Трамп повідомив про «тривалу та дуже продуктивну» телефонну розмову з Путіним
Президенти США та Росії Дональд Трамп та Володимир Путін провели 12 лютого телефонну розмову, повідомили після розмови як американська, так і російська сторони.
Дональд Трамп у своїй соцмережі Truth Social написав, що «мав тривалу та дуже продуктивну розмову» з російським лідером.
«Ми обоє погодилися, ми хочемо зупинити мільйони смертей, які відбуваються у російсько-українській війні… Ми домовилися працювати разом, дуже тісно, включно з відвідуванням країн один одного. Ми також домовилися, щоб наші відповідні команди негайно розпочали переговори, і ми розпочнемо з того, що зателефонуємо президенту України Зеленському, щоб повідомити йому про розмову, що я зараз і зроблю», – вказав Трамп.
Президент США також назвав склад своєї команди, яка вестиме переговори про укладення мирної угоди між Україною та Росією. До неї увійшли держсекретар Марко Рубіо, директор ЦРУ Джон Реткліфф, радник із питань національної безпеки Майкл Волц та спеціальний посланець Стів Віткофф.
Розмова Путіна і Трампа тривала майже півтори години, заявив речник президента РФ Дмитро Пєсков. Вони обговорили близькосхідне врегулювання та двосторонні відносини РФ та США. За словами представника Кремля, Путін запросив Трампа до Москви.
За словами Пєскова, Путін погодився з Трампом, що довгострокове врегулювання в Україні може бути досягнуто шляхом переговорів.
Зеленський відреагував на заяву Геґсета щодо членства України в НАТО
Президент України Володимир Зеленський відреагував на заяву міністра оборони США Піта Геґсета щодо членства України в НАТО.
«Я не вважаю, що ці двері реально були відкриті. Без США…нас поки що ніхто не запрошує в НАТО. Я постійно про це говорив, що є відповідні кроки і включення цього питання в Конституцію України. Це не значить, що НАТО сказало: включіть це в Конституцію і ви завтра будете в НАТО…Але ви повинні зрозуміти: що всі ці розмови про кроки, реформи, переобладнання армії, про новий рівень української армії. Куди вже вище? Ми зупинили Путіна», – сказав він.
За його словами, вступ України до НАТО – це дійсно гарантії безпеки, але США, Німеччина та Угорщина не бачать її в альянсі – «поки що».
«І тоді, коли ми говоримо про альтернативу, я завжди говорю, що найдешевший варіант для всіх – це Україна в НАТО. Найдорожчий – це будувати НАТО в Україні. Бо іншого шляху у нас з вами, українців, не буде. І іншого шляху для безпеки у Європи не буде. І потім це буде відображатися і на безпеці США», – додав Зеленський.
Міністр оборони США Піт Геґсет заявив, що Сполучені Штати не вірять, що членство України в НАТО – це реалістичний результат мирного врегулювання.
«Сталий мир для України повинен включати надійні гарантії безпеки, щоб забезпечити те, що війна не почнеться знову. Це не повинен бути Мінськ 3.0. Тим не менш, США не вважають, що членство України в НАТО є реалістичним результатом переговорного врегулювання. Натомість будь-які гарантії безпеки повинні бути підкріплені боєздатними європейськими та неєвропейськими військами», – сказав він.
Президент України Володимир Зеленський 9 лютого заявив, що готовий до серйозних переговорів про угоду щодо припинення війни, якщо союзники нададуть гарантії безпеки, а не просто запевнення.
Він також вважає, що військовий контингент союзників може бути на території України, але інтеграція України до НАТО є найдешевшим варіантом.
На що Україна може обміняти контрольовану частину Курщини? Варіанти
Президент України Володимир Зеленський заявив, що якщо президенту США Дональду Трампу вдасться посадити Україну і Росію за стіл переговорів, він запропонує кремлівському керманичу Володимиру Путіну обмін територіями – окуповані російською армією українські землі на контрольовану ЗСУ частину Курської області.
Але на що можна поміняти Курщину? Чи має «пропорція» обміну бути 1:1 у квадратних кілометрах? Чи за Курщину можна «виторгувати» набагато більше, враховуючи пі-ар ефекти Курської операції?
Розбираємо можливі варіанти обміну.
Володимир Зеленський в інтерв'ю лондонській The Guardian сказав, що в разі прямих переговорів Києва та Москви, він планує запропонувати Росії прямий обмін територіями.
«Ми обміняємо одну територію на іншу», – заявив президент України.
Читайте про це далі тут
Україна отримала від США перший драфт угоди про партнерство – Зеленський
Україна отримала від США перший драфт угоди про партнерство, повідомив президент України Володимир Зеленський після зустрічі з міністром фінансів США Скоттом Бессентом.
«Ми говорили про корисні копалини. Я знаю, що нашій команді передали перший драфт відповідного документу США про партнерство між нашими країнами. Цей документ ми отримали сьогодні, ми вивчимо цей документ і зробимо все, щоб наші команди могли дійсно дуже швидко домовитись і підписати цей документ. Зробимо все для того, щоб встигнути на Мюнхенську конференцію», – сказав Зеленський.
Він очікує, що команда українських урядовців працюватиме в ці найближчі два дні, щоб «була можливість зафіксувати домовленості конкретні вже у Мюнхені».
«Цей документ відповідає баченню Дональда Трампа стосовно швидкого вирішення цього конфлікту (війни – ред.)», – сказав міністр фінансів США Скотт Бессент.
Він також зазначив, що США та Україна мають «розділити безпекові питання».
The Washington Post: понад 100 жителів Суджі евакуювалися в Україну
Понад 100 жителів міста Суджа в Курській області, яке з серпня минулого року перебуває під контролем українських військ, могли бути евакуйовані до Сумської області, стверджує газета The Washington Post. За даними журналістів, це сталося після бомбардування будівлі інтернату в Суджі 1 лютого. У будівлі перебували жителі Суджі та околиць, чиї будинки були зруйновані внаслідок боїв. Тоді загинули щонайменше чотири людини, десятки постраждали.
За словами журналістів, більшість тих, хто вижив після бомбардування, вирушили в Україну в ніч проти 2 лютого на військовому та цивільному автотранспорті. Серед них були поранені. На українській стороні на них чекали співробітники Червоного Хреста, які доставили врятованих до лікарень і пункту тимчасового розміщення. Згодом були евакуйовані ще кілька росіян, які постраждали від наступних обстрілів.
Журналісти The Washington Post повідомили, що опитали близько 40 росіян, які евакуювалися в Україну із Суджанського району. Вони заявили, що ухвалили рішення про евакуацію, втомившись від багатомісячних обстрілів і втративши надію на відкриття гуманітарного коридору, через який вони могли б виїхати на безпечну територію в Курській області Росії.
Військовослужбовці ЗСУ допомагали їм із евакуацією до прикордонної Сумської області України. Пізніше було досягнуто згоди з Росією про те, щоб евакуйовані могли повернутися на російську територію транзитом через Білорусь.
Тисячі БПЛА, десятки танків і систем ППО – Британія оголосила про пакет допомоги Україні
Великобританія оголосила про пакет військової допомоги Україні на 150 мільйонів фунтів стерлінгів (понад 186 мільйонів доларів США).
Як повідомляє пресслужба британського уряду, новий пакет допомоги передбачає надання тисяч безпілотників, десятків бойових танків, броньованих машин і систем протиповітряної оборони.
Відкриваючи засідання у форматі «Рамштайн», міністр оборони Великої Британії Джон Гілі оголосив про новий пакет, який є частиною безпрецедентної щорічної допомоги Україні з боку Великої Британії у розмірі 3 млрд фунтів стерлінгів. Цього року загальний обсяг допомоги Великої Британії сягнув найвищого рівня – 4,5 мільярда фунтів стерлінгів.
«2025 рік є вирішальним для війни в Україні. Українці продовжують боротися з величезною мужністю – як військові, так і цивільні, і їхня хоробрість, поєднана з нашою підтримкою, виявилася смертоносною комбінацією. Хоча Росія ослаблена, вона залишається безперечно небезпечною. Ми повинні зробити ще один крок вперед – і забезпечити мир силою разом», – сказав Гілі.
Міністр оборони також підтвердив, що Лондон планує надати Україні понад 10 000 безпілотників протягом одного року, а остаточна поставка має відбутися наступного місяця.
Швейцарія схвалила програму з підтримки відновлення України
Федеральна рада Швейцарії ухвалила програму для України на 2025-28 роки, на яку виділили 1,5 млрд швейцарських франків, повідомляється на сайті вищого органу виконавчої влади країни.
На своєму засіданні рада визначила пріоритети програми, а саме: захист цивільного населення, мир, економічне відновлення та зміцнення інституцій.
Програма на 2025–2028 роки є основою дванадцятирічного процесу підтримки з боку Швейцарії. Вона визначає низку заходів, спрямованих на надання невідкладної допомоги, встановлення справедливого та сталого миру.
Програма зосереджена на трьох сферах – економічне відновлення, громадські послуги, захист цивільного населення та мир.
Зазначається, що уряд Швейцарії, серед іншого, зосереджується на наданні екстреної допомоги та підтримує гуманітарне розмінування, пошук та ідентифікацію зниклих безвісти осіб, а також документування та судове переслідування порушень міжнародного гуманітарного права та прав людини.
Від початку повномасштабної війни Швейцарія підтримує Україну та її народ у чотирьох пріоритетних сферах: гуманітарна допомога, процеси реформ, дипломатична підтримка миру та участь у процесі відновлення.
На фронті було 74 зіткнення, на Покровському напрямку тривають пʼять атак РФ – Генштаб ЗСУ
Від початку доби на фронті відбулося 74 бойові зіткнення, найгарячішою залишається ситуація на Покровському напрямку, повідомив 12 лютого Генеральний штаб Збройних сил України станом на 16:00.
«Найгарячіше сьогодні на Покровському напрямку: з початку доби окупанти здійснили вже 22 атаки на позиції наших захисників в районах населених пунктів Водяне Друге, Єлизаветівка, Промінь, Звірове, Надіївка, Успенівка, Андріївка, Олександрівка, Дачне та Шевченко. Сили оборони, стримуючи ворожий натиск, відбили 17 атак противника, п’ять боєзіткнень тривають дотепер», – вказано у повідомленні.
За даними штабу, на Новопавлівському напрямку війська РФ 11 разів йшли в наступ на позиції українських військ поблизу населених пунктів Костянтинопіль, Бурлацьке та Рівнопіль, чотири боєзіткнення тривають до цього часу.
«На Курщині наші захисники за сьогодні відбили шість атак загарбників, ще п’ять боєзіткнень тривають до цього часу. Крім того, ворог завдав десять авіаційних ударів, скинувши 14 керованих бомб, та здійснив 293 артилерійських обстрілів, зокрема 18 із реактивних систем залпового вогню», – кажуть у ЗСУ.
Також російські війська атакували на Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Гуляйпільському і Оріхівському напрямках.
На захід від Курахова: війська РФ нарощують темпи наступу
Російська армія просунулась на захід від Курахова – під Шевченком, в Андріївці та Дачному. Про це повідомив проєкт DeepState вранці 12 лютого.
Днем раніше, 11 лютого, аналітики писали, що противник нарощує сили навколо Андріївки і продовжує її поглинати. Проте, зазначили вони, війська РФ зазнають тут великих втрат.
За даними DeepState, населені пункти Розлив–Костянтинопіль–Андріївка–Улакли–Дачне зараз є пріоритетними для агресора: на цій ділянці він намагається вирівняти лінію бойового зіткнення та перегрупуватися для подальших штурмів.
«Мають бути надійні гарантії безпеки, а не Мінськ 3.0» – Геґсет про мир для України
Сталий мир для України повинен передбачати надійні гарантії безпеки, а не бути Мінськом 3.0, заявив міністр оборони США Піт Геґсет в Брюсселі.
«Сталий мир для України повинен включати надійні гарантії безпеки, щоб забезпечити те, що війна не почнеться знову. Це не повинен бути Мінськ 3.0. Тим не менш, США не вважають, що членство України в НАТО є реалістичним результатом переговорного врегулювання. Натомість будь-які гарантії безпеки повинні бути підкріплені боєздатними європейськими та неєвропейськими військами», – сказав він.
Рютте: Путін програє, якщо нападе на НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що якщо Росія нападе на Північноатлантичний альянс, то на неї чекає програш. Про це він сказав 12 лютого на пресконференції в Брюсселі напередодні зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО.
«Якщо Путін нападе на НАТО – він програє. Реакція буде просто руйнівною, адже ми знаємо наскільки потужним є оборонний потенціал НАТО», – сказав Рютте.
Однак він наголосив на тому, що Росія і Китай мають швидкі темпи нарощування військової промисловості і, що Росія може значно наростити сили за 4-5 років. Тому НАТО має бути готовим до цього і сфокусуватись на підтримці України, збільшенні оборонних витрат і розвитку своєї оборонної промисловості.
