Доступність посилання

Зарядити телефони і ноути можна у наметах, де є обігрів і електроенергія. Київ, 20 січня 2026 року
Зарядити телефони і ноути можна у наметах, де є обігрів і електроенергія. Київ, 20 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Кулеба: Save Ukraine шукає міжнародну підтримку для збереження даних про викрадених українських дітей

Організація Save Ukraine веде переговори з європейськими партнерами, зокрема Великою Британією та Канадою, щодо продовження роботи зі збору даних про українських дітей, яких викрала Росія, повідомив засновник організації Микола Кулеба.

За його словами, необхідно зберегти інформацію, зібрану Єльським університетом, адже вона є беззаперечним доказом воєнних злочинів. Програму пошуку викрадених дітей ініціював Держдепартамент США, який фінансував дослідження університету. Було встановлено місця перебування дітей, зокрема тих, чиї батьки загинули або були заарештовані, а зібрані дані мали передати європейським правоохоронцям та Міжнародному кримінальному суду.

«Необхідно зберегти інформацію, зібрану Єльським університетом. Якщо процес її знищення було запущено, то його потрібно зупинити. Ці дані – беззаперечні докази воєнних злочинів Путіна», – йдеться у дописі.

Раніше низка медіа повідомили, що адміністрація Трампа припинила фінансовану США ініціативу, яка документувала ймовірні російські військові злочини, включно з конфіденційною базою даних про масову депортацію українських дітей до Росії.

Видання Washington Post писало, що цей крок унеможливив передачу доказів прокурорам, які ведуть численні кримінальні справи, включно з обвинувальним актом Міжнародного кримінального суду проти президента Росії Володимира Путіна за «незаконне переміщення» дітей з окупованих територій України. Таким чином, дослідники Лабораторії гуманітарних досліджень Єльського університету втратили доступ до величезної кількості інформації, включаючи супутникові знімки і біометричні дані, що дозволяють відстежити особи і місце перебування 35 000 дітей з України.

В ексклюзивному інтерв’ю виконавчий директор Лабораторії гуманітарних досліджень Єльського університету Натаніель Реймонд сказав Радіо Свобода, що цей крок став «катастрофічним ударом»для зусиль із документування воєнних злочинів і притягнення винних до відповідальності.

20 березня Держдепартамент CША заперечив, що дані про викрадених РФ українських дітей знищили.

«Дані існують. Вони не були під контролем Держдепартаменту – ними керували люди, які керували цією структурою, але ми знаємо, хто керує цими даними і сайтом. Ми точно знаємо, що дані існують, вони не були видалені і не зникли. Це хороша новина», – сказала речниця Держдепу США Теммі Брюс, коментуючи публікації про те, що база даних про викрадених українських дітей могла бути знищена.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей. Уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називає цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».

Станом на 26 лютого, Україна змогла повернути з території Російської Федерації й тимчасово окупованих земель 1227 дітей, повідомила перша леді України Олена Зеленська.

У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій і переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.

Замість перемир’я масовані атаки: Путіну вдасться обхитрити всіх?

Попри очікуване перемир’я, російська армія продовжує наносити удари по Україні. Внаслідок атаки на Кропивницький цієї доби постраждали 11 людей, повідомляє Офіс генерального прокурора. Йдеться про десятки дронів, які під час атаки застосувала російська армія, зауважують українські військові. Поруч з тим армія РФ безпілотниками й ракетами продовжує руйнувати прикордоння Сумщини та міста Донеччини, зазначають представники влади.

  • З чим пов’язане таке посилення російських атак – зі спробою зруйнувати якомога більше перед можливим перемир’ям?

Після атаки українських дронів по Саратовській області Росії зафіксоване влучання по складу військового аеродрому «Енгельс-2», повідомили в українському Генштабі. Там заявляють, що цей військовий об’єкт використовується авіацією РФ, зокрема, для завдання ракетних ударів по території України і терористичних атак проти мирного населення. У Росії звітують про знищення українських безпілотників у цій області.

  • Як удар по «Енгельсу» може відобразитися на майбутніх перемовинах про припинення вогню?

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:

Генштаб ЗСУ: війська РФ за день 90 разів атакували позиції українських сил

Від початку доби загальна кількість бойових зіткнень на фронті становить 64, повідомив у зведенні станом на 16:00 український Генштаб 20 березня.

«Висока активність ворога наразі зберігається на Покровському напрямку. Двадцять вісім разів за сьогодні розпочиналися зіткнення різної інтенсивності поблизу населених пунктів Пантелеймонівка, Олександропіль, Зелене Поле, Тарасівка, Єлизаветівка, Новоторецьке та Андріївка. Чотири боєзіткнення тривають дотепер», – йдеться у повідомленні.

За даними штабу, на Торецькому напрямку війська РФ 18 разів атакували в районах Дачного, Дружби та Торецька. Шість боєзіткнень тривають до цього часу.

«На Курщині українські захисники відбивають одну атаку загарбників, всього на даний час вже зафіксовано чотири боєзіткнення. Ворог завдав 14 авіаційних ударів, скинувши 22 керовані бомби по населених пунктах та позиціях Сил оборони. Крім того, здійснив 226 артилерійських обстрілів, зокрема один із реактивної системи залпового вогню», – кажуть військові.

Також російська армія атакувала на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Новопавлівському, Гуляйпільському і Оріхівському напрямках.

Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.

Премʼєр Нідерландів відкинув вимогу Росії припинити постачання зброї Україні

Премʼєр-міністр Нідерландів Дік Схооф заявив, що вимога Росії щодо припинення постачання зброї Україні на час можливого припинення вогню є неприйнятною. Про це він сказав 20 березня журналістам у кулуарах саміту Європейської ради.

«Це не підлягає обговоренню. Я не думаю, що це варіант для будь-якої країни, принаймні для більшості європейських країн – мʼяко кажучи. Недарма ми працюємо з різними державами-членами в Європі, Великобританією та іншими країнами, такими як Канада та Туреччина, щоб з'ясувати, як ми можемо забезпечити гарантії безпеки у разі розробки мирного плану. І такий підхід зберігається у всіх цих країнах», – зазначив він.

Ввечері 18 березня Трамп і Путін провели майже двогодинні телефонні переговори. За повідомленням Білого дому, вони погодилися, що рух до миру почнеться з «енергетичного й інфраструктурного припинення вогню, а також технічних переговорів щодо впровадження морського перемирʼя в Чорному морі, повного припинення вогню і встановлення постійного миру».

У Кремлі стверджують, що Путін підтримав ідею Трампа про місячний мораторій на взаємні удари по енергетичній інфраструктурі – «позитивно відгукнувся на цю ініціативу і одразу дав російським військовим відповідну команду».

Водночас Путін, як повідомляє Кремль, позначив «низку істотних моментів», що стосуються контролю за припиненням вогню на всій лінії бойового зіткнення, а також висловився про необхідність «зупинки примусової мобілізації» в Україні й переозброєння ЗСУ.

Також російський президент назвав «ключовою умовою для недопущення ескалації» повне припинення іноземної військової допомоги й обміну розвідувальною інформацією з Києвом. При цьому він не згадував військову підтримку, яку Росія отримує з боку Північної Кореї, Китаю й Ірану.

Згодом Дональд Трамп заявив, що під час телефонної розмови не обговорював американську допомогу Україні.

Єврорада: мирне врегулювання має включати повернення українських дітей із РФ та обмін полоненими

Європейська рада оприлюднила заяву за підсумками саміту 20 березня, в якій висловила підтримку «всеосяжному, справедливому та тривалому миру» в Україні. Раніше проєкт підсумкової заяви отримало Радіо Свобода.

Країни ЄС, зокрема, привітали спільну заяву України та Сполучених Штатів за підсумками їхньої зустрічі в Саудівській Аравії 11 березня, в тому числі пропозиції щодо угоди про припинення вогню. Водночас лідери країн блоку закликали Росію виявити реальну політичну волю для припинення війни.

«Надійний шлях до миру має включати зусилля з надання гуманітарної допомоги, зокрема обмін військовополоненими, звільнення цивільних осіб і повернення всіх українських дітей та інших цивільних осіб, які були незаконно депортовані та передані до Росії та Білорусі», – йдеться в заяві.

Європейська рада також висловлює готовність посилювати тиск на Росію за допомогою подальших санкцій та посилення виконання вже впроваджених заходів.

Лідери блоку також висловили наміри продовжувати фінансову й військову допомогу Києву, підтримку незалежності, суверенітету й територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

Україна порушувала тему звільнення війсковополонених і повернення викрадених Росією дітей в рамках обговорення потенційного припинення вогню.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей. Уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називає цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».

Станом на 26 лютого, Україна змогла повернути з території Російської Федерації й тимчасово окупованих земель 1227 дітей, повідомила перша леді України Олена Зеленська.

У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій і переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.

Зустріч делегацій України та США відбудеться в понеділок у Саудівській Аравії – президент

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що в понеділок 24 березня у Саудівській Аравії відбудеться зустріч делегацій України та США. Про це він заявив 20 березня під час спільної пресконференції з премʼєр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере.

За його словами, ця зустріч буде присвячена обговоренню технічних аспектів часткового припинення вогню, зокрема щодо інфраструктури, енергетики та безпеки судноплавства.

Зеленський також зазначив, що Україна готує список обʼєктів цивільної та енергетичної інфраструктури, які потребують захисту, для передачі партнерам.

«Будуть технічні наші команди. Я так розумію, структура така – зустріч буде України з Америкою, а потім, як казали наші партнери, Америка з Росією. Або це будуть паралелні зустрічі в одній країні на одну тематику», – пояснив президент.

Раніше стало відомо, що ​24 березня в Ер-Ріяді заплановані переговори між делегаціями Росії та США. Про це повідомив помічник президента РФ Юрій Ушаков.

Зустріч відбудеться на рівні старших співробітників, а не вищого керівництва, і буде присвячена опрацюванню домовленостей, досягнутих під час попередніх переговорів між президентом США Дональдом Трампом та президентом Росії Володимиром Путіним.

Увечері 18 березня лідери США та РФ Дональд Трамп і Володимир Путін провели майже двогодинні телефонні переговори. За повідомленням Білого дому, вони погодилися, що рух до миру почнеться з «енергетичного й інфраструктурного припинення вогню, а також технічних переговорів щодо впровадження морського перемирʼя в Чорному морі, повного припинення вогню і встановлення постійного миру».

На наступний день відбулося розмова Трампа із Зеленським. Після переговорів президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа Вашингтон заявив про спільні зусилля задля припинення війни та досягнення миру.

Трамп поінформував Зеленського про свої переговори з Путіним. Лідери також домовилися про часткове припинення вогню в енергетичній сфері, а технічні групи зустрінуться в Саудівській Аравії для обговорення розширення цього режиму на Чорне море. Зеленський висловив готовність до повного припинення війни. Вони також обговорили ситуацію в Курській області. Зеленський попросив додаткові системи ППО, і Трамп пообіцяв сприяти їхньому постачанню.

Російські війська розширюють плацдарм під Куп'янськом: загрози для ЗСУ

Російська армія просунулася правому березі Оскола під Куп'янськом, створивши новий плацдарм у районі Красного Першого. Про це повідомив проєкт DeepState 20 березня.

За даними аналітиків, противник діє невеликими піхотними групами, просочуючись і намагаючись розширити зону контролю. Нині російські війська намагаються закріпитися на висотах на схід від села.

Водночас агресор чинить тиск на село Тополі, розташоване неподалік українсько-російського кордону.

Російські війська також зберігають активність у районі Дворічної на північ від Куп'янська, розповів Суспільному речник ОТУ «Харків» Павло Шамшин. Він зазначив, що тут головною перешкодою для них є природна перепона – річка Оскіл.

«Угруповання російських військ на кордоні з Харківщиною є і воно, на жаль, нікуди не зникало. Не припиняються обстріли як позицій наших оборонців, так і обʼєктів цивільної та критичної інфраструктури. На даний момент шанси росіян прорвати українську оборону наближаються до нуля, але водночас не варто недооцінювати противника», – наголосив Шамшин.

Генштаб ЗСУ у ранковому зведенні повідомив, що на Куп'янському напрямку минулої доби Сили оборони відбили шість атак. Загалом на фронті відомство зафіксувало 155 бойових зіткнень.

​Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:

Зеленський у зверненні до ЄС: Україні потрібно щонайменше 5 мільярдів євро на боєприпаси

Президент України Володимир Зеленський під час відеозвернення до 27 лідерів країн-членів ЄС, які зібралися на саміт у Брюсселі 20 березня, попросив надати якомога швидше 5 мільярдів євро на боєприпаси.

«Нам потрібні кошти для артилерійських снарядів, і ми справді будемо вдячні за підтримку Європи у розмірі не менше 5 мільярдів євро якнайшвидше», – заявив український президент після того, як розповів про останні обстріли України.

Він також наголосив на важливості інвестицій у виробництво зброї як в Україні, так і в країнах Євросоюзу. За його словами, Європі потрібна технологічна незалежність, зокрема, у виробництві зброї:

«Все необхідне для захисту континенту має вироблятися тут, у Європі. Ми маємо працювати над цим разом. Я вдячний тим, хто вже робить конкретні кроки в цьому напрямі. Було б правильно, щоб програма ReArm Europe запрацювала якнайшвидше, це дуже корисна й далекоглядна ініціатива».

Зеленський заявив, що технології України в сфері безпілотників та радіоелектронної боротьби можуть стати в нагоді Європі та глобальним партнерам. Водночас подальший розвиток цієї зброї, в тому числі за рахунок інвестицій ЄС, «є запорукою нової основи європейської безпеки».

Про необхідність зібрати 5 мільярдів євро для закупівлі снарядів Україні перед початком саміту згадала і головна дипломатка ЄС Кая Каллас. Вона нещодавно виступила з новою оборонною ініціативою на 40 мільярдів євро для України, що поки що не знайшла підтримки.

«Якщо ми зараз не можемо вирішити питання наступного року, давайте визначимося з короткостроковими завданнями – невідкладними потребами України щодо боєприпасів. Реалістичний план – виділення п’яти мільярдів на боєприпаси і саме над цим ми зараз активно працюємо», – сказала Каллас.

Напередодні Єврокомісія представила деталі нової оборонної ініціативи Євросоюзу SAFE, яка відкриває країнам-членам доступ до кредитів на 150 мільярдів євро. Гроші мають бути використані насамперед на компоненти зброї, вироблені в ЄС та Україні.

Проєкт комюніке саміту лідерів Євросоюзу, який відбудеться 20 березня в Брюсселі, передбачає, що Європейський союз буде продовжувати фінансову й військову допомогу Києву, незмінно підтримує незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів і наполягає, що Росія має продемонструвати «справжню політичну волю для завершення війни».

Шмигаль обговорив інтеграцію України в ЄС із єврокомісаром Домбровскісом

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зустрівся в Києві з комісаром Євросоюзу Валдісом Домбровскісом з питань економіки та продуктивності – про це сторони повідомили 20 березня.

Шмигаль повідомив, що під час зустрічі подякував Домбровскісу особисто за останній транш від Євросоюзу на 1 мільярд євро, наданий у рамках ініціативи ERA. Вона передбачає надання Україні допомоги за рахунок доходів від заморожених активів Росії.

За словами прем’єра, Україна вже спрямовує отримані кошти на потреби оборони та бюджетні видатки. Він назвав основною метою конфіскацію всіх заморожених активів Росії, які «стануть основним джерелом відбудови країни».

«Також обговорили посилення економічного співробітництва та європейську інтеграцію нашої держави. Триває процес скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС. Україна успішно імплементувала всі необхідні заходи для просування євроінтеграційного процесу. Ми активно працюємо над відкриттям усіх шести кластерів у рамках переговорного процесу з ЄС. Це ключовий пріоритет», – заявив Шмигаль.

Домбровскіс повідомив, що «був радий» зустрітися зі Шмигалем, щоб підтвердити тривалу підтримку Євросоюзом України.

«Ми обговорили подальшу підтримку України з боку ЄС і те, як ReARM Europe і наша Біла книга про майбутнє європейської оборони посилять безпеку України та всієї Європи», – додав він.

Напередодні Єврокомісія представила деталі нової оборонної ініціативи Євросоюзу SAFE, яка відкриває країнам-членам доступ до кредитів на 150 мільярдів євро. Гроші мають бути використані насамперед на компоненти зброї, вироблені в ЄС та Україні.

Проєкт комюніке саміту лідерів Євросоюзу, який відбудеться 20 березня в Брюсселі, передбачає, що Європейський союз буде продовжувати фінансову й військову допомогу Києву, незмінно підтримує незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів і наполягає, що Росія має продемонструвати «справжню політичну волю для завершення війни».

Путін підписав указ щодо перебування громадян України в Росії «без законних підстав»

Президент Росії Володимир Путін підписав указ, що наказує громадянам України, які «не мають законних підстав для перебування в РФ», виїхати до 10 вересня або «врегулювати своє правове становище». На це звернув увагу канал «Настоящее время» 20 березня.

Іноземні громадяни та особи без громадянства, які прибули на територію, контрольовану угрупованнями «ДНР» і «ЛНР», а також на окуповані РФ території Херсонської та Запорізької областей, згідно з указом, до набрання документом чинності зобов’язані здати аналізи на наркотики та ВІЛ.

Російському МВС також доручено не притягати до адміністративної відповідальності громадян України за «порушення режиму перебування», якщо вони звернулися до територіальних органів відомства для «врегулювання свого правового становища» і до набрання чинності указом здали відбитки пальців та сфотографувалися.

Іноземні громадяни можуть перебувати біля Росії трохи більше 90 днів, після чого їх можуть затримати і примусово депортувати. З 5 лютого 2025 року право на видворення іноземців отримали начальники територіальних та транспортних підрозділів поліції та їхні заступники, а також керівники міграційних служб МВС.

У лютому 2025 року проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» навів заяву першого заступника міністра внутрішніх справ Росії Олександра Горового, який стверджував, що Росія торік закінчила паспортизацію окупованих територій. Він зазначив, що йдеться про окуповані території Херсонської, Запорізької, Донецької і Луганської областей.

За словами російського чиновника, працівники підрозділів з питань міграції, попри «складну ситуацію» в цих регіонах, минулого року начебто «успішно завершили» видачу паспортів місцевим жителям.

Генштаб підтвердив удар по командному пункту російської армії в Бєлгородській області

Повітряні сили Збройних сил 18 березня вразили командний пункт одного з підрозділів 3-ї мотострілецької дивізії 20-ї армії збройних сил Росії в районі Демидівки Бєлгородської області РФ – про це заявив Генеральний штаб ЗСУ в четвер.

За даними військових, внаслідок ураження командний пункт «повністю знищений».

«Цей об’єкт ворог використовував для планування та ведення бойових дій проти підрозділів Сил оборони на території Сумської області», – заявляє штаб.

Історичний зсув у Німеччині і не тільки. Як країни ЄС збільшують видатки на оборону і зброю

Німеччина змінює Конституцію, щоб уперше після Другої світової війни мати сильну армію. Польща та країни Балтії виходять із угоди про заборону протипіхотних мін. Франція розпочинає виробництво нових винищувачів. Це лише частина тих безпрецедентних кроків, на які йдуть країни ЄС, щоб збільшити свою обороноздатність на тлі російсько-української війни та кардинальної зміни зовнішньої політики США.

Інформацію про плани нарощування витрат на оборону і виробництво зброї у країнах ЄС зібрав телеканал «Настоящее время» (створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки»).

Єврокомісія повідомила деталі плану оборонних інвестицій Євросоюзу – вони збільшаться до 3,5% ВВП. Як заявляла раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, план передбачає виділення на оборону понад 800 млрд євро.

Єврокомісія представила деталі нової оборонної ініціативи Євросоюзу SAFE, згідно з якою країнам-членам відкривається доступ до кредитів на 150 мільярдів євро. Гроші мають бути використані насамперед для виробництва компонентів зброї в ЄС та Україні.

Проєкт комюніке саміту лідерів Євросоюзу, який відбувається 20 березня в Брюсселі, передбачає, що Європейський союз буде продовжувати фінансову й військову допомогу України, підтримуючи її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність.

Історичне голосування у Бундастазі

Німеччина зможе інвестувати в оборону трильйон євро після зміни Конституції, за які нижня палата Бундестагу проголосувала 18 березня. Верхня палата має затвердити документ 21 березня.

Зміни до Конституції, уперше після завершення Дургої світової війни, стосуються бюджетного дефіциту. Раніше держава не мала права брати кредити на оборонне виробництво на суму понад третину одного відсотка від ВВП, то тепер можна буде інвестувати втричі більше – до 1%.

Ініціатором реформ став кандидат на посаду канцлера Німеччини Фрідріх Мерц. Зокрема він сказав:

«Це рішення, яке ми ухвалюємо, з питань оборонної готовності в найширшому сенсі для нашої країни, є нічим іншим, як першим значним кроком на шляху до створення нової європейської оборонної спільноти. Оборонна спільнота, яка також включає країни, які не є членами Європейського Союзу, але дуже зацікавлені в побудові спільної європейської оборони разом з нами. Це викликано дуже конкретними обставинами – адже це війна Путіна проти Європи, а не лише проти територіальної цілісності України»

Дмитро Стратієвський, політолог, директор берлінського Центру вивчення Східної Європи, пояснює, чому голосування у Бундестазі про збільшення видатків на оборону називають історичним та епохальним:

– Ще в недавньому минулому, буквально якихось шість-сім років тому, той німецький політик, який пропонував збільшити витрати на оборону до 2% ВВП, фактично ставав парією навіть у консервативних лавах.

Справді, Німеччина пішла на безпрецедентний крок. Причому це було зроблено досить-таки поспіхом, ще нинішнім складом Бундестагу, де є комфортна для такого голосування конституційна більшість. І справді, по суті створено правовий та бюджетний прецедент, згідно з яким витрати на оборону вже нічим не обмежені.

Далі читайте тут

У РФ підполковнику запасу дали 13 років колонії за «держзраду» – через переказ родичці в Україні

У Росії Хабаровський крайовий суд призначив жителю селища Завіти Ілліча 13 років колонії суворого режиму та штраф у розмірі 300 тисяч рублів у справі про державну зраду, повідомила пресслужба судів регіону.

За версією слідства, чоловік був противником «спеціальної військової операції» (російська офіційна назва повномасштабного вторгнення РФ в Україну). У 2022 році він переказував гроші близькій родичці, яка живе в Україні. Стверджується, що вона за його вказівкою «фінансувала один із українських фондів, які закуповували озброєння, боєприпаси, предмети обмундирування та екіпірування на користь військових підрозділів України».

«Підсудний вину визнав, пояснивши в суді, що перераховуючи гроші українському фонду вказаним способом, розумів, що діяв проти безпеки Росії», – йдеться в повідомленні суду. Чоловіка також позбавили звання «підполковник запасу».

Мрочко повідомляє про пораненого через удар Росії по Херсону

Російська армія 20 березня обстріляла Херсон, поранений цивільний, заявив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко:

«Внаслідок обстрілу орієнтовно о 12:30 вибухову травму та поранення нижньої кінцівки отримав 74-річний чоловік».

Йому надають необхідну допомогу, додає голова МВА.

Також місцевій владі стало відомо про загибель жителя Антонівки через вчорашній обстріл.

«Вчора рашисти скинули вибухівку з дрона на мирного жителя нашої громади. 36-річний чоловік отримав травми, несумісні з життям», – повідомив Мрочко.

У Генштабі та СБУ розповіли про удар по аеродрому в російському Енгельсі

Підрозділи Сил спеціальних операцій Збройних сил і Служби безпеки України у взаємодії з іншими складовими Сил оборони завдали удару по аеродрому «Енгельс» у Саратовській області Росії вночі проти 20 березня – про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил у четвер.

За даними військових, в районі аеродрому зафіксували пожежу, вибухи та вторинну детонацію боєприпасів.

«Цей військовий об’єкт використовується авіацією окупантів, зокрема, для завдання ракетних ударів по території України і терористичних атак проти мирного населення», – йдеться в повідомленні.

Генштаб додає, що Сили оборони мають детальну інформацію про стратегічні об’єкти російських військ, дотримуються норм міжнародного гуманітарного права та «вживають заходів, щоб максимально убезпечити цивільне населення і припинити збройну агресію російської федерації проти України».

Прокуратура повідомляє про ще одного постраждалого через удар Росії по Кропивницькому

Внаслідок російської атаки на Кропивницький постраждали 11 людей, повідомляє Офіс генерального прокурора 20 березня.

За даними слідства, напередодні о 22 годині російські військові здійснили масовану атаку по Кропивницькому із застосуванням понад 20 ударних безпілотників. Вона тривала понад 2 години.

«За попередньою інформацією, постраждало 11 людей, серед яких 4 неповнолітніх. Двоє людей у важкому стані. Пошкоджено критичну та цивільну інфраструктуру», – повідомляє відомство.

Читайте також: Росіяни «показують справжнє ставлення до миру»: Зеленський про удар по Кропивницькому

Прокуратура додає, що правоохоронці відкрили досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом вчинення воєнного злочину.

Раніше було відомо про 10 поранених внаслідок російського удару по Кропивницькому вночі проти 20 березня.

Повітряна атака житлових будинків у Кропивницькому розпочалася ввечері 19 березня і була однією з найбільших у цьому обласному центрі за три роки повномасштабного російського вторгнення в Україну. «Укрзалізниця» повідомила, що внаслідок вечірніх обстрілів Кіровоградщини є пошкодження інфраструктури.

Читайте також: Синєгубов повідомляє про загиблого й поранених у Куп’янську через нічну атаку Росії

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Зеленський прибув із візитом до Норвегії

Президент України Володимир Зеленський 20 березня прибув до Норвегії з офіційним візитом, ідеться в заяві норвезького уряду. До Норвегії глава держави прибув із Фінляндії, де 19 березня мав переговори з президентом Александром Стуббом.

Як і інші скандинавські та балтійські країни, Норвегія є рішучою прихильницею України. 6 березня уряд заявив, що більш як подвоїть свою фінансову підтримку Києву цього року до 85 мільярдів крон (понад 8 мільярдів доларів) – порівняно із затвердженим у листопаді 2024 року планом допомоги на 35 мільярдів крон.

Росіяни «показують справжнє ставлення до миру»: Зеленський про удар по Кропивницькому

Президент України Володимир Зеленський відреагував на продовження російських повітряних ударів на тлі заяв Москви про припинення ударів по українській енергетичній інфраструктурі.

«Удари Росії по Україні, попри її пропагандистські заяви, не припиняються. Кожним таким запуском росіяни показують світу своє справжнє ставлення до миру… Цієї ночі росіяни запустили майже 200 «шахедів» і дронів-імітаторів. Масована атака на Кіровоградщину – 10 поранених, зокрема четверо дітей, пошкоджено житло, церкву та інфраструктуру», – написав глава держави в телеграмі.


Центр Разумкова: більшість українців проти виведення ЗСУ з областей, поступитися якими вимагає Росія

Центр Разумкова 20 березня оприлюднив результати дослідження, під час якого респондентів питали, чи варто Україні заради припинення Росією війни погоджуватися на виконання «певних умов, висунутих В. Путіним».

Згідно з результатами, більшість – 77,9% – опитаних проти виведення українських військ з Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей, як того вимагала Росія. У червні 2024 року, порівнює центр, ця частка складала 82,8%.

Читайте також: Лавров використовує «псевдоправовий фасад», вимагаючи від України Херсон та Запоріжжя – ISW

«Лише 8% опитаних (6% у Західному та Центральному регіонах, 10% у Східному та 14% у Південному регіонах) погодилися б на те, щоб українські війська були повністю виведені з Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей (з усієї території цих областей у межах їхніх адміністративних кордонів)», – повідомляють соціологи.

З інших відповідей:

  • 82% опитаних проти того, щоб у міжнародних договорах був зафіксований статус Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей, Криму та Севастополя як регіонів Росії, 5% на це погодилися б
  • 78% респондентів проти скасування західних санкцій проти Росії, 7% – згодні
  • 56,4% респондентів проти фіксації нейтрального, позаблокового та без’ядерного статусу України в Конституції заради припинення війни; 22% учасників на це готові

«Готовність іти на такі поступки залишилася практично незмінною порівняно з червнем 2024 року», – спостерігає центр Разумкова.

Опитування проводила соціологічна служба центру з 28 лютого по 6 березня на підконтрольних територіях України. В ньому взяли участь 2 018 респондентів віком від 18 років, теоретичну похибку вибірки автори оцінюють у максимум 2,3%.

Читайте також: «Зрозуміти апетити Кремля»: чому Трамп і Путін не говорили про захоплені РФ території та Запорізьку АЕС?

Росія наполягає, що Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська області та Крим начебто належать їй, причому повністю, оскільки ці регіони включені до російської Конституції.

Раніше міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не готова до припинення вогню в Україні до переговорів. Умовою початку самих переговорів Лавров назвав домовленості про невступ України до НАТО і визнання російської анексії українських територій.

У Києві неодноразово заявляли про неприйнятність подібних вимог.

Єврокомісія надає Україні додатковий 1 млрд євро за рахунок надходжень від російських активів

Європейська комісія виділяє Україні додатковий транш на суму 1 мільярд євро в рамках макрофінансової допомоги – про це відомство заявило 20 березня.

«Європейська комісія виділила Україні додатковий транш у розмірі 1 мільярда євро своєї виняткової позики макрофінансової допомоги (МФД), яка має бути погашена за рахунок надходжень від заморожених державних активів Росії в ЄС, що зміцнює роль ЄС як найбільшого донора з початку війни Росії проти України», – йдеться в заяві.

Читайте також: ЄС обіцяє продовжувати озброювати Україну на тлі переговорів про припинення вогню

Загальна сума макрофінансової допомоги становить 18,1 мільярда євро, нагадує комісія. Йдеться про внесок Євросоюзу в ініціативу «Групи семи», яка спільно має на меті надати приблизно 45 мільярдів євро фінансової підтримки Україні.

За повідомленням, тривають переговори з Україною щодо графіка наступних виплат. Комісія констатує готовність передати решту коштів МФД відповідно до потреб Києва, як до того закликали європейські лідери на спеціальній Європейській раді на початку березня.

Читайте також: Bloomberg: ЄС розглядає шляхи використання російських активів для допомоги Україні

«Сьогоднішнім платежем у розмірі 1 мільярда євро ми підтверджуємо нашу непохитну прихильність Україні. Ми допомагаємо економіці країни триматися курсу та відновлювати критичну інфраструктуру, пошкоджену російською агресією. Ми продовжуватимемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно», – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

У січні прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна отримала 3 мільярди євро від Європейського союзу в межах ініціативи «Надзвичайного кредиту на підтримку України».

Шмигаль нагадав, що ERA є ініціативою «Групи семи» і передбачає передачу Україні 50 мільярдів доларів, з яких 20 мільярдів надає Європейський Союз.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG