Доступність посилання

Зарядити телефони і ноути можна у наметах, де є обігрів і електроенергія. Київ, 20 січня 2026 року
Зарядити телефони і ноути можна у наметах, де є обігрів і електроенергія. Київ, 20 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

«Багато людей може бути загублено»: що буде з полоненими у разі перемир'я?

Україна пропонує обмін бранців «всіх на всіх» як один із пунктів перемир'я. На цьому, зокрема, наголошував президент України Володимир Зеленський. Водночас ані США, ані європейські союзники Києва протягом процесу, що умовно називається зараз мирними переговорами, не заявляли про обмін заручниками та полоненими як обов’язкову умову припинення вогню.

За підсумками перемовин української та американської делегацій в Саудівській Аравії 11 березня було зазначено, що сторони обговорили важливість обміну військовополоненими, звільнення утримуваних цивільних та повернення на Батьківщину переміщених українських дітей. Яка саме сторона порушувала це питання, не вказано – однак дотепер адміністрація США жодного разу в контексті врегулювання не згадувала про проблему українських в'язнів, який утримує країна-агресор.

  • Які виклики стоять перед Україною щодо повернення захоплених Росією громадян?
  • Перемир'я пришвидшить цей процес – чи зашкодить йому?
  • Та які ризики в темі звільнення бранців у разі «замороження», на яке може перетворитись перемир'я, бачать правозахисники?

Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрали інформацію про це.

Однією з умов для миру повинен стати обмін полоненими «всіх на всіх», неодноразово наголошувала українська сторона.

«Ми готові працювати швидко, щоб закінчити війну, і першими етапами можуть стати звільнення полонених, негайне перемир’я в небі: заборона ракет, далекобійних дронів, бомбардувань енергетичної та іншої цивільної інфраструктури – і негайне перемир’я на морі, якщо Росія зробить те ж саме», – написав президент України Володимир Зеленський 4 березня у в соцмережі Х.

Разом з тим, ні Дональд Трамп, ні інші представники нової американської адміністрації про звільнення українських громадян як обов'язкову умову мирного процесу жодного разу не заявляли. Європейські лідери виклали свої 5 пунктів того, як вони бачать перемовини: там також не згадується про звільнення заручників і полонених як умову зупинки бойових дій.

Далі читайте тут

Зеленський вважає, що Росія може знову залякувати ядерною зброєю

Найближчими днями слід готуватися до сильного інформаційного тиску з боку РФ, каже президент України Володимир Зеленський. Про це він заявив під час спілкування з журналістами 12 березня за результатами переговорів у Саудівській Аравії.

«Нам зрозуміло, що буде демонструвати російська сторона найближчі дні. Залякування, я думаю, будуть різні. І ядерного характеру також. Треба зрозуміти, що це зрозуміла методичка дій РФ перед будь-яким форматом дипломатії», – заявив він.

На думку Зеленського, варто «тверезо дивитись» на ситуацію і реагувати на реальні загрози, а не лише на інформаційні.

«Я б не розглядав це як гарантію безпеки» – Рубіо про угоду щодо корисних копалин із Україною

Очікувана угода між Сполученими Штатами та Україною щодо корисних копалин не стане прямою гарантією безпеки, але надасть США «зацікавленість» у безпеці свого партнера, заявив державний секретар Марко Рубіо 12 березня в ірландському аеропорту Шеннон.

«Я б не розглядав це як гарантію безпеки, але, звичайно, якщо Сполучені Штати мають певний економічний інтерес, який приносить дохід як нашому народу, так і народу України, ми будемо зацікавлені в його захисті», – сказав Рубіо журналістам.

На думку очільника американського зовнішньополітичного відомства, зростання економіки «дає їм (українцям – ред.) величезну кількість важелів впливу та влади, а також здатність фінансувати власну оборону».

Прокуратура: через російські обстріли загинули троє жителів Донеччини

Російська армія обстріляла Покровськ і Мирноград 12 березня, повідомила Донецька обласна прокуратура.

