Доступність посилання

Наслідки російської атаки в Черкаському на Донеччині, 22 січня 2026 року
Наслідки російської атаки в Черкаському на Донеччині, 22 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Путін через Віткоффа передав «сигнали» для Трампа – речник Кремля

Російський лідер Володимир Путін пізно ввечері 13 березня прийняв у Кремлі спецпосланця президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа, повідомив 14 березня речник Путіна Дмитро Пєсков.

За словами Пєскова, на зустрічі «російській стороні було надано додаткову інформацію», а Путін через Віткоффа передав інформацію та «додаткові сигнали» для Трампа.

Пєсков додав, що з обох боків є розуміння того, що розмова Путіна і Трампа необхідна. Розмова, за словами речника Кремля, відбудеться після доповіді Віткоффа Трампу. Конкретних термінів Пєсков не назвав.

Також він зазначив, що Путін підтримує позицію Трампа «у плані врегулювання» конфлікту, але «озвучив деякі питання, на які потрібно спільно знайти відповіді», і «що ще багато що зробити».

Спецпосланець Трампа Стів Віткофф 11 березня брав участь у зустрічі делегацій України та США в Саудівській Аравії, а 13 березня прилетів до Москви. У Білому домі не повідомляли, з ким конкретно зустрічався Віткофф у Москві і що обговорювалося на зустрічі, обмежившись словами, що підсумок його візиту можна оцінити з «обережним оптимізмом».

13 березня Путін зустрічався в Кремлі з Олександром Лукашенком, а на пресконференції після цього заявив, що Росія згодна з висунутою США пропозицією про 30-денне припинення вогню в Україні, але «є нюанси», і поставив кілька запитань, наприклад, щодо присутності ЗСУ в Курській області РФ. Трамп назвав заяву Путіна «обнадійливою, але неповною», а Володимир Зеленський – «черговими російськими маніпуляціями».

Відступ у Курську, бої за Торецьк: ситуація на фронті в Україні

Через майже сім місяців несподіваного вторгнення у Курську область Росії українські військові підрозділи відступають під потужним обстрілом, намагаючись уникнути оточення внаслідок спільних ударів російських і північнокорейських сил.

Проте на інших ділянках 1110-кілометрової лінії фронту новини більш обнадійливі: вперше за тривалий час Україна отримала сприятливі умови та перейшла в наступ, тоді як російський натиск почав слабшати.

Питання лише в тому, як довго Україна зможе утримувати перевагу, особливо з огляду на невизначеність щодо її головного постачальника зброї – Сполучених Штатів, які спочатку призупинили постачання та обмін розвідданими, але через два тижні відновили їх.

Європа має план забезпечення миру: деталі

«Точка зору» Анатолія Курносова – аналітика Центру політичних студій «Доктрина», виконавчого директора ГО «Коло європейського діалогу», експерта Українсько-Польської Медіа Платформи:

«Захистом України Європа зберігає себе та відвертає Третю світову війну. Схоже, що в Єропі нарешті це усвідомили. Головне питання, як швидко зможуть перебудуватися і діяти.

Як повідомляють українські медіа з посиланням Associated Press, Велика Британія та Франція як лідери потенційної «коаліції рішучих» із забезпечення гарантій безпеки обговорюють плани розміщення в Україні європейських миротворців....»

Далі тут

Каллас доопрацювала багатомільярдний пакет допомоги ЄС для України – стали відомі деталі

Новий пакет військової допомоги для «негайних постачань» Україні від ЄС може бути на суму від 20 до 40 мільярдів євро, у ньому передбачена також можливість спільного виробництва та партнерства з українською оборонною промисловістю. Про це йдеться в доопрацьованій чернетці пропозиції від верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, Радіо Свобода ознайомилося документом.

Остаточна сума досі не узгоджена, оскільки «деякі держави-члени ще не мають сформованого уряду», повідомив Радіо Свобода дипломат у колах ЄС, не уповноважений давати офіційні коментарі засобам інформації.

На позачерговому саміті лідерів ЄС 6 березня практично всі країни-члени спільноти, окрім Угорщини, погодилися з необхідністю розвинути пропозицію Каї Каллас, зокрема розглянути можливість інтеграції цих планів із планами нарощування оборонного виробництва в ЄС.

«Відчувається готовність до серйозного обговорення. Ми бачимо це як коаліцію охочих. Очікується, що на саміті лідерів 20 березня буде досягнуто політичного консенсусу», – повідомив дипломат.

Ідея Каї Каллас полягає також у тому, що країни-члени мають робити пропорційні до розміру своєї економіки внески у цю ініціативу, оскільки наразі обсяги допомоги від різних країн-членів суттєво відрізняються.

«Підтримка може надаватися «в натуральній формі» (через двосторонні постачання або постачання за участю третьої сторони) чи через фінансовий внесок. Держави-учасниці повідомлять одна одній та Європейській службі зовнішніх дій (ЄСЗД) до 30 квітня 2025 року про те, як вони планують виконати свої зобов’язання, вказуючи, чи можуть вони закуповувати та постачати додаткову допомогу від імені інших держав-учасниць», – ідеться в документі.

Новий пакет має включати як прямі постачання військової техніки (артилерійські системи великого калібру, системи ППО, боєприпаси тощо), так і прямі закупівлі в української оборонної промисловості.

Допомога, яку країни ЄС уже надали Україні у вигляді зброї з 24 лютого 2025 року, може бути зарахована до цієї ініціативи.

Лідери 26 із 27 держав Євросоюзу на саміті в Брюсселі 6 березня погодили декларацію на підтримку України. Єдиним главою держави, який не проголосував за це рішення, був прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.

Це означає, що декларація не увійшла до офіційних висновків саміту ЄС, але міститься в додатках до цих висновків, «твердо підтриманих 26 державами-членами».

У декларації зафіксована підтримка потенційного розміщення миротворців в Україні в межах механізму «Спільної політики безпеки та оборони» (CSDP), за яким Євросоюз бере участь у миротворчих операціях.

«Варто чути різні позиції»: Бобровська про очікування в Раді на звіт МЗС щодо переговорів у Джидді

Угода про 30-денне припинення вогню потребуватиме внесення змін до законодавства або інших офіційних документів, тому пов’язані з нею питання мають бути зрозумілими та доступними для депутатів – про це в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповіла народна депутатка від «Голосу», членкиня Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська.

Відповідаючи на запитання, чи депутати хотіли би почути від міністра закордонних справ Андрія Сибіги про переговори між делегація США та України у Саудівській Аравії, вона відповіла:

«Ми хотіли розпочати все абсолютно прозоро. Насправді можна було провести закрите засідання з головами фракцій, з окремими комітетами, пояснити ситуацію кулуарно. Але це не просто питання, яке має знати лише депутат – кожен українець має право знати правду. Адже якщо угода, чи то рамкова, чи фінальна, зайде в парламент, рано чи пізно її пункти та умови, очевидно, потребуватимуть змін у законодавстві або в інших офіційних документах.»

Бобровська припускає, що депутати досі не дізналися деталей про перемовини у Джидді та угоди про 30-денне припинення вогню, бо цей процес перебуває на початковій стадії.

«Мені дивно, що зараз деякі політики поводяться саме так. Можливо, це тому, що переговорний процес лише на початковій стадії. Але варто повернутися до практики зустрічей із головами фракцій, чути більше думок, ніж лише від п’яти-шести людей навколо себе чи п’яти-шести генералів. Потрібно бачити ширшу картину реальності, чути різні позиції та думки – навіть якщо вони не завжди зручні чи приємні», – вважає парламентарка.

Коментуючи можливі мирні угоди, вона підкреслила, що «Стамбульські угоди», які стали предметом обговорення у міжнародному контексті, є абсолютно неприйнятними для України. Парламент, на її думку, не буде готовий до підтримки таких угод.

«Ні, стамбульські умови – це були нереальні умови. Тому, власне, і була вся війна продовжена. І скільки життів втрачено разом із територіями... Підписувати умовні «стамбульські угоди» три роки після того, коли втрачено стільки життів, покладено стільки зусиль... Це не просто зрада. Парламент цього не прийме. Мені здається, що це буде швидше, простіше – спалити Верховну Раду разом з усіма переговорниками, ніж йти на такі умови.»

11 березня у Саудівській Аравії відбулася зустріч делегацій України й Сполучених Штатів. Під час переговорів Україна погодилася з пропозицією американської сторони про запровадження режиму припинення вогню у війні з Росією на 30 днів.

Делегації також обговорили важливість гуманітарних зусиль як частини мирного процесу, зокрема під час режиму припинення вогню, включно з обміном військовополоненими, звільненням утримуваних цивільних осіб та поверненням примусово переміщених українських дітей.

Президент США Дональд Трамп 12 березня висловив упевненість у тому, що припиненн вогню вдасться досягнути, а його спецпредставник Стів Віткофф прибув до Москви 13 березня, щоб поговорити з Кремлем про ситуацію.

СБУ заявляє про затримання співучасниці теракту, в якому загинули військовий і 15-річний агент РФ

Служба безпеки України повідомила 14 березня, що її співробітники затримали співучасницю теракту, який спецслужби РФ влаштували на Харківщині на початку лютого 2025 року.

«Тоді окупанти разом із саморобним вибуховим пристроєм (СВП) підірвали свого 15-річного агента, який під виглядом курʼєра приніс вибухівку до військової частини Національної гвардії. Унаслідок події фігурант та військовослужбовець, якому адресувалася «посилка», загинули на місці. Наразі затримано ще одну російську агентку – 28-річну безробітну з Харкова, яка за інструкціями окупантів виготовила СВП (саморобний вибуховий пристрій – ред.) для «курʼєра»… Готовий СВП жінка поклала в спортивну сумку та залишила у своєму під’їзді. Звідти її забрав місцевий школяр, якого окупанти втягнули у злочинну діяльність через телеграм-канал із пошуку «легких грошей», – відзначають у спецслужбі.

Після цього, як ідеться в повідомленні, 15-річний агент замовив таксі та разом із вибухівкою виїхав до підрозділу Нацгвардії.

«Ворог відслідковував увесь маршрут агента за допомогою GPS-навігації в його телефоні. Коли окупанти зафіксували прибуття фігуранта до пункту призначення, вони дистанційно активували СВП і ліквідували свого агента як «зайвого свідка». У ході комплексних заходів контррозвідники СБУ встановили місцезнаходження агентки, що виготовила вибуховий пристрій, і затримали її за адресою проживання. Під час обшуків у неї вилучено складники до нового СВП та мобільний телефон із доказами співпраці з РФ», – твердять у спецслужбі.

Слідчі Служби безпеки повідомили затриманій про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:

– ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 258 (пособництво у терористичному акті, що призвів до загибелі людей);

– ч. 1 ст. 263 (незаконне придбання і зберігання вибухового пристрою).

Жінка перебуває під вартою без права внесення застави, їй загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Раніше цього тижня вибухи (також із використанням неповнолітніх) відбулися в Івано-Франківську. За інформацією слідства, російські куратори завербували підлітків через телеграм-канали. Підлітки мали встановити один з вибухових пристроїв у зазначеному місці, однак, під час руху, російська спецслужба дистанційно активувала обидва пристрої – один підрив стався під час пересування, а другий – в квартирі, де вони готували вибухівку.

Внаслідок події 17-річний хлопець загинув на місці, його 15-річного спільника госпіталізували з тяжкими пораненнями.

Через російські атаки за добу є постраждалі в трьох прифронтових областях – ОВА

Російські війська обстрілювали прифронтові області України протягом попередньої доби, повідомляють обласні військові адміністрації 14 березня.

За даними очільника Херсонщини Олександра Прокудіна, російські війська обстріляли понад 30 населених пунктів регіону. Обстріли пошкодили дві багатоповерхівки та сім приватних будинків, стільникову вежу, господарчу споруду та приватний автомобіль.

«Через російську агресію одна людина загинула, ще дев’ять – дістали поранення, з них – 1 дитина», – йдеться в повідомленні.

Голова Донецької ОВА Вадим Філашкін повідомив про одного загиблого в регіоні за добу – у Рівному Мирноградської громади, де ще одна людина зазнала поранення.

«У Покровську поранено 6 людей, зруйновано приватний будинок, пошкоджено крамницю. У Малинівці Гродівської громади поранено 3 людини, зруйновано будинок», – заявив він.

Ще двоє людей зазнали поранень у Костянтинівці.

Російські атаки спричинили пошкодження в низці населених пунктів Харківської області, повідомив очільник області Олег Синєгубов. Напередодні стало відомо про сімох постраждалих у Харкові, в яких діагностували гостру реакцію на стрес.

«Близько 19-30 Куп’янський р-н., Кіндрашівська ТГ., с. Кіндрашівка. Внаслідок артилерійського обстрілу постраждав 65-річний чоловік, стан важкий», – заявив він.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

У Фінляндії ватажка неонацистської групи «Русич» засудили до довічного терміну за воєнні злочини в Україні

Окружний суд Гельсінкі засудив росіянина Яна Петровського (Воїслава Тордена) до довічного терміну за звинуваченням у скоєнні воєнних злочинів в Україні, повідомляє Helsingin Sanomat. Його захист має намір оскаржити вирок.

Петровський народився 1987 року і провів дитинство в Петербурзі. У 2004 році його мати вийшла заміж за громадянина Норвегії та поїхала до Осло. 16-річний Петровський переїхав туди разом із нею. Пізніше він почав приїжджати до Росії, де познайомився з лідером неонацистської ДШРГ (диверсійно-штурмової розвідувальної групи) «Русич» та колишнім десантником Олексієм Мільчаковим.

2014 року вони вирушили воювати на Донбас на боці Росії. У вересні того ж року поряд із селищем Щастя в Луганській області бойовики «Русича» влаштували засідку та розбили колону батальйону «Айдар». Мільчаков, який брав участь у цьому, відкрито розповів, як фотографувався з тілами загиблих українських військових, а бойовики «Русича» відрізали деяким вуха.

2016 року Петровського депортували з Норвегії до Росії, тут він змінив ім’я та прізвище на Воїслав Торден. У 2023 році його дружина отримала дозвіл на навчання у Фінляндії, і його слідом за нею пустили в країну і дали посвідку на проживання. Петровський в’їхав до Фінляндії, а 20 липня 2023 року був затриманий в аеропорту Гельсінкі перед вильотом до Ніцци.

У грудні 2023 року Верховний суд Фінляндії відмовив Україні в екстрадиції Петровського через умови тримання в українських в’язницях, які Європейський суд з прав людини визнав такими, що порушують статтю 3 Європейської конвенції з прав людини (заборона катувань).

У жовтні 2024 року заступник генпрокурора Фінляндії Юкка Раппе звинуватив Петровського у п’яти воєнних злочинах, скоєних у Донецькій та Луганській областях у 2014–2015 роках. За версією слідства, він і бойовики «Русича» причетні до загибелі 22 українських військовослужбовців та поранення ще чотирьох. Йому також ставлять у провину порушення правил ведення війни і жорстоке поводження з пораненими і вбитими військовими противниками.

У Золочеві на Харківщині внаслідок атаки дрона пошкоджена лікарня – ОВА

Російські військові вночі 14 березня вдарили по лікарні в селищі Золочеві, повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.

«Унаслідок влучання БпЛА загорівся дах. Через 40 хвилин ворог завдав повторного удару двома БпЛА. Постраждала 33-річна жінка – співробітниця бригади екстреної допомоги, отримала гостру реакцію на стрес. Пожежу ліквідували службовці ДСНС», – написав очільник області.

Згодом Синєгубов додав, що «в закладі перебували п’ять цивільних пацієнтів та п’ять осіб персоналу, серед них – без постраждалих».

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Перемир’я на умовах Путіна надасть РФ «дуже непропорційні переваги» – ISW

Зауваження, висунуті президентом Росії Володимиром Путіним для припинення вогню в українсько-російській війні, нададуть Росії «дуже непропорційні переваги» та встановлять «умови для відновлення Кремлем бойових дій на надзвичайно вигідних для Росії умовах», пишуть аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).

Угода на умовах Путіна «ймовірно, вимагатиме від Сполучених Штатів та інших прихильників України призупинити військову допомогу Україні та вимагатиме від України припинити вербування та навчання (військового) персоналу», відзначають аналітики.

«Така угода про припинення вогню почне роззброювати Україну, якщо її продовжити на тривалий період, не дозволяючи її збройним силам відновлюватися, навчатися та озброюватися, і змусить Україну та Захід поступитися значними важелями впливу Росії. Путін не припустив, що Росія також припинить набір військових, виробництво військової техніки та отримання військової допомоги від союзників Росії. Здатність Росії продовжувати ці заходи під час потенційного припинення вогню з одночасними перешкодами Україні дозволила б Росії відновити наступальні операції з більш укомплектованими та оснащеними підрозділами у час, який вона обере», – ідеться в аналізі ISW.

Експерти додають, що «такі вимоги здавалися б чітким свідченням того, що Путін насправді не налаштований на встановлення миру».

Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 13 березня прокоментував реакцію влади Росії на пропозицію 30-денного припинення вогню. Він назвав «дуже передбачуваними і маніпулятивними» заяви президента РФ щодо цієї ініціативи і висловив переконання, що Володимир Путін «фактично готує відмову станом на зараз».

11 березня у Саудівській Аравії відбулася зустріч делегацій України й Сполучених Штатів. Під час переговорів Україна погодилася з пропозицією американської сторони про запровадження режиму припинення вогню у війні з Росією на 30 днів.

Президент Росії Володимир Путін 13 березня заявив, що РФ погоджується з пропозицією США про припинення вогню з Україною, але «є нюанси», і будь-яка угода має привести до довгострокового миру. Президент США Дональд Трамп, своєю чергою, назвав коментарі Путіна «обнадійливими», але неповними.

ЄС може зняти санкції з трьох росіян – «Система»

Євросоюз може виключити трьох росіян зі списку санкцій, до якого вони потрапили через агресивну війну Росії проти України, з’ясував проєкт Радіо Свобода «Система».

Джерела редакції в дипломатичних колах ЄС повідомляють, що йдеться про міністра спорту Росії Михайла Дегтярьова, сестру підприємця Алішера Усманова Гульбахор Ісмаїлову та колишнього голову Європейського єврейського конгресу, бізнесмена В’ячеслава Моше Кантора.

Офіційне рішення очікується найближчим часом. Повідомляється, що країни ЄС близькі до угоди про продовження на пів року санкцій щодо більш ніж двох тисяч росіян.

Видання Bloomberg пише, що Угорщина, яка вимагала виключити зі списків підприємців Михайла Фрідмана та Алішера Усманова, погодилася на продовження санкцій.

Михайло Дегтярьов, який зараз обіймає посаду міністра спорту РФ, у 2020–2024 році очолював Хабаровський край як тимчасовий виконувач обов’язків губернатора, змінивши на цій посаді Сергія Фургала, звинуваченого в організації замовних вбивств. Дегтярьов перебуває під санкціями ЄС із 2014 року за підтримку бойовиків підконтрольного Москві угруповання «ДНР». Наразі понад 20 країн запровадили проти нього персональні санкції за підтримку вторгнення в Україну.

Сестра Алішера Усманова Гульбахор Ісмаїлова, за даними кількох засобів інформації, володіє частиною його закордонних активів.

В’ячеслава Моше Кантора називають «російським олігархом із тісними зв’язками з Володимиром Путіним», нагадує «Система».

Третина російських атак 13 березня була на Покровському напрямку – Генштаб ЗСУ

Упродовж доби 13 березня на фронті зафіксовано 138 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. Майже третина з них відбулася на Покровському напрямку, йдеться в ранковому зведенні.

«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 45 штурмів агресора в районах населених пунктів Водяне Друге, Єлизаветівка, Новоторецьке, Промінь, Даченське, Новоукраїнка, Шевченко, Котлине, Удачне, Новоолександрівка, Надіївка та Андріївка», – вказано в повідомленні.

За даними Генштабу ЗСУ, сили РФ завдали «по позиціях українських підрозділів та населених пунктах два ракетних та 98 авіаційних ударів, застосувавши три ракети та скинувши 150 КАБ».

«За минулу добу ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили 14 районів зосередження озброєння та військової техніки та два артилерійські засоби російських загарбників», – інформують українські військові.

Бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках та в Курській області РФ, додали в Генштабі ЗСУ.

Дрони СБУ уразили газокомпресорні станції та склад ракет в РФ – джерело

Дрони СБУ уразили дві газокомпресорні станції та склад ракет до комплексів С-300/С-400 на території РФ, повідомило Радіо Свобода 14 березня джерело в спецслужбі.

За цими даними, безпілотники атакували газокомпресорні станції «Давидовська» в Тамбовській області та «Новопетрівська» в Саратовській області.

Також дрони СБУ уразили польовий склад ракет для комплексів С-300/С-400 поблизу населеного пункту Радьковка, це в Бєлгородській області. Після влучання розпочалася активна детонація боєприпасів.

«СБУ провела ще одну успішну спецоперацію на території ворога, яка завдала суттєвих збитків бюджету РФ, зменшила можливості фінансувати війну проти України та військовий потенціал російської армії», – повідомило поінформоване джерело в СБУ.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.

Повітряні сили: Росія застосувала 27 ударних дронів вночі, 16 із них збили

Російські війська випустили 27 ударних безпілотників по Україні з напрямків Міллерова та Приморсько-Ахтарська протягом ночі, повідомляє командування Повітряних сил вранці 14 березня.

За повідомленням, атаку відбивали мобільні вогневі групи Повітряних сил та Сил оборони України.

«Станом на 09.00 підтверджено збиття 16-ти ударних БпЛА типу Shahed у Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій та Харківській областях», – повідомляють військові.

Ще дев’ять російських безпілотників-імітаторів, за зведенням, були локаційно втрачені без негативних наслідків.

Внаслідок російської атаки постраждали Харківщина та Донеччина, додає командування.

Протягом ночі проти 13 березня російська армія застосувала 117 безпілотників для атаки на Україну, з яких українська протиповітряна оборона збила 74.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Трамп тепер «візьметься» за Путіна? Припинення вогню не допоможе Україні?

Російський керманич Володимир Путін не відкинув прямо пропозицію Вашингтона про припинення вогню на 30 днів, але його заява «не була повною». На це звернув увагу президент США Дональд Трамп.

І в той же час адміністрація Трампа нібито посилила санкції, пише CBS News. Тепер російські банки не зможуть отримати доступ до платіжних систем США.

  • Чи означає це, що США вже почали тиск на Росію?
  • Які перші результати перемовин США з Путіним?
  • Які умови висуває очільник Кремля?
  • На які поступки готові йти в Києві?
  • Як далі буде діяти Вашингтон, якщо одна із сторін не погодиться?


Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:

Сили РФ втратили за добу понад 1400 військових і 46 артсистем – Генштаб ЗСУ

Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 891 660 своїх військових, зокрема 1410 – за минулу добу – такі дані наводить уранці 14 березня Генеральний штаб ЗСУ.

У ЗСУ також поінформували, що РФ втратила таку військову техніку:

  • танки ‒ 10313 (+6 – за минулу добу)
  • бойові броньовані машини ‒ 21443(+11)
  • артилерійські системи – 24455 (+46)
  • РСЗВ – 1314
  • засоби ППО ‒ 1103
  • літаки – 370
  • гелікоптери – 331
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня – 29136 (+153)
  • крилаті ракети ‒ 3121
  • кораблі /катери ‒ 28
  • підводні човни – 1
  • автомобільна техніка й автоцистерни – 40469 (+114)
  • спеціальна техніка ‒ 3777


Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.

«Від моменту вторгнення в Україну Росія, ймовірно, загалом зазнала приблизно 875 000 жертв. Середньодобові втрати росіян протягом лютого 2025 року становили 1255 осіб, згідно з даними Генштабу України, що є найнижчим середньодобовим показником із серпня 2024 року», – йдеться в повідомленні.

У розвідці зазначили, що загальна кількість російських втрат у лютому 2025 року становила 35 140, що приблизно на 13 000 менше, ніж у січні, який був другим за найбільшим числом жертв місяцем за всю широкомасштабну війну.

Британська розвідка припускає, що зменшення зареєстрованої кількості втрат, які, проте, залишаються високими, ймовірно, відображає зниження темпу російських операцій і атак.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

За даними Генштабу ЗСУ, станом на ранок 5 березня відомо про близько 880 660 втрат російських військових.

За даними головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Росія втратила під час боїв на Курщині понад 48 тисяч військових, зокрема, близько 20 тисяч ­– убитими.

«Ніхто не тримається за курських солов'їв»: як змінилася роль Курської операції і що далі

Російський президент Володимир Путін уперше відвідав Курську область з початку української операції. Про це повідомили російські державні агентства новин 12 березня. Понад пів року підрозділи ЗСУ тримали під контролем частину російської території, зокрема, адміністративний центр Суджу. Тепер туди повернулася російська армія, лише східна частина міста залишається у сірій зоні, згідно з картою DeepState.

На тлі цих повідомлень президент Володимир Зеленський запевнив, що ЗСУ продовжують виконувати бойові завдання, намагаючись зберегти життя військових. Раніше він припускав, що в разі переговорів Україна може запропонувати обмін захоплених територій Курщини на окуповані українські землі.

Чому Росія активізувалась саме зараз? Чи має Україна ще козирі для переговорів? І як це вплине на фронт?

Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) спитали про це у військового аналітика та ветерана російсько-української війни Олексія Гетьмана.

У російському Туапсе після повітряної атаки спалахнув резервуар із бензином

На нафтокомплексі в Туапсе вночі 14 березня розпочалася пожежа площею понад тисяча квадратних метрів, заявив губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв. За його словами, спалахнув один із резервуарів із бензином, його гасять понад сто працівників екстрених служб. Постраждалих, за попередніми даними, немає.

Раніше про удар по нафтопереробному заводу в Туапсе і пожежу, що розпочалася там, повідомили місцеві жителі. Його підтверджують і українські ЗМІ, які геолокували місце влучання.

Провладний телеграм-канал Mash пише, що на резервуар упали уламки безпілотника. Деякі з очевидців вважають, що могла бути застосована ракета, повідомляє видання ASTRA.

Українська сторона про атаку на Туапсе наразі офіційно не повідомляла.

Припиняв роботу аеропорт у Сочі. Пізніше Росавіація повідомила також про тимчасове припинення відправлення та прийому рейсів у підмосковному аеропорту Внуково та в Калузі.

26 лютого джерела видання ASTRA повідомляли, що внаслідок удару по НПЗ у Туапсе було пошкоджено нафтопереробну установку та трубопровід. У той день було зафіксовано атаку безпілотників на Краснодарський край, однією з цілей був морський порт у Туапсе.

Шмигаль обговорив співпрацю в аграрній галузі з делегацією Туреччини

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 13 березня провів зустріч із міністром торгівлі Туреччини Омером Болатом та міністром сільського та лісового господарства Ібрагімом Юмакли під час їхнього візиту до Києва.

За його словами, він вказав на «хороші перспективи» для пожвавлення торговельно-економічних відносин з Туреччиною після набуття чинності Угоди про вільну торгівлю. Прем’єр подякував за остаточне затвердження президентом Реджепом Теїпом Ердоганом цієї угоди і заявив, що уряд очікує на її ратифікацію у Верховній Раді.

«Торкнулися, зокрема, теми імпорту-експорту сільського господарства. Україна зацікавлена у постачанні до Туреччини зернових, соняшникової олії, кукурудзи та інших продуктів. Привітав сьогоднішнє засідання українсько-турецької робочої групи з питань сільського господарства», – повідомив Шмигаль.

Крім того, за його словами, турецький бізнес розглядає можливість будівництва заводів з виробництва кормів в Україні. Крім того, сторони зацікавлені у співпраці в сфері зрошення та меліорації, що сприятиме збільшенню обігу аграрної продукції.

Шмигаль додав, що сторони також обговорили участь Туреччини у відновленні України:

«Зокрема, сьогодні відбулося перше засідання українсько-турецької робочої групи з питань відбудови. Це було частиною домовленостей президентів наших держав. Розраховуємо на започаткування спільних проєктів у сфері відновлення дорожньої інфраструктури, водного транспорту, проєктів щодо захисту критичної інфраструктури, відновлення житла тощо».

Міністерство закордонних справ додало, що з турецькими урядовцями також зустрівся голова МЗС Андрій Сибіга. Він, поміж іншого, заявив готовність України поглиблювати співпрацю з Туреччиною у забезпеченні постачання продовольства, «зокрема, для зміцнення продовольчої безпеки Сирії в рамках програми Food from Ukraine».

Президент Володимир Зеленський 13 березня повідомив, що Україна готова ратифікувати Угоду про вільну торгівлю.

Туреччина ратифікувала Угоду про зону вільної торгівлі з Україною в серпні 2024 року.

Медіа: США не продовжили дозвіл закордонним компаніям купувати російську нафту

Сполучені Штати не стали продовжувати дію ліцензії, яка дозволяла розраховуватися за енергоносії з російськими банками – про це повідомляє Reuters із посиланням на речника Міністерства фінансів США 13 березня.

Йдеться про дозвіл на останні енергетичні транзакції з російськими фінансовими установами, передбачений санкціями проти російської нафтової індустрії, які запровадив попередній президент США Джо Байден в останні дні на посаді.

За словами представника казначейства, термін дії генеральної ліцензії 8L збіг о 12:01 за Східним часом у середу.

Адміністрація Трампа «залишається зосередженою на припиненні бойових дій і сприянні переговорам про завершення війни», сказав представник Мінфіну в заяві, надісланій Reuters.

«Ми продовжуємо запроваджувати наші санкції, які залишаються одним із важелів для досягнення цих цілей», – додав він.

Раніше медіа, зокрема, CBS News, повідомляли з посиланням на поінформовані джерела про завершення 60-денної дії винятку з санкції, який дозволяв розрахунки за нафти через підсанкційні російські банки, які потрапили під санкції.

Рішення про подальше обмеження доступу до американських банківських систем ускладнює для інших країн купівлю російської нафти, таким чином обмежуючи її глобальний продаж.

США 10 січня запровадили санкції щодо понад 30 російських нафтосервісних компаній. Обмеження також торкнулися сербської компанії, пов’язаної з «Газпром нефть». Мінфін країни пояснив ріщення виконанням зобов’язань G7 щодо скорочення російських доходів від енергоносіїв.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG