Генерали США підняли тривогу. Що не так із протиповітряною обороною НАТО?
Двоє колишніх високопоставлених військових командувачів США заявили, що європейський повітряний щит не готовий протистояти масштабній загрозі з боку Росії. Водночас голова оперативної групи протиповітряної та протиракетної оборони ВМС США сказав Радіо Свобода, що перехоплення вогню противника «завжди є грою у котика і мишки».
Які слабкі місця існують у протиповітряній обороні НАТО? Та як цьому можна зарадити?
Атака «Шахедів» на Миколаїв: двоє людей госпіталізовані – Кім
Внаслідок атаки російських дронів на Миколаїв вночі проти 10 квітня є поранені, заявив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«Двох людей госпіталізували, іншим медична допомога надається на місці», – повідомив він у своєму телеграм-каналі.
Точну кількість постраждалих Кім не озвучив.
Перед цим голова області повідомляв про дві пожежі в місті й роботу служб на місцях уражень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Україна зможе отримати гарантії безпеки в момент припинення вогню – Зеленський
Україна може отримати гарантії безпеки від своїх партнерів тоді, коли на фронті буде припинений вогонь, заявив президент України Володимир Зеленський на зустрічі з запрошеними журналістами в Києві 9 квітня.
«Ми вважаємо і у нас з європейцями однакове розуміння, що початок розгортання тих чи інших гарантій безпеки, присутність тощо повинні бути в момент припинення вогню», – цитує главу держави агенція «Інтерфакс-Україна».
За словами президента, США обіцяли зробити відповідні сильні кроки, якщо не вийде досягти повного припинення вогню.
«Які це кроки будуть, я не знаю. Вони знають, що для нас важливі санкції і військова підтримка України. Ми будемо очікувати на ці два кроки», – наголосив Зеленський.
Раніше цього тижня президент США Дональд Трамп заявив, що виступає проти російських ударів по Україні в той час, як його адміністрація намагається досягти припинення вогню у війні РФ проти України.
Заява президента США пролунала через кілька годин після того, як Кремль заявив, що президент Росії Володимир Путін підтримує припинення вогню в Україні, але Москва ще не отримала відповіді на ключові питання щодо можливого перемир’я.
В останні тижні відбулося кілька зустрічей, телефонних дзвінків між Україною і США, також окремо між РФ і США щодо припинення вогню у війні Росії проти України.
Зокрема, 11 березня представникам США вдалося отримати від України згоду на 30-денне перемир’я. Путін цю ідею не відкинув, але висунув свої умови.
Спеціальний посланник США Стів Віткофф і російський представник Кирило Дмитрієв зустрічалися 2 і 3 квітня у Вашингтоні, через кілька днів після того, як президент США Дональд Трамп висловив розчарування Володимиром Путіним через відсутність імпульсу в переговорах щодо припинення вогню у війні в Україні.
В інтерв’ю CNN після зустрічей Дмитрієв сказав: «Стів був дійсно зосереджений на пошуку рішень. Я думаю, що є розуміння того, як ми можемо рухатися до фіналізації угоди, і в цьому напрямку було багато дискусій».
Речник російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков після поїздки Дмитрієва у Вашингтон заявив про «обережний оптимізм» у відносинах РФ зі США.
На тлі переговорів Росія продовжує завдавати ударів по Україні, зокрема, внаслідок атаки балістикою по Кривому Рогу на Дніпропетровщині 4 квітня загинули 20 людей, десятки – зазнали поранень. Серед загиблих – дев’ять дітей. В ООН заявили, що ця атака стала найбільшою за кількістю загиблих дітей внаслідок одного удару з лютого 2022 року.
У Києві внаслідок падіння уламків дронів є руйнування і пожежі – влада
Руйнування і пожежі сталися в Києві в ніч на 10 квітня внаслідок падіння уламків безпілотників, повідомив начальник КМВА Тимур Ткаченко.
«Зафіксовано займання в нежитловій забудові в Голосіївському районі. На місце прямують служби. Залишайтеся в укриттях до відбою», – написав чиновник у телеграмі.
Згодом він проінформував про руйнування в Дарницькому районі.
«Зруйновано приватну будівлю. Попередньо заблокована людина. На місце прямують рятувальники», – повідомив Ткаченко.
«На лівому березі столиці працюють сили ППО. Над містом декілька ворожих БпЛА. Перебувайте в укриттях!» – закликав міський голова Києва Віталій Кличко.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Росії полоненого в Україні грузинського бійця засудили до 9 років колонії
Російський суд засудив грузинського військового Гіоргі Гоглідзе, який воював на боці України, до 9 років позбавлення волі, повідомляє російська державна агенція ТАСС із посиланням на пресслужбу Слідчого комітету РФ.
Його звинувачували в найманстві.
Гоглідзе потрапив у полон ще в листопаді 2023 року разом із іншим грузином Гіоргі Чубітідзе.
Відповідно до Женевської конвенції, найманці не є солдатами воюючої держави. Їхня участь у конфлікті вважається незаконною, і вони не підпадають під захист, який поширюється на учасників бойових дій. Але грузинські добровольці, включно з Гоглідзе, мали чинні контракти зі Збройними силами України.
У березні 2025 року проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал», керуючись міжнародними критеріями, визнав політв’язнями бійців із Грузії Мамуку Гацерелію, Гіоргі Гоглідзе та Гіоргі Чубітідзе.
Генштаб ЗСУ: за добу на фронті було 111 боєзіткнень
Від початку цієї доби на фронті відбулося 111 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Покровському напрямку російські війська 26 разів намагалися прорвати українську оборону оборону неподалік населених пунктів Калинове, Шевченко, Зелене Поле, Єлизаветівка, Андріївка, Лисівка, Котлине, Котлярівка та Богданівка.
На Лиманському напрямку протягом доби російські загарбники 21 раз атакували українські позиції в районах населених пунктів Надія, Катеринівка, Мирне, Сергіївка, Нове, Колодязі та в напрямках Греківки і Новомихайлівки.
На Торецькому напрямку сили РФ 15 разів атакували позиції Сил оборони, основні зусилля наступу сконцентрували поблизу Торецька, Дружби, Дачного, Леонідівки та Щербинівки.
Менш інтенсивні бої продовжуються на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
В операційній зоні на Курщині підрозділи Сил оборони України протягом доби відбили 19 російських атак.
В Україні в березні різко зросла кількість жертв серед цивільних осіб – місія ООН
Кількість жертв серед цивільних осіб в Україні різко зросла в березні, про що йдеться в щомісячному оновленні Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ), оприлюдненому сьогодні.
В організації зазначають, що у березні було зафіксовано щонайменше 164 загиблих та 910 поранених осіб – це на 50% більше, ніж у лютому 2025 року (129 загиблих і 588 поранених) та на понад 70% більше, ніж за аналогічний період минулого року (129 загиблих, 498 поранених у березні 2024 року).
За даними ММПЛУ, 95% жертв серед цивільних сталися на підконтрольній уряду України території, найбільшу кількість жертв спричинили ракети великої дальності та баражувальні боєприпаси.
«Кількість жертв серед цивільних осіб в Україні значно зросла, причому у березні цей показник був набагато вищий, ніж у лютому, та за такий самий період минулого року», – зазначила Даніель Белль, голова ММПЛУ.
Як зазначають в організації, Кривий Ріг – одне з міст, яке найбільше постраждало в березні, вони розташоване приблизно за 60-70 кілометрів від лінії фронту. Внаслідок п’яти атак, здійснених російськими збройними силами, у місті загинули щонайменше 6 цивільних осіб і 66 отримали поранення. Серед об'єктів атак були цивільні будівлі, зокрема два готелі та ресторан.
Смертоносні атаки на Кривий Ріг продовжилися і у квітні. 4 квітня під час вибуху балістичної ракети на дитячому майданчику загинули 20 цивільних осіб, зокрема дев’ятеро дітей. Ще 74 людини отримали поранення, з яких 12 дітей. Ця атака стала найбільшою за кількістю загиблих дітей внаслідок одного удару, підтвердженого ММПЛУ з початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
Слідчі СБУ поспілкувалися з полоненими громадянами Китаю – Зеленський опублікував відео розмови
З двома полоненими громадянами Китаю сьогодні спілкувалися слідчі Служби безпеки України, повідомив український президент Володимир Зеленський, опублікувавши відео розмови.
«З’ясовуємо всі факти щодо перебування цих та інших громадян Китаю у складі російської окупаційної армії. Працює також українська розвідка», – написав він у телеграмі.
Зеленський зазначив, що станом на цей час в України є точні дані понад 150 громадян Китаю, яких Росія залучила до війни проти України, насправді їх більше.
Китай витісняє НАТО з Чорного моря. Пекін готується до війни?
На тлі торговельної війни між Вашингтоном і Пекіном Китай продовжує експансію у східній частині Чорного моря, прагнучи похитнути позиції НАТО у регіоні, написав 8 квітня у своєму Telegram-каналі керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко. Про що, власне, йдеться.
Посадовець навів кілька інфраструктурних проєктів, зокрема, портів у Чорному морі, які розробляються китайськими компаніями у Грузії, і які можуть бути використані як «геополітичні важелі».
Далі про це читайте тут
Україні потрібно щонайменше 10 систем Patriot для протидії російській балістиці – Зеленський
Україні потрібно щонайменше 10 систем Patriot для протидії російським балістичним ракетам, заявив президент Володимир Зеленський.
«Сьогодні обговорили з міністром оборони України підготовку до «Рамштайну», який запланований на п’ятницю. Пріоритет номер один – протиповітряна оборона, передусім протиракетна оборона, проти балістики. Україні потрібно щонайменше десять систем, достатньо ефективних саме проти російських балістичних ракет – «петріоти» роблять це найкраще», – розповів він в своєму відеозверненні.
За його словами, Київ говорив неодноразово з американською стороною, з усіма в Європі, хто здатен допомогти – «ми розраховуємо на рішення».
«Зараз у світі є дефіцит лише політичних рішень для захисту життя, а не самих систем дефіцит. Системи у світі є. Навіть «петріотів» достатньо, щоб раз і назавжди гарантувати захист від російського терору. Але це рішення політиків, це рішення партнерів», – додав Зеленський.
Україні бракує ЗРК Patriot і ракет до них. Чи є рішення?
Армія Росії у ніч проти 6 квітня завдала чергового масованого ракетно-дронового удару по Україні. Ця масована повітряна атака мала деякі особливості. Які ж саме?
По-перше, агресор атакував хвилями: бив по черзі різними видами повітряного ураження, а не одночасно, як часто бувало раніше. По-друге, як повідомили Повітряні сили, їм вдалося збити лише одну балістичну ракету «Іскандер-М» – при тому, що всі шість запущених летіли на відносно захищену ППО Київщину. Начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат згодом пояснив, що це, зокрема, пов'язано із модернізацією армією РФ своїх ракет.
Що Росія міняє в своїх ракетах і як це допомагає ефективніше проривати ППО України? Наскільки критичним є брак систем та протиракет до ЗРК Patriot в Україні – і чи можливо це виправити? І наскільки реальним є виробництво західних систем ППО і ПРО в Україні?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) запитали у головного редактора військового порталу Defence Express Олега Каткова.
Повністю читайте про це тут
Каллас розповіла, коли ЄС надасть Україні ще 2,1 млрд євро доходів від активів РФ
Євросоюз надасть понад два мільярди євро доходу від заморожених активів РФ, які буде використано для підтримки України, заявила високий представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас.
«Ми прагнемо, щоб другий транш – 2,1 млрд євро – надійшов поетапно, починаючи з кінця цього місяця», – сказала вона на пресконференції після засідання Ради асоціації Україна-ЄС.
За її словами, більша частина цієї суми піде на підтримку української оборонної промисловості.
У Єврокомісії повідомили, що цього тижня ЄС отримає 2,1 мільярда євро у вигляді непередбачених прибутків, отриманих від знерухомлених активів Російського центробанку, що зберігаються в центральних депозитаріях. Отримання цієї суми стане другим переказом такого роду після першого траншу, наданого в липні 2024 року. Він покриває доходи, накопичені протягом другої половини 2024 року.
Раніше 9 квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Євросоюз перерахував Україні третій транш у розмірі 1-го мільярда євро в межах ініціативи «Надзвичайного кредиту на підтримку України»(ERA). За його словами, кошти надійшли в межах механізму G7 і були забезпечені доходами від заморожених російських активів. Їх спрямують на пріоритетні видатки державного бюджету України.
Шмигаль розповів про «червоні лінії» щодо угоди про копалини зі США
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна веде переговори зі Сполученими Штатами щодо угоди про корисні копалини, але має чіткі «червоні лінії», які не може перетинати. Про це він сказав під час підсумкової пресконференції в Брюсселі за результатами Ради асоціації Україна-ЄС.
«Перш за все, це наша Конституція. По-друге, це наші європейські прагнення і наші європейські зобовʼязання. Отже, це ще одна, червона лінія – міжнародне законодавство. Ми також розуміємо, що це має бути партнерська угода, тобто на рівних умовах для обох сторін», – наголосив Шмигаль.
Прем’єр додав, що Україна вже формує спеціальну технічну делегацію й залучила міжнародні юридичні компанії. Найближчими днями українська делегація разом із юристами вирушить до США для участі у технічних переговорах.
«Я думаю, що технічні переговори пройдуть цими вихідними, наступного тижня, тоді ми побачимо результати після цих переговорів... Ми досить оптимістичні, тому що ми повинні знайти рішення, як укласти цю угоду, угоду про партнерство в прямому сенсі», – зазначив Шмигаль.
Агенція оборонних закупівель планує придбати 2,3 мільйона FPV-дронів для ЗСУ у цьому році
Понад 1,5 мільйона FPV-дронів від початку 2025 року законтрактувала Агенція оборонних закупівель, повідомив очільник АОЗ Арсен Жумаділов під час спілкування з журналістами 9 квітня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Водночас він зазначив, що викупити усю спроможність ринку, яка за його оцінками складає 5-6 мільйонів FPV-дронів Агенція не може.
«Ми не вигрібаємо всю спроможність по одній простій причині – в нас не вистачає фінансового ресурсу для того, щоб це зробити», – сказав Жумаділов.
Ще близько 200 000 FPV-дронів Агенція планує закупити за прямими контрактами.
600 000 FPV-дронів хочуть «законтрактувати уже за двома іншими моделями: ProZorro і друга модель через Defense Chain, через Marketplace, сказав Жумаділов.
Другий варіант дозволить підрозділам самостійно і напряму вибирати у постачальників потрібні їм дрони. Заяву вони робитимуть в межах контрактів АОЗ у яких Агенція виступатиме платником, а підрозділи – замовником і отримувачем.
Загалом АОЗ планує закупити для Сил оборони 2,3 мільйони FPV-дронів у цьому році, на них «є бюджетні призначення станом на сьогодні», сказав Жумаділов і додав, ця цифра ще може зростати.
Також у планах АОЗ придбати щонайменше 300 000 оптоволоконних дронів – 100 000 з них уже законтрактовані, сказав очільник агенції.
Щодо контрактування боєприпасів, то за словами Жумаділова, частина контрактів наразі перебуває на стадії укладання через бюрократичні процедури. Очікується, що до кінця наступного тижня буде 85% від потреби і запиту постачання, які доведені до АОЗ.
«По боєприпасах, потреба ЗСУ завжди буде залишатися високою, і задовольнити її повністю – виклик для будь-якої країни в умовах війни. Адже, щоб не відчувати голоду боєприпасів, необхідно набагато більше ресурсів. Нам надали певний обсяг фінансування, і ми працюємо над тим, щоб усе, що можна закупити в межах наявних коштів, було законтрактовано і поставлено максимально ефективно», – зазначив Жумаділов.
У лютому голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що Агенція оборонних закупівель під керівництвом Арсена Жумаділова не уклала жодного контракту на боєприпаси за лютий.
Цю інформацію спростовували у АОЗ. У коментарі Суспільному Агенція повідомила, що закупівлі боєприпасів тоді вели за укладеними вже контрактами на основі додаткових угод і з початку року на боєприпаси взяли бюджетних зобовʼязань на суму 57,3 млрд гривень. Нові угоди Агенція планувала укладати найближчим часом.
Арсен Жумаділов очолив Агенцію оборонних закупівель на початку березня 2025 року. До цього він був керівником Державного оператора тилу.
З 24 січня Жумадіов тимчасово очолював Агенцію оборонних закупівель. Це сталося після того, як Міноборони вирішило не продовжувати контракт із директоркою АОЗ Мариною Безруковою.
До 5 червня військовозобов’язані з обмеженою придатністю мають повторно пройти ВЛК – Міноборони
Міністерство оборони України нагадує, що громадяни, які до 4 травня 2024 року були визнані обмежено придатними до військової служби, зобов’язані повторно пройти військово-лікарську комісію (ВЛК).
Згідно з чинним законодавством, крайній термін для цього – 5 червня включно.
Процедура передбачає отримання направлення на ВЛК – через застосунок «Резерв+» або особисто у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Далі необхідно з’явитися до медичного закладу, пройти комісію та отримати нове рішення щодо придатності до служби.
Міноборони закликає не зволікати, адже проходження ВЛК у зазначений термін є обов’язковою вимогою закону.
Раніше 12 лютого Верховна Рада ухвалила законопроєкт, за яким військовозобов’язані чоловіки від 25 до 60 років, раніше визнані обмежено придатними до служби, мають пройти медичний огляд до 5 червня 2025 року. Раніше це мали зробити до 4 лютого.
Заступниця голови Офісу президента Ірина Верещук 12 лютого заявила, що термін для повторного проходження ВЛК навряд чи знову продовжать після 5 червня, тому закликала не зволікати з медоглядом.
Апеляційний суд залишив екскомандира 155 бригади Рюмшина під вартою
Київський апеляційний суд залишив колишнього командира 155 бригади Дмитра Рюмшина під вартою до 20 квітня. Про це з зали суду повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Водночас суд зменшив розмір застави до 35 мільйонів гривень – у січні її встановили в розмірі 90 мільйонів, потім до 50.
Рішення винесла колегія суддів, яка заслуховувала аргументи сторін у закритому режимі.
Правоохоронці підозрюють екскомандира бригади у бездіяльності військової влади в умовах воєнного стану, заявляючи, що він «не реагував на правопорушення в його підрозділі, у тому числі на самовільне залишення військової частини його бійцями». Окремі випадки СЗЧ, за даними слідства, відбулися на території ЄС, де бригада проходила навчання.
Рюмшин і його захист вважає підозру необґрунтованою.
Китай попався? Принципове питання: двоє полонених – найманці чи вояки армії КНР?
Інформація про полонених китайців, які воювали за Росію, розлютила офіційний Київ. Президент Зеленський офіційно повідомив про взяття у полон громадян КНР, а МЗС викликало тимчасового повіреного у справах Китаю для пояснень. Також було поставлено під сумнів щирість Китаю щодо підтримки суверенітету України і досягнення миру. Офіційний Пекін відреагував, що просить своїх громадян утримуватися від участі в іноземних конфліктах. Але залишається до кінця нез’ясованим ключове питання: полонені – це добровольці або найманці, чи це кадрові військові або резервісти Народно-визвольної армії Китаю? Якщо друге – тоді це дуже серйозний поворот у війні.
Про те, що ЗСУ на Донеччині взяли у полон двох китайців стало відомо 8 квітня.
Президент Володимир Зеленський повідомив про це на пресконференції з прем’єром Бельгії. МЗС оперативно виклало для оголошення ноти протесту тимчасового повіреного Китаю в Україні. Відомо також, що СБУ проводить допити полонених громадян Китаю.
Далі читайте тут
Генштаб ЗСУ: на фронті від початку доби було 54 боєзіткнення – 14 досі тривають
Від початку доби на фронті відбулося 54 бойових зіткнення, ще 14 тривають досі, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
На Лиманському та Покровському напрямках російська армія атакувала 10 та 12 разів відповідно. Зокрема, намагалася потіснити українських захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Калинове, Шевченко, Зелене Поле, Єлизаветівка, Андріївка та Богданівка.
Менш інтенсивні бої продовжуються на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
На Краматорському та Придніпровському напрямках противник активних наступальних дій не проводив.
У Курській області українські оборонці відбили шість російських атак, ще три боєзіткнення тривають досі.
На інших напрямках фронту ситуація суттєвих змін не зазнала.