Після атаки дрона РФ зупинила постачання нафти до Угорщини
Постачання російської нафти до Угорщини трубопроводом «Дружба» тимчасово припинилося після атаки українського безпілотника на вимірювальну станцію, повідомляє угорське видання Hiradoіз посиланням на заяву міністра закордонних справ країни Петера Сійярто.
За словами очільника зовнішньополітичного відомства, він дізнався про інцидент від російської сторони. Угорський міністр обговорив ситуацію із віцепрем’єром Росії Олександром Новаком.
Атака сталася в ніч на 11 березня, коли українські безпілотники також атакували Москву та інші російські міста. На станції тривають ремонтні роботи, і постачання може відновитися до вечора цього ж дня.
Міністр назвав удари по об’єктах енергетики, пов’язаних із Угорщиною, неприйнятними та наголосив, що енергопостачання країни є питанням її суверенітету. Він закликав Київ не атакувати інфраструктуру, яка веде до Угорщини, наголосивши, що Будапешт не несе відповідальності за війну.
Генштаб ЗСУ повідомив про різке зростання числа боїв на фронті – понад 200 від початку доби
Від початку доби 11 березня на фронті відбулося 202 бойові зіткнення, повідомив Генеральний штаб ЗСУ станом на 16:00. Упродовж попередніх тижнів навіть у зведеннях за добу в цілому фігурували значно менші числа.
«Сьогодні від вогню ворожої артилерії та мінометів постраждали громади населених пунктів Рудак та Дмитрівка Сумської області», – відзначають українські військові.
«На Курському напрямку з початку доби відбулося 23 боєзіткнення, 14 з яких тривають дотепер. Крім того, ворог завдав трьох авіаційних ударів, скинувши три КАБ, та здійснив 167 артилерійських обстрілів, зокрема дев’ять – із реактивних систем залпового вогню», – ідеться в денному зведенні.
Ще більшою активізація сил РФ була на кількох інших напрямках, зокрема, Покровському та Куп’янському.
«На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 58 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Водяне Друге, Новотроїцьке, Промінь, Лисівка, Новоукраїнка, Зелене, Звірове, Леонтовичі, Сергіївка, Удачне, Новоолександрівка, Надіївка, Преображенка, Богданівка, Катеринівка, Олексіївка, Шевченко та Андріївка. Сили оборони стримують натиск та відбили 47 атак противника, 11 боєзіткнень тривають дотепер. Авіаційних ударів зазнала Нова Полтавка.
На Куп’янському напрямку російські окупанти 40 разів атакували позиції Сил оборони в районах Нової Кругляківки, Петропавлівки та Загризового, на даний час триває п’ять боєзіткнень», – інформує Генштаб ЗСУ.
За цими даними, бої також тривали на Харківському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
У Латвії затримали естонського фотографа Маттіаса Рікки та українця, ім’я якого не називається, за підозрою у шпигунстві на користь Росії, повідомляють видання Delfiта LETA.
Голова відділу зв’язків із громадськістю міністерства закордонних справ Естонії Міхкел Тамм підтвердив, що відомство поінформовано про те, що сталося. Про це сказала і речниця естонської поліції безпеки Марта Туул.
Про затримання Маттіаса Рікки, який захоплюється зйомкою поїздів, написав один із користувачів сайту Baltic trains picture gallery. Сам Рікка публікував фотографії на цьому ресурсі. «Наш друг Маттіас Рікка з 24 лютого перебуває у ризькій в’язниці за підозрою у шпигунстві... Ми всі знаємо, що це нісенітниця, і він став жертвою параної латвійських силових структур», – твердить автор повідомлення.
У службі державної безпеки Латвії підтвердили LETA, що громадян Естонії та України було затримано в третю річницю початку повномасштабної російсько-української війни. Обох відправили під арешт. Їх звинувачують у збиранні секретної інформації з метою передавання іноземній державі.
У затриманих вилучили п’ять мобільних телефонів, чотири дрони, два фотоапарати, одну флешку та лісову камеру, яку, за версією латвійської спецслужби, вони встановили для спостереження за об’єктом критичної інфраструктури.
