Уряд продовжив дію бронювання від мобілізації працівників до 31 березня
Кабінет міністрів України на засіданні 25 лютого продовжив дію відстрочок заброньованих працівників до 31 березня, йдеться на сайті уряду.
Таке рішення, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, ухвалено через російську масштабну кібератаку на реєстри.
«Таким чином підприємства матимуть час для підтвердження статусу критично важливого відповідно до оновлених критеріїв, а також для того, щоб перебронювати свій персонал. Через російську масштабну кібератаку на наші реєстри був втрачений певний час, і ми даємо можливість його надолужити», – цитує урядовий портал прем’єр-міністра.
19 грудня 2024 року віцепрем’єрка з євроінтеграції, міністерка юстиції України Ольга Стефанішина повідомила про наймасштабнішу за останній час зовнішню кібератаку на державні реєстри України. Внаслідок цілеспрямованої атаки тимчасово зупинено роботу державних реєстрів. У застосунку «Дія» не працювала частина сервісів.
24 грудня через кібератаку уряд ухвалив рішення «автоматично подовжити діючі бронювання від мобілізації на один місяць, але не довше ніж до 28 лютого 2025 року».
Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.
Заступник міністра оборони Іван Гаврилюк у середині серпня повідомив, що кількість заброньованих військовозобов’язаних в Україні становить близько 930 тисяч.
На Харківщині загинув чоловік, ще один був поранений через артилерійський обстріл РФ – влада
Російські війська обстріляли селище Білий Колодязь на Харківщині з реактивної системи залпового вогню (РСЗВ). Унаслідок атаки загинув чоловік, ще один – був поранений, повідомила 25 лютого обласна військова адміністрація.
«Один із боєприпасів влучив в цивільне авто. Від отриманих травм загинув один чоловік. Ще один зазнав поранень», – йдеться у дописі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Удар РФ по Краматорську: число постраждалих зросло, серед них є четверо дітей
Кількість постраждалих внаслідок сьогоднішнього російського удару по Краматорську на Донеччині зросла до 14 людей, серед них є четверо дітей, повідомляє у телеграмі пресслужба Нацполіції.
Раніше було відомо про одну загиблу людину і одну поранену.
За даними поліції, внаслідок атаки пошкоджено щонайменше 17 приватних будинків. Наразі триває рятувальна операція.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ про фронт: сьогодні вже було понад 60 боїв, майже половина – на двох напрямках
З початку доби вздовж усієї лінії фронту було 62 бойових зіткнень, найбільше – на Покровському напрямку, де противник 14 разів атакував українські позиції біля населених пунктів Промінь, Тарасівка, Надіївка, Преображенка та Андріївка. Про це повідомляє у телеграмі Генеральний штаб ЗСУ про ситуацію на фронті станом на 16:00.
Також активність сили РФ проявляють на Курському напрямку, де сьогодні було вже десять бойових зіткнень, три досі тривають.
Дещо менше – сім разів – противник атакував позиції українських військ в районах Торецька та Кримського на Торецькому напрямку, ще три боєзіткнення тривають досі.
За даними штабу, на Харківському, як і на Куп’янському напрямках, сьогодні було по чотири штурмові дії загарбників відбулися у бік Вовчанська, Дворічної, біля Петропавлівки та Загризового, на Лиманському напрямку було п’ять боєзіткнень, шість – на Сіверському напрямку, а на Краматорському напрямку Сили оборони відбили одну російську спробу просунутись вперед поблизу Часового Яру.
На Новопавлівському напрямку українські відбили дві російські атаки в районах населених пунктів Костянтинопіль та Бурлацьке, ще дві – тривають досі.
На Оріхівському напрямку противник намагається просунутись в районах Малих Щербаків та Кам’янського. На цій ділянці фронту зараз триває два боєзіткнення, ще одну атаку вже відбили.
Також Генштаб повідомляє про завершення невдалого російського штурму на Придніпровському напрямку.
На Гуляйпільському напрямку від початку доби противник наступальних дій не проводив.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
За даними британської розвідки, у січні цього року просування військ Росії в Україні сповільнилося – вони зайняла близько 320 квадратних кілометрів порівняно з приблизно 400 квадратними кілометрами у грудні 2024 року.
