Зеленський у зверненні до ЄС: Україні потрібно щонайменше 5 мільярдів євро на боєприпаси
Президент України Володимир Зеленський під час відеозвернення до 27 лідерів країн-членів ЄС, які зібралися на саміт у Брюсселі 20 березня, попросив надати якомога швидше 5 мільярдів євро на боєприпаси.
«Нам потрібні кошти для артилерійських снарядів, і ми справді будемо вдячні за підтримку Європи у розмірі не менше 5 мільярдів євро якнайшвидше», – заявив український президент після того, як розповів про останні обстріли України.
Він також наголосив на важливості інвестицій у виробництво зброї як в Україні, так і в країнах Євросоюзу. За його словами, Європі потрібна технологічна незалежність, зокрема, у виробництві зброї:
«Все необхідне для захисту континенту має вироблятися тут, у Європі. Ми маємо працювати над цим разом. Я вдячний тим, хто вже робить конкретні кроки в цьому напрямі. Було б правильно, щоб програма ReArm Europe запрацювала якнайшвидше, це дуже корисна й далекоглядна ініціатива».
Зеленський заявив, що технології України в сфері безпілотників та радіоелектронної боротьби можуть стати в нагоді Європі та глобальним партнерам. Водночас подальший розвиток цієї зброї, в тому числі за рахунок інвестицій ЄС, «є запорукою нової основи європейської безпеки».
Про необхідність зібрати 5 мільярдів євро для закупівлі снарядів Україні перед початком саміту згадала і головна дипломатка ЄС Кая Каллас. Вона нещодавно виступила з новою оборонною ініціативою на 40 мільярдів євро для України, що поки що не знайшла підтримки.
«Якщо ми зараз не можемо вирішити питання наступного року, давайте визначимося з короткостроковими завданнями – невідкладними потребами України щодо боєприпасів. Реалістичний план – виділення п’яти мільярдів на боєприпаси і саме над цим ми зараз активно працюємо», – сказала Каллас.
Напередодні Єврокомісія представила деталі нової оборонної ініціативи Євросоюзу SAFE, яка відкриває країнам-членам доступ до кредитів на 150 мільярдів євро. Гроші мають бути використані насамперед на компоненти зброї, вироблені в ЄС та Україні.
Проєкт комюніке саміту лідерів Євросоюзу, який відбудеться 20 березня в Брюсселі, передбачає, що Європейський союз буде продовжувати фінансову й військову допомогу Києву, незмінно підтримує незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів і наполягає, що Росія має продемонструвати «справжню політичну волю для завершення війни».
Шмигаль обговорив інтеграцію України в ЄС із єврокомісаром Домбровскісом
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зустрівся в Києві з комісаром Євросоюзу Валдісом Домбровскісом з питань економіки та продуктивності – про це сторони повідомили 20 березня.
Шмигаль повідомив, що під час зустрічі подякував Домбровскісу особисто за останній транш від Євросоюзу на 1 мільярд євро, наданий у рамках ініціативи ERA. Вона передбачає надання Україні допомоги за рахунок доходів від заморожених активів Росії.
За словами прем’єра, Україна вже спрямовує отримані кошти на потреби оборони та бюджетні видатки. Він назвав основною метою конфіскацію всіх заморожених активів Росії, які «стануть основним джерелом відбудови країни».
«Також обговорили посилення економічного співробітництва та європейську інтеграцію нашої держави. Триває процес скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС. Україна успішно імплементувала всі необхідні заходи для просування євроінтеграційного процесу. Ми активно працюємо над відкриттям усіх шести кластерів у рамках переговорного процесу з ЄС. Це ключовий пріоритет», – заявив Шмигаль.
Домбровскіс повідомив, що «був радий» зустрітися зі Шмигалем, щоб підтвердити тривалу підтримку Євросоюзом України.
«Ми обговорили подальшу підтримку України з боку ЄС і те, як ReARM Europe і наша Біла книга про майбутнє європейської оборони посилять безпеку України та всієї Європи», – додав він.
Напередодні Єврокомісія представила деталі нової оборонної ініціативи Євросоюзу SAFE, яка відкриває країнам-членам доступ до кредитів на 150 мільярдів євро. Гроші мають бути використані насамперед на компоненти зброї, вироблені в ЄС та Україні.