Про те, що Росія за кілька років може напасти на країни НАТО говорять у Польщі, країнах Балтії і навіть Німеччині. Ці припущення часто підігріває і сам Путін, погрожуючи країнам-членам Альянсу.
За даними німецького видання Bild, Бундесвер (Збройні сили Німеччини) готується до гібридної російської атаки на східний фланг НАТО. Видання зазначає, що, згідно з документом, ескалація між НАТО і Росією може відбутися вже в лютому цього року. Дії Росії та Заходу описуються місяць за місяцем, кульмінацією є розміщення сотень тисяч солдатів НАТО і неминучий початок війни влітку 2025 року.
Також прем’єрка Естонії Кая Каллас попередила, що в Європи є три-п’ять років, щоб «підготуватися до можливої військової загрози Росії на східному фланзі Північноатлантичного альянсу».
В інтерв’ю виданню The Times вона послалася на оцінки естонської розвідки, згідно з якими «Росії в разі гіпотетичного перемир’я в Україні потрібно буде від трьох до п’яти років, щоб відновити військову загрозу на кордоні східних членів НАТО».
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус вважає, що Європі потрібно готуватися до нових військових загроз В інтервʼю виданню Welt am Sonntag, оприлюдненому в грудні 2023, він зазначив про «близько 5-8 років, щоб надолужити втрачене, з погляду збройних сил, промисловості та суспільства».
Очільник Пентагону в Брюсселі розповів, якою США бачать миротворчу місію в Україні
Сполучені штати не вірять, що членство України в НАТО – це реалістичний результат мирного врегулювання, заявив міністр оборони США Піт Геґсет на відкритті засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» у Брюсселі.
Натомість, за його словами, мають бути надані гарантії безпеки, які не дозволять війні відновитися – вони повинні бути підкріплені боєздатними європейськими та неєвропейськими військами.
Але глава Пентагону зазначив, що американські війська не будуть частиною будь-яких гарантій безпеки.
«Якщо ці війська будуть розгорнуті в будь-який момент, вони повинні бути розгорнуті в рамках місії, що не входить до НАТО, і на них не повинна поширюватися стаття 5. Також повинен бути надійний міжнародний нагляд за лінією зіткнення», – заявив Геґсет.
Читайте також: Відправка миротворців в Україну стане ключовою темою обговорень на конференції у Мюнхені – ЗМІ
Сьогодні у Брюсселі проходить перше після зміни влади в США засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Ця зустріч вперше відбувається під головуванням міністра оборони Великої Британії Джона Гілі.
За словами міністра оборони України Рустема Умєрова, серед пунктів порядку денного зустрічі – стабільне та своєчасне постачання військової допомоги у 2025 році, прискорення постачання критично важливого озброєння – ППО, авіації, боєприпасів, інвестиції в оборонну промисловість в Україні та спільні проєкти з європейськими партнерами
Піт Геґсет бере участь у першому засіданні «Рамштайн» під головуванням Великої Британії, а 13 лютого він планує приєднатися до зустрічі з міністрами оборони країн-членів НАТО. Міністри з 31 країни Альянсу хочуть почути позицію Геґсета щодо війни в Україні, оборонних витрат та зобов'язань США перед НАТО.
Удар по Саратовському НПЗ: з’явилися супутникові фото наслідків
Внаслідок удару по Саратовському НПЗ в ніч на 11 лютого пошкоджено трубопровід, пише російська служба Радіо Свобода, додаючи супутникові фото.
Сліди пожежі та пошкодження трубопроводу видно на супутниковому знімку, зробленому 11 лютого. Установка каталітичного риформування Л-35-11/300 недалеко від якої видно пошкодження, призначена для поліпшення якості бензину: вона збільшує його октанове число до 93-98 пунктів за рахунок хімічних реакцій на каталізаторі, що містить платину.
«Людям це болить». Українські вибори під час війни: що про це думають ті, хто в окупації?
«Це буде сприйматися болісно жителями окупованих територій, які чекають справедливого завершення війни».
«Звісно, люди в окупації про це говорять. І про можливі не тільки президентські вибори, а й парламентські вибори. Тому людям це дійсно болить».
«Сьогоднішні Мелітополь, Бердянськ, Генічеськ – це вже не ті міста, не ті соціальні спільноти, які втратила Україна три роки тому. Це вже зовсім інший суспільний лад».
