Перемир’я, вибори, мир? Чи проведе Україна вибори президента і парламенту вже влітку?
На тлі повідомлень ЗМІ, що українська влада тихенько готується провести вибори президента і, можливо, парламенту вже влітку цього року, офіційна лінія залишається без змін: вибори неможливі під час воєнного стану. Але з’являється більше ознак, що влада до виборів тихо готується, а Володимир Зеленський нібито подумує балотуватиметься на другий президентський термін. А між тим голова ЦВК переконує, що вибори – незважаючи на велику кількість викликів – організувати можна, але потрібно більше часу, ніж зазвичай. Все буде залежати від того, чи настане тривке перемир’я у війні Росії з Україною за американського посередництва.
«Ти знову все втратила, знову втратила дім, чоловіка, ти далеко від дому з двома дітьми і не знаєш, що тобі робити», – розповідає Оксана Бондаренко, яка 11 місяців боролася і чекала свого чоловіка Віталія з російського полону. Подружжя Бондаренків – прикордонники і двічі переселенці. Чоловік став на захист країни ще з початку війни в Україні. Він – один із тих, хто останнім виходив з «Азовсталі» у 2022-му.
Упродовж одинадцяти років сім’ї доводилося жити в орендованих квартирах, бо родинний будинок в окупації ще з 2014-го. Тому вони подалися на грошову компенсацію від держави, яку можуть отримати захисники-переселенці. Але на виплату чекають вже шість років.
Що це за компенсація від держави для ВПО, які захищають країну, за яких умов її можна отримати та історія сім’ї Бондаренків – у матеріалі проєкту Радіо Свобода «Ти як?».
Не миротворці. Який контингент готує Франція з Британією для України
Французький президент після саміту в Парижі 27 березня чітко заявив: франко-британський контингент в Україні не виконуватиме функцію миротворців. Який формат розробляють для майбутньої місії і як він усуває можливість російського вето для її запровадження – Радіо Свобода поспілкувалось з кількома дипломатами в НАТО та пояснює.
Армія РФ підходить до Куп'янська з півночі: лишилося 3 кілометри
Армія РФ просунулась неподалік Куп'янська біля села Кіндрашівка – про це вранці 1 квітня повідомив проєкт DeepState. Це село розташоване просто на північ від Куп'янська, і звідси до міської межі агресору залишилося близько 3 кілометрів.
Тривалий час лінія фронту тут була стабільною, попри постійні російські атаки. Понад те – 5 березня DeepState писав про успішну контратаку Сил оборони в районі села Голубівка. Тут Росія намагалася зайти до Куп'янська з північного сходу.
Український Генштаб повідомив зранку 1 квітня про 9 атак агресора на цьому напрямку – всі вони відбувалися на східному березі річки Оскіл. Згідно ж з DeepState, просування Росії було якраз на західному березі річки, яка ділить Куп'янськ навпіл.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Єврокомісія перерахувала Україні 3,5 млрд євро в межах Ukraine Facility – Шмигаль
Україна отримала черговий транш у розмірі 3,5 мільярди євро від Європейської комісії в рамках механізму Ukraine Facility, повідомив 1 квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Ці кошти допоможуть нам надалі підтримувати макроекономічну стабільність», — зазначив він.
За словами прем’єра, загальний обсяг фінансової допомоги в межах Ukraine Facility вже досяг 19,6 мільярда євро.
«Дякуємо за постійну підтримку та солідарність з Україною у важкі часи. Разом вистоїмо та все відбудуємо», – написав Шмигаль.
17 березня Рада Євросоюзу схвалила виплату Україні третього платежу в рамках програми Ukraine Facility на суму майже 3,5 мільярди євро.
Навесні 2024 року Рада ЄС ухвалила план для Ukraine Facility, що визначає наміри уряду України щодо відновлення, реконструкції та модернізації країни, а також реформи, які він планує здійснити в рамках процесу вступу до ЄС протягом наступних чотирьох років. Цей крок дозволив розпочати регулярні виплати в рамках Фонду для України на 50 мільярдів євро.
Виплату 1 млн грн у межах проєкту «Контракт 18-24» розширили для ДПСУ та Нацгвардії – Мельничук
Уряд розширив дію одноразової грошової винагороди за контрактом для молоді віком 18–24 років, повідомив 1 квітня представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Зокрема, розширено дію урядової постанови на військовослужбовців Національної гвардії України та Державної прикордонної служби. Відтепер учасники бойових дій у складі цих формувань також матимуть право на одноразову грошову винагороду.
Підставами для такої виплати визначено тривалість служби в бойових умовах, а також безпосередню участь у бойових діях у районах ведення воєнних дій: на тимчасово окупованих територіях України, у «сірій зоні» між позиціями сил оборони та військ РФ, а також – на території Росії.
Окрім того, уряд уточнив порядок затвердження переліку посад для військової служби осіб віком від 18 до 25 років. Відтепер цей перелік формуватимуть Генштаб ЗСУ, головне управління Нацгвардії та адміністрація ДПСУ за погодженням із Генеральним штабом.
Також спрощено процедуру проходження медичного огляду для громадян, які бажають вступити на службу, зокрема огляду в лікаря-психіатра.
У лютому Міноборони повідомило про запуск проєкту «Контракт 18-24», який передбачає укладання добровольцями у віці 18-24 роки річного контракту на 1 млн гривень. Згодом у Міноборони розповіли, що отримати ці кошти можуть і ті добровольці, які доєдналися до війська раніше.
Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.
Командувач ВМС: Україна – перша країна, яка знищила ракетний крейсер під час війни
Україна стала першою країною у світі, яка знищила ракетний крейсер під час війни. Про це в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода – сайту Крим.Реалії розповів командувач Військово-морських сил України Олексій Неїжпапа.
За словами віцеадмірала, крейсер «Москва» займався ізолюванням району бойових дій, а також керував іншими кораблями, які перебували від острова Зміїний до мису Тарханкут.
«Як вони вважали, для недопуску кораблів НАТО в район бойових дій, я так розумію. Або щоб ми не змогли вивести якісь свої кораблі, катери з цього району», – пояснив командувач ВМС України.
Українська операція проти крейсера, вважає Неїжпапа, стала важливим сигналом для російського флоту.
«Ми зрозуміли, що якщо нам вдасться це зробити, противник зрозуміє, що він більше не зможе підходити на таку відстань до наших берегів, і ми зможемо відігнати його від Одеси», – додав він.
Інтерв’ю з командувачем ВМСУ дивіться у суботу.
Росія хоче зняття санкцій в обмін на припинення вогню. ЄС не готовий до цього
Протягом останніх тижнів, якщо дивитися на заяви, то Сполучені Штати, Україна та Росія розробляли схеми припинення вогню. Одна з них спрямована на захист енергетичної інфраструктури (за версією Росії) чи об'єктів енергетики та інфраструктури (за версією США), а інша – на зменшення військової активності в Чорному морі. Але що в реальності?
Путін виставив умови. І головна з них була публічно озвучена: послаблення санкцій. У заяві Кремля, оприлюдненій після підписання угоди про припинення вогню в Чорному морі 25 березня, Росія заявила, що дотримуватиметься угоди лише в тому випадку, якщо Захід частково скасує санкції, запроваджені після початку її повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Ця вимога включає зняття обмежень на експорт добрив і страхових компаній, які його покривають, а також повторне підключення кількох російських банків до глобальної платіжної системи SWIFT.
Далі про це читайте тут
З 1 квітня всі бронювання працівників, оформлені за старими правилами, втратили чинність. Продовжити відстрочку від мобілізації зможуть лише ті компанії, які встигли оновити статус критичності відповідно до нових вимог, повідомило Міністерство економіки України.
«З початку року більшість сумлінних компаній вже перепідтвердили свою критичність у відповідних державних органах і перебронювали своїх працівників. Відстрочки переброньованих працівників залишаються чинними після першого квітня», – зазначив заступник міністра економіки України Віталій Кіндратів.
Відтепер заяви на бронювання розглядатимуть у стандартному режимі протягом 72 годин, кажуть у відомстві.
Компанії, які ще не оновили свій статус, мають пройти нову процедуру підтвердження критичності, після чого подати повторно заявки на бронювання. Якщо у працівника ще діє стара відстрочка, її спочатку необхідно анулювати, кажуть у відомстві.
Усі бронювання здійснюються виключно онлайн через портал «Дія».
Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.
Заступник міністра оборони Іван Гаврилюк у середині серпня повідомив, що кількість заброньованих військовозобов’язаних в Україні становить близько 930 тисяч.
«Я радий, що живий!». Історія воїна, який втратив зір на війні й опановує світ заново
Петро Марцинюк (в центрі) під час акції з вимогою звільнення усіх полонених
ПОДІЛИТИСЬ
Друк
ЛЬВІВ – 34-річний військовослужбовець Павло Марценюк з Хмельниччини отримав важке мінно-вибухове поранення торік на Покровському напрямку. Його підрозділ готувався до виходу на бойові позиції, але під час підготовки вибухнула міна. Це було вже третє поранення воїна, але найважче – він повністю втратив зір, практично, медики «склали» йому обличчя і праву ногу.
У травні американські лікарі оперуватимуть ветерана друге: відновлюватимуть ліву частину обличчя і встановлять другий очний протез.
Павло Марценюк з дружиною виховують трьох дітей. Як ветеран вчиться жити у світі, який не може бачити, але намагається відчувати?
«А це двері, щоб униз іти?», – запитує Павло Марценюк. І переконавшись за допомогою тактильної тростини, що це таки двері, він швидко спускається сходами.
Закручені коридори реабілітаційного центру «Незламні» знає добре і на заняття ходить, не послуговуючись навіть ліфтом.
Павло Марценюк розповідає, як вчився орієнтуватись у просторі. Разом із реабілітологом моделював при допомозі карточок конкретний шлях – у реабілітаційному центрі, на вулиці, до крамниці.
«Ось різноманітні смужки. Такими смужками я і будую маршрут. Прямо рухаємось, ось тупик, сюди повернути. Я так запам’ятовую. Смужка – це йти прямо, кишенька це тупик. Вибудовую собі вулицю», – каже ветеран.
Далі читайте тут
У Херсоні через російські удари по енергетиці без світла були 45 тисяч споживачів – ОВА
У Херсоні через російські удари по енергетиці без світла були 45 тисяч споживачів, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Сьогоднішній ранок у Херсоні розпочався з російських ударів по енергетиці. Через пошкодження, спричинені ворожим обстрілом, без електропостачання залишилися 45 тисяч споживачів. Енергетики вже почали підʼєднувати абонентів до електромережі», – написав він у телеграмі.
Прокудін також попередив, що через перевантаження можливі перебої зі світлом, і закликав ощадливо користуватися електрикою.
Читайте також: Трамп визнав, що Росія може затягувати переговори щодо припинення вогню
Міноборони РФ протягом останніх днів заявляє про нібито українські удари по енергоінфраструктурі РФ. Генштаб ЗСУ це заперечує.
28 березня у Генштабі ЗСУ наголошують, що Сили оборони України неухильно дотримуються досягнутих з партнерами домовленостей щодо зупинки ударів по енергетичних обʼєктах – вогневе ураження здійснюється виключно по військових цілях російської армії.
Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков звинуватив Україну в порушенні мораторію на обстріл об’єктів енергетики. Тому, як заявив речник Кремля, Росія «залишає за собою право» теж не дотримуватись мораторію.
Читайте також: Литвин: з 18 березня зафіксовано щонайменше вісім ударів по енергетичних об’єктах України
25 березня у Кремлі заявили, що мораторій на удари по енергосистемі нібито діє протягом 30 днів, починаючи з 18 березня 2025 року, але у «разі порушення мораторію однією зі сторін інша сторона має право вважати себе вільною від зобов’язань щодо його дотримання».
СБУ заявила про викриття на Київщині підпільного PR-агентства, яке працювало на спецслужби РФ
Служба безпеки України заявила про викриття на Київщині підпільне PR-агентство, яке працювало на спецслужби РФ.
Як повідомляє пресслужба відомства, було затримано двох професійних піарників, які на замовлення російських спецслужб вчиняли інформдиверсії проти України.
СБУ задокументувала, що фігуранти працювали здебільшого на «медійному ринку» Євросоюзу – вони готували та поширювали матеріали, що дискредитують Україну і виправдовують російську агресію.
За даними слідства, для цього піарники створили понад 200 сайтів, які фактично дублювали офіційні рупори Кремля і були зареєстровані на фейкові акаунти для уникнення блокування.
У СБУ стверджують, що також на замовлення РФ затримані проводили інформаційні кампанії у країнах ЄС та виправдовували підсанкційних топпосадовців країни-агресора, серед іншого, займалися розкруткою медійного образу двох «гаманців» Кремля:
▪ Ігоря Шувалова – очільника російської держкорпорації «Банк розвитку та зовнішньоекономічної діяльності»;
▪ Андрія Костіна – голови правління московського банку «ВТБ».
Як встановило розслідування, до 2022 року ці піарники виконували комерційні замовлення з РФ, а після початку повномасштабної війни на чоловіків дистанційно вийшов їхній колишній роботодавець з Росії і запропонував співпрацю.
Слідчі СБУ повідомили затриманим про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Вони перебувають під вартою без права внесення застави.
Служба безпеки України регулярно повідомляє про затримання російських агентів, викриття та запобігання терористичним актам, які готують агенти спецслужб РФ, зокрема на військових та цивільних об’єктах. СБУ фіксує спроби використання завербованих українців для терактів, і закликає громадян повідомляти про підозрілі пропозиції.
Оформлення паспортів за кордоном: більше не потрібно пред’являти військово-облікові документ – МВС
Чоловікам віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, більше не потрібно фізично пред’являти військово-обліковий документ для оформлення паспорта громадянина України або закордонного паспорта, повідомило 1 квітня Міністерство внутрішніх справ.
Зазначається, що уряд вніс зміни до Порядку реалізації експериментального проєкту з автоматичної верифікації даних про призовників, військовозобов’язаних і резервістів.
Відтепер працівники закордонних підрозділів ДП «Документ» перевірятимуть статус військового обліку через відповідний реєстр. У разі відсутності даних їх буде внесено автоматично, після чого особу братимуть на облік із формуванням електронного військово-облікового документа – без необхідності проходити медкомісію.
Після завершення процедури українець зможе отримати замовлений документ у встановлені терміни, зазначили у відомтві.
Радіо Свобода раніше розповідало про те, що видача вже готових документів у закордонних філіях ДП «Документ» була фактично заблокована для чоловіків віком від 18 до 60 років. Під ці нововведення не потрапляли представники вразливих категорій: багатодітні батьки, люди з інвалідністю, а також представники професій, які потребують паспортів для робочих подорожей, такі як пілоти і моряки. Згодом паспорти почали видавати також чоловікам, які не підпадають під мобілізацію за віком, а саме – від 18 до 25 років.
У жовтні 2024 року ДП «Документ» відновив видачу закордонних паспортів, щоправда чоловіки почали отримувати сповіщення, що забрати паспорт можна із наданням оновлених даних у «Резерв+».
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мали до 16 липня оновити свої дані.
Частка українців, які вважають повернення Трампа негативним для України, зросла на понад 50% – КМІС
Ставлення українців до президента США Дональда Трампа суттєво погіршилося після його повернення до Білого дому. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного у лютому-березні 2025 року.
Згідно з дослідженням, лише 19% респондентів вважають, що обрання Трампа президентом є добрим для України. У грудні 2024 року таку думку поділяли 54% українців. Натомість з 21% у грудні 2024 року до 73% у березні 2025 року зросла частка тих, хто вважає, що для України це погано, що Трамп став президентом.
КМІС також дослідив очікування українців щодо ймовірності досягнення справедливого миру при президенстві Трампа. У грудні минулого року 31% опитаних вважали, що такий мир буде скоріше несправедливим. У лютому-березні 2025 року ця цифра зросла до 58%, а у другій половині березня – дещо знизилася до 55%, однак більшість зберігає критичну позицію.
Лише 18% респондентів наразі очікують на повністю або скоріше справедливий мир, а ще 21% вважають, що мир буде частково справедливим.
Дональд Трамп неодноразово заявляв, що прагне якнайшвидше завершити війну між Росією та Україною шляхом переговорів.
У березні в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія, відбулися кілька раундів переговорів за участю представників США, України та Росії, спрямованих на досягнення припинення вогню. Вони проходили у форматі «човникової дипломатії», де американська делегація окремо зустрічалася з українськими та російськими представниками. Українська сторона погодилася на 30-денне перемирʼя, тоді як Росія висунула умови. Остаточних домовленостей щодо припинення вогню досягнуто не було, а сторони продовжують консультації.
«Херсон – найнебезпечніше місто»: РФ посилює атаки під розмови про перемирʼя
«Щодня як не скиди, так артилерія, як не артилерія, так КАБи. Ось так і живемо»
«Дружина побачила, що праворуч летить на нас дрон, атакує нас. Я по газах!»
«Військові РФ не приховують, що полюють дронами на цивільних Херсонщини та Запоріжжя».
Херсон – найнебезпечніше місто України, йдеться у матеріалі інформаційного агентства Reuters. Журналісти зазначили, що місцеві жителі, з якими вони поспілкувалися, ставляться з пересторогою до перемовин про перемир'я. Вони, як ніхто, чекають на завершення війни з Росією, але смертоносні дрони продовжують атакувати Херсон щодня, йдеться у матеріалі.
Від початку року російська армія збільшила інтенсивність атак Херсонської громади, повідомляють в міській військовій адміністрації, де зафіксували з січня цього року понад 2,5 тисячі атак російських військових з різних видів озброєння. У 2024 році кількість обстрілів громади становила близько восьми тисяч, зазначають в МВА.
Як на це реагують цивільні жителі? Що потрібно для протидії російським атакам на півдні, і за яких умови вони можуть припинитися, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Жителі Херсону кажуть, що кількість обстрілів з боку армії РФ дійсно зростає. Люди зізнаються, що в місті страшно, працювати, гуляти і взагалі жити. «Новини Приазовʼя» також поцікавились у херсонців, чи не збираються вони виїжджати з міста і ось що вони розповіли.
«Всі кажуть, що місяця три, якщо змін не буде, треба виїжджати. Це знайомий мій роботодавець каже. Роботу закрили, роботи немає і зокрема через ці обстріли. Вікна на річку виходять, балкон фанерою зашитий вже вдруге. Ну а що робити? Доводиться терпіти. А куди їхати? Родичі в Сумській області, а там таке саме коїться», – поділився місцевий житель Андрій.
Далі читайте тут
У березні кількість обстрілів Харкова зросла вдвічі, за місяць майже 100 поранених – Терехов
У березні кількість російських обстрілів Харкова зросла вдвічі порівняно з лютим, повідомив міський голова Ігор Терехов 1 квітня.
За його словами, ситуаційний центр зафіксував 42 атаки на місто та 172 повітряні тривоги – в середньому п’ять разів на добу.
Терехов наголосив, що Росія змінила тактику атак на місто.
«Шахеди» залітають у повітряний простір Харкова групами й завдають комбінованих ударів по житлових кварталах, критичній інфраструктурі, бізнес-об’єктах. А за 30-40 хвилин, коли на місцях вже працюють рятувальники, медики, поліція, комунальні служби, ворог цілить по них вдруге. Холодний і цинічний розрахунок: більше жертв, більше руйнувань, більше людського страху», – йдеться у дописі.
Унаслідок атак протягом місяця поранено 99 людей, серед них – 12 дітей, зазначив міський голова.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Побиття чоловіка у Вінницькому ТЦК: суд обрав запобіжний захід для посадовиці та її спільника – ДБР
Вінницький міський суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави для заступниці начальника Вінницького територіального центру комплектування та соціальної підтримки та її спільника, яких підозрюють у побитті чоловіка, повідомила пресслужба ДБР 1 квітня.
За даними слідства, постраждалий, працівник підприємства критичної інфраструктури, який мав чинне бронювання, прийшов до установи для оновлення своїх даних. Після цього його направили до посадовиці, яка, будучи незадоволеною його поведінкою, почала примушувати його відмовитися від бронювання. Згодом до неї долучився колишній підлеглий, і разом вони застосували фізичну силу до чоловіка.
Державне бюро розслідувань повідомило обом фігурантам про підозру за фактом перевищення службових повноважень військовою службовою особою, що спричинило істотну шкоду, вчинене в умовах воєнного стану групою осіб (ч. 1 ст. 28, ч. 5 ст. 426-1 КК України). Їм загрожує до 12 років позбавлення волі.
Раніше Рівненський міський суд взяв під варту без права застави колишнього керівника Рівненського ТЦК, якого підозрюють у сприянні ухиленню від мобілізації. Це вже четверта підозра: раніше його звинувачували в побитті солдата й незаконному збагаченні. Йому загрожує до 12 років ув’язнення.
У серпні 2024 року Державне бюро розслідувань повідомило, що з 24 лютого 2022 року його працівники вели 408 кримінальних проваджень, повʼязаних із роботою територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
СБУ затримала двох чоловіків, яких підозрюють у підготовці терактів на Дніпропетровщині
Контррозвідка Служби безпеки України затримала двох чоловіків, які підозрюються у підготовці щонайменше двох терористичних актів у Дніпропетровській області, повідомила пресслужба СБУ 1 квітня.
За даними слідства, об’єктами атак мали стати пікап мобільної вогневої групи ЗСУ та будівля ТЦК у Нікопольському районі.
Як стверджується, вони отримали інструкції від російських кураторів, зокрема – підірвати автомобіль військових за допомогою саморобного вибухового пристрою (СВП), що приводився у дію дзвінком на мобільний телефон. У разі успішного теракту вони мали здійснити другий вибух біля будівлі територіального центру комплектування.
«Обох агентів було затримано, коли вони спорядили СВП і провели дорозвідку поблизу першої «цілі» – пікапу мобільної вогневої групи. На місці затримання у фігурантів виявлено 3 кг вибухової речовини з детонатором, які вони заховали у пластмасову каністру та «підсилили» металевими гайками», – йдеться у дописі.
Затримані – двоє місцевих жителів, один із яких раніше був судимий за крадіжки. Встановлено, що вони вийшли на російських кураторів через телеграм-канали, шукаючи «легкі гроші».
Слідчі СБУ повідомили обом про підозру за статтями КК України щодо готування до теракту за попередньою змовою (ч.1 ст.14, ч.2 ст.258). Суд взяв їх під варту. Підозрюваним загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.
До Києва з візитом прибули очільники МЗС Німеччини і Литви
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок прибула до Києва 1 квітня з неанонсованим візитом, повідомило німецьке зовнішньополітичне відомство.
«У звʼязку з глухим кутом у відносинах між США та Росією, надзвичайно важливо, щоб ми, європейці, показали, що ми підтримуємо Україну без жодних «якщо» та «але», і що ми підтримуємо її зараз більше, ніж будь-коли. Це одна з причин мого сьогоднішнього візиту до України», – цитує міністерство Бербок.
Очільниця німецької дипломатії наголосила, що саме українці прагнуть миру найбільше, і Україна вже готова до негайного припинення вогню. Водночас, за її словами, Путін затягує час, імітуючи готовність до переговорів, але не відмовляючись від своїх цілей.
У відомстві зазначили, що Німеччина надає Україні додаткові 130 мільйонів євро гуманітарної та стабілізаційної допомоги, щоб підтримати українців, які щодня протистоять масованим атакам РФ.
Це вже девʼята поїздка Бербок в Україну в якості міністра закордонних справ з початку російського повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Ймовірно, візит буде останнім на цій посаді, оскільки в Німеччині тривають переговори про новий коаліційний уряд після виборів у лютому.
Також до української столиці прибув глава МЗС Литви Кястусіс Будріс. Про це він написав у соцмережі Х.
«Прибув до вільного Києва, щоб висловити непохитну підтримку Литви хороброму українському народу. Ми й надалі будемо поруч у вашій боротьбі за свободу та суверенітет. Литва підтримує сильну, стійку та процвітаючу Україну в ЄС. Разом до перемоги!» – написав Будріс.