Слідчі СБУ поспілкувалися з полоненими громадянами Китаю – Зеленський опублікував відео розмови
З двома полоненими громадянами Китаю сьогодні спілкувалися слідчі Служби безпеки України, повідомив український президент Володимир Зеленський, опублікувавши відео розмови.
«З’ясовуємо всі факти щодо перебування цих та інших громадян Китаю у складі російської окупаційної армії. Працює також українська розвідка», – написав він у телеграмі.
Зеленський зазначив, що станом на цей час в України є точні дані понад 150 громадян Китаю, яких Росія залучила до війни проти України, насправді їх більше.
Китай витісняє НАТО з Чорного моря. Пекін готується до війни?
На тлі торговельної війни між Вашингтоном і Пекіном Китай продовжує експансію у східній частині Чорного моря, прагнучи похитнути позиції НАТО у регіоні, написав 8 квітня у своєму Telegram-каналі керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко. Про що, власне, йдеться.
Посадовець навів кілька інфраструктурних проєктів, зокрема, портів у Чорному морі, які розробляються китайськими компаніями у Грузії, і які можуть бути використані як «геополітичні важелі».
Далі про це читайте тут
Україні потрібно щонайменше 10 систем Patriot для протидії російській балістиці – Зеленський
Україні потрібно щонайменше 10 систем Patriot для протидії російським балістичним ракетам, заявив президент Володимир Зеленський.
«Сьогодні обговорили з міністром оборони України підготовку до «Рамштайну», який запланований на п’ятницю. Пріоритет номер один – протиповітряна оборона, передусім протиракетна оборона, проти балістики. Україні потрібно щонайменше десять систем, достатньо ефективних саме проти російських балістичних ракет – «петріоти» роблять це найкраще», – розповів він в своєму відеозверненні.
За його словами, Київ говорив неодноразово з американською стороною, з усіма в Європі, хто здатен допомогти – «ми розраховуємо на рішення».
«Зараз у світі є дефіцит лише політичних рішень для захисту життя, а не самих систем дефіцит. Системи у світі є. Навіть «петріотів» достатньо, щоб раз і назавжди гарантувати захист від російського терору. Але це рішення політиків, це рішення партнерів», – додав Зеленський.
Україні бракує ЗРК Patriot і ракет до них. Чи є рішення?
Армія Росії у ніч проти 6 квітня завдала чергового масованого ракетно-дронового удару по Україні. Ця масована повітряна атака мала деякі особливості. Які ж саме?
По-перше, агресор атакував хвилями: бив по черзі різними видами повітряного ураження, а не одночасно, як часто бувало раніше. По-друге, як повідомили Повітряні сили, їм вдалося збити лише одну балістичну ракету «Іскандер-М» – при тому, що всі шість запущених летіли на відносно захищену ППО Київщину. Начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат згодом пояснив, що це, зокрема, пов'язано із модернізацією армією РФ своїх ракет.
Що Росія міняє в своїх ракетах і як це допомагає ефективніше проривати ППО України? Наскільки критичним є брак систем та протиракет до ЗРК Patriot в Україні – і чи можливо це виправити? І наскільки реальним є виробництво західних систем ППО і ПРО в Україні?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) запитали у головного редактора військового порталу Defence Express Олега Каткова.
Повністю читайте про це тут
Каллас розповіла, коли ЄС надасть Україні ще 2,1 млрд євро доходів від активів РФ
Євросоюз надасть понад два мільярди євро доходу від заморожених активів РФ, які буде використано для підтримки України, заявила високий представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас.
«Ми прагнемо, щоб другий транш – 2,1 млрд євро – надійшов поетапно, починаючи з кінця цього місяця», – сказала вона на пресконференції після засідання Ради асоціації Україна-ЄС.
За її словами, більша частина цієї суми піде на підтримку української оборонної промисловості.
У Єврокомісії повідомили, що цього тижня ЄС отримає 2,1 мільярда євро у вигляді непередбачених прибутків, отриманих від знерухомлених активів Російського центробанку, що зберігаються в центральних депозитаріях. Отримання цієї суми стане другим переказом такого роду після першого траншу, наданого в липні 2024 року. Він покриває доходи, накопичені протягом другої половини 2024 року.
Раніше 9 квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Євросоюз перерахував Україні третій транш у розмірі 1-го мільярда євро в межах ініціативи «Надзвичайного кредиту на підтримку України»(ERA). За його словами, кошти надійшли в межах механізму G7 і були забезпечені доходами від заморожених російських активів. Їх спрямують на пріоритетні видатки державного бюджету України.
Шмигаль розповів про «червоні лінії» щодо угоди про копалини зі США
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна веде переговори зі Сполученими Штатами щодо угоди про корисні копалини, але має чіткі «червоні лінії», які не може перетинати. Про це він сказав під час підсумкової пресконференції в Брюсселі за результатами Ради асоціації Україна-ЄС.
«Перш за все, це наша Конституція. По-друге, це наші європейські прагнення і наші європейські зобовʼязання. Отже, це ще одна, червона лінія – міжнародне законодавство. Ми також розуміємо, що це має бути партнерська угода, тобто на рівних умовах для обох сторін», – наголосив Шмигаль.
Прем’єр додав, що Україна вже формує спеціальну технічну делегацію й залучила міжнародні юридичні компанії. Найближчими днями українська делегація разом із юристами вирушить до США для участі у технічних переговорах.
«Я думаю, що технічні переговори пройдуть цими вихідними, наступного тижня, тоді ми побачимо результати після цих переговорів... Ми досить оптимістичні, тому що ми повинні знайти рішення, як укласти цю угоду, угоду про партнерство в прямому сенсі», – зазначив Шмигаль.
Агенція оборонних закупівель планує придбати 2,3 мільйона FPV-дронів для ЗСУ у цьому році
Понад 1,5 мільйона FPV-дронів від початку 2025 року законтрактувала Агенція оборонних закупівель, повідомив очільник АОЗ Арсен Жумаділов під час спілкування з журналістами 9 квітня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Водночас він зазначив, що викупити усю спроможність ринку, яка за його оцінками складає 5-6 мільйонів FPV-дронів Агенція не може.
«Ми не вигрібаємо всю спроможність по одній простій причині – в нас не вистачає фінансового ресурсу для того, щоб це зробити», – сказав Жумаділов.
Ще близько 200 000 FPV-дронів Агенція планує закупити за прямими контрактами.
600 000 FPV-дронів хочуть «законтрактувати уже за двома іншими моделями: ProZorro і друга модель через Defense Chain, через Marketplace, сказав Жумаділов.
Другий варіант дозволить підрозділам самостійно і напряму вибирати у постачальників потрібні їм дрони. Заяву вони робитимуть в межах контрактів АОЗ у яких Агенція виступатиме платником, а підрозділи – замовником і отримувачем.
Загалом АОЗ планує закупити для Сил оборони 2,3 мільйони FPV-дронів у цьому році, на них «є бюджетні призначення станом на сьогодні», сказав Жумаділов і додав, ця цифра ще може зростати.
Також у планах АОЗ придбати щонайменше 300 000 оптоволоконних дронів – 100 000 з них уже законтрактовані, сказав очільник агенції.
Щодо контрактування боєприпасів, то за словами Жумаділова, частина контрактів наразі перебуває на стадії укладання через бюрократичні процедури. Очікується, що до кінця наступного тижня буде 85% від потреби і запиту постачання, які доведені до АОЗ.
«По боєприпасах, потреба ЗСУ завжди буде залишатися високою, і задовольнити її повністю – виклик для будь-якої країни в умовах війни. Адже, щоб не відчувати голоду боєприпасів, необхідно набагато більше ресурсів. Нам надали певний обсяг фінансування, і ми працюємо над тим, щоб усе, що можна закупити в межах наявних коштів, було законтрактовано і поставлено максимально ефективно», – зазначив Жумаділов.
У лютому голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що Агенція оборонних закупівель під керівництвом Арсена Жумаділова не уклала жодного контракту на боєприпаси за лютий.
Цю інформацію спростовували у АОЗ. У коментарі Суспільному Агенція повідомила, що закупівлі боєприпасів тоді вели за укладеними вже контрактами на основі додаткових угод і з початку року на боєприпаси взяли бюджетних зобовʼязань на суму 57,3 млрд гривень. Нові угоди Агенція планувала укладати найближчим часом.
Арсен Жумаділов очолив Агенцію оборонних закупівель на початку березня 2025 року. До цього він був керівником Державного оператора тилу.
З 24 січня Жумадіов тимчасово очолював Агенцію оборонних закупівель. Це сталося після того, як Міноборони вирішило не продовжувати контракт із директоркою АОЗ Мариною Безруковою.
До 5 червня військовозобов’язані з обмеженою придатністю мають повторно пройти ВЛК – Міноборони
Міністерство оборони України нагадує, що громадяни, які до 4 травня 2024 року були визнані обмежено придатними до військової служби, зобов’язані повторно пройти військово-лікарську комісію (ВЛК).
Згідно з чинним законодавством, крайній термін для цього – 5 червня включно.
Процедура передбачає отримання направлення на ВЛК – через застосунок «Резерв+» або особисто у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Далі необхідно з’явитися до медичного закладу, пройти комісію та отримати нове рішення щодо придатності до служби.
Міноборони закликає не зволікати, адже проходження ВЛК у зазначений термін є обов’язковою вимогою закону.
Раніше 12 лютого Верховна Рада ухвалила законопроєкт, за яким військовозобов’язані чоловіки від 25 до 60 років, раніше визнані обмежено придатними до служби, мають пройти медичний огляд до 5 червня 2025 року. Раніше це мали зробити до 4 лютого.
Заступниця голови Офісу президента Ірина Верещук 12 лютого заявила, що термін для повторного проходження ВЛК навряд чи знову продовжать після 5 червня, тому закликала не зволікати з медоглядом.
Апеляційний суд залишив екскомандира 155 бригади Рюмшина під вартою
Київський апеляційний суд залишив колишнього командира 155 бригади Дмитра Рюмшина під вартою до 20 квітня. Про це з зали суду повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Водночас суд зменшив розмір застави до 35 мільйонів гривень – у січні її встановили в розмірі 90 мільйонів, потім до 50.
Рішення винесла колегія суддів, яка заслуховувала аргументи сторін у закритому режимі.
Правоохоронці підозрюють екскомандира бригади у бездіяльності військової влади в умовах воєнного стану, заявляючи, що він «не реагував на правопорушення в його підрозділі, у тому числі на самовільне залишення військової частини його бійцями». Окремі випадки СЗЧ, за даними слідства, відбулися на території ЄС, де бригада проходила навчання.
Рюмшин і його захист вважає підозру необґрунтованою.
Китай попався? Принципове питання: двоє полонених – найманці чи вояки армії КНР?
Інформація про полонених китайців, які воювали за Росію, розлютила офіційний Київ. Президент Зеленський офіційно повідомив про взяття у полон громадян КНР, а МЗС викликало тимчасового повіреного у справах Китаю для пояснень. Також було поставлено під сумнів щирість Китаю щодо підтримки суверенітету України і досягнення миру. Офіційний Пекін відреагував, що просить своїх громадян утримуватися від участі в іноземних конфліктах. Але залишається до кінця нез’ясованим ключове питання: полонені – це добровольці або найманці, чи це кадрові військові або резервісти Народно-визвольної армії Китаю? Якщо друге – тоді це дуже серйозний поворот у війні.
Про те, що ЗСУ на Донеччині взяли у полон двох китайців стало відомо 8 квітня.
Президент Володимир Зеленський повідомив про це на пресконференції з прем’єром Бельгії. МЗС оперативно виклало для оголошення ноти протесту тимчасового повіреного Китаю в Україні. Відомо також, що СБУ проводить допити полонених громадян Китаю.
Далі читайте тут
Генштаб ЗСУ: на фронті від початку доби було 54 боєзіткнення – 14 досі тривають
Від початку доби на фронті відбулося 54 бойових зіткнення, ще 14 тривають досі, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
На Лиманському та Покровському напрямках російська армія атакувала 10 та 12 разів відповідно. Зокрема, намагалася потіснити українських захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Калинове, Шевченко, Зелене Поле, Єлизаветівка, Андріївка та Богданівка.
Менш інтенсивні бої продовжуються на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
На Краматорському та Придніпровському напрямках противник активних наступальних дій не проводив.
У Курській області українські оборонці відбили шість російських атак, ще три боєзіткнення тривають досі.
На інших напрямках фронту ситуація суттєвих змін не зазнала.
ф
Армія РФ вже наступає на Суми і Харків? Що відбувається на фронті
Армія Росії вже фактично розпочала свій наступ на Сумську та Харківську області – про це головком ЗСУ Олександр Сирський заявив в інтерв'ю Lb.ua.
«Бо вже кілька днів, майже тиждень, ми спостерігаємо збільшення майже вдвічі кількості наступальних дій противника з усіх основних напрямrів», - зазначив він.
Раніше, 27 березня, про плани РФ розпочати наступ на півночі України, повідомив в інтерв'ю Le Figaro президент Володимир Зеленський. За його словами, агресор хотів розпочати цей наступ ще вісім місяців тому, але йому завадила операція Сил оборони у Курській області РФ.
Шмигаль: ЄІБ надасть Україні 300 мільйонів євро на відновлення енергетики
Європейський інвестиційний банк надає Україні 300 мільйонів євро на відновлення енергетики і критичної інфраструктури, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
За його словами, відповідні угоди підписали в Брюсселі під час зустрічі з президенткою ЄІБ Надією Кальвіно.
«100 млн євро банк надасть на інвестиції в централізоване опалення, покращення енергоефективності, закупівлю необхідного обладнання, зокрема установок для виробництва електроенергії або тепла. 100 млн євро – на реалізацію проєктів, спрямованих на покращення водопостачання і водовідведення. 100 млн євро отримаємо на відновлення об’єктів водо-, теплопостачання і водовідведення, а також на модернізацію основних соціальних послуг у сферах освіти, охорони здоров’я і житловому секторі», – зазначив голова уряду.
Шмигаль додав, що від початку повномасштабного вторгнення Росії ЄІБ мобілізував понад два мільярди євро екстреного фінансування для України.
У квітні минулого року стало відомо, що Україна та Європейський інвестиційний банк підписали меморандум щодо співпраці на 10 років.
За даними Міненерго, Росія за три роки повномасштабного вторгнення завдала понад 30 масованих комплексних ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури України, загальні збитки від яких складають мільярди доларів.
Скільки цивільних загинуло в Україні внаслідок агресії Росії?
За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН), яке здійснює моніторинг ситуації в Україні, станом на кінець січня 2025 року було зафіксовано щонайменше 105 загиблих та 514 поранених цивільних лише за цей місяць.
Загальна кількість верифікованих жертв серед цивільного населення з початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року становить понад 12 654 загиблих та понад 29 392 поранених.
Це лише цифри вирифікованих УВКПЛ ООН випадків, і реальна кількість загиблих може бути значно вищою.
Організація наголошує, що отримання повної інформації ускладнюється активними бойовими діями, особливо на окупованих територіях.
Тож адати точну та остаточну цифру загиблих цивільних на даний момент неможливо. Ситуація постійно змінюється, і оновлені дані публікуються міжнародними організаціями у міру їх надходження та верифікації.
На Херсонщині внаслідок удару РФ одна людина загинула, двоє поранені – ОВА
Російські війська вранці 9 квітня атакували Широку Балку на Херсонщині, внаслідок чого загинула одна людина, ще двоє – зазнали поранення, повідомила обласна військова адміністрація.
«Близько 08:30 росіяни атакували Широку Балку. Ворожий снаряд «прилетів» у житловий будинок. Цей удар обірвав життя чоловіка 1943 року народження… Жінка 1948 і чоловік 1974 років народження дістали вибухові травми і контузії», – йдеться в повідомленні.
В ОВА зазначили, що лікарі надають потерпілим необхідну медичну допомогу.
ОВА: на Донеччині двоє загиблих і двоє поранених унаслідок російських обстрілів
Щонайменше дві людини загинули, ще двоє зазнали поранення внаслідок обстрілів Донецької області 9 квітня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За даними влади, у селі Багатир Великоновосілківської громади обстріл РФ забрав життя 50-річного чоловіка, пошкоджено житловий будинок.
У Костянтинівці загинула 40-річна жінка, також зруйновано два приватні будинки.
Поранення зазнали житель Сіверська та жителька Лиману. Обидва населені пункти зазнали значних руйнувань.
«Вкотре закликаю всіх цивільних: будьте відповідальними! Евакуюйтесь до більш безпечних регіонів України!» – наголосив Філашкін.
АОЗ законтрактувала 90% бюджету, виділеного на початок року – Жумаділов
Бюджет Агенції оборонних закупівель, призначений у січні, законтрактували на 90%, заявив очільник Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов під час спілкування із журналістами 9 квітня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
За його словами, за останні два місяці АОЗ взяла бюджетних зобов’язань на майже 280 мільярдів гривень із понад 295 виділених Агенції станом на січень 2025 року.
«Це підписані контракти. Або нові контракти, або додаткові угоди по попередніх контрактах, по яких виникають зобов’язання контрагентів щодо постачання товарів», – пояснив Жумаділов, що означають 280-мільярдні зобов’язання.
За його словами, після того, як АОЗ взяло «такий темп, Міноборони побачило, що є спроможність» і вже у березні виділило Агенції додатково 80 мільярдів гривень.
«Тобто станом на сьогодні наші призначення – майже 380 мільярдів. Ми надалі будемо нарощувати нашу спроможність, операційну ефективність, ми спроможні виконувати замовлення Міноборони», – зазначив очільник АОЗ. Із врахуванням додаткових коштів Агенція законтрактувала близько 75% бюджету на 2025 рік.
Арсен Жумаділов очолив Агенцію оборонних закупівель на початку березня 2025 року. До цього він був керівником Державного оператора тилу.
З 24 січня Жумадіов тимчасово очолював Агенцію оборонних закупівель, і перебував, за його словами, у відпустці на основному місці роботи, в ДОТ. Це сталося після того, як Міноборони вирішило не продовжувати контракт із директоркою АОЗ Мариною Безруковою.
Агенція «Державний оператор тилу», яка займається закупівлями для армії, почала працювати з грудня 2023 року.
У Дніпрі та Харкові госпіталізували 11 людей після нових російських ударів – Зеленський
За добу російські війська здійснили масовані атаки по кількох регіонах України, застосувавши 55 ударних дронів, переважно «Шахедів», повідомив президент України Володимир Зеленський.
Він зазначив, що тільки за сьогоднішній день уже вдруге через загрозу російської балістики в більшості областей та в Києві лунала повітряна тривога.
«Були цілеспрямовані удари по Дніпру і Харкову, по громадах Сумської та Донецької областей. Пошкоджені звичайні будинки, цивільна інфраструктура: магазини, амбулаторія, газопровід», – йдеться у дописі.
За словами президента, до лікарень у Дніпрі та Харкові було доставлено 11 постраждалих. У Краматорську від російського удару зазнала поранення 11-річна дівчинка.
«Війна не стихає від розмов і заяв. У Москві ігнорують будь-яку дипломатію, бо вважають, що можуть собі це дозволити. Збільшення тиску на Росію потрібне, щоб удари припинились. І це залежить від рішень Сполучених Штатів, Європи, усіх партнерів у світі, які дійсно прагнуть зупинити війну», – заявив Зеленський.
За даними місцевої влади, у Дніпрі внаслідок нічної атаки постраждало 15 людей. Вечері 8 квітня атаки російських дронів також зазнали Краматорськ та Харків – постраждали люди.