ЗСУ вшосте контратакували під Покровськом: що це означає?
Сили оборони знову змогли потіснити російську армію неподалік Покровська – цього разу в Успенівці на південний захід від міста. Про це 25 лютого повідомив проєкт DeepState.
Це вже шоста успішна контратака ЗСУ за останні тижні на всьому російському плацдармі, який загрожує Покровську.
Український Генштаб повідомив вранці 25 лютого про 28 штурмових дій армії РФ на Покровському напрямку. Це, як і раніше, найгарячіша ділянка фронту, але напруження на всій лінії бойових дій спадає.
А президент Франції Емманюель Макрон поспілкувався з лідером США Дональдом Трампом і заявив після цього, що багато країн Європи готові підтримати мир в Україні миротворцями, але для цього їм потрібна підтримка США.
Одна людина загинула, ще одна поранена через удар РФ по Краматорську – ОВА
Щонайменше одна людина загинула, ще одна – поранена внаслідок російського удару по Краматорську, повідомив 25 лютого голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Росіяни атакували місто сьогодні вдень. Всі обставини обстрілу, точну кількість постраждалих і руйнувань встановлюємо», – написав він у телеграмі і закликав цивільних жителів евакуюватися.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Немає ніякої пропозиції». В Єврокомісії уточнили заяву Сежурне щодо угоди з Україною про ресурси
Під час візиту до Києва єврокомісар із промислової стратегії Стефан Сежурне «підтвердив зобов’язання» імплементувати меморандум про взаєморозуміння між Україною і ЄС щодо критично важливих ресурсів, укладений чотири роки тому, і «прискорити роботу для зміцнення взаємовигідного партнерства», заявив на брифінгу 25 лютого речник Єврокомісії Томас Реньє.
Він сказав про це, коментуючи заяву Сежурне про те, що Євросоюз запропонував Києву укласти угоду щодо «критично важливих ресурсів», яку цитувало агентство AFP.
«Немає ніякої пропозиції. З 2021 року ЄС має партнерство з Україною щодо критичних матеріалів, оформлене через наш Меморандум про взаєморозуміння. Отже, це датується чотирма роками тому. Як і з усіма партнерствами ЄС щодо критичних матеріалів, ця співпраця стосується не лише забезпечення ланцюгів постачання для ЄС, але й сприяння створенню місцевої цінності, розбудови потенціалу в країнах-партнерах, забезпечуючи взаємну вигоду. Як бачите, тут справді йдеться про співпрацю з Україною, а не про будь-яку конкуренцію зі США», – сказав речник.
За словами єврокомісара Сежурне, яку раніше цитувало агентство AFP, «21 із 30 найважливіших матеріалів, яких потребує Європа, може бути надано Україною в рамках взаємовигідного партнерства». Які саме ресурси маються на увазі – не уточнювалося. Українська влада про таку пропозицію не повідомляла.
Сежурне наголосив, що Європа ніколи не вимагатиме угоди, невигідної для будь-якої зі сторін.
Угоду щодо доступу до родовищ рідкісноземельних металів Україні раніше запропонували Києву США. Президента Дональд Трамп заявив, що таким чином планує відшкодувати надану Києву допомогу, обсяг якої він оцінив у 500 мільярдів доларів. Після того, як Київ відкинув перший варіант проєкту угоди про ресурси, Трамп різко розкритикував президента України Володимира Зеленського, який стверджував, що надана США допомога складала близько 100 мільярдів доларів.
24 лютого Трамп заявив, що збирається зустрітися із Зеленським у найближчі два тижні, щоб підписати угоду про доступ до рідкісноземельних металів. «Узгоджено майже всі ключові деталі. Ми маємо намір завершити їх якнайшвидше, щоб приступити до підписання документа», – підтвердили в Києві.
Тим часом, російський лідер Володимир Путін заявив, що Росія готова запропонувати державним і приватним структурам США спільну роботу з рідкісноземельних металів.
