Національний банк анулював фінансову ліцензію «Спектрум Ессетс» – компанії-переможниці державного аукціону, власниця якої, як встановили «Схеми» (Радіо Свобода), приховала від українських органів влади своє російське громадянство. Про це йдеться у повідомленні на сайті Нацбанку 24 лютого 2025 року.
Рік тому «Спектрум Ессетс» придбала у держави пул активів ліквідованих російських та українських банків, зокрема права вимоги зобовʼязань по кредитах на 2,8 мільярда гривень. Постанова Кабінету міністрів України забороняє громадянам Росії та їхнім компаніям стягувати борги з українців.
Відкликання ліцензії Нацбанку позбавляє «Спектрум Ессетс» права «на діяльність фінансової компанії»: зокрема, надавати кошти в кредит і стягувати відсотки. Анулюванню ліцензії передувало рішення від 3 лютого 2025 року щодо визнання «небездоганною» ділової репутації Марини Євсєєвої та її бізнесів – американської компанії Spectrum UA Credit LLC та її дочірньої української фірми «Спектрум Ессетс». Це рішення регулятор тоді ухвалив, посилаючись на отримане від спецслужб підтвердження російського громадянства Євсєєвої.
«Так, Національний банк продовжує реагувати на виявлення зв’язків власників небанківських фінансових установ з російською федерацією та очищувати ринок від таких установ», – йдеться у повідомленні Нацбанку 24 лютого 2025 року.
Крім того, «Спектрум Ессетс» також може втратити ще й активи ліквідованих банків, які компанія придбала на аукціоні у лютому 2024 року, адже правила державних торгів забороняють в них участь громадян РФ.
Водночас поки Фонд гарантування вкладів, який і виставив активи банків на аукціон, угоди зі «Спектрум Ессетс» не розривав.
У грудні 2024 року у Фонді на запит «Схем» повідомили: у разі офіційного підтвердження прихованих звʼязків з РФ у покупця активів, він має сплатити штраф у розмірі 100% від ціни лота – в цьому випадку це 124 мільйони гривень – та повернути отримані на аукціоні активи. Це передбачено договорами, укладеними за результатами торгів.
Пізніше у Фонді інформували, що перевіряють дані з розслідування «Схем» про російське громадянство Євсєєвої «у взаємодії з державними органами спеціального призначення».
У відповіді Фонду від 24 лютого повідомили, що вже готувалися розірвати угоди, але отримали від «Спектрум Ессетс» інформацію, «яка потребує перевірки державних органів спеціального призначення». Подальші дії залежатимуть від результатів цієї перевірки, додали у Фонді.
ООН ухвалила резолюцію з вимогою до Росії негайно вивести війська з України
Генеральна Асамблея Організації Обʼєднаних Націй проголосувала в понеділок за підтвердження територіальної цілісності України, ухваливши резолюцію, яка засуджує вторгнення Росії.
За резолюцію віддали 93 голоси «за» і 18 «проти», ще 65 – утрималися. Це менше, ніж у попередніх резолюціях.
Проти голосували Білорусь, Бурікна Фасо, Бурунді, Еритрея, Екваториальна Гвінея, Малі, Маршалові острови, Нікарагуа, Нігер, Палау та США.
Українська резолюція, підтримана Європою, була схвалена перед голосуванням по протилежній пропозиції США, яка закликає до швидкого припинення війни, але не згадує про повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.
Згодом Генеральна асамблея ООН проголосувала за американський проєкт резолюції щодо третьої річниці російської війни з європейськими поправками, проти яких виступали США.
Зокрема поправки замінили «російсько-український конфлікт» на «повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну».
Росія також запропонувала внести поправку до резолюції США, щоб додати фразу «в тому числі шляхом усунення її першопричин». Це змінило б останній рядок на «закликає якнайшвидше припинити конфлікт, у тому числі шляхом усунення його першопричин, і надалі закликає до міцного миру між Україною та Росією». Але ця поправка була відхилена.
За ухвалення документа проголосували 89 країн, проти 8, водночас утрималися 69, зокрема й самі Сполучені Штати, також утрималася Україна.
Резолюції, прийняті органом із 193 членів, не є юридично обов’язковими, але за ними уважно стежать у всьому світі.