«На окупованих територіях немає української влади. Ми не можемо забезпечити їхні права, не можемо створити якісь гарантії для вільних виборів».
Сполучені Штати Америки хочуть, щоб Україна провела президентські та парламентські вибори до кінця року за умови досягнення угоди про припинення вогню з Росією, заявив на початку лютого спецпредставник американського президента з питань України та Росії Кіт Келлог. Президент України Володимир Зеленський відповів на це, що вибори відбудуться після завершення гарячої фази війни та скасування воєнного стану.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив дізнатися:
- Чи обговорюють тему виборів в Україні жителі окупованих територій?
- Чи будуть вони залучені до виборчого процесу у випадку його проведення?
- Які можливості для цього потрібні і які є ризики?
Журналіст із Каховки Олег Батурін розповів «Новинам Приазов’я», що тема виборів в Україні постійно порушується в російських ЗМІ, які працюють на окупованих територіях. Там нагадують про позицію президента Росії Володимира Путіна, який називає Володимира Зеленського «нелегітимним» президентом, оскільки його повноваження нібито мали закінчитися у травні 2024 року.
«Тому навіть якби люди самі на окупованій території не хотіли б замислюватися на цю тему, окупанти самі їм про це нагадують нескінченно. І з іншого боку, люди на тимчасово окупованій лівобережній Херсонщині зайняті переважно іншими проблемами – проблемами фізичного виживання, медичного обслуговування, з яким все дуже погано там. Тому вони обговорюють це, скажімо, ось так, у колі лише своїх знайомих, близьких, кому вони довіряють. І, звісно, люди про це говорять. І про можливі не тільки президентські вибори, а й парламентські. Тому людям це дійсно болить», – каже журналіст.
За словами Батуріна, навіть якщо буде технічна можливість голосувати онлайн, люди, які перебувають в окупації, навряд чи скористаються нею через ризик переслідувань з боку російських силовиків.
Далі читайте тут
Рютте погодився з Трампом щодо розподілу допомоги Україні між США та європейськими союзниками
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що він згоден з президентом США Дональдом Трампом щодо необхідності більшого розподілу допомоги Україні між Сполученими Штатами та європейськими союзниками.
Трамп спонукає Європу інвестувати більше в оборону – до 5% ВВП і взяти на себе більшу відповідальність за підтримку Києва.
Минулого року члени НАТО погодилися надати Україні 40 мільярдів євро допомоги у сфері безпеки протягом року, але в підсумку надіслали понад 50 мільярдів євро, причому більше половини надійшло від європейських союзників і Канади, за даними альянсу. Решта допомоги надійшла зі Сполучених Штатів.
Ця допомога «робить великий крок у напрямку того, до чого закликав президент Трамп. Я згоден з ним, що ми повинні вирівняти безпекову допомогу Україні», – наголосив Рютте на брифінгу у Брюсселі 12 лютого.
Також, за його словами, країни НАТО в Європі повинні інвестувати «значно більше» в оборону.
«Ми повинні зробити набагато більше для того, щоб мати те, що нам потрібно для стримування і захисту», – сказав генсек.
Генеральний секретар НАТО додав, що він очікує, що впродовж цих двох днів будуть нові оголошення допомоги Україні від союзників.
У середу, 12 лютого, у Брюсселі розпочалося 26-те засідання Контактної групи з питань оборони України (UDCG) у форматі «Рамштайн».
Сьогодні у Брюсселі проходить перше після зміни влади в США засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Ця зустріч вперше відбувається під головуванням міністра оборони Великої Британії Джона Гілі.
За словами Умєрова, серед пунктів порядку денного зустрічі – стабільне та своєчасне постачання військової допомоги у 2025 році, прискорення постачання критично важливого озброєння – ППО, авіації, боєприпасів, інвестиції в оборонну промисловість в Україні та спільні проєкти з європейськими партнерами.
Умєров повідомив про першу зустріч із новим очільником Пентагону
Міністр оборони України Рустем Умєров повідомив про першу зустріч із новим очільником Пентагону Пітом Геґсетом.
Міністр оборони США про цю зустріч не повідомляє. Раніше у соцмережі Х він написав, що прибув до штаб-квартири НАТО.
«Ми налаштовані чітко: НАТО має бути сильнішою, більш смертоносною силою, а не дипломатичним клубом. Настав момент членам Альянсу відповісти на виклик часу», – написав він.
Сьогодні у Брюсселі проходить перше після зміни влади в США засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Ця зустріч вперше відбувається під головуванням міністра оборони Великої Британії Джона Гілі.
За словами Умєрова, серед пунктів порядку денного зустрічі – стабільне та своєчасне постачання військової допомоги у 2025 році, прискорення постачання критично важливого озброєння – ППО, авіації, боєприпасів, інвестиції в оборонну промисловість в Україні та спільні проєкти з європейськими партнерами
Піт Геґсет бере участь у першому засіданні «Рамштайн» під головуванням Великої Британії, а 13 лютого він планує приєднатися до зустрічі з міністрами оборони країн-членів НАТО. Міністри з 31 країни Альянсу хочуть почути позицію Геґсета щодо війни в Україні, оборонних витрат та зобов'язань США перед НАТО.
Вступ України до НАТО дешевший варіант, ніж розміщення необхідної кількості миротворців – Зеленський
Президент Володимир Зеленський зазначив, що військовий контингент союзників може бути на території України, втім інтеграція України до НАТО є найдешевшим варіантом. Про це він наголосив в інтерв’ю The Guardian, яке було опубліковано 12 лютого.
«Ми за контингент, якщо це є частина гарантій безпеки, підкреслю, без Америки це неможливо, без Америки гарантії безпеки – це не гарантії безпеки у повному складі, якими вони повинні бути... Я, дійсно, вважаю, що НАТО найдешевший варіант для всіх. Якщо ми не в НАТО, то НАТО повинно бути в Україні. Яка армія у РФ – 1,5 млн буде на 2025 рік. Армія України повинна бути тоді як мінімум 1,5 млн. Нам потрібно 1,5 млн. У нас 1 млн, нам дадуть 500 тисяч? Їх стільки немає, немає такої кількості в Європі», – сказав Зеленський, зазначивши, що він не вірить в ефективність миротворчих місій ООН.
За його словами, Україна повинна мати таку ж армію, як у Росії, яку необхідно фінансувати і озброювати. Крім того, за його словами, збільшення витрат на оборону 5% від ВВП необхідно в першу чергу самій Європі.
Раніше 11 лютого видання The New York Times написало, що надсилання європейських миротворців в Україну стане ключовою темою обговорень під час Мюнхенської конференції з безпеки.
Деякі європейські країни, серед яких країни Балтії, а також Франція і Велика Британія, порушили питання про можливість включення частини своїх військ до складу сил в Україні. Високопосадовці Німеччини назвали цю ідею передчасною.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий до серйозних переговорів про угоду щодо припинення війни, якщо союзники нададуть гарантії безпеки, а не просто запевнення.
Як пише NYT з посиланням на високопоставленого європейського чиновника, Європа не може запропонувати 200 тисяч військовослужбовців (таку цифру озвучував Зеленський - ред.), і що будь-який військовий контингент повинен мати американську підтримку, в іншому випадку вони будуть постійно вразливими до російських зусиль з підриву політичної і військової довіри до альянсу.
Навіть більш скромна кількість європейських солдатів, наприклад, 40 000, була б складною метою для континенту з повільним економічним зростанням, нестачею військ і необхідністю збільшувати військові витрати на власний захист, і цього, швидше за все, буде недостатньо для забезпечення реального стримування Росії, зауважують журналісти.
«Укренерго»: споживання електроенергії продовжує зростати
Споживання електроенергії демонструє тенденцію до зростання через холодну погоду, повідомив оператор «Укренерго» 12 лютого.
«Споживання електроенергії демонструє тенденцію до зростання. Сьогодні, 12 лютого, станом на 6:00, його рівень був на 1,4% вищим, ніж в цей же час попереднього дня – у вівторок. Причина – подальше зниження середньодобової температури у більшості регіонів України», – йдеться в повідомленні.
Компанія зафіксувала, що добовий максимум споживання 11 лютого був зафіксований вранці і був на 2,3% вищим, ніж напередодні, 10 лютого.
«Укренерго» нагадує, що українська енергосистема продовжує відновлюватися після російських масованих повітряних атак.
Для збалансування енергосистеми в середу з 07:00 до 11:00 та з 15:00 до 21:00 застосовуються графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу. Для побутових споживачів заходи обмеження споживання зараз не діють.
«Однак, є необхідність в ощадливому споживанні електроенергії протягом доби. Будь ласка, не вмикайте кілька потужних електроприладів одночасно. За можливості – перенесіть користування потужною технікою на нічні години», – додають у компанії.
Міністерство енергетики також повідомило, що енергетики здійснюють «необхідні заходи для стабілізації енергосистеми», на енергооб’єктах тривають відновлювальні роботи.
Відомство уточнило, що обмеження потужності для промисловості та бізнесу не діють для підприємств, які імпортують понад 60 % електроенергії для власних потреб.
Напередодні оператор «Укренерго» оголошував аварійні відключення внаслідок російської масованої повітряної атаки вночі проти 11 лютого. Тоді ж для збалансування енергосистеми запровадили графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу.
Пєсков: в обмін на Фогеля США видадуть ув’язненого росіянина. Його імені не називають
З ув’язнення у США до Росії повернеться росіянин – в обмін на звільненого раніше американця Марка Фогеля. Про це заявив речник президента Росії Дмитро Пєсков.
За його словами, цей громадянин РФ повернеться «незабаром», а його ім’я стане відомо, коли він буде вже в Росії. Так Пєсков відповів на припущення журналістів про ймовірне звільнення Олександра Винника.
Винник – один із керівників біржі криптовалют, його затримали у 2017 році за звинуваченням у сприянні здирству, крадіжці особистих даних та торгівлі наркотиками. У травні 2024 року Винник визнав провину у змові з метою відмивання грошей. Вирок ще не винесено, справа розглядається в суді. Адвокат сподівається, що Виннику дадуть менше десяти років в’язниці.
11 лютого американський вчитель, який відбував 14-річне ув’язнення за звинуваченням у зберіганні марихуани, Марк Фогель був звільнений в результаті обміну. Вашингтон не повідомив, кого він звільнив в обмін на Фогеля.
Марк Фогель був затриманий російською поліцією у 2021 році після прибуття до Москви за зберігання медичної марихуани, яку, за його словами, йому прописали після операції на спині. Він був засуджений через рік.
Фогель, який викладав в Англо-американській школі в російській столиці після роботи в посольстві США, не був переданий під час попередніх обмінів ув’язненими між США та Росією.
У грудні 2024 року Кремль заявляв, що «безперечно буде готовий розглянути» ще один обмін ув’язненими зі США, подібний до того, який відбувся в серпні.
Москву звинувачують у тому, що вона переслідує громадян США, затримуючи їх за сфабрикованими звинуваченнями, щоб потім використовувати як розмінну монету в переговорах про повернення росіян, засуджених за злочини в США й інших західних країнах.
Кілька громадян США залишаються за ґратами в Росії після обміну 1 серпня 2024 року. Тоді Москва погодилася звільнити 16 осіб в обмін на вісьмох засуджених за злочини росіян, що відбували тюремні терміни в США і Європі.
СБУ заявила про затримання керівника штабу свого Антитерористичного центру за співпрацю з Росією
Посадовця Служби безпеки України затримали за підозрою в роботі на російську ФСБ – про це пресслужба відомства заявила 12 лютого.
«СБУ викрила топового «щура» ФСБ у своїх лавах! Затримував зрадника сьогодні зранку особисто Голова СБУ Василь Малюк Як виявилося, на ворога працював керівник Штабу Антитерористичного центру СБ України», – йдеться в повідомленні.
За повідомленням, СБУ задокументувала 14 епізодів протиправної діяльності чоловіка. Голова служби Василь Малюк входив до оперативно-слідчої групи, яка «займалася розробкою зрадника, та очолював операцію з його затримання».
«За рахунок шифрованих програмних закладок ми проникли у гаджети зрадника – мобільні термінали, комп’ютери. Ми фактично з ним жили, проводили аудіо- і відеоконтроль. У процесі цього всього нам вдалося якісно задокументувати збір і передачу зрадником відповідної інформації ворогу», – йдеться в коментарі Малюка.
Крім того, пресслужба відомства зазначає, що СБУ передавала через фігуранта дезінформацію російській стороні.
СБУ обіцяє повідомити деталі спецоперації найближчим часом.
Ім’я затриманого служба не розголошує.
Судячи з відкритих джерел, штаб Антитерористичного центру СБУ очолює Дмитро Козюра. Його публічних коментарів щодо звинувачень немає.