо про 113 постраждалих. У лікарнях Запоріжжя перебувають понад 50 людей, троє з госпіталізованих мають травматичні ампутації.
8 січня російські військові атакували Запоріжжя авіабомбами, загинуло 13 людей. Внаслідок російського обстрілу зазнали руйнувань багатоповерхові будинки, промисловий об’єкт й інша інфраструктура міста.
9 січня у Запорізькій області оголосили день жалоби.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Остін про майбутнє «Рамштайну»: «Це буде рішення наступної адміністрації»
Міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що робота Контактної групи з оборони України є важливою, але вирішив не коментувати питання про її майбутнє після приходу адміністрації обраного президента США Дональда Трампа.
«Щодо контактної групи: ваше запитання про те, чи вирішить наступна адміністрація продовжувати цю роботу. Це має бути рішення наступної адміністрації. Це рішення, яке вони схвалять щодо продовження роботи Контактної групи. Я зараз не буду множити спекуляції щодо того, чи це відбудеться», – сказав Остін на брифінгу після зустрічі у форматі «Рамштайн».
За його словами, робота Контактної групи важлива не лише для України, а і «для Сполучених Штатів Америки, для Європи і для всього світу».
Також міністр оборони США зазначив, що «неодноразово чув від своїх колег, що вони справді вважають це важливим, і вірять, що цей формат добре працював».
«Подивимося, як все буде відбуватися. Звісно, це не єдиний формат, який може спрацювати, але вони вважають, що він важливий», – сказав Остін.
У Німеччині на авіабазі «Рамштайн» 9 січня провели 25-те засідання Контактної групи з оборони України. Міністр оборони США Ллойд Остін, який очолив своє останнє засідання у форматі «Рамштайн», оголосив пакет допомоги вартістю в близько 500 мільйонів доларів.
Сили РФ вдень атакували Кривий Ріг трьома «Іскандерами», їх збили – ЗСУ
Повітряні сили ЗСУ заявили про збиття трьох крилатих ракет «Іскандер-К», які атакували Кривий Ріг.
«О 14:10 9 січня 2025 року противник атакував місто Кривий Ріг трьома крилатими ракетами наземного базування «Іскандер-К» Усі три ракети збито підрозділами повітряного командування «Схід» Повітряних Сил ЗСУ», – йдеться у повідомленні.
На Дніпропетровщині близько 14:00 була оголошена повітряна тривога, ракетна небезпека тривала майже дві години.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Можна завдавати якісне ураження»: комбат із Куп’янського фронту про переваги ЗСУ над РФ біля Осколу
Наприкінці першого тижня 2025 року проєкт DeepState повідомив про окупацію села Лозова на півдні Харківської області. За даними аналітиків, агресор тепер рветься до сусіднього села Нова Кругляківка, що розташоване неподалік від берега річки Оскіл. Захоплення Лозової стало доволі неочікуваним – DeepState фіксував певне затишшя на цій ділянці фронту. Це село лежить за кілька кілометрів на південь від уже створеного РФ плацдарму на східному березі Осколу – так званого Піщанівського виступу. Там зараз агресор впритул підійшов до річища і, вочевидь, намагається його форсувати.
Навіщо Росії іще один плацдарм на східному березі Осколу, про наміри створити який свідчить, вочевидь, захоплення Лозової? Чи намагається зараз агресор перейти Оскіл – і якщо так, як вдається стримувати загарбників? І яка взагалі ціль РФ на цій ділянці фронту, яка віддалена від головної мети Кремля – Донбасу? Про це журналісти проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії розпитали командира батальйону «Хорив» 1-ї президентської бригади оперативного призначення Нацгвардії «Буревій» Костянтина Вахрамєєва, який із побратимами тримає Піщанівський виступ.
Зеленський зустрівся з Пісторіусом – обговорювали допомогу Україні у 2025 році та посилення ППО
Президент України Володимир Зеленський у рамках зустрічі у форматі «Рамштайн» провів зустріч з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом.
Як повідомляє Офіс президента, Зеленський і Пісторіус обговорили можливість збільшення фінансування військової допомоги Україні на 2025 рік.
Зазначається, що окремо президент наголосив на тому, що важливо й надалі посилювати українську протиповітряну оборону та надати Україні додаткові засоби ППО.
Також під час зустрічі обговорили майбутню роботу формату «Рамштайн» і можливість фінансування українського виробництва озброєння й техніки за данською моделлю.
Борис Пісторіус, у свою чергу, повідомив, що анонсовані шість систем IRIS-T будуть поставлені в 2025 році. Також, за його словами, Берлін надасть майже 50 керованих ракет для систем IRIS-T.
9 січня відбувається засідання Контактної групи з питань оборони України ( зустріч у форматі «Рамштайн»). Зеленський на цій зустрічі закликав до посилення санкцій проти РФ, щоб «перекрити грошові потоки Путіна».
Міністр оборони США Ллойд Остін, який очолив своє останнє засідання у форматі «Рамштайн», оголосив пакет допомоги вартістю в близько 500 мільйонів доларів.
Норвегія виділяє майже 60 мільйонів євро на закупівлі дронів для України – Міноборони
Норвегія виділила 700 мільйонів норвезьких крон (59,56 мільйона євро) на закупівлю безпілотників для України – про це заявив міністр оборони країни Бйорн Арільд Грам, йдеться в пресрелізі уряду 9 січня.
«Норвегія нещодавно внесла 700 мільйонів норвезьких крон у багатонаціональну ініціативу із закупівлі безпілотників для України», – йдеться в заяві Грама.
За повідомленням, міністр оборони взяв участь у засіданні Контактної групи з питань оборони України «Рамштайн» у Німеччині. Під час зустрічі з українським колегою Рустемом Умєровим Грам заявив, що Норвегія долучиться до нового пакету дронів разом із Великою Британією та Міжнародним фондом для України (IFU).
Цей фонд, яким керує Міноборони Британії, залучає кошти міжнародних партнерів для швидких закупівель військового обладнання для України.
«Україна продовжує відчувати сильну потребу в додатковій військовій техніці, щоб захистити себе від агресивної війни Росії. Безпілотники є важливою частиною цих зусиль, як для захисту критичної інфраструктури, так і для використання на передовій», – додав Грам.
У грудні Норвегія повідомила, що виділить 2,7 мільярда крон (242 млн доларів) на «зміцнення українського флоту і надання йому допомоги у стримуванні російських військово-морських сил у Чорному морі».
СБУ встановила особи трьох охоронців російської в’язниці на окупованій Донеччині
Служба безпеки України заочно повідомила про підозру трьом охоронцям російської в’язниці в Горлівці – про це відомство заявило 9 січня. Зокрема, їх підозрюють у катуванні українських полонених.
«Фігурантами є троє мешканців регіону: Андрій Кононенко, Дмитро Андрєєв і Артем Карянов, які на початку повномасштабної війни вступили до окупаційного «управління виконання покарань по ДНР», – йдеться в повідомленні.
За даними СБУ, їх призначили охоронцями катівні, яку російські окупанти облаштували на базі захопленої виправної колонії № 27 у Горлівці:
«У застінках вони організовували так звані «прийомки», коли протягом першої доби ув’язнення українських полонених забивали до напівсмерті спеціальними кийками ПР-73. За даними військової контррозвідки СБУ, у такий спосіб рашисти одразу намагалися психологічно зламати потерпілих та «вибити» з них згоду на співпрацю з РФ».
Читайте також: Лубінець назвав хибними висновки ООН щодо поводження з російськими полоненими
Як додає відомство, в разі відмови фігуранти ув’язнювали полонених до карцерів або переповнених камер, де залишали стояти на ногах, без їжі та води. Також до полонених застосовували імітацію розстрілу.
СБУ заочно повідомила чоловікам про підозру у воєнних злочинах, вчинених за попередньою змовою групою осіб. За даними правоохоронців, вони перебувають на окупованій частині Донецької області, «тривають комплексні заходи, щоб знайти їх і покарати».
За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими на грудень 2024 року, з 24 лютого 2022 року до кінця жовтня 2024 року в Україну повернули 184 тіла загиблих у полоні українців, серед них було 169 військових і 15 цивільних.
Як зазначають у Медійній ініціативі з прав людини, з 24 лютого 2022 року вони задокументували свідчення 122 захисників та захисниць України, які перебували у російському полоні. У зібраних свідченнях йдеться про систематичні катування, ізоляцію від зовнішнього світу, відмову у наданні належної медичної допомоги.
Документатори МІПЛ також зібрали чимало свідчень про смерті військовополонених у місцях несвободи. Здебільшого вони спричинені катуванням.
Роберт Фіцо погрожує блокувати рішення щодо України на рівні ЄС
Словацький прем’єр, що нині перебуває з візитом у Брюсселі, знову вимагає від України відновити транзит російського газу її територією й пропонує варіанти, як це технічно зробити, формально зберігаючи запроваджену Києвом зупинку.
«Дочірня компанія (новостворена словацька – ред.) купувала би газ на українсько-російському кордоні, а потім транзитна Україна вже мала б словацький газ, а не російський чи будь-який інший. Були підготовлені моделі співпраці», – розповів Фіцо в Брюсселі, передає кореспондентка Радо Свобода.
Прем’єр Словаччини звинуватив Володимира Зеленського в «політичних забаганках», які, за словами Фіцо, й стали причиною зупинки транзиту. Глава словацького уряду повторив, що Братислава втрачатиме 500 мільйонів євро на зборах за транзит неросійського газу і заявив про «катастрофічні наслідки для всього ЄС».
«Євросоюзу газ буде доступний за 50 євро за мегават-годину. США платитимуть за нього 7-8 євро. За кілька років побачите економічну катастрофу в цьому просторі. Тому я говорю про зміни, які впливають на економічні показники та конкурентоспроможність ЄС», – заявив Фіцо.
Свою зустріч із єврокомісаром з енергетики Деном Йоргенсеном Фіцо назвав «надзвичайно конструктивною». Сторони домовилися про створення робочої групи для обговорення наслідків припинення транзиту російського газу через Україну. Фіцо сказав, що туди увійдуть представники Єврокомісії, Словаччини й України.
Фіцо знову закликав Україну відновити транзит газу з РФ до Словаччини і пригрозив «жорсткими взаємними заходами», якщо цього не станеться. При цьому прем’єр Словаччини кілька разів повторив, що його уряд «не зацікавлений в ескалації напруженості».
У цьому контексті Фіцо пригрозив можливою зупинкою всієї гуманітарної допомоги, яку Україна отримує від Словаччини, зокрема, нещодавно затвердженої. Прем’єр конкретизував, що йдеться про дренажні споруди, вантажні екскаватори тощо.
«Це має більше символічний вимір, ніж реальний, але це прояв взаємності стосовно України чи її президента, який навмисно шкодить нам», –заявив Фіцо.
Посадовець повторив, що можливе також обмеження експорту електроенергії Україні й додав, що його країна, «напевно, єдина здатна доставити Україні електроенергію впродовж 30-ти хвилин».
Обмежити, за словами Фіцо, можуть і допомогу українським біженцям, яких на території Словаччини – близько 130-ти тисяч. Йдеться про «значне скорочення або навіть повне скасування різних пільг» для них, сказав прем’єр.
До переліку погроз додалася ще одна – політична. Фіцо заявив, що може скористатися правом вето в ЄС, коли потрібно буде одностайно ухвалювати рішення щодо України.
«Якщо у президента (Зеленського - ред.) немає проблем з тим, щоб викинути 800-т мільйонів євро, які Україна в іншому випадку отримала б за транзит газу через свою територію, і при цьому він простягає до ЄС руку і просить мільярди, – може статися, що деякі політики в Євросоюзі скажуть «ні» там, де потрібна одностайність», – заявив Фіцо, додавши, що може скористатися правом вето.
Словацький прем’єр, що недавно обговорював у Москві з російським президентом Володимиром Путіним газове питання, також зауважив, що інфраструктура, яку Україна використовувала для транзиту, в разі її невикористання з цією метою, може бути «зруйнована військово, тому що в такий момент вона стане непотрібною для Російської Федерації».
Україна 1 січня о 07:00 «в інтересах національної безпеки» зупинила транспортування російського природного газу своєю територією.
Основні європейські імпортери російського газу, Словаччина й Австрія, вже забезпечили альтернативні маршрути постачань, хоча Фіцо заявляв про «драматичні наслідки» для всього Євросоюзу, вимагаючи відновити транзит. Якщо цього не трапиться, словацький прем’єр не виключав зупинки експорту електроенергії до України і скорочення допомоги українським біженцям, яких у Словаччині близько 130 тисяч.
Президент України Володимир Зеленський своєю чергою припускав, що Роберт Фіцо, якого в Кремлі приймав Володимир Путін, «отримав доручення відкрити другий енергетичний фронт проти України».
Аналіз: поразка України коштуватиме США понад 800 млрд доларів додаткових видатків протягом 5 років
Хоча чимало американців «стривожені» через вартість оборонної допомоги Сполучених Штатів Києву, поразка Україні обійдеться дорожче – про це йдеться в аналізі неурядового Американського інституту підприємництва (AEI), оприлюдненого 9 січня.
«Натомість ми маємо хвилюватися про те, чого буде коштувати відмова від допомоги Україні. Прямо зараз, надаючи допомогу Києву, Сполучені Штати не дають Росії безпосередньо загрожувати Східній і Центральній Європі, що, безсумнівно, поглине більше американських ресурсів. Фактично Вашингтон, можливо, стримує пряму війну між НАТО та Москвою, в якій повинні були б воювати сили Сполучених Штатів», – йдеться у висновках доповіді.
Автори звіту підрахували, якими можуть бути додаткові видатки Вашингтона в разі, якщо Росія здобуде перемогу в Україні. За їхніми висновками, підтримка безпеки в стратегічному середовищі, в якому Росія перемогла Україну, може коштувати США додаткових 808 мільярдів доларів на оборону протягом наступних п’яти років.
«Ці ресурси будуть потрібні на додаток до поточного запланованого оборонного бюджету на той самий період і будуть використані для нарощування оборонних спроможностей, потужностей та позиції для забезпечення американської безпеки та виконання поточних зобов’язань перед НАТО в новому, більш небезпечному стратегічному середовищі», – йдеться в аналізі.
За оцінкою авторів, в разі програшу України США мусили б витрачати на оборону додатково:
- 2025 року – 160 мільярдів доларів
- 2026 – 156 мільярдів
- 2027 – 163 мільярди
- 2028 – 159 мільярдів
- 2029 – 170 мільярдів
Натомість, додає AEI, з 2022 року Конгрес Сполучених Штатів виділив Пентагону 112 мільярдів доларів на допомогу Києву.
«Це означає, що допомога, яка надається Україні через Пентагон, становить менше 14 відсотків від того, чого коштував би Вашингтону захист Європи від Росії після її перемоги. 112 мільярдів доларів також витрачаються в основному всередині країни, на власне виробництво зброї. Іншими словами, дозволити Росії перемогти Україну коштувало б Сполученим Штатам приблизно в сім разів дорожче, ніж недопущення перемоги Росії», – стверджують дослідники.
Агентство Bloomberg, цитуючи звіт AEI, зазначає, що ця дослідницька організація «відома більш яструбиними поглядами на оборону».
Міністр оборони США Ллойд Остін оголосив про виділення Україні пакету допомоги на 500 мільйонів доларів у вступній промові на засіданні «Рамштайну» 9 січня. Це його остання зустріч Контакної групи з питань оборони України на цій посаді.
Адміністрація Байдена впродовж останніх тижнів прискорила надсилання військової допомоги Україні, побоюючись, що Дональд Трамп після повернення до Білого дому може відмовитися передавати Києву виділені Конгресом кошти, які на той момент не будуть витрачені.
Попри це, 8 січня заступниця речника глави Міноборони США Сабріна Сінгх повідомила, що кілька мільярдів доларів залишаться невикористаними.
Удар по російському Енгельсу: ЗСУ зірвали обстріл України?
У ніч проти 8 січня російські телеграм-канали і голова Саратовської області Росії Роман Бусаргін заявили про вибухи в районі нафтобази в місті Енгельс і про пожежу, що почалася.
За словами місцевих жителів, вони почули близько 25 сильних вибухів та бачили спалахи у небі. Губернатор області стверджує, що безпілотники нібито були успішно збиті, а нафтобазу пошкодили їхні уламки.
Вже вранці 8 січня Генштаб підтвердив ураження бази зберігання нафтопродуктів «Комбінат Кристал», яка забезпечувала паливом військовий аеродром «Енгельс-2».
«Ураження нафтобази створює серйозні логістичні проблеми для стратегічної авіації російських окупантів і суттєво знижує їхні можливості завдавати ударів по мирним українським містам та цивільним об'єктам», – зазначили у відомстві.
Російська служба Бі-Бі-Сі підрахувала, що у 2024 році українські дрони щонайменше 81 раз атакували нафтозаводи і паливні бази в Росії й на окупованих нею територіях. У результаті російським компаніям із виробництва нафтопродуктів доводиться відновлювати пошкоджену інфраструктуру, що до того ж складно через санкції. У 2024 році, зазначає Бі-Бі-Сі з посиланням на доступні дані, виробництво бензину й дизелю в Росії скоротилося, а ціни на пальне зросли.
В Енгельсі розташований аеродром, де базуються стратегічні бомбардувальники ТУ-95МС, які неодноразово атакували Україну. Ці літаки можуть виступати носієм ядерної зброї і регулярно завдають ударів крилатими ракетами по Україні.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Чому Україна почала новий наступ в Курській області та чому саме зараз?
Із серпня минулого року ЗСУ намагаються утримати територію, яку вони захопили в Курській області Росії, здивувавши західних союзників Києва та сам Кремль.
Тепер Київ розпочав новий наступ на Курському напрямку, тиснучи на російські війська, підтримувані північнокорейськими військовими. Останні відбили більш ніж половину території, захопленої Україною.
Незрозуміло, чому Україна веде нові наступальні дії в Курській області та чому зараз. Україна в скрутному становищі на багатьох напрямках уздовж лінії фронту. При цьому Росія переважає її озброєнням. У той час як сама Україна має серйозні проблеми з вербуванням і мобілізацією достатньої кількості людей, щоб поповнити свої виснажені лави, зазначають фахівці.
Пентагон оприлюднив деталі пакету допомоги Україні на 500 мільйонів доларів
Міністерство оборони Сполучених Штатів 9 січня оприлюднило деталі додаткового пакету безпекової допомоги для задоволення «критичних потреб» України.
За повідомленням, президент Джо Байден погодив цей пакет, щоб «поставити Україну в найкраще становище».
Зокрема, до нього увійдуть:
- ракети протиповітряної оборони AIM-7, RIM-7, AIM-9M
- боєприпаси класу «повітря-земля»
- допоміжне обладнання для винищувачів F-16
- броньовані мостові системи
- обладнання для захищеного зв’язку
- стрілецька зброя та боєприпаси
- запчастини, допоміжне обладнання, послуги, навчання та трансфер
Міністр оборони США Ллойд Остін оголосив про виділення Україні пакету допомоги на 500 мільйонів доларів у вступній промові на засіданні «Рамштайну» 9 січня.