Доступність посилання

Українські дронарі. Поблизу лінії фронту на Донбасі. Січень 2026 року
Українські дронарі. Поблизу лінії фронту на Донбасі. Січень 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Посол Боднар відреагував на заяву Туска щодо відправлення польських миротворців в Україну

Посол України в Польщі Василь Боднар закликав не поспішати з висновками щодо нещодавньої заяви польського прем’єр-міністра Дональда Туска, який наголосив, що Польща не розглядає можливість відправлення своїх військових на територію України.

За словами Боднара, подібні висловлювання можуть бути зумовлені внутрішньополітичними реаліями Польщі, особливо в контексті майбутніх президентських виборів. Він також підкреслив, що позиція Туска значною мірою залежить від політичної ситуації всередині країни.

«Є певний внутрішньополітичний консенсус в Польщі напередодні президентських виборів, які заплановані на 18 травня, щоб військ польських не відправляти до України. Але поки ця дискусія доволі теоретична, оскільки ми не розуміємо характер місій, для чого будуть надсилатися ці війська, чи це війська підтримки, чи це миротворчі, чи це, наприклад, прикриття кордону з Білоруссю. І тому в такій ситуації зрозуміло, що польський прем'єр-міністр є залежним від ситуації всередині країни і від очікувань виборців. У цьому випадку, я б не спішив з висновками, але, звичайно, ми з польською стороною будемо працювати, щоб заангажовувати їх якомога більше до більш активної позиції щодо підтримки України в протидії російській агресії», – зазначив Бондар.

17 лютого перед зустріччю лідерів країн Європи у Парижі, яку зібрав президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Польща не розглядає відправку власних солдатів в Україну для миротворчої місії.

В Україні з новою силою говорять про вибори в 2025-му. Чому?

В Україні пожвавішали розмови на тему можливого проведення виборів пізніше цього року. Спочатку кілька чільних американських представників натякнули: Україна могла б провести вибори, продемонструвавши «силу своєї демократії». Потім президент України Володимир Зеленський сказав, що вибори неможливі під час активних бойових дій, але пізніше могли б відбутися. Потім лідер опозиції Петро Порошенко сказав, що влада ніби вже готує вибори на жовтень.

  • Які проблеми з виборами в час війни?
  • Чому зараз активізувались розмови про можливість виборів?
  • І хто б виграв, якби вибори були найближчої неділі?

Розбираємо.

Єрмак: Росія почала масову депортацію дітей за шість днів до повномасштабного вторгнення в Україну

Росія розпочала масову депортацію українських дітей ще за шість днів до повномасштабного вторгнення, 18 лютого 2022 року, зазначив керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

За даними посадовця, понад 2 700 дітей, переважно вихованці дитячих будинків та інтернатів, вже до ранку 19 лютого були вивезені до Росії – «їхні імена, а також дату та місце народження сфальсифікували та видали російські паспорти».

«Деяких дітей пізніше передали у прийомні родини або віддали на усиновлення, назавжди відриваючи їх від рідної землі. Росія виправдовує ці дії «порятунком від небезпеки», але саме вона створила цю небезпеку», – наголосив Єрмак.

Керівник ОП акцентував, Росія почала викрадати українських дітей що до повномасштабного вторгнення, тому «це був спланований злочин із метою стерти українську ідентичність дітей та примусово асимілювати їх».

«РФ намагається замаскувати цей злочин під евакуацію через небезпеку. Але правда в тому, що небезпеку для наших дітей створила та продовжує створювати вона сама. Депортація – це не евакуація. Це воєнний злочин та злочин проти людяності, за який РФ має бути покарана», – наголосив керівник ОП.

Єрмак уточнив, що станом на зараз додому вдалось повернути 1221 дитину, «але тисячі досі залишаються заручниками РФ».

«Україна продовжує боротися за повернення кожної дитини, викраденої Росією. Без винятків. Без умов», – підсумував він.

За офіційними даними України, за час війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що всього Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей. Уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називає цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».

Станом на 12 листопада, Україна змогла повернути з території Російської Федерації й тимчасово окупованих земель понад тисячу дітей, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій і переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.

Генштаб ЗСУ: російська армія 13 разів атакувала на Куп’янському напрямку від початку доби

Сили оборони України продовжують стримувати російський наступ на кількох напрямках, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у проміжному зведенні 18 лютого.

За даними командування, від початку доби на лінії фонту сталися 109 бойових зіткнень.

«На Куп’янському напрямку російські окупанти здійснили 13 атак поблизу Петропавлівки, Піщаного, Загризового та Лозової. П’ять боєзіткнень тривають до цього часу», – йдеться в зведенні.

Тривають боєзіткнення на Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому напрямках.

«На Покровському напрямку з початку доби російські загарбники здійснили 33 спроби потіснити наших воїнів із займаних позицій в районах населених пунктів Тарасівка, Водяне Друге, Малинівка, Промінь, Піщане, Котлине, Надеждинка, Котлярівка, Новоолександрівка, Запоріжжя, Олексіївка, Дачне, Шевченко та Улакли. Сили оборони стримують натиск та відбили 25 атак, вісім боєзіткнень ще тривають», – додає штаб.

Ще 13 російських штурмів ЗСУ відбили на Новопавлівському напрямку, дві сутички зараз тривають. Росія армія намагається просуватися біля Роздольного та в напрямках Костянтинополя і Бурлацького.

Сили оборони зупинили шість із 11 російських спроб просунутися на Гуляйпільському напрямку. Один бій триває на Оріхівському.

Генштаб додає, що в Курській області ЗСУ відбили шість російських атак, чотири боєзіткнення тривають на момент зведення.

За даними британської розвідки, під Покровськом сили РФ зосереджені на перерізанні логістичних ліній українських військових. 13 лютого Росія заявила про захоплення села Водяне Друге, яке розташоване східніше Покровська та Мирнограда біля траси Н-32. «Вона сполучає Костянтинівку і Мирноград та є важливим логістичним маршрутом для українських оборонців», кажуть аналітики.

Розвідка додає, що українські Сили оборони «скоріш за все намагаються завадити просуванню росіян, щоб втримати головний шлях постачання у напрямку Удачного, що за 12 км на південний захід від Покровська».

«Транснєфть»: обсяги прокачування нафти з Казахстану скоротилися на 30% після удару дронів на Кубані

Російська компанія «Транснєфть» 18 лютого заявила про скорочення обсягів прокачування нафти з Казахстану приблизно на 30% після удару безпілотників по нафтоперекачувальній станції (НПС) «Кропоткінська» Каспійського трубопровідного консорціуму. Повідомлення компанії опублікували російські агентства.

У ньому йдеться, що вночі 17 лютого станцію атакували сім дронів, які, «крім вибухівки, були начинені металевими елементами ураження».

«У результаті атаки об’єкт зазнав серйозних пошкоджень: зруйновано дах, пошкоджено закритий розподільний пристрій, газотурбіну установку (ГТУ), також уражено кабелі та кабельну естакаду, резервуар з водою, знищено два трансформатори, фільтри та систему пожежогасіння ГТУ», – уточнює «Транснєфть».

Усунення наслідків удару потребуватиме до двох місяців, роботу станції тимчасово припинено, транспортування нафти магістральним нафтопроводом Тенгіз – Новоросійськ здійснюється за аварійною схемою, оминаючи станцію «Кропоткінська».

НПС «Кропоткінська» розташована в Кавказькому районі Краснодарського краю і є найбільшою нафтоперекачувальною станцією Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) на території Росії.

17 лютого удар по Ільському нафтопереробному заводу та нафтоперекачувальній станції «Кропоткінська» на Кубані підтвердили джерела в СБУ, а 18 лютого про це офіційно повідомили в Генеральному штабі ЗСУ.

