Бен Годжес про суди над генералами: «офіцери мають не боятися ризикувати»
Притягати до суду командирів за ймовірні невдачі у боях може бути небезпечно, тому що тоді офіцери боятимуться ухвалювати необхідні рішення на полі бою. Так судові процеси над генералами Галушкіним, Горбенком і полковником Лапіним в інтерв'ю Радіо Свобода прокоментував екскомандувач Сухопутних сил США у Європі Бен Годжес.
«Незалежно від того, скільки у вас є комп’ютерів чи дронів, ви ніколи не матимете досконалої інформації. А це означає, що командири повинні бути готові ухвалювати рішення навіть в умовах невизначеності. І якщо ви будете притягнуті до кримінальної відповідальності щоразу, коли помилитеся, то люди припинять ухвалювати необхідні рішення»
Втім, наголошує Годжес, певні дії командирів все ж треба розслідувати, наприклад, корупцію, або ж порушення правил ведення збройних конфліктів.
В інтерв'ю Радіо Свобода Годжес також розповів про переспективи мирного процесу з припинення війни Росії проти України, оцінив можливості Росії продовжувати наступати, а також пояснив, чому присутність військ США у Європі насправді відповідає американським інтересам.
Далі читайте тут
Ракетний удар РФ по Дніпру: число постраждалих зросло
Число постраждалих через російський ракетний удар по Дніпру зросло до п’яти людей, всі госпіталізовані, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
Раніше було відомо про трьох постраждалих.
«Відомо про 5 поранених через ракетний удар по Дніпру. Всі госпіталізовані. Жінка 55 років у важкому стані. Решта – у стані середньої тяжкості. Одна людина загинула», – написав він у телеграмі.
За його даними, рятувальники продовжують приборкувати пожежу, що виникла на інфраструктурному об’єкті.
Лисак також уточнив, що внаслідок російської атаки у Нікополі постраждали 13 людей – п’ятеро поранених госпіталізовані, з них четверо – у важкому стані.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
В ООН змогли підтвердити, що з початку року в Україні через агресію Росії загинули 413 цивільних осіб, а понад 2000 поранені – у перші три місяці 2025 року кількість жертв зросла на 30% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Держдеп: у Стамбулі завершилися переговори Росії і США, обговорювали роботу посольств
10 квітня в Стамбулі відбулася другий раунд консультацій між делегаціями США та Росії, повідомляє Державний департамент США.
Американську сторону очолила заступниця помічника держсекретаря США у справах Європи та Євразії Соната Коултер, російську – директор департаменту Північної Атлантики МЗС РФ Олександр Дарчієв
Перша зустріч у цьому форматі відбулася 27 лютого, згідно з домовленістю держсекретаря США Марко Рубіо та його російського колеги.
За інформацією Держдепу, під час зустрічі сторони продовжили діалог, розпочатий у лютому, і обмінялися нотами для фіналізації домовленості щодо стабільності дипломатичного банківського обслуговування місій США та Росії.
США також вкотре висловили занепокоєння через російську політику, яка забороняє працевлаштування місцевого персоналу в дипломатичних представництвах. Цей фактор американська сторона назвала головною перепоною для підтримання стабільного штату працівників посольства США в Москві.
Російська сторона переговори не коментувала.
Прессекретарка Державного департаменту США Теммі Брюс повідомила 8 квітня, що делегації Росії та США планують відновити переговори щодо нормалізації роботи своїх дипломатичних представництв.
Брюс також заявила, що жодних політичних чи безпекових питань сторони не обговорюватимуть, і підкреслила, що війни в Україні «абсолютно» не буде на порядку денному.
18 лютого в Ер-Ріяді відбулися перші офіційні переговори на високому рівні між Вашингтоном і Москвою після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році.
У лютому команди Росії та США провели переговори в Стамбулі, щоб спробувати відновити нормальне функціонування своїх посольств. Переговори, зосереджені на умовах роботи для дипломатів одна одної, забезпечили першу перевірку здатності двох країн перезавантажити ширші відносини.
Росія систематично залучає іноземців, зокрема громадян Китаю, до війни проти України – Зеленський
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія систематично вербує іноземців для участі у війні проти України, зокрема громадян Китаю.
«Продовжуємо зʼясовувати всі обставини залучення громадян Китаю до російського окупаційного контингенту. Служба безпеки України здійснює необхідні процесуальні дії з полоненими, які були захоплені нещодавно на Донеччині. Також вивчається вся інформація щодо участі інших таких осіб у діях Росії проти України», – зазначив Зеленський.
Він наголосив, що йдеться не про поодинокі інциденти, а про системну російську діяльність: «Очевидно, що це не поодинокі випадки, а системна російська робота, зокрема, на території та в юрисдикції Китаю щодо вербування громадян цієї держави на війну».
Президент підкреслив, що міжнародна спільнота має зробити все необхідне, аби позбавити Росію можливостей для подальшого затягування та розширення війни.
На відео, яке поширив Зеленський, полонений Китаєць розповів українським спецслужбам, що служив у підрозділі під командуванням росіянина та був озброєний автоматом АК-74. За його словами, їхнє укриття атакував український дрон, який пошкодив йому зброю. Китаєць наголосив, що не хоче повертатися до Росії, а волів би поїхати до Китаю.
8 квітня президент Володимир Зеленський заявив, що на Донеччині українські військові взяли в полон двох громадян Китаю, які воювали у складі російської армії. Він доручив МЗС зв’язатися з Пекіном і зʼясувати позицію китайської влади. Полонені перебувають у СБУ, триває слідство.
Умєров повідомив деталі свого візиту до Брюсселю
Міністр оборони України Рустем Умєров повідомив, що сьогодні і завтра перебуває з візитом в Брюсселі.
У міністра заплановані зустріч «Коаліції охочих», засідання Контактної групи з питань оборони України в форматі «Рамштайн», а також двосторонні зустрічі, зокрема, з керівництвом НАТО та ЄС.
«Сьогодні – важлива зустріч з міністрами оборони в рамках Коаліції охочих. Це продовження нашого діалогу з партнерами після саміту лідерів на рівні президента України Володимира Зеленського в Парижі та нещодавньої зустрічі начальників штабів України, Франції та Великої Британії в Києві. Коаліція охочих – новий формат довгострокової підтримки України та безпеки в Європі, що об’єднує країни, готові разом працювати заради сталого і тривалого миру», – цитує Умєрова пресслужба Міноборони.
Читайте також: Міністр оборони Латвії про миротворців: в Європі є близько двох мільйонів солдатів, «ми можемо зробити багато»
Завтра – засідання Контактної групи з питань оборони України в форматі «Рамштайн», що є критично важливою платформою для підтримки Збройних Сил України, одним з основних питань стане посилення протиповітряної оборони.
«Україна потребує достатньої кількості сучасних систем, таких, як Patriot. Потрібно політичне рішення для постачання цих систем, щоб захистити наші міста і села та життя наших людей передусім від загрози російського балістичного озброєння. Відповідні системи є у партнерів», – додав Умєров.
Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що Україні потрібно щонайменше 10 систем Patriot для протидії російським балістичним ракетам.
ДСНС: війська РФ почали застосовувати БпЛА, що розкидають вибухівку
Державна служба з надзвичайних ситуацій України попереджає, що російські війська почали застосовувати БпЛА, що розкидають вибухонебезпечні предмети.
«Вони можуть використовуватись ворогом для ураження будь-якого з регіонів країни. Ризик надзвичайно високий й через те, що час вибуху таких боєприпасів невідомий», – йдеться у повідомленні.
ДСНС додає фото і зазначає, що так можуть виглядати ці вибухонебезпечні предмети.
Служба закликає у разі виявлення підозрілого предмета – не підходити, не чіпати, а телефонувати 101, 102 чи 112.
Каллас: майбутня місія в Україні може мати різний формат – від моніторингу до стримування
Голова зовнішньополітичної служби ЄС Кая Каллас прокоментувала ідею створення міжнародної місії в Україні, наголосивши, що формат такої ініціативи досі обговорюється і може варіюватися від моніторингової до миротворчої, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Дискусія полягає в тому, чи це місія моніторингу, це місія стримування чи це місія з підтримання миру, чи місія посилення, або місія захисту, є різні варіанти. І, звичайно, різні країни по-різному сприймають це питання», – заявила вона.
Каллас також зазначила, що це одна з тем, які обговорюються сьогодні, це франко-британський контингент і тренувальна місія ЄС із підготовки українських військових.
«Це одна з тем, яку ми збираємося обговорити сьогодні. Я маю на увазі, висунення того, що ще може зробити тренувальна місія ЄС. Чи варто нам розширювати повноваження, чи потрібно робити різні речі, чи варто також обговорювати, де проводити це навчання. Наразі нам вдалося зберегти мандат і ми оновлюємо місію з урахуванням українських потреб... Що стосується до будь-якої "сили запевнення", ми також повинні знати, про що це насправді. Це стримування? Це моніторинг? Це миротворчість? Також яка наша мета? І це дуже залежить від того, чи буде у нас мир чи ні. Поки що ми не маємо миру», – сказала Каллас.
Своєю чергою, міністр оборони Швеції заявив, що чіткість щодо цілей і характеру місії є ключовою умовою: «Я вважаю, що буде корисно, якщо буде ясність того, що передбачатиме ця місія та що вона передбачатиме: миротворчість, стримування чи заспокоєння. Я думаю, що обсяг буде залежати і базуватися на цілях».
10 квітня у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбувається перше засідання міністрів оборони 30 країн у форматі «коаліції охочих» забезпечити в Україні довгостроковий мир, започаткованому в лютому Францією та Британією.
27 березня у Парижі зібралися лідери 27 країн на саміті, щоб обговорити гарантії для України після можливого припинення вогню, зокрема можливе розміщення на її території сил «коаліції охочих».
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що західні контингенти в Україні, які пропонує «коаліція охочих» на чолі з Францією та Британією, не будуть розміщені на лінії зіткнення, а діятимуть у стратегічних пунктах у мирній зоні як сили підтримки безпеки.
Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс заявив, що в Європі є близько двох мільйонів солдатів, «ми можемо зробити багато».
«Є країни, які зараз також обговорюють, розглядаючи на національному рівні, що вони можуть зробити. Звичайно, задіяність надзвичайно важлива. Ми повинні пам’ятати, що в Європі близько 2 мільйонів солдатів, тобто 2 мільйони у формі. Тож насправді ми можемо зробити багато. Інше питання, наскільки ми ефективні, наскільки здатні сформувати мобільні сили. І знову ж таки, це ширший контекст. Що таке мирна угода або рамки припинення вогню? Отже, є кілька частин пазлу, які ми повинні скласти», – сказав він.
Тому, як зауважив латвійський міністр, обговорюються «сили запевнення».
«І Латвія, ми вважаємо, що потенційно також, звичайно, зробить свій внесок, але знову ж таки, це пов’язано конкретно з мирною угодою чи параметрами припинення вогню», – зазначив міністр.
За його словами, для Латвії, для деяких інших країн, які розташовані на східному фланзі, слід також забезпечити регіональний захист від країн-агресорів.
«Тому, звісно, надаючи військових чи представників чи внесок до «сил заспокоєння» в Україні, ми не повинні послаблювати власну оборону, перебуваючи на кордоні з країною-агресором. І ми сприймаємо це дуже серйозно», – додав Спрудс.
10 квітня у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбувається перше засідання міністрів оборони 30 країн у форматі «коаліції охочих» забезпечити в Україні довгостроковий мир, започаткованому в лютому Францією та Британією.
27 березня у Парижі зібралися лідери 27 країн на саміті, щоб обговорити гарантії для України після можливого припинення вогню, зокрема можливе розміщення на її території сил «коаліції охочих».
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що західні контингенти в Україні, які пропонує «коаліція охочих» на чолі з Францією та Британією, не будуть розміщені на лінії зіткнення, а діятимуть у стратегічних пунктах у мирній зоні як сили підтримки безпеки.
Імпорт у Росію товарів, які можна використовувати у військовому виробництві, за останній рік суттєво знизився, пише видання The Insider, яке досліджувало митні дані за 2024 рік.
Як йдеться в дослідженні, в 2024 році в Росію поставили подібних товарів на суму 7,7 мільярда доларів порівняно з 11 мільярдами доларів роком раніше, причому по деяких позиціях (наприклад, в електроніці) поставки впали в десятки разів. Суттєво скоротилося, зокрема, постачання з Китаю.
Cили РФ завдали ракетного удару по Дніпру, загинула людина, є руйнування – влада
Російські війська завдали ракетного удару по Дніпру, загинула людина, є поранені та руйнування, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Дніпро. Ворог атакував місто ракетою. На місці удару виникла масштабна пожежа. Є руйнування на території цивільного об'єкту. Попередньо, троє постраждалих», – написав він у телеграмі.
Згодом він додав, що через ракетний удар по Дніпру загинув 42-річний чоловік.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
В ООН змогли підтвердити, що з початку року в Україні через агресію Росії загинули 413 цивільних осіб, а понад 2000 поранені – у перші три місяці 2025 року кількість жертв зросла на 30% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Генштаб: на фронті відбулось 85 боєзіткнень, найбільше – на Покровському і Торецькому напрямках
Від початку доби на фронті відбулося 85 бойових зіткнень, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ 10 квітня станом на 16:00.
«На Покровському напрямку ворог 27 разів розпочинав зіткнення різної інтенсивності в бік Олександрополя, Сергіївки, Котлярівки та поблизу населених пунктів Єлизаветівка, Лисівка, Звірове, Удачне, Преображенка, Андріївка, Богданівка. Наші захисники відбили 22 ворожі атаки», – йдеться у дописі.
За даними штабу, на Торецькому напрямку війська РФ 16 разів намагався просунутися в районах населених пунктів Дружба та Торецьк. На даний час тривають три бойові зіткнення.
«На Курщині українські захисники відбили шість атак загарбників. Крім того, ворог здійснив 23 авіаційні удари, скинувши 34 керовані авіаційні бомби, а також завдав 207 артилерійських обстрілів, зокрема вісім — із реактивних систем залпового вогню»
Також російська армія наступала на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Новопавлівському, Гуляйпільському і Придніпровському напрямках.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Президент України Володимир Зеленський 26 березня заявив, що російський лідер Володимир Путін «намагається виграти час і готується до весняного наступу». За його словами, «Путін готує новий наступ, зокрема в Сумах і Харківській області».
Інститут дослідження війни оцінює, що російські війська мають «незначне просування» в районі кордону Сумської та Курської областей, але, скоріше за все, не зможуть розпочати велику наступальну операцію на Суми без значного підкріплення.
Генштаб ЗСУ заперечує інформацію про переведення Сухаревського на іншу посаду
У Генеральному штабі ЗСУ заявили, що інформація про призначення командувача Сил безпілотних систем Збройних Сил України полковника Вадима Сухаревського на іншу посаду не відповідає дійсності.
«У процесі формування організаційного ядра та подальшого призначення керівного складу нових армійських корпусів розглядалися різні кандидатури командирів зі значним бойовим досвідом, зокрема, й кандидатура Сухаревського. Однак щодо начебто переміщення Сухаревського на іншу посаду в ЗС України не відповідає дійсності», – йдеться у заяві штабу.
Станом на цей час полковник Сухаревський продовжує виконувати визначені йому завдання на посаді командувача Сил безпілотних систем Збройних Сил України, наголошують у Генштабі.
Раніше видання «Мілітарний» з посиланням на джерела повідомило, що командувача Сил безпілотних систем полковника Вадима Сухаревського планують звільнити, натомість йому можуть доручити командування новоствореним армійським корпусом.
Сухаревський очолив Сили безпілотних систем ЗСУ у червні 2024 року.
Армія РФ прорвалась біля Торецька: деталі
Армія РФ прорвала оборону ЗСУ під Торецьком і вийшла на оперативний простір, але Сили оборони змогли зупинити штурм.
Видання «Мілітарний» повідомляє, що відео просування та ураження російської техніки опублікували українські військові, а геолокував OSINT-дослідник Audаx.
Згідно з повідомленням, російська колона з кількох бронемашин прорвалася на північний захід від Торецька на 6 кілометрів у бік Пліщіївки – селище розташоване в тилу Сил оборони на відстані близько 5 кілометрів від Костянтинівки. Сам прорив ЗСУ вдалося зупинити за допомогою ударних дронів.
На Харківщині під час польових робіт підірвався чоловік – ДСНС
У селі Гонтарівка Старосалтівської громади Чугуївського району Харківської області під час проведення польових робіт на вибухонебезпечному предметі підірвався 40-річний працівник місцевого сільськогосподарського підприємства, повідомила пресслужба Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в області.
За повідомленням, це сталося 10 квітня, постраждалого у тяжкому стані шпиталізували.
«Усі обставини події з’ясовують правоохоронні органи. Звертаємо увагу на високий ступінь мінної небезпеки на Харківщині, особливо на деокупованих територіях. Будьте обережні, дотримуйтесь правил безпеки: не наближайтеся до таких предметів, не торкайтеся їх та не намагайтеся переміщати», – наголосили у ДСНС.
У Кремлі заявили про «виважену позицію» Китаю і заперечили втягування його у війну з Україною
У Кремлі 10 квітня заявили, що Росія не втягує Китай у війну проти України.
«Це не так. Китай займає виважену позицію, Китай – це наш стратегічний партнер, друг, товариш, і Китай завжди займав вельми і вельми виважену позицію… Зеленський не правий», – сказав речник президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи заяви президента України Володимира Зеленського.
Напередодні Зеленський заявив, що Україні відомо про 155 громадян КНР, які воюють проти України у складі російської армії, але допустив, що їх може бути більше.
У Литві 83-річного експолітика засудили до понад 8 років увʼязнення за шпигунство на користь Росії
Суд міста Шяуляй у Литві на засіданні 10 квітня визнав 83-річного Едуардаса Манова винним у шпигунстві на користь російського військового розвідувального управління (ГРУ) і засудив його до 8,5 років позбавлення волі, повідомляє литовський канал LRT.
Мановас має подвійне громадянство – литовське та російське. Під час процесу він частково визнав провину, заявивши, що передавав незасекречену інформацію, однак не мав на меті співпрацювати зі спецслужбами.
Захист наполягав на виправданні через відсутність доказів передачі чутливих даних. Прокуратура ж стверджувала, що докази є достатніми й вимагала дев’яти років ув’язнення.
Мановаса затримали ще в січні 2024 року. Чоловік тривалий час був активним членом Консервативної партії Литви (TS-LKD), входив до ради місцевого осередку Спілки політв’язнів і депортованих, фотографував партійні події та вважався «неофіційним літописцем» Шяуляйського відділення партії.
За даними слідства, з 2018 року Мановас збирав і передавав ГРУ інформацію про внутрішню політику та економіку Литви, діяльність політичних партій, обороноздатність, консультації з НАТО, військові закупівлі та підтримку України. Хоча ці дані не були засекреченими, у спецслужбі наголосили, що вони становили розвідувальну цінність.
Слідчі виявили, що Мановас отримував винагороду за свою діяльність.
Литовська розвідка віднесла Манова до категорії «нелегалів» – агентів, які діють під глибоким прикриттям за кордоном. Він видавав себе за репресованого радянською владою, долучився до середовища депортованих і політичних організацій, однак після викриття був звідти виключений.
Пекін відповів на заяви Зеленського про китайських громадян, які воюють на боці РФ
Китай засудив заяву президента України Володимира Зеленського, який напередодні наголосив, що Пекін знає, що його громадян вербують для війни Росії проти України. У Міністерстві закордонних справ Китаю ці слова назвали «безвідповідальними зауваженнями».
Коментарі Міністерства закордонних справ Китаю від 10 квітня з’явилися на наступний день після того, як Зеленський заявив, що українська влада має інформацію про 155 громадян Китаю, які воюють на боці Росії. Він сказав про це після появи відео, оприлюдненого українськими військовими, які стверджують, що захопили в полон двох китайських найманців на сході України.
«Ми б порадили відповідним сторонам правильно і чітко визнати роль Китаю й утриматися від безвідповідальних зауважень», – сказав речник міністерства Лінь Цзянь на брифінгу для преси, не згадуючи при цьому ані Україну, ані її президента.
Останніми днями Зеленський загострив критику Пекіна після повідомлення про захоплення в полон українськими військовими двох громадян Китаю у Донецькій області.
«Йому автомат у руки дали». Як у РФ вербують на війну проти України із психічними діагнозами
23 березня 2025 року на війні в Україні загинув паралімпієць із російського Омська Олександр Работницький із діагнозом «порушення інтелекту». Його друзі, родичі та колеги шоковані тим, що Міноборони РФ підписало контракт із людиною, у якої діагностували «органічне ураження мозку», зауважує проєкт Радіо Свобода « Север.Реалії ». Зараз допомоги у визволенні з фронту просить мати іншого російського солдата, про що вона розповіла виданню «Окно».
За словами Ольги Вахрушевої, 22-річного Олексія з діагнозом «розумова відсталість VIII виду» завербували під погрозами «посадити на 10 років за крадіжку». У вологодській частині, розповідає, командування та солдати знущалися над ним: його били та погрожували йому зґвалтуванням. Після того, як Олексія облили бензином та пообіцяли підпалити, каже, йому вдалося втекти.
Обом завербованим гарантували, що «зброю їм через психдіагноз видавати не будуть», проте обидва, за словами рідних, не раз вирушали з автоматами в штурми.
До ЗСУ мобілізувалися 48 обвинувачених у справах про корупцію – САП
У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі заявили, що мобілізація стала одним із найпоширеніших способів уникнути кримінальної відповідальності для обвинувачених у справах САП і Національного антикорупційного бюро.
Наразі 48 осіб, уже після направлення до суду обвинувальних актів, добровільно мобілізувались до лав Збройних сил України. У зв’язку з цим розгляд справ зупинено, а строки притягнення до відповідальності спливають, що збільшує ймовірність уникнення покарання, йдеться у заяві антикорупційної прокуратури.
Раніше військова служба правопорядку відкрила розслідування щодо призову екскерівника ДФС Романа Насірова на службу в ЗСУ. За попередніми даними, його мобілізували наказом командира військової частини А0139, однак пізніше цей наказ визнали протиправним і скасували.
Напередодні адвокати Насірова повідомили, що він був мобілізований до лав Збройних сил України та не може особисто прибути до суду. У зв’язку з цим захист подав клопотання про зупинення провадження, повідомила антикорупційна організація Transparency International Ukraine.
17 травня 2024 року президент Володимир Зеленський підписав закон №11079-1, який дозволяє деяким категоріям увʼязнених мобілізуватися до лав Збройних сил України, однак виключає таку можливість для фігурантів справ про топкорупцію.
Понад 8 тисяч українців, які раніше відбували покарання, добровільно вступили до лав ЗСУ, повідомило Мін’юст 2 квітня. Ще понад 900 заяв на умовно-дострокове звільнення для служби в армії наразі перебувають на розгляді.