Зеленський прокоментував повідомлення про призупинення військової допомоги США
Президент України Володимир Зеленський заявляє, що доручив міністрові оборони України, керівникам розвідок і дипломатам зв’язатися зі своїми колегами в Сполучених Штатах Америки й отримати офіційну інформацію щодо військової допомоги США.
Зеленський сказав про це у вечірньому зверненні 4 березня після того, як раніше деякі медіа повідомили, що президент США Дональд Трамп призупинив всю військову допомогу Україні після суперечки з президентом України Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті минулого тижня. Офіційно про це Білий дім не повідомляв.
«Люди не повинні здогадуватись. Україна й Америка заслуговують на поважний діалог, на чітку позицію одне одного. А надто, коли йдеться про захист життів у час повномасштабної війни», – сказав президент.
За його словами, в Україні «не один тиждень» отримували різні сигнали, і вже був прецедент зупинки допомоги.
«Була зупинка гуманітарної допомоги, енергетичної. Також була вже й зупинка військової допомоги – наприкінці січня, але тоді все вдалося швидко відновити. Ми бачили ризики. Тому наші служби – і військові, і спеціальні служби – встигли напрацювати алгоритми дій за будь-якого розвитку ситуації. Зараз не 22-й рік. Зараз наша стійкість вища. Ми маємо засоби захисту. Але для нас важливі нормальні, партнерські відносини з Америкою для реального закінчення війни. Ніхто з нас не хоче нескінченної війни», – сказав він.
Зеленський вкотре висловив вдячність США за допомогу і наголосив, що українська сторона прагне «конструктивної співпраці» і «партнерських відносин».
«Про те, що відбулось у Білому домі замість наших перемовин, можна тільки шкодувати. Але треба знаходити силу йти далі, поважати одне одного, як ми завжди поважаємо Америку, Європу, усіх партнерів, і разом робити все, щоб наблизити мир», – додав президент.
Він також зазначив, що знає про те, що Росія не змінила своїх позицій і вимог щодо України. «Вони будуть вимагати скорочення нашої армії, будуть хотіти юридичної відмови від наших територій, а також – суттєвої політичної деформації України з послабленням української Конституції. І скажу, що насправді, поки ми всі в Україні будемо стояти разом і міцно, поки ми тут, ні в кого це не вийде – мир буде достойним», – сказав Зеленський.
Заява з’явилася після того, як раніше сьогодні з медіа стало відомо про ймовірне призупинення військової підтримки США для України в її боротьбі проти вторгнення російських військ, і через кілька днів після публічної суперечки Трампа з президентом України Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті, яка викликала обурення у європейських союзників, а також перед запланованим виступом Дональда Трампа в Конгресі.
«Ситуація дуже погана, але не катастрофічна». США ставлять на павзу допомогу Україні. Що далі?
Сталося те, про що напередодні писали західні медіа і чого дуже остерігалися як у Києві, так і столицях ЄС: адміністрація президента США Дональда Трампа врешті призупинила надання військової допомоги Україні.
І хоча поки офіційного оголошення про зупинку допомоги не було, одразу кілька медіа із посиланням на офіційних представників Білого дому підтверджують цю інформацію.
Зараз достеменно невідомо, як довго може тривати павза у постачанні озброєнь і на що саме поширюватимуться нові обмеження. Однак вже зараз у Києві серйозно розмірковують над тим, як компенсувати прогалини у забезпеченні армії, які можуть утворитися через дії американського уряду.
- Чи встоїть українська армія без допомоги США?
- Коли рішення Трампа відчують на фронті?
- Що може зробити Київ, щоб мінімізувати шкоду?
Остання карта Трампа? ЗСУ без американської зброї: чи паде фронт?
Президент США Дональд Трамп таки розпорядився призупинити військову допомогу Україні, повідомляє Reuters та ще декілька медіа. Вони посилаються на посадовців Білого дому.
Зупинку американської допомоги підтвердив і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
Рішення Трампа поставити на паузу усю військову допомогу Україні нібито стосується у тому числі зброї, яка вже виїхала з території США і прямувала до українського кордону, пише Bloomberg.
