Ошукали «інвесторів» на $275 млн: завдяки витоку даних журналісти викрили дві мережі криптошахраїв
Дві міжнародні мережі кол-центрів під виглядом інвестицій у криптовалюту упродовж 2021-2025 років виманили у 33 тисяч людей по всьому світу понад 275 мільйонів доларів. Працювали кібершахраї, зокрема, і з України, де орендували приміщення у сім’ї народного депутата Антона Яценка. Це у межах спільного розслідування під назвою «Імперія шахрайства» викрили журналісти міжнародної організації Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP), шведського суспільного мовника (SVT) та 30 інших медіа, в тому числі й Української служби Радіо Свобода.
Розслідування ґрунтується на витоку даних обсягом 1,9 терабайта. Це – таблиці витрат, записи телефонних дзвінків із постраждалими і детальна інформація про суми внесків кожного ошуканого «клієнта». Ці матеріали шведське телебачення отримало від викривача, який пояснив свою мотивацію тим, що хоче «покласти край безкарності шахраїв», але сам побажав залишитися анонімним.
Журналісти консорціуму спільно дослідили ці дві мережі кол-центрів. Вдалось зʼясувати, що одна з них, A.K. Group, має щонайменше три офіси в Тбілісі, столиці Грузії, та з 2022 року отримала понад 35 мільйонів доларів від близько 6 тисяч людей.
Інша кібермережа – це група афілійованих компаній та офісів в Україні, Болгарії та на Кіпрі, які, схоже, працюють під керівництвом управлінської команди в Ізраїлі. Наразі журналістам не вдалося встановити кінцевих власників і офіційну назву бізнесу, але розслідувачі з’ясували, що з 2021-го по 2024 рік ці криптоброкери могли ошукати 26 тисяч людей на 240 мільйонів доларів.
Далі читайте тут
6 березня 2025 року лідери ЄС зберуться на спецсаміт, який буде присвячений обговоренню продовження підтримки України та європейської оборони. Серед іншого, лідери ЄС обговорять європейський внесок у гарантії безпеки, необхідні для забезпечення тривалого миру в Україні. Він стане продовженням діалогу між країнами Європи після охолодження стосунків із новою адміністрацією США та пошуку альтернативного фінансування для допомоги Україні та підвищення обороноздатності Європи.
Одним із таких кроків може стати створення Фонду переозброєння, що запропонував віцепрезидент Центру аналізу європейської політики, колишній редактор The Economist Едвард Лукас, з яким поспілкувалися журналісти Радіо Свобода.
Розмова із Едвардом Лукасом відбулася у Лондоні 2 березня, коли до британської столиці із візитом прибув український президент Володимир Зеленський.
Читайте тут
ISW: припинення обміну розвідданими дозволить Росії посилити дронові та ракетні удари по Україні
Призупинення обміну розвідувальною інформацією між США та Україною зашкодить здатності України захистити себе від постійних російських атак на військові та цивільні обʼєкти, йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Це також дозволить російським військам посилити свої безпілотні та ракетні удари по українському тилу, що вплине на мільйони українських цивільних осіб.
«Призупинення американської розвідки щодо російських ударів по українському тилу разом з призупиненням США поставок ракет ППО Patriot, які Україна використовує для захисту від російських балістичних ракет, матиме серйозний вплив на безпеку українських тилових територій», – вказано у звіті.
Аналітики зазначають, що українські удари по російських складах ракет і боєприпасів раніше послабили тиск на українські сили по всій лінії фронту, не давши російським військам використати свою артилерійську перевагу для досягнення успіху. Удари по військових обʼєктах в Росії також відсунули операції російської авіації далі від України, перешкоджаючи Росії завдавати ударів авіабомбами.
Зазначається, що нездатність завдавати ударів на території Росії і окупованої України з використанням ATACMS and HIMARS, ймовірно, розширить можливості Росії ефективно використовувати керовані авіабомби як на прифронтових територіях, так і в тилу.
В ISW додали, що представники Кремля заявили про намір скористатися призупиненням військової допомоги та обміну розвідувальною інформацією з боку США для отримання додаткових переваг на полі бою. Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв заявив 5 березня, що поставки американської зброї в Україну «швидше за все, відновляться», але «головним завданням» Росії залишається «нанесення максимальної шкоди» Україні «на місцях».
Будь-яка пауза в обміні розвідданими між США та Україною має бути «негайно припинена», йдеться в заяві члена Комітету з питань розвідки Палати представників Конгресу США, конгресмена Джима Хаймса, яка розміщена на сторінці комітету у мережі Х.
«Пауза в наданні матеріальної допомоги Україні проти путінської агресії є недобросовісною сама по собі, але думка про те, що ми тепер будемо утримувати життєво важливу розвідувальну інформацію від українців, які воюють і гинуть, є непростимою. Будь-яка пауза в обміні розвідданими має бути негайно припинена», – вказано в заяві.
Конгресмен наголосив, що ця розвідувальна інформація рятувала життя українців.
«Як член Комітету з питань розвідки, я спостерігав, наскільки важливими були наші відносини з українськими партнерами у сфері розвідки для утримання оборони проти невпинного і жорстокого наступу Росії. Це врятувало життя як українських військовослужбовців, так і цивільних осіб», – йдеться у повідомленні.
У Сумах після удару «Шахеда» палає склад – в. о. мера
У Сумах унаслідок влучання російського безпілотника типу «Шахед» уночі 6 березня загорілося складське приміщення, повідомив виконувач обов’язків міського голови Артем Кобзар.
«Співробітники ДСНС гасять пожежу. На місці також поліція, швидка, інформації на цей час про загиблих чи поранених немає. Перебувайте в безпечних місцях», – сказав чиновник.
До 29 зросло число поранених унаслідок удару РФ по Кривому Рогу – влада
У Кривому Розі далі зростає число поранених унаслідок удару РФ, повідомив уночі 6 березня голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
«28 поранених у Кривому Розі станом на цю хвилину. Серед них – одна дитина. Їм надають усю необхідну меддопомогу», – вказав очільник області о 0:38.
Раніше надійшли повідомлення, що двоє людей загинули.
Додаткову інформацію повідомив о 1:09 криворізький політик Олександр Вілкул.
«На зараз двоє загиблих, 29 поранених, з них 20 важкі – лікарі борються за їхнє життя. Аварійно-рятувальна операція триває», – написав він у телеграмі.
Кривий Ріг зазнав удару балістичними ракетами близько 22:00. Одразу стало відомо, що була пошкоджена цивільна інфраструктура, згодом стала надходити інформація про жертви.
Мир «не може означати капітуляцію» – Зеленський після звернення Макрона
Президент України Володимир Зеленський уночі 6 березня подякував французькому колезі Емманюелю Макрону «за його чітке бачення та наші спільні зусилля для досягнення миру».
«Мир має бути справжнім, а не просто словом: він не може означати капітуляцію чи розпад України. Він має бути справедливим, надійним і тривалим, а цього можна досягти лише за умови міцних і довгострокових гарантій безпеки для України, Європи і всього світу. Ми глибоко цінуємо лідерство й зусилля кожного, хто підтримує Україну та зміцнює обороноздатність Європи. З нетерпінням чекаємо на спільну роботу над кроками до миру найближчими днями», – написав Зеленський у мережі Х.
Увечері 5 березня президент Франції Емманюель Макрон оголосив у зверненні до нації напередодні саміту лідерів ЄС, що планує зібрати в Парижі начальників генеральних штабів країн, які розглядають створення миротворчої місії для України.
У Кривому Розі зросло число жертв російського ракетного удару – ОВА
Щонайменше двоє людей загинули внаслідок російського ракетного удару, завданого ввечері 5 березня по Кривому Рогу, повідомив голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
«Кількість постраждалих у Кривому Розі постійно збільшується. На зараз їх уже 14. Половина у тяжкому стані, решта – середньої тяжкості», – написав чиновник о 23:55.
Кривий Ріг зазнав удару балістичними ракетами близько 22:00. Одразу стало відомо, що була пошкоджена цивільна інфраструктура, згодом стала надходити інформація про жертви.
«Росія стала загрозою для Європи» – Макрон
Після повномасштабного вторгнення в Україну Росія стала загрозою як для Франції, так і для всієї Європи, заявив увечері 5 березня в телевізійному зверненні французький президент Емманюель Макрон.
«Росія одночасно продовжує переозброюватися, витрачаючи на це понад 40% свого бюджету. До 2030 року вона планує ще більше збільшити свою армію, мати додатково 300 000 солдатів, 3 000 танків, 300 винищувачів. Хто ж може повірити, в цьому контексті, що сьогоднішня Росія зупиниться на Україні? Росія стала, на даний момент, на наступні роки загрозою для Франції та Європи», – наголосив Макрон.
У Кривому Розі після прильоту балістики є загиблий і тяжкі поранені – влада
Унаслідок здійсненої після 22:00 російської атаки балістичними ракетами в Кривому Розі є загиблі і поранені, повідомили представники місцевої влади.
«Пряме влучання в об’єкт цивільної інфраструктури. Пожежа. Перші поранені вже у лікарні в операційній, тяжкі. Під завалами можуть бути люди. Можливі повторні виходи. Бережіть себе», – повідомив о 22:33 місцевий політик Олександр Вілкул.
Згодом голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак указав, що внаслідок удару є щонайменше один загиблий, 53-річний чоловік.
«Постраждалих троє. Всі ушпиталені. Двоє – «важкі». Одна жінка в стані середньої тяжкості», – додав він.
Раніше Лисак інформував, що в тяжкому стані перебувають 43-річний чоловік та 49-річна жінка.
Генштаб ЗСУ: «найгарячіша» ситуація протягом дня – на Курському та Торецькому напрямках
Протягом дня на лінії фронту відбулося 96 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил у вечірньому зведенні 5 березня.
«Найгарячішою на цей час є ситуація на Курському та Торецькому напрямках», – повідомляє командування.
Триває одне зіткнення з двох на Харківському напрямку. Російська армія тричі намагалася просунутися до українських позицій на Куп’янському напрямку неподалік населених пунктів Голубівка та Загризове.
Російська армія 10 разів атакувала на Лиманському напрямку, ще три бої тривають. ЗСУ також відбили вісім російських атак із дев’яти на Краматорському напрямку.
Читайте також: Чи можливо війну завершити швидко? Пояснюємо
«На Торецькому напрямку ворог провів 19 наступальних дій на позиції наших військ у районах Торецька, Дачного та Диліївки, дотепер триває одне боєзіткнення. Від початку доби ворог 16 разів намагався вклинитися в нашу оборону на Покровському напрямку в районах Єлизаветівки, Променя, Піщаного, Котлиного, Богданівки, Котлярівки та Андріївки, наразі триває два боєзіткнення», – йдеться в зведенні.
Сили оборони відбили шість російських нападів на Новопавлівському напрямку в районах Костянтинополя та Бурлацького, одне боєзіткнення ще триває.
У районі Курської операції, за даними штабу, протягом дня відбулося 27 боєзіткнень.
Штаб також повідомляє про боєзіткнення на Гуляйпільському та Оріхівському напрямках. На Сіверському та Придніпровському напрямках активних дій протягом дня не фіксували.
Раніше Генштаб повідомив, що російські війська намагаються прорвати оборонні рубежі українського війська у напрямку Вовчанська на Харківщині.
Макрон збере в Парижі начальників генштабів країн, готових надіслати контингент в Україну
Президент Франції Еммануель Макрон планує зібрати в Парижі начальників генеральних штабів країн, які розглядають створення миротворчої місії для України. Про це він повідомив 6 березня у зверненні до нації напередодні саміту лідерів ЄС, на якому мають обговорити питання миротворців.
«Сьогодні ми більше не можемо вірити Росії на слово. Україна має право на мир і безпеку для себе, і це в наших інтересах, і це в інтересах безпеки європейського континенту», – заявив Макрон.
За його словами, Франція працює в цьому напрямку разом із Великою Британією, Німеччиною та кількома іншими європейськими країнами. Саме тому, зазначає президент, він збирав лідерів цих країн у Парижі останніми тижнями, щоб «зміцнити зобов’язання, необхідні для України».
Макрон висловив думку, що, аби уникнути повторної окупації України, необхідна підтримка української армії в довгостроковій перспективі.
«Це також може означати розгортання європейських сил. Вони не йшли б воювати сьогодні. Вони не йшли б на лінію фронту. Але вони були б там натомість після підписання миру, щоб гарантувати його повне дотримання. Наступного тижня ми зберемо в Парижі начальників генеральних штабів країн, які хочуть взяти на себе відповідальність у цьому плані», – сказав він.
Міністр фінансів Франції Ерік Ломбард повідомив, що Велика Британія, Німеччина, Франція й інші країни Європи готові відправити війська в Україну для забезпечення можливого перемир’я.
За словами президента України Володимира Зеленського, у разі, якщо Україну не приймуть до НАТО, у країні мають бути розміщені миротворці з країн альянсу.
Президент США Дональд Трамп 24 лютого заявив, що російський лідер Володимир Путін готовий погодитися на європейських миротворців в Україні. «Я спеціально поставив йому це питання. У нього з цим немає проблем», – сказав Трамп, відповідаючи на запитання журналіста про позицію Путіна з цього приводу.
Росія неодноразово заявляла, що виступає проти розміщення військ НАТО в Україні. Голова російського МЗС Сергій Лавров 18 лютого заявив, що ідея розгортання в Україні військ із країн НАТО, зокрема і «під чужим прапором», є неприйнятною для Росії. Раніше в МЗС Росії заявили, що такий крок розглядатимуть як ескалацію.
У Києві у Михайлівському соборі та на майдані Незалежності відбулось прощання з українським воїном Василем Ратушним, старшим братом відомого київського активіста Романа Ратушного. Попрощатися з ним прийшли побратими, рідні та друзі. Василь загинув через влучання російського дрона у лютому цього року. Василю Ратушному було 28 років.
«Він закрив собою двох хлопців, вони вижили»: прощання із загиблим захисником України Василем Ратушним
Сибіга очікує «нових потужних кроків ЄС із підтримки України» від завтрашнього саміту
Зустріч Європейської ради в четвер стане «історичним моментом» для стратегічної оборони та глобальної ролі Європи, вважає міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
«Ми очікуємо нових потужних кроків ЄС на підтримку України, які зміцнять наших воїнів, підвищать нашу обороноздатність і розширять нашу оборонну промисловість», – заявив він.
На думку голови МЗС, такі кроки разом із посиленням тиску на Росію можуть зміцнити позицію України, наблизити справедливий мир і посилити трансатлантичну безпеку.
Сибіга додав, що мир є пріоритетом України номер один:
«Україна більше за всіх у світі прагне справедливого і тривалого миру. Ми продовжуємо працювати з усіма нашими партнерами для досягнення цієї мети. Залучення Америки є критично важливим і вирішальним для успіху мирних зусиль».
Саміт скликаний на тлі зміни політики США щодо війни Росії проти України. Адміністрація Дональда Трампа домагається якнайшвидшого завершення війни, вимагаючи поступок від обох сторін – України і Росії.
У ЄС заявляють про прихильність до своєї позиції, яка передбачає необхідність підтримувати Україну «стільки, скільки це потрібно», і про те, що Київ не слід підштовхувати до невигідних для нього угод.
Пауза в американській допомозі Україні: головні цифри
Україна отримала понад 287 мільярдів доларів США допомоги з січня 2022 року, коли Сполучені Штати та європейські союзники поспішили доставити перше обладнання, щоб запобігти вторгненню російської армії, яка була готова завдати удару вздовж кордонів України.
За даними Кільського інституту світової економіки, лише близько половини – 69 мільярдів доларів – зі 139 мільярдів доларів – військової допомоги надійшло від США, які є найбільшим постачальником. Ця допомога зараз заморожена після суперечки минулого тижня між президентом України Володимиром Зеленським та президентом США Дональдом Трампом у Білому домі.
Це не перший випадок, коли американська військова допомога Україні стає на паузу. Поставки американського обладнання припинилися на початку 2024 року, коли Конгрес обговорював пакет видатків, який врешті-решт був ухвалений у квітні минулого року.
Більше – тут
ЗМІ: Зеленський відвідає саміт Євросоюзу особисто
Президент України Володимир Зеленський відвідає саміт Європейського союзу – про це 5 березня повідомили медіа з посиланням на посадовців ЄС.
«Президент Зеленський візьме участь у саміті особисто», – цитують представника блоку, зокрема, агентство AFP.
«Європейська правда» додає, що український президент, зокрема, поспілкується з лідерами держав Євросоюзу під час робочого ланчу.
Наприкінці лютого президент Європейської ради Антоніу Кошта запросив президента України Володимира Зеленського на спеціальний саміт ЄС щодо питань безпеки України і Євросоюзу, запланований на 6 березня.
Саміт скликаний на тлі зміни політики США щодо війни Росії проти України. Адміністрація Дональда Трампа домагається якнайшвидшого завершення війни, вимагаючи поступок від обох сторін – України і Росії.
У ЄС заявляють про прихильність до своєї позиції, яка передбачає необхідність підтримувати Україну «стільки, скільки це потрібно», і про те, що Київ не слід підштовхувати до невигідних для нього угод.
Чехія планує до 2030 року збільшити витрати на оборону до 3% ВВП – прем’єр
Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала 5 березня заявив, що уряд країни вирішив поступово підвищити витрати на оборону до 3% валового внутрішнього продукту до 2030 року з приблизно 2%, які є зараз.
Як заявив Фіала, витрати на оборону повинні зростати на 0,2% ВВП щороку, починаючи з 2026 року, коли вони мають досягти 2,2%.
Прем’єр Чехії наголосив, що такий крок відповідає новим геополітичним реаліям.
«Це важливо з точки зору безпеки», – заявив Фіала.
Президент США Дональд Трамп неодноразово закликав членів НАТО витрачати більше на оборону, скаржачись, що європейські країни недостатньо платять за власну оборону, і часто ставив під сумнів довгострокову життєздатність НАТО.
Наприкінці лютого прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про збільшення витрат на оборону, за його словами, найбільше з моменту закінчення Холодної війни. Він зазначив, що в планах уряду – витрачати 2,5% ВВП на оборону з квітня 2027 року, а згодом, під час каденції наступного парламенту – 3% ВВП.
Перемир’я під «чесне слово»: що (не) пропонують Україні в обмін на мир?
- Мир чи перемир’я: чи настане і, якщо так, на яких умовах?
- Що запропонують Україні?
- Як виглядатиме це перемир’я?
- І хто гарантуватиме Україні безпеку?
- Що запропонує президент США Дональд Трамп?
- І чи пристане на це президент України Володимир Зеленський?
Лідери Франції та Британії навіть готові поїхати до США разом із Зеленським, пише Daily Mail. За даними видання, вони мають намір презентувати Трампу план врегулювання війни в Україні. Втім, у президента Франції Емманюеля Макрона не підтверджують такої поїздки.
Тим часом США зупинили обмін розвідданими з Україною, підтвердив директор ЦРУ.
Відновлення військової допомоги можливе, якщо будуть успіхи у переговорах, повідомив радник Трампа із нацбезпеки Волц. Він же каже, що Україна та США вже обговорюють дату, місце та склад учасників для мирних перемовин.
Про це детальніше дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
США не просили Євросоюз теж призупинити допомогу Україні – дипломат ЄC
Сполучені Штати, після призупинення військової допомоги для України з метою початку мирного процесу, не посилали сигналів до Євросоюзу з проханням долучитися такої політики щодо Києва. Про це Радіо Свобода повідомив дипломат у колах ЄС, не уповноважений давати офіційні коментарі ЗМІ.
«Те, що вони просять нас зробити зараз, це погодитися, що може бути припинення вогню або перемир’я, бо це пріоритет президента Трампа», – пояснив дипломат. За його словами, у ЄС із цим погодилися. Водночас європейські лідери наполягатимуть на тому, що просто припинення вогню без стійких гарантій безпеки не спрацює, повідомив дипломат.
6 березня лідери ЄС проведуть «терміновий саміт у терміновій ситуації», щоб обговорити продовження підтримки України та європейської оборони. Серед іншого, лідери ЄС обговорять європейський внесок у гарантії безпеки, необхідні для забезпечення тривалого миру в Україні.
У чернетці підсумкової декларації, з якою ознайомилося Радіо Свобода, згадується миротворча місія й необхідність надати надійні гарантії безпеки Україні, хоч і без конкретики. На думку співрозмовника Радіо Свобода, це допоможе президенту Франції і премʼєру Британії під час розмов із Дональдом Трампом продемонструвати політичну підтримку від усього Євросоюзу, а не лише обмеженої групи держав.
«Ми таким чином кажемо йому, що ви можете бути впевнені, що європейці будуть там. Ми просимо у вас надати «гарантію гарантії», бути присутніми якимось чином», – пояснив дипломат стратегію ЄС. А плани на суттєво більші видатки на оборону, зокрема і 800 мільярдів євро, про які напередодні оголосила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, мають стати підтвердженням, що ЄС спроможний надати такі гарантії.
За словами ще кількох дипломатів, які не мають повноважень давати офіційні коментарі, навіть якщо Угорщина не захоче узгоджувати підсумкову декларацію саміту з такими висновками, її можуть ухвалити не 27, а 26 країн-членів ЄС. «26 це доволі багато, а один – доволі одиноко», – підсумував ситуацію інший дипломат, наполягаючи, що утримання Угорщини під час голосування не стане сигналом про брак єдності в ЄС.
Президент Франції Емманюель Макрон запросив на розмову до Парижа премʼєра Угорщини Віктора Орбана ввечері напередодні саміту, тому в Брюсселі ще є надії на ухвалення декларації за згоди усіх 27 країн-членів.
Крім того, 5 березня о 21:00 за київським часом президент Франції виступить зі зверненням до співвітчизників: «у цей час великої невизначеності, коли світ стикається з найбільшими викликами».
Міненерго: Австралія надає 6 мільйонів євро Фонду підтримки енергетики України
Австралія внесла додаткові 6 мільйонів євро до Фонду підтримки енергетики України, повідомляє Міністерство енергетики 5 березня.
За повідомленням, кошти підуть на ключові нагальні потреби українського енергосектору.
Міністр Герман Галущенко подякував Австралії за підтримку «у ці складні часи»:
«Ми продовжуємо відновлювати і відбудовувати пошкоджене ворогом обладнання і, завдяки допомозі партнерів, повертаємо світло і тепло в домівки мільйонів українських родин».
За оцінкою Міненерго, загальний внесок Австралії до Фонду склав близько 18 мільйонів євро.
Відомство додає, що анонсовані внески партнерів України до Фонду становлять понад 1 мільярд євро.
Зокрема, 31 грудня Італія оголосила про виділення 13 мільйонів євро в рамках Фонду підтримки енергетики України.
За даними Міненерго, Росія за три роки повномасштабного вторгнення завдала понад 30 масованих комплексних ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури України, загальні збитки від яких складають мільярди доларів.