«Особисті вороги для Путіна»: чому в РФ не хочуть обмінювати українських партизанів?
Російські окупанти продовжують утримувати 895 цивільних жителів, захоплених у Херсонській області. 46 людей, яких викрали російські військові, померли від тортур або через погану медичну допомогу, повідомили у Херсонській обласній прокуратурі.
- Хто опинявся в зоні ризику насамперед?
- У чому звинувачували, зокрема, кримських татар, що оселилися в Херсонській та Запорозьких областях?
- Скількох людей вже не вдасться повернути живими?
Докладніше про це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Путін запропонував Трампу російські рідкісноземельні метали, які контролює його соратник – «Система»
Президент Росії Володимир Путін своїм указом націоналізував найбільшого виробника рідкісноземельних металів в Росії і передав його держкорпорації «Росатом», яку контролює його давній друг. Про це повідомляє проєкт розслідувань телеканалу «Настоящее время» та російської служби Радіо Свобода «Система».
За даними журналістів, єдиний великий виробник рідкісноземельних металів у Росії – Солікамський магнієвий завод (СМЗ). Свою продукцію СМЗ виробляє із сировини, яка надходить від іншого унікального підприємства – Ловозерського гірничо-збагачувального комбінату.
«До 2022 року основним власником СМЗ і Ловозерського ГЗК був мільярдер Петро Кондрашов із партнерами. Після початку повномасштабної війни обидва підприємства були націоналізовані через суди, які визнали їхню приватизацію незаконною. У підсумку заводи передали держкорпорації «Росатом» – СМЗ за указом Путіна, а Ловозерський ГЗК – за розпорядженням премʼєра РФ Михайла Мішустіна», – йдеться у розслідування.
Таким чином, «Росатом» став власником повного циклу – від видобутку до виробництва рідкісноземельних металів.
Як зʼясували журналісти, держкорпорація «Росатомом» тісно повʼязана з Михайлом Ковальчуком. Він входить до президії науково-технічної ради «Росатома». А наглядову раду держкорпорації очолює давній знайомий Ковальчука Сергій Кирієнко.
«Разом із молодшим братом Юрієм Михайло Ковальчук входить до ближнього кола російського президента. Михайла Ковальчука називають «улюбленим фізиком Путіна» і людиною, яка «серйозно впливає на природничо-науковий світогляд російського президента». У 2023 році Путін включив Михайла Ковальчука до складу комісії Радбезу з питань забезпечення технологічного суверенітету», – йдеться у розслідуванні.
Увечері 24 лютого Путін провів нараду з розвитку галузі рідкісноземельних металів. Після цього він дав інтервʼю, в якому заявив, що у Росії більше рідкісноземельних металів, ніж в України і запропонував США взяти участь у таких проєктах.
Напередодні президент США Дональд Трамп на своїй соціальній платформі Truth Social заявив, що він і російський лідер Володимир Путін обговорюють «великі» економічні угоди в рамках дискусій про припинення війни.
24 лютого Трамп також повідомив, що очікує на візит Володимира Зеленського незабаром. За його словами, під час зустрічі Трамп розраховує на підписання угоди про корисні копалини.
Раніше віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції України Ольга Стефанішина повідомила, що команди з України і США перебувають на завершальній стадії переговорів щодо угоди про мінеральні ресурси.
Попередня пропозиція Вашингтона, як повідомлялося, передбачала надання Сполученим Штатам доступу до рідкісноземельних мінералів на 500 мільярдів доларів як оплати за американську військову і фінансову підтримку захисту Києва від повномасштабного вторгнення Росії.
Президент України зазначав, що допомога США у воєнний час до цього часу була набагато меншою за цю суму, і уточнив, що угоду не підписали через «юридичні питання». Адже, за словами Зеленського, Україні потрібні гарантії безпеки, а не просто віддати ресурси.
Також Зеленський зазначив на пресконференції 23 лютого, що умови США за угодою про надра мали характер боргу, який Україна мала виплатити США. Але він не вважає фінансову допомогу від США боргом.
Німеччина виступає проти повернення Росії до G7 – міністр фінансів
Росію не будуть повертати до «Групи семи» G7, як пропонував раніше президент США Дональд Трамп, заявив міністр фінансів Німеччини Йорг Кукіс в інтервʼю агентству Reuters, яке опубліковано 25 лютого.
«Засудження G7 агресивної війни Росії є дуже чітким, особливо в третю річницю жорстокого нападу Росії», – сказав Кукіс, додавши, що пропозиція Трампа не отримає необхідної підтримки.
Сьогодні Кукіс вирушить до Кейптауна на зустріч міністрів фінансів G20, на якій не буде міністра фінансів США Скотта Бессента. Центральною темою зустрічей буде поточний стан світової економіки, зазначає видання.
«Нам дійсно потрібно знову стати на шлях економічного зростання», – сказав міністр.
Також, за його словами, торговельної війни між США та ЄС можна уникнути, оскільки «ніхто не зацікавлений у початку торговельної війни».
Кукіс додав, що G7 може обговорити пропозиції щодо використання 300 мільярдів доларів російських заморожених в Європі активів для відновлення України, «але дискусії тільки починаються. Напевно, ще трохи рано говорити про це».
13 лютого президент США Дональд Трамп заявив, що був би «радий», якби Росія знову приєдналася до «Групи семи». Виступаючи перед журналістами в Білому домі, Трамп назвав «помилкою» те, що Росія перестала брати участь у роботі G7.
Раніше проти повернення Росії до обʼєднання виступила Канада, яка головує в G7.
«Група семи» – неформальний міжнародний клуб, який об’єднує Велику Британію, Німеччину, Італію, Канаду, Францію, Японію та США. Росія брала участь у роботі об’єднання у 1997–2014 роках, на той час його називали «Групою восьми» (G8). Росію виключили з G7 після окупації Криму в 2014 році. Трамп неодноразово говорив, що Росії слід дозволити знову приєднатися до цієї групи.
У Костянтинівці деблокували тіла двох жертв попередніх ударів РФ – влада
У місті Костянтинівка на Донеччині рятувальники деблокували тіла людей, загиблих унаслідок обстрілів, завданих російськими військовими ще минулого тижня.
«24 лютого силами та засобами ДСНС та Костянтинівської міської військової адміністрації проведено аварійно-рятувальні, пошуково-рятувальні та інші невідкладні роботи при розбиранні будівельних конструкцій пʼятиповерхового будинку, зруйнованого внаслідок обстрілу, який стався 22 лютого о 08:36 та деблоковано загиблу особу… Цього ж дня в результаті проведення аварійно-рятувальних, пошуково-рятувальних та інших невідкладних робіт при розбиранні будівельних конструкцій пʼятиповерхового будинку, зруйнованого внаслідок обстрілу, який стався 19 лютого о 08:50 деблоковано загиблу особу», – повідомив 25 лютого начальник Костянтинівської міської військової адміністрації Сергій Горбунов.
24 і 25 лютого російські військові завдали кількох авіаційних і артилерійських ударів по Костянтинівці та навколишніх населених пунктах. Минулося без загиблих, одна цивільна особа постраждала від удару із застосуванням фугасної авіабомби о 16:45 24 лютого, додав представник влади.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ОВА: війська РФ завдали авіаудару по Чернігівщині, поранено чоловіка
Російські війська зранку атакували некерованими авіаційними ракетами прикордонне село Семенівської громади на Чернігівщині, повідомив 25 лютого начальник обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Внаслідок обстрілу поранений 78-річний місцевий мешканець. Він зазнав уламкового поранення в ногу. Чоловіка шпиталізували, лікарі надають йому необхідну медичну допомогу», – йдеться у дописі.
Також пошкоджений житловий будинок.
За даними ОВА, від початку року через атаки військ РФ на Чернігівщині вже 24 людини зазнали поранень, а один чоловік загинув.
Російські війська зранку атакували некерованими авіаційними ракетами прикордонне село Семенівської громади на Чернігівщині, повідомив 25 лютого начальник обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Внаслідок обстрілу поранений 78-річний місцевий мешканець. Він зазнав уламкового поранення в ногу. Чоловіка шпиталізували, лікарі надають йому необхідну медичну допомогу», – йдеться у дописі.
Також пошкоджений житловий будинок.
За даними ОВА, від початку року через атаки військ РФ на Чернігівщині вже 24 людини зазнали поранень, а один чоловік загинув.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У МЗС РФ заперечують проведення зустрічей із представниками США в Ер-Ріяді 25 лютого
Ніяких зустрічей за участю представників міністерства закордонних справ Росії 25 лютого в столиці Саудівської Аравії не відбувається, повідомив журналістам представник відомства.
Раніше німецьке видання Die Zeit із посиланням на дипломатичні джерела писало, що російська та американська делегації 25 лютого проведуть другу зустріч у Ер-Ріяді.
Хто саме братиме участь у діалозі, видання не уточнює, наголошуючи лише на тому, що він стане продовженням переговорів, які відбулися 18 лютого між делегаціями на чолі з головами зовнішньополітичних відомств Сергієм Лавровим і Марко Рубіо. Минулого тижня в Ер-Ріяді в складі делегацій перебували не лише дипломати. Приміром, Москву представляв очільник Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв.
Зустріч на такому рівні 18 лютого була першою від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Представники ЄС та України в переговорах не брали участь.
Потреби на відновлення України зросли до 524 мільярдів доларів – звіт
Потреби на відновлення України протягом наступного десятиліття мають скласти 524 млрд доларів – про це йдеться в оприлюдненому 25 лютого звіті Світового банку, уряду України, Єврокомісії і ООН про оцінку збитків і потреб (RDNA4), що виникли через агресію Росії.
«Нові дані перевищують попередню оцінку на 38 млрд доларів. Такі величезні цифри означають, що відновлення має стати проєктом глобального масштабу», – зазначив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
RDNA4 охоплює збитки, заподіяні протягом майже трьох років – з 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2024 року. Згідно з поточною оцінкою, 13 відсотків загального житлового фонду в Україні було пошкоджено або зруйновано, що вплинуло на понад 2,5 мільйона домогосподарств. В енергетичному секторі спостерігалося 70-відсоткове збільшення пошкоджених або знищених активів після оприлюднення попереднього звіту RDNA3 минулого року.
«Оцінка підкреслює надзвичайну шкоду, яку Росія завдала Україні, – заявила комісарка ЄС із питань розширення Марта Кос. – ЄС уже підтримує реконструкцію й відновлення України, мобілізуючи більше приватних інвестицій і допомагаючи країні глибше інтегруватися в Єдиний ринок ЄС. Це стане запорукою відновлення України і створить нові можливості як для українського, так і для європейського бізнесу».
Потреби у реконструкції й відновленні є найвищими в житловому секторі – майже 84 мільярди доларів від загальних довгострокових потреб. Далі йдуть транспортний сектор (майже 78 мільярдів доларів), енергетика й видобувна галузь (майже 68 мільярдів доларів), торгівля і промисловість (понад 64 мільярди доларів) і сільське господарство (понад 55 мільярдів доларів).
У всіх секторах лише витрати на розчищення уламків й управління ними досягають майже 13 мільярдів доларів, йдеться у звіті.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Понад 100 чиновників і силовиків РФ поїхали на війну, уникаючи кримінального переслідування
Понад 100 російських регіональних та муніципальних чиновників, депутатів, співробітників правоохоронних органів з 2022 року поїхали на війну проти України, щоб уникнути кримінального переслідування, повідомляє російська служба Бі-Бі-Сі.
Журналісти зазначають, що серед чиновників, які виїхали на фронт, немає жодного державного службовця федерального рівня. Більшість поїхали на війну, оскільки перебували під слідством або отримали вироки про хабарі, розкрадання бюджетних коштів та зловживання повноваженнями.
Серед колишніх правоохоронців є засуджені за вбивства: наприклад, колишній начальник карного розшуку міста Кизила (столиця російського регіону Тива) Орлан Сариг-Донгак та його підлеглий Алім Кенден, які отримали строки за спалення затриманого. Обидва були вбиті на фронті в 2024 році.
17 колишніх чиновників та співробітників силових структур загинули на фронті, 23 – повернулися з війни живими. 61 особа досі перебуває на фронті. Зазначається, що не всіх посадовців відпускають на фронт. «Занадто багато знають і можуть повернутися героями, після чого зможуть помститися тим, хто їх посадив», – розповів адвокат із корупційних справ на умовах анонімності.
За даними джерел, влада заохочує засуджених, які бажають вирушити на фронт, проте міністерство оборони негласно погоджує процес із ФСБ. «На низовому рівні» процес вербування йде активніше, але якщо справи ведуть центральний апарат ФСБ або Слідчого комітету, прохання про відправку на фронт може залишитися без задоволення.
Під час війни проти України російська влада стала вербувати ув’язнених для участі в бойових діях. Пізніше в РФ ухвалили закони, які дозволяють вирушити на війну на будь-якій стадії суду та слідства, написавши відповідне прохання. Закон не поширюється на статті про тероризм та екстремізм.
Як 155-та бригада ЗСУ «Анна Київська» воює під Покровськом
155-та бригада ЗСУ «Анна Київська», яку почали формувати навесні 2024 року і яка кілька місяців тому стала фігуранткою великого скандалу, – наразі на одній з найважчих ділянок фронту – під Покровськом у Донецькій області. Так вирішило командування. На позиціях 155-ї бригади побував кореспондент телеканалу «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки». І ось що побачив і почув.
Що не так з пошуком зниклих безвісти військових? Розбір
Реєстр зниклих безвісти за особливих обставин станом на початок лютого налічував майже 63 тисячі імен. Більшість зниклих, як раніше зазначали у МВС, – військовослужбовці. У розшуку військових задіяна, зокрема, поліція, військові, Координаційний штаб з поводження з полоненими, уповноважений зі зниклих безвісти за особливих обставин. Проте непоодинокі випадки, коли у родичів виникає враження, ніби пошуком їхніх близьких насправді ніхто не займається – лише Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) за минулий рік отримали понад пів сотні листів та повідомлень у месенджери з проханням допомогти. Чому так відбувається, Донбас Реалії розібрались у матеріалі «Ми вже скрізь звертались»: як рідні самі шукають зниклих безвісти військових? Тут з нього переповідаємо коротко головні проблеми української системи розшуку зниклих безвісти військових.
РФ вночі атакувала Україну сімома ракетами і понад 200 БпЛА – Повітряні сили
Російські війська в ніч на 25 лютого атакували Україну 213 ударними дронами типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків Орла, Брянська, Курська, Приморсько-Ахтарська в РФ, а також сімома крилатими ракетами Х-101 із літаків стратегічної авіації Ту-95мс, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 11:00 підтверджено збиття шести крилатих ракет Х-101 і 133-х ударних БпЛА типу Shahed і безпілотників інших типів у Полтавській, Сумській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Кіровоградській, Житомирській, Миколаївській і Дніпропетровській областях. 79 ворожих безпілотників-імітаторів локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – йдеться в повідомленні.
Внаслідок атаки постраждали Київщина і Житомирщина, додали військові.
У Житомирській області, за даними ДСНС і місцевої влади, внаслідок падіння уламків пошкоджений житловий будинок, постраждали жінка і двоє дітей.
Київська ОВА вказала, що в Обухівському районі внаслідок повітряної атаки травмована 44-річна жінка.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У Кремлі відреагували на слова Трампа про підтримку Путіним розгортання миротворців в Україні
У Кремлі, реагуючи на заяву президента США Дональда Трампа, який сказав, що Росія відкрита до ідеї розгортання європейських миротворців в Україні, послалися на попередню заяву міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова.
«Щодо цього є позиція Лаврова. Мені до цього нічого додати і нічого коментувати», – сказав речник Кремля Дмитро Пєсков на брифінгу 25 лютого.
Лавров 18 лютого заявив, що ідея розгортання в Україні військ із країн НАТО, зокрема і «під чужим прапором», є неприйнятною для Росії. Раніше в МЗС Росії заявили, що такий крок розглядатимуть як ескалацію.
Президент США Дональд Трамп 24 лютого заявив, що російський лідер Володимир Путін готовий погодитися на європейських миротворців в Україні.
«Я спеціально поставив йому це питання. У нього з цим немає проблем», – сказав Трамп, відповідаючи на запитання журналіста про позицію Путіна з цього приводу.
20 лютого газета The Telegraph з посиланням на свої джерела повідомила, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер представить президентові США Дональду Трампу план із розміщення в Україні близько 30 тисяч військовослужбовців з європейських країн після можливого укладання мирної угоди з Росією – як одну з гарантій дотримання миру.
План передбачає відправку в Україну невеликого контингенту, який не буде розміщений на лінії фронту. Європейські військові, як пише The Telegraph, перебуватимуть у великих українських містах, портах й інших критично важливих об’єктах інфраструктури, таких як АЕС. За словами одного з джерел видання, у місії також братимуть участь спостережні й розвідувальні літаки, безпілотники і супутники, щоб забезпечити «повну картину того, що відбувається». У Чорне море також будуть направлені патрульні кораблі для забезпечення свободи судноплавства.
Офіційно британський уряд поки що не підтверджував справжність плану, про який йдеться у публікації.
За даними Financial Times, президент Франції Емманюель Макрон пропонував, щоб європейські миротворчі сили були розміщені за майбутньою лінією розмежування, а не безпосередньо на ній. Але, як зазначається, Німеччина, Італія, Іспанія та Польща висловилися проти того, щоб відправляти свої війська.
За словами президента України Володимира Зеленського, у разі, якщо Україну не приймуть до НАТО, у країні мають бути розміщені миротворці з країн альянсу. Росія неодноразово заявляла, що виступає проти розміщення військ НАТО в Україні.
Депутати Ради з другої спроби підтримали постанову про неможливість проведення виборів під час війни
Депутати Верховної Ради 25 лютого проголосували за постанову № 13039 про заяву ВР щодо підтримки демократії в Україні в умовах агресії РФ. Як повідомляють депутати парламенту Ярослав Железняк (фракція «Голос») і Олексій Гончаренко (фракція «Європейська солідарність»), документ підтримали 268 їхніх колег.
24 лютого проєкту постанови забракло для затвердження вісім голосів – за документ тоді проголосували 218 депутатів.
У постанові парламент України акцентує на «необхідності дотримання передбаченого законами України принципу інституційної безперервності влади, особливо в умовах дії правового режиму воєнного стану, та наголошує, що президент України Володимир Зеленський повинен виконувати свої повноваження до вступу на пост новообраного президента України згідно з частиною першою статті 108 Конституції України».
Законодавчою ініціативою пропонувалося також затвердити заяву парламенту, у якій наголошується на неможливості проведення виборів під час воєнного стану, засуджується нелегітимність виборів на окупованих територіях та переобрання російського президента Володимира Путіна.
Президент США Дональд Трамп 19 лютого назвав президента України Володимира Зеленського «диктатором без виборів», який ризикує втратити свою країну, якщо не буде «рухатися швидко».
Попри те, що формально президентські повноваження Володимира Зеленського мали закінчитися в травні 2024 року, Україна не змогла провести вибори, оскільки в ній після початку в лютому 2022 року повномасштабного вторгнення РФ діє воєнний стан. Неможливість проведення виборів за таких умов закріплена в українському законодавстві, щодо цього також є згода серед провідних політичних сил, включно із опозиційними до Зеленського.
Коментар Трампа про низький рейтинг президента України прозвучав в критичний момент, коли офіційні особи США та Росії ведуть дискусії – без представництва України та Європи – щодо мирної угоди, яка б завершила війну РФ проти України.
19 лютого опитування, проведене на початку лютого Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), демонструє: понад половина (57%) українців довіряють президентові Володимиру Зеленському, не довіряють йому 37% учасників дослідження.
Згідно з даними низки аналітиків, серед яких і представники Манчестерського університету, 63% українців схвалюють роботу Зеленського на посаді президента, що значно більше, ніж у минулому році.