Прокуратура: у Сумах війська РФ атакували дроном цивільне авто, водій загинув
Російські війська атакували безпілотником цивільне авто в місті Суми, повідомила обласна прокуратура.
За даними слідства, 24 лютого близько 16:00 години війська РФ атакували безпілотником транспортний засіб, який рухався по одній із центральних вулиць міста.
«Від отриманих поранень 62-річний водій авто помер у кареті швидкої допомоги, 31-річний пасажир отримав поранення та був госпіталізований», – йдеться у дописі.
Зеленський взяв участь у засіданні G7, де розповів Трампу про позицію України щодо переговорів
Президент України Володимир Зеленський взяв участь у засіданні «Групи семи» G7. У своїй промові глава держави зазначив, що розраховує на підтримку не лише Європи, а й США, повідомив президент 24 лютого.
«Продуктивна зустріч, важливі принципові слова від більшості партнерів. Дуже розраховуємо на єдність світу – Європи, Америки, усіх частин світу й народів, які прагнуть жити в мирі та на основі передбачуваних правил, на основі міжнародного права», – йдеться у повідомленні.
За його словами, мир має бути на основі гарантій безпеки для України.
«Важливо, щоб ми працювали разом, щоб під час переговорів з Росією найбільш потужні захисники свободи сиділи за столом – Америка, Європа та Україна. Саме можна можна укласти справжню угоду, щоб не просто припинити вбивства зараз, а щоб запобігти загибелі тисяч наших людей, які зараз находяться у російських тюрмах, а також на окупованих територіях», – наголосив Зеленський.
Сили РФ атакували Слов’янськ: пролунало два вибухи, загинув чоловік – влада
У понеділок, 24 лютого, сили РФ вдарили по місту Слов’янськ на Донеччині, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Близько 16 години у місті пролунали 2 вибухи. Достеменно відомо про одного загиблого, але остаточна кількість постраждалих може бути більшою», – зазначив місцевий чиновник.
За словами Філашкіна, наразі на місцях влучань працюють «всі відповідальні служби».
Війська РФ атакували Сумщину: одна людина загинула, ще пʼятеро були поранені – прокуратура
У Сумській області внаслідок російських атак 24 лютого загинула людина, ще п’ятеро зазнали поранень. Під обстрілами опинилися два населені пункти Сумської та Охтирської громад, повідомила обласна прокуратура.
За даними правоохоронців, на цивільну інфраструктуру в селищі Миропілля Сумського району сили РФ скинули, за попередніми даними, керовані авіаційні бомби. Поранено подружжя пенсіонерів, яким по 69 років, та 71-річного чоловіка.
«Також окупанти обстріляли з артилерії фермерське господарство в с. Шевченкове Великописарівськоі громади Охтирського району. Загинув 44-річний працівник, ще двоє поранені», – йдеться у повідомленні.
Лідери ЄС розглянуть угоду щодо військової допомоги Україні на саміті 6 березня – Каллас
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас після зустрічі міністрів закордонних справ 24 лютого заявила, що новий пакет військової допомоги для України від Європейського союзу буде погоджено на позачерговому саміті в Брюсселі 6 березня.
«Сьогодні за столом я почула широку підтримку ініціативи. Отже, у нас не було конкретних цифр в ініціативі, щоб лідери самі їх заповнили... Дехто сказав, що нам потрібно дослідити це, нам потрібно обговорити деталі і виділити час. Проблема в тому, що у нас немає часу. І саме тому я справді наполягаю на 6 березня», – зазначила дипломатка.
Каласс додала, що «налаштована оптимістично» щодо цієї ініціативи. Дипломати кажуть, що сума, яка обговорюється, сягає 20-30 мільярдів євро, повідомляв редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк.
«Ми повинні поставити Україну в сильну позицію, щоб вона могла сказати «ні» поганій угоді», – сказала вона.
Кая Каллас також повідомила, що тепер більше країн виступають за конфіскацію заморожених активів Росії, хоча згоди досі немає і вона навряд чи буде досягнута у березні.
Новий пакет озброєнь ризикує бути заблокованим Угорщиною, яка вже виступила проти цієї ініціативи.
У Польщі скасували проведення двох самітів ЄС-Україна і ЄС-США – канцелярія Дуди
У Польщі скасували проведення двох самітів ЄС-Україна та ЄС-США, які мали відбутися у першій половині 2025 року, повідомляє канцелярія президента Анджея Дуди в соцмережі Х.
Відомо, що про скасування обох самітів Дуда повідомив під час засідання Ради національної безпеки Польщі, яке відбулося у понеділок, 24 лютого.
«Я шкодую, що в Польщі скасовано саміти ЄС-США та ЄС-Україна», – зазначив Дуда.
Як повідомляє канцелярія президента, засідання Ради національної безпеки Польщі відбулося у зв’язку з початком мирного процесу щодо завершення війни в Україні. На зустрічі Дуда наголосив, що Польща у цьому процесі підтримує Україну у політичній, військовій та гуманітарній сферах.
«Наша позиція незмінна: ця війна має завершитися справедливим миром – таким, що гарантує, що Росія більше не нападе на жодну країну. Це також означає відновлення верховенства міжнародного права», – додав президент.
«Поганий мир гірший, ніж його відсутність»? Інтерв'ю із головою Військового комітету НАТО
Як Україні досягнути миру? Що може зробити для України НАТО і чому це важливо для Альянсу? Які, крім членства в НАТО, можуть бути гарантії безпеки для України зараз? Які перспективи України на шляху до НАТО? Що оборонний альянс може протиставити Росії? Про це в екслюзивному інтерв'ю Радіо Свобода із італійським адміралом, головою Військового комітету НАТО Джузеппе Каво Драгоне.
7 лютого він відвідав Київ, де обговорив з українськими високопосадовцями інтеграцію України до НАТО та її підтримку альянсом. А Радіо Свобода спілкувалося з Драгоне у Мюнхені.
Далі читайте тут
Генштаб: від початку доби відбулось 69 боєзіткнень, на Курщині відбито сім російських атак
Від початку доби 24 лютого на передовій відбулось 69 боєзіткнень, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ.
За даними ЗСУ, на Харківському напрямку нині ЗСУ відбивають штурм РФ у районі Вовчанська, а на Куп’янському – російські військові здійснили дев’ять штурмових дій неподалік Петропавлівки та Загризового, зараз тривають шість боєзіткнень.
Також відомо, що на Торецькому напрямку Росія здійснила сім атак неподалік Торецька та Кримського, три з них ще тривають.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 20 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Водяне Друге, Промінь, Покровськ, Леонтовичі, Котлине, Удачне, Молодецьке, Надіївка, Троїцьке, Андріївка та Улакли. Сили оборони стримують натиск противника та відбили 17 атак, три боєзіткнення досі тривають. Втрати ворога уточнюються», – йдеться у зведенні Генштабу.
Верховна Рада закликала іноземні держави продовжити підтримку України – постанова
Верховна Рада України 24 лютого ухвалила постанову №13038, яка містить звернення до парламентів та урядів іноземних держав у звʼязку з третіми роковинами з початку повномасштабного збройного вторгнення Росії в Україну, йдеться на сайті парламенту.
За постанову проголосували 244 народних обранця.
Постанова закликає парламенти та уряди іноземних держав продовжити підтримку України, сприяти її відновленню, покарати Росію за воєнні злочини та забезпечити компенсацію постраждалим.
Як зазначив народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко, у зверненні містяться заклики до:
- Надання військової, фінансової, гуманітарної допомоги.
- Посилення санкційного тиску на РФ.
- Повернення військовополонених, депортованих цивільних і дітей.
- Підтримки вступу України до ЄС і НАТО.
24 лютого, в третю річницю повномасштабного вторгнення Росії, до України прибули президент Європейської ради Антоніу Кошта, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, а також низка іноземних лідерів, зокрема, президент Фінляндії Александр Стубб, прем’єр-міністр Ісландії Кріструн Фростадоуттір, прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, прем’єрка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, прем’єр Канади Джастін Трюдо.
У Києві відбувся форум, присвячений підтримці України. Низка інших лідерів країн ЄС і НАТО взяли у ньому участь через відеозв’язок.
Зустріч відбулася на тлі розбіжностей, які виникли між адміністрацією президента США Дональда Трампа і керівництвом більшості країн ЄС щодо війни РФ проти України. Адміністрація США домагається якнайшвидшого завершення конфлікту, вимагаючи поступок від обох сторін – України і Росії.
У ЄС заявляють про прихильність до своєї позиції, яка передбачає необхідність підтримувати Україну «стільки, скільки це потрібно», і про те, що Київ не слід підштовхувати до невигідних для нього угод.
У Росії за три роки затримали понад 20 тисяч осіб за антивоєнні акції – «ОВД-Инфо»
За три роки від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну 20 081 росіянина затримали за участь в антивоєнних акціях і мітингах – таку статистику наводить правозахисний проєкт «ОВД-Инфо».
При цьому, за повідомленням, більшість затримань, а саме 18 910, припало на 2022 рік. 2023 року було затримано 274 особи, а 2024 року – 41.
Зазначається, що різке зниження кількості затримань на антивоєнних акціях пов’язане з ухваленням російською владою законів про так звані фейки про армію Росії і її дискредитацію, які фактично заборонили будь-яку критику вторгнення РФ в Україну.
Наразі більшість затримань пов’язана з публікаціями у соціальних мережах.
Британія оголосила найбільший за три роки пакет санкцій проти РФ. У ньому – міністр оборони КНДР
Уряд Великої Британії оголосив про найбільший пакет санкцій проти Росії з 2022 року, який включає понад 100 осіб і організацій.
Згідно з повідомленням на сайті британського уряду, серед тих, проти кого запроваджують санкції – «виробники і постачальники верстатів, електроніки й товарів подвійного призначення для російської армії, включаючи мікропроцесори, що використовуються в системах озброєння».
За повідомленням, вони базуються в низці третіх країн, зокрема в країнах Центральної Азії, в Туреччині, Таїланді, Індії й Китаї, «який є найбільшим постачальником найважливіших товарів для російської армії».
Європейський союз у річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого запровадив санкції проти трьох функціонерів російської молодіжної військово-патріотичної організації «Юнармія», яка формує у підлітків лояльність до армії РФ та готує їх до участі у військових діях. Ідеться про одного з керівників «Юнармії» Михаїла Галустяна, колишнього очільника так званого «генштабу» організації Нікіту Нагорного та голову регіонального штабу в окупованій частині Запорізької області Фідаїля Бікбулатова. Останній фігурував у розслідуванні «Схем», проєкту Радіо Свобода.
У листопаді 2024 року «Схеми» опублікували матеріал, в якому за допомогою ексклюзивних документів витоку з російських окупаційних адміністрацій, дослідили, як молодіжна військово-патріотична організація «Юнармія» впроваджує мілітаристську ідеологію на окупованих територіях України, використовуючи школи та літні табори, та як молоді українці, потрапивши під вплив цієї організації, стають частиною російської військової машини та опиняються у лавах російської армії.
Журналісти, зокрема, встановили, що Фідаїль Бікбулатов проводить для українських дітей, які опинилися в окупації, військові паради та спільні тренування з російськими солдатами – бійцями добровольчого батальйону ім. П.А. Судоплатова («Барс-32»). Зокрема, дітей вчать стріляти з автомата.
Під час підготовки цього спільного розслідування медіапартнери «Схем» звʼязувалися з Фідаїлем Бікбулатовим. Тоді у своєму коментарі він частково підтвердив те, що в російській «Юнармії» займаються мілітаризацією дітей.
«Противник говорить про мілітаризацію чи про те, що юнармійці є інструментом мілітаризації. Можливо, частково це і правда, звісно. Ми хочемо бачити в майбутньому, щоб вони пов’язали своє життя з військовою службою. Ми бачимо в них потенціал, розраховуємо, що вони стануть військовослужбовцями. Ми готуємо їх, працюємо з ними, хочемо, щоб вони стали військовими – Міністерство оборони навіть надають «юнармійцям» пільги при вступі – але все це виключно на добровільній основі», – зазначав Бікбулатов.
За даними української розвідки, 30-річний уродженець російської Уфи Бікбулатов бере участь «в організованому механізмі масового викрадення, незаконної депортації та примусового переміщення українських дітей з тимчасово окупованих територій України до РФ».
У третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну Рада ЄС схвалила широкомасштабний 16-й пакет економічних та індивідуальних санкцій проти РФ, що складається з 48 осіб і 35 організацій.
Міноборони: до центрів рекрутингу ЗСУ звернулося понад 42 тисячі громадян, серед них 21% – жінки
З початку роботи центрів рекрутингу української армії до них звернулися 42 366 громадян, 21% від них – жінки, повідомили 24 лютого у Міністерстві оборони України.
Найбільше звернень від жінок зафіксовано у Чернівецькій, Хмельницькій та Тернопільській областях.
За даними Міноборони, серед всіх звернень найбільший попит мають посади операторів БПЛА, водіїв та стрілецькі спеціальності.
«Центри рекрутингу, які переважно розташовані у приміщеннях ЦНАПів, надають виключно конфіденційні консультації. На їх території заборонено проведення мобілізаційних заходів та вручення повісток групами оповіщення», – йдеться у повідомленні.
Перший центр рекрутингу української армії запрацював 18 жовтня 2024 року на Рівненщині. Наразі в Україні функціонує 48 рекрутингових центрів, зокрема, один онлайн-центр. Їх фахівці консультують та забезпечують супровід потенційних кандидатів до Сил оборони України.
У жовтні минулого року на порталі цифрових послуг «Дія» зʼявилася можливість долучитися до підрозділів БПЛА без відвідування Територіального центру комплектування.
Після початку російського повномасштабного вторгнення Росії Україні запровадили воєнний стан і оголосили загальну мобілізацію.
Верховна Рада на засіданні 24 лютого не підтримала проєкт постанови № 13039 про заяву ВР щодо підтримки демократії в Україні в умовах агресії РФ, повідомив депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк.
За проєкт постанови проголосували 218 депутатів. Для ухвалення ініціативи потрібно щонайменше 226 голосів.
Як свідчить поіменне голосування, проти постанови не було жодного голосу, втім значна кількість депутатів зазначені як «відсутні». Зокрема, 48 депутатів відсутні у фракції «Слуга народу», у повному складі (27 депутатів) – «Європейська солідарність», 12 із групи «Довіра», 10 із групи «Відновлення України», 9 із «Батьківщини» та 4 з «Голосу».
Варто зазначити, що депутати від «Європейської солідарності» були присутні у залі засідання, але не брали участі у голосуванні. Натомість вони закликали українську владу «воювати з Путіним і путінською росією, а не з проукраїнською і проєвропейською опозицією», написала Ірина Геращенко.
У цій постанові парламент України акцентує увагу на «необхідності дотримання передбаченого законами України принципу інституційної безперервності влади, особливо в умовах дії правового режиму воєнного стану, та наголошує, що президент України Володимир Зеленський повинен виконувати свої повноваження до вступу на пост новообраного президента України згідно з частиною першою статті 108 Конституції України».
Законодавчою ініціативою пропонувалося також затвердити заяву парламенту, у якій наголошується на неможливості проведення виборів під час воєнного стану, засуджується нелегітимність виборів на окупованих територіях та переобрання російського президента Володимира Путіна.
Росія за три роки повномасштабного вторгнення завдала понад 30 масованих комплексних ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури України, загальні збитки від яких складають мільярди доларів, повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко.
«Кожна масована атака енергетики – це сто-двісті, а зараз і триста різних засобів уражень, які одночасно летять по електрогенерації, підстанціях, лініях електропередачі, газовій інфраструктурі. Крім того, точкові обстріли енергетики не вщухають щодня. росія здійснює злочини, атакуючи об’єкти, критичні для роботи АЕС, та створюючи загрозу ядерної катастрофи. Ворогом окупувано 18 ГВт генерації, включно з ГЕС, ТЕС та найбільшою в Європі атомною електростанцією – Запорізькою АЕС», – написав Галущенко у фейсбуці 24 лютого.
Крім того, він зауважив, що внаслідок дій Росії загинули чи були поранені сотні енергетиків.
Радіо Свобода та редакція проєкту Донбас Реалії зібрали коротку хроніку 11 років війни Росії проти України, що допомагає зрозуміти, як саме Кремль почав, розпалив та довів бойові дії до масштабів, яких світ не бачив із часів Другої світової. Про це – у проєкті «Найкоротша історія російсько-української війни», оновленому до третьої річниці повномасштабного вторгнення.