Відомство зазначило, що обох уже затримували в Естонії 12 лютого через дрони біля критично важливих об’єктів інфраструктури, а одному з них ще торік оголошували попередження про заборону зйомки таких об’єктів у Латвії без спеціального дозволу.
Російські війська вибивають ЗСУ з Курської області: що далі?
Російська армія просунулась біля Мирного та Зазулівки у Курській області, про це 11 березня повідомив проєкт DeepState.
З огляду на карту, агресор зміг за добу зайняти понад 90 квадратних кілометрів території області, а Сили оборони продовжують контролювати близько 200 квадратних кілометрів.
Понад те, фронт підійшов до самої Суджі – єдиного міста, яке українські сили взяли під контроль під час Курської операції.
КНДР розширила військові заводи на тлі постачання боєприпасів до РФ – The Moscow Times
Найбільші підприємства Північної Кореї, які виробляють снаряди та ракети, суттєво збільшили свої площі за останні три роки. Це підтверджують супутникові знімки, проаналізовані виданням The Moscow Times.
Москва офіційно не визнає закупівлю боєприпасів у КНДР, проте після повідомлень про постачання північнокорейських снарядів скарги російських військових на брак цього виду озброєнь припинилися.
За даними Washington Post, з серпня 2023 року до січня 2024 року Північна Корея могла відправити до Росії близько 1,6 мільйона артилерійських снарядів. Очільник військової розвідки України Кирило Буданов стверджує, що до половини російських великокаліберних боєприпасів наразі мають північнокорейське походження.
За даними видання 38 North, у виробництві озброєння для Росії можуть брати участь близько 20 заводів КНДР. Серед основних постачальників називають три підприємства: завод № 125 у Пхеньяні, Тесонський машинобудівний завод та завод № 26 у провінції Чагандо.
Завод № 125 – одне з найбільших підприємств із виробництва боєприпасів у країні. Його точне розташування невідоме, але південнокорейська розвідка пов’язує його з промисловою зоною на північному заході Пхеньяна. З 2021 до 2025 року площа забудови цієї території зросла майже у 2,5 раза – з 2,5 до 6 квадратних кілометрів.
Тесонський машинобудівний завод спеціалізується на виробництві ракет середнього радіусу дії. Частина його потужностей розташована в підземних тунелях. Аналіз супутникових знімків показує, що у 2023–2024 роках підприємство було модернізоване: біля входів у тунелі з’явилися будівельні матеріали, а деякі наземні будинки демонтували.
Завод № 26 у Чагандо також частково розташований під землею, що ускладнює оцінку його масштабів. Супутникові знімки за березень 2025 року не фіксують значних змін на поверхні.
Крім того, зі збільшенням військових постачань до Росії пов’язують активне розширення тракторного заводу Кумсонгського тракторного заводу в Кангсо, де виробляють транспортні установки для крилатих ракет. Площа його забудови з 2021 до 2025 року зросла втричі.
Зростання військової промисловості КНДР також підтверджується даними про модернізацію заводу імені 11 лютого у Хамхіні, де виробляються ракети «Хвасон-11».
Голова МВА повідомив про ще двох поранених через російські удари по Херсону
У Херсоні госпіталізували ще одного постраждалого внаслідок російської атаки на місто, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко 11 березня.
«До однієї з херсонських лікарень доправлено 44-річного херсонця. Він потрапив під ворожий обстріл близько 13.30 і отримав мінно-вибухову травму», – заявив він.
Мочко також зазначив, що місцевій владі стало відомо про ще одну поранену в місті через попередні атаки. 54-річна жінка звернулася по допомогу після того, як потрапила під російський обстріл Дніпровського району 5 березня:
«Лікарі діагностували у потерпілої контузію та мінно-вибухову травму».
Читайте також: «Путін – автор цієї війни, він хоче вийти переможцем»: як в окупації реагують на вимоги для мирних перемовин
Раніше стало відомо про двох поранених підлітків через удари російських дронів по Херсону.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, армія РФ регулярно атакує деокуповану частину Херсонщини дронами, скидаючи боєприпаси з безпілотників на людей.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Сибіга каже про «конструктивну атмосферу» на зустрічі з делегацією США в Джидді
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга прокоментував перебіг переговорів із делегацією Сполучених Штатів у Саудівській Аравії 11 березня.
За його словами, українська сторона бачить зустріч як «чудову можливість» для просування миру та розвитку двосторонніх стратегічних відносин.
«Конструктивна атмосфера доводить, що ми можемо використати цю можливість. Україна як ніхто хоче миру», – додав він.
Голова Офісу президента Андрій Єрмак, своєю чергою, повідомив, що «робота триває».
Читайте також: Єрмак перед зустріччю в Джидді: гарантії безпеки дуже важливі, але «найважливіше – почати процес»
Як повідомляє національний телемарафон близько 15 години за Києвом, сторони пішли на перерву.
Перед початком зустрічі очільник Офісу президента Андрій Єрмак повідомив, що пріоритетом зустрічі є «почати процес» і налагодити конструктивну розмову з партнерами зі США.
Близько 11 ранку у вівторок Міністерство закордонних справ повідомило про початок зустрічі делегацій України й Сполучених Штатів у Саудівській Аравії. З українського боку участь беруть керівник Офісу президента Андрій Єрмак, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, міністр оборони Рустем Умеров і заступник керівника ОП Павло Паліса. З боку США: держсекретар Марко Рубіо, радник президента з національної безпеки Майкл Волц і спецпредставник Президента США у справах Близького Сходу Стівен Віткофф.
Читайте також: «Путін – автор цієї війни, він хоче вийти переможцем»: як в окупації реагують на вимоги для мирних перемовин
Перед переговорами держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Україні доведеться піти на поступки щодо території, яку Росія захопила з 2014 року, як частину будь-якої угоди про припинення війни.
Рубіо також повідомив, що над угодою про корисні копалини продовжують працювати, вона не є частиною перегорів в Саудівській Аравії.
Генштаб ЗСУ повідомив про удари по низці «стратегічних об’єктів» у Росії вночі
Українські військові завдали низки ударів по об’єтах у Росії вночі проти 11 березня, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у вівторок.
За повідомленням, у операції брали участь підрозділи Сил безпілотних систем та Сил спеціальних операцій ЗСУ, Служби безпеки України, Головного управління розвідки разом з іншими складовими Сил оборони. Вони завдали ураження «по низці стратегічних об’єктів російської федерації, задіяних у забезпеченні збройної агресії проти України».
Читайте також: Російська влада заявила про загиблих через удар по ТЦ в Курській області
«Зокрема, зафіксовано влучання по виробничих потужностях Московського нафтопереробного заводу, який здатний переробляти 11 мільйонів тонн нафти на рік та забезпечує 40-50% потреб міста Москва в дизелі та бензині», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними командування, фіксувалися вибухи в районі лінійно-виробничої диспетчерської станції «Стальной конь» у Орловській області РФ. Ця станція забезпечує управління технологічними процесами нафтопроводу «Дружба» та є важливою складовою в процесах постачання нафти на термінал морського порту «Усть-Луга» в Ленінградській області.
Генштаб посилається на дані з відкритих джерел, за якими «внаслідок дій протиповітряної оборони російського агресора постраждала низка об’єктів цивільної інфраструктури».
Читайте також: Росія переймає досвід Сил оборони і нарощує напрацювання у виробництві дронів – Сирський
Водночас командування додає, що Сили оборони мають детальну інформацію про стратегічні об’єкти, задіяні в забезпеченні російської агресії проти України, «дотримуються норм міжнародного гуманітарного права та вживають заходів, щоб максимально убезпечити цивільне населення».
Раніше 11 березня російська влада заявила про загиблого й поранених через атаку десятків безпілотників на Москву та Московську область.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
«Очевидно, що бойові дії завершаться, на жаль, без кави на набережній в Ялті, і очевидно, що частина наших територій залишиться під контролем РФ на якийсь час».
«Херсонці вкрай негативно взагалі сприймають будь-які розмови про можливу віддачу міста Херсону і правобережної частини Херсонщини».
«Ніхто не буде вимагати від України покинути Запоріжжя і Херсон».
Україні доведеться піти на територіальні поступки в будь-якій мирній угоді, а Росії – робити «складні речі», заявив державний секретар США Марко Рубіо 10 березня, коли летів до Джидди (Саудівська Аравія) на переговори з українськими високопосадовцями.
Минулого тижня від представників РФ знову звучали заяви з вимогою, щоб її територіальні завоювання в Україні були визнані в майбутній мирній угоді. Таку позицію довели до відома Вашингтона, заявив днями в інтерв’ю Sky News посол Росії у Великій Британії Андрій Келін. Росія також продовжує вимагати, щоб за нею визнали ті території, які не є окупованими, але які включені до російської Конституції. Йдеться про Херсонську, Запорізьку, Донецьку і Луганську області в межах їхніх адміністративних кордонів.
Чому російська влада продовжує вимагати територіальних поступок на тлі заяв президента США Дональда Трампа про готовність РФ до мирних перемовин та припинення вогню і що думають жителі окупованих регіонів про переговорний процес між США, Україною і Росією, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Народний депутат Олексій Гончаренко повідомив «Новинам Приазов’я», що, за його інформацією, «США не будуть змушувати Україну визнавати окуповані території російськими».
«Мої джерела в США абсолютно це не підтверджують. Це, очевидно, має бути і для України одна з червоних ліній. Тобто для нас неприйнятне визнання окупованих територій російськими. Очевидно, що бойові дії завершаться, на жаль, без кави на набережній в Ялті, і очевидно, що частина наших територій залишиться під контролем РФ на якийсь час, на який саме, ми не знаємо. Але для нас принципово важливо, щоб навіть в умовах, коли наша територіальна цілісність де-факто порушена, щоби де-юре, вона була збережена. Ці території є українськими, і вони незаконно окуповані РФ. Це дуже важливо, безумовно, для нас», – сказав він.
Далі читайте тут
Філашкін: російська армія атакувала Сіверськ, є загиблий і поранені
Російські війська вдарили по багатоповерхівці в Сіверську, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін 11 березняю
«Сіверськ. 1 загиблий і 4 поранених», – заявив він.
Філашкін додав, що поранених евакуювали до лікарні, на місці працюють відповідальні служби.
Голова області повторив свій заклик до жителів регіону своєчасно евакуюватися до безпечних регіонів.
Раніше 11 березня Донецька обласна прокуратура повідомила про чотирьох поранених у Костянтинівці внаслідок російського удару.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Брекельманс: дії Європи у найближчі дні та тижні будуть вирішальними для наступних 5–10 років
Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс заявив, що дії Європи у найближчі дні та тижні будуть вирішальними для формування наступних 5–10 років.
«Я не можу не задуматися, які залишки війни з’являться поруч через 5–10 років. Чи це буде шматок бетону з багатоквартирного будинку в Харкові? А можливо, це буде частина інтернет-кабелю з Північного моря? Неможливо передбачити. Але те, що я вже знаю, це що наші дії у найближчі дні та тижні будуть вирішальними для формування наступних 5–10 років», – сказав він на форумі з питань оборони та стратегії в Парижі, на якому зібрались військові з усієї Європи.
Міністр також привітав те, що Франція і Британія демонструють сильне лідерство, коли обговорюється, що Європа може запропонувати в контексті гарантій безпеки для України.
За даними посадовців Британії, близько двох десятків країн зацікавлені в приєднанні до коаліції на підтримку України. За словами британського прем’єр-міністра Кіра Стармера, у рамках проєкту, який очолюють Велика Британія і Франція, солдати з групи країн можуть бути направлені в Україну як миротворці. Водночас не кожна з країн коаліції буде готова надіслати миротворчі війська – деякі країни можуть надавати іншу підтримку.
Міністр фінансів Франції Ерік Ломбард повідомив, що Велика Британія, Німеччина, Франція й інші країни Європи готові відправити війська в Україну для забезпечення можливого перемир’я.
За словами президента України Володимира Зеленського, у разі, якщо Україну не приймуть до НАТО, у країні мають бути розміщені миротворці з країн альянсу.
Натомість міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не бачить місця для компромісу у питанні потенційного розміщення європейського миротворчого контингенту на території України.
Єрмак перед зустріччю в Джидді: гарантії безпеки дуже важливі, але «найважливіше – почати процес»
Голова Офісу президента Андрій Єрмак очікує від зустрічі з делегацією Сполучених Штатів початку «процесу» мирного врегулювання – про це він заявив, спілкуючись із журналістами в Джидді.
Як уточнює Суспільний мовник, посадовець поспілкувався з пресою на початку зустрічі.
«Гарантії безпеки – це дуже важливо, тому що ми хочемо, щоб ця агресія ніколи не повторилася в майбутньому. Звісно, це дуже важливо. Але зараз, ми думаємо, необхідно обговорити найважливіше – як почати цей процес», – заявив він.
Голова ОП додав, що українські делегати «дуже відкриті і хочемо мати конструктивну, глибоку, дружню й партнерську розмову з нашими американськими партнерами».
Близько 11 ранку у вівторок Міністерство закордонних справ повідомило про початок зустрічі делегацій України й Сполучених Штатів у Саудівській Аравії.
«Ключовими темами зустрічі стануть шлях до миру та двосторонні відносини України та США», – додало відомство.
Перед переговорами держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Україні доведеться піти на поступки щодо території, яку Росія захопила з 2014 року, як частину будь-якої угоди про припинення війни.
Рубіо також повідомив, що над угодою про корисні копалини продовжують працювати, вона не є частиною перегорів в Саудівській Аравії.
Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню заявив, що Збройні сили України залишається «головною гарантією безпеки» для країни, і що Європа «відмовлятиметься від будь-якої демілітаризації української армії». Про це він заявив на форумі з питань оборони та стратегії в Парижі, на якому зібрались військові з усієї Європи.
«Необхідно також задуматися над тим, якою має бути українська армія у майбутньому. І тому виходити з принципу, що першою гарантією безпеки залишається українська армія, що ми відмовимося від будь-якої форми демілітаризації України, а головний обов’язок європейських збройних сил полягає у розробці рамок – доктринальних, потужнісних та інтелектуальних, на яких українська армія зможе базувати свої фундаментальні засади не лише на наступний рік, а й на наступні п’ять, десять, п’ятнадцять років», – сказав Лекорню.
За його словами, ця зустріч важлива, оскільки вона закладає «перший камінь у формуванні гарантій безпеки», що відкриває шлях для подальших роздумів – вони вже відомі.
«Як ми, європейські збройні сили, можемо надати вагомості та авторитетності дипломатичним переговорам, які без сумніву повинні бути довгостроковими, адже ми маємо досвід того, що, на жаль, не було нещодавно дотримано», – додав французький міністр.
Читайте також: «Нам потрібно більше грошей і якнайшвидше»: британський фахівець з питань безпеки презентує фонд переозброєння
Також в Парижі сьогодні президент Франції Емманюель Макрон обговорить аспекти розгортання миротворчої місії військ.
За даними посадовців Британії, близько двох десятків країн зацікавлені в приєднанні до коаліції на підтримку України. За словами, британського прем’єр-міністра Кіра Стармера, у рамках проєкту, який очолюють Велика Британія і Франція,солдати з групи країн можуть бути направлені в Україну як миротворці. Водночас не кожна з країн коаліції буде готова надіслати миротворчі війська – деякі країни можуть надавати іншу підтримку.
Міністр фінансів Франції Ерік Ломбард повідомив, що Велика Британія, Німеччина, Франція й інші країни Європи готові відправити війська в Україну для забезпечення можливого перемир’я.
За словами президента України Володимира Зеленського, у разі, якщо Україну не приймуть до НАТО, у країні мають бути розміщені миротворці з країн альянсу.
Натомість міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не бачить місця для компромісу у питанні потенційного розміщення європейського миротворчого контингенту на території України.
САП: суд призначив експосадовцю Генштабу ЗСУ заставу в справі про систему «Дзвін»
Вищий антикорупційний суд обрав ще один запобіжний захід у справі про ймовірне розкрадання про ймовірне зловживання при створенні системи «Дзвін» – про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура 11 березня.
За повідомленням, рішення стосувалося колишнього очільника Управління розвитку автоматизації Генерального штабу ЗСУ, ім’я якого не називається.
«Слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання детективів НАБУ, погоджене прокурором САП, та застосував до ексначальника Управління розвитку автоматизації Генерального штабу ЗСУ запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 мільйонів гривень», – йдеться в повідомленні.
Крім того, суд поклав на фігуранта низку процесуальних обов’язків: поміж іншого, заборонив виїздити за межі Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду та зобов’язав носити електронний браслет.
Напередодні Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід директору приватного товариства, яке фігурує в цій же справі, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 мільйонів гривень.
19 лютого Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро України повідомили про викриття корупційної схеми розкрадання коштів під час створення системи «Дзвін» для Збройних сил України. Слідчі вважають, що через цю схему держава втратила понад 246 мільйонів гривень.
За даними слідства, у 2016 році Міноборони уклало контракт на розробку системи з товариством, яке не мало досвіду створення ні систем управління військами, ні спеціалізованого програмного забезпечення. За чотири роки дослідно-конструкторської роботи технічне завдання на побудову системи змінювали 13 разів, що дозволило збільшити вартість робіт на 300 мільйонів гривень, а функціонал системи зменшити в десятки разів.
САП і НАБУ кажуть, що розроблена система не відповідає технічному завданню: від несумісності з протоколами НАТО до відсутності інтеграції з іншими військовими системами.
У грудні 2022 року на той час міністр оборони Олексій Резніков повідомив, що на озброєння Збройних сил України прийнято автоматизовану систему управління бойовими діями «Дзвін».
«Дзвін» розробляли як автоматизовану систему управління та контролю бойовими діями стратегічного, оперативного і частково тактичного рівня.
Система має в напівавтоматичному й автоматичному режимах генерувати документи бойового управління, створювати та відстежувати картографічну інформацію, отримувати вичерпні дані про власні війська, їх поточне і перспективне забезпечення, наявні розвіддані про війська противника, а також здійснювати розрахунки співвідношення сил і засобів, оптимальності їх застосування у різних сценаріях.
Наймасштабніша атака дронів на Москву та область (відео)
Міноборони РФ стверджує, що уночі сили ППО нібито перехопили та знищили 337 українських БПЛА, 91 – над територією Московської області, 126 – над територією Курської області. Україна ці повідомлення не коментувала. У лікарні помер 50-річний чоловік, який був поранений під час атаки дронів на Підмосков’ї, повідомив губернатор Андрій Воробйов. Кількість загиблих збільшилась до двох. Також відомо про 14 поранених. Мер Москви Собянін повідомляв, що вночі було «відбито наймасованішу атаку ворожих БПЛА» на місто. У соцмережах публікували фото та відео, як стверджується, моментів атаки та наслідків. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
В ОСУВ «Хортиця» повідомили про спроби РФ перекинути сили на західний берег річки Оскіл
Оперативно-стратегічне угруповання військ «Хортиця» заявляє про спроби РФ перекинути сили на західний берег річки Оскіл.
«Також окупанти докладають зусиль, щоб за допомогою гумових човнів перекинути сили на західний берег річки Оскіл. Сили оборони не допуcтили погіршення тактичного положення», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому в телеграмі.
Також, за даними ОСУВ «Хортиця», на Куп’янському напрямку армія агресора атакувала українські укріплення поблизу Петропавлівки, Степової Новоселівки, Нової Кругляківки та Загризового – усі атаки виявилися марними та безуспішними.
Минулого тижня повідомлялося про безуспішні спроби російських військ навести переправи через річку Оскіл.
ЗСУ намагаються ліквідувати російський так званий «плацдарм» на березі річки Оскіл у Харківській області.
Наприкінці січня британська розвідка зазначала, що російські війська створили плацдарм на західному березі річки Оскіл у листопаді 2024 року, і відтоді тактично просувалися в цьому районі.
У розвідці також повідомили, що Росія «майже напевно» намагається тиснути на логістичний центр Куп’янськ, також розташований на річці Оскіл, приблизно за 12 кілометрів на південь від плацдарму.
На початку повномасштабного вторгнення сили РФ окуповували Куп’янськ. Але у вересні 2022 року місто було звільнене від російських військ.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що російському президент у Володимиру Путіну не можна довіряти, тому Європа має посилити свої військові спроможності.
«Путін знову і знову доводить, що він є ворожим сусідом. Йому не можна довіряти, його можна лише стримувати. І ми знаємо, що російський військовий комплекс перевершує наш. Якщо ми подивимося на військові витрати в реальному вираженні, то Кремль витрачає більше, ніж вся Європа разом узята. Європейське виробництво все ще перебуває на нижчому порядку величини. І окрім традиційних можливостей, спектр загроз, з якими ми стикаємося, з кожним днем стає ширшим», – заявила вона дебатах Європейського парламенту.
За її словами, Європарламент роками стверджував, що Європа повинна робити більше – і був абсолютно правим.
«У цю більш небезпечну епоху Європа повинна активізуватися. І це мета плану, який я представила лідерам минулого тижня. Його логіка проста: ми хочемо задіяти усі фінансові важелі, які у нас є, для посилення і прискорення нашого оборонного виробництва. За допомогою плану «Переозброєння Європи» ми можемо мобілізувати до 800 мільярдів євро», – додала фон дер Ляєн.
Лідери країн Євросоюзу 6 березня на саміті в Брюсселі схвалили плани різкого збільшення військових витрат після того, як адміністрація президента США дала зрозуміти, що в майбутньому Європі в питаннях оборони доведеться покладатися на власні сили.
Держави ЄС затвердили послаблення бюджетних обмежень, які дають змогу збільшити військові витрати. За підрахунками Єврокомісії, таким чином може бути вивільнено 650 мільярдів євро.
Учасники саміту також ухвалили пропозицію Єврокомісії про кредитний фонд для країн ЄС на 150 мільярдів євро для подальших інвестицій в оборону.
Прокудін: російські війська атакували ринок у Херсоні, є постраждалі
Російські війська продовжують атакувати Херсонську область із безпілотників, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Попередньо, через чергову атаку є постраждалі на Дніпровському ринку», – заявив він.
Прокудін закликав жителів області реагувати на повідомлення про дронову небезпеку.
Раніше він повідомив про загрозу атаки дронів у районі Дніпровського ринку в Херсоні.
Голова міської військової адміністрації Роман Мрочко згодом повідомив про двох поранених підлітків у Дніпровському районі Херсона. На 16-річного хлопця російські війська скинули вибухівку з дрона, коли він їхав на мопеді. Попередньо, в нього мінно-вибухова травма та уламкове поранення правої ноги.
«Ще одному підлітку знадобилась медична допомога. У 16-річного хлопця контузія та мінно-вибухова травма. Зараз лікарі його дообстежують», – додав Мрочко.
Крім того, обласній владі стало відомо про двох загиблих через російські обстріли напередодні: 59-річного жителя Золотої Балки та 75-річної жительки Зміївки.
Раніше обласній владі було відомо про 11 поранених на Херсонщині через російські обстріли за добу 10 березня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Призупинення військової допомоги США Україні та загроза ескалації війни змушують Європейський союз готуватися до нової хвилі біженців, пишуть західні медіа.
Нині цифра тих, хто виїхав з України через війну, за різними підрахунками, коливається від 4 до 7 мільйонів українців.
Демографи та соціологи, з якими поспілкувалося Радіо Свобода, стверджують: часи, коли українців було 52 мільйони, давно минули. Населення скорочується з кожним роком, а найбільший спад відбувся за час російсько-української війни, коли країну покинула чи не п’ята частина громадян.
За підрахунками Інституту демографії, нині на підконтрольній українській владі території живе близько 29 мільйонів людей. Цифри неточні, оскільки здійснювати будь-які підрахунки в умовах війни практично неможливо.
Водночас, за даними прикордонників, десятки, а то й сотні тисяч українців покидають країну щороку. І, за словами експертів, чим довше триває війна, тим менше біженців планують повертатися додому.
В цих умовах Радіо Свобода вирішило з’ясувати:
- Як війна змінила демографічну ситуацію в Україні та що впливає на неї сьогодні?
- Скільки населення в Україні нині? Скільки людей виїхало і чи продовжують виїжджати?
- Які повоєнні перспективи: якщо буде завершення війни, чи повернуться люди?
- Що може вплинути на збільшення населення та як держава збирається вирішувати демографічні проблеми?