Миротворці, ракети, НАТО? Як ЄС та США планують зупинити Росію

Після проведення екстреного саміту лідерів країн ЄС у Парижі президент Франції Емманюель Макрон заявив у соцмережі X, що для досягнення миру в Україні Києву потрібно надати «сильні та надійні» гарантії безпеки – інакше нове перемир'я повторить долю Мінських угод.

Водночас, як зазначило видання Politico, європейські лідери на зустрічі так і не домовилися про відправку військ до України - Франція та Британія погодилися лише за участю США, Польща відмовилася, а Німеччина назвала такі дебати «передчасними».

Раніше президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю телеканалу NBC News заявляв, що Києву для запобігання повторному нападу Росії потрібна велика кількість ракет, велика армія, інвестиції, вступ до ЄС та домовленості щодо захисту від партнерів як у Ізраїлю.

​Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:

ОВА: внаслідок російських атак із дронів та артилерії по Херсонщині постраждало троє чоловіків

У вівторок, 18 лютого, російські військові обстріляли Херсонську громаду з дронів та артилерії, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.

«Орієнтовно о 13:30 російська армія вдарила з дрона по Кіндійці», – зазначили у ОВА.

Відомо, що на Херсонщині внаслідок атаки РФ 62-річний чоловік зазнав вибухової травми і уламкових поранень ніг, його госпіталізували, зараз медики борються за життя постраждалого.

Також відомо, що близько 12:30 армія РФ обстріляла з артилерії Садове.

«Внаслідок цієї атаки 63-річний чоловік дістав вибухову травму та забій голови», – наголосили в ОВА.

Пізніше, о 14:15 армія РФ знову атакувала Кіндійці, повідомила місцева влада.

«53-річний місцевий житель дістав вибухову травму, поранення руки та ніг. Його стан оцінюють як середньої тяжкості. Потерпілого доставили до лікарні. Нині медики проводять обстеження та надають йому допомогу», – розповіли в ОВА.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Сили РФ вдарили по Харківщині: зруйновано адмінбудівлю, пошкоджені будинок культури і об’єкти торгівлі – ДСНС

Російські військові завдали удару по селищу Золочів Богодухівської громади на Харківщині, йдеться у повідомленні Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

Рятувальники кажуть, що внаслідок атаки було повністю зруйновано адміністративну будівлю, а також пошкоджено низку сусідніх об’єктів: будинок культури, двоповерховий житловий будинок та кілька об’єктів торгівлі.

«Рятувальні служби спільно з місцевими комунальними службами оперативно розпочали роботи з розбору завалів зруйнованої будівлі. За попередніми даними, жертв та постраждалих внаслідок нападу немає», – підсумували у ДСНС.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Зеленський переніс поїздку до Саудівської Аравії після зустрічі там делегацій США і Росії

Президент Володимир Зеленський змінив плани щодо поїздки до Саудівської Аравії – про це він заявив на спільній пресконференції з президентом Туреччини Реджепом Теїпом Ердоганом 18 лютого.

Він вказав на те, що представників України не запросили на зустріч російської та американської делегації у Саудівській Аравії: «для нас це було сюрпризом».

На питання, чи планує він зустріч із представниками США, які залишаться в Ер-Ріяді, Зеленський сказав, що не знає, хто саме буде там залишатися.

«Чесно кажучи, мені все одно. Мені не все одно, щоб партнери про нас щось зайве подумали. Ми абсолютно чесні, відкриті, я не хочу співпадінь. Тому я не поїду в Саудівську Аравію, ми зв’язалися з нашими партнерами в Саудівській Аравії. В мене хороші дуже відносини з його високістю (спадкоємним принцем – ред.) Мухаммадом. Ми щойно зв’язалися й домовилися, що 10 березня я буду з офіційним візитом», – заявив він.

Президент України додав, що чекатиме на візит представників США до Києва.

14 лютого Зеленський анонсував свою поїздку до Об’єднаних Арабських Еміратів, Саудівської Аравії та Туреччини. Втім, після візиту до ОАЕ президент України попрямував до Туреччини.

Держсекретар США Марко Рубіо та міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зустрілися в столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді 18 лютого. За повідомленням Reuters, там вони домовилися створити групи, щоб «якнайшвидше» розпочати роботу над завершенням війни РФ проти України.

США та РФ домовилися відновити чисельність посольств у Вашингтоні та Москві – Рубіо

Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками російсько-американських переговорів у Саудівській Аравії 18 лютого оголосив, що Москва та Вашингтон домовилися поновити чисельність персоналу посольств обох країн. Його слова наводить Associated Press.

«Нам знадобляться активні дипломатичні представництва, здатні нормально функціонувати, щоб мати можливість продовжувати ці контакти», – заявив Рубіо.

Скорочення чисельності російської та американської дипломатичних місій розпочалося ще наприкінці 2016 року, коли президентом США був Барак Обама. Тоді Вашингтон запровадив санкції, після яких зі Сполучених Штатів було вислано 35 російських дипломатів. У червні 2017 року президент РФ Володимир Путін оголосив, що як відповідь на посилення антиросійських санкцій кількість співробітників американської дипломатичної місії в Росії буде скорочено на 755 осіб.

18 лютого в Саудівській Аравії відбулися переговори Росії та США, делегації очолювали глави зовнішньополітичних відомств Сергій Лавров і Марко Рубіо. Переговори були присвячені, зокрема, завершенню російсько-української війни.

Домбровскіс: Євросоюз не планує скасовувати санкції проти Росії, навіть якщо це зроблять США

Європейський союз не планує скасовувати санкцій проти Росії, навіть якщо це зроблять Сполучені Штати Америки, зазначив під час розмови з журналістами у Брюсселі єврокомісар з питань економіки та продуктивності, імплементації та спрощення Валдіс Домбровскіс.

За словами чиновника, Брюссель проводить власну санкційну політику, яка не залежить від рішень адміністрації президента США Дональда Трампа.

«З огляду на політику нової адміністрації США, ЄС має взяти питання власної безпеки до своїх рук, це також стосується санкційної політики. Ви знаєте, що зараз триває робота над 16-м пакетом», – додав він.

Раніше стало відомо, що до 16-го пакету санкцій проти Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну увійдуть кількадесят нових фізичних і юридичних осіб. Про це свідчить проєкт документа, який є в розпорядженні Радіо Свобода.

Серед персоналій є дві особи, відомі в Україні. Це Андрій Деркач – 57-річний син колишнього голови СБУ часів президентства Кучми Леоніда Деркача, депутат Верховної Ради багатьох скликань (із 1998 до 2023 років). У січні 2023 року Деркач-молодший був позбавлений українського громадянства, нині є сенатором від російської Астраханської області, членом комітету безпеки і оборони Ради федерації РФ. В Україні він перебуває в розшуку і є фігурантом спеціального судового провадження.

З вересня 2020 року проти нього запроваджені санкції США – через спроби вплинути на вибори президента Сполучених Штатів 2020 року.

Другим серед відомих в Україні осіб є колись наймолодший у світі гросмейстер, уродженець Сімферополя Сергій Карякін. Шахіст 1990 року народження ще в 2009 році змінив своє спортивне громадянство на російське, з 2014 року публічно закликав до агресивної війни, виправдовував та визнавав законною збройну агресію РФ проти України.

Також у новому пакеті санкцій буде розширене, в тому числі за рахунок Китаю та КНДР, число осіб і організацій, які підпадуть під санкції у зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ в Україну. Додаткові заходи будуть запроваджені проти представників російських засобів інформації, які беруть участь у дезінформаційній кампанії, координованій російською владою.

Рубіо і Лавров домовилися створити групи перемовників щодо завершення російсько-української війни

Держсекретар США Марко Рубіо та міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді домовилися створити групи, щоб «якнайшвидше» розпочати роботу над завершенням війни РФ проти України, повідомляє 18 лютого Reuters із посиланням на речницю Держдепартаменту Таммі Брюс.

Сторони також домовилися створити механізм консультацій для усунення «подразників» у відносинах РФ і США. «Одного телефонного дзвінка, за яким слідує одна зустріч, недостатньо для встановлення тривалого миру», – заявила Таммі Брюс.

Російсько-українська війна була темою обговорення, розповів помічник президента РФ Володимира Путіна Юрій Ушаков.

«Так, ми обговорювали (цю тему) і виклали свої принципові підходи і домовилися про те, що окремі команди перемовників на цю тему свого часу вступлять у контакти», – сказав Ушаков.

Представники США раніше заявляли, що йдеться про «початковий контакт», мета якого – зрозуміти серйозність намірів Росії щодо можливого завершення її війни проти України. У Кремлі акценти розставляють трохи інакше, стверджуючи, що на переговорах йтиметься про «весь комплекс російсько-американських відносин».

Президент України Володимир Зеленський раніше зазначив, що не приїхав би на зустріч, навіть якби був запрошений, оскільки Україна не брала участі в її підготовці. За його словами, Україна не прийме ніяких домовленостей, укладених США і Росією про її долю без її участі. Такої думки дотримується і ЄС. Спецпосланець президента США Кіт Келлог напередодні запевнив, що без України ніяких рішень щодо неї не ухвалюватимуть.

Від США до Узбекистану: чим відрізняється зараз життя маріупольців за кордоном?

Близько 100 тисяч жителів Маріуполя зараз проживають за кордоном. Такі дані ще наприкінці 2023 року озвучувала Маріупольська міська рада. Більш актуальної інформації наразі немає.

Умови, в які потрапляють українські біженці, відрізняються у кожній з держав. Якщо в країнах ЄС українці отримують фінансову допомогу, то в державах Центральної Азії влада не визнає навіть їхнього офіційного статусу та лише продовжує тимчасову реєстрацію.

Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розповідає історії маріупольця та маріупольки, які після російської окупації їхнього міста опинилися за кордоном – у Німеччині та в Узбекистані.

Переговори США та РФ у Ер-РІяді завершилися, точна дата зустрічі Трампа і Путіна не визначена

Переговори делегацій США та Росії в столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді завершилися. Дискусії, які розпочалися близько 9:30 за Києвом, тривали орієнтовно чотири з половиною години, передають агенції з місця подій.

Помічник президента РФ Володимира Путіна Юрій Ушаков, який брав участь в обговоренні, сказав, що переговори «відбулися непогано», і сторони «домовилися враховувати інтереси один одного».

Конкретна дата зустрічі президентів РФ та США Володимира Путіна та Дональда Трампа поки що не визначена, але навряд чи це буде наступного тижня.

«Потрібна щільна робота делегацій двох країн. Ми до цього готові, але ще важко говорити про конкретну дату зустрічі двох лідерів», – відзначив Ушаков в ефірі російського «Першого каналу».

Делегації очолювали голови зовнішньополітичних відомств – держсекретар США Марко Рубіо і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. В американській делегації також – радник із національної безпеки Майк Волтц і спецпосланець президента Стівен Віткофф. У російській делегації – помічник президента Володимира Путіна Юрій Ушаков і голова Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв.

Представники США раніше заявляли, що йдеться про «початковий контакт», мета якого – зрозуміти серйозність намірів Росії щодо можливого завершення її війни проти України. У Кремлі акценти розставляють трохи інакше, стверджуючи, що на переговорах йтиметься про «весь комплекс російсько-американських відносин».

Президент України Володимир Зеленський раніше зазначив, що не приїхав би на зустріч, навіть якби був запрошений, оскільки Україна не брала участі в її підготовці. За його словами, Україна не прийме ніяких домовленостей, укладених США і Росією про її долю без її участі. Такої думки дотримується і ЄС. Спецпосланець президента США Кіт Келлог напередодні запевнив, що без України ніяких рішень щодо неї не ухвалюватимуть.

Від батарейок до електромобілів. Чому охоплена війною Україна не може «злізти з голки» китайського імпорту?

Розмаїття недорогих роздрібних товарів із Китаю стало звичним для українців. Китай також є лідером у високотехнологічних галузях, а український експорт товарів, зокрема металургії, до КНР, навпаки, скоротився у десятки разів. Експерти застерігають, що в майбутньому таку економічну залежність від Китаю можна використати з метою політичного тиску на Київ з боку Пекіна. Радіо Свобода аналізує, як саме розвивається двостороння торгівля.

Шмигаль: Кабмін виділив 460,5 млн грн на облаштування укриттів у школах

Кабінет міністрів виділив ще 460,5 млн гривень на облаштування укриттів у школах і військових ліцеях, повідомив за підсумками засідання уряду прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

За його словами, виділені Кабміном кошти надійдуть до семи регіонів та 18 громад.

«Загалом на 2025 рік уряд виділив 6,2 млрд грн на зведення безпечних навчальних просторів. Крім того, реалізуються роботи за торішні дотації й субвенції обсягом 7,5 млрд грн. Разом це дозволить побудувати понад 200 укриттів», – зазначив Шмигаль.

Раніше у Запоріжжі розпочала роботу перша підземна школа, повідомила кореспондентка Радіо Свобода. Школу збудовано за пів року за типовим проєктом ЮНІСЕФ. Заклад розрахований на одночасне перебування в одну зміну 500 людей – як учнів, так і вчителів, технічного персоналу.

Про намір відкрити підземні школи, щоб перейти на офлайн-навчання, влада Запоріжжя повідомила в лютому 2024 року.

Раніше, з вересня 2023 року, у Харкові в підземці облаштували 60 класів для місцевих школярів.

Офіційно. У Генштабі підтвердили удари по Ільському НПЗ і нафтоперекачувальним станціям

У Генштабі ЗСУ підтвердили, що 17 лютого Сили оборони завдали «успішних ударів» по стратегічних об’єктах військової та паливно-енергетичної інфраструктури Росії.

За даними пресслужби відомства, у рамках операції Сил оборони були уражені наступні об’єкти:

  • Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї Росії – на об’єкті зафіксовано «масштабну пожежу»;
  • нафтоперекачувальна станція «Кропорткінська»;
  • нафтоперекачувальна станція «Андреаполь».

У Генштабі ЗСУ уточнили, що уражені станції «забезпечували транспортування пального для потреб російських окупантів. Внаслідок атаки вони були виведені з ладу, що суттєво ускладнить логістику постачання пального для агресора».

Раніше, 17 лютого, російське міністерство оборони заявило, що вночі РФ атакували щонайменше 90 безпілотників. Відомство казало, що дрони були перехоплені над територією Росії, окупованим Кримом й акваторіями Азовського і Чорного морів. 24 БпЛА, як стверджується, нібито збили над Краснодарським краєм РФ. Водночас телеграм-канал Astra із посиланням на місцевих жителів повідомляв, що безпілотники атакували Ільський нафтопереробний завод. Такі об’єкти в Краснодарському краї і раніше ставали ціллю ударів дронів.

У Службі безпеки України 17 лютого підтвердили, що спільно з Силами спеціальних операцій ЗСУ здійснили повітряну атаку двох підприємств у Краснодарському краї РФ – Ільського нафтопереробного заводу та нафтоперекачувальної станції «Кропоткінська».

Підтвердив атаку Сил оборони і керівник Центру протидії дезінформації при Раді нацбезпеки і оборони України Андрій Коваленко.

Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах з ладу виходили установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту. Проте вже у квітні минулого року Росія змогла частково відновити потужності ключових нафтопереробних заводів.

За підрахунками Бі-Бі-Сі, оприлюдненими в серпні 2024 року, від початку того року ЗСУ щонайменше 64 разів атакували НПЗ і нафтову інфраструктуру на території Росії.

У Херсоні через удари РФ пошкоджений інфраструктурний об’єкт – влада

В одному з районів Херсона внаслідок вчорашніх російських обстрілів пошкоджений об’єкт критичної інфраструктури, через що без енергопостачання залишилися 2,5 тисячі споживачів, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

«Тепло вже повертається в домівки, а щодо електрики – також найближчим часом знайдемо рішення», – сказав він в ефірі телемарафону.

Прокудін у своєму телеграм-каналі також повідомив, що минулої доби російські війська атакували близько 30 населених пунктів області, внаслідок чого були поранені щонайменше восьмеро людей.

«Російські військові били по соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили багатоповерхівку і дев’ять приватних будинків. Також окупанти понівечили пункт незламності, господарську споруду та приватні автомобілі», – йдеться в повідомленні.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, армія РФ регулярно атакує деокуповану частину Херсонщини дронами, скидаючи боєприпаси з безпілотників на людей.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

На ЧАЕС гасять два осередки тління, тривають роботи щодо часткового розкривання конструкцій – ДСНС

На Чорнобильській атомній станції, куди 14 лютого влучив російський дрон, триває гасіння двох осередків тління утеплювача покрівлі, йдеться у повідомленні Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

«Станом на 12:00 18 лютого проводяться роботи щодо часткового розкривання конструкцій та гасіння двох осередків тління утеплювача покрівлі», – уточнили рятувальники.

Також відомо, що на ЧАЕС працюють три групи водолазів і постійно відбувається моніторинг ситуації за допомогою БПЛА з тепловізором.

Рятувальники запевнили, що радіаційний фон на проммайданчику Чорнобильської атомної електростанції у межах норми, загрози для населення немає, ситуація контрольована.

14 лютого президент Володимир Зеленський повідомив, що російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної станції. За його словами, укриття на ЧАЕС було пошкоджене.

Згодом Зеленський, спілкуючись із журналістами в Мюнхені, заявив, що атака могла бути цілеспрямованою. За його словами, дрон летів на висоті 85 метрів, а радари не бачать цієї висоти.

Міжнародне агентство з атомної енергії підтвердило, що вночі 14 лютого на Чорнобильській АЕС прогримів вибух. Там також зазначили, що в дах укриття АЕС врізався дрон, але не уточнили, чи це був російський дрон.

Прессекретар російського президента Путіна Дмитро Пєсков заявив, що не має точної інформації про атаку, але «не може бути й мови, щоб завдавалися удари по якихось об’єктах атомної інфраструктури», цитують російські ЗМІ. У Росії регулярно заперечують атаки на українські об’єкти, зокрема, цивільні.

Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Григорій Іщенко заявив, що «плачевних наслідків» на Чорнобильській АЕС вдалося уникнути.

Напередодні в ДАЗВ заявили, що на Чорнобильській АЕС триває ліквідація наслідків після удару по укриттю зруйнованого четвертого енергоблоку.

Росія вночі атакувала Україну 176 дронами, понад сто збили ­– Повітряні сили

Російські військові в ніч на 18 лютого атакували Україну 176 ударними безпілотниками типу Shahed і дронами-імітаторами різних типів із шести напрямків: Орла, Брянська, Курська, Міллерова, Шаталова, Приморсько-Ахтарська у РФ і з окупованого Криму, повідомили Повітряні сили ЗСУ.

«Станом на 09:00 підтверджено збиття 103-х ударних БпЛА типу Shahed і безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Черкаській, Київській, Кіровоградській, Вінницькій, Житомирській, Дніпропетровській, Херсонській та Миколаївській областях. 67 ворожих безпілотників-імітаторів – локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – йдеться у повідомленні.

Внаслідок атаки постраждали Кіровоградщина, Харківщина, Київщина і Черкащина, додали військові.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG