Трамп тепер «візьметься» за Путіна? Припинення вогню не допоможе Україні?
Російський керманич Володимир Путін не відкинув прямо пропозицію Вашингтона про припинення вогню на 30 днів, але його заява «не була повною». На це звернув увагу президент США Дональд Трамп.
І в той же час адміністрація Трампа нібито посилила санкції, пише CBS News. Тепер російські банки не зможуть отримати доступ до платіжних систем США.
- Чи означає це, що США вже почали тиск на Росію?
- Які перші результати перемовин США з Путіним?
- Які умови висуває очільник Кремля?
- На які поступки готові йти в Києві?
- Як далі буде діяти Вашингтон, якщо одна із сторін не погодиться?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
Сили РФ втратили за добу понад 1400 військових і 46 артсистем – Генштаб ЗСУ
Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 891 660 своїх військових, зокрема 1410 – за минулу добу – такі дані наводить уранці 14 березня Генеральний штаб ЗСУ.
У ЗСУ також поінформували, що РФ втратила таку військову техніку:
- танки ‒ 10313 (+6 – за минулу добу)
- бойові броньовані машини ‒ 21443(+11)
- артилерійські системи – 24455 (+46)
- РСЗВ – 1314
- засоби ППО ‒ 1103
- літаки – 370
- гелікоптери – 331
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 29136 (+153)
- крилаті ракети ‒ 3121
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 40469 (+114)
- спеціальна техніка ‒ 3777
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
«Від моменту вторгнення в Україну Росія, ймовірно, загалом зазнала приблизно 875 000 жертв. Середньодобові втрати росіян протягом лютого 2025 року становили 1255 осіб, згідно з даними Генштабу України, що є найнижчим середньодобовим показником із серпня 2024 року», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зазначили, що загальна кількість російських втрат у лютому 2025 року становила 35 140, що приблизно на 13 000 менше, ніж у січні, який був другим за найбільшим числом жертв місяцем за всю широкомасштабну війну.
Британська розвідка припускає, що зменшення зареєстрованої кількості втрат, які, проте, залишаються високими, ймовірно, відображає зниження темпу російських операцій і атак.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
За даними Генштабу ЗСУ, станом на ранок 5 березня відомо про близько 880 660 втрат російських військових.
За даними головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Росія втратила під час боїв на Курщині понад 48 тисяч військових, зокрема, близько 20 тисяч – убитими.
«Ніхто не тримається за курських солов'їв»: як змінилася роль Курської операції і що далі
Російський президент Володимир Путін уперше відвідав Курську область з початку української операції. Про це повідомили російські державні агентства новин 12 березня. Понад пів року підрозділи ЗСУ тримали під контролем частину російської території, зокрема, адміністративний центр Суджу. Тепер туди повернулася російська армія, лише східна частина міста залишається у сірій зоні, згідно з картою DeepState.
На тлі цих повідомлень президент Володимир Зеленський запевнив, що ЗСУ продовжують виконувати бойові завдання, намагаючись зберегти життя військових. Раніше він припускав, що в разі переговорів Україна може запропонувати обмін захоплених територій Курщини на окуповані українські землі.
Чому Росія активізувалась саме зараз? Чи має Україна ще козирі для переговорів? І як це вплине на фронт?
Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) спитали про це у військового аналітика та ветерана російсько-української війни Олексія Гетьмана.
У російському Туапсе після повітряної атаки спалахнув резервуар із бензином
На нафтокомплексі в Туапсе вночі 14 березня розпочалася пожежа площею понад тисяча квадратних метрів, заявив губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв. За його словами, спалахнув один із резервуарів із бензином, його гасять понад сто працівників екстрених служб. Постраждалих, за попередніми даними, немає.
Раніше про удар по нафтопереробному заводу в Туапсе і пожежу, що розпочалася там, повідомили місцеві жителі. Його підтверджують і українські ЗМІ, які геолокували місце влучання.
Провладний телеграм-канал Mash пише, що на резервуар упали уламки безпілотника. Деякі з очевидців вважають, що могла бути застосована ракета, повідомляє видання ASTRA.
Українська сторона про атаку на Туапсе наразі офіційно не повідомляла.
Припиняв роботу аеропорт у Сочі. Пізніше Росавіація повідомила також про тимчасове припинення відправлення та прийому рейсів у підмосковному аеропорту Внуково та в Калузі.
26 лютого джерела видання ASTRA повідомляли, що внаслідок удару по НПЗ у Туапсе було пошкоджено нафтопереробну установку та трубопровід. У той день було зафіксовано атаку безпілотників на Краснодарський край, однією з цілей був морський порт у Туапсе.
Шмигаль обговорив співпрацю в аграрній галузі з делегацією Туреччини
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 13 березня провів зустріч із міністром торгівлі Туреччини Омером Болатом та міністром сільського та лісового господарства Ібрагімом Юмакли під час їхнього візиту до Києва.
За його словами, він вказав на «хороші перспективи» для пожвавлення торговельно-економічних відносин з Туреччиною після набуття чинності Угоди про вільну торгівлю. Прем’єр подякував за остаточне затвердження президентом Реджепом Теїпом Ердоганом цієї угоди і заявив, що уряд очікує на її ратифікацію у Верховній Раді.
«Торкнулися, зокрема, теми імпорту-експорту сільського господарства. Україна зацікавлена у постачанні до Туреччини зернових, соняшникової олії, кукурудзи та інших продуктів. Привітав сьогоднішнє засідання українсько-турецької робочої групи з питань сільського господарства», – повідомив Шмигаль.
Крім того, за його словами, турецький бізнес розглядає можливість будівництва заводів з виробництва кормів в Україні. Крім того, сторони зацікавлені у співпраці в сфері зрошення та меліорації, що сприятиме збільшенню обігу аграрної продукції.
Шмигаль додав, що сторони також обговорили участь Туреччини у відновленні України:
«Зокрема, сьогодні відбулося перше засідання українсько-турецької робочої групи з питань відбудови. Це було частиною домовленостей президентів наших держав. Розраховуємо на започаткування спільних проєктів у сфері відновлення дорожньої інфраструктури, водного транспорту, проєктів щодо захисту критичної інфраструктури, відновлення житла тощо».
Міністерство закордонних справ додало, що з турецькими урядовцями також зустрівся голова МЗС Андрій Сибіга. Він, поміж іншого, заявив готовність України поглиблювати співпрацю з Туреччиною у забезпеченні постачання продовольства, «зокрема, для зміцнення продовольчої безпеки Сирії в рамках програми Food from Ukraine».
Президент Володимир Зеленський 13 березня повідомив, що Україна готова ратифікувати Угоду про вільну торгівлю.
Туреччина ратифікувала Угоду про зону вільної торгівлі з Україною в серпні 2024 року.
Медіа: США не продовжили дозвіл закордонним компаніям купувати російську нафту
Сполучені Штати не стали продовжувати дію ліцензії, яка дозволяла розраховуватися за енергоносії з російськими банками – про це повідомляє Reuters із посиланням на речника Міністерства фінансів США 13 березня.
Йдеться про дозвіл на останні енергетичні транзакції з російськими фінансовими установами, передбачений санкціями проти російської нафтової індустрії, які запровадив попередній президент США Джо Байден в останні дні на посаді.
За словами представника казначейства, термін дії генеральної ліцензії 8L збіг о 12:01 за Східним часом у середу.
Адміністрація Трампа «залишається зосередженою на припиненні бойових дій і сприянні переговорам про завершення війни», сказав представник Мінфіну в заяві, надісланій Reuters.
«Ми продовжуємо запроваджувати наші санкції, які залишаються одним із важелів для досягнення цих цілей», – додав він.
Раніше медіа, зокрема, CBS News, повідомляли з посиланням на поінформовані джерела про завершення 60-денної дії винятку з санкції, який дозволяв розрахунки за нафти через підсанкційні російські банки, які потрапили під санкції.
Рішення про подальше обмеження доступу до американських банківських систем ускладнює для інших країн купівлю російської нафти, таким чином обмежуючи її глобальний продаж.
США 10 січня запровадили санкції щодо понад 30 російських нафтосервісних компаній. Обмеження також торкнулися сербської компанії, пов’язаної з «Газпром нефть». Мінфін країни пояснив ріщення виконанням зобов’язань G7 щодо скорочення російських доходів від енергоносіїв.
Російський обстріл зруйнував міст на Сумщині – ОВА
Російська армія 93 рази обстрілювала прикордонні території Сумської області протягом дня, повідомляє обласна військова адміністрація увечері 13 березня.
«Зафіксовано 127 вибухів. Обстрілів зазнали Хотінська, Юнаківська, Миропільська, Краснопільська, Білопільська, Великописарівська, Охтирська, Глухівська, Шалигинська, Середино-Будська громади», – йдеться в повідомленні.
За даними обласної влади, російські війська застосовували артилерію, дрони, керовані авіабомби, міномети.
У Великописарівській громаді російська атака пошкодила приватне домоволодіння.
«Миропільська громада: здійснено скидання з БпЛА вибухових пристроїв (3 вибухів), удар FPV-дронами (3 вибухи), пуск авіаційної бомби типу КАБ (6 вибухи). Внаслідок удару зруйновано міст», – йдеться в зведенні.
Удар безпілотника спричинив загорання сухої трави та пошкодив нежитлове приміщення в Охтирській громаді.
Також обласна влада повідомляє про трьох поранених в Хотінській громаді – раніше було відомо про двох постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Швеція надасть Україні 18 артсистем і 5 радарів – міністр
Швеція оголосила, що в рамках пакету військової допомоги Україні передасть 18 самохідних артилерійських установок Archer і п’ять радіолокаційних станцій Arthur, повідомив міністр оборони Швеції Пол Йонсон. Вартість згаданих систем складає близько 300 мільйонів доларів.
За словами міністра, раніше Швеція, зокрема, передала Україні вісім САУ Archer. «Завдяки поєднанню швидкості, точності й мобільності, Archer є грізною зброєю в Україні», – написав міністр у соцмережі X.
Йонсон також зауважив, що Швеція увійде до артилерійської коаліції для координації й забезпечення Сил оборони України сучасними артилерійськими системами, боєприпасами і навчанням. «Довгостроковою метою є посилення артилерійського потенціалу України й підвищення оперативної сумісності з НАТО», – додав він.
Наприкінці січня уряд Швеції заявив, що надає Україні «найбільший на цей час» пакет військової підтримки вартістю в 13,5 мільярда шведських крон (більше ніж 1,17 мільярда євро).
Очікується, що пакет, поміж іншого посилить далекобійні можливості України, адже передбачає близько 1 мільярда шведських крон на підтримку українського виробництва далекобійних ракет і безпілотників.
«Пакет поділено на вісім компонентів, найбільший з яких складається з різноманітних закупівель нового обладнання – насамперед у шведської та інших європейських оборонних галузей – з метою передачі Україні», – йшлося в повідомленні.
За оцінкою шведського уряду, загалом Стокгольм надав Україні військову допомогу на 61,9 мільярда крон за час повномасштабного вторгнення (близько 5,6 мільярда доларів).
Генштаб: на фронті було 128 зіткнень, найбільше – на Покровському напрямку
На фронті від початку доби відбулося 128 бойових зіткнень, найбільш активно російські військові діють на Покровському напрямку, повідомив у зведенні станом на 22:00 13 березня Генеральний штаб Збройних сил України.
«На Покровському напрямку впродовж цієї доби агресор 41 раз атакував наші позиції в районах населених пунктів Єлизаветівка, Промінь, Лисівка, Котлине, Удачне, Успенівка, Новоолександрівка, Новосергіївка, Котлярівка, Олексіївка, Андріївка. Шість боєзіткнень досі тривають. Авіація противника завдала авіаударів КАБами по районах населених пунктів Покровськ, Олександропіль, Гродівка, Сухий Яр, Новопавлівка, Новоукраїнка, Звірове, Леонтовичі, Олексіївка», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, бої відбувалися на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Торецькому, Краматорському, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
Російська атака на Харків: семеро людей постраждали
На цей час відомо про сімох постраждалих у Харкові, повідомив міський голова Ігор Терехов увечері 13 березня.
За його даними, серед них – четверо дітей, двоє жінок та один чоловік.
Голова Харківщини Олег Синєгубов, посилаючись на медиків Обласного центру екстреної медичної допомоги, уточнив, що семеро людей «отримали гостру реакцію на стрес».
Раніше Синєгубов повідомив про чотири влучання російських безпілотників по Харкову. Зокрема, в Основ’янському районі влучання дрона спричинило пожежу в нежитловій споруді.
Зеленський назвав «маніпуляціями» відповідь Путіна на пропозицію припинення вогню
Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 13 березня прокоментував реакцію влади Росії на пропозицію 30-денного припинення вогню.
Він назвав «дуже передбачуваними і маніпулятивними» заяви президента РФ щодо цієї ініціативи і висловив переконання, що Володимир Путін «фактично готує відмову станом на зараз»:
«Путін, звісно, боїться сказати прямо Президенту Трампу, що хоче продовжувати цю війну, хоче вбивати українців. І тому вони там, у Москві, обставляють ідею тиші такими передумовами, щоб взагалі нічого не вийшло або щоб не виходило якнайдовше. Путін часто так робить – не каже «ні» напряму, але робить так, що практично тільки все затягує та унеможливлює нормальні рішення. Ми вважаємо, що це все зараз – чергові російські маніпуляції».
«Відстаємо порівняно з росіянами і китайцями» – Рютте заявив, що НАТО треба виробляти більше зброї
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що членам альянсу необхідно виробляти більше зброї. Він сказав про це у Вашингтоні 13 березня під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом.
«Нам потрібно виробляти більше зброї. Ми не робимо достатньо і відстаємо порівняно з росіянами і китайцями. У вас величезна оборонна промислова база, європейці купують у чотири рази більше тут, ніж деінде, і це добре. Проте нам потрібно робити більше», – сказав Рютте під час переговорів в Овальному кабінеті.
США «теж проти замороженого конфлікту» – Єрмак за підсумками зустрічі в Джидді
Сторони переговорів у Саудівській Аравії погоджуються щодо неприйнятності сценарію замороженого конфлікту – про це заявив голова Офісу президента Андрій Єрмак в ефірі телемарафону 13 березня.
«Ми дуже чітко говорили про те, що ми ніколи не підемо на заморожений конфлікт. Ми точно проти, і тут наші позиції повністю співпадають із американськими партнерами – вони теж проти замороженого конфлікту і так званого Мінська-3, або якихось домовленостей, як Будапештський меморандум, які, на жаль, не спрацювали», – заявив він.
«Депортації точно не почнуться сьогодні вранці». Що очікує на українських біженців у США
Міграційна політика та боротьба з нелегальними мігрантами – це частина передвиборчих обіцянок президента США Дональда Трампа. Позиція нової адміністрації щодо мігрантів доволі жорстка і націлена на обмеження кількості тих, хто прибуває до країни.
Окремі рішення та наміри адміністрації Трампа стосуються біженців, які приїхали до країни впродовж каденції Джо Байдена. Ідеться про українських воєнних мігрантів, які прибули до США за програмою Uniting for Ukraine (U4U), пише CBS.
Проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода дослідив, що відомо про статус біженців у США і чи загрожує їм скасування програми. Редакція також поспілкувалася із українцями, які зараз перебувають у Сполучених Штатах.
Що відомо про політику Дональда Трампа щодо українських біженців
Станом на січень 2024 року США очолювали список країн поза межами Європи за кількістю прийнятих біженців з початку повномасштабного вторгнення. Відтоді близько 280 тисяч українців переїхали до країни, свідчать дані дослідження Центру економічної стратегії.
Загалом із початку повномасштабного вторгнення знайшли прихисток у США близько пів мільйона українців, повідомляє CBS із посиланням на дані Департаменту внутрішньої безпеки країни. З них – близько 200 тисяч – прибуло за програмою Uniting for Ukraine, яку прийняли навесні 2022 року.
CBS твердить, що нині програма охопила 240 тисяч українців. Вона давала можливість легально потрапити до країни, жити та працювати у США протягом трьох років. Для подачі на U4U слід заручитися підтримкою спонсорів – американців, які готові допомагати.
Читайте далі тут
Сумська ОВА оголосила евакуацію з 8 населених пунктів через «напружену ситуацію» на кордоні з РФ
Ради оборони Сумської області ухвалила рішення щодо проведення обов’язкової евакуації населення зі ще восьми населених пунктів Юнаківської і Миропільської громад Сумського району, повідомила обласна військова адміністрація 13 березня.
«Це 543 людини, яких ми маємо евакуювати з небезпечних місць можливих бойових дій», – заявив очільник Сумської ОВА Володимир Артюх.
Він закликав тих, хто ще не ухвалив рішення про евакуацію, зробити це.
«Сьогодні була проведена Рада оборони області, де питання безпекової ситуації було ключовим. Заслуховувалась оцінка обстановки з боку всіх військових структур та сил безпеки. За оперативними даними наших військових, ситуація на кордоні сьогодні напружена, але контрольована. Підрозділи російської армії не перетнули кордон і не захопили жодного населеного пункту на території Сумської області», – сказав голова ОВА.
До зустрічі української та американської сторін у Саудівській Аравії цього тижня була прикута увага всієї міжнародної спільноти. Головний її результат – узгодження першочергових пунктів для досягнення, як заявляється, стабільного і тривалого миру. Однак, крім цього, ця подія, схоже, стала новою спробою налагодити українсько-американські відносини – після скандальної зустрічі Зеленського із Трампом в Овальному кабінеті. Замість запланованих трьох годин зустріч у Джидді тривала понад вісім.
Як сторонам вдалося домовитися про відновлення постачання зброї та обміну розвідувальних даних? Чи вимагала делегація США зміни влади в Україні? Чому Єрмак почав одягати костюм на офіційні зустрічі та чи вдягне його Володимир Зеленський на наступну зустріч з Трампом?
Про це ведуча Радіо Свобода (проєкт Свобода Ранок) Катерина Некреча розпитала радника глави Офісу президента України Олександра Бевза.
– Чи вважаєте ви ці переговори в Джиді успіхом української делегації? Якщо так, то поясніть чому?
– Я думаю, що ці переговори були хорошими для України і для американської сторони за двома ключовими параметрами.
Перший – це психоемоційний фон. Мені здається, зараз в контексті всього, що відбувається, дуже важливо, щоб сторони залишилися під позитивним емоційним враженням. І мені здається, це одночасно відбулося і в американської делегації, і в української делегації.
А по-друге, це конструктивність з точки зору змістовного наповнення. Ця зустріч повинна була тривати близько трьох годин, натомість вона протривала набагато довше, більше восьми годин. І це сталося саме тому, що вдалося дуже глибоко поспілкуватися майже про всі теми, які хвилювали обидві сторони.
І я думаю, що це дуже хороша зустріч, яка відкриває певний етап в детальних переговорах українсько-американської сторони щодо всього спектру питань завершення війни, досягнення справедливого і тривалого миру, безпеки для України та багатьох інших питань. Тому мої враження в цілому достатньо позитивні і оптимістичні щодо майбутньої співпраці.
Далі читайте тут
Трамп відреагував на заяви Путіна щодо припинення вогню
Президент США Дональд Трамп висловив сподівання, що Росія «вчинить правильно» і погодиться на припинення вогню у війні проти України. Він сказав про це 13 березня під час зустрічі в Овальному кабінеті з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, який перебуває з візитом у Вашингтоні, і після заяв Путіна щодо пропозицій про припинення вогню.
Президент США назвав коментарі Путіна «обнадійливими», але неповними.
Днем раніше Трамп пригрозив запровадити додаткові санкції проти Росії, якщо вона не погодиться на припинення вогню. Однак 13 березня президент США не назвав терміни, в які Путін має погодитися, і не сказав, чи готовий він домовлятися з російським лідером про згадані ним «нюанси».
На Донеччині через удари РФ поранені 8 цивільних, зокрема дитина – прокуратура
У Костянтинівці й Покровську на Донеччині 13 березня через російські обстріли поранені вісім цивільних людей, в тому числі дитина, повідомила прокуратура області.
«13 березня ЗС РФ вдарили по Костянтинівці. Для ураження ворог застосував РСЗВ «Смерч». В одному з домоволодінь поранено 46-річного містянина і його дружину 49 років. Вони дістали мінно-вибухові травми, контузії й садна рук. Також російські війська атакували Покровськ, поціливши по оселях мирних мешканців. Внаслідок руйнування будинку зазнали тілесних ушкоджень чоловік 40 років і 41-річна жінка. Крім того, травмовано їхнього 15-річного сина. У них мінно-вибухові травми, осколкові поранення й контузії», – йдеться в повідомленні.
За даними прокуратури, внаслідок наступної атаки ще троє цивільних опинилися в лікарні: 50-річна жінка і чоловіки 46 і 51 років, які в момент обстрілу перебували в торговельному закладі. У них – мінно-вибухові травми й осколкові поранення.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Путін: Росія згодна з пропозицією США щодо припинення вогню, але «є нюанси»
Президент Росії Володимир Путін заявив, що РФ погоджується з пропозицією США про припинення вогню з Україною, але «є нюанси», і будь-яка угода має привести до довгострокового миру.
«Ми згодні з пропозицією припинити бойові дії. Але ми виходимо з того, що це припинення має привести до довгострокового миру й усунути першопричини кризи», – сказав Путін, відповідаючи на запитання про те, як він оцінює пропозицію США, під час пресконференції в Москві з Олександром Лукашенком 13 березня.
«Ми за [припинення вогню], але є нюанси», – додав Путін.
Віцепрезидентка німецького Бундестагу Катрін Ґерінґ-Екардт написала листа до засудженого Росією фрілансера проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Владислава Єсипенка в день його 56-річчя.
«Сьогодні Ви вкотре змушені провести свій день народження у неволі. І саме сьогодні хочу запевнити Вас: про Вас пам’ятають. До Вашої долі прикута пильна увага Європи і всього світу», – зазначила вона.
За словами віцепрезидентки, голос Єсипенка «намагаються заглушити неправомірним ув’язненням, тортурами і залякуванням».
«Я робитиму все можливе заради того, щоб Ваш голос звучав надалі. Заради того, щоб громадськість дізнавалася про ситуацію в Криму, про поведінку окупантів, про долю політичних ув’язнених – і насамперед про Вашу долю», – наголосила Ґерінґ-Екардт.
У лютому віцепрезидентка Бундестагу взяла політичне менторство над Єсипенком.
Владислав Єсипенко – український журналіст, фрілансер Крим.Реалії. До арешту висвітлював соціальну й екологічну проблематику, проводив опитування кримчан.
10 березня 2021 року Єсипенко перестав виходити на зв’язок із рідними. Невдовзі стало відомо, що ФСБ Росії затримала його, звинувативши у «зв’язках з українськими спецслужбами» і «зберіганні й перевезенні боєприпасів». Зрештою його засудили до п’яти років колонії загального режиму і штрафу 110 тисяч рублів.
У Міністерстві закордонних справ України назвали «політично вмотивованим» винесений Єсипенку вирок. Держдепартамент США засудив вирок Єсипенку, назвавши його «ще одним прикладом зловживань російської окупаційної влади у Криму». Сам Єсипенко стверджує, що російські силовики його катували, зокрема електрикою, домагаючись свідчень.