Проєкт комюніке саміту лідерів Євросоюзу, який відбудеться 20 березня в Брюсселі, передбачає, що Європейський союз буде продовжувати фінансову й військову допомогу Києву, незмінно підтримує незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів і наполягає, що Росія має продемонструвати «справжню політичну волю для завершення війни».
Путін підписав указ щодо перебування громадян України в Росії «без законних підстав»
Президент Росії Володимир Путін підписав указ, що наказує громадянам України, які «не мають законних підстав для перебування в РФ», виїхати до 10 вересня або «врегулювати своє правове становище». На це звернув увагу канал «Настоящее время» 20 березня.
Іноземні громадяни та особи без громадянства, які прибули на територію, контрольовану угрупованнями «ДНР» і «ЛНР», а також на окуповані РФ території Херсонської та Запорізької областей, згідно з указом, до набрання документом чинності зобов’язані здати аналізи на наркотики та ВІЛ.
Російському МВС також доручено не притягати до адміністративної відповідальності громадян України за «порушення режиму перебування», якщо вони звернулися до територіальних органів відомства для «врегулювання свого правового становища» і до набрання чинності указом здали відбитки пальців та сфотографувалися.
Іноземні громадяни можуть перебувати біля Росії трохи більше 90 днів, після чого їх можуть затримати і примусово депортувати. З 5 лютого 2025 року право на видворення іноземців отримали начальники територіальних та транспортних підрозділів поліції та їхні заступники, а також керівники міграційних служб МВС.
У лютому 2025 року проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» навів заяву першого заступника міністра внутрішніх справ Росії Олександра Горового, який стверджував, що Росія торік закінчила паспортизацію окупованих територій. Він зазначив, що йдеться про окуповані території Херсонської, Запорізької, Донецької і Луганської областей.
За словами російського чиновника, працівники підрозділів з питань міграції, попри «складну ситуацію» в цих регіонах, минулого року начебто «успішно завершили» видачу паспортів місцевим жителям.
Генштаб підтвердив удар по командному пункту російської армії в Бєлгородській області
Повітряні сили Збройних сил 18 березня вразили командний пункт одного з підрозділів 3-ї мотострілецької дивізії 20-ї армії збройних сил Росії в районі Демидівки Бєлгородської області РФ – про це заявив Генеральний штаб ЗСУ в четвер.
За даними військових, внаслідок ураження командний пункт «повністю знищений».
«Цей об’єкт ворог використовував для планування та ведення бойових дій проти підрозділів Сил оборони на території Сумської області», – заявляє штаб.
Історичний зсув у Німеччині і не тільки. Як країни ЄС збільшують видатки на оборону і зброю
Німеччина змінює Конституцію, щоб уперше після Другої світової війни мати сильну армію. Польща та країни Балтії виходять із угоди про заборону протипіхотних мін. Франція розпочинає виробництво нових винищувачів. Це лише частина тих безпрецедентних кроків, на які йдуть країни ЄС, щоб збільшити свою обороноздатність на тлі російсько-української війни та кардинальної зміни зовнішньої політики США.
Інформацію про плани нарощування витрат на оборону і виробництво зброї у країнах ЄС зібрав телеканал «Настоящее время» (створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки»).
Єврокомісія повідомила деталі плану оборонних інвестицій Євросоюзу – вони збільшаться до 3,5% ВВП. Як заявляла раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, план передбачає виділення на оборону понад 800 млрд євро.
Єврокомісія представила деталі нової оборонної ініціативи Євросоюзу SAFE, згідно з якою країнам-членам відкривається доступ до кредитів на 150 мільярдів євро. Гроші мають бути використані насамперед для виробництва компонентів зброї в ЄС та Україні.
Проєкт комюніке саміту лідерів Євросоюзу, який відбувається 20 березня в Брюсселі, передбачає, що Європейський союз буде продовжувати фінансову й військову допомогу України, підтримуючи її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність.
Історичне голосування у Бундастазі
Німеччина зможе інвестувати в оборону трильйон євро після зміни Конституції, за які нижня палата Бундестагу проголосувала 18 березня. Верхня палата має затвердити документ 21 березня.
Зміни до Конституції, уперше після завершення Дургої світової війни, стосуються бюджетного дефіциту. Раніше держава не мала права брати кредити на оборонне виробництво на суму понад третину одного відсотка від ВВП, то тепер можна буде інвестувати втричі більше – до 1%.
Ініціатором реформ став кандидат на посаду канцлера Німеччини Фрідріх Мерц. Зокрема він сказав:
«Це рішення, яке ми ухвалюємо, з питань оборонної готовності в найширшому сенсі для нашої країни, є нічим іншим, як першим значним кроком на шляху до створення нової європейської оборонної спільноти. Оборонна спільнота, яка також включає країни, які не є членами Європейського Союзу, але дуже зацікавлені в побудові спільної європейської оборони разом з нами. Це викликано дуже конкретними обставинами – адже це війна Путіна проти Європи, а не лише проти територіальної цілісності України»
Дмитро Стратієвський, політолог, директор берлінського Центру вивчення Східної Європи, пояснює, чому голосування у Бундестазі про збільшення видатків на оборону називають історичним та епохальним:
– Ще в недавньому минулому, буквально якихось шість-сім років тому, той німецький політик, який пропонував збільшити витрати на оборону до 2% ВВП, фактично ставав парією навіть у консервативних лавах.
Справді, Німеччина пішла на безпрецедентний крок. Причому це було зроблено досить-таки поспіхом, ще нинішнім складом Бундестагу, де є комфортна для такого голосування конституційна більшість. І справді, по суті створено правовий та бюджетний прецедент, згідно з яким витрати на оборону вже нічим не обмежені.
Далі читайте тут
У РФ підполковнику запасу дали 13 років колонії за «держзраду» – через переказ родичці в Україні
У Росії Хабаровський крайовий суд призначив жителю селища Завіти Ілліча 13 років колонії суворого режиму та штраф у розмірі 300 тисяч рублів у справі про державну зраду, повідомила пресслужба судів регіону.
За версією слідства, чоловік був противником «спеціальної військової операції» (російська офіційна назва повномасштабного вторгнення РФ в Україну). У 2022 році він переказував гроші близькій родичці, яка живе в Україні. Стверджується, що вона за його вказівкою «фінансувала один із українських фондів, які закуповували озброєння, боєприпаси, предмети обмундирування та екіпірування на користь військових підрозділів України».
«Підсудний вину визнав, пояснивши в суді, що перераховуючи гроші українському фонду вказаним способом, розумів, що діяв проти безпеки Росії», – йдеться в повідомленні суду. Чоловіка також позбавили звання «підполковник запасу».
Мрочко повідомляє про пораненого через удар Росії по Херсону
Російська армія 20 березня обстріляла Херсон, поранений цивільний, заявив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко:
«Внаслідок обстрілу орієнтовно о 12:30 вибухову травму та поранення нижньої кінцівки отримав 74-річний чоловік».
Йому надають необхідну допомогу, додає голова МВА.
Також місцевій владі стало відомо про загибель жителя Антонівки через вчорашній обстріл.
«Вчора рашисти скинули вибухівку з дрона на мирного жителя нашої громади. 36-річний чоловік отримав травми, несумісні з життям», – повідомив Мрочко.
У Генштабі та СБУ розповіли про удар по аеродрому в російському Енгельсі
Підрозділи Сил спеціальних операцій Збройних сил і Служби безпеки України у взаємодії з іншими складовими Сил оборони завдали удару по аеродрому «Енгельс» у Саратовській області Росії вночі проти 20 березня – про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил у четвер.
За даними військових, в районі аеродрому зафіксували пожежу, вибухи та вторинну детонацію боєприпасів.
«Цей військовий об’єкт використовується авіацією окупантів, зокрема, для завдання ракетних ударів по території України і терористичних атак проти мирного населення», – йдеться в повідомленні.
Генштаб додає, що Сили оборони мають детальну інформацію про стратегічні об’єкти російських військ, дотримуються норм міжнародного гуманітарного права та «вживають заходів, щоб максимально убезпечити цивільне населення і припинити збройну агресію російської федерації проти України».
Прокуратура повідомляє про ще одного постраждалого через удар Росії по Кропивницькому
Внаслідок російської атаки на Кропивницький постраждали 11 людей, повідомляє Офіс генерального прокурора 20 березня.
За даними слідства, напередодні о 22 годині російські військові здійснили масовану атаку по Кропивницькому із застосуванням понад 20 ударних безпілотників. Вона тривала понад 2 години.
«За попередньою інформацією, постраждало 11 людей, серед яких 4 неповнолітніх. Двоє людей у важкому стані. Пошкоджено критичну та цивільну інфраструктуру», – повідомляє відомство.
Читайте також: Росіяни «показують справжнє ставлення до миру»: Зеленський про удар по Кропивницькому
Прокуратура додає, що правоохоронці відкрили досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом вчинення воєнного злочину.
Раніше було відомо про 10 поранених внаслідок російського удару по Кропивницькому вночі проти 20 березня.
Повітряна атака житлових будинків у Кропивницькому розпочалася ввечері 19 березня і була однією з найбільших у цьому обласному центрі за три роки повномасштабного російського вторгнення в Україну. «Укрзалізниця» повідомила, що внаслідок вечірніх обстрілів Кіровоградщини є пошкодження інфраструктури.
Читайте також: Синєгубов повідомляє про загиблого й поранених у Куп’янську через нічну атаку Росії
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський прибув із візитом до Норвегії
Президент України Володимир Зеленський 20 березня прибув до Норвегії з офіційним візитом, ідеться в заяві норвезького уряду. До Норвегії глава держави прибув із Фінляндії, де 19 березня мав переговори з президентом Александром Стуббом.
Як і інші скандинавські та балтійські країни, Норвегія є рішучою прихильницею України. 6 березня уряд заявив, що більш як подвоїть свою фінансову підтримку Києву цього року до 85 мільярдів крон (понад 8 мільярдів доларів) – порівняно із затвердженим у листопаді 2024 року планом допомоги на 35 мільярдів крон.
Росіяни «показують справжнє ставлення до миру»: Зеленський про удар по Кропивницькому
Президент України Володимир Зеленський відреагував на продовження російських повітряних ударів на тлі заяв Москви про припинення ударів по українській енергетичній інфраструктурі.
«Удари Росії по Україні, попри її пропагандистські заяви, не припиняються. Кожним таким запуском росіяни показують світу своє справжнє ставлення до миру… Цієї ночі росіяни запустили майже 200 «шахедів» і дронів-імітаторів. Масована атака на Кіровоградщину – 10 поранених, зокрема четверо дітей, пошкоджено житло, церкву та інфраструктуру», – написав глава держави в телеграмі.
Центр Разумкова: більшість українців проти виведення ЗСУ з областей, поступитися якими вимагає Росія
Центр Разумкова 20 березня оприлюднив результати дослідження, під час якого респондентів питали, чи варто Україні заради припинення Росією війни погоджуватися на виконання «певних умов, висунутих В. Путіним».
Згідно з результатами, більшість – 77,9% – опитаних проти виведення українських військ з Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей, як того вимагала Росія. У червні 2024 року, порівнює центр, ця частка складала 82,8%.
Читайте також: Лавров використовує «псевдоправовий фасад», вимагаючи від України Херсон та Запоріжжя – ISW
«Лише 8% опитаних (6% у Західному та Центральному регіонах, 10% у Східному та 14% у Південному регіонах) погодилися б на те, щоб українські війська були повністю виведені з Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей (з усієї території цих областей у межах їхніх адміністративних кордонів)», – повідомляють соціологи.
З інших відповідей:
- 82% опитаних проти того, щоб у міжнародних договорах був зафіксований статус Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей, Криму та Севастополя як регіонів Росії, 5% на це погодилися б
- 78% респондентів проти скасування західних санкцій проти Росії, 7% – згодні
- 56,4% респондентів проти фіксації нейтрального, позаблокового та без’ядерного статусу України в Конституції заради припинення війни; 22% учасників на це готові
«Готовність іти на такі поступки залишилася практично незмінною порівняно з червнем 2024 року», – спостерігає центр Разумкова.
Опитування проводила соціологічна служба центру з 28 лютого по 6 березня на підконтрольних територіях України. В ньому взяли участь 2 018 респондентів віком від 18 років, теоретичну похибку вибірки автори оцінюють у максимум 2,3%.
Читайте також: «Зрозуміти апетити Кремля»: чому Трамп і Путін не говорили про захоплені РФ території та Запорізьку АЕС?
Росія наполягає, що Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська області та Крим начебто належать їй, причому повністю, оскільки ці регіони включені до російської Конституції.
Раніше міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не готова до припинення вогню в Україні до переговорів. Умовою початку самих переговорів Лавров назвав домовленості про невступ України до НАТО і визнання російської анексії українських територій.
У Києві неодноразово заявляли про неприйнятність подібних вимог.
Єврокомісія надає Україні додатковий 1 млрд євро за рахунок надходжень від російських активів
Європейська комісія виділяє Україні додатковий транш на суму 1 мільярд євро в рамках макрофінансової допомоги – про це відомство заявило 20 березня.
«Європейська комісія виділила Україні додатковий транш у розмірі 1 мільярда євро своєї виняткової позики макрофінансової допомоги (МФД), яка має бути погашена за рахунок надходжень від заморожених державних активів Росії в ЄС, що зміцнює роль ЄС як найбільшого донора з початку війни Росії проти України», – йдеться в заяві.
Читайте також: ЄС обіцяє продовжувати озброювати Україну на тлі переговорів про припинення вогню
Загальна сума макрофінансової допомоги становить 18,1 мільярда євро, нагадує комісія. Йдеться про внесок Євросоюзу в ініціативу «Групи семи», яка спільно має на меті надати приблизно 45 мільярдів євро фінансової підтримки Україні.
За повідомленням, тривають переговори з Україною щодо графіка наступних виплат. Комісія констатує готовність передати решту коштів МФД відповідно до потреб Києва, як до того закликали європейські лідери на спеціальній Європейській раді на початку березня.
Читайте також: Bloomberg: ЄС розглядає шляхи використання російських активів для допомоги Україні
«Сьогоднішнім платежем у розмірі 1 мільярда євро ми підтверджуємо нашу непохитну прихильність Україні. Ми допомагаємо економіці країни триматися курсу та відновлювати критичну інфраструктуру, пошкоджену російською агресією. Ми продовжуватимемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно», – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
У січні прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна отримала 3 мільярди євро від Європейського союзу в межах ініціативи «Надзвичайного кредиту на підтримку України».
Шмигаль нагадав, що ERA є ініціативою «Групи семи» і передбачає передачу Україні 50 мільярдів доларів, з яких 20 мільярдів надає Європейський Союз.
Синєгубов повідомляє про загиблого й поранених у Куп’янську через нічну атаку Росії
Російська авіація завдавала ударів по Куп’янську, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов вранці 20 березня.
Він повідомив, що обласна влада фіксує погіршення безпекової ситуації в місті: російська армія «не припиняє атакувати цивільні та інфраструктурні об‘єкти та тероризувати мирних людей».
Зокрема, в центрі Куп’янська зафіксували влучання понад 30 керованих авіабомб.
«Під час масованої атаки окупантів поранення отримали троє місцевих жителів. Одна людина загинула», – заявив голова області.
Він додав, що ситуація в місті лишається напруженою. Відповідні служби продовжують ліквідувати наслідки ударів.
Сумська ОВА: через ранкову атаку Росії загинув житель Краснопільської громади
Російська армія вранці атакувала Краснопільську громаду Сумщини керованими авіабомбами, повідомила обласна військова адміністрація 20 березня.
«20 березня росіяни скинули на громаду 6 КАБів. Внаслідок ворожої атаки, попередньо, 1 людина загинула, ще одну – травмовано», – йдеться в повідомленні.
Також, додає обласна влада, обстріли пошкодили багатоквартирний і приватний житлові будинки та приміщення торговельного центру.
Трамп вже хоче угоду про українські АЕС? А як щодо ЗАЕС?
- Трамп тепер хоче українські електростанції? Кому дістанеться Запорізька АЕС?
Американський президент Дональд Трамп напередодні поговорив телефоном із президентом України Володимиром Зеленський. І назвав розмову «дуже хорошою». Та ще й пообіцяв допомогти з пошуком систем ППО. Зеленський запевняє, що жодного тиску на нього Трамп не чинить.
Білий дім повідомив, що Дональд Трамп під час розмови з Зеленським, серед іншого, обговорив питання атомних електростанцій України.
«Він сказав, що Сполучені Штати можуть бути дуже корисними в управлінні цими станціями завдяки своєму досвіду в галузі електроенергетики та комунальних послуг. Американська власність на ці станції була б найкращим захистом для цієї інфраструктури та підтримкою української енергетичної інфраструктури», – зазначається у заяві.
- Трамп ще не починав тиск на Путіна?
Україна згодна на перемир’я і часткове, і повне – щоб довести – це Росія не хоче миру. Зеленський пообіцяв скласти список критично важливих об'єктах, по яких стріляти буде заборонено.
«Зараз ми зосереджені на довгостроковій мирній угоді. Зеленський тоді не був готовий говорити про мир. Таким чином, ми вийшли за рамки лише економічної угоди про мінеральні ресурси, і ми сподіваємося на тривале припинення вогню. Зараз у нас часткове припинення вогню», – сказала на брифінгу 19 березня речниця Білого дому Керолайн Левітт.
А що Путін? Про що кажуть масовані обстріли України, які Росія лише посилила останніми днями?
Про це дивіться у програмі Свобода. Ранок:
Сили ППО збили 75 російських дронів протягом ночі – командування
Російська армія запустила по Україні 171 безпілотник типу Shahed і імітатори різних типів протягом ночі, повідомляє командування Повітряних сил вранці 20 березня. Пуски здійснювалися з напрямків Орла, Шаталова, Міллерова, Приморсько-Ахтарська в Росії та миса Чауди в окупованому Криму.
За повідомленням, повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та мобільні вогневі групи.
«Станом на 08.30 підтверджено збиття 75 ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Черкаській, Київській, Житомирській, Вінницькій, Кіровоградській, Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях», – йдеться в зведенні.
Поліція: число постраждалих у Кропивницькому зросло до 10, серед них четверо дітей
Число постраждалих унаслідок російської повітряної атаки Кропивницького зросло до 10, повідомила Національна поліція України зранку 20 березня.
«У місті пошкоджено приватні будинки у житловому секторі та багатоповерхівки. Станом на 07:15 відомо, що тілесні ушкодження отримали десятеро жителів, із яких четверо дітей. Всім оперативно надана медична допомога, кількох громадян госпіталізовано», – інформують правоохоронці.
На фронті відбулося понад півтори сотні боїв за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 19 березня на фронті зафіксовано 155 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах одного ракетного удару із використанням однієї ракети та 72 авіаційних удари, скинув 123 КАБ, залучив для ураження 2560 дронів-камікадзе. Також ворог здійснив понад 6000 артилерійських обстрілів, зокрема 141 – із реактивних систем залпового вогню… За минулу добу авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили 10 районів зосередження особового складу, озброєння і військової техніки, чотири пункти управління, два засоби ППО, 10 засобів ракетних військ і артилерії, дві станції РЕБ та ще одну важливу ціль російських загарбників», – ідеться в ранковому зведенні.
Як і в попередні тижні, найбільше боїв зафіксовано на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку впродовж минулої доби наші захисники зупинили 47 штурмових дій агресора в районах населених пунктів Тарасівка, Єлизаветівка, Промінь, Лисівка, Новоукраїнка, Котлине, Звірове, Удачне, Успенівка, Преображенка, Олексіївка, Валентинівка, Андріївка та в напрямку Сергіївки», – вказано в повідомленні.
Бої також тривають на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
«У Курській області минулої доби українські воїни відбили 22 атаки загарбників, також ворог завдав 23 авіаційні удари, застосувавши при цьому 28 КАБ, та здійснив 333 обстрілів, 12 з яких – із РСЗВ», – інформує Генштаб ЗСУ.