Термін на повторне проходження військово-лікарської комісії, скоріш за все, не будуть продовжувати знову після того, як кінцевий термін перенесли на 5 червня – таку думку висловила заступниця голови Офісу президента Ірина Верещук 12 лютого.
Чотири додаткових місяці – це «не так багато часу», каже Верещук.
«По-друге, не слід розраховувати на подальші продовження терміну. Тому, тих, хто зобовʼязаний пройти ВЛК, закликаю не зволікати та не відкладати медогляд до останнього», – додала вона.
Посадовиця також закликала Міністерство оборони та Збройні сили України «правильно організувати всі процеси та підтримувати адекватні темпи обслуговування людей».
Раніше 12 лютого Верховна Рада ухвалила законопроєкт, за яким військовозобов’язані чоловіки від 25 до 60 років, раніше визнані обмежено придатними до служби, мають пройти медичний огляд до 5 червня 2025 року. Раніше це мали зробити до 4 лютого.
У застосунку «Резерв+» 18-24-річні зможуть подати заявку на однорічний контракт із ЗСУ
У застосунку «Резерв+» зʼявилася можливість подати заявку на укладення добровільного однорічного контракту в рамках проєкту Міноборони для людей у віці 18-24 років, повідомило оборонне відомство 12 лютого.
У Міноборони зазначили, що бажаючі зможуть знайти вакансії, ознайомитись з умовами служби та переліком бригад для вибору для підписання контракту.
Раніше стало відомо, що в Україні запустили проєкт «Контракт 18-24», який передбачає укладання добровольцями у віці 18-24 роки річного контракту на 1 млн гривень. «Проєкт відкриває нові можливості: гідну фінансову винагороду, професійний бойовий вишкіл за стандартами НАТО, соціальні гарантії, яких не дає жодна цивільна професія, а також звільнення від мобілізації на 12 місяців після завершення контракту», – наголосили у Міноборони.
Раніше президент Володимир Зеленський анонсував, що в Україні готують ініціативу для залучення до війська військовозобов’язаних у віці від 18 до 24 років. За його словами «розробляється спеціальний контракт, в якому буде багато пільг, а також дуже високе грошове забезпечення».
18 травня 2024 року набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».
Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.
Рада встановила новий кінцевий термін повторного медогляду для обмежено придатних
Верховна Рада ухвалила законопроєкт про зміни в законі «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» – про це повідомили, зокрема, народні депутати Ярослав Железняк і Олексій Гончаренко.
За їхніми словами, за документ проголосували 313 парламентарів.
За словами Железняка, законопроєкт був ухвалений одразу в цілому.
Документ передбачає додатковий пункт у прикінцевих положеннях закону про соціальний захист військових і поліцейських.
Згідно з ним, громадяни України від 25 до 60 років, які до набрання чинності цим законом були визнані обмежено придатними до військової служби, зобов’язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд.
«Такі громадяни зобов’язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду», – йдеться в тексті.
Попередня версія тексту передбачала проходження медогляду протягом дев’яти місяців з дня набрання самого закону. Він набрав чинності 4 травня 2024 року.
Верховна Рада 11 квітня 2024 року ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби.
Зокрема, закон передбачав обов’язковий медичний огляд для тих військовозобов’язаних, які були раніше визнані обмежено придатними.
В окупації перебуває 600 тисяч дітей. 7% з них навчається в українських школах онлайн – Лубінець
За інформацією від Міністерства освіти України на тимчасово окупованих територіях перебуває 600 тисяч українських дітей. 7% з них навчається в українській системі освіти, розповів 12 лютого уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час представлення Спеціальної доповіді щодо доступу до освіти дітей та молоді з тимчасово окупованих територіях України, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Окупаційна влада обмежила доступ до української освіти і запровадила примусове навчання за російськими освітніми стандартами, тож діти, які хочуть отримати українську освіту, навчаються онлайн, сказав Лубінець.
«Ми зафіксували, що є проблеми з доступом до освіти. Діти змушені навчатися одночасно у двох системах освіти. Одна дитина в тиждень витрачає на навчання більш ніж 50 годин на тиждень», – зазначив уповноважений ВР з прав людини.
За його словами, щоб допомогти абітурієнтам вступити до українських закладів освіти, держава створила мережу освітніх центрів. У 2023 році через них залучили 1608 вступників, у 2024 – більше 11 тисяч.
У лютому 2023 року президент Росії Володимир Путін підписав закон про «інтеграцію» окупованих територій Херсонської, Запорізької, Донецької і Луганської областей до російської системи освіти. Згідно з документом, в Росії будуть визнані отримані раніше у цих регіонах освітні та освітньо-класифікаційні рівні, вчені ступені та звання, а також посади педагогічних та науково-педагогічних працівників. Крім того, у законі сказано, що окупанти планують привести роботу освітніх та наукових організацій на окупованих територіях України у відповідність до російського законодавства.
Початок «Рамштайну»: Умєров розповів про порядок денний зустрічі
Міністр оборони Рустем Умєров почав роботу на зустрічі Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», що триває в Брюсселі – про це він повідомив 12 лютого.
«Це важливий етап у зміцненні обороноздатності України та координації подальших дій союзників», – заявив міністр.
Умєров зазначив, що зустріч вперше відбувається під головуванням міністра оборони Великої Британії Джона Гілі, водночас очільник відомства США Піт Геґсет також присутній.
Він навів пункти порядку денного зустрічі:
- стабільне та своєчасне постачання військової допомоги у 2025 році
- прискорення постачання критично важливого озброєння – ППО, авіації, боєприпасів
- інвестиції в оборонну промисловість в Україні та спільні проєкти з європейськими партнерами
Також, за словами Умєрова, учасники обговорюють довгострокові рішення: розширення оборонного виробництва в Україні, фінансування розвитку українського оборонно-промислового комплексу та збільшення обсягів постачання озброєння за рахунок потужностей європейської промисловості.
Міністр нагадав, що цього тижня відбудуться інші заходи з питань безпеки – засідання Ради Україна – НАТО на рівні міністрів оборони та – Мюнхенська конференція з питань безпеки. Також планується низка двосторонніх зустрічей.
«Україна готова до переговорів щодо завершення війни. Але справедливий і тривалий мир можливий лише тоді, коли Україна буде сильною на полі бою», – додав Умєров.
У січні міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомляв, що наступна зустріч у форматі «Рамштайн» відбудеться в Брюсселі перед Мюнхенською конференцією з безпеки, запланованою на 14-16 лютого.
Частину функцій «Рамштайну» вже передано до НАТО. У німецькому Вісбадені почала роботу місія NSATU (NATO Security Assistance and Training for Ukraine), яка координує виконання обіцянок країн щодо постачання зброї та має конкретний перелік потреб України. Проте перебирати на себе політичну роль та скликати засідання Альянс наразі не береться.
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур у коментарі Радіо Свобода запевнив, що незалежно від долі «Рамштайну», країни продовжуватимуть допомагати Україні через різні коаліції можливостей – з винищувачів, бронетехніки, протиповітряної оборони, безпілотників тощо.
Чаус: Росія атакувала об’єкт критичної інфраструктури на Чернігівщині, двоє людей поранені
Російські війська атакували Чернігівську область вночі проти 12 лютого, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Сьогодні вночі росіяни вдарили по одному із об’єктів критичної інфраструктури на Прилуччині. Імовірно, били ударним дроном», – заявив він.
Чаус додав, що через удар виникла пожежа, вибухова хвиля пошкодила господарчі будівлі.
Також, за даними ОВА, двоє людей зазнали поранень, медики надали їм необхідну допомогу. Станом на ранок пожежу вдалося локалізувати.
За даними Повітряних сил, протягом ночі на 12 лютого російська армія атакувала Україну сімома ракетами «Іскандер» та 123 ударними безпілотниками. Сили ППО збили шість ракет і 71 безпілотник, ще 40 дронів були локаційно втрачені.
ДСНС повідомила раніше, що в Києві внаслідок російського удару постраждали четверо людей, одна людина загинула. Удар спричинив пожежі в кількох районах.
Чи справді Путін хоче перемир’я з Україною, а у «вежах ФСБ» проти?
Чи справді очільник Росії наразі схиляється до припинення війни проти України? Чи дійсно протидіють цьому у ФСБ? І чи наближаються переговори між Україною та Росією?
Місцева влада: за добу 17 цивільних були поранені в прифронтових областях через агресію Росії
Армія Росії обстрілювала населені пункти Херсонської області протягом доби, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін вранці 12 лютого.
За його даними, російські військові били по критичній інфраструктурі, житлових будинках, також поцілили по території фермерського господарства та промислового підприємства, понівечили приватні автомобілі.
«Через російську агресію 3 людини дістали поранення», – додав Прокудін.
Ще троє людей постраждали в Донецькій області, заявляє голова області Вадим Філашкін:
«За 11 лютого росіяни поранили 3 жителів Донеччини – у Костянтинівці».
Російська армія обстрілювала кілька районів Харківщини напередодні, заявляє голова області Олег Синєгубов. Напередодні, зокрема, він повідомляв про сімох поранених у Золочеві.
«Куп’янський р-н, Дворічанська ТГ, с. Кутьківка. Внаслідок обстрілу постраждав 54-річний чоловік», – додав Синєгубов вранці в середу.
Також напередодні вранці голова Запорізької області Іван Федоров повідомив про трьох поранених через російський обстріл Пологівського району.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Лише тиск на Росію може зупинити цей терор» – Зеленський про нічну атаку України
Президент Укпаїни Володимир Зеленський відреагував на нічну атаку України російськими дронами та балістикою. Він зазначив, що станом на зараз відомо про одну загиблу людину в Києві. Ще четверо постраждали, серед них дитина.
«Цей терор Росії проти України не припиниться сам по собі. Путін не готується до миру – він продовжує вбивати українців і руйнувати міста. Лише сильні кроки й тиск на Росію можуть зупинити цей терор. Саме зараз нам потрібна єдність і підтримка всіх наших партнерів у боротьбі заради справедливого завершення цієї війни», – йдеться у дописі.
За даними Повітряних сил, у ніч проти 12 лютого російська армія завдала удару балістичними ракетами Іскандер-М по Києву та Кривому Рогу та запустила 123 ударних БПЛА типу Shahed та дронів-імітаторів інших типів. Командування підтверджує збиття шести балістичних ракет «Іскандер-М» та 71-го ударного безпілотника у Харківській, Полтавській, Сумській, Київській, Черкаській, Чернігівській, Кіровоградській, Житомирській, Дніпропетровській, Херсонській та Миколаївській областях.
Ще 40 російських безпілотників-імітаторів були локаційно втрачені без негативних наслідків.
ДСНС повідомила раніше, що в Києві внаслідок російського удару постраждали четверо людей, одна людина загинула. Удар спричинив пожежі в кількох районах, повідомляла раніше міська влада.
Напередодні російські військові завдали ракетного удару по Кривому Рогу. Внаслідок атаки пошкоджені багатоквартирні будинки, об’єкти бізнесу і навчальний заклад.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
78% росіян підтримують дії Збройних сил РФ в Україні, але 61% хоче мирних переговорів – опитування
У січні 2025 року у Росії зріс рівень уваги до подій навколо України. Рівень підтримки дій російських збройних сил в Україні залишається високим, понад 60% опитаних виступають за перехід до мирних переговорів, – це максимальний показник за весь час вимірювань. Про це свідчать дані опитування росіян, проведеного в жовтні соціологічною службою «Левада-центр».
За даними дослідження, рівень підтримки дій російських збройних сил в Україні залишається високим – 78% (43% - безумовно підтримують, 35% скоріше підтримують). Кажуть, що не підтримують дії ЗС РФ в Україні 15% опитаних.
Рівень підтримки дій російських збройних сил вищий серед чоловіків (83%), опитаних старшого віку (86% у віці 55 років і старше), забезпеченіших респондентів (82% серед тих, хто може собі дозволити купівлю товарів тривалого користування), тих, хто вважає, що справи у країні йдуть у правильному напрямку (90%), тих, хто схвалює діяльність В. Путіна на посаді президента (85%), тих, хто довіряє телебаченню як джерелу інформації (87%).
Також у січні цього року було зафіксовано максимальну частку опитаних, яка вважає, що зараз слід розпочати мирні переговори – 61%, водночас 31% респондентів говорили про необхідність продовжувати військові дії (мінімальні показники за весь час спостережень).
Соціологи кажуть, що за останній рік збільшилася частка тих, хто вважає, що воєнні дії в Україні закінчаться в найближчий рік або раніше, зараз так думають 43% респондентів. Говорять про те, що конфлікт триватиме більше року кожен третій опитаний (32%).
Водночас більшість росіян вважають, що військові дії в Україні закінчаться перемогою Росії – 76%. Ще 15% респондентів думають, що жодна із сторін не зможе взяти гору. Про перемогу України говорять менше ніж 1% опитаних.
Загальноросійське опитування Левада-центру проведено 23 - 29 січня 2025 року за репрезентативною всеросійською вибіркою міського і сільського населення обсягом 1615 осіб віком від 18 років і старше у 137 населених пунктах РФ методом особистого інтервʼю. Статистична похибка не перевищує 3,4%.
За даними опитування Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД, рос. ВЦИОМ), проведеного з 28 січня по 2 лютого, 67% опитаних підтримують війну Росії в Україні, а 65% вважають, що війна «йде добре» для Росії.
Директор з політичних досліджень ВЦИОМ Михайло Мамонов заявив, що громадськість вимагає швидкого, сприятливого завершення війни і підтримує заходи, які сприяють досягненню цих цілей, водночас обурюючись російськими невдачами, такими як вторгнення в українську Курську область, повільні територіальні здобутки та економічні труднощі.
Під час соціологічного опитування, проведеного в жовтні соціологічною службою «Левада-центр» у жовтні 2024, понад три чверті росіян (76%) висловилися на підтримку дій російських збройних сил в Україні.
Удар Росії по Києву: влада повідомила про загиблого, поранених та пожежі в кількох районах (фото)
Росія завдала ракетного удару по Києву рано-вранці 12 лютого – у столиці працювали сили протиповітряної оборони, повідомив міський голова Віталій Кличко.
В Оболонському районі столиці внаслідок удару загинула 1 людина, 4 постраждали, серед них – дитина, повідомили в ДСНС. Кличко уточнив, що серед постраждалих – дев’ятирічна дівчинка, її госпіталізували.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Удар Росії по Києву: влада повідомила про загиблого, поранених та пожежі в кількох районах (фото)
Повітряні сили: Росія випустила 6 балістичних ракет і 123 дрони по Україні
Російська армія атакувала Київ балістичними ракетами вранці 12 лютого, а перед тим запустила по Україні ударні дрони типу Shahed та імітатори, повідомляє командування Повітряних сил. Також Кривий Ріг зазнав атаки балістикою увечері напередодні.
«У ніч на 12 лютого 2025 року (із 19.00 11 лютого) ворог завдав удару балістичними ракетами Іскандер-М (зенітними керованими С-400) по Києву та Кривому Рогу. Здійснено шість пусків із Брянської області та один – із Криму», – йдеться в повідомленні.
Крім того, Повітряні сили зафіксували пуск 123 ударних БПЛА типу Shahed та дронами-імітаторами інших типів із напрямків Міллерова, Орла, Брянська, Курська та Приморсько-Ахтарська.
На 8:30 командування підтверджує збиття шести балістичних ракет «Іскандер-М» (ЗКР С-400) та 71-го ударного безпілотника у Харківській, Полтавській, Сумській, Київській, Черкаській, Чернігівській, Кіровоградській, Житомирській, Дніпропетровській, Херсонській та Миколаївській областях.
Ще 40 російських безпілотників-імітаторів були локаційно втрачені без негативних наслідків.
«Внаслідок ворожої атаки постраждали Київщина, Дніпропетровщина (Кривий Ріг), Сумщина, Полтавщина та Чернігівщина», – додають військові.
ДСНС повідомила раніше, що в Києві внаслідок російського удару постраждали четверо людей, одна людина загинула. Удар спричинив пожежі в кількох районах, повідомляла раніше міська влада.
Напередодні російські військові завдали ракетного удару по Кривому Рогу. Внаслідок атаки пошкоджені багатоквартирні будинки, об’єкти бізнесу і навчальний заклад
Зеленський пропонує мінятися територіями? У Кремлі на це відповіли
Території Курської області Росії, що контролюються Збройними силами України, можуть бути обміняні на окуповані Росією території України. Якщо раніше це було лише припущенням, то тепер про це напряму заявив президент України Володимир Зеленський. Курську операцію він неодноразово називав однією з найуспішніших. І запевняв, що саме бойові дії на Курщині не дали Росії наступати на Харківщину й Сумщину.
- Чи пристане на обмін територіями Путін?
- Та які землі можуть стати предметом обміну?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
Генштаб ЗСУ: російська армія атакувала 13 разів на Торецькому напрямку напередодні
Протягом попередньої доби на фронті сталося 95 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 12 лютого.
Зокрема, на Куп’янському напрямку російська армія атакувала сім разів – неподалік Кіндрашівки, Петропавлівки, Нової Кругляківки та Загризового.
На Лиманському напрямку армія РФ дев’ять разів намагалася просунутися вперед поблизу населених пунктів Новосергіївка, Нове, Зелений Гай, Новолюбівка та Ямполівка.
Сили оборони відбили один штурм поблизу Білогорівки на Сіверському напрямку. Чотири зіткнення мали місце на Краматорському напрямку біля Васюківки, Григорівки та Часового Яру.
«На Торецькому напрямку ворог здійснив 13 атак неподалік населених пунктів Торецьк, Диліївка та Щербинівка», – йдеться в зведенні.
Найактивнішим залишається Покровський напрямок – за даними штабу, ЗСУ зупинили 30 російських штурмів в районах Водяного Другого, Піщаного, Покровська, Успенівки, Улаклів, Тарасівки, Єлизаветівки, Променя, Лисівки, Котлиного, Молодецького, Удачного, Надеждинки, Олексіївки, Дачного та Шевченка.
«На Новопавлівському напрямку, ворог вісім разів марно намагався прорватися поблизу населеного пункту Костянтинопіль. На Гуляйпільському напрямку відбулось три боєзіткнення з противником в районі населених пунктів Новосілка та Чарівне», – додає командування.
На Курщині Сили оборони відбили 15 російських атак.
На Харківському, Оріхівському та Придніпровському напрямках командування не фіксувало російських штурмових дій.
Армія Росії перерізала трасу Покровськ–Костянтинівка на схід від Покровська та Мирнограда, повідомив 11 лютого аналітичний проєкт DeepState. Просування у цьому районі аналітики фіксували два дні поспіль, і напередодні попереджали, що війська РФ там може закріпитись.
Агресор, таким чином, продовжує свою тактику створення кліщів навколо великих населених пунктів – що вперше застосував на практиці під час взяття Авдіївки взимку 2024 року.
ДСНС: у Києві 4 постраждалих, пожежу в офісній будівлі загасили
У Києві зросла кількість поранених внаслідок російського ракетного удару, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій 12 лютого.
«Оболонський район: внаслідок удару загинула 1 людина, 4 постраждали, серед них дитина», – йдеться в повідомленні.
ДСНС додає, що рятувальники загасили пожежу в частково зруйнованій офісній будівлі.
Раніше міський голова Києва Віталій Кличко повідомляв про одного загиблого та трьох поранених через ракетний удар Росії рано вранці 12 лютого. За його даними, серед поранених – дев’ятирічна дитина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Росія втратила близько 1150 військових напередодні – дані Генштабу ЗСУ
Російські війська втратили близко 1 150 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 12 лютого.
Командування оцінює загальні втрати Росії за час повномасштабного вторгнення у 853 030 військових.
Крім того, за даними Генштабу, армія Росії втратила в техніці:
- 10 023 танки (+9 за добу)
- 20 871 бойову броньовану машину (+27)
- 22 976 артилерійських систем (+53)
- 1 276 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 1 061 засіб протиповітряної оборони (+1)
- 370 літаків
- 331 гелікоптер
- 24 919 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+164)
- 3 057 крилатих ракет (+1)
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 36 928 автомобілів і автоцистерн (+121)
- 3 742 одиниці спеціальної техніки (+1)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 4 лютого 2025 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 45100 тисяч військових, 390 тисяч зазнали поранень. Кількість поранених російських військових президент України оцінив у 600–700 тисяч (300–350 тисяч убитими) ще від 50 до 70 тисяч росіян, за словами Зеленського, є зниклими безвісти.
Розвідка Британії нещодавно заявила, що січень 2025 року, ймовірно, став другим місяцем повномасштабної війни із найбільшими втратами серед російських військових після грудня 2024 року.
У розвідці наголосили, що в лютому рівень втрат Росії, ймовірно, продовжуватиме перевищувати 1000 осіб на день, «відображаючи високий темп російських операцій і наступальних дій».
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
ISW прокоментував заяви Росії про нібито плани України підірвати корабель у Балтійському морі
Росія, ймовірно, створює інформаційні умови для потенційних диверсій у Балтійському морі – таку оцінку висловив Інститут дослідження війни (ISW) у звіті від 11 лютого.
«Кремль може створювати інформаційні умови для можливих атак під хибним прапором у Балтійському морі та проти російських опозиційних політиків, які проживають за кордоном, щоб дискредитувати Україну», – йдеться в тексті.
Таким чином ISW оцінив останні заяви Служби зовнішньої розвідки РФ про нібито плани України підірвати корабель на Балтиці. На думку дослідників, Росія може сама планувати відповідні операції, щоб дискредитувати Україну.
Крім того, Інститут згадав, що СЗР також стверджувала, нібито невстановлені європейські спецслужби та Головне управління розвідки України планують «вбити російських опозиціонерів, які проживають за кордоном, і звинуватити у вбивствах Росію, щоб зірвати майбутні мирні переговори».
«СЗР Росії раніше звинувачувала Україну та інші країни Заходу в плануванні атак під хибним прапором, щоб дискредитувати Україну та вбити клин у єдність Заходу щодо України, особливо в критичні моменти дискусій Заходу щодо підтримки України та можливого мирного плану», – нагадує Інститут.
Напередодні Служба зовнішньої розвідки Росії заявила, нібито українські спецслужби «за сприяння своїх західних кураторів» найближчим часом готуються «здійснити серію резонансних антиросійських провокацій».
В Україні наразі ніяк не коментували заяву російської розвідки.
Удар Росії по Києву: мер повідомив про загиблого та поранених
Росія завдала ракетного удару по Києву рано вранці 12 лютого – у столиці працювали сили протиповітряної оборони, повідомляв міський голова Віталій Кличко.
Спершу було відомо про пожежі та виклики екстрених служб у Голосіївському, Подільському, Святошинському та Оболонському районах.
Згодом мер повідомив про загиблого та постраждалих в Оболонському районі:
«В Оболонському районі наразі один загиблий. Та вже троє постраждалих, двох із них медики госпіталізували, одному – надали допомогу на місці».
Кличко уточнив, що серед постраждалих – дев’ятирічна дівчинка, її госпіталізували. Водночас Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомляє про одного загиблого й одного постраждалого.
В Оболонському районі почалася пожежа в офісній будівлі – з сьомого по перший поверх, повідомила Київська міська військова адміністрація. У Голосіївському районі горить складське приміщення.
Перед атакою Повітряні сили попереджали про загрозу застосування балістики з північного сходу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Влада: за добу армія РФ здійснила 97 обстрілів прикордоння Сумщини, загинуло двоє людей
За добу, 11 лютого, сили РФ 97 разів атакували прикордоння Сумщини, є загиблі та травмовані, йдеться у повідомленні обласної військової адміністрації.
У відомстві кажуть, що за добу пролунало 130 вибухів – обстрілів зазнали Бездрицька, Хотінська, Юнаківська, Миропільська, Краснопільська, Великописарівська, Путивльська, Есманьська, Шалигинська, Хутір-Михайлівська, Середино-Будська, Зноб-Новгородська громади.
За даними ОВА, по Краснопільській громаді Росія била FPV-дронами, з мінометів, артилерії, КАБами – загалом 36 вибухів.
«Внаслідок удару загинуло 2 цивільних осіб, ще 2 людини травмовані, пошкоджені приміщення навчального закладу, автомобіль, 4 багатоквартирних будинки, 5 приватних будинків, 10 господарських споруд, господарські приміщення», – розповіли у пресслужбі.
Також під обстріл РФ потрапила Великописарівська громада – там за добу зафіксовано понад 40 вибухів, пошкоджений автомобіль.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Добровольці віком 18-24 роки, котрі вступили до лав ЗСУ ще до оприлюднення нових умов контракту, також зможуть отримати мільйон гривень, уточнив в ефірі телемарафону речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін.
За його словами, на виплату грошової винагороди в розмірі мільйона гривень мають право і військові рядового, сержантського та старшинського складу, «які приєдналися до війська у віці до 25 років ще до того, як нові умови контракту набули чинності».
Лазуткін наголосив, що військовослужбовці, яким ще не виповнилось 25 років, але вони добровільно підписали контракт, мають звернутися до своїх командирів і уточнити алгоритм отримання грошової винагороди.
Речник Міноборони нагадав, що після завершення терміну дії контракту військові мають право або звільнитися або підписати новий контракт. Лазуткін наголосив, що громадяни, які відслужили за контрактом, не можуть бути призвані до війська по мобілізації впродовж 12 місяців.
Раніше стало відомо, що в Україні запустили проєкт «Контракт 18-24», який передбачає укладання добровольцями у віці 18-24 роки річного контракту на 1 млн гривень. «Проєкт відкриває нові можливості: гідну фінансову винагороду, професійний бойовий вишкіл за стандартами НАТО, соціальні гарантії, яких не дає жодна цивільна професія, а також звільнення від мобілізації на 12 місяців після завершення контракту», – наголосили у Міноборони.
Раніше президент Володимир Зеленський анонсував, що в Україні готують ініціативу для залучення до війська військовозобов’язаних у віці від 18 до 24 років. За його словами «розробляється спеціальний контракт, в якому буде багато пільг, а також дуже високе грошове забезпечення».
18 травня 2024 року набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».
Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.