- Як це рішення позначиться на фронті?
- Що це означає для майбутнього Україні?
- Як діятиме Україна? Аналіз та реакції.
Тим часом Трамп виступатиме у Конгресі. Fox News повідомляє: там Трамп представить план припинення війни в Україні.
Надвечір вівторка президент України Володимир Зеленський у соцмережі X подякував США і Трампу і додав, що йому прикро, що зустріч у Білому домі пройшла не за планом.
- Чи сприймуть це як вибачення у США?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Венс: президент США все ще «відданий» підписанню угоди про корисні копалини з Україною
Адміністрація Сполучених Штатів не відкидає можливість підписання угоди про корисні копалини з Україною, заявив віцепрезидент Джей Ді Венс, спілкуючись із журналістами 4 березня.
Таким чином він відповів на питання про те, чи ще має надію на підписання угоди:
«Звісно, маю. Я думаю, що президент досі відданий угоді про копалини. Ми чули деякі позитивні речі, але, звісно, ще не отримали підпис від наших друзів в Україні».
Він також прокоментував зупинку Штатами військової допомоги Україні, про яку медіа повідомили напередодні. За словами Венса, це було зроблено, щоб заохотити переговори.
«Ми хочемо, щоб в українців була суверенна й незалежна країна, ми думаємо, що вони билися дуже відважно. Але ми в точці, коли ані США, ані Європа, ані українці не можуть продовжувати цю війну безкінечно. Тож важливо, щоб всі сіли за стіл переговорів, і президент намагається послати дуже чіткий сигнал: українці мають повернутися за стіл переговорів і почати переговори з президентом Трампом», – заявив він.
Тим часом президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна прагне до миру і готова працювати для цього з президентом США Дональдом Трампом.
Заява з’явилася після того, як раніше сьогодні з медіа стало відомо про ймовірне призупинення військової підтримки США для України в її боротьбі проти вторгнення російських військ, і через кілька днів після публічної суперечки Трампа з президентом України Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті, яка викликала обурення у європейських союзників, а також перед запланованим виступом Дональда Трампа в Конгресі.
Трамп заявив увечері 3 березня на пресконференції в Білому домі, що угоду про мир в Україні «можна буде укласти дуже швидко», для цього «потрібна згода європейських країн… і від нас (тобто від США – ред.)».
2 березня спікер Палати представників Майк Джонсон у програмі Meet The Press сказав, що президент України «повинен прийти до тями і повернутися за стіл із вдячності або хтось інший повинен керувати країною».
Раніше 3 березня президент США Дональд Трамп назвав слова президента України Володимира Зеленського про те, що мирна угода ще «дуже, дуже далеко» «найгіршою заявою», яку міг зробити президент України.
28 лютого Зеленський зустрівся у Білому домі з Трампом. Сторони планували підписати угоду про використання українських корисних копалин, але після суперечки на протокольному заході перед журналістами Зеленський залишив Білий дім достроково, а підписання угоди було скасовано.
Якщо військова допомога США призупинена, чи може Європа підтримати Україну?
«Це момент Європи», – кажуть дипломати в Брюсселі після повідомлень американських ЗМІ про рішення президента США Дональда Трампа від 3 березня тимчасово призупинити військове фінансування України.
Чи виявиться це правдою, ще належить з’ясувати. Окрім риторики, ключове питання полягає в тому, чи має Європа політичну волю повністю компенсувати тривале заморожування витрат США на Україну.
Поки що це питання залишається без відповіді.
НАТО очікує на подальші подробиці від Вашингтона, перш ніж робити будь-які офіційні заяви. Дипломати з альянсу повідомили Радіо Свобода, що слід звернути увагу на те, чи можуть європейські союзники все ще купувати американську зброю і передавати її Україні.
Як зазначив один з дипломатів: «Європі зараз просто не вистачає власних поставок, але якщо вона все ще може отримати американську зброю і боєприпаси, то все може бути добре».
Коли голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн рано-вранці 4 березня звернулася до ЗМІ, щоб представити свої пропозиції щодо збільшення європейських оборонних витрат і військової допомоги Україні, вона уникала будь-яких згадок про рішення США.
Генштаб ЗСУ повідомив про удар по пункту управління армії Росії на Донеччині
Збройні сили України напередодні завдали удару по командному пункту російської армії на окупованій частині Донецької області, повідомив Генеральний штаб 4 березня.
За повідомленням, військові завдали «високоточного удару» по пункту управління 98-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії ЗС РФ в населеному пункті Калініна Донецької області.
«Внаслідок ураження порушено систему управління окупаційних військ, що суттєво ускладнило координацію дій військових частин (підрозділів) повітряно-десантної дивізії», – заявляє командування.
Генштаб додає, що Сили оборони продовжують «позбавляти ворога можливості ефективно діяти на полі бою, методично руйнуючи його командні та логістичні структури».
Російське командування не коментувало повідомлення про удар по командному пункту.
Раніше сьогодні Генштаб підтвердив удар по двох об’єктах нафтової інфраструктури у двох областях Росії.
Українські прикордонники зустріли 13-річну Яну Степаненко на польсько-українському кордоні, передає кореспондент Радіо Свобода.
Дівчинку привітали з поверненням, а головне – з тим, що вона змогла на двох протезах подолати відстань 5 кілометрів на марафоні в Токіо. Tokio Friendship Run – один із шести найпрестижніших світових забігів, що входять до серії World Marathon Majors.
«Емоції дуже чудові. Я вражена! Це було несподівано. Я навіть не знала, що мене так будуть зустрічати. Щиро вдячна», – каже Степаненко.
Вона готувалася до забігу протягом двох місяців і подолала його з метою зібрати 1,5 мільйона гривень на протезування та реабілітацію для 36-річного військового бригади Нацгвардії «Азов» Олександра Жавненка. Військовослужбовець, як і Яна, втратив обидві ноги.
Яна Степаненко бігла на нових куксоприймачах, за несприятливих для людини на протезах природних умов. Вона змушена була зупинятись і поправляти протези, але відстань подолала.
«Мене мотивували люди, які бігли зі мною, і українці, які прийшли підтримати. Головна мотивація і те, що давало мені сили не здатися – це Олександр, якому я збираю на протези», – сказала Яна після марафону.
Водночас участь у марафоні – це ще й нагода нагадати світові про Україну.
Яна Степаненко була поранена 8 квітня 2022 року під час ракетного удару по Краматорському вокзалу. Внаслідок ворожого удару по мирних мешканцях вона втратила нижні кінцівки. Її мама залишилась без однієї ноги.
Торік вона взяла участь у Бостонському марафоні, США, та зібрала на біговий протез для військового Олександра Рясного. На марафоні в Токіо вона зібрала 42% від загальної суми для бійця «Азову».
Яна Степаненко є пацієнткою Центру UNBROKEN у Львові. Оскільки вона росте, їй щороку потрібно змінювати протези для ходьби і бігу.
Зеленський заявив про готовність працювати «під сильним лідерством» Трампа заради миру
Президент України Володимир Зеленський оприлюднив повідомлення у соцмережі X, в якому наголосив, що Україна прагне до миру і готова працювати для цього з президентом США Дональдом Трампом.
«Ніхто з нас не хоче нескінченної війни. Україна готова якнайшвидше сісти за стіл переговорів, щоб наблизити надійний мир. Ніхто не хоче миру більше, ніж українці. Ми з моєю командою готові працювати під сильним лідерством президента Трампа, щоб досягти тривалого миру. Ми готові працювати швидко, щоб закінчити війну, і першими етапами можуть стати звільнення полонених, негайне перемир’я в небі: заборона ракет, далекобійних дронів, бомбардувань енергетичної та іншої цивільної інфраструктури – і негайне перемир’я на морі, якщо Росія зробить те ж саме», – написав Зеленський.
Потім, за його словами, українська сторона прагне «дуже швидко» пройти всі наступні етапи і разом зі США домовитися про «сильну остаточну угоду».
«Ми дійсно цінуємо те, як багато Америка зробила, щоб допомогти Україні зберегти суверенітет і незалежність. І ми пам’ятаємо той переламний момент, коли президент Трамп надав Україні «Джавеліни». Ми вдячні за це. Наша зустріч у Вашингтоні, у Білому домі, в п’ятницю пройшла не так, як передбачалося. Прикро, що так сталося. Настав час зробити все правильно. Ми хотіли б, щоб надалі співпраця та спілкування були конструктивними», – зазначив голова держави.
Щодо угоди про мінерали й безпеку, то Україна, за його словами, готова підписати її «в будь-який час і в будь-якому зручному форматі».
«Ми розглядаємо цю угоду як крок до зміцнення безпеки і надійних безпекових гарантій, і щиро сподіваюся, що вона працюватиме ефективно», – написав президент.
Заява з’явилася після того, як раніше сьогодні з медіа стало відомо про ймовірне призупинення військової підтримки США для України в її боротьбі проти вторгнення російських військ, і через кілька днів після публічної суперечки Трампа з президентом України Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті, яка викликала обурення у європейських союзників, а також перед запланованим виступом Дональда Трампа в Конгресі.
Трамп заявив увечері 3 березня на пресконференції в Білому домі, що угоду про мир в Україні «можна буде укласти дуже швидко», для цього «потрібна згода європейських країн… і від нас (тобто від США – ред.)».
«Якщо хтось не хоче укладання цієї угоди, то, думаю, цієї особи незабаром більше не буде навколо, цю особу більше не будуть слухати, тому що я вірю, що Росія хоче укласти угоду, і я вірю, що, очевидно, народ України хоче цієї угоди, вони вистраждали більше, ніж будь-хто інший», – сказав президент США. Трамп не уточнив, яку саме особу він мав на увазі (цитата за «Голосом Америки»).
Після зриву переговорів із президентом України Володимиром Зеленським 28 лютого американський лідер висловлював сумнів, що голова української держави хоче миру.
2 березня спікер Палати представників Майк Джонсон у програмі Meet The Press сказав, що президент України «повинен прийти до тями і повернутися за стіл із вдячності або хтось інший повинен керувати країною».
Раніше 3 березня президент США Дональд Трамп назвав слова президента України Володимира Зеленського про те, що мирна угода ще «дуже, дуже далеко» «найгіршою заявою», яку міг зробити президент України.
«Це те, про що я говорив, цей хлопець не хоче, щоб був мир, поки він має підтримку Америки, а Європа на зустрічі із Зеленським прямо заявила, що вони не зможуть виконати цю роботу без США», – написав Трамп у мережі Truth Social.
28 лютого Зеленський зустрівся у Білому домі з Трампом. Сторони планували підписати угоду про використання українських корисних копалин, але після суперечки на протокольному заході перед журналістами Зеленський залишив Білий дім достроково, а підписання угоди було скасовано.
Президент України вилетів до Лондона, де зустрівся з прем’єр-міністром країни Кіром Стармером. Після цього там пройшов саміт європейських лідерів, на якому обговорювалася підтримка України. За підсумками саміту Стармер заявив, що Велика Британія разом із Францією, а також, можливо, «ще одним або двома учасниками» працюватиме з Україною над планом припинення вогню, який згодом представлять США.
Громадяни Азербайджану брати Елвін та Ешгін Багірови, яких «Схеми» (Радіо Свобода) влітку викрили у нелегальній торгівлі російськими ліками у їхній мережі аптек «Ел’Фарм» у Києві, після вручення їм підозр виїхали з України. Це сталося напередодні судового засідання, де їм мали обрати запобіжний захід. Про це «Схемам» стало відомо від поінформованих джерел у правоохоронних органах.
Брати Багірови виїхали в Молдову в ніч на 1 березня через пункт пропуску «Могилів-Подільський – Отач» у Вінницькій області. На них як на громадян Азербайджану не поширюються обмеження на виїзд, які діють для чоловіків призовного віку під час воєнного стану в Україні. А суд ще не обрав для них запобіжного заходу.
Прокурори звернулися до Печерського суду Києва з клопотанням про взяття під варту власників мережі аптек «Ел’Фарм» ще наприкінці лютого, після того, як Нацполіція повідомила їм про підозри. Втім, це прохання суд тоді так і не розглянув через відсутність підозрюваних: адвокати братів Багірових стверджували, що їхні підзахисні хворіють.
Наступне засідання, на якому мали обирати запобіжний захід для Багірових, було заплановане на 4 березня. Під час судового засідання, на якому були журналісти «Схем», прокурор Олександр Платов повідомив: «Оперативним співробітникам Національної поліції було доручено виконання ухвали (на привід підозрюваних до зали суду – ред.), однак встановити місце перебування на даний час не було можливим».
За словами Платова, Багірови не з’являлись і на попередні засідання та виклики слідчих на допити, посилаючись на хворобу. У зв’язку з цим суд підтримав клопотання прокуратури і надав дозвіл затримати Багірових. Тепер поліція має оголосити їх у розшук.
Елвіна й Ешгіна Багірових, а також двох провізорів, імена яких поліція не розкриває, підозрюють у «колабораційній діяльності» (ч. 4 ст.111-1 КК України). Максимальне покарання за це – до 5 років увʼязнення з конфіскацією майна.
Запобіжні заходи для двох провізорів суд обиратиме завтра, 5 березня.
У серпні 2024 року журналісти «Схем» опублікували розслідування, в якому розповіли, що київська мережа аптек «Ел’Фарм», попри заборону і під час повномасштабної війни, торгує російськими й західними препаратами, виробленими спеціально для ринку РФ. «Схеми» виявили це, провівши журналістський експеримент і придбавши в «Ел’Фарм» нелегальні препарати.
Так «Схеми» встановили, що російські ліки в київській аптечній мережі продавали обережно – за попереднім замовленням телефоном, а тоді відправляли клієнту «Новою Поштою». Це – наприклад, «Кортексін», який у Підмосковʼї виробляє компанія «Герофарм».
А от препаратами, які західні компанії випускають спеціально для російського ринку, в «Ел’Фарм» торгували відкрито – через сайт прайс-агрегатора Tabletki.ua. Серед них «Атаракс» бельгійської компанії UCB Pharma і «Вобензим» німецької Mucos Pharma. Обидва європейські виробники тоді запевнили «Схеми», що суворо дотримуються вимог українського законодавства і постачають до країни лише препарати у відповідному пакуванні.
Як встановили «Схеми» у своєму розслідуванні, спираючись на дані митної бази, «Атаракс», яким торгували в київській мережі «Ел’Фарм», походив із партії, яку з січня по квітень 2024 року компанія-виробник відправляла з Бельгії до Росії своєму офіційному представникові, «ЮСБ Фарма Логистикс».
«Схеми» також передали упаковку препарату «Вобензим», який журналісти придбали в «Ел’Фарм», до Берліну, в головний офіс компанії-виробника Mucos Pharma, щоб зʼясувати його походження.
У компанії провели дослідження і відповіли, що ці ліки – оригінальні, були вироблені для ринку Росії та не могли потрапити в українську аптеку легально.
У межах журналістського розслідування «Схеми» звернулися й до правоохоронців, щоб з’ясувати, чи відомо їм про продаж нелегальних ліків в аптечній мережі «ЕлʼФарм». Згодом, влітку 2024 року, до власників аптек прийшли з обшуками, під час яких вилучили понад 50 препаратів, виготовлених, зокрема, в Росії.
У поліції тоді повідомили, що припинили «збут лікарських засобів російського виробництва, які потрапили на територію України протиправним шляхом». Та навіть після обшуків і кримінальної справи в «Ел’Фарм» продовжили продавати нелегальні ліки – «Схеми» встановили це, знову замовивши в «Ел’Фарм» заборонений російський препарат «Кортексін» і вчергове отримали його поштою від одного з власників мережі, Елвіна Багірова. Втім, наразі «Ел’Фарм» припинила свою діяльність.
Під час розслідування «Схеми» звʼязалися з братами Багіровими, але відповів лише один із них – Елвін. На запитання про те, чому «ЕлʼФарм», попри заборону, продає в Україні російські ліки, Елвін Багіров заперечив це.
Продавати російські ліки в Україні заборонено з червня 2022 року – за це аптеку можуть позбавити ліцензії, а власників щонайменше оштрафувати на 1700 гривень. А у разі доведення співпраці з російськими компаніями – навіть увʼязнити на термін до 12 років за пособництво агресору. Також під забороною продаж західних препаратів, вироблених для ринків інших країн, зокрема й Росії – за це аптеці теж загрожує позбавлення ліцензії, а її власникам – штраф.
Після невдачі української дипломатії: Китай шукає нових можливостей у Європі та на Тайвані
Тиждень невтішної дипломатії щодо того, як покласти край війні РФ проти України, поглибив розбіжності між Сполученими Штатами та іншими західними державами, а також поставив нові питання щодо майбутньої американської допомоги Україні. Китай шукає, як це можна використати.
Голова МВА повідомляє про пораненого через російський удар по Козачій Лопані
Російська армія обстріляла селище Козача Лопань на Харківщині, повідомив голова Дергачівської міської військової адміністрації Вячеслав Задоренко.
За його даними, армія РФ скинула три авіабомби на житловий сектор селища.
«Унаслідок обстрілів поранено 41-річного місцевого мешканця. Наразі медики швидкої надають йому необхідну допомогу», – повідомив Задоренко.
Також, додав голова МВА, атака зруйнувала три і пошкодила не менше десяти приватних будинків та господарчих споруд.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Британія хоче прискорити військові закупівлі на тлі війни в Україні
Уряд Великої Британії пообіцяв скоротити бюрократичну тяганину для прискорення закупівель військової техніки.
Лондон обіцяє переглянути правила укладання оборонних контрактів «для стимулювання швидшого постачання» обладнання і врахувати уроки, винесені з «швидких закупівель Британією зброї для України» під час російської агресії.
«Занадто довго політики всіх мастей ухилялися від схвалення рішень, необхідних для запуску британської промислової бази», – заявила міністр фінансів Рейчел Рівз.
Минулого тижня прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер пообіцяв збільшити витрати на оборону до 2,5% ВВП країни з 2027 року.
2 березня у Лондоні відбувся саміт, присвячений Україні. За даними Офісу президента, у ньому взяли участь 18 глав держав і урядів та керівники міжнародних інституцій. Лідери обговорили продовження фінансової підтримки української оборонної промисловості, а також гарантії безпеки.
Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер повідомив, що Велика Британія разом із Францією і Україною домовились підготувати план «припинення бойових дій», який потім презентують США.
Саміт відбувся на тлі напруженості після того, як 28 лютого під час перебування в Білому домі президент України Володимир Зеленський мав емоційну дискусію із президентом США Дональдом Трампом і віцепрезидентом Джей Ді Венсом щодо війни РФ проти України.
Starlink: як система інтегрувалася в життя українців (відео)
Після невдалої зустрічі Володимира Зеленського та Дональда Трампа у ЗМІ знову звучать погрози про відключення для України системи супутникового зв'язку Starlink. Вона стала надзвичайно важливою системою комунікації для українських військових. Дозволяє перебувати на зв'язку практично в будь-яких умовах. Але Starlink став дуже важливою частиною інфраструктури для повсякденного життя українців. Особливо віддалених від обласних районних центрів. За допомогою Starlink місцеві можуть викликати швидку, пожежну або навіть проводити навчання у школах. Як Starlink інтегрувалася в життя – дивіться.
Генштаб: на фронті від початку доби було 59 зіткнень
На фронті від початку доби відбулося 59 бойових зіткнень, повідомив Генштаб Збройних сил України станом на 16:00 4 березня.
«Агресор надалі не відмовляється від своїх планів щодо окупації території України, створює тиск на позиції наших підрозділів. Сили оборони України вживають заходів щодо зриву дій противника, завдають втрат у живій силі та техніці», – йдеться в повідомленні.
Зокрема, за повідомленням, у Курській області РФ українські військові відбили 14 атак російських сил, на Покровському напрямку – 12, на Лиманському – дев’ять. Крім того, бойові дії відбувалися на Харківському напрямку в районі Вовчанська, на Куп’янському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
Напередодні речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов повідомив, що російські військові на Покровському напрямку продовжують здійснювати спроби підійти до траси на Дніпро, взяти її під вогневий, а потім і під фізичний контроль. За його словами, якщо наступ російської армії відбуватиметься так і надалі, як зараз, то, скоріше за все, їй не вдасться взяти цю трасу.
Трамп вперше після переобрання президентом США виступить у Конгресі
Президент США Дональд Трамп виступить на спільному засіданні Конгресу вперше з моменту вступу на посаду менше ніж 50 днів тому, щоб, як очікується, наполягати на продовженні своєї внутрішньої і зовнішньої політики, зокрема щодо України.
Трамп виступить із промовою о 21:00 за місцевим часом у будівлі Капітолію (це буде четверта ранку 5 березня за Києвом).
У дописі на Truth Social від 3 березня Трамп заявив, що його промова «буде великою».
Він не надав подробиць, але звернення відбудеться через декілька годин після того, як стало відомо про ймовірне призупинення військової підтримки США для України в її боротьбі проти вторгнення російських військ, і через кілька днів після публічної суперечки Трампа з президентом України Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті, яка викликала обурення у європейських союзників.
Протягом перших шести тижнів свого другого терміну президентства Трамп оголосив про кардинальні зміни внутрішньої і зовнішньої політики, часто використовуючи укази в обхід Конгресу, коли намагався виконати свої передвиборні обіцянки.
Президент-республіканець звільнив тисячі федеральних службовців, запровадив мита на товари з Китаю, Мексики й Канади, депортував сотні нелегальних мігрантів, створив криптовалютний резерв США і відновив дипломатичні відносини з Росією.
Трамп зробив припинення війни РФ в Україні пріоритетом і змінив трирічну політику США, звернувшись безпосередньо до російського лідера Володимира Путіна, якого попередник Трампа, Джо Байден політично ізолював з початку широкомасштабної війни в лютому 2022 року.
Київ і європейські союзники побоюються, що Трамп готовий нав’язати Україні поганий мир, щоб досягти своєї мети швидкого припинення війни.
Перше звернення Трампа до Конгресу в 2017 році під час його першого терміну перебування на посаді тривало близько години. Воно було зосереджене на багатьох тих самих питаннях, про які він говорив після повернення до влади: зупинка нелегальної імміграції, підвищення тарифів для захисту вітчизняної промисловості і спонукання членів НАТО витрачати більше на оборону.
Без ракет до Patriot та Starlink? Загрози ймовірного призупинення військової допомоги США
Адміністрація президента США Дональда Трампа розпорядилася призупинити всю військову допомогу Україні, повідомили у ніч проти 4 березня американські видання Bloomberg і CNN.
За даними джерела з Пентагону, йдеться про постачання всієї військової техніки, яка не перебуває в Україні, включно з тією, яка в дорозі – «доки Трамп не вирішить, що лідери країни демонструють сумлінну відданість миру». Водночас Bloomberg поки не знає, про яку саме допомогу йдеться і про яку кількість.
За даними The Wall Street Journal, Трамп вирішив так вчинити після заяви президента України Володимира Зеленського про те, що війна може тривати ще дуже довго.
Вдень 4 березня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск підтвердив призупинення військової допомоги від США, спираючись на звіти з українсько-польського кордону.
За оцінками військових та оглядачів, найкритичнішими статтями американської допомоги Україні є ракети до ЗРК Patriot, Starlink та розвіддані.
На цьому тлі президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн представила п'ятиступеневий план переозброєння Євросоюзу та підтримки України на 800 мільярдів євро.
У Кремлі ймовірне призупинення американської військової допомоги Україні привітали.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Вибори позаду – невизначеність попереду: чого очікувати українським біженцям у Німеччині?
Результати виборів у ФРН, які відбулися 23 лютого 2025 року, можуть суттєво змінити ситуацію українських біженців, адже саме питання міграції та соціальної допомоги стало однією з головних тем виборчої кампанії. Перемогу здобув консервативний блок Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС), друге місце посіла ультраправа «Альтернатива для Німеччини» (АдН), а історично низький результат соціал-демократів (СДПН) зробив формування майбутньої коаліції складним.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» дослідив, чи зміниться статус українців, які рятувалися від війни, чи отримуватимуть вони фінансову допомогу надалі та які перспективи їхнього подальшого перебування у Німеччині.
На Херсонщині через сьогоднішні атаки РФ постраждали четверо людей – ОВА
На Херсонщині через російські атаки постраждали четверо людей, повідомила в телеграмі обласна військова адміністрація.
За даними ОВА, вранці російська війська атакували з дрона цивільну автівку у Дніпровському районі Херсона. Через скидання вибухівки на автівку постраждали 67-річний чоловік та двоє 38-річних херсонці. Медики надають їм необхідну допомогу.
Також місцева влада повідомляє, що через російську атаку Антонівки вибухової травми зазнала 71-річна жінка. Вона перебуває під наглядом лікарів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Туск: повідомлення з українського кордону підтверджують призупинення допомоги США
Повідомлення, що надходять з кордону з Україною, підтверджують інформацію про призупинення військової допомоги США Україні, заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск 4 березня.
«Повідомлення, які надходять з кордону, з хабу в Ясьонці (аеропорт у Жешуві – РС) підтверджують заяви американської сторони», – сказав Туск перед засіданням уряду.
Тим часом, голова Міністерства закордонних справ Польщі Павел Вронський заявив, що рішення щодо призупинення допомоги у США ухвалили «без передачі будь-якої інформації або консультацій із союзниками по НАТО або групою «Рамштайн», яка підтримує Україну, що воює».
Раніше деякі медіа повідомили, що президент США Дональд Трамп призупинив всю військову допомогу Україні після суперечки з президентом України Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті минулого тижня. Офіційно про це Білий дім не повідомляв.
«Ми призупиняємо та переглядаємо нашу допомогу, щоб переконатися, що вона сприяє вирішенню проблеми», – сказав представник Білого дому на умовах анонімності, згідно з повідомленнями ЗМІ 3 березня.
Згідно з повідомленнями Bloomberg і Fox News, пауза триватиме доти, поки Трамп не вирішить, що лідери країни демонструють добросовісну відданість миру.
Як пише Bloomberg, наказ поширюється на всю військову техніку США, яка наразі не перебуває в Україні, включаючи зброю, що перебуває транзитом на літаках і кораблях або очікує в транзитних зонах у Польщі.
У Кремлі привітали ймовірне призупинення американської військової допомоги Україні.
Зеленський повідомив про «хорошу розмову» з ймовірним майбутнім канцлером Німеччини Мерцом
Президент України Володимир Зеленський повідомив про «хорошу розмову» з Фрідріхом Мерцом, ймовірним майбутнім канцлером Німеччини від консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС).
«Вдячний за підтримку. Ми в Україні дуже цінуємо зусилля Німеччини для відновлення європейської безпеки та захисту життя в Україні. Пам’ятаємо, що саме Німеччина є лідером у постачанні систем ППО в Україну та відіграє одну з провідних ролей у забезпеченні фінансової стійкості нашої держави» , – написав він у соцмережі Х.
За його словами, з Мерцом скоординували позиції, домовилися щодо подальшої співпраці та контактів.
Ця розмова відбулася на тлі паузи у відносинах між США і Україною та повідомлень про призупинення Вашингтоном військової допомоги Києву.
Раніше Німеччина була на другому місці за обсягом допомоги Україні після США.