«Зранку 12 березня 2025 року під приціл армії держави-агресора потрапив приватний сектор Покровська, де отримала осколкове поранення голови 50-річна жінка. Згодом ворог повторив атаку на місто. В епіцентрі ураження опинився 38-річний чоловік, який дістав тілесні ушкодження, несумісні з життям», – йдеться в повідомленні.

Через удар по Мирнограду, додає відомство, загинув 39-річний містянин. Ще один 62-річний місцевий житель зазнав смертельних поранень на території домоволодіння. Його 61-річна дружина отримала забій спини.

Прокуратура додає, що тип озброєння, застосованого для обстрілів, встановлюється.

Президент про ситуацію на Курщині: «наші війська виконують завдання»

Українські війська продовжують виконання завдань у зоні Курській операції, повідомив президент Володимир Зеленський. Про це він заявив, спілкуючись із журналістами 12 березня.

Таким чином Зеленський прокоментував повідомлення про виведення українських військ із Курської області Росії.

«Наші війська на території Курської області виконують завдання. Зберігаємо максимум життів наших військових», — сказав голова держави.

Інших деталей про ситуацію в цьому регіоні він не навів.

«Йде деескалація» — Зеленський про відносини між Києвом і Вашингтоном

Президент Володимир Зеленський на зустрічі з журналістами 12 березня прокоментував переговори між українською та американською делегаціями в Саудівській Аравії.

За його словами, російська сторона зробила все, щоб посварити Україну і Сполучені Штати.

«Сама зустріч розбиває плани Росії щодо повної ескалації між Україною і Америкою. Навпаки, йде деескалація», – сказав Зеленський.

У Міноборони розповіли про програму підготовки контрактників 18-24 років

Підготовка громадян, залучених до військової служби в рамках проєкту «Контракт 18-24», відбувається за трирівневою програмою і триває до трьох місяців, повідомило Міністерство оборони 12 березня.

Три основні складові програми:

  • базова загальновійськова підготовка
  • фахова підготовка за визначеною військово-обліковою спеціальністю
  • курс адаптації

Курс БЗВП триває 1,5 місяці, навчання відбувається у військових частинах з належною матеріально-технічною базою, а за умови відсутності необхідних умов – в навчальних центрах. Як повідомляють у міністерстві, військовослужбовці навчаються у взводах по 25-30 людей.

Фахова підготовка готує військовослужбовців до виконання специфічних завдань відповідно до їхньої обраної військово-облікової спеціальності:

«Програми розробляються органом військового управління та адаптована під зброю, що використовується у конкретному підрозділі. Навчання проводиться у військових частинах із належним обладнанням або у навчальному центрі, із залученням кваліфікованих інструкторів та бойових офіцерів».

Курс адаптації триває 14 діб і спрямований на вдосконалення навичок узгоджених дій у складі малих тактичних груп в умовах напруженої психологічної напруги бойових дій. Він проводиться безпосередньо у військовій частині після проходження фахової підготовки.

«Таким чином повний цикл підготовки військовослужбовців триває до 3 місяців. Критично важливо: участь військовослужбовців у бойових діях без проходження визначених видів підготовки категорично забороняється!» – додає Міноборони.

У лютому Міноборони повідомило про запуск проєкту «Контракт 18-24», який передбачає укладання добровольцями у віці 18-24 роки річного контракту на 1 млн гривень.

Раніше президент Володимир Зеленський анонсував, що в Україні готують ініціативу для залучення до війська військовозобов’язаних у віці від 18 до 24 років. За його словами «розробляється спеціальний контракт, в якому буде багато пільг, а також дуже високе грошове забезпечення».

18 травня 2024 року набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».

Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.

Розвідка Британії проаналізувала дронову атаку по Росії у ніч на 11 березня

Розвідка Великої Британії проаналізувала дронову атаку по Росії у ніч на 11 березня, яка стала найбільшою за весь час повномасштабної війни.

У звіті Міноборони Британії зазначають, що удари були спрямовані на кілька російських регіонів, включаючи Москву і населені пункти поблизу. Повідомлялося про пожежі в Москві, а також про тимчасове припинення роботи всіх чотирьох московських аеропортів і призупинення залізничного сполучення між Москвою і Домодєдово.

Британська розвідка зауважує, що українські удари вглиб російської території підкреслюють виклик, який стоїть перед Росією щодо захисту своєї інфраструктури і стратегічних об'єктів, збалансований із захистом своїх операцій на лінії фронту.

«Путін і російське вище керівництво майже напевно вважають, що здатність України як атакувати, так і спричиняти дезорганізацію всередині Москви завдає їм cерйозні незручності. Це також підриває наратив російського керівництва про конфлікт як про локальну операцію, а не війну», – йдеться у повідомленні.

Міноборони Британії звертає увагу, що російські державні ЗМІ мінімально повідомляють про удари, що, ймовірно, відображає занепокоєння російського керівництва щодо будь-якої потенційної негативної реакції з боку населення.

Раніше 11 березня російська влада заявила про загиблого й поранених через атаку десятків безпілотників на Москву та Московську область. Міноборони РФ стверджує, що протягом минулої ночі сили ППО нібито перехопили та знищили 337 українських безпілотних літальних апаратів, зокрема, 91 БПЛА – над територією Московської області, 126 БПЛА – над територією Курської області.

Генштаб ЗСУ повідомив, що українські військові завдали низки ударів по об’єтах у Росії вночі проти 11 березня. Повідомлялося про влучання по виробничих потужностях Московського нафтопереробного заводу, вибухи в районі лінійно-виробничої диспетчерської станції «Стальной конь» у Орловській області РФ - ця станція забезпечує управління технологічними процесами нафтопроводу «Дружба» та є важливою складовою в процесах постачання нафти на термінал морського порту «Усть-Луга» в Ленінградській області.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.

На тлі зустрічі в Джидді очільники СЗР та ЦРУ провели телефонні переговори

Директор Служби зовнішньої розвідки (СЗР) РФ Сергій Наришкін та директор Центрального розвідувального управління (ЦРУ) США Джон Реткліфф 11 березня провели телефонні переговори.

Згідно з повідомленням СЗР, Наришкін і Реткліфф обговорювали питання взаємодії двох спецслужб «за напрямами спільного інтересу та врегулювання кризових ситуацій».

Російська сторона зазначає, що сторони досягли домовленості підтримувати регулярні контакти між директорами з метою сприяти забезпеченню « міжнародної стабільності та безпеки», а також задля зниження «конфронтації у відносинах між Москвою та Вашингтоном».

ЦРУ повідомлення про переговори Наришкіна та Реткліффа поки не коментувало.

Це перша телефонна розмова між головами СЗР та ЦРУ з моменту вступу Дональда Трампа на посаду президента США у січні 2025 року.
У 2023 році Наришкін говорив, що СЗР і ЦРУ продовжують консультації, які мають рідкісний, але регулярний характер.

Переговори Наришкіна і Реткліффа відбулися на тлі зустрічі представників України та США, що відбулася 11 березня в Джидді, в Саудівській Аравії.

Під час переговорів Україна погодилася з пропозицією американської сторони про запровадження режиму припинення вогню у війні з Росією на 30 днів. Делегації також обговорили важливість гуманітарних зусиль як частини мирного процесу, зокрема під час режиму припинення вогню, включно з обміном військовополоненими, звільненням утримуваних цивільних осіб та поверненням примусово переміщених українських дітей.

Президент США Дональд Трамп заявив, що представники США та Росії зустрінуться для обговорення перемир’я 11 або 12 березня.

Також радник президента США з національної безпеки Майк Волц повідомив, що Дональд Трамп за підсумками американсько-українських переговорів вирішив негайно відновити військову і розвідувальну допомогу Україні.

ОГП: 6 людям повідомили про підозру за підпали авто військових, об’єктів «Укрзалізниці» й суду

Шістьом людям у Київській та Черкаській областях повідомили про підозру в низці підпалів, повідомив Офіс генерального прокурора 12 березня.

Як уточнює відомство, залежно від вчинення злочинів їм інкримінують перешкоджання законній діяльності Збройних сил України, диверсію, умисне пошкодження майна та незаконне поводження із вибуховими речовинами.

Серед фігурантів – двоє чоловіків, яких підозрюють у підпалі Mercedes Vito в Печерському районі Києва на замовлення представників Росії. Також у Святошинському районі столиці чоловік та дівчина «облили капот автомобіля Volkswagen Lt розпалювачем для багаття та підпалили його».

«Житель м. Сміла здійснив підпал об’єкту критичної інфраструктури АТ «Укрзалізниця» в Черкаській області. А ще через декілька тижнів намагався закласти під бетонний міст м. Сміла вибухівку, вагою 4 кілограми, яку виготовив власноруч вдома», – йдеться в повідомленні.

Крім того, житель Звенигородського району Черкащини, за даними правоохоронців, через Телеграм отримав завдання від представника спецслужб РФ і здійснив підпал одного з місцевих судів Черкаської області.

Прокуратура зазначає, що в усіх випадках про результати виконання підпалів підозрювані мали прозвітувати, знявши фото та відео.

Всіх фігурантів зафіксованих епізодів затримали. Суд обрав їм запобіжні заходи у вигляді безальтернативного тримання під вартою.

У Службі безпеки України 15 січня повідомили про затримання понад 450 підозрюваних у підпалах протягом 2024 року.

Раніше проєкт розслідувань Радіо Свобода «Схеми» виявив, що російські спецслужби масово використовують неповнолітніх українців для підпалів автомобілів військовослужбовців ЗСУ і будівель ТЦК в межах дезінформаційної кампанії РФ, метою якої є показати, що в Україні нібито існує активне підпілля, що в такий спосіб виступає проти загальної мобілізації.

Окупанти посилюють штурми на тлі заяв про мирні перемовини. Завдання – «форсувати Дніпро за будь-яку ціну»

Російська армія намагається захопити плацдарм на Дніпрі, щоб обґрунтувати вимоги на всю Херсонщину, повідомив начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін в інтервʼю британському виданню The Guardian. За його словами, російські війська намагаються перетнути річку в чотирьох місцях, щоб просунутися на правобережну частину області.

  • Де саме російська армія продовжує спроби захопити плацдарм на Дніпрі на Херсонщині і чи вдається їй це?
  • Чи мають російські війська сили для просування у Запорізькій області?

Про все це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Сили РФ з артилерії обстріляли Куп’янськ, поранена людина – ОВА

Російські війська з артилерії обстріляли Куп’янськ на Харківщині, поранена людина, повідомила в телеграмі обласна військова адміністрація.

«Внаслідок ворожої атаки вибухове поранення з ушкодженням грудної клітини отримав 60-річний чоловік. Постраждалого було доставлено до медичного закладу», – йдеться у повідомленні.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Лисак: у Кривому Розі 15 постраждалих, з них п’ятеро у важкому стані

Кількість поранених внаслідок російського удару по Кривому Рогу зросла до 15, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак 12 березня.

«З 15 постраждалих у Кривому Розі 9 – госпіталізовані. П’ять поранених, на жаль, у важкому стані», – написав він у своєму телеграм-каналі.

За словами Лисака, в місті триває ліквідація наслідків атаки, на місці працюють комунальні служби.

«Розгорнули штаб, де власникам потрощених осель видають ОСБ, плівку, деревину, саморізи. Це все допоможе оперативно провести тимчасовий ремонт. Тут же приймають заявки на матеріальну допомогу», – додав голова області.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. При цьому війська РФ часто завдають повторних ударів, коли на місці працюють рятувальники і медики.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Після переговорів у Джидді Кремль каже, що вивчає озвучені заяви і очікує на «повну інформацію»

У Кремлі заявили, що вивчають заяви, які зроблені за підсумками зустрічі української та американської делегацій у Джидді, Саудівська Аравія.

«Ви забігаєте трохи вперед…Рубіо і Волц заявили, що по різних каналах вони передадуть нам детальну інформацію про суть розмови, що відбулася в Джидді», – сказав речник російського президента Дмитро Пєсков журналістам, коментуючи озвучену в ході переговорів пропозицію про введення 30-денного перемир'я.

За його словами, в найближчі дні заплановані контакти з американцями і Кремль розраховує отримати «повну інформацію».

Він також не виключає, що за підсумками переговорів США та України в Джидді може виникнути «тема телефонної розмови на вищому рівні» – Дональда Трампа та Володимира Путіна, яка за необхідності буде організована дуже швидко.

11 березня у Саудівській Аравії відбулася зустріч делегацій України й Сполучених Штатів.

Під час переговорів Україна погодилася з пропозицією американської сторони про запровадження режиму припинення вогню у війні з Росією на 30 днів. Делегації також обговорили важливість гуманітарних зусиль як частини мирного процесу, зокрема під час режиму припинення вогню, включно з обміном військовополоненими, звільненням утримуваних цивільних осіб та поверненням примусово переміщених українських дітей.

Президент США Дональд Трамп заявив, що представники США та Росії зустрінуться для обговорення перемир’я 11 або 12 березня.

Також радник президента США з національної безпеки Майк Волц повідомив, що Дональд Трамп за підсумками американсько-українських переговорів вирішив негайно відновити військову і розвідувальну допомогу Україні.

Кремль заявив про «просування» російських військ у Курській області

Російські війська просуваються на Курщині, заявив речник президента Росії Дмитро Пєсков – його слова передають російські державні інформаційні агенції 12 березня.

Як заявив Пєсков на брифінгу, російські війська «успішно просуваються» в Курській області.

Як передає російська служба Радіо Свобода, російські провоєнні канали публікують фотографії та відео з російськими військовими в центрі міста Суджа Курської області. Із середини серпня минулого року цей населений пункт перебував під контролем Збройних сил України.

На одному з кадрів семеро людей на площі, вимощеній плиткою, у камуфляжній формі тримають прапори Росії, ВДВ, Російської імперії та ПВК «Вагнер».

Російський телеграм-канал «Агентство» звертає увагу на те, що плитка з таким візерунком є біля будівлі адміністрації Суджі. Водночас за фотографією не можна визначити, коли саме її було зроблено і яка саме територія Суджі могла перейти під контроль Росії.

Українське командування наразі не підтверджувало просування російських військ чи відхід ЗСУ із зони Курської операції. Радіо Свобода не може незалежно перевірити ці дані.

Як зазначається в останньому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW),війська РФ продовжують здійснювати підтверджені просування в Курській області і, ймовірно, почали наступ на Суджу.

Розвідка Великої Британії станом на 10 березня повідомляла, що російські військові збільшують тиск на Сили оборони на Курському виступі із заходу, півночі та сходу. Ймовірно, ЗСУ зберігають контроль над територією площею близько 300 квадратних кілометрів. Водночас на інших ділянках фронту в ЗСУ «з’явилась можливість контратакувати».

Сибіга зустрівся з головою МЗС Польщі у Варшаві

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відвідав Варшаву на зворотному шляху із Саудівської Аравії і зустрівся з польським колегою Радославом Сікорським.

Він уточнив, що поділився з Сікорським підсумками переговорів із американською делегацією в Джидді.

«Я вдячний Польщі за її сильну підтримку, зокрема, за останній пакет військової допомоги. Ми обговорили подальші спільні кроки для забезпечення довгострокової безпеки для України та всієї Європи», – заявив він.

Міністерство закордонних справ Польщі уточнило, що головною темою зустрічі Сікорського та Сибіги було обговорення «домовленостей, досягнутих після вчорашніх американо-українських мирних переговорів».

Спілкуючись із журналістами, голова МЗС Польщі підтвердив рішення США відновити військову допомогу Україні.

«Як я бачу, Starlink теж працюють», – додав він, звертаючись до Сибіги.

Український урядовець це підтвердив і подякував Польщі за близько 200 мільйонів доларів, які країна вже сплатила за роботу терміналів: «це дуже важливо для нашого війська».

У Міністерстві оборони Польщі також раніше повідомили про відновлення постачань американської зброї Україні через хаб у польському Жешуві.

11 березня у Саудівській Аравії відбулася зустріч делегацій України й Сполучених Штатів.

Під час переговорів Україна погодилася з пропозицією американської сторони про запровадження режиму припинення вогню у війні з Росією на 30 днів. Делегації також обговорили важливість гуманітарних зусиль як частини мирного процесу, зокрема під час режиму припинення вогню, включно з обміном військовополоненими, звільненням утримуваних цивільних осіб та поверненням примусово переміщених українських дітей.

Радник президента США з національної безпеки Майк Волц повідомив, що Дональд Трамп за підсумками американсько-українських переговорів вирішив негайно відновити військову і розвідувальну допомогу Україні.

У Міноборони Польщі підтвердили відновлення постачань американської зброї Україні

У Міністерстві оборони Польщі підтвердили відновлення постачань американської зброї Україні через хаб у польському Жешуві.

«Відновлено постачання американської зброї з POLLOGHAB в Ясенці до України», – написав держсекретар Міноборони Польщі Павел Залевський.

Заступник керівника ОП Павло Паліса, який був учасником зустрічі в Джидді, також пізно ввечері 11 березня повідомив, що має такі підтвердження, «домовленості починають виконуватись».

11 березня у Саудівській Аравії відбулася зустріч делегацій України й Сполучених Штатів.

Під час переговорів Україна погодилася з пропозицією американської сторони про запровадження режиму припинення вогню у війні з Росією на 30 днів. Делегації також обговорили важливість гуманітарних зусиль як частини мирного процесу, зокрема під час режиму припинення вогню, включно з обміном військовополоненими, звільненням утримуваних цивільних осіб та поверненням примусово переміщених українських дітей.

Радник президента США з національної безпеки Майк Волц повідомив, що Дональд Трамп за підсумками американсько-українських переговорів вирішив негайно відновити військову і розвідувальну допомогу Україні.

Нардеп Пушкаренко: припинення вогню – можливість для переговорів, про скасування воєнного стану говорити рано

Про скасування режиму воєнного стану говорити ще зарано, втім, Верховна Рада України готова до прийняття швидких рішень – про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) сказав народний депутат від «Слуги народу», заступник голови Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Арсеній Пушкаренко.

«Я думаю, що поки що рано про це (скасування воєнного стану – ред.) говорити. Ми спостерігаємо за розвитком подій. Хочу навести один приклад: 23 лютого 2022 року, о 3-й годині ночі, парламент запровадив надзвичайний стан, а вже наступного ранку, близько 8 години, конституційною більшістю голосів ухвалив рішення про запровадження воєнного стану за поданням президента. Тобто ми готові до будь-яких рішень, які, як я вже зазначав, наблизять справедливий мир в Україні та гарантуватимуть, що така страшна війна не повториться», – сказав він.

Україна підтвердила свою готовність до 30-денного припинення вогню, однак це не означає замороження конфлікту. Натомість, каже Пушкаренко, цей крок означає можливість майбутніх мирних переговорів:

«Дуже важливо, що Україна демонструє свою готовність до мирного процесу. Це не означає капітуляцію, це не означає замороження війни. Це лише спроба використати можливість для подальших переговорів. Якщо Росія справді хоче миру, вона має продемонструвати це конкретними діями».

Народна депутатка («Слуга народу») і голова постійної делегації Верховної Ради у Парламентській асамблеї Ради Європи Марія Мезенцева каже, що відкритим залишається питання, хто контролюватиме припинення вогню. Вона припускає, що а довгостроковій перспективі міжнародний контроль може забезпечити європейський миротворчий контингент:

«Результативність може бути також забезпечена тим миротворчим контингентом, на який навіть погоджується президент Трамп, але не з числа свого контингенту, а з числа контингенту європейського».

Мезенцева також наголошує на необхідності двостороннього припинення вогню, додаючи що наступна зустріч делегацій має бути технічною, у якій всі аспекти припинення вогню мають бути прописані.

«Технічна зустріч є надзвичайно важливою, адже вона дозволить нам отримати необхідні відповіді – як нам, так і всьому суспільству. Важливо, щоб це не був черговий односторонній вольовий акт. І, до речі, цей момент чітко прописаний у відповідних документах. Це надзвичайно важливо: припинення вогню не може бути одностороннім рішенням. Ми не можемо опинитися в ситуації, коли нас обстрілюють, а ми зобов’язані зберігати режим тиші в односторонньому порядку. Так не буде. Дотримуватись домовленостей мають обидві сторони», – каже Мезенцева.

Американська пропозиція передбачає повне припинення вогню в українсько-російській війні, і це є більшим за пропозицію про перемир’я на морі та в повітрі, з якою на переговорах у Джидді виступала українська сторона, заявив 11 березня у вечірньому відеозверненні президент України Володимир Зеленський.

Коментуючи результати переговорів, їхній учасник, держсекретар США Марко Рубіо повторив тезу про те, що українсько-російська війна «не має військового вирішення». «Перш ніж вести переговори, потрібно припинити стрілянину. Українці на це погодилися. Ми сподіваємося, що росіяни скажуть «так», щоб ми могли закінчити війну у спосіб, який буде прийнятним для обох сторін», – сказав очільник зовнішньополітичного відомства США, додавши, що «ні» з боку Росії означатиме перешкоду цим зусиллям».

Раніше Україна погодилася з пропозицією американської сторони про запровадження режиму припинення вогню у війні з Росією на 30 днів. Про це йдеться в спільній заяві, ухваленій за підсумками переговорів делегацій України та США в місті Джидда в Саудівській Аравії 11 березня.

У заяві також указано, що Сполучені Штати «негайно скасовують паузу в обміні розвідданими та відновлюють безпекову допомогу Україні».


ДСНС: російська армія вдарила по рятувальниках під час ліквідації наслідків атаки в Кривому Розі

Рятувальники локалізували пожежу в Кривому Розі в трьох гаражах та чотирьох легкових автомобілях на площі 100 квадратних метрів, спричинену російським ударом, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій 12 березня.

Ще одне займання в адміністративній будівлі на площі 40 квадратних метрів ліквідували.

ДСНС також повідомила про повторний російський удар по місцю влучання в Кривому Розі:

«Під час ліквідації наслідків атаки ворог завдав повторного удару, внаслідок чого пошкоджено дві одиниці техніки ДСНС. На щастя, рятувальники не постраждали».

Служба додає, що рятувальники продовжують працювати на місці події, здійснюючи заходи з ліквідації наслідків російської атаки та допомагаючи постраждалим.

Вранці 12 березня в Кривому Розі пролунали кілька вибухів. За даними місцевої влади, було влучання в інфраструктурний об’єкт, виникла пожежа. Внаслідок атаки загинула одна людина, згодом голова області повідомив про дев’ятьох поранених.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. При цьому війська РФ часто завдають повторних ударів, коли на місці працюють рятувальники і медики.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Санкції ЄС в глухому куті? Угорщина та Словаччина тиснуть на Брюссель через «чорний список» РФ

Наприкінці січня 2025 року Угорщина погрожувала накласти вето на продовження на пів року всіх економічних санкцій Європейського союзу, запроваджених проти Росії відтоді, як Москва почала повномасштабне вторгнення в Україну три роки тому.

Санкції, які враховували заборону на імпорт російського вугілля, алмазів, золота та алюмінію, були врешті-решт продовжені після того, як Будапешт отримав деякі письмові запевнення від інших країн-членів ЄС.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG